Golovnitemu.com

Позначка: Пентагон

  • “Зелене світло” на удари в морі: Трамп різко посилив тиск на Іран і наказав діяти жорстко

    “Зелене світло” на удари в морі: Трамп різко посилив тиск на Іран і наказав діяти жорстко

    Президент США Дональд Трамп ухвалив різке рішення щодо ескалації тиску на Іран, дозволивши військово-морським силам відкривати вогонь по суднах, які намагатимуться прорватися через стратегічно важливу Ормузьку протоку. Цей крок став частиною масштабної операції зі стримування Тегерана та обмеження його енергетичних доходів.

    Про деталі масштабної військово-морської операції США та дипломатичні маневри Білого дому повідомляє агентство Bloomberg.

    За даними з американської адміністрації, рішення про застосування сили ухвалили після інциденту з двома супертанкерами, які намагалися обійти обмеження та вийти з іранських портів. У Вашингтоні вважають, що жорсткі дії на морі можуть змусити Іран піти на поступки у переговорах, зокрема щодо ядерної програми та регіональної безпеки.

    Сам Трамп публічно наголосив, що США не мають наміру відступати та готові діяти довго й послідовно. Він заявив, що Іран перебуває у значно гіршій позиції та не має часу для затягування конфлікту, підкреслюючи перевагу Сполучених Штатів у ресурсах і можливостях.

    Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних коридорів світу — через неї проходить значна частина глобального експорту нафти. Саме тому будь-які військові дії в цьому регіоні миттєво впливають на світові ринки. Після загострення ситуації ціни на нафту різко зросли, перевищивши позначку понад 100 доларів за барель, що викликало занепокоєння серед міжнародних партнерів.

    Попри жорстку військову риторику, адміністрація Трампа паралельно намагається утримати ситуацію від повномасштабної ескалації. Зокрема, було досягнуто домовленості про тимчасове продовження режиму припинення вогню між Ізраїлем та ліванським угрупованням «Хезболла». Очікується, що найближчим часом у США можуть відбутися переговори з лідерами регіону для стабілізації ситуації.

    Водночас у Пентагоні активно готуються до можливого розвитку конфлікту. Розробляються сценарії ударів по стратегічних об’єктах Ірану, зокрема в районі Перської затоки та навколо Ормузької протоки. Основною метою таких операцій можуть стати військові бази, катери швидкого реагування та інфраструктура, яку Іран використовує для контролю морських шляхів.

    Американські військові роблять ставку на високоточні удари та оперативне цілевказання, що дозволяє швидко реагувати на зміну ситуації. Водночас частина іранських оборонних систем, включно з береговими ракетними комплексами, залишається недоторканою, що створює додаткові ризики для розвитку конфлікту.

    Трамп, коментуючи перебіг операції, підкреслив, що не має наміру поспішати з її завершенням. Він порівняв ситуацію з попередніми військовими кампаніями США, зазначивши, що головною метою є досягнення максимально вигідної угоди, яка гарантуватиме безпеку та стримування ядерних загроз.

    Однією з ключових причин затягування переговорів у Вашингтоні називають внутрішню нестабільність в Ірані. За оцінками американської сторони, керівництво країни не демонструє єдності у прийнятті рішень, що ускладнює дипломатичний процес.

    На тлі цих подій міжнародна спільнота уважно стежить за розвитком ситуації, побоюючись подальшої ескалації. Експерти зазначають, що блокування Ормузької протоки або масштабні бойові дії в регіоні можуть мати серйозні наслідки для глобальної економіки та енергетичної безпеки.

    Рішення США щодо посилення військової присутності та дозволу на застосування сили в морі свідчить про перехід конфлікту з Іраном у нову, більш напружену фазу. Подальший розвиток подій залежатиме як від дипломатичних зусиль, так і від дій сторін у зоні стратегічно важливих морських маршрутів.

  • Пів року на розмінування Ормузу: коли відкриють протоку

    Пів року на розмінування Ормузу: коли відкриють протоку

    США може знадобитися щонайменше шість місяців, щоб повністю розмінувати Ормузьку протоку після можливого укладення мирної угоди з Іраном. Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на джерела серед американських політиків і чиновників оборонного сектору.

    За інформацією видання, відповідні оцінки були озвучені під час закритого брифінгу Пентагон для сенаторів від обох партій — Республіканської та Демократичної. Зустріч відбулася ще 22 грудня, однак її деталі стали відомі лише зараз. Джерела, знайомі з перебігом обговорення, зазначають: навіть у разі досягнення політичної домовленості між США та Іраном швидке відновлення безпечного судноплавства через Ормуз неможливе.

    Йдеться про стратегічно важливий морський коридор, через який проходить близько п’ятої частини світового експорту нафти. Будь-яке блокування цієї протоки миттєво впливає на глобальні енергетичні ринки, ціни на пальне та економічну стабільність у багатьох країнах.

    За даними журналістів, у водах протоки наразі встановлено щонайменше 20 морських мін. Частину з них, як стверджують співрозмовники, було розміщено за допомогою сучасних технологій — зокрема GPS-навігації — а також із використанням швидкісних катерів бойовиків Корпус вартових ісламської революції. Це значно ускладнює процес їх виявлення та нейтралізації.

    Американські військові наголошують: розмінування — це складна, багаторівнева операція, яка потребує часу, спеціалізованої техніки та координації між різними підрозділами. Вона не може розпочатися негайно, оскільки її проведення залежить від безпекової ситуації та політичних домовленостей. Зокрема, операція стане можливою лише після припинення активної фази конфлікту між США та Іраном.

    Водночас ситуація вже має відчутні економічні наслідки. У США зростає невдоволення високими цінами на пальне. За інформацією, озвученою під час брифінгу, середня ціна бензину досягла 4,02 долара за галон, що суттєво більше, ніж приблизно 3 долари ще на початку року. Це викликає занепокоєння серед американських політиків напередодні виборчих циклів і створює додатковий тиск на адміністрацію президента Дональд Трамп.

    Попри витік інформації, офіційні структури США реагують стримано. Представники Пентагону та Білого дому відмовилися детально коментувати матеріал, а речник Міністерства оборони Шон Парнелл заявив, що інформація, оприлюднена у медіа, не відповідає дійсності. Втім, повного спростування чи альтернативних оцінок часу розмінування надано не було.

    Ситуація в регіоні залишається напруженою. Після початку конфлікту іранські сили фактично заблокували Ормузьку протоку, вимагаючи від частини суден сплачувати за прохід. У відповідь США обмежили доступ для кораблів, що прямують до іранських портів. Це призвело до серії інцидентів із затриманням і захопленням суден.

    Зокрема, U.S. Central Command оприлюднило відео операції проти танкера Touska, який, за їхніми даними, порушив обмеження. У свою чергу, іранські сили затримали комерційні судна MSC Francesca та Epaminodes. Також повідомлялося про затримання кількох іранських танкерів американськими військовими. Ці дії лише посилили напруження в регіоні та ускладнили перспективи швидкого врегулювання.

    Додатковим фактором ризику стала поява шахрайських схем. За повідомленнями медіа, невідомі особи під виглядом представників КВІР намагаються стягувати гроші з власників танкерів за нібито «безпечний прохід» через протоку. Це створює додаткову невизначеність для міжнародних судноплавних компаній і підвищує вартість страхування перевезень.

    Переговори між США та Іраном тривають, однак залишаються складними. Американська сторона наполягає на відмові Ірану від ядерної програми та повному розблокуванні Ормузької протоки. Натомість іранська сторона поки що не демонструє готовності виконати ці вимоги в повному обсязі.

    Аналітики зазначають: навіть у разі швидкого політичного прориву економічні наслідки кризи в Ормузькій протоці відчуватимуться ще тривалий час. Шестимісячний період розмінування означає, що перебої з постачанням нафти можуть зберігатися до кінця 2026 року. Це, своєю чергою, впливатиме на глобальні ціни на енергоносії, інфляцію та економічну політику багатьох країн.

    Ситуація навколо Ормузької протоки виходить далеко за межі регіонального конфлікту. Вона стає одним із ключових факторів глобальної економічної стабільності та міжнародної безпеки, а її врегулювання вимагатиме не лише політичної волі, але й значного часу та ресурсів.

  • США впровадили українські технології боротьби з дронами на Близькому Сході

    США впровадили українські технології боротьби з дронами на Близькому Сході

    Американські військові почали впроваджувати українські технології боротьби з безпілотниками на одній із ключових баз у Саудівській Аравії, що свідчить про зростаюче значення досвіду України у протидії сучасним повітряним загрозам. Про це повідомляє Reuters.

    Йдеться про авіабазу Prince Sultan Air Base — стратегічний об’єкт США на Близькому Сході, розташований приблизно за 640 кілометрів від Ірану. Саме ця база з початку загострення ситуації в регіоні неодноразово зазнавала атак ракет і безпілотників, що створило потребу у посиленні систем протиповітряної оборони.

    За даними джерел, українські військові фахівці прибули на базу для навчання американських колег використанню програмної платформи Sky Map. Ця система була розроблена та вдосконалена під час повномасштабної війни Росії проти України і вже довела свою ефективність у протидії масованим атакам дронів.

    Sky Map дозволяє в режимі реального часу виявляти, відстежувати та аналізувати повітряні цілі, зокрема ударні безпілотники іранського виробництва типу «Shahed». Крім того, система інтегрується з рішеннями для активної протидії, включаючи використання дронів-перехоплювачів, що є відносно дешевим і мобільним способом нейтралізації загроз.

    Саме такий підхід — використання недорогих засобів проти масових атак дешевих дронів — став ключовим елементом української оборонної тактики. В умовах, коли противник застосовує сотні БпЛА одночасно, класичні системи ППО, які використовують дорогі ракети, виявляються економічно невигідними.

    Впровадження українських технологій на американській базі відбувається на тлі зростаючого значення безпілотників у сучасних війнах. Зокрема, у війні проти України Росія активно застосовує іранські дрони, що змусило українську сторону швидко адаптуватися та створити ефективні системи їх виявлення і знищення.

    Цей досвід привернув увагу Пентагон, який останнім часом значно збільшив інвестиції у розвиток засобів боротьби з БпЛА. Американські військові визнають, що традиційні системи протиповітряної оборони не завжди ефективні проти нових типів загроз, особливо коли йдеться про масовані атаки дешевих дронів.

    Аналітики зазначають, що використання українських рішень на базі Prince Sultan Air Base також підкреслює певну вразливість американської військової інфраструктури в регіоні. Попри наявність сучасних систем ППО, атаки безпілотників і ракет продемонстрували необхідність додаткових, більш гнучких інструментів захисту.

    Політичний контекст цієї співпраці залишається неоднозначним. Раніше Дональд Трамп публічно заявляв, що Сполучені Штати не потребують допомоги України у протидії іранським дронам, і навіть називав подібну взаємодію «політичним піаром». Водночас фактичне впровадження українських технологій свідчить про протилежне — практичну зацікавленість у бойовому досвіді Києва.

    Ще 5 березня Володимир Зеленський повідомляв, що Україна отримала від США запит щодо надання підтримки у сфері захисту від ударних дронів, якими Іран атакує об’єкти на Близькому Сході. Таким чином, нинішні кроки можна розглядати як продовження цього діалогу та співпраці.

    Експерти підкреслюють, що Україна за час повномасштабної війни фактично стала одним із світових лідерів у розробці та застосуванні тактик боротьби з безпілотниками. Напрацьовані рішення — від програмного забезпечення до організації оборони — тепер адаптуються іншими країнами, включно зі США.

    Окрему увагу привертає і той факт, що такі технології можуть змінити баланс сил у регіональних конфліктах. Якщо раніше перевага була на боці країн із дорогими системами озброєння, то зараз дедалі більшу роль відіграють доступні, масштабовані та швидко впроваджувані рішення.

    Таким чином, використання української платформи Sky Map на американській базі в Саудівській Аравії демонструє не лише поглиблення військово-технічної співпраці між країнами, а й глобальну трансформацію підходів до війни. У нових умовах вирішальними стають не лише ресурси, а й здатність швидко адаптуватися до нових загроз і ефективно використовувати інновації.

  • США вичерпали до половини запасів ракет Patriot під час війни з Іраном

    США вичерпали до половини запасів ракет Patriot під час війни з Іраном

    Збройні сили США суттєво виснажили запаси ключових ракет-перехоплювачів у ході нещодавніх бойових дій проти Ірану. Про це повідомляє CNN.

    За даними джерел видання, американські військові за кілька тижнів активного застосування озброєнь могли витратити близько 45–50% запасів окремих типів високоточних ракет, включно з перехоплювачами для систем протиповітряної оборони.

    Найбільше скорочення, за оцінками аналітиків, торкнулося ракет для системи Patriot, а також перехоплювачів комплексу THAAD, які використовуються для знищення балістичних ракет на великій висоті.

    У матеріалі CNN зазначається, що такі темпи витрат створили “негайний ризик” дефіциту боєприпасів у разі нового масштабного конфлікту. Експерти попереджають: навіть короткочасне інтенсивне бойове застосування високотехнологічної ППО швидко виснажує запаси, які формувалися роками.

    Окремі оцінки, на які посилається видання, вказують, що США могли використати щонайменше половину запасів THAAD і майже половину ракет-перехоплювачів Patriot. Ці цифри, за словами співрозмовників, корелюють із внутрішніми даними Пентагону, які не оприлюднюються офіційно.

    Аналітики Центру стратегічних і міжнародних досліджень CSIS наголошують: проблема полягає не лише у масштабі витрат, а й у швидкості відновлення запасів.

    Навіть за умови нових контрактів Міністерства оборони США на розширення виробництва, термін виготовлення сучасних ракет-перехоплювачів становить від 3 до 5 років. Це означає, що швидко компенсувати витрачені боєприпаси неможливо.

    Експерти підкреслюють, що у короткостроковій перспективі США все ще мають достатньо ресурсів для обмежених операцій, однак у разі тривалого конфлікту або одночасних криз у різних регіонах світу ситуація може ускладнитися.

    Окрему стурбованість викликає оцінка здатності США вести війну проти рівного за потужністю противника. За висновками CSIS, поточні запаси вже можуть бути недостатніми для масштабного конфлікту з державою рівня Китай, де очікується значно більша інтенсивність ракетних ударів.

    Аналітики зазначають, що у разі ескалації США можуть зіткнутися з необхідністю пріоритизації використання систем ППО, що потенційно вплине на захист як власних сил, так і союзників.

    Дефіцит боєприпасів у США вже має зовнішні наслідки. За даними ЗМІ, деякі європейські країни отримували попередження про можливі затримки постачання американських систем озброєнь через високе навантаження на виробництво.

    Це питання також має значення для країн, які залежать від американських систем протиповітряної оборони. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що глобальні конфлікти впливають на доступність перехоплювачів для систем Patriot, які є критично важливими для української ППО в умовах війни.

    Міністерство оборони США вже підписало низку контрактів із оборонними компаніями для збільшення виробництва ракет. Однак навіть за умови модернізації виробничих ліній темпи залишаються обмеженими через складність технологій і дефіцит компонентів.

    Експерти зазначають, що сучасні системи ППО є одними з найдорожчих і технологічно складних у світі, тому їхнє масове виробництво неможливе у короткі терміни.

    Ситуація, описана CNN, демонструє структурну проблему сучасної війни: інтенсивність бойових дій зростає швидше, ніж можливості оборонної промисловості їх компенсувати. Витрата значної частини ракет Patriot і THAAD у короткий період підкреслює вразливість навіть найбільш технологічно розвинених армій.

    Попри це, у Вашингтоні наголошують, що США зберігають достатній потенціал для виконання поточних завдань, але визнають необхідність довгострокового розширення виробництва критично важливих боєприпасів.

  • Пентагон виділяє $75 млрд на дрони: рекордне зростання фінансування

    Пентагон виділяє $75 млрд на дрони: рекордне зростання фінансування

    Міністерство оборони США представило рекордний запит на оборонний бюджет у розмірі близько $1,5 трлн, що приблизно на 42% перевищує нинішній рівень витрат. Одним із ключових напрямів стане розвиток безпілотних систем і технологій боротьби з ними — на це планують спрямувати $75 млрд. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на представників Пентагон.

    Найбільша частина цих коштів — $54,6 млрд — передбачена для маловідомого підрозділу Defense Autonomous Working Group (DAWG), який займається інтеграцією автономних систем у військові операції. Для порівняння, у поточному році його фінансування становило лише $225,9 млн, що означає зростання у 241 раз за один рік. За оцінками американських військових, це найбільший одноразовий стрибок фінансування в історії оборонних програм США.

    DAWG працює у тісній взаємодії з US Special Operations Command і фактично виступає платформою для швидкого тестування нових безпілотників у бойових умовах. Спецпідрозділи використовують дрони під час операцій, після чого розробники отримують зворотний зв’язок і вдосконалюють технології перед їх масштабним впровадженням у військах. Підрозділ також координує програму Replicator, спрямовану на створення великої кількості дешевих автономних дронів.

    Серед уже відомих зразків, які проходять оцінку або використовуються в межах цієї ініціативи, — Switchblade 600 від AeroVironment, Ghost-X від Anduril Industries та безпілотник C-100 від Performance Drone Works. Ці системи поєднують розвідувальні та ударні функції і можуть діяти як автономно, так і під управлінням оператора.

    Різке зростання фінансування безпілотних технологій пояснюють змінами у характері сучасних війн. Зокрема, застосування Іраном дронів Shahed показало, що дешеві масові системи здатні створювати серйозні загрози навіть для технологічно сильніших армій. У відповідь США почали розробляти власні недорогі рішення, серед яких, зокрема, LUCAS drone — ударний дрон вартістю близько $35 тисяч.

    Окремий акцент робиться на розвитку технологій роїв дронів і штучного інтелекту. На початку року DAWG оголосила конкурс із бюджетом $100 млн на створення систем, здатних керувати великою кількістю безпілотників одночасно, зокрема за допомогою голосових команд і автономних алгоритмів. До участі в цих проєктах долучилися провідні технологічні компанії США, серед яких SpaceX та xAI, пов’язані з Ілон Маск, а також OpenAI, яку очолює Сем Альтман.

    Попри амбітність планів, їх реалізація залежить від рішення Конгресу США. Значна частина фінансування має бути затверджена через спеціальну бюджетну процедуру, що дозволяє ухвалювати рішення простою більшістю голосів. Це створює політичні ризики, оскільки питання оборонних витрат традиційно викликає дискусії між партіями.

    Експерти також звертають увагу на питання прозорості. Зокрема, аналітики American Enterprise Institute наголошують на необхідності чіткого пояснення, як саме будуть використані десятки мільярдів доларів, особливо з огляду на обмежену публічність результатів попередніх програм.

    Загалом ініціатива Пентагону відображає стратегічний зсув у підходах до ведення війни. У США дедалі більше розглядають безпілотники та автономні системи як ключовий елемент майбутніх конфліктів, що й пояснює безпрецедентний масштаб інвестицій у цей напрям.

  • США перехопили танкер Tifani з іранською нафтою

    США перехопили танкер Tifani з іранською нафтою

    США провели морську операцію з перехоплення підсанкційного танкера Tifani, який, за даними американської сторони, перевозив іранську нафту та намагався обходити міжнародні обмеження. Інцидент стався у зоні відповідальності Індо-Тихоокеанського командування США та пройшов без інцидентів.

    Про операцію повідомило Міністерство оборони США через офіційну сторінку в соцмережі X, наголосивши, що Вашингтон продовжує політику жорсткого морського контролю для протидії незаконним схемам транспортування енергоресурсів, які, за оцінками США, можуть використовуватися для підтримки Ірану в умовах санкційного тиску.

    У Пентагоні заявили, що Сполучені Штати й надалі будуть здійснювати глобальні заходи морського моніторингу та перехоплення суден, які порушують санкційні режими. У відомстві підкреслили, що міжнародні води не можуть використовуватися як «притулок» для суден, які перебувають під обмеженнями.

    Під час операції американські сили застосували процедуру right-of-visit та здійснили maritime interdiction and boarding — тобто зупинили судно, провели перевірку та піднялися на борт танкера для контролю його діяльності. У Міністерстві оборони США зазначили, що всі дії були проведені без застосування сили та не призвели до жодних інцидентів.

    Йдеться про танкер M/T Tifani, який, за даними американських структур, перебував під санкціями та діяв без чіткої державної приналежності. У деяких повідомленнях зазначається, що судно могло ходити під прапором Ботсвани, однак у США його класифікують як таке, що порушує санкційні обмеження. Раніше, 30 липня 2025 року, Сполучені Штати вже запровадили санкції проти цього танкера через підозри у перевезенні іранської нафти.

    Операція відбулася в межах зони відповідальності Індо-Тихоокеанське командування США, яке координує військову присутність США у великому стратегічному регіоні, що охоплює значну частину Світового океану. Саме цей регіон останніми роками залишається одним із ключових у контексті глобальної безпеки та контролю морських торговельних маршрутів.

    У Міністерство оборони США наголошують, що подібні дії є частиною ширшої кампанії зі стримування незаконної торгівлі нафтою та фінансових потоків, які можуть підтримувати держави, що перебувають під санкціями. Вашингтон підкреслює, що надалі планує посилювати контроль за морськими перевезеннями, аби унеможливити використання міжнародних вод для обходу обмежень.

    Операція з перехоплення Tifani стала черговим прикладом активізації США у сфері морського правозастосування та санкційного контролю, який дедалі частіше виходить за межі суто економічних заходів і переходить у площину оперативних дій у відкритому морі.

  • США затримують постачання зброї до Європи через дефіцит запасів

    США затримують постачання зброї до Європи через дефіцит запасів

    Сполучені Штати повідомили низці європейських партнерів про можливі затримки у постачанні раніше законтрактованих видів озброєння. Причиною називається зростаюче навантаження на американські військові запаси через триваючі збройні конфлікти, зокрема війну з Іраном. Про це повідомляє Reuters із посиланням на поінформовані джерела.

    За даними агентства, йдеться про поставки в межах програми Foreign Military Sales (FMS) — механізму, через який США продають озброєння та військову техніку союзникам. Частину цих постачань уже було законтрактовано, однак американська сторона попередила, що строки їх виконання можуть бути переглянуті або перенесені на пізніші періоди.

    Затримки потенційно можуть торкнутися кількох європейських країн, зокрема в Балтійському регіоні та Скандинавії. Водночас офіційно назви держав не розкриваються, оскільки, як зазначають джерела, частина з них має спільний кордон із Росією, а графіки постачання озброєнь вважаються чутливою оборонною інформацією.

    Як зазначає Reuters, американські запаси озброєння зазнали значного навантаження на тлі одразу кількох кризових напрямків. Йдеться про військову підтримку України після вторгнення Росії, операції Ізраїлю в секторі Гази, а також нинішню ескалацію з Іраном. Сукупність цих факторів, за оцінками джерел агентства, призвела до дефіциту окремих видів озброєнь та боєприпасів на мільярди доларів.

    Серед найбільш критично навантажених позицій називаються артилерійські системи, боєприпаси та протитанкові ракети. Окрему увагу у звітах приділено ракетам-перехоплювачам PAC-3 Patriot, які активно використовуються для захисту від балістичних загроз. Саме ці системи, як підкреслюється, відіграють ключову роль не лише у регіональних конфліктах, але й у захисті критичної інфраструктури союзників США.

    Європейські чиновники, за інформацією Reuters, висловлюють занепокоєння через можливі затримки поставок, оскільки це може вплинути на оборонні плани та загальний рівень безпеки в регіоні. Частина країн, як зазначається, дедалі активніше розглядає альтернативні варіанти закупівель, зокрема у європейських виробників озброєнь, аби зменшити залежність від американських поставок.

    Окремо у матеріалі згадується позиція американської сторони щодо європейського оборонного ринку. Державний департамент США раніше заявляв, що будь-які рішення, які обмежують участь американських компаній у тендерах на закупівлю озброєнь у Європі, можуть бути сприйняті у Вашингтоні негативно. Це додає додаткової напруги до дискусії про баланс між підтримкою союзників і збереженням власних оборонних резервів США.

    На тлі цих процесів аналітики відзначають, що ситуація демонструє зростаючу конкуренцію за військові ресурси та складність одночасного забезпечення кількох великих театрів безпеки для США та їхніх партнерів.

    Таким чином, затримки постачань озброєння стають черговим сигналом про те, що глобальні конфлікти дедалі більше впливають на логістику та оборонні можливості навіть провідних світових держав.

  • Венс заявив про зміну політики США щодо України: фінансування передають Європі

    Венс заявив про зміну політики США щодо України: фінансування передають Європі

    Віцепрезидент США J. D. Vance заявив, що одним із ключових рішень нинішньої адміністрації стало припинення прямого фінансування війни в Україні з боку Сполучених Штатів. За його словами, Вашингтон більше не закуповує озброєння для Києва та передав фінансову відповідальність за підтримку української оборони європейським союзникам.

    Відповідну заяву Венс зробив під час спілкування з журналістами, наголосивши, що вважає це рішення одним із головних досягнень адміністрації Дональда Трампа. Він прямо зазначив, що США «вийшли з процесу» закупівлі та постачання зброї Україні, запропонувавши Європі самостійно фінансувати ці витрати.

    Ця позиція не є новою для Венса. Ще раніше він неодноразово виступав проти масштабної військової допомоги Україні та закликав скоротити участь США у фінансуванні війни. У своїх заявах політик підкреслював, що саме європейські країни мають брати на себе більшу частину витрат, оскільки війна відбувається на їхньому континенті.

    Фактично зміна підходу США почала формуватися ще у 2025 році. За оцінками аналітичних центрів, адміністрація поступово скорочувала прямі програми військової допомоги, не затверджуючи нові пакети підтримки та переводячи постачання озброєння у формат непрямих схем — через європейських партнерів або спільні фонди.

    У результаті Європа вже значно збільшила свою фінансову участь у підтримці України. Деякі країни, зокрема Німеччина та держави Балтії, оголосили про багатомільярдні пакети допомоги, щоб компенсувати зменшення ролі США. Водночас самі Сполучені Штати дедалі частіше виступають як постачальник технологій і озброєння, але не як основний фінансовий донор.

    Політика Венса також вписується у його загальну позицію щодо війни в Україні. Ще під час роботи в Сенаті він виступав проти нових пакетів допомоги, аргументуючи це тим, що фінансування не змінить стратегічного перебігу війни і лише затягне конфлікт.

    Крім того, він неодноразово заявляв про необхідність пошуку переговорного врегулювання та навіть припускав можливість територіальних компромісів як частини майбутньої угоди. Така риторика викликала критику як серед демократів, так і серед частини республіканців у США.

    Зміна підходу Вашингтона відбувається на тлі ширшого перегляду глобальної безпекової політики. Зокрема, адміністрація Трампа одночасно стикається з кількома міжнародними кризами, включно з напруженням на Близькому Сході та конфліктом із Іраном. Це змушує США перерозподіляти ресурси та визначати нові пріоритети у сфері оборони.

    Водночас повної відмови від підтримки України не відбулося. Як зазначають експерти, США продовжують відігравати важливу роль у логістиці, технологічному забезпеченні та координації допомоги через механізми НАТО. Таким чином, мова йде не про припинення підтримки, а про зміну її формату.

    Аналітики звертають увагу, що така трансформація може мати як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, посилення ролі Європи може зробити підтримку України більш стійкою в довгостроковій перспективі. З іншого — це створює ризики нерівномірного фінансування та залежності від політичних рішень окремих країн ЄС.

    Крім того, нова модель може вплинути на швидкість постачання озброєння. Якщо раніше США могли оперативно ухвалювати рішення щодо допомоги, то тепер процес потребує узгодження між кількома країнами та інституціями.

    Таким чином, заява J. D. Vance відображає глибшу зміну стратегії США щодо війни в Україні. Вашингтон поступово переходить від ролі головного фінансового донора до координатора та постачальника технологій, перекладаючи основне фінансове навантаження на європейських партнерів.

    Подальший розвиток цієї політики залежатиме від ситуації на фронті, позиції союзників по НАТО та внутрішньополітичних рішень у США.

  • Зустріч Контактної групи “Рамштайн” 15 квітня без участі глави Пентагону

    Зустріч Контактної групи “Рамштайн” 15 квітня без участі глави Пентагону

  • Перші ракети Томагавк прибудуть до України не раніше березня 2026 року

    Перші ракети Томагавк прибудуть до України не раніше березня 2026 року

    За інформацією наших джерел у Вашингтоні, наразі немає остаточного рішення щодо передачі Україні дальнобійних ракет Томагавк і розрахунків  пускових установок до них. Крім того, незрозуміло хто саме буде оплачувати закупівлю та доставку Томагавк до України.

    Водночас, за інформацією джерела, українська сторона уже проводить підготовку до отримання дальнобійних ракет Томагавк. Зокрема, триває пошук американців українського походження, готових виступити операторами в розрахунках пускових установок.

    За інформацією джерела, з урахуванням всіх факторів, “перші ракети Томагавк не прибудуть до України раніше березня 2026 року, якщо прибудуть взагалі”.

    Нагадаємо, нещодавно  CNN з посиланням на власні джерела опублікували матеріал, в якому зазначають, що Пентагон схвалив передачу Україні далекобійних ракет Томагавк, але остаточне рішення президентом США Дональдом Трампом.