Golovnitemu.com

Позначка: Перська затока

  • Нафта стабілізувалась на тлі переговорів США та Ірану

    Нафта стабілізувалась на тлі переговорів США та Ірану

    Світові ціни на нафту у середу, 22 квітня, майже не змінилися після зростання приблизно на 1 долар на початку азійських торгів. Ринок залишається нестабільним через оцінку інвесторами перспектив переговорів між США та Іраном, а також через рішення Вашингтона продовжити режим перемир’я. Про це повідомляє Reuters.

    Станом на 04:38 за Гринвічем ф’ючерси на нафту марки Brent crude oil зросли лише на 3 центи — до 98,51 долара за барель. Під час сесії ціна піднімалася до 99,38 долара, однак згодом скоригувалася. Водночас ф’ючерси на нафту WTI crude oil подешевшали на 13 центів — до 89,53 долара за барель, після ранкового зростання до 90,71 долара.

    Попри незначні зміни в середу, напередодні обидва основні еталонні сорти нафти подорожчали приблизно на 3%. Це свідчить про високу чутливість ринку до геополітичних новин, зокрема щодо ситуації між США та Іраном.

    Ключовим фактором для ринку залишається рішення президента США Дональд Трамп продовжити режим перемир’я з Іраном на невизначений термін. Це рішення було ухвалене буквально перед завершенням попередньої домовленості та мало на меті дати додатковий час для переговорів щодо деескалації конфлікту.

    Втім, крок Вашингтона виглядає одностороннім, і наразі немає чітких підтверджень, що Іран або інші сторони конфлікту готові його підтримати. Це додає ринку невизначеності, яка стримує різкі коливання цін.

    Додатковий тиск на настрої інвесторів створюють заяви США про продовження блокади іранських портів та узбережжя, що в Тегерані назвали ворожими діями. На цьому тлі зберігається ризик ескалації у регіоні Перської затоки — одному з ключових світових центрів видобутку та експорту нафти.

    Аналітики зазначають, що наразі ринок перебуває у режимі очікування. Як підкреслює головний стратег Nissan Securities Investment Nissan Securities Хіроюкі Кікукава, якщо бойові дії не відновляться, ціни, ймовірно, залишатимуться поблизу поточних рівнів.

    Водночас експерти попереджають, що ситуація може швидко змінитися у разі будь-якого зриву переговорів або нового витка напруги між США та Іраном. У такому випадку нафтовий ринок може знову відреагувати різким зростанням цін через побоювання перебоїв у постачанні.

    Таким чином, нинішня стабільність є радше тимчасовою рівновагою між геополітичними ризиками та очікуваннями дипломатичного врегулювання, ніж ознакою довгострокової стабілізації ринку.

  • Дефіцит авіапалива в ЄС загрожує економіці: ціни можуть зрости на десятки відсотків

    Дефіцит авіапалива в ЄС загрожує економіці: ціни можуть зрости на десятки відсотків

    Європейський Союз опинився на межі масштабної енергетично-логістичної кризи через нестачу авіаційного пального, яка вже починає впливати на транспорт, економіку та ринок товарів. На тлі геополітичної нестабільності в регіоні Перської затоки експерти попереджають: наслідки можуть вийти далеко за межі авіаційної галузі і зачепити споживачів по всій Європі, включно з Україною.

    За даними європейських інституцій, ключовою причиною проблеми стало різке скорочення поставок пального з Близького Сходу. Через перебої в логістиці та блокування маршрутів імпорт авіаційного керосину до Європи вже зменшився майже вдвічі, тоді як власні виробничі потужності покривають лише близько 70% потреб ринку . Це створює ризик системного дефіциту, який може проявитися вже найближчими тижнями.

    Міжнародні організації та галузеві асоціації попереджають, що у разі подальших перебоїв Європа може зіткнутися з нестачею пального вже протягом трьох–шести тижнів . У такому випадку наслідки будуть відчутними: від масових скасувань рейсів до різкого подорожчання квитків і логістичних послуг.

    Вже зараз деякі великі авіакомпанії, зокрема KLM і Lufthansa, змушені скорочувати кількість рейсів через зростання витрат і проблеми з постачанням пального . Аналогічні кроки можуть зробити й інші перевізники, особливо в умовах наближення літнього туристичного сезону, коли попит на перельоти традиційно зростає.

    Європейська комісія вже розглядає антикризові заходи. Серед них — можливість добровільного перерозподілу запасів авіапалива між країнами ЄС, щоб уникнути ситуацій, коли окремі аеропорти або регіони залишаються без ресурсу . Також планується посилити моніторинг запасів і координацію між державами, постачальниками та авіакомпаніями.

    Експерти наголошують, що ситуація вже переходить із фази «кризи цін» у фазу «кризи поставок». Це означає, що проблема полягає не лише у подорожчанні пального, а й у ризику його фізичної нестачі. Саме тому наслідки можуть бути значно серйознішими, ніж просто зростання тарифів на авіаперевезення.

    Особливо чутливою до таких змін є авіаційна галузь, яка працює в режимі високої інтенсивності. Лоукост-перевізники, наприклад, мінімізують час простою літаків і не мають значних резервів пального. У разі перебоїв вони змушені або скасовувати рейси, або підвищувати ціни, що вже спостерігається на ринку.

    Водночас дефіцит авіапалива впливає не лише на пасажирські перевезення. Значна частина міжнародної торгівлі залежить від авіалогістики, особливо коли йдеться про швидкопсувні або високовартісні товари. Якщо доставка ускладнюється або дорожчає, це неминуче відображається на кінцевій вартості продукції.

    Аналітики прогнозують, що у разі затягування кризи ціни на імпортні товари можуть зрости на 20–30% і більше. Це пов’язано з тим, що транспортні витрати закладаються у собівартість товарів. Особливо це стосуватиметься продукції, яка доставляється повітряним шляхом або потребує швидкої логістики.

    Частину навантаження може взяти на себе наземний транспорт, передусім залізниця. У Європі вона добре розвинена і менш залежна від нафтопродуктів завдяки електрифікації. Однак це не вирішує проблему повністю. Зростання попиту на залізничні перевезення також призведе до підвищення тарифів і збільшення навантаження на інфраструктуру.

    Для України ця ситуація має подвійний ефект. З одного боку, через війну цивільна авіація в країні не функціонує, що зменшує прямий вплив дефіциту. З іншого — Україна залишається частиною європейських логістичних ланцюгів, тому подорожчання транспортування в ЄС автоматично позначиться на цінах всередині країни.

    Крім того, Україна також залежить від імпорту нафтопродуктів, і зростання їх вартості впливатиме на всі сфери економіки — від транспорту до виробництва. Це створює ризик нового витка інфляції, який може зачепити як бізнес, так і споживачів.

    Експерти зазначають, що ситуація може стабілізуватися у разі відновлення постачань із Близького Сходу. Проте навіть у такому випадку ціни навряд чи повернуться до попереднього рівня. Додаткові витрати, пов’язані з логістикою, страхуванням і новими маршрутами, залишаться у структурі цін.

    У довгостроковій перспективі ця криза може стимулювати зміни на ринку. Зокрема, йдеться про диверсифікацію постачальників, розвиток альтернативних джерел пального та перегляд логістичних стратегій. Однак ці процеси потребують часу і значних інвестицій.

    Таким чином, дефіцит авіапалива в Європі вже переростає у масштабний економічний виклик. Його наслідки відчують не лише авіакомпанії, а й споживачі, які можуть зіткнутися з подорожчанням товарів, послуг і перевезень. Найближчі місяці стануть ключовими для визначення глибини цієї кризи та її впливу на економіку Європи і України.

    Джерело: Віктор Гальчинський, член правління ГО “Лінія 102.Юа”, фінансовий аналітик, спеціально для Главреду
  • Танкер обстріляли біля Ормузької протоки: що відомо про інцидент

    Танкер обстріляли біля Ормузької протоки: що відомо про інцидент

    Поблизу Ормузької протоки стався інцидент із застосуванням зброї проти цивільного танкера. Про це повідомила Британська організація з морської торгівлі (UKMTO), а також низка міжнародних медіа, зокрема The Guardian.

    За попередніми даними, інцидент стався приблизно за 20 морських миль на північний схід від узбережжя Оману. Капітан судна повідомив, що два озброєні катери наблизилися до танкера та відкрили вогонь без попереднього попередження по радіозв’язку.

    UKMTO зазначає, що екіпаж та саме судно наразі перебувають у безпеці, а ситуація залишається під контролем.

    За словами капітана танкера, до судна наблизилися два катери, після чого по ньому було відкрито вогонь. Джерела в морських службах безпеки припускають, що катери могли належати Корпусу вартових ісламської революції Ірану.

    Офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає, однак у регіоні зберігається підвищена напруга через ситуацію навколо Ормузької протоки — одного з ключових світових маршрутів постачання нафти.

    На тлі інциденту Центральне командування США (CENTCOM) заявило, що американські військові продовжують операції з контролю судноплавства в регіоні. За їхніми даними, десятки суден отримали вказівки змінити курс або розвернутися.

    У повідомленнях американської сторони йдеться про фактичне посилення морського контролю у Перській затоці. Усього, за попередніми оцінками, близько двох десятків суден виконали відповідні інструкції.

    Ситуація в районі Ормузької протоки загострилася після заяв про взаємні обмеження між Іраном і США щодо судноплавства та експорту нафти. Іран раніше оголошував про посилення контролю над проходом суден, пояснюючи це діями США щодо морської блокади іранських портів у Перській затоці.

    Зі свого боку Вашингтон заявляв про необхідність контролю суден, які можуть бути пов’язані з порушенням санкційних режимів або фінансовими операціями Ірану.

    Ормузька протока залишається одним із найважливіших морських коридорів у світі: через неї проходить значна частина глобального експорту нафти, тому будь-які інциденти в цьому районі мають потенційний вплив на світові енергетичні ринки.

    Раніше повідомлялося про суперечливі заяви щодо статусу проходу: з одного боку, Тегеран заявляв про часткове відкриття протоки для комерційних суден, з іншого — про можливе відновлення жорстких обмежень у разі ескалації конфлікту.

    Також у міжнародних ЗМІ згадувалися випадки зміни курсу нафтових танкерів і підвищення страхових ризиків для судноплавства в регіоні.

    Станом на цей момент офіційного підтвердження належності катерів, які відкрили вогонь, немає. Розслідування інциденту триває, а морські служби безпеки продовжують моніторинг ситуації в районі Ормузької протоки.

    Експерти відзначають, що навіть поодинокі інциденти в цьому регіоні можуть мати значний вплив на світову енергетичну безпеку та страхові ринки морських перевезень.

  • Танкерні судна змінюють курс біля Ормузької протоки на тлі невизначеності в регіоні

    Танкерні судна змінюють курс біля Ормузької протоки на тлі невизначеності в регіоні

    Невизначеність навколо безпеки судноплавства в Ормузькій протоці знову спричинила перебої в русі нафтових танкерів. Кілька великих суден, завантажених сирою нафтою, розвернулися в районі Перської затоки після спроби пройти через стратегічно важливий морський коридор. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на дані судноплавних компаній і трейдерів.

    За інформацією видання, щонайменше шість танкерів, серед яких судна під грецьким та індійським прапорами, змінили курс у суботу, 18 квітня. Вони рухалися у напрямку Ормузької протоки з районів поблизу Дубая, однак не продовжили транзит і почали маневрувати в акваторії Перської затоки.

    Частина суден наразі перебуває поблизу іранського острова Кешм, інші фактично зупинилися в очікуванні подальших інструкцій. Один із танкерів, за даними морських сервісів моніторингу, навіть припинив передавати сигнал про своє місцезнаходження, що ускладнює відстеження його руху.

    Загальний обсяг нафти на борту цих суден оцінюється приблизно у 8,3 мільйона барелів. Це потенційно міг би бути один із найбільших денних транзитів через Ормузьку протоку за останній період, однак ситуація з безпекою змусила операторів переглянути маршрути.

    Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних коридорів у світі, через який проходить значна частина глобального експорту нафти з країн Перської затоки. Будь-які перебої в її роботі одразу впливають на світові енергетичні ринки, зокрема на ціни на нафту.

    Ситуація ускладнюється суперечливими сигналами щодо режиму проходу через протоку. Іранські офіційні та напівофіційні джерела заявляли про відкриття маршруту для комерційного судноплавства після оголошення короткострокового перемир’я в регіоні. Однак водночас з’являються повідомлення про можливість повторного обмеження або закриття проходу у разі ескалації напруженості чи посилення санкційного тиску.

    За даними учасників ринку, судновласники отримували радіоповідомлення з рекомендаціями погоджувати прохід через протоку з іранськими військовими структурами. Це додатково підвищує невизначеність і змушує операторів обирати більш обережну стратегію.

    Паралельно фіксуються зміни маршрутів і серед інших типів суден. Частина танкерів із скрапленим газом та нафтопродуктами також розвернулася і повернулася в напрямку Оманської затоки, уникаючи входу в Ормузьку протоку.

    На фоні цих подій енергетичні ринки вже відреагували коливаннями. Після появи інформації про можливе тимчасове відкриття протоки ціни на нафту різко знизилися, а марка Brent втратила понад 10% вартості. Однак подальша невизначеність швидко стримала стабілізацію ринку.

    Додатковий фактор ризику створює політична позиція Сполучених Штатів. Президент США Дональд Трамп заявив, що морська блокада суден, які прямують до іранських портів, залишатиметься чинною до досягнення більш широкої довгострокової угоди. Це означає, що навіть за формального відкриття Ормузької протоки ризики для судноплавства залишаються високими.

    Аналітики відзначають, що ситуація навколо протоки є одним із найчутливіших факторів для глобального нафтового ринку. Будь-які обмеження або загрози блокування цього маршруту одразу впливають на логістику постачання енергоресурсів та формують спекулятивні очікування серед трейдерів.

    Таким чином, попри заяви про можливе послаблення напруги, фактична ситуація в районі Ормузької протоки залишається нестабільною. Судноплавні компанії продовжують діяти обережно, а ринок уважно стежить за подальшими сигналами з регіону, які можуть визначити напрямок руху світових цін на нафту в найближчій перспективі.

  • Трамп відкинув пропозицію НАТО про допомогу в Ормузькій протоці

    Трамп відкинув пропозицію НАТО про допомогу в Ормузькій протоці

    Президент США Дональд Трамп заявив, що союзники по НАТО зверталися до Вашингтона з пропозицією допомоги у врегулюванні ситуації навколо Ормузької протоки, однак отримали різку відповідь із закликом “триматися подалі”. Про це він написав у своїй соцмережі Truth Social.

    За словами Трампа, після того як ситуація в регіоні начебто стабілізувалася, представники НАТО звернулися до США із запитом про можливу участь у заходах безпеки. У відповідь американський президент заявив, що Альянс не продемонстрував достатньої ефективності в кризовий момент.

    “Тепер, коли ситуація в Ормузькій протоці вирішилася, мені зателефонували з НАТО і запитали, чи не потрібна нам допомога. Я сказав їм триматися подалі, хіба що вони хочуть наповнити свої кораблі нафтою. Вони виявилися ні на що не придатними, коли це було потрібно — паперовий тигр”, — цитує Трампа його допис.

    Заява американського президента викликала широкий резонанс на тлі загострення дискусій щодо ролі НАТО у глобальних безпекових кризах. Хоча офіційного підтвердження таких контактів від представників Альянсу наразі не надходило, тема безпеки у стратегічних морських маршрутах залишається однією з ключових у міжнародній політиці.

    Контекст ситуації пов’язаний із нещодавніми подіями навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших світових енергетичних коридорів, через який проходить значна частина експорту нафти з країн Перської затоки. Раніше Іран заявив про відкриття протоки для комерційного судноплавства на період припинення вогню в регіональних конфліктах.

    На цьому тлі Трамп також зробив низку жорстких заяв щодо Ірану. Зокрема, він наголосив, що блокада іранських портів з боку США залишатиметься чинною до повного виконання домовленостей між Вашингтоном і Тегераном. Таким чином, економічний і санкційний тиск на Іран не послаблюється, попри часткову деескалацію в регіоні.

    Окремо американський президент неодноразово критикував роль міжнародних союзників у кризових ситуаціях. Раніше він уже заявляв, що серйозно розглядає можливість зміни підходів США до участі в Північноатлантичному альянсі.

    Додаткову увагу до теми привернула заява держсекретаря США Марко Рубіо, який зазначив, що після завершення конфліктів на Близькому Сході Вашингтон може переглянути підхід до свого членства в НАТО. Ці слова були сприйняті як сигнал про можливі дискусії щодо ролі США в системі колективної безпеки.

    Експерти зазначають, що подібні заяви можуть посилити напруження у відносинах між США та союзниками по Альянсу, особливо на тлі глобальних викликів у сфері енергетичної безпеки та контролю стратегічних морських маршрутів.

    Ормузька протока, яка з’єднує Перську затоку з Оманською затокою та Аравійським морем, залишається одним із найчутливіших вузлів світової торгівлі енергоносіями. Через неї проходить близько п’ятої частини глобального експорту нафти, тому будь-які політичні чи військові загрози в регіоні одразу впливають на світові ціни на енергоносії та фінансові ринки.

    Таким чином, заява Трампа стала черговим елементом у складній дипломатичній і безпековій дискусії навколо ролі США, НАТО та країн Близького Сходу у стабілізації глобальних енергетичних маршрутів.

  • Нафта різко подешевшала після відкриття Ормузької протоки Іраном

    Нафта різко подешевшала після відкриття Ормузької протоки Іраном

     

     

  • Іран відкрив Ормузьку протоку для комерційних суден на час перемир’я

    Іран відкрив Ормузьку протоку для комерційних суден на час перемир’я

    Іран заявив про відновлення вільного судноплавства через Ормузьку протоку та відкриття раніше обмеженого маршруту для комерційних суден. Про це повідомив міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі у соціальній мережі X.

    За його словами, прохід торгових суден через стратегічно важливу протоку дозволено в межах домовленостей про тимчасове перемир’я. Йдеться про відкриття руху для всіх комерційних суден за заздалегідь погодженим маршрутом, який був визначений Організацією портів та морського транспорту Ісламської Республіки Іран. Режим відкритого проходу, як зазначається, діятиме на період чинного перемир’я.

    Ормузька протока є одним із найважливіших морських шляхів у світі. Вона з’єднує Перську затоку з Оманською затокою та далі з Аравійським морем. Її ширина у найвужчій частині становить приблизно 34–55 кілометрів. Через цей маршрут проходить близько 20% світового експорту нафти, що робить його критично важливим для глобальної енергетичної безпеки та стабільності ринку енергоносіїв.

    Будь-які обмеження руху через Ормузьку протоку традиційно викликають значні коливання на світових нафтових ринках. Після повідомлень про її блокування раніше спостерігалося стрімке зростання цін на нафту через ризики перебоїв у постачанні енергоресурсів.

    Рішення Тегерана про відкриття протоки, за словами дипломатичних джерел, пов’язане з домовленостями про припинення вогню в регіоні. Зокрема, 16 квітня президент США Дональд Трамп оголосив про досягнення угоди про 10-денне перемир’я між сторонами конфлікту, яке було погоджене після переговорів за участі США, Ізраїлю та Лівану.

    Трамп заявив, що домовленість стала результатом переговорів з лідерами регіону, включно з президентом Лівану Джозефом Ауном та прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу. За його словами, сторони погодилися на тимчасове припинення вогню, яке має сприяти стабілізації ситуації та створенню умов для довгострокового миру.

    На тлі цих домовленостей у регіоні вже фіксувалися зміни у русі суден через Ормузьку протоку. Окремі танкери та комерційні судна, включно з великими нафтовими супертанкерами, раніше проходили маршрут із підвищеними ризиками або зміненими маршрутами через невизначеність щодо безпеки проходу.

    Ситуація в протоці загострилася після заяв США про посилення контролю та блокування окремих суден, пов’язаних із Іраном або таких, що потрапили під санкції. У відповідь на це Іран раніше обмежував рух судноплавства та запроваджував власні правила проходу, що призводило до напруженості на глобальному енергетичному ринку.

    Зокрема, Вашингтон заявляв про розширення заходів контролю за суднами в регіоні та спроби запобігти транспортуванню іранської нафти. У відповідь на це окремі танкери змінювали маршрути або проходили протоку з підвищеним ризиком затримання.

    Відновлення руху через Ормузьку протоку може тимчасово стабілізувати ситуацію на світових енергетичних ринках, однак експерти наголошують, що вона залишається вразливою до політичних рішень та безпекових факторів у регіоні.

    Аналітики також підкреслюють, що навіть короткострокові обмеження у цьому морському коридорі мають глобальний ефект, оскільки впливають не лише на постачання нафти, а й на ціни на паливо, логістику та енергетичну безпеку багатьох країн світу.

    Таким чином, оголошення Ірану про відкриття Ормузької протоки є важливим сигналом для світових ринків, однак подальший розвиток ситуації залежатиме від дотримання перемир’я та стабільності у регіоні Перської затоки.

  • Іран запроваджує оплату за прохід через Ормузьку протоку в криптовалюті

    Іран запроваджує оплату за прохід через Ормузьку протоку в криптовалюті

    Іран планує запровадити нові правила проходу нафтових танкерів через Ормузьку протоку, зобов’язавши судноплавні компанії сплачувати збір у криптовалюті. Такий підхід пояснюється прагненням контролювати рух вантажів у регіоні під час тимчасового припинення вогню.

    За словами представника Профспілки експортерів нафти Ірану Хаміда Хоссейні, тариф становитиме 1 долар за барель нафти. Водночас порожні танкери зможуть проходити протоку безкоштовно.

    Процедура передбачає попереднє повідомлення іранської влади про вантаж електронною поштою. Після перевірки судну надсилається сума збору, яку необхідно оперативно сплатити у цифровій валюті, зокрема в біткоїнах. Такий механізм, за словами іранської сторони, дозволяє уникнути відстеження платежів та їх блокування через санкції.

    Іран також попередив, що судна, які проходитимуть протоку без погодження, можуть стати цілями військових ударів.

    Наразі у Перській затоці накопичилася значна кількість танкерів. За оцінками, близько 175 мільйонів барелів нафти і нафтопродуктів перебувають на борту 187 суден, які очікують можливості вийти з регіону. Загалом від 300 до 400 суден чекають на безпечний прохід.

    Експерти зазначають, що навіть у разі стабілізації ситуації швидко ліквідувати затори не вдасться. За оцінками аналітиків морської безпеки, через протоку зможуть проходити лише 10–15 суден на добу, що значно менше довоєнного рівня у понад 130 суден щодня.

  • Україна направила групи інструкторів в ОАЕ та Саудівську Аравію для боротьби з шахедами. Джерела

    Україна направила групи інструкторів в ОАЕ та Саудівську Аравію для боротьби з шахедами. Джерела

    За інформацією наших джерел, Україна направила кілька груп інструкторів через військові аеропорти Польщі та Румунії в ОАЕ і Саудівську Аравію для підготовки “груп по роботі з Шахедами”.

    Як повідомляє джерело, “звіт з повною інформацією щодо технічних характеристик сучасних шахедів, їх можливостей та слабких місць крайній раз передавався представникам США в січні, але безпосередньо групи українських інструкторів були відправлені вперше”.

    Водночас, джерело зазначає, що  “в навчальних програмах та у відбитті атак Шахедів на Київ і Одесу брали участь представники Іноземного легіону, який наразі розформований.”

    Нагадаємо, раніше зовнішня розвідувальна служба Ізраїлю Мосса́д через свій офіційний акаунт в X повідомила, що Володимир  Зеленський виразив готовність України допомогти Європі в обороні неба через ескалацію на Близькому Сході.

    Також прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що Лондон попросив Україну допомогти країнам Перської затоки у відбитті атак «Шахедів».

    “Ми залучимо експертів з України, які разом з нашими власними фахівцями допоможуть партнерам з країн Перської затоки збивати іранські безпілотники, що атакують їх”, – зазначив Кір Стармер.