Golovnitemu.com

Позначка: переговори

  • У Росії оцінили шанси на перемогу у війні проти України лише у 7%: сплив імовірний прогноз «Сбербанку»

    У Росії оцінили шанси на перемогу у війні проти України лише у 7%: сплив імовірний прогноз «Сбербанку»

    Аналітики російського «Сбербанку» нібито оцінили ймовірність перемоги Росії у війні проти України лише у 7%. Такі дані містяться в документі «Сценарії досягнення миру в конфлікті Росія — Україна», який, за повідомленнями ЗМІ, хакери Black Mirror отримали з листування голови правління «Сбербанку» Германа Грефа.

    Документ датований квітнем 2026 року та містить одразу вісім можливих сценаріїв подальшого розвитку війни. Якщо оприлюднені матеріали автентичні, російські аналітики вважають значно ймовірнішим не військову перемогу Кремля, а припинення активних бойових дій через політичні домовленості або фактичне замороження конфлікту.

    Водночас варто наголосити: йдеться про матеріали, які, як стверджується, були отримані хакерським шляхом. Незалежного підтвердження автентичності документа в наведених матеріалах немає.

    Найімовірнішим назвали «угоду Трампа»

    Найвищу ймовірність — 32% — автори прогнозу нібито віддали сценарію, який у документі названий «угодою Трампа».

    Йдеться про варіант замороження бойових дій із досягненням певних домовленостей та частковим послабленням санкційного режиму щодо Росії.

    Другим за ймовірністю став сценарій так званого «корейського замороження» — 22%. У такому випадку інтенсивні бойові дії припиняються або різко скорочуються, однак сторони не досягають повноцінного політичного врегулювання.

    Подібна модель передбачає тривале збереження невирішеного конфлікту та відсутність остаточної мирної угоди.

    Ще 15% російські аналітики нібито відводять сценарію, за якого війна продовжуватиметься ще протягом двох-трьох років.

    На цьому тлі особливо показовою виглядає оцінка можливості військової перемоги Росії.

    Перемозі РФ дали лише 7%

    За оприлюдненими даними, сценарій перемоги Росії над Україною отримав лише 7% ймовірності.

    Ще нижче автори документа нібито оцінили можливість завершення війни на умовах України або європейських держав — 2%.

    Таким чином, якщо документ справжній, навіть російські аналітики не розглядають повну військову перемогу Кремля як основний сценарій завершення війни.

    Водночас наведені відсотки не є математичним прогнозом результату війни. Це сценарна оцінка, яка залежить від припущень її авторів і може змінюватися разом із ситуацією на фронті, міжнародною підтримкою України, станом російської економіки та політичними рішеннями сторін.

    У документі оцінили й російські втрати

    Окремий блок оприлюдненого аналізу стосується втрат російських військ.

    За інформацією, отриманою хакерами, у документі фігурує оцінка втрат РФ на рівні 20–25 тисяч військовослужбовців щомісяця.

    Якщо такий показник зберігався б протягом року, арифметично це відповідало б приблизно 240–300 тисячам втрат за 12 місяців. Водночас із наведеного фрагмента документа незрозуміло, що саме автори включали до поняття «втрати» — лише загиблих чи сукупність загиблих, поранених та інших категорій.

    Саме тому напряму порівнювати цю цифру з офіційними українськими або західними оцінками без уточнення методології некоректно.

    Ядерному сценарію дали 5%

    Ще один показовий пункт аналізу стосується можливого ядерного інциденту.

    Ймовірність події на кшталт застосування ядерної зброї або аварії на ядерному об’єкті автори документа нібито оцінили у 5%.

    Таку саму ймовірність — 5% — у прогнозі отримав сценарій зміни влади в Росії.

    Навіть відносно невеликий відсоток ядерного сценарію привертає увагу через масштаб можливих наслідків. При цьому сценарний прогноз не означає, що така подія обов’язково станеться або що існує підтверджена підготовка до неї.

    Російська економіка залишається одним із ключових факторів війни

    Оприлюднення ймовірного документа «Сбербанку» відбувається на тлі дедалі більшої уваги до здатності російської економіки фінансувати тривалу війну.

    Попри санкції, значні військові витрати та бюджетні проблеми, Москва досі має ресурси для продовження бойових дій. Раніше представник європейської розвідки заявляв, що навіть за умов рекордного дефіциту бюджету Кремль поки здатний підтримувати нинішній рівень фінансування війни.

    Однак тривалість війни збільшує навантаження на бюджет РФ, потребу у військовослужбовцях, оборонне виробництво та інші сектори економіки.

    Саме тому оцінка російських аналітиків, якщо її автентичність буде підтверджена, цікава не лише цифрою у 7%. Вона показує, які сценарії могли розглядатися всередині однієї з найбільших фінансових структур РФ: не швидка військова перемога, а різні форми домовленостей, замороження бойових дій або затяжна війна.

  • Ватикан підключився до мирного плану: Зеленський, США та Європа готують пропозиції для Росії

    Ватикан підключився до мирного плану: Зеленський, США та Європа готують пропозиції для Росії

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна спільно з представниками президента США Дональда Трампа та європейськими посадовцями розробила план, покликаний наблизити припинення війни. Серед запропонованих кроків – припинення вогню, взаємне відведення українських і російських військ від лінії фронту та створення буферної зони.

    Про це Зеленський заявив 24 серпня. За його словами, під час переговорів Києва, Вашингтона та європейських партнерів уже напрацьовано спільні підходи до можливого завершення бойових дій.

    «Є ще кілька ідей з американського боку, наскільки нам відомо. Вони хочуть знайти відповідний момент, щоб їх представити. Ми чекаємо на них», – сказав Зеленський.

    Окрему увагу привертає участь Ватикану. 24 серпня до Росії прибув секретар Ватикану з питань відносин із державами архієпископ Пол Річард Ґаллагер. Очікується, що 25 серпня він проведе зустріч із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.

    Його візит може стати одним із каналів, через які до російської сторони будуть донесені міжнародні пропозиції щодо припинення війни. Водночас наразі немає підтвердження, що саме під час цієї зустрічі Москва отримає весь підготовлений Києвом, США та Європою план.

    Чи готова Москва зупинити війну

    Перспективи швидкого прориву в переговорах залишаються невизначеними. Російська влада раніше відкидала низку пропозицій щодо припинення війни, а Сергій Лавров неодноразово заявляв про готовність Москви продовжувати бойові дії.

    Зеленський водночас стверджує, що всередині Росії є значна кількість людей, які не підтримують продовження війни.

    «Багато людей у Росії хочуть, щоб війна закінчилася», – сказав президент України.

    За даними російського Левада-центру, близько двох третин опитаних виступають за проведення мирних переговорів.

    Україна останніми тижнями також посилює дипломатичну роботу із США. 11 серпня Зеленський повідомив, що українська переговорна група передала американській стороні пропозиції щодо подальших дій, які мають посилити тиск на Росію та наблизити завершення війни.

    «Ми передали американській стороні наші пропозиції», – наголосив Зеленський.

    Президент також зазначав, що очікує від Вашингтона допомоги у посиленні української протиповітряної оборони та використання американського впливу для тиску на Москву.

    У інтерв’ю CNN, опублікованому 12 серпня, Зеленський заявив, що Україні необхідна активніша участь США у мирному процесі.

    «Нам потрібна більша залученість американської сторони до мирного плану», – сказав він.

    Таким чином, Київ намагається сформувати переговорну конструкцію за участю США та європейських держав, тоді як Ватикан може стати додатковим дипломатичним каналом для контакту з Москвою. Головним питанням залишається готовність Росії погодитися на припинення вогню та перейти від заяв про продовження війни до реальних переговорів.

  • Делегація на 400 чиновників та ядерний діалог: Сі Цзіньпін готує перший за сім років історичний візит до Індії

    Делегація на 400 чиновників та ядерний діалог: Сі Цзіньпін готує перший за сім років історичний візит до Індії

    Голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін планує у вересні здійснити офіційний візит до Нью-Делі для участі в саміті лідерів країн БРІКС. Якщо поїздка відбудеться, вона стане першим візитом китайського лідера до Індії за останні сім років та продемонструє суттєве потепління між двома найбільш густонаселеними ядерними державами світу.

    Китайська сторона вже вийшла на фінальний етап узгодження безпекових протоколів та бронювання готельних комплексів в індійській столиці. Масштаб підготовки свідчить про виняткове значення події для Пекіна: лідера КНР супроводжуватиме делегація з близько 400 урядовців та високопосадовців, що вдвічі перевищує склад китайської місії під час його попереднього візиту в країну у 2019 році. Поїздка стане дзеркальною відповіддю на тогорічний візит прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до Китаю, який також став першим за сім років.

    Смертельні сутички в Гімалаях та шаткий мир на кордоні
    Головним викликом для двосторонніх відносин залишається неврегульована лінія зіткнення в Гімалаях протяжністю близько 3,8 тисячі кілометрів. Значна частина цього кордону не має чіткої демаркації, що регулярно спричиняє небезпечні ескалації. Багаторічна напруженість переросла у відкритий військовий конфлікт у 2020 році, коли під час жорстких сутичок у високогір’ї загинули 20 індійських та чотири китайських військовослужбовці. Після цього між сусідами розпочалося чотирирічне виснажливе протистояння.

    Лише в жовтні 2024 року Пекін і Нью-Делі досягли компромісу щодо взаємного розведення підрозділів. Попри домовленість, інциденти в прикордонних районах тривають: наприкінці липня відбулося чергове небажане зближення військових патрулів, після чого офіційний Нью-Делі заявив, що гарантії миру на кордоні є безальтернативною умовою повноцінної нормалізації зв’язків. Аби знизити градус напруги напередодні саміту, радник Індії з національної безпеки Аджит Довал розпочав екстрені переговори в Пекіні з міністром закордонних справ Китаю Ван Ї.

    Фактор Трампа та економічні альянси
    Додатковим стимулом до зближення традиційних регіональних суперників стала жорстка торговельна політика президента США Дональда Трампа. Пекін та Нью-Делі прагнуть консолідувати економічні зусилля на майданчику БРІКС, аби захистити власні ринки від зовнішнього фінансового та митного тиску.

    Офіційний Пекін підкреслює високу роль індійського головування в об’єднанні та важливість багатосторонньої взаємодії, хоча остаточний графік особистих двосторонніх зустрічей на найвищому рівні наразі перебуває на стадії погодження.

     

  • Сполучені Штати наполягають на переговорах: Держсекретар Рубіо зробив гучну заяву про суверенітет України

    Сполучені Штати наполягають на переговорах: Держсекретар Рубіо зробив гучну заяву про суверенітет України

    У понеділок, 24 серпня, Державний секретар США Марко Рубіо офіційно звернувся до українського народу з нагоди тридцять п’ятої річниці проголошення Незалежності. Очільник американського дипломатичного відомства наголосив на непохитній позиції Вашингтона щодо збереження територіальної цілісності Української держави та визначив ключовий пріоритет у завершенні поточного збройного протистояння.

    Згідно з офіційним повідомленням Державного департаменту США, Білий дім не відступає від своїх зобов’язань перед стратегічним партнером. Водночас американське керівництво чітко артикулює необхідність пошуку дипломатичних шляхів для зупинення бойових дій. Основний акцент робиться на створенні умов, які гарантуватимуть довгострокову безпеку.

    «Сполучені Штати віддані суверенітету України і продовжують докладати зусиль для підтримки переговорного врегулювання війни між Росією та Україною, яке забезпечить тривалий і міцний мир», – зазначив Марко Рубіо.

    Ставка на оборонний союз та економічне процвітання

    Звертаючись до громадян, політик відзначив виняткову мужність, незламну стійкість та інноваційність української нації. Святкова дата, на переконання американської сторони, є не лише приводом для вшанування складної історичної спадщини, а й відправною точкою для поглиблення двосторонньої інтеграції між державами.

    Вашингтон планує суттєво розширити взаємодію у ключових секторах, зокрема у сфері національної безпеки та економічної розбудови. Стратегічне партнерство має стати міцним фундаментом для стабільного розвитку після завершення бойових дій.

    Американський уряд вкотре підтверджує свою «тверду відданість зміцненню наших економічних і оборонних зв’язків та прокладанню шляху до миру і процвітання для обох наших народів», – йдеться у заяві державного секретаря.

    Таким чином, Сполучені Штати Америки продовжують балансувати між активною військовою та політичною підтримкою Києва та просуванням ідеї дипломатичного фіналу війни, який би повністю враховував українські національні інтереси та гарантував непорушність державних кордонів.

  • Компроміс заради миру чи ультиматум Кремлю: Україна, США та ЄС погодили спільний план зупинення війни

    Компроміс заради миру чи ультиматум Кремлю: Україна, США та ЄС погодили спільний план зупинення війни

    Україна спільно зі Сполученими Штатами Америки та країнами Європейського Союзу напрацювала нову масштабну мирну ініціативу, покликану припинити бойові дії та вийти на завершення повномасштабної війни. Розроблений документ містить низку складних компромісних рішень, проте офіційна Москва продовжує саботувати дипломатичний процес, про що повідомили аналітики Інституту вивчення війни.

    Проєкт мирного плану став результатом тривалих консультацій з американськими представниками Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Напрацьована концепція ґрунтується на трьох принципових кроках: негайному припиненні вогню вздовж усієї лінії бойового зіткнення, взаємному дзеркальному відведенні військових підрозділів обох сторін від поточної передової та наданні дієвих безпекових гарантій для Української держави з боку НАТО та Євросоюзу.

    Буферна зона та позиція Вашингтона

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що міжнародні союзники повністю погодили цю спільну стратегію. Офіційний Вашингтон планує використати напрацьовані пропозиції як стартовий майданчик для організації подальших переговорів з обома учасниками конфлікту.

    Серед ключових пунктів дипломатичного пакета розглядається можливість створення спеціальної економічної зони з буферним простором, а також остаточне узгодження майбутнього безпекового статусу України. За оцінками експертів, готовність офіційного Києва до подібних кроків свідчить про налаштованість на реальний пошук миру, навіть шляхом ухвалення чутливих рішень.

    Часове вікно та впертість Москви

    Реакція російського керівництва залишається незмінною та деструктивною. Володимир Путін разом із вищим політичним керівництвом РФ продовжує відкидати будь-які конструктивні компроміси. Російська сторона демонструє курс на подальшу ескалацію та наполягає на ультиматумах, що означають фактичну капітуляцію України, вимагаючи передачі Донбасу під контроль Кремля. Водночас поширювані в російському інфопросторі заяви про нібито скасування візитів американських дипломатів не мають підтвердження.

    Українська сторона визначила чіткі часові межі для досягнення дипломатичного результату – від кінця поточного року до літа 2027 року. За словами Володимира Зеленського, цей період є критично сприятливим для ухвалення рішень, адже подальший розпал президентської кампанії у США суттєво ускладнить активне залучення Білого дому до міжнародного процесу.

  • Технологічний прорив для ЗСУ: Лондон розсекретить технології далекобійних ракет SCALP для розгортання виробництва в Україні

    Технологічний прорив для ЗСУ: Лондон розсекретить технології далекобійних ракет SCALP для розгортання виробництва в Україні

    Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем 24 серпня здійснить свій перший офіційний міжнародний візит до Києва з нагоди Дня Незалежності. Головним підсумком переговорів стане безпрецедентне рішення Лондона щодо передачі секретних даних оборонній сфері: британський уряд погодив розсекречення інформації стосовно компонентів далекобійної крилатої ракети SCALP. Про такі наміри глави уряду офіційно повідомили на Даунінг-стріт.

    Поїздка британського лідера відбудеться невдовзі після липневої зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським, який став першим закордонним гостем нового прем’єра у Великій Британії. У Києві посадовець має намір продемонструвати тверду позицію своєї країни, наголосивши, що жоден тиск з боку Кремля не здатний вплинути на позицію Лондона.

    «Щоб підкреслити силу цієї прихильності, прем’єр-міністр має намір оголосити, що уряд погодився на те, щоб оборонна компанія MBDA оприлюднила секретну інформацію щодо британських компонентів для ракети великої дальності SCALP, оскільки Україна та Франція планують створити місцеві складальні лінії в Україні», – анонсували в британському уряді.

    Спільні заводи та переозброєння українського війська

    Зброя SCALP є французьким аналогом британської крилатої ракети Storm Shadow. Обидві високоточні далекобійні системи використовують спільні технічні рішення та компоненти оборонного консорціуму MBDA. Розсекречення британської частини технологій зніме бюрократичні й юридичні перепони, відкривши шлях до відкриття спільних україно-французьких складальних потужностей безпосередньо на території України. Це дозволить суттєво наростити темпи виробництва далекобійного озброєння та забезпечити його безперебійне постачання на фронт.

    Очільник британського уряду планує особисто звернутися до українців під час святкових заходів, аби запевнити у довготривалому партнерстві обох держав.

    «У 35-ту річницю незалежності України український народ не повинен мати жодних сумнівів: Велика Британія підтримує вас сьогодні і буде підтримувати стільки, скільки буде потрібно. Я пишаюся внеском, який наша країна зробила для України, і хочу, щоб український народ почув це безпосередньо від мене: наша підтримка не похитнеться. Адже безпека України – це наша безпека», – заявляє Енді Бернем.

    Окрім урочистостей, глава кабінету спільно головуватиме на засіданні «коаліції охочих», де міжнародні партнери обговорять конкретні плани щодо зміцнення безпекової архітектури. Енді Бернем запевнить європейських союзників, що офіційний Лондон збереже глобальне лідерство у наданні оборонної та фінансової допомоги. Також під час перебування в українській столиці британському прем’єру мають вручити державну нагороду на знак подяки за послідовну союзницьку підтримку.

     

  • Шість лідерів одночасно прибули до Києва: Зеленський готує важливі переговори напередодні Дня Незалежності

    Шість лідерів одночасно прибули до Києва: Зеленський готує важливі переговори напередодні Дня Незалежності

    До Києва 23 серпня прибули лідери одразу шести європейських країн — Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви та Норвегії. Іноземних гостей на столичному вокзалі зустрів міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Візит відбувається напередодні Дня Незалежності України та передбачає як двосторонні зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, так і спільні переговори. Українська сторона вже анонсувала важливі рішення та заяви.

    Про прибуття делегацій повідомив очільник МЗС України Андрій Сибіга.

    За його словами, вранці 23 серпня він особисто зустрів на залізничному вокзалі представників країн Північної Європи та Балтії.

    «Напередодні Дня незалежності ми відчуваємо, що не самотні. Наші союзники поруч із нами», — наголосив глава української дипломатії.

    Серед гостей, прибуття яких уже підтверджено, — президент Фінляндії Александр Стубб, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, прем’єр Норвегії Йонас Гар Стере та президент Литви Гітанас Наусєда. Українська сторона також повідомила про представників керівництва Естонії та Латвії.

    Очікується, що протягом дня іноземні політики проведуть низку окремих і спільних зустрічей із президентом Володимиром Зеленським.

    У Києві проведуть окремий саміт

    Офіційний уряд Норвегії підтвердив, що Йонас Гар Стере 23 серпня перебуває у Києві разом з іншими керівниками держав Північної Європи та Балтії.

    Норвезька сторона повідомила, що Стере має взяти участь у саміті України та Nordic-Baltic країн, відзначенні Дня Державного Прапора та зустрічах з українською владою.

    Таким чином, сьогоднішній приїзд є не лише символічним візитом до Дня Незалежності, а й частиною окремого міжнародного переговорного формату.

    У норвезькому уряді наголосили, що головною темою залишається підтримка України на тлі російської війни.

    «Український народ щодня живе з наслідками жорстокої війни Росії. Останнім часом ми бачили ескалацію ракетних і дронових атак на українські міста, будинки та критичну інфраструктуру», — зазначив Стере.

    Він додав, що боротьба України за свободу, незалежність та право самостійно визначати власне майбутнє залишається причиною, через яку Норвегія продовжуватиме підтримувати Київ.

    Про що говоритимуть із Зеленським

    Сибіга повідомив, що заплановані як двосторонні, так і багатосторонні переговори з Володимиром Зеленським.

    Українська сторона поки не оприлюднила повного порядку денного та змісту рішень, які можуть бути оголошені за результатами зустрічей.

    Однак попередні переговори Києва з країнами Північної Європи та Балтії дозволяють визначити ключові напрями співпраці.

    Це, передусім, постачання Україні озброєння, зміцнення системи протиповітряної оборони, довгострокове фінансування оборони, санкційний тиск на Росію, гарантії безпеки та умови можливого мирного процесу.

    20 серпня Сибіга під час переговорів із високою представницею ЄС Каєю Каллас окремо наголошував на необхідності додаткових можливостей ППО, зокрема протибалістичних систем, посилення санкцій проти російського виробництва балістичних ракет та подальшого використання заморожених активів РФ на користь України.

    Тож ці питання можуть стати частиною ширшого переговорного контексту і під час сьогоднішнього саміту.

    Північна Європа та Балтія стали одним із ключових блоків підтримки України

    Країни Північної Європи та Балтії протягом повномасштабної війни сформували один із найпослідовніших регіональних блоків підтримки України.

    Формат NB8 об’єднує Данію, Естонію, Фінляндію, Ісландію, Латвію, Литву, Норвегію та Швецію.

    У червні 2026 року на саміті в Таллінні представники цих країн знову підтвердили підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України, а також заявили про необхідність поставити Київ у максимально сильну позицію для досягнення справедливого та тривалого миру.

    Лідери також виступили за подальший тиск на Москву з вимогою погодитися на повне та безумовне припинення вогню.

    Для України співпраця з цими державами має не лише політичне значення.

    Данія, Норвегія, Швеція, Фінляндія та країни Балтії протягом війни надавали Києву військову, фінансову та гуманітарну допомогу, а частина з них входить до числа найбільших донорів України у співвідношенні до власного ВВП.

    Стубб став одним із найпомітніших партнерів Зеленського

    Особливу роль у міжнародних переговорах останнім часом відіграє президент Фінляндії Александр Стубб.

    Він регулярно бере участь у зустрічах із Зеленським та міжнародних форматах, присвячених гарантіям безпеки й можливому завершенню війни.

    Стубб також був одним із учасників попереднього великого саміту Україна — країни Північної Європи та Балтії, який відбувся в Києві 24 лютого 2026 року.

    Тоді учасники спільно закликали Росію припинити незаконну агресію та погодитися на припинення вогню.

    У спільній заяві було зафіксовано, що будь-який майбутній мир має ґрунтуватися на міжнародному праві, Статуті ООН, суверенітеті та територіальній цілісності України.

    Данія залишається одним із головних військових партнерів

    Метте Фредеріксен також неодноразово відвідувала Україну після початку повномасштабної війни.

    Данія стала однією з перших держав, яка погодилася передати Україні винищувачі F-16, а згодом започаткувала так звану данську модель фінансування українського оборонно-промислового комплексу.

    Її суть полягає в тому, що західні партнери фінансують виробництво озброєння безпосередньо на українських підприємствах, замість того щоб закуповувати всю техніку виключно за кордоном.

    Цю модель згодом почали використовувати й інші партнери Києва.

    Саме розвиток українського оборонного виробництва залишається одним із напрямів, які Україна активно просуває у відносинах із країнами Північної Європи.

    Норвегія говорить про довгострокову підтримку

    Норвегія також наголошує, що допомога Україні має бути не ситуативною, а довгостроковою.

    Під час попереднього візиту до Києва Стере заявляв, що Україна повинна отримати достатню підтримку, щоб залишатися у сильній позиції навіть у разі майбутнього припинення вогню. Він також наголошував на необхідності реальних гарантій безпеки, які мають підтримувати і Європа, і Сполучені Штати.

    Норвезький прем’єр говорив і про можливість створення багатонаціональних механізмів підтримки України після потенційного припинення бойових дій.

    Ця тема особливо актуальна зараз, коли Київ наполягає, що будь-які домовленості з Росією повинні супроводжуватися конкретними гарантіями, здатними запобігти повторній агресії.

    Візит відбувається у символічний момент

    23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора, а вже 24 серпня — 35-ту річницю проголошення Незалежності.

    Тому одночасне прибуття до Києва групи європейських лідерів має і сильне символічне значення.

    Сибіга прямо пов’язав їхній візит із демонстрацією того, що Україна залишається не сама у протистоянні російській агресії.

    При цьому це вже не перший випадок, коли президенти та прем’єри європейських держав приїжджають до столиці України у ключові для країни дати.

    24 лютого 2026 року в Києві також відбувся великий саміт лідерів України та Nordic-Baltic країн. Тоді до столиці прибули керівники Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Норвегії та інших держав, а переговори були присвячені підтримці України, санкціям проти Росії, ППО, енергетичній стійкості та гарантіям безпеки.

    У Києві обмежили рух через іноземні делегації

    Через візити міжнародних делегацій у столиці запровадили тимчасові обмеження руху.

    Раніше повідомлялося, що з 22 до 25 серпня на окремих ділянках у центрі та чотирьох районах Києва можливі перекриття та зміни організації дорожнього руху.

    Такі заходи традиційно застосовують під час пересування іноземних глав держав і урядів з міркувань безпеки.

    Одночасно в Україні перебувають й інші закордонні представники. Зокрема, раніше повідомлялося про приїзд колишнього спеціального представника президента США з питань України Кіта Келлога.

    Яких заяв чекати

    Сибіга окремо анонсував, що за підсумками переговорів очікуються «важливі рішення та важливі заяви».

    Що саме мається на увазі, станом на момент підготовки матеріалу офіційно не розкривається.

    Втім, попередні зустрічі у форматі Україна — NB8 завершувалися спільними політичними заявами щодо військової допомоги, майбутніх гарантій безпеки, санкційного тиску на Москву та підтримки України на шляху до ЄС і НАТО.

    Сам Зеленський після червневого саміту NB8 заявляв, що взаємодія з країнами Північної Європи та Балтії вже дає «конкретні результати» для наближення миру й зміцнення європейської безпеки.

    Тому візит одразу шести лідерів до Києва напередодні головного державного свята України може мати значно більше значення, ніж просто символічна демонстрація солідарності.

    За столом переговорів фактично зберуться представники групи країн, які залишаються серед найактивніших прихильників військової підтримки України та посилення тиску на Росію.

  • Трамп хоче нової зустрічі з Кім Чен Ином: цього разу перевага може бути на боці КНДР

    Трамп хоче нової зустрічі з Кім Чен Ином: цього разу перевага може бути на боці КНДР

    Президент США Дональд Трамп наполягає на організації нової особистої зустрічі з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином. Саміт може відбутися вже восени 2026 року, а одним із можливих варіантів розглядається листопадова поїздка американського президента до Азії.

    Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на американських посадовців. Видання зазначає, що Трамп уже приватно обговорював із помічниками можливість особистих переговорів із Кімом та підштовхує свою команду до їх організації.

    Одним із можливих майданчиків для дипломатичного прориву може стати поїздка Трампа до Азії в листопаді. Тоді світові лідери мають зібратися в китайському Шеньчжені на саміті Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва.

    Трамп хоче повернутися до ядерних переговорів

    Головною метою потенційного саміту називають спробу відновити переговори щодо ядерної програми Північної Кореї.

    Трамп уже має унікальний досвід прямих контактів із Кім Чен Ином. Під час свого першого президентського терміну він тричі зустрічався з північнокорейським лідером — у Сінгапурі, Ханої та в демілітаризованій зоні на кордоні двох Корей.

    Найбільші очікування покладалися на переговори в Ханої у 2019 році. Проте вони завершилися без домовленості через розбіжності щодо ядерного роззброєння Пхеньяна та скасування американських санкцій.

    Тепер Трамп, схоже, хоче ще раз спробувати відновити особисту дипломатію з Кімом. Однак ситуація, в якій можуть відбутися нові переговори, суттєво відрізняється від тієї, що була сім років тому.

    Кім Чен Ин став сильнішим

    Однією з головних проблем для Вашингтона є те, що за роки дипломатичної паузи Північна Корея не відмовилася від своєї ядерної програми, а продовжила її розвивати.

    У Пхеньяні тепер прямо заявляють, що не збираються відмовлятися від статусу ядерної держави. У червні сестра Кім Чен Ина Кім Йо Чжон заявила, що КНДР не відступить від свого ядерного статусу.

    Через це простір для компромісу значно звузився. Якщо раніше США намагалися переконати Пхеньян піти шляхом денуклеаризації в обмін на послаблення санкцій та нормалізацію відносин, то тепер КНДР підходить до потенційних переговорів із набагато потужнішим військовим арсеналом.

    WSJ зазначає, що становище самого Кіма також зміцнилося, а новий раунд переговорів може бути для Вашингтона складнішим, ніж за першого президентства Трампа.

    Росія та Китай посилили позиції Пхеньяна

    Додатковим фактором стали відносини Північної Кореї з Росією та Китаєм.

    Пекін останнім часом демонструє готовність підтримувати Пхеньян. Під час червневого візиту Сі Цзіньпіна до КНДР китайський лідер заявив про незмінність підтримки Північної Кореї та готовність захищати спільні інтереси двох держав.

    Паралельно КНДР поглибила військові зв’язки з Росією. У сукупності це означає, що Кім Чен Ин сьогодні значно менше залежить від можливості домовитися зі Сполученими Штатами, ніж під час перших переговорів із Трампом.

    Саме тому експерти припускають: якщо новий саміт відбудеться, переговорні козирі Кіма можуть бути значно сильнішими, ніж у 2018–2019 роках.

    Трамп уже зробив крок назустріч Кіму

    Намір американського президента відновити переговори збігся з несподіваним рішенням щодо американсько-південнокорейських військових навчань.

    Трамп наказав Пентагону суттєво скоротити участь США у спільних маневрах із Південною Кореєю. Щорічні навчання Ulchi Freedom Shield у результаті скоротили з 11 до п’яти днів, а частину польових тренувань зменшили.

    Американський президент пояснював свою позицію, зокрема, хорошими відносинами з Кім Чен Ином. Раніше Трамп неодноразово критикував масштабні американсько-південнокорейські навчання, вважаючи їх надто дорогими та такими, що провокують Пхеньян.

    Цей крок може стати сигналом про те, що Вашингтон намагається створити умови для повернення КНДР за стіл переговорів.

    Кім уже відповів Трампу

    Є й інша важлива деталь. 17 серпня Трамп заявив, що Кім Чен Ин відповів на його спроби встановити контакт.

    Американський президент не розкрив подробиць відповіді, однак сама заява пролунала лише через день після його рішення скоротити військові навчання з Південною Кореєю.

    Ще в березні Трамп демонстрував зацікавленість у поверненні до переговорів із Пхеньяном. Під час зустрічі з прем’єр-міністром Південної Кореї Кім Мін Соком президент США цікавився, чи готовий північнокорейський лідер знову говорити зі Сполученими Штатами або особисто з ним.

    Тепер ці сигнали складаються в більш цілісну картину: адміністрація Трампа може готувати нову велику дипломатичну спробу щодо КНДР уже цієї осені.

    При цьому результат потенційної зустрічі далеко не гарантований. Попередні три контакти Трампа й Кіма не змогли зупинити розвиток північнокорейської ядерної програми, а за наступні роки військові та міжнародні позиції Пхеньяна лише зміцнилися.

  • Кремль відкинув зупинку війни по нинішній лінії фронту: у ГУР назвали перспективи миру до кінця року

    Кремль відкинув зупинку війни по нинішній лінії фронту: у ГУР назвали перспективи миру до кінця року

    Росія не погодиться на припинення бойових дій із фіксацією нинішньої лінії фронту. У Кремлі публічно відкинули такий сценарій завершення війни проти України, тоді як українська воєнна розвідка заявляє, що наразі не бачить ознак готовності Москви до реального перемир’я.

    Про це заявив помічник російського лідера Володимира Путіна Юрій Ушаков, коментуючи можливість «заморожування» війни по нинішній лінії бойового зіткнення.

    На запитання журналістів, чи допускає Москва такий варіант, Ушаков відповів, що позиція російської сторони його виключає.

    «Ви знаєте нашу позицію, вона виключає це», — заявив представник Кремля.

    Таким чином Москва фактично підтвердила, що не розглядає просту зупинку бойових дій на тих позиціях, які зараз займають українські та російські війська.

    Заява є особливо важливою на тлі міжнародних дискусій щодо можливого припинення вогню як першого етапу майбутнього політичного врегулювання війни.

    Кремль не хоче «заморожування» фронту

    Ушаков зробив заяву 18 серпня. Російські та українські медіа, які цитують його коментар, зазначають, що представник Кремля відповідав саме на запитання про можливість припинення бойових дій із фіксацією нинішньої лінії зіткнення.

    Москва такий сценарій відкинула.

    Це означає, що навіть потенційний компроміс, за якого сторони спочатку припиняють вогонь, не вирішуючи негайно всі територіальні та політичні питання, наразі не отримує підтримки Кремля.

    Російська сторона й раніше пов’язувала завершення війни з виконанням власних вимог щодо України. Зокрема, у попередніх заявах російські посадовці наполягали на територіальних поступках Києва та виконанні інших умов Москви.

    У травні Ушаков заявляв, що переговори залишатимуться заблокованими, якщо Україна не погодиться на виведення своїх військ із підконтрольних Києву територій Донбасу. Тоді він стверджував, що без такого кроку можна провести ще багато раундів переговорів, але сторони все одно залишатимуться на тому самому місці.

    Тепер Кремль додатково дав зрозуміти, що й варіант простого припинення бойових дій уздовж нинішнього фронту Москва не вважає прийнятним.

    У ГУР не бачать ознак готовності Росії до миру

    Практично одночасно з новою заявою Кремля заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький повідомив, що українська розвідка наразі не бачить ознак підготовки Росії до реального припинення бойових дій.

    За його словами, оцінки ГУР ґрунтуються передусім на ситуації на полі бою та планах російського військового командування.

    Скібіцький зазначив, що на фронті немає ознак, які свідчили б про готовність РФ припинити вогонь та перейти до повноцінного переговорного процесу.

    За оцінкою української розвідки, до кінця 2026 року Москва не розраховує на підписання мирної угоди.

    «До кінця цього року жодних домовленостей та підписання мирної угоди не буде», — заявив Скібіцький, описуючи російські плани.

    Це не означає, що дипломатичні контакти протягом цього періоду неможливі. Однак оцінка ГУР свідчить, що російське військове планування наразі не демонструє переходу від ведення війни до підготовки тривалого припинення вогню.

    Росія зберігає територіальні цілі

    Однією з причин песимістичної оцінки української розвідки залишаються військові плани РФ.

    За словами Скібіцького, російське командування продовжує ставити перед своїми військами завдання щодо захоплення нових українських територій. Зокрема, йдеться про прагнення повністю окупувати Донецьку область.

    Таким чином, військові цілі Москви прямо суперечать сценарію швидкого припинення бойових дій на нинішній лінії фронту.

    Якщо російське командування продовжує планувати наступальні операції та захоплення додаткових територій, це суттєво знижує ймовірність того, що Кремль найближчим часом погодиться на фіксацію поточного статус-кво.

    Саме на цьому тлі заява Ушакова набуває особливого значення: вона фактично переводить військові наміри Росії у площину офіційної політичної позиції Кремля.

    Що це означає для переговорів

    Публічна відмова Москви від «заморожування» війни по нинішній лінії фронту звужує можливості для одного з потенційних проміжних сценаріїв завершення активної фази війни.

    Такий варіант теоретично дозволяв би спочатку домогтися припинення вогню, а вже після цього вести тривалі переговори щодо територій, гарантій безпеки та інших суперечливих питань.

    Однак нинішня позиція Кремля свідчить, що Москва не готова відокремлювати припинення бойових дій від ширших політичних і територіальних вимог.

    При цьому переговорні канали повністю не закриті. США продовжують контакти з Україною та Росією, а останні повідомлення західних медіа свідчать про використання Вашингтоном як офіційних, так і непублічних каналів комунікації з Кремлем.

    Однак станом на 19 серпня немає підтвердженої домовленості про нове загальне припинення вогню або дати нового повноцінного раунду переговорів, який міг би привести до такої угоди.

    Натомість останні заяви Москви та оцінки української розвідки вказують на те, що позиції сторін щодо умов завершення війни залишаються далекими одна від одної.

  • У Трампа знайшли ще один канал до Кремля: таємна місія до Росії могла стосуватися війни в Україні

    У Трампа знайшли ще один канал до Кремля: таємна місія до Росії могла стосуватися війни в Україні

    Адміністрація президента США Дональда Трампа могла використовувати ще один неофіційний канал зв’язку з Кремлем у спробах зрушити з місця переговори щодо завершення війни Росії проти України. Американський посадовець Родні Мімс Кук-молодший у червні здійснив непублічну дипломатичну місію до РФ та зустрічався з представниками російської влади.

    Про це 18 серпня повідомила Financial Times із посиланням на людей, знайомих із деталями поїздки.

    За інформацією видання, Кук відвідав Росію в червні 2026 року, коли у Санкт-Петербурзі проходив Петербурзький міжнародний економічний форум. Публічно його присутність подавалася переважно як культурний візит, однак за лаштунками посадовець проводив контакти з представниками Кремля.

    Зокрема, Кук зустрівся зі старшим радником президента РФ Володимира Путіна Антоном Кобяковим. Співрозмовники FT стверджують, що поїздка була частиною спроб Вашингтона знайти додаткові можливості для відновлення дипломатичного процесу щодо війни в Україні.

    Перед поїздкою Кук, за даними журналістів, отримав дипломатичний паспорт і пройшов детальний брифінг. Це може свідчити про те, що його візит виходив далеко за межі звичайної культурної дипломатії.

    Сам Кук очолює Комісію образотворчих мистецтв США та бере участь у реалізації архітектурних проєктів Дональда Трампа, зокрема розширенні комплексу Білого дому. Він не належить до традиційного кола американських дипломатів, які займаються російським або українським напрямком.

    Саме тому його залучення до контактів із Кремлем може свідчити про прагнення команди Трампа використовувати не лише офіційні дипломатичні канали, а й людей, які мають можливість встановлювати прямі контакти з російською стороною.

    Під час Петербурзького форуму Кук також публічно передав Путіну привітання від Трампа. За даними FT, після повернення до США він залишив у Білому домі хокейну шайбу як символ цього контакту.

    Водночас у червні американська влада фактично дистанціювалася від присутності представників США на російському форумі. Державний секретар Марко Рубіо тоді заявляв, що йому не було відомо про американську делегацію на заході.

    Нові дані Financial Times показують, що за публічною частиною візиту міг існувати окремий дипломатичний трек, про який широко не повідомлялося.

    Вашингтон шукає шлях до відновлення переговорів

    Інформація про місію Кука з’явилася на тлі нових спроб Вашингтона активізувати дипломатію навколо війни в Україні.

    11 серпня президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ передав американським переговорникам власні пропозиції щодо завершення війни. Деталі українського документа публічно не розкривалися.

    За даними Reuters, Зеленський наголосив, що США можуть відіграти важливу роль у припиненні війни, зокрема через посилення української протиповітряної оборони та збільшення тиску на Росію.

    Очікувалося також продовження контактів американських переговорників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера з Києвом і Москвою.

    Таким чином, інформація про поїздку Кука свідчить, що адміністрація Трампа могла паралельно використовувати одразу кілька каналів комунікації з російським керівництвом.

    Москва не демонструє готовності до швидкого перемир’я

    Попри активізацію дипломатичних контактів, ознак швидкого досягнення домовленості про припинення вогню наразі немає.

    14 серпня Росія фактично відкинула можливість обмеженого перемир’я в Чорному морі. Йшлося про припинення атак на цивільне судноплавство, яке могло стати одним із проміжних кроків до ширшої домовленості.

    Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан намагався просувати ідею мораторію на бойові дії в Чорному морі. Україна, за інформацією Reuters, через посередника також запропонувала припинити атаки на цивільні судна.

    У Москві заявили, що офіційної пропозиції нібито не отримували, а представниця російського МЗС Марія Захарова назвала подібні домовленості «напівзаходами».

    Це стало черговою ознакою того, що Кремль поки не готовий погоджуватися навіть на часткові формати припинення бойових дій.

    Крім того, 14 серпня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито готова до нових переговорів, однак водночас Москва продовжить протидіяти західним поставкам зброї Україні. Повноцінних мирних переговорів між сторонами не проводили з лютого.

    Бойові дії лише посилюються

    Дипломатичні маневри відбуваються на тлі нової хвилі масштабних атак.

    У ніч проти 18 серпня Росія завдала удару по Печенігах Харківської області. За повідомленнями української сторони, загинули щонайменше десять цивільних. Президент Володимир Зеленський після атаки заявив, що Україна відповість на російські удари.

    Одночасно Україна здійснила масштабну атаку безпілотниками по об’єктах на території Росії та на окупованих територіях. Повідомлялося про сотні дронів і удари по низці цілей.

    Таким чином, на військовому рівні ознак деескалації поки немає.

    Розкриття непублічної місії Родні Мімса Кука показує, що Білий дім продовжує шукати нестандартні способи комунікації з Кремлем. Однак сам факт існування додаткового каналу ще не означає наближення мирної угоди.

    Ключові суперечності між Україною та Росією залишаються невирішеними, Москва не погоджується навіть на запропоновані формати часткового припинення вогню, а бойові дії тривають із високою інтенсивністю.