Golovnitemu.com

Позначка: податки

  • Закон про збільшення військового збору ставить вчителів на межу бідності

    Закон про збільшення військового збору ставить вчителів на межу бідності

    Середня заробітна плата у сфері освіти в Україні залишається найнижчою серед усіх секторів економіки, і ця тенденція викликає все більше занепокоєння. Згідно з даними Міністерства економіки, середньомісячна заробітна плата в освітній сфері у першому кварталі 2024 року становила лише 12 649 гривень. Народний депутат Ніна Южаніна підкреслила, що це найнижчий показник серед усіх секторів економіки України.

    Зростання зарплат: найменше серед інших секторів

    Хоча заробітна плата вчителів дещо зросла порівняно з минулим роком, це зростання було найменшим серед усіх інших сфер діяльності. На тлі постійного зростання цін та економічних викликів, педагоги опинилися у ще більш складній ситуації, особливо після анонсованих урядом змін.

    Законопроєкт №11416: додатковий тиск на педагогів

    Урядовий законопроєкт №11416, який передбачає збільшення військового збору з 1,5% до 5% для всіх найманих працівників, включно з педагогами, ще більше ускладнює фінансове становище вчителів. Цей крок був мотивований необхідністю додаткового фінансування на оборону, однак для освітян це означає зменшення вже й так невисоких доходів.

    Зміни в освітній субвенції: нові виклики для вчителів за кордоном

    Крім того, Кабінет Міністрів України вніс зміни до правил отримання освітньої субвенції. Згідно з нововведеннями, виплати за простій будуть надаватися лише вчителям та працівникам інклюзивно-ресурсних центрів, які перебувають в Україні. Це рішення має на меті зекономити бюджетні кошти, проте залишить без фінансової підтримки тих освітян, які перебувають за кордоном через війну чи інші обставини. Ці зміни вступлять в дію з моменту опублікування і почнуть застосовуватися з 1 вересня 2024 року.

    Наслідки для освітян

    Такі зміни можуть призвести до серйозних соціальних наслідків. Освітяни, які працюють за кордоном або вимушено переїхали, залишаються без підтримки, що може змусити їх переглянути свої кар’єрні плани або навіть шукати роботу в інших секторах. Це також може негативно вплинути на якість освіти в Україні, адже без належної мотивації та підтримки кваліфіковані педагоги можуть залишити професію, що призведе до дефіциту кадрів у школах.

  • НБУ встановлює ліміт на перекази фізичних осіб з картки на картку

    НБУ встановлює ліміт на перекази фізичних осіб з картки на картку

    З 1 жовтня 2024 року Національний банк України вводить тимчасове обмеження на перекази фізичних осіб з картки на картку. Ліміт становитиме 150 000 гривень на місяць і діятиме протягом півроку. Це нововведення стосується тільки вихідних переказів між фізичними особами в межах одного банку на рахунки інших фізичних осіб.

    У заяві на сайті НБУ зазначається, що новий ліміт поширюється на всі рахунки клієнта, відкриті в одному банку, і призначений для контролю та зменшення ризиків, пов’язаних із фінансовими операціями між фізичними особами. Ліміт не застосовуватиметься у ряді випадків:

    1. Рахунки волонтерів: Обмеження не поширюється на перекази між рахунками волонтерів, які відповідають критеріям, визначеним відповідною постановою НБУ.
    2. Особи з підтвердженими високими доходами: Ліміт не буде застосовуватись до осіб, щомісячні доходи яких перевищують встановлену суму обмеження і можуть бути підтверджені документально.
    3. Власні перекази між рахунками: Перекази коштів між власними рахунками клієнта, відкритими в одному банку, не підлягатимуть обмеженню.
    4. Перекази юридичних осіб: Ліміт не вплине на перекази між юридичними особами.
    5. Операції за реквізитами IBAN: Перекази, виконані за реквізитами IBAN, також не будуть підлягати обмеженням.

    Це рішення НБУ спрямоване на підвищення фінансової безпеки та зменшення можливих зловживань в системі переказів між фізичними особами. Обмеження дозволить краще контролювати потоки коштів і зменшити ризики, пов’язані з можливими фінансовими шахрайствами.

    Національний банк України пообіцяв надати додаткові роз’яснення та рекомендації щодо нового ліміту, щоб забезпечити безперебійне виконання фінансових операцій та уникнути можливих непорозумінь серед користувачів.

  • Нардеп розкрив нові деталі про підвищення податків

    Нардеп розкрив нові деталі про підвищення податків

    Народний депутат Ярослав Железняк поділився важливими деталями доопрацьованого проєкту закону про підвищення податків, який незабаром буде винесено на розгляд профільного комітету та, ймовірно, парламенту. Ці зміни мають суттєво вплинути на фінансову політику країни, особливо в умовах війни та економічної нестабільності.

    Що залишилося зі старого тексту?

    У оновленому законопроєкті залишилися деякі з основних положень старої редакції, які були широко обговорені раніше:

    • Підвищення ставки військового збору: З 1,5% до 5%. Цей захід направлений на збільшення надходжень до бюджету для підтримки оборонних витрат.
    • Встановлення військового збору для ФОП: Для підприємців першої та другої груп буде запроваджено військовий збір у розмірі 10% від мінімальної зарплати.
    • Ставка військового збору для ІІІ групи єдиного податку: У розмірі 1%.
    • Щомісячні авансові внески для АЗС: Зі зміненою редакцією документу.

    Що нового у проєкті закону?

    Нові положення проєкту закону включають:

    • Ставка податку на прибуток для банків: Встановлення ставки 50% на 2024 рік. Це значне підвищення, яке має на меті мобілізувати додаткові кошти для державного бюджету.
    • Підвищення ставки податку на прибуток для фінансових компаній: До 25%. Це також частина зусиль уряду з наповнення бюджету.
    • Щомісячна звітність по ПДФО: Нововведення, яке має на меті підвищити прозорість у питаннях оподаткування доходів фізичних осіб.

    Фінансування дефіциту бюджету та реакція МВФ

    Уряд України, вперше з початку повномасштабного вторгнення, запропонував такі значні зміни в податковій політиці, щоб компенсувати дефіцит державного бюджету, зумовлений витратами на оборону та відновлення. Підвищення військового збору, впровадження нового податку на прибуток для банків та фінансових компаній є частиною цієї стратегії.

    Проте Міжнародний валютний фонд (МВФ) висловив занепокоєння, що підвищення податків може вплинути на готовність західних країн продовжувати надавати фінансову допомогу Україні. Це питання може стати важливим при наступних переговорах з міжнародними партнерами.

    Перспективи прийняття законопроєкту

    Ярослав Железняк зазначив, що законопроєкт у його нинішньому варіанті, запропонованому Кабінетом міністрів, не буде ухвалений. Однак це не означає, що ідеї щодо підвищення податків відкинуто. Проєкт закону буде обговорюватися та доопрацьовуватися на рівні комітету та парламенту, і можливі зміни в його остаточному варіанті.

  • Депутат Железняк розповів чи буде підвищення податків

    Депутат Железняк розповів чи буде підвищення податків

    Законопроєкт Кабінету Міністрів України щодо підвищення податкової бази, який викликав чимало суперечок та критики, не буде ухвалений у своєму початковому вигляді. Про це заявив народний депутат України Ярослав Железняк на брифінгу, зазначивши, що урядова ініціатива зазнає значних змін.

    “Урядовий законопроєкт в такому вигляді прийнято не буде. Все, забули про нього. Маю відчуття, що на наступному пленарному тижні ми почнемо розглядати законопроєкт у першому читанні нової редакції, яка, або депутатами від коаліції буде внесена, або Кабінетом Міністрів України. Там буде багато змін, які будуть в результаті перемовин з бізнесом. Ну, дуже багато”, — заявив Железняк.

    Політик вважає, що у доопрацьованій редакції законопроєкту залишиться норма про військовий збір, однак інші ініціативи ще перебувають під питанням. Він підкреслив, що уряд і Міністерство фінансів мають врахувати потребу у додаткових коштах, яка може сягнути від 80 до 125 мільярдів гривень.

    “Це буде значно інший текст. Але, ще раз, це питання до коаліції, до уряду”, — зазначив депутат, підкресливши, що врахування зауважень бізнесу стане ключовим аспектом у формуванні нової редакції.

    Железняк також висловив сумніви щодо можливості підвищення ПДВ, вказавши, що наразі шанси на це залишаються низькими. Він підкреслив, що це рішення залежатиме від того, скільки грошей буде потрібно для забезпечення державних потреб.

    Нагадаємо, що 18 липня уряд ухвалив два законопроєкти про підвищення податків та збільшення військових видатків держбюджету. Вони були передані на розгляд Верховної Ради України. Пресслужба Міністерства фінансів пояснила, що підвищення податків викликане необхідністю знайти додаткові 500,3 мільярда гривень для забезпечення критично важливих потреб держави, зокрема фінансування оборони.

    За даними Мінфіну, основна частина додаткових коштів на фінансування оборони (361,6 мільярда гривень) буде забезпечена за рахунок внутрішніх запозичень, перевиконання діючих доходів держбюджету та економії на окремих видатках. Інші 138,7 мільярда гривень планується отримати через перегляд військового збору, акцизів та інші заходи, зокрема впровадження акцизного податку на солодкі напої.

  • Як збільшення податків вплине на інфляцію в Україні

    Як збільшення податків вплине на інфляцію в Україні

    Національний банк України (НБУ) у своєму інфляційному звіті розглянув можливі наслідки запровадження нових податків, підвищення існуючих ставок та скорочення податкових пільг на інфляцію.

    У документі наголошується, що фінансування значних витрат на безпеку та оборону вимагає розширення внутрішніх фінансових ресурсів бюджету. Базовий прогноз НБУ на 2024 рік враховує мобілізаційні заходи, зокрема збільшення акцизних податків.

    НБУ зазначає, що такі ініціативи можуть мати різні наслідки для інфляції. Наприклад, збільшення прямих податків, таких як податок на доходи населення, може знизити інфляційний тиск, обмежуючи споживчі витрати. Це частково компенсує вплив підвищених бюджетних витрат.

    Ризики та проінфляційні фактори

    Підвищення податків на споживання, як-от ставки податку на додану вартість (ПДВ), може призвести до зростання цін на широкий спектр товарів та послуг. Такі зміни можуть відобразитися на індексі споживчих цін і вплинути на річну інфляцію протягом року, після чого ефект поступово згасає. Крім того, можливе запровадження військового збору з доходів підприємств може також мати проінфляційний вплив, оскільки бізнес, ймовірно, передасть додаткові витрати на споживачів.

    Перспективи підвищення податків в Україні

    Уряд України розглядає можливість підвищення податків на різні товари та послуги, зокрема паливо, тютюнові вироби та нові автомобілі. Це рішення є частиною стратегії з підтримки державного бюджету в умовах триваючої війни. Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що в умовах війни підвищення податків є справедливим кроком для забезпечення фінансування оборони. Він також підкреслив, що частина населення ухиляється від сплати податків, таких як податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), військовий збір та єдиний соціальний внесок (ЄСВ), обираючи мінімальну зарплату або оформлюючи підприємницьку діяльність.

  • Рада підприємців пропонує альтернативи підвищенню податків

    Рада підприємців пропонує альтернативи підвищенню податків

    Відбулася двогодинна зустріч між представниками Ради підприємців та представниками влади, включаючи Офіс Президента, уряд і Верховну Раду, під час якої обговорювалися пропозиції щодо підвищення податків. Проте зустріч завершилася без конкретних рішень.

    Переважну частину зустрічі представники бізнесу зосередили на пропозиціях щодо альтернативних способів поповнення бюджету. Дві особи, які були присутні на зустрічі, зазначили, що обговорення було більше про альтернативні джерела доходів, ніж про податкові зміни.

    Серед висловлених пропозицій, які озвучили члени Ради підприємців, були наступні заходи для детінізації економіки:

    • боротьба із зарплатами в “конвертах”;
    • протидія схемам податкової оптимізації через створення великої кількості ФОПів;
    • проведення аудиту бізнесів, які сплачують податки нижче середнього рівня в галузі, з метою стимулювання їх до сплати більшої суми;
    • заходи з детінізації митниці та боротьби з контрабандою.

    За словами одного з учасників, які були присутні на зустрічі, бізнесмени не надали конкретних розрахунків щодо того, як запропоновані заходи можуть вплинути на бюджет.

    Також обговорювалася можливість скасування програми “українського кешбеку”, яка може обійтися бюджету від 1 до 3 мільярдів гривень у цьому році, залежно від моделі реалізації.

    Державні службовці погодилися з необхідністю детінізації, але зазначили, що цей процес не дасть швидких результатів, тоді як фінансування армії потрібно вже зараз.

    Хоча підвищення податків виглядає неминучим, питання щодо конкретних заходів залишаються відкритими, і дискусії продовжаться на рівні профільних комітетів. Однією з можливих альтернатив військовому збору розглядається підвищення ПДВ, але остаточні рішення ще не прийняті.

  • Українці проти підвищення податків і закликають до боротьби з корупцією для наповнення бюджету — опитування

    Українці проти підвищення податків і закликають до боротьби з корупцією для наповнення бюджету — опитування

    Результати нещодавнього опитування показують, що більшість українців виступають проти підвищення податків і вважають боротьбу з корупцією найефективнішим способом наповнення державного бюджету. Дослідження, проведене незалежною соціологічною службою, відзначає значну негативну реакцію громадськості на потенційні зміни у податковій політиці та пропонує новий погляд на шляхи фінансового забезпечення держави.

    Українці вважають, що збільшення податкового навантаження може призвести до зменшення підримки армії донатами.

    Уряд вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкти про підвищення податків та зміни до держбюджету на 2024 рік. Кабмін пропонує парламенту підвищити ставку військового збору до 5%, а за деякими операціями до 30%. Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев підтримав таку урядову ініціативу, зазначивши, що інших варіантів, ніж погодитися на пропозицію Кабміну підвищити окремі податки (військовий збір, акцизи, зокрема, на паливо і тютюн), збільшити відповідну податкову базу, а також розмістити більше ОВДП, що також може передбачати емісію НБУ, не бачить.

    “Так, це погане рішення, яке стримуватиме економічне відновлення, зростання доходів громадян і потенційно нестиме ризики для макрофінансової стабільності. Утім, іншого шляху, ніж закрити розрив у військових, зараз немає, бо вже за декілька місяців ми зіткнемось із значним дефіцитом коштів на поточне утримання війська, що почне різко поглиблюватись під кінець року”, – написав Гетманцев.

    Голова податкового комітету Ради неодноразово озвучував ідею підвищення податків в Україні. На думку економічного експерта Юрія Гаврилечка, ліквідація податкової та митниці і переведення економіки на воєнні рейки можуть бути альтернативою ідеї Гетманцева про підвищення податків задля закриття бюджетної діри

    Законопроєкт, який передбачає підвищення податків, розкритикував раніше заступник голови податкового комітету парламенту Ярослав Железняк. За його словами, не зрозуміло, чому пропонуються такі зміни оподаткування та на яких розрахунках вони ґрунтуються.

    Окрім того, мобільні оператори, що працюють в Україні, вважають, що якщо парламент підтримає урядову ініціативу і підвищить податки – це буде кроком назад у доступності мобільного зв’язку, який критично необхідний в умовах війни.

    Ініціативу також розкритикували експерти і представники українського бізнесу. Вони вважають, що збільшення податкового навантаження змусить підприємців “піти в тінь”.

  • Чому підвищення податків під час війни – це не просто питання фінансів

    Чому підвищення податків під час війни – це не просто питання фінансів

    Україна опинилася на важкому перехресті: чи варто підвищувати податки в умовах війни? Це питання, що не залишає байдужими ні бізнесменів, ні простих громадян. Публіцист Сергій Фурса розглядає цю проблему у своїй статті, порушуючи непопулярні істини про податки та їх вплив на економіку.

    Чи можна уникнути підвищення податків? 

    На це є лише одна неприємна відповідь. Ні. Не можна.

    Неприємна бо ніхто не любить платити податки. Це взагалі не природньо любити платити податки. А особливо ніхто не любить, коли податки зростають. Принаймні серед тих, хто їх дійсно платить. І це дійсно погано впливає на економіку. Підвищення податків шкодить економіці. Тому як не дивись, а підвищення податків – то річ неприємна і непопулярна.

    В Україні з початку війни склалося унікальна ситуація. Досі не було підвищено податків. На початку війни навіть робилися податкові пільги. І це вперше трапилось у історії людства. Коли країна перебуває у війні, причому такий масштабній війні, яка зачіпає всю твою територію і потребує мобілізації, а в країні не підвищуються податки. Так не буває. Бо війна це дорого. Дуже дорого. І завжди супроводжується підвищенням податків. Навіть в Росії зараз спостерігається найбільше в історії зростання податків. Хоча ми всі звикли вірити, що у Росії є якись нескінчені ресурси.

    Але в Україні сталося диво. Завдяки грошам наших західних партнерів. І удар по економіці був набагато менший. Він був амортизований. Була збережена макроекономічна стабільність. І люди стали сприймати це як даність. Що можна мати війну і низьку інфляцію. Що можна мати війну і економіку в тилу, яка майже не відрізняється від того, що було до війни. Що можна мати війну і не мати підвищення податків.

    Аномалія стала сприйматися як норма. І тому коли настав час підвищувати податки, то суспільство виявилось до цього не готовим. Хоча, наприклад, якби такі кроки були зроблені в перші тижні війни, вони були б сприйняті з розумінням.

    Чому цей час настав? Бо війна це дорого. І грошей для фінансування армії не вистачає. А наші західні партнери у своїй фінансовій підтримці мають одне просте правило. Їх гроші йдуть на все, окрім фінансування оборони. Вся соціалка, всі зарплати чиновникам – це все гроші наших партнерів. Тому, до речі, не можна забрати гроші у чиновника із зарплати і передати військовому. Не можна, навіть якби це мало сенс. Але не можна. На початку року, відчуваючи дефіцит боєприпасів, уряд витратив на імпорт озброєнь більше грошей, ніж закладав у бюджет. І тепер стикнувся з проблемою, що грошей може не вистачити навіть на зарплати військовим. Напряд чи країна, яка перебуває у стані війни, може собі це дозволити, аргументуючи це тим, що це зашкодить бізнесу в тилу. Кожного разу в такі моменти треба питати себе, а який там бізнес клімат у Маріуполі чи Бахмуті.

    Чи можна уникнути підняття податків? Часто можна почути, що є ж тіньова економіка, є митниця, є багато зловживань при витратах державних грошей. І це правда. Це все є. А от чого немає, так це чарівної кнопки, натиснувши яку, можна з 1-го вересня зупинити корупцію чи отримати реформовану митницю. Будь-які зміни, які можуть привезти до збільшення доходів бюджету за рахунок зменшення корупції мають бути системними, а результат від них буде за 2-3 роки. Так це працює. Нажаль. Хоча дуже б хотілося.

    Чи означає це, що не треба реформувати податкову чи митницю? Ні. Треба. Причому, для збільшення довіри між суспільством і владою, між бізнесом і чиновниками, неминуче підняття податків має супроводжуватись системними кроками по реформуванню податкової і митниці, по зменшенню тиску на бізнес. Проте треба розуміти, що ці кроки ніяк не відмінять необхідність знаходження коштів для фінансування армії тут і зараз. Просто треба демонструвати політичну волю для змін, треба демонструвати, що удар іде не тільки по бізнесу. І треба зробити вже зараз ті кроки, які зменшать потреби у додатковому підняттю податків за 2-3 роки. Причому нічого вигадувати не треба. Всі кроки вже давно прописані в програмі МВФ.

    Але саме підняття податків є невідворотнім. І питання тут лише в тому, які саме податки мають бути підвищенні. Бізнес дуже здивувався, коли податковий тиск на нього був обраний як база для надходжень бюджету, коли побачили значне зростання військового збору і, фактично, податок на оборот, замість простого збільшення ПДВ. Що зачепило би всіх, але рівномірно. І не було б виключно тиском на світлий бізнес. Бо що сірі ділки, що люди зі світлої прозорої частини економіки, всі витрачають кошти. Всі споживають. І витрачаючи їх сплачують ПДВ. Пропорційно до власного споживання. І в результаті, чим більше ви витрачаєте, тим більше ви платите. Що є справедливим. А от військовий збір будуть платити більше ті, хто і так вже є чесним платником податків. Що є не дуже справедливим.

    Коли держава просить затягнути пояси, то люди мають особливо звертати увагу на питання справедливості. І так, під час війни не можна уникнути затягування поясів. Але можна уникнути відвертої несправедливості. І синхронізація давно назрілих реформ, які потрібно було робити 2, 5 , 7, 15 років тому, і підняття податків може стати демонстрацією того, що влада розуміє важливість справедливості.

  • Що чекає на абонентів мобільного зв’язку в Україні

    Що чекає на абонентів мобільного зв’язку в Україні

    У наступному році тарифи на мобільний зв’язок в Україні можуть зрости на 50% через витрати компаній на енергообладнання, інфляцію та підвищення податків. Медіаексперт і автор YouTube-проєкту “Переговорка” Олександр Глущенко зазначив, що оператори не зможуть різко підняти вартість тарифів, але їх зростання протягом 2025 року неминуче.

    Фактори, що впливають на зростання тарифів

    Олександр Глущенко пояснив, що причиною зростання тарифів є не лише інвестиції в енергообладнання, але й інфляція та збільшення податків. З 1 вересня в Україні зростуть акцизи на пальне, яке у великих обсягах споживають генератори для підтримки роботи базових станцій. Він прогнозує, що абонентам слід готуватися до поступового зростання тарифів протягом 2025 року, що умовно може скласти 50% з 1 січня до 1 грудня.

    Виклики для мобільних операторів

    У компанії lifecell зазначили, що закупівля та встановлення десятків тисяч резервних джерел живлення в короткі терміни потребує значних додаткових інвестицій. “Потрібно шукати баланс між забезпеченням зв’язку та можливістю надавати послуги абонентам за доступною ціною”, – наголосили у lifecell.

    Голова ради асоціації “Телекомунікаційна палата України” Тетяна Попова впевнена, що мобільні оператори докладуть усіх зусиль, аби забезпечити якісний зв’язок, не лише через загрозу санкцій, але й заради свого іміджу й лояльності клієнтів, які можуть перейти до конкурентів. Проте забезпечення енергонезалежності вимагає колосальних інвестицій від операторів, а без преференцій з боку держави витрати на підтримку мобільного зв’язку можуть призвести до значного зростання вартості послуг.

    Вимоги до мобільних операторів

    Нещодавно Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) вніс зміни до вимог роботи базових станцій мобільних операторів в умовах воєнного стану. Тепер мобільні оператори мають забезпечити доступність послуг мобільного зв’язку протягом 10 годин під час відключень електроенергії, замість 4 годин, як було раніше. Міністерство цифрової трансформації повідомило, що мобільні оператори мають забезпечити 25% мереж генераторами для роботи без світла протягом 72+ годин, а решта мережі має працювати 10 годин на акумуляторних батареях.

    Вплив підвищення податків

    Збільшення податкового навантаження впливає на операторів телекомунікацій, знижуючи фінансовий ресурс для інвестицій у відновлення мереж та забезпечення їх резервним живленням. У компанії “Київстар” зазначають, що податкове навантаження обмежує фінансові ресурси для інвестицій і може призвести до підвищення цін на послуги.

    У “Київстарі” нагадують, що 1 липня набув чинності закон, який збільшує податкове навантаження на галузь майже на 700 млн грн за рік через специфічний податок – ренту за частоти. Окрім цього, очікується додаткова рента від ліцензій на радіочастотний спектр, яка оцінюється у 2,8 млрд грн.

     

  • Зерно на 80 млн грн заарештовано в Одеському порту через ухилення від сплати податків

    Зерно на 80 млн грн заарештовано в Одеському порту через ухилення від сплати податків

    На терміналі Одеського порту заарештовано вантаж зерна на суму близько 80 млн гривень через податкові порушення, повідомляється за даними місцевих джерел.

    Як повідомляється в рішенні Шевченківського районного суду Києва від 27 червня 2024 року, 7 червня на підставі ухвали слідчого судді в межах кримінального провадження, порушеного БЕБ щодо ухилення від сплати податків, було проведено обшук на місці здійснення господарської діяльності ТОВ «Аттолло Гранум» – зерновому терміналі ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл».

    У результаті суд наклав арешт на понад 33 тисячі тонн кукурудзи, 29 контейнерів заповнених пшеницею в кількості 11 тисяч тонн та інше зерно.

    Як було встановлено в суді, цьогоріч використовували реквізити «ризикових» підприємств, а до офіційних документів вносили неправдиві відомості щодо виробника чи постачальника зерна, щоб ухилитися від сплати податків в особливо великих розмірах на суму понад 80 мільйонів 921 тисячу гривень.

    Термінал «Олімпекс» постійно фігурує в кримінальних розслідуваннях. За даними слідства, у період із 2021 до 2023 року, коли зерновим терміналом керувала компанія одеських бізнесменів Сергія Грози та Володимира Науменка «Олімпекс Купе Інтернешнл», посадовці ТОВ «Екотранс», використовуючи власні виробничі потужності олійноекстракційного заводу і реквізити підконтрольних підприємств постачальників (виробників), придбали і переробили сільгосппродукцію за готівку, а надалі реалізували її на адресу підконтрольних підприємств і «ризикових» експортерів.