Golovnitemu.com

Позначка: пцу

  • Свято 21 лютого: що можна і не можна робити в цей день

    Свято 21 лютого: що можна і не можна робити в цей день

    21 лютого в Україні та світі відзначають Міжнародний день рідної мови. Водночас за новим церковним календарем цього дня вшановують пустельника Тимофія Олімпійського, святителя Євстахія Антіохійського та Козельщанську ікону Божої Матері. У народі дата пов’язана з прикметами про весну та забороною працювати з рослинами.

    Міжнародний день рідної мови

    Свято було запроваджене рішенням ЮНЕСКО у 1999 році для підтримки мовної різноманітності та багатомовності у світі. В Україні цей день традиційно супроводжується освітніми заходами, конкурсами, лекціями та культурними ініціативами.

    Для більшості громадян України рідною є українська мова, однак у країні проживають представники багатьох національних спільнот — кримські татари, євреї, поляки, роми та інші народи, кожен із яких має власну мовну та культурну традицію.

    Окрім цього, 21 лютого у світі відзначають Міжнародний день екскурсовода. Також існують менш відомі тематичні дати — День комбучі, День панголіна, День булочок з повидлом і День захисту ведмедів.

    Церковне свято 21 лютого

    За новоюліанським календарем Православної церкви України цього дня вшановують Тимофія Олімпійського та святителя Євстахія Антіохійського. Окремо у храмах згадують Козельщанську ікону Божої Матері, яка походить із Полтавщини та вважається чудотворною.

    У старому церковному календарі 21 лютого було днем пам’яті мученика Феодора Стратилата, якого традиційно вважають покровителем воїнів.

    Народні прикмети і заборони

    У народній традиції ця дата пов’язана з очікуванням весни. Вважалося, що якщо цього дня гримить грім — рік буде врожайним для худоби, а якщо зяблик починає співати — весна прийде рано. Танення криги на річках сприймали як сигнал до підготовки розсади.

    День вважався сприятливим для великого прибирання, прання та позбавлення від старих речей. За повір’ям, якщо 21 лютого винести з дому зламані та непотрібні предмети, це принесе щастя.

    Водночас існували й застереження. У цей день не рекомендували працювати з рослинами та сіяти розсаду, оскільки вважалося, що це може зашкодити врожаю. Також небажаними вважалися далекі подорожі, риболовля та зловживання алкоголем.

    Таким чином, 21 лютого поєднує у собі як сучасне міжнародне свято, так і церковні та народні традиції.

  • Що потрібно зробити 7 лютого для здоров’я і добробуту: народні звичаї дня

    Що потрібно зробити 7 лютого для здоров’я і добробуту: народні звичаї дня

    7 лютого за новоюліанським календарем Православна церква України вшановує пам’ять преподобного Луки Елладського — святого подвижника X століття, якого віряни вважають заступником хворих і тих, хто потребує духовної підтримки. У народній традиції цей день має особливе значення: його пов’язують із молитвами за здоров’я, поминанням померлих і низкою заборон.

    Преподобний Лука Елладський, відомий також як Лука Стириот, народився у Греції. З юності він присвятив себе молитві та служінню людям. Після смерті батька хлопець вирішив стати ченцем і обрав життя усамітнення.

    Святий багато років провів у різних місцях Греції — жив при храмах, у монастирях і пустельних місцевостях. За переказами, його молитви мали особливу силу: люди розповідали про зцілення від недуг і чудесну допомогу. Луці також приписують дар пророцтва.

    Згодом навколо подвижника зібралися послідовники, разом із якими він заснував храм у горах Гелікон. Після смерті святого його мощі, за свідченнями віруючих, мироточили й приносили зцілення, а на місці келії виник монастир.

    За старим стилем цього дня вшановують святителя Григорія Богослова.

    У день Луки віряни відвідують церкву, моляться про здоров’я, просять зцілення для себе та близьких. Також дата вважається поминальною — люди згадують померлих родичів, запалюють свічки та йдуть на кладовище.

    У народі існував звичай пекти пироги з цибулею та зеленню. Частину випічки роздавали нужденним як милостиню, а частину залишали на порозі дому — «для душ померлих». Вважалося, що добро, зроблене цього дня, повертається в дім благополуччям.

    Церква закликає уникати сварок, лайки та образ. Не варто відмовляти в допомозі тим, хто її потребує.

    За народними прикметами, у цей день не рекомендують:

    • влаштовувати гучні застілля та святкування;

    • робити великі покупки;

    • проводити весілля чи гучні розваги.

    Вважається, що такі дії можуть принести клопоти або негаразди.

    Народні прикмети на 7 лютого

    Наші предки спостерігали за погодою, щоб передбачити весну та врожай:

    • сильний вітер — до доброго врожаю ярових;

    • сніг тане з північного боку — літо буде спекотним;

    • червоний захід сонця — до холодного літа;

    • птахи сідають на верхівки дерев — чекай морозів;

    • туман стелиться по землі — до відлиги.

  • Народні прикмети і церковні звичаї 6 лютого: поради для родини й господарства

    Народні прикмети і церковні звичаї 6 лютого: поради для родини й господарства

    6 лютого за новим церковним календарем віряни Православної церкви України вшановують пам’ять преподобного Вукола, єпископа Смирнського — одного з перших християнських пастирів Малої Азії. З цією датою пов’язані молитви за здоров’я родини, народні традиції догляду за господарством і низка побутових заборон.

    Вукол вважається учнем апостола і євангеліста Іоанна Богослова. Саме він, за церковними переказами, благословив святого на єпископське служіння у Смирні (нині турецький Ізмір). Святитель прославився як мудрий наставник і проповідник, який навернув до християнства багатьох язичників.

    За легендою, після смерті святого на його могилі виросло миртове дерево, що мало цілющі властивості. До нього приходили з молитвами про зцілення та отримували допомогу.

    Окрім Вукола, цього дня за новим стилем також згадують преподобних Варсонофія Великого та Іоанна, святителя Фотія, мучениць Дорофею, Христину, Каллисту, Феофіла та інших святих.

    За старим стилем 6 лютого вшановують преподобну Ксенію Мілаську.

    У народній традиції день отримав назву Вукол-телятник. Вважалося, що святий опікується домашньою худобою та оберігає господарство. Тому цього дня радили займатися домашніми справами, прибиранням, ремонтом, налагодженням стосунків із сусідами та примиренням після сварок.

    До Вукола звертаються з молитвами про здоров’я, добробут родини та створення сім’ї. За прикметами, якщо людина, яка мріє про шлюб, цього дня відвідає храм, то незабаром зустріне свою долю.

    Водночас існують і заборони. Не рекомендується сваритися, пліткувати, ображати людей або тварин, відмовляти в допомозі. Також не радять давати гроші в борг, виносити з дому речі чи продукти та укладати важливі фінансові угоди — вважається, що це може призвести до втрат.

    За погодою 6 лютого наші предки визначали, якими будуть весна й літо. Ранковий туман віщує різку зміну погоди, хуртовина — швидке потепління, низький політ птахів — похолодання. Якщо випав сніг, літо може бути прохолодним, а відлига обіцяє холодний початок весни.

  • Що готують на Різдво в Україні: традиційні 12 страв Святвечора

    Що готують на Різдво в Україні: традиційні 12 страв Святвечора

    Різдво Христове в Україні відзначається 25 грудня відповідно до нового календаря Православної церкви України. Вечір напередодні свята в українській традиції називається Святвечір. Саме цього вечора родини збираються за святковим столом, щоб у молитві та злагоді зустріти ніч народження Ісуса Христа.

    З давніх часів в Україні існує традиція готувати на Святвечір 12 пісних страв. Це число символізує дванадцять апостолів, а сам різдвяний стіл уособлює достаток, єдність родини та подяку Богові за прожитий рік. Навіть у складні часи українці намагаються зберегти цю традицію, принаймні частково.

    Найголовнішою стравою Святвечора є кутя. Її традиційно готують із пшениці з додаванням меду та маку. Пшениця символізує чистоту, праведність і вічне життя, мед — солодкість Божого слова, а мак — страждання Христа. За звичаєм, кутю має скуштувати кожен за столом, а після вечері її не прибирають до ранку, залишаючи для душ померлих родичів, які, за народними віруваннями, цієї ночі приходять у гості.

    Обов’язковим напоєм на різдвяному столі є узвар. Його готують із сушених фруктів і меду. Узвар символізує новий початок, очищення, благополуччя та родючість, а також щастя і достаток у домі.

    Ще однією традиційною стравою є борщ. У різдвяному контексті він готується пісним. За народною символікою, червоний колір борщу нагадує про кров і страждання вифлеємських немовлят, а саму страву вважають символом сили духу та спасіння.

    Окрім куті, узвару та борщу, на Святвечір традиційно подають ще дев’ять страв. Серед них — хліб як символ життя і Божого благословення, риба, що уособлює християнську віру, горох і квасоля як знак єдності та відродження, часник для захисту від зла, голубці, вареники, ароматні пампушки та каша. Кожна з цих страв має своє символічне значення і пов’язана з ідеями чистоти віри, надії, любові та вічного життя.

    Водночас священники та етнографи наголошують, що головне у Святвечір — не кількість страв, а духовний зміст свята. Якщо немає можливості приготувати всі 12 частувань, достатньо кількох основних. Важливо готувати з добрими думками, у мирі з близькими та починати святкову вечерю спільною молитвою.

  • Новий православний календар на грудень 2025: головні свята місяця

    Новий православний календар на грудень 2025: головні свята місяця

    Грудень 2025 року стане для православних вірян місяцем великих урочистостей. За новим календарем, який Православна церква України офіційно запровадила у 2023 році, саме в цей період завершиться Різдвяний піст і відбудеться святкування Різдва Христового. Крім того, на першу половину місяця припадає День святителя Миколая, а після Різдва — Собор Пресвятої Богородиці.

    Перехід на новоюліанський календар означає, що всі дати церковних свят відзначаються на 13 днів раніше, ніж за юліанським стилем. Тож грудневі події змістилися відповідно до нового церковного розкладу. Уже 6 грудня віряни вшановуватимуть святителя Миколая, 24 грудня завершуватиметься Різдвяний піст, а 25 грудня — Різдво Христове, одне з найважливіших свят християнського року.

    Грудень також насичений пам’ятними днями святих пророків, мучеників та подвижників. Серед них — пророк Наум, преподобний Савва Освячений, святитель Спиридон Триміфунтський, пророк Даниїл та три отроки, а також праведний Ілля Муромець, мощі якого спочивають у Києво-Печерській лаврі. Завершує місяць вшанування святителя Петра Могили, видатного богослова й митрополита XVII століття.

    У день навечір’я Різдва, 24 грудня, традиційно завершується Різдвяний піст, який розпочався наприкінці листопада. Це період духовного очищення та підготовки до народження Ісуса Христа, що включає утримання від скоромної їжі та посилення молитви.

    Водночас частина православних громад в Україні й надалі святкує церковні події за старим стилем. Вони продовжують дотримуватися юліанського календаря, згідно з яким усі дати зміщуються на 13 днів уперед. Таким чином, Різдво за старим стилем припаде на 7 січня 2026 року, а грудневі свята триватимуть у січневому циклі.

    Грудень 2025 року стане першим зимовим місяцем, коли більшість православних українців відзначатимуть церковні події у форматі, закріпленому новим календарем.

  • Повний перелік церковних свят, постів та пам’ятних днів на 2025 рік

    Повний перелік церковних свят, постів та пам’ятних днів на 2025 рік

    Великдень у 2025 році буде відзначатися 20 квітня, і це свято святкується разом з католиками та протестантами. Ось детальний перелік основних церковних свят, постів і пам’ятних днів на 2025 рік, що дозволяє вірянам краще орієнтуватися в релігійних подіях року.

    Неперехідні свята:

    – 6 січня – Богоявлення або Хрещення Господнє

    – 2 лютого – Стрітення Господнє

    – 25 березня – Благовіщення Пресвятої Богородиці

    – 6 серпня – Преображення Господнє

    – 15 серпня – Успіння Богородиці

    – 8 вересня – Різдво Богородиці

    – 14 вересня – Воздвиження Господнього Хреста

    – 21 листопада – Введення в храм Пресвятої Богородиці

    – 25 грудня – Різдво Христове

    Коли Великдень?

    Цьогоріч католики, православні та протестанти відзначатимуть Світле Христове Воскресіння разом — 20 квітня.

    Перехідні свята

    13 квітня – Вхід Господній в Єрусалим, або як кажуть в народі Вербна Неділя. Це остання неділя перед Великоднем, коли Ісус в’їхав на ослі в Єрусалим та був радо зустрітий містянами.

    29 травня – Вознесіння Господнє. Це згадка про те, як Ісус Христос вознісся на небо на 40-й день після свого воскресіння.

    8 червня – День святої Трійці, День Зіслання Святого Духа, П’ятдесятниця або Зелені свята. Відзначається на 50-й день після пасхи та нагадує про те, як Бог єдиний раз з’явився людям у всіх трьох своїх іпостасях.

    Image

    Пости та всеїдні тижні

    Одноденні пости:

    – 5 січня – Хрещенський Святвечір (Надвечір’я Богоявлення)

    – 29 серпня – Усікновення глави Івана Предтечі

    – 14 вересня – Воздвиження Хреста Господнього

    Багатоденні пости:

    – 3 березня – 19 квітня – Великий піст

    – 16 червня – 11 липня – Петрів піст

    – 1 – 14 серпня – Успенський піст

    – 15 листопада – 24 грудня – Різдвяний піст

    Всеїдні тижні:

    – 25 грудня – 4 січня – Святки

    – 10 – 16 лютого – Тиждень Митаря та Фарисея

    – 24 лютого – 2 березня – Масниця (Сирний тиждень)

    – 20 – 26 квітня – Великодній (Світлий тиждень)

    – 9 – 15 червня – Троїцький тиждень

    Поминальні батьківські дні:

    – 22 лютого – Вселенська батьківська субота (м’ясопусна)

    – 15 березня – Субота другого тижня Великого посту

    – 22 березня – Субота третього тижня Великого посту

    – 29 березня – Субота четвертого тижня Великого посту

    – 29 квітня – Радониця

    – 9 травня – Поминання померлих воїнів

    – 7 червня – Троїцька батьківська субота

    – 1 листопада – Дмитрівська батьківська субота

  • Різдвяний Святвечір: Традиції та значення святкування

    Різдвяний Святвечір: Традиції та значення святкування

    24 грудня українці, які відзначають Різдво за новоюлянським календарем, святкують Святвечір – особливий день перед великим християнським святом. Ця дата символізує завершення Різдвяного посту та очікування народження Ісуса Христа. Святвечір – це час молитви, духовного очищення та родинної єдності.

    Ми розповімо, де і о котрій годині з’явиться “різдвяна зірка” і які традиції свята.

    Коли зійде перша зірка

    У кожному куточку України зірка зійде в різний час. Так, у Києві перша зірка з’явиться на небосхилі о 15:57, а, наприклад, в Одесі – о 16:14, трохи пізніше, ніж у Миколаєві – 16:07 та Херсоні 16:06. У Полтаві – 15:45, у Кропивницькому – 15:59 та в Запоріжжі – 15:51. На сході країни її блиск можна буде побачити раніше за всіх: у Луганську – о 15:31, у Харкові вже о 15:37, у Донецьку – о 15:39, а в Сумах – о 15:38. На заході, в Ужгороді, зірка засяє найпізніше – о 16:39, а у Львові, Івано-Франківську та Чернівцях – о 16:26.

    Святий вечір – одне з найшанованіших свят в Україні, що передує Різдву Христовому. Його святкування пов’язане з глибокою символікою та багатою культурною традицією.

    Традиції на Святвечір

    У 2024 року, враховуючи зміни в календарі святкувань, багато українців відзначають Святий вечір – 24 грудня. Сьогодні Святий вечір дедалі більше сповнюється не лише релігійним, а й традиційно родинним святом.

    Ключові звичаї Святого вечора залишаються незмінними:

    • Дванадцять пісних страв. Кожен регіон зберігає свої особливості, але незмінною залишається кутя – символ достатку та єдності.
    • Запалювання свічки. Вогонь символізує світло Вифлеємської зірки та запрошує Христа увійти в дім.
    • Солом’яний або сінний декор. Солома, розстелена на столі або під скатертиною.

    Новий календар змінив церковні свята

    Нагадаємо, що з 1 вересня 2023 року Православна Церква України (ПЦУ) перейшла на новоюліанський церковний календар, тому дати деяких свят змістилися. Різдво українці можуть святкувати як у грудні, так і в січні.

    Виходячи з цього, в Україні дійсно є “два Різдва”. Точніше, дві дати, у які можна відзначати день народження Ісуса Христа від Діви Марії у Віфлеємі. Водночас святкувати Різдво і 25 грудня, і 7 січня – двічі – православна людина не може.

  • У Луцьку на стінах Кафедрального собору святої Трійці ПЦУ на фресках зобразили волинських бізнесменів

    У Луцьку на стінах Кафедрального собору святої Трійці ПЦУ на фресках зобразили волинських бізнесменів

    На стінах Кафедрального собору святої Трійці Православної Церкви України в Луцьку з’явилися фрески, які привернули увагу громадськості. Нещодавно на них було зображено відомих волинських бізнесменів, серед яких будівельник Віктор Чернуха, власник агропідприємства «Вілія» Євген Дудка, а також Леонтій Іванишин.

    Іконописець собору, диякон Юрій Гетьманчук розповів, що перші зображення було створено ще півроку тому.

    Іконописець однак визнав, що деякі фрески меценатів “викликали суперечливі відгуки”, тому їх довелося переробити.

    За його словами, список меценатів для зображення як рекомендацію надавав керівник Волинської єпархії ПЦУ, митрополит Луцький та Волинський Михайло. Загалом у списку було 12 осіб.

    Після скандалу, що піднявся, прокоментували ситуацію і бізнесмени, зображені на фресках. Вони запевняють, що не давали свою згоду на використання своїх осіб.

  • Предстоятель ПЦУ Епіфаній: Готовий хоч завтра сісти за стіл переговорів з Онуфрієм

    Предстоятель ПЦУ Епіфаній: Готовий хоч завтра сісти за стіл переговорів з Онуфрієм

    Предстоятель Православної Церкви України (ПЦУ), Митрополит Епіфаній, заявив про готовність до переговорів з Предстоятелем Української Православної Церкви Московського Патріархату (УПЦ МП) митрополитом Онуфрієм. Цю заяву зробив Митрополит Епіфаній під час зустрічі з делегацією Вселенського Патріархату, повідомляє пресслужба ПЦУ.

    Предстоятель ПЦУ зазначив, що вже неодноразово заявляв про відкритість і готовність до справедливого діалогу без будь-яких попередніх передумов чи ультиматумів.

    «Справжній і щирий діалог, який покликаний мати реальні перспективи, не може розпочатися інакше, як зі звичайного спілкування без попередніх закликів до капітуляції, котрі завідомо не можуть бути виконані. Ми вкотре робимо кроки у напрямку діалогу, і я тиждень тому знову звернувся до митрополита Онуфрія із закликом розпочати діалог… Поки що жодної позитивної відповіді ми не отримали», – сказав Митрополит Епіфаній.

    Він знову підкреслив, що протягом понад п’яти років він закликав і продовжує закликати до діалогу, але жодної конструктивної відповіді не було отримано.

    «Було оголошено три вимоги, які означають, що ми мали би відмовитися від рішень Матері-Церкви, від Томоса, від всього, що зробив для України Вселенський Патріарх. Чи можливо виконати такі передумови, якщо вони спрямовані не на єдність, а на руйнування Помісної Церкви? Очевидно, що такі ультиматуми не можна прийняти. Тому ми наголошуємо, що слід говорити без передумов, сісти, випити чаю чи кави, подивитися один одному в очі, говорити з чистого аркуша про те, як діяти далі, а не згадувати всі минулі образи. І якщо митрополит Онуфрій погодиться – я можу і завтра з ним сісти і говорити», – зазначив Предстоятель ПЦУ.

    Як повідомляла РП, 22 серпня 2024 року Предстоятель Православної Церкви України прийняв у своїй резиденції делегацію Вселенського Патріархату у складі митрополита Української Православної Церкви Канади, архієпископа Вінніпезького Іларіона, митрополита Пісідійського Іова та патріаршого диякона Єпіфанія (Камʼяновича).

    Делегація прибула в Україну 21 серпня 2024 року з благословення Вселенського Патріарха Варфоломія, який у відповідному листі до Митрополита Епіфанія про її прибуття зазначив, що члени делегації «виключно у співпраці з Вами проведуть зустрічі з державними і церковними інституціями та організаціями, і водночас передадуть благословення, добрі побажання та вітання Церкви-Матері Вашій країні та благородному її народу з нагоди 33-ї річниці проголошення незалежності любої України».

  • Глава ПЦУ закликав УПЦ до діалогу та єднання

    Глава ПЦУ закликав УПЦ до діалогу та єднання

    Глава Православної Церкви України (ПЦУ) митрополит Епіфаній звернувся до настоятеля Української Православної Церкви (УПЦ) митрополита Онуфрія із закликом до “діалогу про єдність”.

    Заява прозвучала на тлі підготовки  Верховної Ради до розгляду законопроекту про заборону УПЦ.

    У зверненні, опублікованому на офіційному сайті ПЦУ, Епіфаній запропонував настоятелю, єпископам і священикам УПЦ “без усяких попередніх умов почати діалог про єдність”.

    За словами Епіфанія, раніше Онуфрій оголосив умови для початку діалогу: насамперед – відмовитися від “Томосу” Константинопольського патріархату і припинити приймати парафії, які заявляють про перехід до ПЦУ.

    Наразі реакції УПЦ на заяви Епіфанія поки що немає.