Golovnitemu.com

Позначка: Пенсійний фонд

  • Мінімальна пенсія зросте до 6 тисяч гривень — міністр соціальної політики

    Мінімальна пенсія зросте до 6 тисяч гривень — міністр соціальної політики

    В Україні готуються до запуску пенсійної реформи, перший етап якої може розпочатися вже цього або наступного року. Загалом повне перезавантаження пенсійної системи триватиме близько 13 років, повідомив міністр соціальної політики, сім’ї та національної єдності Денис Улютін.

    За його словами, без реформування країна неминуче зіткнеться з колапсом пенсійної системи. Водночас нині для старту змін існує фінансове вікно завдяки високим надходженням єдиного соціального внеску (ЄСВ) від військовослужбовців.

    Головна мета реформи — підвищення виплат у солідарній системі пенсій. «Наша пропозиція — ми менше як 6 тисяч платити нікому не будемо», — підкреслив міністр у коментарі РБК-Україна.

    У Міністерстві соціальної політики вже підрахували фінансовий ресурс на 2026 рік і вважають його достатнім для старту реформ. Зараз тривають консультації з Міністерством фінансів, яке наполягає на детальніших розрахунках за різними сценаріями та по кожному пенсіонеру окремо.

    За словами Улютіна, Пенсійний фонд наразі перестав бути дефіцитним, що стало можливим завдяки високим внескам ЄСВ від військових. Пенсії виплачуються без додаткових вливань із держбюджету, а бюджетні трансфери спрямовуються переважно на спеціальні пенсії.

    У межах вирівнювання солідарної системи спецпенсії не зменшуватимуть, проте їхнє зростання буде обмежене. Мінімальна пенсія на рівні 6 тисяч гривень дозволить зменшити потребу пенсіонерів у додатковій соціальній допомозі, зокрема субсидіях, і суттєво покращить рівень життя.

    Реформа насамперед торкнеться солідарної системи, а найбільше зростання виплат очікується для бюджетників та громадян із низькими зарплатами протягом тривалого часу — це близько третини всіх пенсіонерів. За задумом уряду, система пенсійних виплат стане трирівневою замість однорівневої.

  • Гетманцев закликає скасувати спецпенсії прокурорів через соціальну несправедливість

    Гетманцев закликає скасувати спецпенсії прокурорів через соціальну несправедливість

    В Україні триває дискусія щодо спеціальних пенсій прокурорів, які в окремих випадках сягають сотень тисяч гривень на місяць. Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев закликає парламент прискорити розгляд законопроєкту №12278 про скасування таких виплат, наголошуючи на глибокій соціальній несправедливості та загрозі для державного бюджету.

    За його словами, законопроєкт уже майже 200 днів не дійшов до другого читання, хоча пройшов перше читання та отримав схвальний висновок Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Гетманцев підкреслив, що затягування розгляду має реальні наслідки — поглиблює соціальну прірву між звичайними пенсіонерами та тими, хто користується спеціальними привілеями.

    Нардеп навів приклад колишнього прокурора Миколаївської області, який, проживаючи за кордоном, виграв суд проти Пенсійного фонду України. Суд зобов’язав нарахувати йому пенсію по інвалідності у розмірі 156 692 грн на місяць. Лише за період з 15 вересня 2022 року по 31 грудня 2023 року йому було нараховано понад 2,1 млн грн.

    У 2025 році Пенсійний фонд України за судовими рішеннями має виплатити близько 35 млрд грн отримувачам спеціальних пенсій — кошти, які могли б піти на підтримку звичайних пенсіонерів або фінансування оборонних потреб.

    За офіційними даними, приблизно кожному п’ятому пенсіонеру в Україні виплати нараховуються за спеціальними законами. Це, зокрема, шахтарі, судді, прокурори, чорнобильці та особи, звільнені з військової служби. Для цих пенсій діє окрема формула нарахування, яка суттєво відрізняється від механізму розрахунку звичайних трудових пенсій.

    На початку 2025 року Кабмін запровадив обмеження для аномально високих спецпенсій державних службовців, застосувавши понижувальні коефіцієнти для виплат понад 23 610 грн. Водночас, за словами Гетманцева, це не вирішує проблему системно й не поширюється на всі категорії спецпенсіонерів, зокрема прокурорів.

    Нардеп наголошує, що пріоритетом держави має стати комплексна пенсійна реформа, яка забезпечить гідний рівень життя для всіх українців, а не лише для обраних груп.

  • Пенсійний фонд пояснив, як онлайн отримати довідку про розмір пенсії

    Пенсійний фонд пояснив, як онлайн отримати довідку про розмір пенсії

    Пенсіонери в Україні можуть самостійно отримати довідку про розмір пенсії або доходи пенсіонера в електронному форматі, не відвідуючи відділення Пенсійного фонду. Послуга доступна через вебпортал електронних послуг ПФУ та дозволяє сформувати офіційний документ у кілька кроків.

    Для отримання довідки необхідно увійти до особистого кабінету на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України. Авторизуватися можна за допомогою кваліфікованого електронного підпису, банківської картки, сервісу ID.GOV.UA або Дія.Підпису. Після входу в систему слід перейти до розділу «Комунікації з ПФУ» та обрати пункт «Запит на отримання електронних документів».

    У переліку доступних послуг потрібно вибрати «Довідка про доходи пенсіонера», після чого заповнити електронну форму. Обов’язково необхідно зазначити період, за який формується довідка, а також заповнити всі поля, позначені як обов’язкові. Перед відправленням запиту заявник надає згоду на обробку персональних даних та підтверджує звернення.

    Відповідь Пенсійного фонду з готовою електронною довідкою з’являється в розділі «Мої звернення» в особистому кабінеті. У фонді звертають увагу, що під час подання запиту обов’язково потрібно вказувати актуальний контактний номер телефону у форматі +380XXXXXXXXX, а також чітко визначати необхідний період.

    Електронна довідка про розмір пенсії або доходи пенсіонера може використовуватися для оформлення соціальних виплат, подання до органів соціального захисту, підтвердження доходів, а також для надання до банків та інших установ. Такий формат значно спрощує отримання необхідних документів і дозволяє уникнути черг та особистих візитів до державних органів.

  • Пенсіонерам роз’яснили, як не втратити виплати у разі перебування за межами України

    Пенсіонерам роз’яснили, як не втратити виплати у разі перебування за межами України

    Пенсіонери та отримувачі страхових виплат, які тимчасово перебувають за межами України або проживають на тимчасово окупованих територіях, мають до 31 грудня пройти фізичну ідентифікацію. Це необхідно для продовження виплат у 2026 році.

    У Пенсійному фонді України наголошують, що непроходження фізичної ідентифікації протягом календарного року не є підставою для скасування рішення про призначення пенсії чи страхової виплати.

    У разі якщо через непроходження ідентифікації до 31 грудня 2025 року виплату буде тимчасово припинено, її автоматично поновлять після завершення процедури ідентифікації.

    Перевірити факт проходження фізичної ідентифікації та дату останньої процедури можна в особистому електронному кабінеті через сервіс «Моя ідентифікація».

    Фізичну ідентифікацію можна пройти особисто у сервісному центрі Пенсійного фонду, за допомогою відеоконференцзв’язку у територіальному органі фонду або через особистий кабінет на вебпорталі ПФУ.

    Для громадян, які перебувають за кордоном, передбачена можливість надіслати необхідні документи поштою до територіального органу Пенсійного фонду або завантажити скановані копії документів через електронний кабінет із використанням кваліфікованого електронного підпису.

  • Вихід на пенсію у 2026 році: скільки років стажу потрібно

    Вихід на пенсію у 2026 році: скільки років стажу потрібно

    У 2026 році в Україні змінюються вимоги до страхового стажу для виходу на пенсію за віком. Про це нагадують у Пенсійному фонді, посилаючись на статтю 26 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

    Право на пенсію за віком визначається не лише досягненням відповідного віку, а й наявністю необхідного страхового стажу. У 2026 році пенсію зможуть оформити громадяни, які досягли:

    • 60 років — за умови наявності не менше 33 років страхового стажу;

    • 63 років — за наявності щонайменше 23 років стажу;

    • 65 років — за наявності не менше 15 років страхового стажу.

    Важливий нюанс: кількість страхового стажу визначається на дату досягнення відповідного віку, а не на момент подання заяви до Пенсійного фонду. Тобто подання документів пізніше не впливає на підрахунок стажу.

    Якщо на момент досягнення 60, 63 або 65 років необхідного стажу не вистачає, пенсію можна буде призначити пізніше — після набуття потрібної кількості страхового стажу, але вже з дати досягнення пенсійного віку.

    Для порівняння, у 2025 році вимоги були трохи м’якшими:

    • у 60 років — 32 роки стажу;

    • у 63 роки — 22 роки стажу;

    • у 65 років — 15 років стажу.

    Пенсійний фонд нагадує майбутнім пенсіонерам, що подати заяву на призначення пенсії можна протягом трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку. У такому випадку виплати буде призначено з наступного дня після дня народження.

    Якщо звернутися пізніше, пенсію призначать лише з дня подання заяви, без компенсації за пропущений період, що може призвести до втрати кількох місяців пенсійних виплат.

  • Мінімальна зарплата зросте з 1 січня: скільки доведеться платити до Пенсійного фонду

    Мінімальна зарплата зросте з 1 січня: скільки доведеться платити до Пенсійного фонду

    Підвищення мінімальної заробітної плати з нового року вплине не лише на доходи працівників, а й на розмір обов’язкових та добровільних страхових внесків. Відповідні зміни вже закріплені в законодавстві та набудуть чинності з 1 січня 2026 року.

    Згідно з ухваленим законом про державний бюджет, мінімальна заробітна плата в Україні з початку 2026 року становитиме 8 647 гривень. У зв’язку з цим автоматично змінюються всі платежі та нарахування, розмір яких прив’язаний до цього показника.

    Насамперед ідеться про мінімальний страховий внесок. Ставка єдиного соціального внеску залишається незмінною і становить 22% від мінімальної зарплати. Саме ця формула використовується для визначення суми, необхідної для зарахування повного місяця страхового стажу.

    Таким чином, у 2026 році мінімальний страховий внесок становитиме 1 902,34 гривні на місяць. Сплата суми не нижче цього рівня дає змогу зарахувати відповідний місяць до страхового стажу в повному обсязі.

    У Пенсійному фонді наголошують, що мінімальний страховий внесок є розрахунковою величиною. Він визначається шляхом множення мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на фіксовану ставку внеску у 22%, без будь-яких додаткових коефіцієнтів.

    Окремо зазначається, що громадянам, які вже уклали договори про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, переукладати їх не потрібно. Усі чинні договори автоматично продовжують свою дію до 31 грудня 2026 року, зокрема й у разі сплати внесків в електронному форматі через вебпортал Пенсійного фонду.

    Отже, зростання мінімальної зарплати безпосередньо вплине на вартість страхового стажу для тих, хто добровільно сплачує внески або планує “докуповувати” стаж. Для багатьох українців це означає додаткове фінансове навантаження, але водночас — збереження права на повноцінну пенсію в майбутньому.

  • Прокурор Ігор Чуб домігся довічної пенсії через суд і продовжує працювати в прокуратурі

    Прокурор Ігор Чуб домігся довічної пенсії через суд і продовжує працювати в прокуратурі

    Після гучного скандалу з “прокурорами інвалідами”, в результаті якого був змушений піти у відставку Андрій Костін, при новому генпрокурорі Руслану Кравченко вибудовується нова схема – додаткове нарахуванням діючим прокурорам паралельно із заробітною платою “пенсійних виплат”.

    В даному контексті варто згадати харківського прокурора Ігоря Чуб, який через суд вибив для себе довічну пенсію, яка тепер виплачується додатково до його зарплати.

    Так, згідно єдиного державного реєстру судових рішень, 23 жовтня 2019 року Ігор Чуб подав позов до Харківського окружного адмінсуду, вимагаючи визнати дії регіонального Пенсійного фонду незаконними. Справу передали судді Бідонько А.В. Але вже 4 листопада прокурор забрав заяву – попросив залишити її без розгляду для доопрацювання. Наступного дня суд офіційно повернув документи.

    Однак, на цьому Чуб не зупинився. Він знову подав ідентичний позов, цього разу – до іншого судді Тітова О.М., який уже 3 грудня виніс рішення на користь прокурора. Це може свідчити про спробу підібрати лояльного суддю для реалізації задуманої схеми.

    У позові Чуб вимагав нараховувати пенсію без обмеження граничного розміру та не обмежувати суму зарплати при обчисленні пенсії. При цьому прокурор стверджував, що нібито пропрацював у системі 20 років.

    Після винесення рішення Пенсійний фонд подав апеляцію, але навіть не сплатив обов’язковий судовий збір – лише 1152 грн. Через це Другий апеляційний адмінсуд залишив скаргу без руху, надавши термін для усунення порушення. Проте юристи фонду не зробили жодних дій до 13 січня 2020 року. Як наслідок, скаргу повернули.

    Таким чином, Ігор Чуб отримав довічну пенсію, яка тепер виплачується додатково до його зарплати.

    Також прокурор Ігор Миколайович Чуб володіє значними сімейними активами, серед яких чотири квартири в Харкові, садовий будинок, земельні ділянки та право користування житловим будинком у Великій Британії. Варто відзначити, що джерела походження активів, якими обріс харківський прокурор Ігор Чуб мали б стати предметом вивчення антикорупційних органів.

  • В Україні майже кожен четвертий лікарняний виявився необґрунтованим

    В Україні майже кожен четвертий лікарняний виявився необґрунтованим

    В Україні з’ясували, що значна частина лікарняних листів видається без належних підстав. За результатами державних перевірок, майже кожен четвертий лікарняний виявився необґрунтованим. Про це йдеться у пояснювальній записці до постанови Кабінету Міністрів, ухваленої 17 грудня. Документ та супровідні матеріали оприлюднені в ЕП, повідомляє «Хвиля».

    Згідно з даними, у першому півріччі 2025 року було перевірено понад 4,2 тисячі листків непрацездатності. За результатами перевірок 22,8% з них визнали необґрунтованими. Це означає, що фактично майже кожен п’ятий лікарняний був виданий без достатніх медичних підстав.

    Моніторинг електронного реєстру лікарняних свідчить про стійку тенденцію до зростання кількості порушень. Якщо у 2021 році частка необґрунтованих лікарняних становила лише 2,4%, то у 2023 році цей показник зріс до 16,5%. У 2024 році він досяг уже 18,2%, а у 2025 році продовжив зростати.

    Загалом у 2024 році в Україні було перевірено 5 931 лікарняний лист, а в період із січня по червень 2025 року — 4 225. Попри меншу кількість перевірок, частка виявлених порушень залишається високою, що, за оцінками уряду, свідчить про системну проблему.

    На тлі цих даних Міністерство соціальної політики ініціювало зміни до порядку контролю за лікарняними. Зокрема, пропонується надати представникам Пенсійного фонду право перевіряти обґрунтованість листків непрацездатності без використання електронної системи охорони здоров’я. У пояснювальній записці зазначається, що Національна служба здоров’я наразі не має технічних можливостей для проведення таких перевірок, а відповідні витрати не закладені в бюджет.

    Урядовці визнають, що масштабні зловживання з лікарняними створюють додаткове фінансове навантаження на систему соціального страхування та потребують посилення контролю. Запропоновані зміни мають стати одним із кроків для зменшення кількості фіктивних лікарняних і зловживань у цій сфері.

  • Пенсії в Україні призупиняють через помилки та бюрократію: як діяти і що можна відсудити

    Пенсії в Україні призупиняють через помилки та бюрократію: як діяти і що можна відсудити

    В Україні зростає кількість випадків, коли пенсії тимчасово зупиняють або повністю припиняють. За словами юриста Михайла Вулаха, це відбувається як через формальні підстави, так і через технічні помилки або зміни в законодавстві. Часто рішення Пенсійного фонду виявляються неправомірними, однак більшість пенсіонерів не оскаржують їх через брак інформації чи складність бюрократичної процедури. Про це пише видання “На пенсії”.

    Юрист пояснює, що значна частина зупинок виплат відбувається автоматично. Поширеною причиною є відсутність руху коштів на пенсійному рахунку протягом шести місяців — система сприймає це як ознаку «неактивності» отримувача. До припинення можуть також призвести помилки у документах, що впливають на стаж, несвоєчасне проходження ідентифікації, пропущений МСЕК у випадку інвалідності або непідтверджене місце проживання, що стосується передусім людей із тимчасово окупованих територій.

    У таких випадках пенсію спочатку зупиняють. Якщо людина протягом тривалого часу не надає оновлені документи, ПФУ може припинити виплати повністю. Водночас юридична практика показує, що відновити нарахування та повернути заборгованість усе ж можливо.

    Якщо недоотримані кошти виникли з вини самого пенсіонера — наприклад, через пропущені строки подання довідок, — держава поверне лише суму за останні три роки. Але у випадку помилки Пенсійного фонду або незаконної відмови у виплатах суди нерідко зобов’язують компенсувати всю суму, навіть якщо йдеться про період у сім-десять років і більше.

    Проблемою стає й реальне зменшення купівельної спроможності пенсій. У 2025 році індексація склала 11,5%, тоді як ціни на окремі продукти та послуги зросли у рази швидше. За даними аналітиків, овочі подорожчали на 48%, масло — на 34%, комунальні послуги — на 19%. Це означає, що навіть своєчасно нарахована пенсія покриває менше базових витрат, ніж раніше.

    Окрема категорія проблем пов’язана з неможливістю оформити пенсію через нові вимоги до страхового стажу. Навіть ті українці, які працювали десятки років, можуть не отримати виплату у 60 років, якщо не набрали необхідної кількості застрахованих років, а отже змушені або працювати довше, або чекати досягнення пізнішого пенсійного віку.

    Юристи радять пенсіонерам та людям, які наближаються до пенсії, регулярно перевіряти дані у своєму кабінеті на порталі ПФУ, здійснювати хоча б мінімальні операції з пенсійного рахунку раз на кілька місяців, зберігати копії всіх довідок і вимагати письмових пояснень у разі суперечок з Пенсійним фондом.

    За словами Михайла Вулаха, розуміння своїх прав та своєчасні дії нерідко дозволяють повернути незаконно невиплачені гроші. Суди у більшості випадків стають на бік пенсіонерів, якщо доводиться помилка або безпідставна відмова з боку державних органів.

  • Максимальна пенсія більша за мінімальну у 635 разів: Гетманцев про «кланові пенсії»

    Максимальна пенсія більша за мінімальну у 635 разів: Гетманцев про «кланові пенсії»

    Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що понад 7 мільйонів українських пенсіонерів живуть за межею бідності. Про це він повідомив в інтерв’ю «Українському радіо», підкресливши, що основна причина цього – несправедливість чинної пенсійної формули та механізму індексації.

    За словами Гетманцева, в Україні налічується близько 10,5 мільйонів пенсіонерів, і дві третини з них опинилися в ситуації, коли їхній дохід фактично не дозволяє забезпечити навіть базові потреби. Нардеп наголосив, що головна проблема полягає в тому, що індексація проводиться не щодо реальної пенсії людини, а щодо зарплатної бази, з якої пенсія була розрахована колись. Ця база залишається «замороженою» на рівні 2018 року.

    Він пояснив, що така система створює парадокс: якщо середня зарплата, на основі якої призначили пенсію, вища за нинішній індексований базовий показник, то пенсія взагалі не індексується. Там же, де індексація відбувається, її розмір катастрофічно відстає від реальної економічної ситуації.

    За розрахунками Гетманцева, у 2025 році розрив між реальною зарплатою і тією, на яку орієнтується формула індексації, сягне 49%. Це призводить до того, що людина з 35 роками стажу та реальною середньою заробітною платнею мала б отримувати близько 7 тисяч гривень пенсії, але натомість отримує лише 3119 грн. Різниця перевищує 55%, і це, за його словами, є «катастрофою».

    Окремо він звернув увагу на проблему так званих «кланових пенсій» – прокурорських, суддівських, правоохоронних. За його словами, максимальна пенсія в Україні перевищує мінімальну у 635 разів – такого розриву немає ніде у світі.

    Гетманцев зазначив, що необхідно чесно змінити формули розрахунку, адже фінансовий ресурс для підвищення пенсій є. Цього року Пенсійний фонд отримав на 80 мільярдів гривень більше, однак ці кошти спрямовуються на погашення спецпенсій, а не на поліпшення ситуації звичайних пенсіонерів, які найбільше потребують підтримки.