Golovnitemu.com

Позначка: перевірка

  • Нардеп Юрій «Юзік» Корявченков повернувся з Іспанії і очікує допиту

    Нардеп Юрій «Юзік» Корявченков повернувся з Іспанії і очікує допиту

    Нардеп Юрій «Юзік» Корявченков повернувся до України та підтвердив готовність з’явитися на допит до НАБУ. Детективи запросили його для надання пояснень у межах перевірки.

    Водночас у медіа звертають увагу на можливі питання до його декларації: за даними джерел, у Корявченкова може бути кілька квартир в Іспанії, які не відображені в офіційних документах. Також повідомляється, що за кордоном залишаються його дружина і діти.

    Наразі триває перевірка обставин, а сам нардеп заявляє про готовність співпрацювати зі слідством.

  • Інженери з Європи приїхали оцінити стан нафтопроводу «Дружба»

    Інженери з Європи приїхали оцінити стан нафтопроводу «Дружба»

    Експерти Європейського Союзу прибули до України для оцінки пошкоджень на нафтопроводі «Дружба». Делегація інженерів уже перебуває в Києві та найближчим часом вирушить на місце руйнування інфраструктури.

    Метою візиту є аналіз технічного стану об’єкта, визначення масштабів пошкоджень і оцінка необхідних робіт для відновлення функціонування трубопроводу. Очікується, що за результатами огляду фахівці нададуть рекомендації щодо термінів і обсягів ремонтних робіт.

    Організацією поїздки та логістикою делегації займається представництво Європейського Союзу в Україні. До складу групи входять інженери, які мають досвід роботи з великими енергетичними об’єктами.

    Нафтопровід «Дружба» є одним із ключових маршрутів транспортування нафти в Європі, тому його пошкодження має значний вплив як на енергетичну безпеку регіону, так і на стабільність постачання.

    Візит європейських експертів свідчить про зацікавленість партнерів у якнайшвидшому відновленні інфраструктури та мінімізації наслідків інциденту.

  • В Україні зростає кількість блокувань банківських рахунків через фінансовий моніторинг

    В Україні зростає кількість блокувань банківських рахунків через фінансовий моніторинг

    В Україні зростає кількість випадків тимчасового блокування банківських рахунків громадян через підозрілі фінансові операції. Як повідомляє Асоціація платіжних провайдерів України, банки мають право обмежувати доступ до рахунків навіть за операціями з сумами близько 100 тисяч гривень, якщо вони викликають підозру щодо можливих порушень фінансового законодавства.

    Згідно з даними Асоціації, найчастіше блокування відбуваються через регулярні перекази на нові рахунки, нестандартні суми або часті транзакції між різними банківськими установами. Банки у таких випадках зобов’язані провести перевірку, щоб запобігти фінансовим ризикам та шахрайству.

    Громадяни, чиї рахунки заблоковані, можуть звернутися до банку для уточнення причин та подати документи, що підтверджують легітимність операцій. Експерти радять уважно контролювати власні фінансові потоки, уникати підозрілих переказів і зберігати документацію про походження коштів.

    Фінансові консультанти зазначають, що підвищена увага до операцій громадян пов’язана зі зростанням ризиків шахрайства, відмиванням коштів та фінансуванням незаконної діяльності, тому банки змушені діяти обережно.

  • НАЗК викрило експодатківця із Сумщини на прихованих активах майже на 20 млн грн

    НАЗК викрило експодатківця із Сумщини на прихованих активах майже на 20 млн грн

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило суттєві порушення у декларації колишнього заступника начальника Головного управління ДПС у Сумській області Олексія Мазуренка. За результатами перевірки встановлено, що посадовець не задекларував співмешканку як члена сім’ї та приховав майно і доходи на суму близько 19,9 млн гривень.

    У декларації Мазуренко зазначив, що не має членів сім’ї. При цьому він не вказав дані про Еллу Середу з Києва. Сам декларант пояснив, що не перебував із нею у шлюбі, не проживав спільно та не мав сімейних прав і обов’язків, окрім оренди житла.

    Однак у НАЗК такі пояснення не прийняли. За матеріалами територіального управління ДБР у Полтаві, у межах кримінального провадження, відкритого 18 лютого 2025 року, встановлено, що Мазуренко та Середа фактично проживали разом у 2023 році.

    Згідно із законодавством, членами сім’ї вважаються особи, які проживають разом із суб’єктом декларування на кінець звітного періоду або сумарно не менше ніж 183 дні протягом року. З урахуванням цих обставин НАЗК дійшло висновку, що Середа є членом сім’ї посадовця, а її майно мало бути відображене в декларації.

    Під час перевірки встановлено, що не було задекларовано п’ять квартир у Києві площею від 36,4 до 102,8 квадратного метра, придбаних у 2018–2022 роках. Загальна вартість цієї нерухомості на момент придбання становила приблизно 4,15 млн гривень. Найдорожча квартира коштувала понад 2,5 млн гривень.

    Також у декларації не зазначено нежитлову будівлю площею 478,5 квадратного метра у Сумській області, яка перебуває у власності з 2013 року, а також кілька земельних ділянок у Сумській області та Києві.

    Крім того, перевірка виявила, що було приховано житловий будинок садибного типу у Києві площею 275,5 квадратного метра. Будинок офіційно зареєстрували у липні 2024 року, однак на кінець 2023 року він перебував у стані незавершеного будівництва. За даними перевірки, у жовтні–грудні 2023 року там проживали Мазуренко та Середа.

    Серед незадекларованого майна також автомобіль Mercedes-Benz GLC 300 2021 року випуску, зареєстрований на Середу у лютому 2022 року. Його вартість становить близько 2,4 млн гривень.

    Крім цього, у декларації не були відображені доходи співмешканки у розмірі близько 1,8 млн гривень.

    У підсумку НАЗК встановило, що посадовець вніс недостовірні відомості на суму майже 20 млн гривень. Матеріали перевірки передано до правоохоронних органів для визначення наявності ознак адміністративного або кримінального правопорушення за статтею 366-2 Кримінального кодексу України або статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Наразі Олексій Мазуренко вже понад пів року не працює у податковій службі. При цьому більшість активів, які не були відображені у декларації, оформлені на його співмешканку.

  • Перевірка прокуратури Харківщини: чому досі немає результатів

    Перевірка прокуратури Харківщини: чому досі немає результатів

    У Харківській області триває перевірка з боку Офісу генерального прокурора на тлі резонансних публікацій та пильної уваги громадськості. Водночас у регіональній прокуратурі демонструють впевненість та публічно звітують про роботу.

    Прокурор області Аміл Омаров провів координаційну нараду з керівниками правоохоронних органів регіону, присвячену стану правопорядку та протидії злочинності. Під час заходу були озвучені пріоритети, які раніше декларував генеральний прокурор Руслан Кравченко: захист бізнесу, забезпечення прав дітей та контроль за використанням коштів, спрямованих на відновлення інфраструктури.

    На нараді були присутні всі заступники прокурора області, включно з тими, хто раніше перебував на лікарняних. Зовні ситуація виглядає як демонстрація стабільності та керованості процесів у відомстві.

    Втім, на тлі перевірки, яку проводить Офіс Генерального прокурора, виникають запитання щодо її результативності. За інформацією з відкритих джерел, комісія неодноразово доопрацьовує акт перевірки, проводить додаткові заходи, однак фінальний документ досі не завершено.

    У професійному середовищі говорять і про можливі кадрові торги навколо посади прокурора Харківської області. Це породжує дискусії щодо реальної ефективності роботи Генеральної інспекції та здатності системи оперативно реагувати на виклики.

    Наразі остаточні висновки перевірки не оприлюднені, а ситуація довкола прокуратури регіону залишається предметом публічного інтересу.

  • Прокурор із боргами: перевірка зайшла до Чернігівської облпрокуратури

    Прокурор із боргами: перевірка зайшла до Чернігівської облпрокуратури

    Начальник Чернігівська обласна прокуратура Сергій Дейнека у своїх деклараціях демонструє доволі скромний рівень статків. Згідно з оприлюдненими даними, він не має у власності житла та не задекларував жодних грошових заощаджень. Водночас у документах зазначено боргові зобов’язання.

    За інформацією з відкритих джерел, у лютому 2022 року Дейнека позичив 250 тисяч гривень у прокурора Офіс Генерального прокурора Андрія Андрєєва. Зазначається, що борг станом на останні декларації не повернутий. Водночас інформація про надану позику відсутня у декларації самого Андрєєва.

    Родина керівника обласної прокуратури мешкає в орендованій квартирі у Києві. Однак витрати на оренду житла протягом кількох років не відображалися у деклараціях. Частина дітей проживає у квартирі колишньої дружини прокурора. При цьому вартість цього об’єкта нерухомості в документах змінювалася та зменшувалася.

    У власності родини вказаний один автомобіль — Toyota RAV4 2014 року випуску. Згідно з декларацією, його придбали за 320 тисяч гривень, що, за оцінками експертів авторинку, може бути нижче середньої ринкової вартості подібних авто. Подібні питання виникають і щодо оцінки іншого майна.

    У 2024 році Сергій Дейнека задекларував майже 1,6 мільйона гривень заробітної плати. Його дружина вказала лише мінімальні соціальні виплати. Грошові активи у родини, відповідно до декларацій, відсутні.

    На тлі оприлюднених даних до Чернігівська обласна прокуратура вже розпочато перевірку з боку Офіс Генерального прокурора.

  • Конфлікти інтересів та сумнівні закупівлі: НАЗК перевірило роботу Чернівецької міськради

    Конфлікти інтересів та сумнівні закупівлі: НАЗК перевірило роботу Чернівецької міськради

    Національне агентство з питань запобігання корупції завершило планову перевірку організації роботи із запобігання та виявлення корупції в діяльності Чернівецької міської ради. За її результатами аудитори зафіксували низку системних порушень — від відсутності спеціалізованого антикорупційного підрозділу до можливих бюджетних втрат на десятки мільйонів гривень.

    Одним із ключових зауважень стала відсутність уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції. Як зазначає НАЗК, депутатський корпус міськради не підтримав створення такого органу ані у 2021 році, ані повторно у 2024-му. Внаслідок цього контроль за конфліктами інтересів та перевіркою контрагентів фактично не здійснювався належним чином.

    Під час перевірки агентство виявило щонайменше шість випадків потенційного конфлікту інтересів у керівників освітніх закладів, підпорядкованих управлінню освіти міськради. Йдеться про працевлаштування родичів у підпорядкованих установах. НАЗК видало шість приписів начальнику управління освіти з вимогою провести службові розслідування за кожним із цих фактів.

    Окремий блок порушень стосується діяльності департаменту урбаністики та архітектури. За даними агентства, посадовці могли створювати умови для задоволення приватних інтересів під час стягнення коштів пайової участі із забудовників на розвиток міської інфраструктури. Через необґрунтоване зменшення розміру таких нарахувань бюджет Чернівців, за оцінками НАЗК, недоотримав понад 100 мільйонів гривень. Матеріали перевірки направлено до Чернівецької обласної прокуратури для вжиття заходів у судовому порядку.

    Ще одним напрямом, де зафіксовано проблеми, стали публічні закупівлі. Через відсутність належної перевірки постачальників мерія закуповувала товари за завищеними цінами у заздалегідь визначеного контрагента. При цьому цей постачальник фактично купував продукцію в компаній, чиї тендерні пропозиції раніше були відхилені як невідповідні, хоча їхня ціна була значно нижчою. У НАЗК вважають, що це могло свідчити про створення штучних умов для переплати бюджетних коштів.

    Крім того, агентство підготувало обґрунтований висновок щодо можливого зловживання службовим становищем посадовцями міськради за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України. Документ передано до окружної прокуратури Чернівців. У межах досудового розслідування викладені висновки вже підтверджені експертизою.

    За підсумками перевірки НАЗК внесло міському голові Роману Клічуку припис із вимогою усунути виявлені порушення та привести роботу органів місцевого самоврядування у відповідність до антикорупційного законодавства.

  • НАЗК, СБУ і комісії Міноборони: довкола керівництва Закарпатського ТЦК розгортається перевірка

    НАЗК, СБУ і комісії Міноборони: довкола керівництва Закарпатського ТЦК розгортається перевірка

    З Києва на Закарпаття вирушили одразу дві перевірки на тлі повернення до роботи екскерівника обласного ТЦК Андрія Савчука. Після кількох тижнів лікарняного він знову з’явився на службі та фактично розпочав процедуру передачі посади, однак навколо його діяльності накопичилися питання як організаційного, так і кримінального характеру.

    За наявною інформацією, з 7 січня Савчук перебував на лікарняному, що, за словами джерел, відтерміновувало формальне звільнення та передачу справ. Після повернення до виконання обов’язків в область направили дві комісії.

    Перша має провести стандартну процедуру прийому-передачі: підрозділи складають акти за своїми напрямками, відбувається звірка майна та документації, після чого фіксується завершення каденції керівника.

    Друга комісія покликана перевірити стан мобілізаційної роботи в регіоні. Її очолює бригадний генерал Юрій Ральцев, якого в військових колах пов’язують із підтримкою Савчука. За даними співрозмовників, про інспекцію працівників попередили заздалегідь, роботу перевели у посилений режим, а показники мобілізації доручили «підтягнути». У такому форматі перевірка, за оцінками джерел, більше нагадує підготовлений аудит, ніж реальну оцінку ситуації.

    Паралельно триває інша лінія подій. За інформацією з правоохоронних органів, СБУ готує процесуальні рішення щодо Андрія Савчука. Йдеться про можливе повідомлення про підозру за фактом незаконного утримання людей. Саме цим, за словами співрозмовників, пояснюють його тривалу відсутність на роботі. Очікується, що юридичні кроки можуть відбутися найближчим часом.

    Постать керівника перевірки також викликає дискусії. Юрій Ральцев має тривалий досвід служби у системі військкоматів та ТЦК. Водночас у професійному середовищі його кар’єрне зростання оцінюють неоднозначно. Раніше НАЗК повідомляло про виявлення у його декларації недостовірних даних і необґрунтованих активів, зокрема щодо значних фінансових операцій, задекларованих як подарунки.

    Таким чином, ситуація навколо Закарпатського ТЦК поєднує одразу кілька складових: формальну передачу посади, показову перевірку мобілізації та можливі кримінальні провадження. Чи призведе це до реальних кадрових та правових наслідків, стане зрозуміло після завершення роботи комісій і рішень правоохоронців.

  • СБУ перевіряє діяльність Puratos Group через можливі зв’язки з Росією

    СБУ перевіряє діяльність Puratos Group через можливі зв’язки з Росією

    Служба безпеки України розпочала перевірку діяльності ТОВ «Пуратос Україна» та міжнародної корпорації Puratos Group у зв’язку з можливими зв’язками з Російською Федерацією. Про це йдеться в офіційній відповіді СБУ на запит громадської організації «Пам’ять та честь».

    У відомстві повідомили, що проаналізували матеріали щодо ймовірних протиправних дій представників Puratos Group і української компанії «Пуратос Україна». Перевірка стосується, зокрема, здійснення господарської діяльності на території РФ після початку повномасштабної війни, а також інших обставин, викладених у зверненнях.

    Матеріали для опрацювання надійшли до СБУ від Офісу генерального прокурора, Державного бюро розслідувань, апарату Ради національної безпеки і оборони України та інших державних органів. Вони містять інформацію, яка потребує додаткової перевірки в межах чинного законодавства.

    У СБУ наголосили, що всі викладені факти та твердження наразі перевіряються відповідними підрозділами служби у межах їхньої компетенції. За результатами перевірки будуть ухвалені рішення відповідно до вимог закону.

    У правоохоронному органі не уточнили, про які саме можливі порушення йдеться, однак зазначили, що співпрацюють з іншими державними інституціями для комплексної оцінки діяльності компаній, які можуть мати економічні чи корпоративні зв’язки з державою-агресором.

  • Генпрокурор Кравченко: 74 прокурори звільнені через фальшиві інвалідності

    Генпрокурор Кравченко: 74 прокурори звільнені через фальшиві інвалідності

    В Україні виявили масштабне порушення серед працівників прокуратури: 74 прокурори були звільнені через фальшиві інвалідності, ще 66 тимчасово відсторонені після перевірки, повідомив генеральний прокурор Андрій Кравченко.

    За його словами, кілька кримінальних справ щодо співробітників, які незаконно отримали статус інваліда, вже розглядаються в судах. Генпрокурор підкреслив, що протягом багатьох років ця тема залишалася табу: «Хтось не помічав проблему, хтось вважав її незначною, а хтось цим користувався».

    Кравченко додав, що розслідування та перевірки щодо фальшивих інвалідностей продовжуватимуться, а прокуратура має намір забезпечити повну відповідальність за такі зловживання. Водночас він наголосив на важливості очищення системи та підвищення довіри до органів прокуратури.

    Експерти зазначають, що виявлення фальшивих інвалідностей серед правоохоронців свідчить про системні проблеми контролю та потребу в додатковому аудиту персоналу, щоб запобігти подібним порушенням у майбутньому.