Golovnitemu.com

Позначка: податки

  • Блогерка Анна Алхім фігурує у розслідуваннях щодо ухилення від сплати податків

    Блогерка Анна Алхім фігурує у розслідуваннях щодо ухилення від сплати податків

    Анна Алхім, скандально відома своїми проросійськими заявами на кшталт “путін – красень” і зневагою до української мови, виявилася не лише інформаційною загрозою, а й класичним прикладом “успішного ухилянта”. Попри публічний образ скромної мами та декларації з доходами, що ледь перевищують прожитковий мінімум, вона живе в розкоші, яку не здатна пояснити жодним законним шляхом.

    Маєток із басейном у передмісті Києва, автопарк із Bentley Bentayga, Range Rover, годинники по $50 тисяч, брендові речі та постійні подорожі — все це контрастує з її скромним ФОП-звітом, де щорічний дохід ледь дотягує до $170 тисяч.

    Як це можливо? Усе просто — майно записане на родичів або підставних осіб:

    • будинок — на батька,

    • Porsche — на матір,

    • Land Rover — на… няню її сина.

    Із погляду держави — це безробітна мати-одиначка, а насправді — тіньова мільйонерка, яка щодня заробляє від 4 до 8 тисяч євро лише на рекламі в соцмережах. Основний кеш надходить у криптовалюті — за останні два роки на її криптогаманцях пройшло понад $1 млн. Рекламодавці — українські бізнеси, які вперто ігнорують її проросійську позицію.

    Більше того, в угодах Алхім уникає безготівкових операцій: бартер, готівка, крипта — будь-що, аби не засвітитися перед податковою.

    Проти блогерки вже відкрито кілька кримінальних проваджень — за ухилення від сплати податків, погрози публічним особам і навіть держзраду.

    Але “зліт” Анни Алхім не був випадковим. Її колишній партнер — Костянтин Валеулін, співвласник компанії “АЕС Group”, що пов’язана з нелегальним НПЗ у Харківській області. Саме він оплатив їй Bentley, дорогі курорти та вивів на прибутки до $600 тисяч на місяць. Його зв’язки та гроші стали трампліном для “зірки TikTok”, яка водночас нехтує законом, глузує з держави та досі не несе за це жодної відповідальності.

  • ПівдГЗК заборгувала державі 30 мільярдів, – податкова готує розпродаж майна

    ПівдГЗК заборгувала державі 30 мільярдів, – податкова готує розпродаж майна

    Південний гірничо-збагачувальний комбінат (ПівдГЗК) опинився в центрі гучного фінансового скандалу. Верховний Суд України зобов’язав підприємство сплатити до державного бюджету податки, ухилення від яких стало можливим через схему виведення дивідендів за кордон. Мова йде про суму, що перевищує 29,8 мільярда гривень.

    Протягом трьох років ПівдГЗК виплачував дивіденди на користь 12 кіпрських компаній, при цьому скориставшись пільговою ставкою податку. Проте суд установив, що реальними бенефіціарами були структури в Нідерландах. Така схема позбавила підприємство права на пільги, передбачені конвенцією про уникнення подвійного оподаткування.

    Верховний Суд поставив крапку в справі, зобов’язавши комбінат сплатити податкові зобов’язання. Проте протягом 10 днів, відведених законодавством, борг не було погашено. Від початку травня він офіційно перейшов у розряд податкового, а Державна податкова служба розпочала процедуру стягнення.

    ДПС уже направила підприємству лист з вимогою добровільної сплати, податкову вимогу та ухвалила рішення про опис майна. Відповідно до акту, підписаного обома сторонами, це майно зареєстровано в податкову заставу. У разі несплати боргу активи будуть примусово реалізовані для його погашення.

    Сума боргу зростає — відповідно до чинного законодавства, на неї нараховується пеня у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ. На сьогодні це приблизно 1,4–1,5% щомісяця.

    Формально компанія переказувала кошти кіпрським фірмам, користуючись угодою між Україною і Кіпром. Проте бенефіціарами, як встановив суд, були структури в Нідерландах, що дозволяє кваліфікувати операції як податкову оптимізацію, а по суті — ухилення від сплати податків.

    Цей кейс — знаковий для фіскальної системи України. Він демонструє, що навіть великі промислові гіганти не уникнуть відповідальності за податкові маніпуляції. Якщо ПівдГЗК не сплатить борг найближчим часом, його активи підуть з молотка.

  • Суд арештував майно директора «РБК Київбудсервіс» через підозру в податковій афері

    Суд арештував майно директора «РБК Київбудсервіс» через підозру в податковій афері

    Кримінальне провадження проти директора ТОВ «РБК Київбудсервіс» Ігоря Пашкевича стало наслідком масштабної податкової схеми, яка обійшлася державному бюджету у понад 30 мільйонів гривень. За даними Бюро економічної безпеки, компанія не сплатила ПДВ у межах контрактів із десятками комунальних і освітніх установ столиці.

    «РБК Київбудсервіс» — фірма, яка з’явилася у серпні 2023 року, стрімко стала активним гравцем на ринку державних закупівель у Києві та Борисполі. Протягом року компанія уклала договорів на понад 180 мільйонів гривень. Серед замовників — районні управління освіти столиці, театри, медичні коледжі, спортивні школи.

    З цієї суми близько 30 мільйонів гривень мало б бути сплачено як податок на додану вартість. Однак, як встановило слідство, директор компанії умисно не відобразив цю суму в податковій звітності, ігноруючи обов’язкову реєстрацію податкових накладних в електронній системі.

    Таким чином, фірма уникнула сплати ПДВ, що кваліфікується за ч. 3 ст. 212 КК України як ухилення в особливо великих розмірах.

    Слідчі також зафіксували внесення неправдивих даних до податкових декларацій, що підтверджено висновками судово-економічної експертизи. Дії Пашкевича кваліфікували також за ч. 1 ст. 366 КК України — службове підроблення.

    За інформацією БЕБ, збитки мають системний характер і завдали шкоди фінансовим інтересам держави.

    28 квітня 2025 року Ігорю Пашкевичу було повідомлено про підозру. Святошинський райсуд Києва наклав арешт на майно фігуранта — зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:02:007:2020 та квартиру.

    Це один з небагатьох випадків, коли в Україні порушено справу щодо фірми, яка лише за півтора року встигла отримати десятки державних контрактів, і вже стала центром корупційного скандалу.

    За даними реєстру, засновниками ТОВ «РБК Київбудсервіс» є Надія Пухілей (Київ) та Павло Шевчук (смт Макарів). Компанія спеціалізується на будівельних та ремонтних послугах і активно отримувала підряди в системі освіти та культури.

    Розслідування триває. Встановлюються можливі спільники Пашкевича в органах місцевої влади, які могли сприяти підписанню договорів та закривати очі на фіктивну звітність.

  • Активи сина Порошенка арештовано через несплату податків

    Активи сина Порошенка арештовано через несплату податків

    Син п’ятого президента України Петра Порошенка — Олексій — протягом двох років повномасштабної війни не сплачував в Україні ані податок на доходи фізичних осіб, ані військовий збір. Про це йдеться у журналістському розслідуванні, яке наводить дані про ймовірні фінансові порушення з боку політика та бізнесмена.

    За підрахунками авторів розслідування, бюджет України недоотримав щонайменше 770 мільйонів гривень. Причина — прибутки, які Олексій Порошенко отримував від діяльності закордонних компаній, зокрема:

    • Agrohub PTE. LTD. (Сингапур)

    • Agrohub PTY LTD (Австрія)

    • Central European Investments B.V. (Нідерланди)

    Як зазначають журналісти, податки з цих доходів було сплачено за місцем реєстрації компаній, але не в Україні, попри те, що Олексій Порошенко є податковим резидентом України.

    Фіскальні органи розглядають цей факт як ухилення від виконання податкових зобов’язань, що може стати підставою для кримінальної відповідальності.

    Крім того, стало відомо, що Олексій Порошенко перебуває в Лондоні та не з’являється за повістками. Відповідно до чинного законодавства, він уже має статус ухилянта, а його активи — арештовані.

    Щоб розблокувати частину майна, яке було оформлено на сина, Петро Порошенко змушений був сплатити штраф. За даними джерел, йдеться про суму, що перевищує 1,5 мільярда доларів США — саме стільки раніше було переоформлено на Олексія.

    Розслідування триває. Очікується, що найближчим часом компетентні органи дадуть юридичну оцінку ситуації.

  • Понад 17 тисяч українців задекларували доходи понад мільйон

    Понад 17 тисяч українців задекларували доходи понад мільйон

    У 2024 році понад 17 тисяч українців задекларували доходи понад 1 мільйон гривень, що на 63% більше, ніж торік. Про це повідомила Державна податкова служба України.

    Загальна сума доходів, задекларованих мільйонерами, сягнула 253,6 млрд гривень, а податкові зобов’язання за результатами декларацій — 8,7 млрд грн.

    Загалом українці задекларували 326 млрд гривень доходів за минулий рік — на 107 млрд більше, ніж у 2023-му.

    Як зазначив голова ДПС Руслан Кравченко, рекордну суму податкових зобов’язань задекларував один киянин — понад 4,6 млрд гривень, включаючи податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

    Найбільше доходів задекларували мешканці таких регіонів:

    • Київ — 156 млрд грн

    • Дніпропетровська область — майже 30 млрд грн

    • Львівська область — 18,2 млрд грн

    • Київська область — 17,5 млрд грн

    Серед джерел доходів, які громадяни найчастіше зазначали в деклараціях:

    • Іноземні доходи — 34,2 млрд грн

    • Спадщина та дарування — 13,6 млрд грн

    • Продаж майна — 6,8 млрд грн

    • Інвестиції — 4,9 млрд грн

    • Оренда майна — 3,4 млрд грн

    У ДПС наголошують, що позитивна динаміка свідчить про підвищення добровільної податкової дисципліни серед громадян, а також зростання прозорості доходів навіть в умовах воєнного стану.

  • Голова «Укрпошти» заробив 11,7 млн і сплатив мільйони податків в США

    Голова «Укрпошти» заробив 11,7 млн і сплатив мільйони податків в США

    Керівник АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський офіційно задекларував дохід за 2024 рік у розмірі 11 723 286 грн. Про це він сам повідомив на своїй сторінці у Facebook, зазначивши також, скільки сплатив податків: понад 2,3 млн грн в Україні та орієнтовно 2,1 млн грн — у США. Виходить, голова державної компанії є податковим резидентом іноземної держави, з якою має зобов’язання як платник податків.

    Утім, щоб вийти зі статусу податкового резидента США, недостатньо просто припинити платити податки — потрібно здати американський паспорт. Та цього, схоже, не відбулося. І тут виникає логічне запитання: скільки державних управлінців насправді досі мають подвійне громадянство, офіційно чи неофіційно?

    Окрім податкової двозначності, «Укрпошта» опинилась у центрі іншого скандалу — навколо так званої благодійної ініціативи, яка фактично працювала як механізм непрозорого збору коштів. Як виявилося, у 2023 році компанія разом із Мінінфраструктури та благодійним фондом «Київська школа економіки» реалізувала схему автоматичного стягнення благодійних внесків із клієнтів поштового оператора.

    На перший погляд — добра справа. Але далі все туманніше: фонд зібрав понад 50 мільйонів гривень, а прозора звітність щодо витрат — відсутня. Додаткову недовіру викликає інформація про зникнення бронепластин, які нібито були придбані на зібрані кошти. Ці факти вже стали предметом скарги до правоохоронних та контролюючих органів.

    Постає питання: чи може людина, яка платить податки іноземній державі, очолювати стратегічне державне підприємство в умовах війни? І чи мають «благодійні» механізми державних компаній діяти без належного контролю та звітності?

    На тлі тотального недофінансування армії, медичної системи та освіти, коли волонтери працюють на межі ресурсів, розподіл і витрата десятків мільйонів гривень під прикриттям благодійності без чітких пояснень — це вже не просто етична проблема. Це — питання відповідальності.

    Суспільство має право знати, хто керує державними компаніями, звідки вони отримують прибутки та куди сплачують податки. І в умовах повномасштабної війни — це не дрібниці, а частина великої розмови про довіру до влади.

  • Сірий ринок електроніки з’їдає мільярди бюджету

    Сірий ринок електроніки з’їдає мільярди бюджету

    Економіст Олексій Кущ аналізує, чому спроби наповнити бюджет за рахунок підвищення податків — хибна стратегія. Основна увага має бути зосереджена на тіньових схемах, зокрема в сфері імпорту електроніки.

    Як під час війни наповнювати бюджет?

    Помилковий шлях – це підвищувати податки на працю та підприємництво. Взагалі, зростання базових ставок – це помилка (окрім операцій високомаржинальних бізнесів, наприклад банківського).

    Правильний шлях – це покращувати адміністрування податків.

    Це, зокрема, окрім збільшення податкових надходжень до бюджету, усуває конкурентну асиметрію, коли одні платять податки, а інші – ні. Наприклад, в сегменті сірий імпорту електроніки сконцентровано величезні резерви для збільшення податкових надходжень. І тут і формується податкова асиметрія: ціна на той же iPhone визначається попитом, але у тих продавців, хто не платить податки, можливостей для цінових знижок більше.

    Тому програють легальні імпортери, які під час війни платять всі податки, і виграють тіньові, які майже не наповнюють бюджет. Ті ж товари відомого бренду Apple завозяться в Україну з країн Азії під виглядом дешевих аксесуарів — кабелів, чохлів тощо. Далі ці товари реалізуються в обхід будь-яких юридичних структур (навіть не через ФОП) без касових чеків.

    Дуже часто товар пересилається поштою. я вже не скажу, що в магазинах і на складах де є товар не ведеться його належний облік. Та навіть реалізація через ФОП проводиться не належним чином. За таких умов про сплату податків, а тим більше ПДВ у належному обсязі, говорити не доводиться. В результаті, без належної сертифікації та гарантій в Україні реалізується до 70 – 80% імпортованої техніки Apple.

    Голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев в інтервʼю Главкому навіть назвав конкретні мережі: ” …. Якщо казати про інші галузі, то не можна не згадати боротьбу з «тінню» на ринку електроніки, яким ми давно цікавимося.

    Восени відбулося дуже цікаве засідання нашого комітету, де була присутня група продавців електроніки – «Ябко» і ще один продавець. Так вони нам абсолютно серйозно пояснювали, що працюють «в тіні», бо їм потрібна «дорожня карта», аби вийти з цієї «тіні». Бо вони самі цього не можуть зробити, а Податкового кодексу їм недостатньо.

    Епічна промова була.

    Вони визнавали, що працюють, дроблячись на ФОПи, бо «не ми такі – життя таке». І замість того, аби просто вийти з «тіні», вони сьогодні влаштували справжній медійний бій з тими імпортерами електроніки, які працюють більш-менш «в білу», наприклад, такі як Comfy”.

    Але це банальне ухилення від сплати податку.

    Чому людина, яка отримує мінімальну зарплату, має платити ще й 5% військового збору, а велика мережа може дозволити собі “дроблення на ФОПи” для оптимізації оподаткування? Внаслідок таких дій, від сірого імпорту лише продукції Apple, держава втрачає до 10 млрд грн на рік.

    Скільки це буде в дронах?

  • Податкова контролюватиме всі фінансові операції продавців онлайн платформ

    Податкова контролюватиме всі фінансові операції продавців онлайн платформ

    В Україні планують запровадити нові правила оподаткування доходів, отриманих фізичними особами через цифрові платформи — зокрема при продажі товарів, здачі житла в оренду чи наданні послуг. Відповідний законопроєкт Кабмін схвалив 29 квітня, повідомив перший заступник голови фінансового комітету Ради Ярослав Железняк.

    Документ передбачає впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи користувачів платформ. Йдеться про сервіси, які з’єднують продавців і клієнтів: від OLX до Airbnb. Якщо парламент підтримає ініціативу, податкова служба отримає доступ до інформації про рух коштів, банківські рахунки, місце проживання продавців та їхні доходи.

    Що зміниться для продавців на платформах

    Згідно з документом, кожен активний користувач цифрової платформи (у тому числі фізособа, яка здає житло, надає послуги чи продає товари), стане підзвітним продавцем. Усі його доходи підлягатимуть оподаткуванню. Оператор платформи (сайт або застосунок) виступатиме податковим агентом і щороку до 31 січня звітуватиме перед податковою про заробітки таких осіб.

    Оператор зобов’язаний передати податковій:

    • повне ПІБ продавця;

    • ІПН або, за його відсутності, місце народження;

    • адресу проживання;

    • номер ПДВ, якщо є;

    • адресу об’єкта нерухомості, якщо йдеться про оренду житла.

    Нові обов’язки для продавців

    Щоб платити лише 5% податку (як для ФОП 1–3 групи), фізособа повинна:

    • мати окремий поточний рахунок для бізнес-операцій;

    • надати банку згоду на розкриття банківської таємниці — зокрема даних про всі зарахування та перекази;

    • повідомити платформу про номер банківського рахунку.

    Виняток — до 3 продажів на суму до 2000 євро на рік. У такому разі можна використовувати особистий рахунок, але теж потрібно повідомити про нього оператора платформи.

    А якщо ні? Штрафи величезні

     Якщо платформа не передасть податковій звіт — штраф 800 000 грн.
     Якщо банк здійснює операції до взяття рахунку на облік — штраф 10% усіх переказів, але не менше 1700 грн.
     Якщо продавець не повідомив банк про свій статус — штраф 680 грн за кожне порушення.

    Кожен, хто відкриває рахунок для підзвітної діяльності, повинен одразу повідомити банк про свою роль на платформі. Інакше банк може бути оштрафований, а рахунок — заблоковано до проходження формальних процедур.

    Кого це стосується?

    Усі, хто заробляє на:

    • оренді житла (включно з Airbnb, Booking тощо);

    • оренді транспорту;

    • продажі товарів (наприклад, через OLX);

    • особистих послугах (ремонт, кур’єрська доставка, фотографія тощо) — мають потрапити під податковий моніторинг.

    Законопроєкт ще має пройти реєстрацію у Верховній Раді. Якщо його підтримають — податковий контроль над онлайн-доходами стане значно жорсткішим, а цифрові платформи фактично перетворяться на інструмент фіскального нагляду.

  • 5% податку, 5% військового збору: Кабмін затвердив нові правила для інтернет-продажів

    5% податку, 5% військового збору: Кабмін затвердив нові правила для інтернет-продажів

    Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт, який вводить нову систему оподаткування товарів і послуг, що реалізуються через популярні маркетплейси — OLX, Prom, Rozetka та інші. Про це повідомив представник уряду в парламенті Тарас Мельничук.

    Згідно з документом, онлайн-платформи будуть зобов’язані автоматично стягувати з продавців 5% податку та 5% військового збору за кожну здійснену транзакцію. Таким чином, держава планує легалізувати прибутки, які проходять поза офіційною податковою системою.

    Під дію законопроєкту підпадають не лише товари, а й послуги: здача в оренду нерухомості, паркомісць, транспорту, а також надання особистих послуг (наприклад, перукарських чи ремонтних).

    Особливої уваги законопроєкт надає регулярності продажів. Якщо особа реалізувала більше трьох товарів або послуг на рік, або ж на суму понад 2000 євро, вона зобов’язана відкрити окремий банківський рахунок для таких операцій.

    Податкова також отримає нові повноваження — збирати інформацію про банківські операції таких продавців. Це дозволить відслідковувати обсяги торгівлі та уникати ухилення від податків.

    Опозиційні політики вже розкритикували ініціативу, вказуючи на ризик тиску на малий бізнес і пересічних громадян, які підзаробляють онлайн. Проте законопроєкт має бути ще розглянутий і схвалений Верховною Радою.

  • Більше податків — менше зарплати: що змінилося для українців у 2025 році

    Більше податків — менше зарплати: що змінилося для українців у 2025 році

    У 2025 році українці почали сплачувати більше податків, ніж у попередньому. Головною зміною стало збільшення ставки військового збору — з 1,5% до 5%, що суттєво вплинуло на розмір зарплат “на руки”.

    Як повідомляє видання “Тахег.ua”, структура оподаткування доходів працівників залишилася без змін у назвах податків, але суми суттєво зросли. Із зарплати українців, як і раніше, утримують:

    • 18% — податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);

    • 5% — військовий збір.

    Окрім того, роботодавець сплачує 22% єдиного соціального внеску (ЄСВ) за кожного працівника.

    На практиці це означає, що зі щомісячної зарплати у 10 000 гривень працівник отримує лише 7 700 грн. Із цієї суми:

    • 1 800 грн іде на ПДФО;

    • 500 грн — на військовий збір.

    А роботодавець додатково сплачує ще 2 200 грн ЄСВ, тож загальна вартість працівника для бізнесу складає 12 200 гривень.

    Також у 2025 році запровадили обов’язкову сплату військового збору для підприємців першої та другої груп єдиного податку. Сума — 800 грн щомісяця, однак у деяких випадках передбачено винятки.

    Зміни у податковому навантаженні стали частиною ширшої фіскальної політики, спрямованої на забезпечення потреб держави в умовах війни. Уряд аргументує зростання зборів необхідністю стабільного фінансування Збройних сил України.