Golovnitemu.com

Позначка: Пекін

  • Трамп, Путін і Сі: чому Китай не поспішає рятувати Росію, а Європа готується до нової епохи

    Трамп, Путін і Сі: чому Китай не поспішає рятувати Росію, а Європа готується до нової епохи

    Останні дипломатичні візити до Пекіна стали однією з головних геополітичних подій весни 2026 року. Протягом двох тижнів столицю Китаю відвідали одразу два світові лідери — президент США Дональд Трамп та російський диктатор Володимир Путін. Попри масштабну увагу медіа та гучні заяви, жоден із них не отримав від Сі Цзіньпіна всього, на що розраховував. Натомість Китай вкотре продемонстрував, що намагається грати власну гру, використовуючи глобальне протистояння для посилення своїх позицій.

    Візити Трампа й Путіна до Пекіна відбулися на тлі одразу кількох криз — війни Росії проти України, ескалації на Близькому Сході, напруження навколо Тайваню та дедалі гострішого конфлікту між США і Китаєм за вплив у світі. Саме тому результати цих переговорів уважно аналізували не лише у Вашингтоні та Москві, а й у Брюсселі, Києві та столицях азійських держав.

    Під час візиту Дональда Трампа китайська сторона традиційно говорила про «необхідність стабільності» та «політичне врегулювання криз». Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї після переговорів заявив, що Пекін підтримує «якнайшвидше завершення конфлікту» в Україні та готовий «відігравати конструктивну роль». Водночас Китай вкотре відмовився називати російське вторгнення війною, продовжуючи використовувати формулювання «українська криза».

    Однак вже через кілька днів після приїзду Трампа до Пекіна прибув Путін. І саме під час цього візиту пролунали значно жорсткіші сигнали. У спільній заяві Росії та Китаю йшлося про необхідність «усунення корінних причин конфлікту», що фактично повторює російську риторику щодо війни проти України.

    Паралельно Сі Цзіньпін використав зустріч із Путіним для критики так званого «світового порядку США», який у Китаї називають «законом джунглів». У Пекіні дедалі частіше просувають концепцію альтернативного світового центру сили, до якого умовно відносять Китай, Росію, Іран та Північну Корею. Західні аналітики вже давно називають цей блок альянсом CRINK.

    Для України результати обох візитів стали тривожним сигналом. Попри очікування частини європейських політиків, Китай не продемонстрував готовності тиснути на Москву з вимогою припинити війну. Навпаки — Пекін і надалі залишається головним економічним та технологічним партнером Кремля, допомагаючи Росії обходити санкції та підтримувати оборонну промисловість.

    Ще одним важливим питанням переговорів між Трампом і Сі стала ситуація навколо Тайваню. Китай наполягав на скасуванні американського пакета озброєнь для Тайбея на суму 14 млрд доларів, погодженого ще наприкінці 2025 року. Після переговорів Трамп зробив кілька заяв, які викликали серйозне занепокоєння серед союзників США в Азії та Європі.

    Американський президент фактично поставив під сумнів готовність США воювати за Тайвань у разі китайського вторгнення. Він заявив, що Америка не прагне конфлікту з КНР через острів і не хоче втягуватися у війну за тисячі кілометрів від власних кордонів.

    Ці слова одразу викликали паралелі з Україною. У багатьох європейських столицях дедалі частіше говорять про те, що США поступово відходять від ролі головного гаранта безпеки Заходу. Особливо після того, як адміністрація Трампа почала відкрито заявляти, що Європа має самостійно забезпечувати власний захист.

    Попри анонсоване перекидання п’яти тисяч американських військових до Польщі, у НАТО зберігається нервозність. У Європі побоюються, що Вашингтон може скоротити свою присутність на континенті та зосередитися на Індо-Тихоокеанському регіоні.

    На цьому тлі війна на Близькому Сході лише посилює кризу довіри. Після загострення конфлікту з Іраном США зіткнулися з дефіцитом ракет, перехоплювачів для Patriot та далекобійних боєприпасів. Американські експерти вже попереджають, що країна може не витримати одночасного протистояння в Європі, Азії та на Близькому Сході.

    Саме цю слабкість уважно аналізують у Москві та Пекіні. Китай використовує ситуацію для посилення економічного впливу, а Росія — для затягування війни проти України.

    Водночас сам Путін також не отримав у Китаї всього, чого хотів. Найбільшим розчаруванням для Кремля стала відмова Пекіна фінансувати газопровід «Сила Сибіру-2». Проєкт мав компенсувати втрату європейського ринку газу та дозволити Росії значно збільшити постачання до Китаю.

    Однак китайська сторона не погоджується на російські умови та вимагає продавати газ за внутрішньоросійськими цінами. Для Кремля це означає серйозний удар по довгострокових енергетичних планах.

    Попри це, Китай і далі залишається головним економічним партнером Росії. Саме китайські товари, електроніка та компоненти дозволяють російській економіці частково компенсувати наслідки санкцій.

    На думку багатьох аналітиків, Сі Цзіньпін не зацікавлений у швидкому завершенні війни в Україні. Для Пекіна конфлікт став інструментом виснаження Заходу та відволікання США від Азії.

    Європа ж дедалі активніше готується до нової реальності, у якій доведеться менше покладатися на Вашингтон. Брюссель уже просуває програми підтримки власної оборонної промисловості та скорочення залежності від китайського імпорту.

    Франція та Німеччина також почали жорсткіше говорити з Китаєм щодо економічної конкуренції. ЄС побоюється, що дешеві китайські товари можуть остаточно знищити частину європейської промисловості.

    У результаті візити Трампа та Путіна до Сі Цзіньпіна лише підтвердили: Китай не збирається рятувати Росію ціною власних інтересів, але й не планує допомагати Заходу перемогти Кремль. Пекін намагається максимально використати глобальну нестабільність для посилення власної ролі у світі.

    Для України це означає, що сподівання на китайський тиск на Москву поки залишаються малореалістичними. Натомість Європа поступово усвідомлює необхідність самостійно зміцнювати оборону та готуватися до нової епохи глобального суперництва.

  • Путін не домігся згоди Китаю на “Силу Сибіру-2”

    Путін не домігся згоди Китаю на “Силу Сибіру-2”

    Глава Кремля Володимир Путін під час переговорів у Пекіні не зміг домогтися від лідера Китаю Сі Цзіньпіна остаточного політичного та фінансового схвалення будівництва нового масштабного газопроводу “Сила Сибіру-2” — проєкту, який у Москві розглядають як ключовий елемент переорієнтації енергетичного експорту після фактичної втрати значної частини європейського ринку.

    Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів, а також на підсумкові коментарі сторін після зустрічей російської та китайської делегацій у Пекіні.

    За задумом Кремля, “Сила Сибіру-2” мала б стати стратегічним енергетичним маршрутом, який з’єднає російські газові родовища із західним Китаєм через територію Монголії. Передбачалося, що трубопровід зможе транспортувати до 50 мільярдів кубометрів природного газу щорічно, фактично компенсуючи Москві втрати від різкого скорочення поставок до Європейського Союзу після запровадження санкцій і розриву енергетичної залежності.

    Однак, як зазначає видання, очікуваного прориву на переговорах не відбулося. Попри демонстративно оптимістичні заяви про “поглиблення стратегічного партнерства” та “розуміння основних параметрів проєкту”, жодних конкретних рішень щодо початку будівництва, фінансової моделі чи кінцевих термінів запуску газопроводу публічно не оголошено.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков після переговорів фактично підтвердив відсутність остаточних домовленостей. За його словами, сторони нібито мають “загальне бачення” маршруту та базової архітектури проєкту, однак ключові деталі — включно з умовами реалізації та строками — залишаються невизначеними.

    “Є загальне розуміння основних параметрів. Є розуміння маршруту та того, як він буде будуватися. Але деякі деталі ще потрібно узгодити”, — заявив Пєсков, фактично визнавши, що проєкт залишається на рівні політичної концепції, а не підготовленого до запуску будівництва.

    Аналітики, яких цитує The Washington Post, вважають, що позиція Пекіна є свідомо виваженою і обережною. Китай, який є одним із найбільших імпортерів енергоресурсів у світі, не поспішає брати на себе довгострокові зобов’язання щодо масштабної інфраструктури, особливо в умовах глобальної енергетичної трансформації та диверсифікації постачання.

    Крім того, після різкого скорочення російського експорту до Європи Китай опинився у вигіднішій переговорній позиції. Фактично Пекін має змогу диктувати умови співпраці, зокрема щодо ціни на газ, обсягів постачання та інвестиційної участі в проєкті. Це створює ситуацію, у якій Москва стає дедалі більш залежною від китайського ринку як майже єдиного великого напрямку експорту трубопровідного газу.

    Проєкт “Сила Сибіру-2” у російських планах розглядається як продовження вже чинного газопроводу “Сила Сибіру-1”, який постачає газ зі східносибірських родовищ до Китаю. Однак новий маршрут мав би значно більшу пропускну здатність і геополітичну вагу, оскільки фактично переформатовував би енергетичну карту Євразії.

    Попередні оцінки експертів свідчать, що реалізація такого проєкту потребуватиме багатомільярдних інвестицій і щонайменше 8–10 років будівництва за умови політичного та фінансового погодження. Водночас відсутність остаточного рішення з боку Китаю ставить під сумнів навіть орієнтовні терміни запуску.

    Для Кремля цей проєкт має не лише економічне, а й політичне значення. Після втрати значної частини європейського енергетичного ринку Росія намагається переорієнтувати експорт на Азію, насамперед на Китай та частково Індію. Проте така переорієнтація супроводжується зростанням залежності від обмеженої кількості покупців, що послаблює позиції Москви у переговорах.

    За даними WP, Китай наразі більше зацікавлений у збільшенні закупівель газу через вже існуючу інфраструктуру, яка не потребує додаткових капітальних витрат, ніж у фінансуванні нового трубопроводу. Такий підхід дозволяє Пекіну зберігати гнучкість і мінімізувати довгострокові ризики.

    Окремо видання звертає увагу на ширший контекст російсько-китайських відносин. Попри публічні заяви про “безмежне партнерство” та спільну критику політики США і Заходу, економічні інтереси сторін не завжди збігаються. Китай продовжує діяти прагматично, уникаючи кроків, які могли б надмірно посилити залежність від російських енергоресурсів.

    Також у матеріалі зазначається, що під час переговорів обговорювалися питання глобальної безпеки та міжнародної політики, зокрема позиція щодо США та західних країн, яких Москва і Пекін традиційно критикують за “односторонню гегемонію”. Водночас ці політичні заяви не трансформувалися у швидкі економічні рішення.

    Окремим фактором взаємозалежності залишається технологічний аспект. Китай є важливим постачальником електронних компонентів і технологій подвійного призначення, які використовуються як у промисловості, так і у військовому виробництві. Це створює додаткові важелі впливу Пекіна у відносинах із Москвою, яка водночас залежить від китайських постачань і в енергетичному, і в технологічному вимірах.

    Переговори в Пекіні стали вже 25-м візитом Володимира Путіна до Китаю за час його перебування при владі. Попри демонстративну дипломатичну теплоту, відсутність конкретних рішень щодо “Сили Сибіру-2” підкреслює головний тренд двосторонніх відносин: Китай продовжує зміцнювати стратегічне партнерство з Росією, але при цьому не поспішає брати на себе зобов’язання, які могли б обмежити його економічну свободу дій.

  • «Ми їх перевершили»: Трамп прокоментував зустріч Путіна та Сі Цзіньпіна і зробив несподівану заяву

    «Ми їх перевершили»: Трамп прокоментував зустріч Путіна та Сі Цзіньпіна і зробив несподівану заяву

    Президент США Дональд Трамп відреагував на зустріч лідера Китаю Сі Цзіньпіна та російського диктатора Володимира Путіна, яка відбулася у Пекіні 19–20 травня. Американський президент заявив, що позитивно оцінює контакти між Москвою та Пекіном, однак не втримався від порівняння церемонії зі своїми міжнародними візитами.

    Під час спілкування з журналістами Трамп зазначив, що уважно стежив за зустріччю китайського та російського лідерів і навіть оцінив рівень організації заходу.

    «Я вважаю, що це добре. Я ладнаю з обома. Не знаю, чи церемонія була такою ж блискучою, як моя. Я дивився її. Гадаю, ми їх перевершили. Хороша команда», — сказав президент США.

    Заява Трампа пролунала на тлі підвищеної уваги міжнародної спільноти до візиту Путіна до Китаю, який аналітики вже назвали одним із ключових дипломатичних заходів Кремля цього року. Російський президент прибув до Пекіна одразу після серії контактів між США та Китаєм, що породило нову хвилю дискусій про формування глобальних геополітичних союзів.

    Візит Путіна до КНР тривав два дні. У центрі переговорів між Москвою та Пекіном були питання економічної співпраці, енергетики, міжнародної безпеки та війни в Україні. За інформацією західних аналітиків, Кремль особливо зацікавлений у поглибленні торговельних та фінансових зв’язків із Китаєм на тлі санкційного тиску Заходу.

    Під час зустрічі Сі Цзіньпін укотре заявив про необхідність «політичного врегулювання» війни в Україні та наголосив на важливості дипломатичних переговорів. Водночас Китай традиційно уникає прямої критики Росії, зберігаючи формально нейтральну позицію.

    Після переговорів Путін публічно подякував китайському лідерові за «добрі та дружні контакти» між двома державами. За словами російського диктатора, співпраця Москви та Пекіна нібито «не спрямована проти когось», а має на меті «загальне процвітання» та «вирішення глобальних проблем».

    На Заході дедалі частіше говорять про стратегічне зближення Китаю та Росії. Експерти звертають увагу, що Пекін фактично став головним економічним партнером Москви після початку повномасштабної війни проти України. Саме через Китай Росія значною мірою компенсує втрати від західних санкцій, нарощуючи експорт енергоресурсів і закуповуючи технологічну продукцію.

    Водночас у США уважно стежать за контактами між Кремлем і Пекіном. Адміністрація Трампа неодноразово заявляла, що Китай відіграє ключову роль у глобальному балансі сил і може впливати на позицію Росії щодо війни.

    Останніми днями американські та європейські медіа також активно обговорюють можливу зміну риторики Пекіна щодо війни в Україні. Зокрема, Financial Times повідомляла про нові дипломатичні сигнали з боку КНР, після чого китайська влада була змушена окремо коментувати публікації про переговори Сі Цзіньпіна та Путіна.

    На цьому тлі увагу привернула і реакція самого Трампа. Американський президент не став критикувати сам факт зустрічі між Китаєм та Росією, а навпаки — наголосив, що підтримує контакти між світовими лідерами.

    Водночас традиційний для Трампа стиль спілкування з пресою знову проявився у його коментарях про «більш блискучі» американські церемонії. Політичні оглядачі вже звернули увагу, що глава Білого дому вкотре намагається подавати міжнародну політику через призму особистого іміджу та публічної демонстрації сили.

    Аналітики також нагадують, що саме відносини між США, Китаєм та Росією можуть стати визначальними для подальшого розвитку війни в Україні та глобальної системи безпеки. Пекін намагається балансувати між партнерством із Москвою та бажанням уникнути прямої конфронтації із Заходом, тоді як Вашингтон прагне не допустити формування повноцінного антизахідного союзу між РФ та КНР.

    Тим часом сам Трамп останніми тижнями дедалі активніше коментує міжнародні переговори та війну в Україні. Президент США неодноразово заявляв про намір домагатися завершення війни дипломатичним шляхом, хоча конкретних механізмів такого врегулювання публічно поки не озвучував.

  • Путін знову просив Китай врятувати російський газ: у Кремлі заговорили про «нюанси» після зустрічі із Сі

    Путін знову просив Китай врятувати російський газ: у Кремлі заговорили про «нюанси» після зустрічі із Сі

    Російський диктатор Володимир Путін під час візиту до Китаю вкотре намагався просунути стратегічний для Кремля газовий проєкт «Сила Сибіру-2», однак замість очікуваного прориву Москва отримала вкрай стриману реакцію Пекіна. Попри гучні заяви про «безпрецедентне партнерство» між Росією та Китаєм, після переговорів Кремль був змушений визнати: остаточних домовленостей щодо нового газогону досі немає.

    Про це свідчать заяви речника Кремля Дмитра Пєскова після зустрічі Путіна та лідера КНР Сі Цзіньпіна, а також публікації Bloomberg, Reuters і CNBC щодо результатів візиту російського президента до Пекіна.

    За словами Пєскова, Москва та Пекін «загалом досягли розуміння» щодо основних параметрів проєкту «Сила Сибіру-2», однак конкретики він не надав. Представник Кремля визнав, що сторони поки не узгодили остаточних умов реалізації проєкту та продовжують обговорювати «нюанси».

    «Розуміння вже є, залишилося домовитися про деякі нюанси», — заявив Пєсков, додавши, що деталі є «комерційною інформацією».

    Саме ця стриманість російської сторони різко контрастувала з традиційною риторикою Кремля про «всеосяжне стратегічне партнерство» між Росією та Китаєм. Аналітики звертають увагу: якби Москва справді отримала від Пекіна згоду на будівництво газогону, Кремль навряд чи обмежився б настільки розмитими формулюваннями.

    Газогін «Сила Сибіру-2» є одним із ключових геоекономічних проєктів Росії після втрати європейського газового ринку через війну проти України та санкції Заходу. Проєкт передбачає постачання до Китаю до 50 мільярдів кубометрів російського газу щороку через територію Монголії.

    Після різкого скорочення експорту до Європи Москва фактично втратила свого головного покупця газу. До повномасштабного вторгнення РФ продавала до країн ЄС понад 150 мільярдів кубометрів газу щороку. Натомість нині Кремль намагається переорієнтувати енергетичні потоки на Китай та Азію.

    Однак Пекін не поспішає рятувати російський газовий сектор. Bloomberg із посиланням на джерела повідомляє, що китайська сторона продовжує займати жорстку позицію щодо ціни на газ та умов фінансування проєкту. Китай прагне купувати російський газ за внутрішніми російськими цінами, що для «Газпрому» означало б суттєве зниження прибутковості.

    Ще однією проблемою для Кремля є те, що Китай не відчуває критичної потреби у новому російському газогоні. Пекін активно диверсифікував постачання енергоносіїв і має довгострокові контракти з Туркменістаном, Катаром та Австралією, а також нарощує закупівлі скрапленого природного газу.

    Аналітики CNBC зазначають, що Росія зараз перебуває у значно слабшій переговорній позиції, ніж кілька років тому. Через санкції та втрату європейського ринку Москва стала набагато більш залежною від Китаю, тоді як Пекін отримав можливість диктувати свої умови.

    Енергетична експертка Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету Анна Мікульська зазначила CNBC, що Китай «не поспішає підписувати угоду, оскільки чудово розуміє, наскільки Росія потребує цього проєкту».

    За даними Reuters, Кремль уже щонайменше п’ять разів намагався домогтися остаточної згоди Пекіна щодо «Сили Сибіру-2», однак переговори постійно заходять у глухий кут.

    Під час нинішнього візиту Путін також намагався використати кризу на Близькому Сході як аргумент на користь російського проєкту. Російська сторона розраховувала, що нестабільність на енергетичних ринках та ризики для постачання нафти й газу через Ормузьку протоку можуть підштовхнути Китай до швидшого рішення. Однак, судячи з результатів переговорів, Пекін не вважає ситуацію достатньо критичною для поспішних домовленостей.

    Попри відсутність прориву щодо газогону, Путін і Сі Цзіньпін продовжили публічно демонструвати політичну близькість. Під час зустрічі китайський лідер назвав президента РФ «дорогим другом», а сторони вкотре заявили про стратегічне партнерство та протидію «однополярному світу».

    Втім, за лаштунками переговорів ситуація виглядає набагато складнішою. Financial Times раніше повідомляло, що Китай дедалі обережніше ставиться до надмірної залежності від Росії та не хоче брати на себе ризики, пов’язані із західними санкціями. Крім того, Пекін намагається балансувати між підтримкою Москви та збереженням економічних відносин із ЄС і США.

    Для Кремля ж ситуація стає дедалі складнішою. «Газпром» продовжує втрачати прибутки, а експорт газу до Європи залишається на мінімальних рівнях. У 2025 році компанія зафіксувала один із найгірших фінансових результатів за останні десятиліття.

    На цьому тлі «Сила Сибіру-2» для Москви перетворилася не просто на економічний, а фактично на політичний проєкт виживання російської газової галузі. Однак нинішній візит Путіна до Китаю показав: попри всю риторику про «дружбу без меж», Пекін не готовий беззастережно рятувати Кремль від наслідків його власної війни та енергетичної ізоляції.

  • Путін влаштував «ядерне шоу» перед Сі: Наливайченко пояснив, навіщо Кремль лякає світ навчаннями з Білоруссю

    Путін влаштував «ядерне шоу» перед Сі: Наливайченко пояснив, навіщо Кремль лякає світ навчаннями з Білоруссю

    Спільні ядерні навчання Росії та Білорусі можуть бути не лише військовим сигналом, а й пропагандистською виставою, яку Володимир Путін синхронізував зі своїм візитом до Китаю. Таку думку висловив народний депутат України, ексголова СБУ Валентин Наливайченко в етері «Еспресо».

    За його словами, Кремль намагається продемонструвати Пекіну образ «сильної Росії», яка нібито зберігає військову потугу, контролює Білорусь і може впливати на безпекову ситуацію біля кордонів НАТО. Наливайченко вважає, що саме цей ефект Путін хоче використати під час переговорів із головою КНР Сі Цзіньпіном.

    «На моє переконання, це на 50–60% пропагандистська вистава для візиту Путіна в Китай, щоб у Сі випрошувати газогони, економічні контракти та іншу підтримку для російської економіки», — заявив Наливайченко.

    Він наголосив, що тактична ядерна зброя, розміщена на території Білорусі, залишається російською. За словами ексголови СБУ, Росії належать не лише самі боєприпаси, а й пускові установки, екіпажі, системи управління, наведення та весь ланцюг ухвалення рішень.

    Наливайченко додав, що Олександр Лукашенко лише створює видимість контролю над цією зброєю, підіграючи Путіну у спробах представити Білорусь як повноцінного учасника ядерного стримування.

    «Лукашенко все одно підіграє Путіну і вдає, що нібито це під його контролем. Ні, це російська ядерна зброя», — наголосив він.

    За словами Наливайченка, такі дії є грубим порушенням міжнародних правил нерозповсюдження ядерної зброї, оскільки навіть тактичні ядерні ракети не можна передавати або розміщувати на території інших держав у спосіб, який створює додаткову загрозу для регіональної безпеки.

    Росія 19 травня розпочала масштабні навчання ядерних сил, які триватимуть до 21 травня. За даними російського Міноборони, у маневрах беруть участь близько 64 тисяч військовослужбовців, понад 200 ракетних пускових установок, понад 140 літаків, 73 надводні кораблі та 13 підводних човнів. Навчання передбачають підготовку до застосування ядерних сил «в умовах загрози агресії».

    Напередодні, 18 травня, Білорусь також оголосила про початок спільних із Росією тренувань із бойового застосування ядерної зброї. У Мінську заявили, що маневри нібито не спрямовані проти конкретних країн і не становлять загрози регіональній безпеці. Водночас західні агентства наголошують, що ядерна зброя, розміщена у Білорусі, залишається під контролем Росії.

    Українське МЗС уже назвало спільні ядерні навчання Росії та Білорусі безпрецедентним викликом для Європи. У Києві вважають, що Москва й Мінськ використовують ядерну тематику як інструмент шантажу та тиску на Захід.

    Наливайченко вважає, що Кремль спеціально прив’язав ці навчання до поїздки Путіна в Китай. Російський диктатор прибув до Пекіна 19 травня, а основні переговори із Сі Цзіньпіном заплановані на 20 травня. Однією з ключових тем може стати енергетика, зокрема газопровід «Сила Сибіру-2», який Москва намагається просунути вже багато років.

    Для Росії цей проєкт має стратегічне значення після втрати значної частини європейського газового ринку. Кремль прагне збільшити постачання газу до Китаю, однак Пекін не поспішає погоджуватися на російські умови. Саме тому, на думку Наливайченка, Путіну потрібно демонструвати Сі не слабкість, а видимість сили.

    «Йому треба щось із собою привезти чи щось показати. От і буде показувати відео з ракетою “Сармат”, саме таку військову потугу Путін буде демонструвати», — зазначив ексголова СБУ.

    Ядерні навчання відбуваються також на тлі посилення українських ударів по території Росії. Останніми тижнями Москва та Московська область неодноразово зазнавали атак безпілотників, а українські сили продовжують бити по нафтопереробних заводах, військових об’єктах і логістиці РФ. AP зазначає, що ядерні маневри Росії проходять саме на тлі активізації українських дронових ударів.

    Аналітики вважають, що Кремль намагається одразу досягти кількох цілей: залякати Захід, підняти ставки перед переговорами з Китаєм, показати контроль над Білоруссю та створити всередині Росії образ держави, яка нібито зберігає глобальну військову потугу.

    Водночас експерти наголошують, що сама по собі демонстрація ядерних сил не означає неминучої підготовки до застосування ядерної зброї. Йдеться насамперед про політичний сигнал, який Росія використовує щоразу, коли її позиції слабшають на фронті або в економіці.

  • Путіна зустріли в Пекіні вигуками та прапорами: навіщо Кремль терміново їде до Сі після переговорів Китаю і США

    Путіна зустріли в Пекіні вигуками та прапорами: навіщо Кремль терміново їде до Сі після переговорів Китаю і США

    Російський диктатор Володимир Путін увечері 19 травня прибув до Пекіна з офіційним візитом, який у Кремлі вже назвали одним із ключових зовнішньополітичних заходів року. Літак глави РФ приземлився у столиці Китаю на тлі нової хвилі геополітичної напруги, переговорів США та КНР, а також дедалі складнішої ситуації для російської економіки через війну проти України та санкції Заходу.

    У китайській столиці Путіна зустрічали з помпою: в аеропорту вишикували почесний караул, а спеціально організовані групи людей із прапорами Росії та Китаю ритмічно скандували привітання на адресу російського диктатора. На оприлюднених відео видно, як десятки людей в однакових костюмах синхронно вигукують лозунги та махають прапорами двох держав.

    Основні переговори між Путіним та лідером КНР Сі Цзіньпіном заплановані на 20 травня у Пекіні. Як повідомляють китайські державні медіа, сторони мають обговорити двосторонні відносини, економічне співробітництво, енергетику, транспортні коридори та міжнародну ситуацію.

    Речник МЗС Китаю Го Цзякунь заявив, що нинішня поїздка стане вже 25-м візитом Путіна до КНР. У Кремлі ж напередодні заявили про «особливо привілейоване стратегічне партнерство» між Москвою та Пекіном. Таке формулювання озвучив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.

    Однак за зовнішньою демонстрацією дружби приховується значно складніший контекст. Головною темою переговорів фактично може стати енергетика, а точніше — спроба Кремля знову переконати Китай погодитися на запуск масштабного газопроводу «Сила Сибіру-2». Проєкт Москва просуває вже понад десять років, але Пекін досі не дав остаточного схвалення.

    За даними Bloomberg, які цитують українські та міжнародні медіа, Путін уже вп’яте за останні чотири роки намагатиметься домовитися із Сі Цзіньпіном про запуск цього трубопроводу.

    Проєкт «Сила Сибіру-2» має постачати до Китаю до 50 мільярдів кубометрів газу щороку через територію Монголії. Для Росії цей маршрут критично важливий після фактичної втрати значної частини європейського газового ринку через повномасштабне вторгнення в Україну та санкції ЄС.

    До складу російської делегації увійшли керівники «Газпрому» та «Роснефти» Олексій Міллер і Ігор Сєчін, а також віцепрем’єри, міністри та представники російського енергетичного сектору. Це лише підкреслює, наскільки важливим для Кремля є енергетичний блок переговорів.

    Росія сподівається використати нинішню нестабільність на світових енергетичних ринках для тиску на Китай. Після загострення ситуації на Близькому Сході та ризиків для морських маршрутів постачання енергоносіїв Москва намагається переконати Пекін у необхідності збільшення сухопутних поставок газу.

    Втім, експерти зазначають, що Китай продовжує займати вичікувальну позицію. Основна проблема полягає у вартості газу та умовах контракту. Пекін прагне отримувати російський газ за ціною, максимально наближеною до внутрішньоросійської, тоді як Кремль намагається компенсувати втрати від європейського ринку.

    На цьому тлі особливо показовим є те, що візит Путіна до Китаю відбувається майже одразу після переговорів Сі Цзіньпіна з президентом США Дональдом Трампом. Американсько-китайський саміт у Пекіні став одним із найгучніших дипломатичних заходів останніх місяців і засвідчив, що Китай намагається балансувати між Вашингтоном та Москвою.

    Як пише South China Morning Post, Пекін прагне зберігати стратегічну гнучкість і не хоче повністю ставати на бік Росії у глобальному протистоянні із Заходом. Для КНР критично важливими залишаються економічні зв’язки зі США та Європою, які значно перевищують обсяги торгівлі з РФ.

    Додатковий резонанс викликала й нещодавня публікація Financial Times, у якій стверджувалося, що Сі Цзіньпін під час переговорів із Трампом нібито критично висловився щодо дій Путіна та війни проти України. Однак МЗС Китаю офіційно спростувало цю інформацію.

    Політологи звертають увагу, що Кремль зараз особливо залежний від Китаю — як у питаннях експорту енергоносіїв, так і в технологічній та фінансовій сферах. Після кількох років санкцій Росія дедалі активніше переорієнтовує свою економіку саме на китайський ринок.

    Голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак вважає, що під час візиту Путін намагатиметься переконати китайське керівництво, що війна проти України нібито «йде за планом» і Росія контролює ситуацію.

    Попри гучні заяви Кремля про «безмежне партнерство», аналітики зазначають: сьогодні саме Китай диктує умови відносин із Росією. І нинішній візит Путіна до Пекіна може стати одним із найважливіших тестів того, наскільки далеко Сі Цзіньпін готовий підтримувати Москву в умовах затяжної війни та глобального геополітичного конфлікту.

  • «Путін може пошкодувати»: FT розкрило деталі закритої розмови Сі Цзіньпіна і Трампа про війну в Україні

    «Путін може пошкодувати»: FT розкрило деталі закритої розмови Сі Цзіньпіна і Трампа про війну в Україні

    Лідер Китаю Сі Цзіньпін під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом у Пекіні заявив, що російський правитель Володимир Путін зрештою може «пошкодувати» про рішення розпочати повномасштабне вторгнення в Україну. Про це повідомило видання Financial Times з посиланням на джерела, знайомі з оцінкою переговорів американською стороною.

    За даними FT, слова китайського лідера прозвучали під час широких переговорів у Пекіні минулого тижня. Розмова стосувалася війни Росії проти України, міжнародної безпеки та ролі великих держав у глобальній політиці. Окремо співрозмовники обговорювали питання Міжнародного кримінального суду, а Трамп нібито запропонував Китаю, США та Росії координувати позиції щодо МКС, вважаючи, що інтереси трьох країн у цьому питанні збігаються.

    Financial Times наголошує, що оцінка Сі Цзіньпіна щодо війни в Україні стала значно жорсткішою, ніж у попередні роки. Одне із джерел видання, знайоме з перемовинами китайського лідера з колишнім президентом США Джо Байденом, зазначило, що раніше Сі уникав особистих оцінок дій Путіна та не висловлювався настільки прямо про наслідки вторгнення. За словами співрозмовника FT, попередні розмови між Пекіном та Вашингтоном щодо війни були «відвертими та прямими», однак Китай не демонстрував навіть непрямої критики Кремля.

    Поява такої інформації особливо резонансна на тлі нового візиту Путіна до Китаю. Уже 19 травня російський лідер прибув до Пекіна для переговорів із Сі Цзіньпіном — лише через кілька днів після завершення державного візиту Трампа до КНР. За інформацією міжнародних медіа, Москва та Пекін планують обговорити стратегічне партнерство, енергетичні проєкти та подальшу координацію на міжнародній арені.

    Аналітики звертають увагу, що Китай намагається балансувати між підтримкою Росії та прагненням не втратити економічні й дипломатичні зв’язки із Заходом. Від початку повномасштабної війни Пекін офіційно декларує «нейтралітет», однак водночас залишається одним із головних економічних партнерів Москви. Китай активно закуповує російську нафту та газ, а також підтримує торговельні зв’язки, які допомагають Кремлю пом’якшувати наслідки західних санкцій.

    Reuters зазначає, що Путін здійснює вже 25-й візит до Китаю, а нинішня зустріч має символічне значення через 25-річчя договору про дружбу між Москвою та Пекіном. У центрі переговорів може опинитися газопровід «Сила Сибіру-2», який Росія розглядає як ключовий шанс компенсувати втрату європейського енергетичного ринку після вторгнення в Україну.

    Водночас ситуація навколо війни для Кремля стає дедалі складнішою. Financial Times та інші західні медіа звертають увагу, що через чотири роки після початку повномасштабної агресії війна фактично перейшла у виснажливу фазу. Україна активно нарощує використання далекобійних дронів, регулярно атакуючи військові об’єкти та інфраструктуру на території Росії. Саме це, за оцінками деяких співрозмовників FT, могло вплинути на більш песимістичну оцінку ситуації з боку китайського керівництва.

    Останніми тижнями Україна значно посилила удари по російських військових цілях. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що такі атаки є відповіддю на масовані російські обстріли українських міст та мають змусити Москву переглянути власні розрахунки щодо війни. Подібну позицію озвучувала і посол ЄС у Києві Катаріна Матернова, яка вважає, що посилення тиску на російську військову інфраструктуру може вплинути на готовність Кремля до переговорів.

    На цьому тлі дипломатичний процес навколо війни залишається нестабільним. Президент Зеленський 14 травня заявив, що Київ очікує активізації дипломатії та відновлення перемовного процесу. Україна також підтвердила готовність до нових переговорів у тристоронньому форматі. Водночас у Кремлі заявляють, що розраховують на допомогу США у відновленні мирних переговорів. Про це говорив прессекретар Путіна Дмитро Пєсков.

    Попри це, експерти сумніваються, що Китай найближчим часом кардинально змінить свою позицію щодо Росії. Видання The Guardian зазначає, що Пекін продовжує розглядати Москву як важливого стратегічного партнера у протистоянні із Заходом, особливо в умовах глобальної конкуренції зі США. Водночас сам факт того, що Сі Цзіньпін уперше допустив можливість помилки Путіна у війні проти України, уже називають важливим дипломатичним сигналом.

    Офіційно ані Білий дім, ані китайська сторона не підтвердили зміст розмови між Трампом і Сі Цзіньпіном. Посольство Китаю у Вашингтоні не відповіло на запити журналістів, а адміністрація Трампа у своєму офіційному підсумковому повідомленні про саміт у Пекіні взагалі не згадувала тему України чи Путіна.

  • Після переговорів Сі Цзіньпін і Дональд Трамп Китай зробив нову заяву про війну в Україні

    Після переговорів Сі Цзіньпін і Дональд Трамп Китай зробив нову заяву про війну в Україні

    Китай після переговорів лідера КНР Сі Цзіньпіна із президентом США Дональдом Трампом заявив про готовність разом із Вашингтоном «відігравати конструктивну роль» у політичному врегулюванні війни Росії проти України.

    Відповідну заяву зробив міністр закордонних справ Китаю Ван І, підбиваючи підсумки дводенної зустрічі американського та китайського лідерів у Пекіні.

    У Пекіні вкотре назвали повномасштабну війну Росії проти України «кризою» та «конфліктом», однак наголосили, що і Китай, і США зацікавлені у якнайшвидшому припиненні бойових дій.

    «Складні проблеми не мають простих рішень. Мирні переговори не можуть бути досягнуті за одну ніч. І Китай, і США готові продовжувати спілкування та відігравати конструктивну роль у політичному вирішенні війни», — заявив Ван І.

    За його словами, під час переговорів сторони окремо обговорювали війну в Україні, а також ситуацію на Близькому Сході. У китайському МЗС зазначили, що Пекін нібито продовжує «сприяти мирним переговорам» та виступає за дипломатичне завершення конфліктів.

    Заява пролунала після візиту Трампа до Китаю — першого за майже дев’ять років. Попереднього разу американський політик відвідував Пекін ще у 2017 році під час свого першого президентського терміну.

    Сам Трамп після зустрічі із Сі Цзіньпіном також торкнувся теми війни в Україні. Президент США заявив, що це питання було одним із ключових під час перемовин із китайським лідером.

    «Ми обоє хотіли б це вирішити», — сказав Трамп журналістам після завершення переговорів.

    Водночас він натякнув на погіршення ситуації на фронті після останніх масованих атак Росії по Україні.

    «До вчорашнього вечора все мало добрий вигляд, але вчора вони зазнали серйозного удару. Отже, це однаково відбудеться, але дуже прикро», — заявив американський президент.

    Напередодні Росія здійснила одну з найбільших дронових атак за останній час. За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 16 травня російська армія випустила по Україні 294 безпілотники різних типів. ППО знищила або подавила 269 цілей, однак були зафіксовані влучання та падіння уламків у низці регіонів.

    Тема війни в Україні стала однією з центральних під час візиту Трампа до Китаю. Сі Цзіньпін, за інформацією китайських державних медіа, наголосив американському президенту на необхідності уникнення глобальної ескалації та виступив за «політичне врегулювання» міжнародних конфліктів.

    Окремо сторони обговорили ситуацію навколо Тайваню. Після зустрічі Трамп заявив, що США не підтримують офіційного проголошення незалежності Тайваню та не хочуть війни з Китаєм.

    На цьому тлі аналітики звертають увагу, що Китай продовжує публічно декларувати нейтралітет щодо війни Росії проти України, однак водночас не засуджує дії Москви та підтримує активні економічні зв’язки з РФ.

    За даними західних медіа та розвідок, Пекін після початку повномасштабного вторгнення значно збільшив товарообіг із Росією, а також став одним із головних покупців російських енергоносіїв.

    Водночас китайська влада намагається позиціонувати себе як потенційного посередника у можливих мирних переговорах між Києвом і Москвою.

    Тим часом у Кремлі вже підтвердили, що російський диктатор Володимир Путін 19–20 травня також відвідає Китай із офіційним візитом. Очікується, що він проведе окремі переговори із Сі Цзіньпіном щодо двосторонніх відносин та міжнародної ситуації.

  • Кремль оголосив дату переговорів у Пекіні

    Кремль оголосив дату переговорів у Пекіні

    Російський диктатор Володимир Путін 19–20 травня здійснить офіційний візит до Китаю. У Кремлі заявили, що під час поїздки він проведе переговори з лідером КНР Сі Цзіньпіном та обговорить ключові міжнародні питання, зокрема двосторонні відносини, глобальну безпекову ситуацію та регіональні конфлікти.

    Про це повідомила пресслужба Кремля.

    У Москві зазначили, що візит приурочений до 25-річчя підписання Договору про добросусідство, дружбу та співпрацю між Росією та Китаєм, який у Кремлі називають базовим документом для стратегічного партнерства двох країн.

    За офіційною інформацією, Путін і Сі Цзіньпін планують «обмінятися думками щодо основних міжнародних та регіональних проблем», а також обговорити подальше розширення економічної, енергетичної та військово-політичної співпраці.

    За підсумками переговорів Москва та Пекін мають підписати спільну заяву та низку двосторонніх документів.

    Візит Путіна до Китаю відбудеться одразу після поїздки президента США Дональда Трампа до Пекіна. Під час дводенного саміту Трамп і Сі Цзіньпін обговорювали торговельні суперечки, ситуацію навколо Тайваню, війну на Близькому Сході та російсько-українську війну.

    Після переговорів Трамп заявив, що не підтримує офіційне проголошення незалежності Тайваню та прагне уникнути конфлікту з Китаєм. Водночас Сі Цзіньпін назвав тайванське питання одним із ключових у китайсько-американських відносинах і попередив про ризик великого конфлікту у разі «неправильного підходу» Вашингтона.

    На тлі активізації контактів між США та Китаєм візит Путіна до Пекіна виглядає як спроба Кремля зберегти стратегічну підтримку КНР в умовах міжнародної ізоляції та посилення санкційного тиску.

    Китай залишається одним із головних економічних партнерів Росії після початку повномасштабної війни проти України. Саме через китайський напрямок Москва частково компенсує втрату західних ринків, збільшуючи постачання енергоносіїв, сировини та переорієнтовуючи фінансові потоки.

    Водночас Пекін офіційно намагається демонструвати нейтралітет щодо війни в Україні, хоча західні країни неодноразово звинувачували Китай у непрямій підтримці російського військово-промислового комплексу через постачання технологій подвійного призначення.

    Аналітики також звертають увагу, що нинішній візит Путіна може бути спробою узгодити позиції після переговорів Сі Цзіньпіна з Дональдом Трампом. Останніми місяцями Кремль дедалі уважніше стежить за можливим потеплінням відносин між Вашингтоном і Пекіном, побоюючись втратити статус ключового партнера Китаю у протистоянні із Заходом.

    Раніше західні медіа повідомляли, що російське керівництво занепокоєне тим, що війна в Україні поступово перестає бути головним міжнародним пріоритетом США на тлі ескалації на Близькому Сході та зростання напруженості навколо Ірану й Тайваню.

  • Трамп після переговорів із Сі Цзіньпіном зробив гучну заяву про Тайвань: у Пекіні заговорили про ризик війни

    Трамп після переговорів із Сі Цзіньпіном зробив гучну заяву про Тайвань: у Пекіні заговорили про ризик війни

    Президент США Дональд Трамп після переговорів із лідером Китаю Сі Цзіньпін у Пекіні заявив, що не підтримує офіційне проголошення незалежності Тайваню та прагне уникнути прямого конфлікту між Вашингтоном і Пекіном. Заява прозвучала на тлі різкого загострення дискусії навколо острова, який Китай вважає частиною своєї території.

    Дводенний саміт у Пекіні став першою поїздкою Трампа до Китаю майже за дев’ять років. Під час переговорів сторони обговорювали торговельні суперечки, війну на Близькому Сході, глобальну безпеку та ситуацію навколо Тайваню, яка залишається однією з головних точок напруги у відносинах між США та КНР.

    Після завершення зустрічі Трамп заявив, що Вашингтон не зацікавлений у війні з Китаєм і не прагне підштовхувати Тайвань до формального проголошення незалежності.

    “Я не прагну, щоб хтось проголошував незалежність”, — сказав американський президент.

    Водночас він підкреслив, що політика США щодо Тайваню не змінилася. За словами Трампа, Сполучені Штати продовжують підтримувати Тайбей і виконуватимуть свої зобов’язання щодо надання острову засобів самооборони відповідно до американського законодавства.

    Президент США також емоційно прокоментував перспективу можливого військового конфлікту з Китаєм.

    “Нам доведеться пролетіти 9500 миль, щоб вести війну. Я не прагну цього. Я хочу, щоб вони заспокоїлися. Я хочу, щоб Китай заспокоївся”, — заявив Трамп.

    За інформацією китайських державних медіа, Сі Цзіньпін під час переговорів дуже жорстко поставив питання Тайваню та попередив американську сторону про наслідки “неправильного підходу” до цієї теми.

    Китайський лідер назвав Тайвань “найважливішим питанням у китайсько-американських відносинах” та заявив, що будь-які спроби підтримки незалежності острова можуть призвести до прямого конфлікту між двома державами.

    Тайвань уже десятиліттями залишається однією з найнебезпечніших геополітичних точок світу. Пекін вважає острів невід’ємною частиною Китаю та неодноразово заявляв про готовність застосувати силу для “возз’єднання”, якщо Тайбей офіційно проголосить незалежність.

    Своєю чергою влада Тайваню наполягає, що острів фактично є самостійною державою. Президент Тайваню Лай Цінде раніше заявляв, що Тайваню “не потрібно проголошувати незалежність”, оскільки він уже функціонує як суверенна держава.

    Водночас, як зазначають міжнародні аналітики, більшість жителів острова підтримують збереження нинішнього статус-кво — без формального проголошення незалежності та без об’єднання з Китаєм.

    Окремою темою переговорів стали американські поставки озброєння Тайваню. Наприкінці 2025 року адміністрація Трампа схвалила великий пакет військової допомоги острову на 11 мільярдів доларів. До нього увійшли сучасні ракетні системи та боєприпаси, що викликало різку реакцію Пекіна.

    Після зустрічі із Сі Цзіньпіном Трамп заявив, що поки не ухвалив остаточного рішення щодо подальшої долі цієї угоди, хоча й підтвердив, що питання детально обговорювалося з китайським керівництвом.

    У Тайбеї слова Трампа сприйняли стримано, але закликали уважно аналізувати позицію Вашингтона. Заступник міністра закордонних справ Тайваню Чень Міньчі наголосив, що постачання американської зброї острову є важливою складовою регіональної безпеки.

    “Продаж зброї Тайваню з боку США завжди був наріжним каменем миру та стабільності у регіоні”, — заявив він.

    Заяви Трампа вже викликали активне обговорення серед міжнародних експертів. Частина аналітиків вважає, що американський президент намагається уникнути різкої ескалації з Китаєм на тлі складної міжнародної ситуації та конфліктів на Близькому Сході. Інші ж побоюються, що така риторика може бути сприйнята Пекіном як сигнал про готовність Вашингтона до поступок у тайванському питанні.

    На тлі саміту у Пекіні західні медіа також звертають увагу на зміну глобальних пріоритетів США. Якщо раніше Вашингтон концентрувався насамперед на війні Росії проти України, то тепер дедалі більше уваги приділяється протистоянню з Китаєм та безпеці в Індо-Тихоокеанському регіоні.