Позначка: підозра

  • ДБР розслідує схему видалення даних ухилянтів у Дніпрі — понад мільйон доларів прибутку

    ДБР розслідує схему видалення даних ухилянтів у Дніпрі — понад мільйон доларів прибутку

    Державне бюро розслідувань повідомило про масштабну корупційну схему у Дніпрі: двоє правоохоронців підозрюються у систематичному видаленні даних про ухилянтів із офіційної бази розшуку. За інформацією слідства, вони брали за це від однієї до двох тисяч доларів з кожної особи.

    Загалом з бази було вилучено інформацію про понад 850 осіб, яких розшукували за ухилення від мобілізації. Відтак зловмисники могли заробити понад мільйон доларів США.

    За даними ГБР, одна з фігуранток справи — жінка — вже перебуває у слідчому ізоляторі. Де саме працювали підозрювані, у відомстві поки не розголошують, посилаючись на таємницю слідства.

    Правоохоронці підозрюються у несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованих систем, службовому підробленні та корупційних правопорушеннях. Встановлюється повне коло осіб, які могли бути причетні до схеми або скористалися її послугами.

    Розслідування триває. У ГБР наголошують, що під час воєнного стану подібні дії підривають національну безпеку та довіру до державних інституцій.

  • Спроба виїзду через хабар: трьох осіб затримано на кордоні з Румунією та Молдовою

    Спроба виїзду через хабар: трьох осіб затримано на кордоні з Румунією та Молдовою

    У Чернівецькій області прикордонники затримали трьох громадян України, які намагалися дати хабар за незаконне переправлення через кордон. Про це 4 червня повідомила Державна прикордонна служба України.

    Інциденти сталися в різних районах області, але об’єднані спільною схемою — спробою уникнути офіційного перетину державного кордону. Зокрема, двоє мешканців Черкаської області запропонували по 2 тисячі доларів одному з інспекторів прикордонної служби за сприяння в незаконному перетині українсько-румунського кордону. Їх затримали під час передачі грошових коштів.

    Того ж дня правоохоронці зафіксували ще один випадок на контрольному посту в області. Цього разу житель Чернівецької області надав прикордоннику 1500 доларів США за допомогу у виїзді до Молдови поза межами пунктів пропуску.

    Усіх трьох чоловіків затримали в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Їм оголосили підозри за ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (надання неправомірної вигоди службовій особі). Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

    У Держприкордонслужбі закликали громадян не намагатися підкупити посадовців, адже такі дії караються законом і можуть призвести до позбавлення волі на строк до 8 років.

  • Ексзаступнику голови поліції Кіровоградщини повідомили про підозру у незаконному збагаченні

    Ексзаступнику голови поліції Кіровоградщини повідомили про підозру у незаконному збагаченні

    Колишній заступник начальника поліції Кіровоградської області Сергій Бухиннік отримав підозру в незаконному збагаченні. Слідство встановило, що упродовж 2022–2023 років він набув майна на суму понад 33 мільйони гривень, яке оформлював на близьких родичів, щоб приховати його справжнє походження.

    Про це повідомляє 368.media з посиланням на матеріали справи.

    Хто такий Сергій Бухиннік

    Бухиннік працював у підрозділах МВС та Нацполіції з 2012 року, а останні три роки своєї служби очолював кримінальну поліцію в Дніпропетровській та Кіровоградській областях. НАЗК провело моніторинг способу життя експосадовця й виявило майнову “аномалію”, яка суттєво перевищує його офіційні доходи.

    Елітне житло і дорогі авто — через родичів

    Власність, яку було встановлено за результатами перевірки:

    • 17 квартир у центрі Львова,

    • 4 квартири та 2 паркомісця в новобудовах Дніпра,

    • Seat Leon і Range Rover Evoque.

    Усе це майно оформлено на матір, тещу, дружину та інших родичів. Щоб приховати походження коштів, використовувалися фіктивні договори позики — нібито сторонні особи передавали родичам гроші для купівлі.

    «Пенсіонерки-мільйонерки»

    Особливу увагу викликали “успіхи” 70–85-річних жінок у родині Бухинніка:

    • 70-річна мати придбала 10 квартир на майже 15 млн грн, маючи офіційний дохід лише 2 млн за 24 роки.

    • 78-річна теща стала власницею 9 квартир на понад 13 млн грн, хоча її сумарні доходи становили близько 700 тис. грн.

    • 85-річна родичка володіє двома квартирами та двома паркомісцями у Дніпрі, при тому що її доходи не перевищують 330 тис. грн, а вартість майна — понад 4 млн грн.

    Підозра і подальші дії

    Експравоохоронцю оголошено підозру за ст. 368-5 Кримінального кодексу України — незаконне збагачення, що передбачає відповідальність у вигляді позбавлення волі до 10 років з конфіскацією майна.

    Розслідування триває. НАЗК очікує на подальші дії правоохоронців, зокрема накладення арештів на активи та перевірку інших осіб, причетних до легалізації коштів.

  • Керівнику АМКУ Кириленку та його дружині повідомлено нову підозру через недекларування майна

    Керівнику АМКУ Кириленку та його дружині повідомлено нову підозру через недекларування майна

    Голова Антимонопольного комітету України Павло Кириленко отримав нову підозру – цього разу через недостовірне декларування майна. За даними джерел, посадовець не вказав у своїй щорічній декларації за 2024 рік щонайменше 20 об’єктів нерухомості та люксовий автомобіль, які були зареєстровані на родичів його дружини.

    Йдеться про нерухомість, розташовану в Києві та передмісті, а також позашляховик вартістю понад 100 тисяч доларів. Усі активи були оформлені на близьких родичів дружини посадовця — у тому числі батьків.

    Це вже друга підозра, яку оголошено Кириленку. Раніше йому інкримінували незаконне збагачення, адже сума придбаного майна суттєво перевищує офіційно задекларовані доходи родини.

    Дружина голови АМКУ Алла Кириленко також фігурує у кримінальному провадженні. Їй висунуто підозру у співучасті в незаконному збагаченні, оскільки саме на її родичів оформлювалося все нерухоме майно, яке фактично використовувала родина Кириленків.

    Правоохоронці вважають, що така схема дозволяла уникати декларування та прикривати джерела походження коштів, витрачених на розкішні активи. Згідно з попередніми висновками, частина нерухомості була придбана протягом 2022–2024 років у період, коли Павло Кириленко обіймав високі державні посади.

    Антикорупційні органи наразі продовжують перевірку, а підозри, за словами джерел, можуть бути розширені — зокрема, перевіряється коло осіб, які допомагали оформлювати активи на підставних осіб.

  • 28 мільйонів на дрони, яких не було: у Києві підозрюють підприємця в масштабному шахрайстві

    28 мільйонів на дрони, яких не було: у Києві підозрюють підприємця в масштабному шахрайстві

    У столиці повідомлено про підозру директору приватного товариства, який, за версією слідства, привласнив десятки мільйонів гривень під виглядом постачання дронів для потреб державної установи. Про це повідомила Київська міська прокуратура.

    За даними слідства, у 2024 році підозрюваний пообіцяв організувати закупівлю та постачання безпілотних літальних апаратів з-за кордону для однієї з українських компаній. Та, своєю чергою, виконувала державне замовлення. Всього на рахунок підприємця було перераховано близько 28 мільйонів гривень.

    Однак жодного дрона замовники так і не побачили. Замість виконання зобов’язань підприємець, як встановили правоохоронці, перевів частину коштів у долари США та переказав на рахунок словацької компанії, іншу частину вивів через мережу фіктивних підприємств.

    Прокуратура повідомляє, що дії були скоєні в умовах воєнного стану, що є обтяжуючою обставиною. Кримінальне провадження відкрито за фактом шахрайства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

    Правоохоронці наразі встановлюють інших осіб, які могли бути причетні до схеми привласнення державних коштів, призначених для оборонної сфери.

  • Підлітки за допомогою відеореєстратора коригували ракетні удари по українських містах

    Підлітки за допомогою відеореєстратора коригували ракетні удари по українських містах

    Служба безпеки України спільно з Національною поліцією затримала п’ятьох агентів спецслужб РФ, які коригували ракетні удари по українських містах, використовуючи… відеореєстратори. Агентурна група діяла на Сході, Півдні та Заході країни — від Запоріжжя до Хмельниччини. Наймолодшому шпигуну було лише 16 років, а найстаршому — 23.

    Як повідомили в СБУ, всі фігуранти були знайомі між собою, але діяли автономно. Усі мали одного куратора з російської спецслужби, який координував їх через Telegram-канали. Саме через ці ресурси окупанти завербували молодих українців, які шукали підробіток в інтернеті.

    Склад групи виглядав майже як випадкова компанія: студент із Запоріжжя, його знайома з хлопцем, а також двоє братів з Харківщини. Але їхня діяльність була далеко не випадковою.

    За завданням російських кураторів, вони мали встановити координати для точних ударів по оборонних об’єктах ЗСУ в Сумах, Миколаєві, Запоріжжі, а також Київській, Харківській, Хмельницькій та Дніпропетровській областях. Агенти подорожували регіонами, паркували автівки з увімкненими відеореєстраторами неподалік військових об’єктів та кафе. Саме з кафе вони здійснювали спостереження, перевіряли техніку, змінювали карти пам’яті, контролювали запис.

    Контррозвідка СБУ заздалегідь викрила діяльність шпигунів, задокументувала всі етапи злочинної діяльності та лише після забезпечення безпеки військових локацій — затримала учасників агентурної групи за місцями їхнього проживання.

    Усім фігурантам оголошено підозри за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України — державна зрада в умовах воєнного стану. Їм загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна. Суд уже обрав запобіжні заходи — тримання під вартою без права на заставу.

    Цей випадок — чергове нагадування про те, як небезпека може ховатися в найбанальніших речах — навіть у відеореєстраторі на лобовому склі.

  • Підозрювана в корупції суддя Західного апеляційного суду носитиме електронний браслет

    Підозрювана в корупції суддя Західного апеляційного суду носитиме електронний браслет

    26 травня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід судді Західного апеляційного господарського суду Ірині Малех. Підозрювану у корупційній змові з іншими високопосадовими суддями зобов’язали сплатити 3 млн грн застави, а також поклали на неї низку процесуальних обов’язків — зокрема, носіння електронного браслета.

    Антикорупційні органи підозрюють Ірину Малех у причетності до вимагання та одержання хабаря разом з колишнім головою Західного апеляційного господарського суду Борисом Плотніцьким і двома екскерівниками Господарського суду Львівської області — Василем Артимовичем і Михайлом Юркевичем. За версією слідства, Малех отримала 20 тис. доларів за ухвалення судового рішення у справі, що стосувалася медичної мережі «Ескулаб».

    У прокуратурі наполягали на більш суворому запобіжному заході — заставі у 15 млн 140 тис. грн. Проте ВРП (Вища рада правосуддя) раніше не дала згоду на тримання під вартою Малех, що обмежило можливості суду. Захисники судді просили обрати особисте зобов’язання, називаючи навіть 3 млн «непомірною сумою» для підозрюваної.

    Попри це, суд визнав за доцільне застосувати саме фінансовий запобіжний захід, враховуючи тяжкість обвинувачення. Ірина Малех відсторонена від здійснення правосуддя до 9 червня 2025 року згідно з рішенням Вищої ради правосуддя.

    Це провадження є частиною гучної справи про масштабну корупцію в судовій системі Заходу України, де сума можливого хабаря становить 1 мільйон доларів. За твердженням слідства, організаторами корупційної схеми виступили Плотніцький та Артимович, а Ірина Малех була безпосереднім виконавцем незаконного впливу на судові рішення.

  • НАБУ оголосило підозру колишньому голові Міністерства охорони здоров’я

    НАБУ оголосило підозру колишньому голові Міністерства охорони здоров’я

    НАБУ та САП повідомили про нову підозру колишньому голові Міністерства охорони здоров’я та ексдиректору ДП «Поліграфкомбінат «Україна» Максиму Степанову. Його звинувачують у корупційній схемі з багатомільйонними роялті та відмиванні грошей через офшори.

    За версією слідства, під час керівництва державним поліграфічним комбінатом Степанов організував отримання неправомірної вигоди у вигляді авторських прав на захисні елементи для українських закордонних паспортів та ID-карток. Ці елементи були розроблені французькою компанією, яка погодилася передати права в обмін на можливість стабільно постачати свою продукцію державному підприємству.

    У період з 2018 по 2021 рік на рахунки естонської компанії, яка фігурує у справі як інструмент для отримання роялті, надійшло близько 7 мільйонів євро. Ці кошти, за даними НАБУ і САП, легалізовувалися через офшорні структури, підконтрольні Степанову.

    Слідство також встановило, що частина коштів — зокрема, 124,8 тис. доларів — були переведені на рахунок доньки підозрюваного. Це може свідчити про спроби замаскувати справжнє походження грошей та їх остаточних бенефіціарів.

    Попередня підозра Степанова стосувалася зловживань службовим становищем, а також отримання вигоди у результаті змови. Однак нинішнє обвинувачення суттєво розширює коло можливих злочинів — від комерційного підкупу до повноцінної легалізації кримінальних доходів.

    Ця справа вкотре демонструє, як навіть стратегічні державні функції — на кшталт захисту документів громадян — можуть ставати джерелом особистого збагачення для посадовців, якщо система контролю та підзвітності не працює належним чином.

  • Депутати Київради відчувають політичну напругу

    Депутати Київради відчувають політичну напругу

    Останнім часом в медійному просторі з’явилися заяви ряду депутатів КМДА з приводу тиску на них з боку Офісу Президента. Наші джерела в Київраді в цілому підтверджують дану інформацію.

    Нагадаємо, нещодавно глава Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко отримав собі в заступники Ігоря Реву, якого вважають особистим контактом Володимира Зеленського часів Кварталу.

    Ігор Рева дотичний до створення програмного забезпечення “Резерв +” та має доступ до роботи його алгоритмів.  За інформацією джерел, його завдання в КМВА “визначити всіх ключових депутатів і співробітників Київради та КМДА та почати знімати з них бронь і додавати в розшук”.

    Першим, хто позбувся броні, став депутат Київради від Європейської Солідарності Олексій Окопний. Його спочатку “зняли з броні”, а потім “бусифікували”, як попередження всім представникам партії Порошенка. За словами джерела, “в Європейській солідарності наразі істерика. Місцеві депутати не голосуватимуть проти Президента і за опозиційні ініціативи. Депутати Верховної Ради бояться за своїх родичів, друзів і співробітників”.

    За інформацією джерела, ще одного депутата Київради Ігоря Хацевича який наразі являється військовослужбовцем, попередили, що якщо він голосуватиме проти ОП і за Віталія Кличка, протягом доби опиниться на нулі.

    Депутат від Батьківщини Олександр Бродський який підтримував Віталія Кличка і, також будучи військовим, отримав попередження від комбата, що йому готують бойове розпорядження. У відповідь Бродський терміново ліг до шпиталю, щоб комісуватися.

    Стосовно опозиційних депутатів Київради жіночої статі, за інформацією джерела, їх почали масово викликати в якості свідків в різних кримінальних справах по 109-тій статті КК України (Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади) з можливістю переведення в статус підозрюваних. Вручення підозри по 109-тій статті – це  стовідсоткове обмеження волі без можливості вийти під заставу до суду.

    За інформацією джерела, внаслідок тиску уже 12 представників політичних сил Удару і ЄС готові скласти свої повноваження.

  • Учасниця «МайстерШеф» з Миколаєва опинилася під слідством: підозра у використанні фальшивих лікарняних

    Учасниця «МайстерШеф» з Миколаєва опинилася під слідством: підозра у використанні фальшивих лікарняних

    Олеся Бабій-Полежаєва, офіцерка ДСНС і водночас зірка ювілейного сезону популярного кулінарного шоу «МайстерШеф», стала фігуранткою кримінального провадження. Поліція розслідує справу за частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України — використання завідомо підробленого документа.

    Як з’ясували правоохоронці, під час зйомок шоу в Києві майор служби цивільного захисту надавала керівництву листки непрацездатності, щоб пояснити свою відсутність на службі. Водночас слідство вважає, що жінка не перебувала на лікуванні, а фактично брала участь у телевізійному проєкті за межами гарнізону без офіційного дозволу.

    Бабій-Полежаєва запевняє, що дійсно була непрацездатною та лікувалася. За її словами, лікарняні їй видавав дистанційно сімейний лікар з місцевої державної поліклініки. У коментарях вона підкреслює, що не вважає свої дії протиправними та готова доводити свою правоту у законному порядку.

    Жінка стала однією з найяскравіших учасниць 15-го сезону «МайстерШеф», увійшовши до ТОП-20 найкращих кулінарів країни. Після виходу перших випусків шоу вона швидко здобула популярність серед глядачів. Тепер її участь у програмі отримає несподіване продовження вже в юридичній площині.

    Чи дійсно було порушення — має встановити слідство. Якщо провину буде доведено, Олесі Бабій-Полежаєвій може загрожувати до двох років обмеження волі.