Golovnitemu.com

Позначка: податки

  • В Україні змінили правила грошових переказів: що потрібно знати

    В Україні змінили правила грошових переказів: що потрібно знати

    В Україні набули чинності нові правила здійснення грошових переказів через банки та фінансові компанії без відкриття рахунку. Відповідні зміни запровадив Національний банк України, ухваливши постанову №20. Нові вимоги почали діяти з 3 березня і спрямовані на підвищення прозорості фінансових операцій та зручності для користувачів.

    Згідно з новими правилами, сервіси переказу коштів зобов’язані показувати клієнту всі реквізити платіжної інструкції перед підтвердженням операції. Це дозволить користувачам перевірити правильність введених даних і переконатися, що кошти будуть надіслані саме тому отримувачу, якому вони призначені.

    Після завершення операції клієнт обов’язково має отримати підтвердження платежу. Це може бути паперовий чек, квитанція або електронне повідомлення про успішне проведення переказу.

    У Державній податковій службі пояснюють, що нові вимоги мають зробити процедуру переказу грошей більш прозорою і зрозумілою. Вони також допоможуть уникнути помилок під час оформлення платежів та пришвидшать зарахування коштів.

    Ще однією важливою зміною стало те, що у платіжних документах тепер можна зазначати фактичного платника навіть у випадках, коли сам переказ здійснює інша особа. Наприклад, бухгалтер може оплатити податки за фізичну особу-підприємця, а керівник підприємства — за компанію. Завдяки цьому платежі будуть зараховуватися коректно і не затримуватимуться через технічні неточності.

    Крім того, Національний банк дозволив сервісам автоматично підставляти частину реквізитів у платіжні документи. Це означає, що користувачам не доведеться щоразу вручну вводити однакові дані під час регулярних платежів, наприклад під час оплати комунальних послуг або податків.

    Водночас банки та фінансові компанії отримали перехідний період для адаптації до нових вимог. Надавачі послуг з переказу коштів мають шість місяців, щоб повністю привести свою діяльність у відповідність до оновлених правил.

    Також залишаються чинними обмеження на міжнародні перекази. Українці можуть переказувати за кордон до 100 тисяч гривень на місяць. Крім того, продовжує діяти заборона на фінансові операції з низкою країн, зокрема Росією, Білоруссю, Сирією, Іраном, Іраком та Північною Кореєю.

    Фахівці також нагадують, що переказ коштів на рахунок фізичної особи-підприємця не вважається доходом, якщо це сімейні гроші і платіж правильно оформлений із чітким призначенням.

  • Нелегальний ринок сигарет коштував бюджету України 30 мільярдів гривень

    Нелегальний ринок сигарет коштував бюджету України 30 мільярдів гривень

    Нелегальний ринок тютюнової продукції в Україні набув масштабів, які вже напряму впливають на державний бюджет та фінансування оборони. За найскромнішими оцінками, у 2025 році обсяг незаконного обігу перевищив 6 мільярдів сигарет, що відповідає приблизно 30 мільярдам гривень тіньового обороту.

    З огляду на те, що частка акцизів і податків у вартості сигарет фактично становить близько 100%, держава недоотримала щонайменше аналогічну суму доходів. Йдеться про кошти, які могли бути спрямовані на оборону, медицину або соціальні витрати без підвищення податкового навантаження на бізнес і населення.

    Особливо показовою є ситуація з контрабандою до країн Європейського Союзу. За офіційними даними європейських митних служб, лише затримані партії українських сигарет оцінюються приблизно у 100 мільйонів євро. Водночас експерти ринку вважають, що реальні обсяги можуть бути щонайменше у десять разів більшими — тобто йдеться про близько мільярда євро тіньових коштів.

    Попри регулярні заяви про боротьбу з нелегальним тютюном, продаж контрафактної продукції фактично відбувається відкрито. Сигарети без акцизних марок реалізуються через інтернет-сайти, телеграм-канали та доставляються поштовими сервісами безпосередньо покупцям. Оплата здійснюється на банківські картки або через післяплату, а відправниками часто виступають десятки й сотні фізичних осіб-підприємців, які виконують роль так званих дропів.

    Одним із прикладів такої моделі називають діяльність ТЗОВ «Тобакко Шоп», пов’язаного з онлайн-ресурсом Tobacco Smoke Shop та відповідними телеграм-каналами, де відкрито пропонується продукція без акцизних марок під виглядом товарів Duty Free. За аналогічним принципом, за даними джерел на ринку, працюють і інші онлайн-майданчики, зокрема «Сігіопт» та Tobacos.

    Схема має ознаки централізованої мережі: однакове пакування, повторюваний асортимент і логістичні маршрути. Ключовим транзитним вузлом називають Одеську область, звідки продукція розподіляється по регіонах країни. У товарних деклараціях сигарети часто маскуються під одяг, сувеніри або товари широкого вжитку.

    Експерти зазначають, що функціонування ринку таких масштабів неможливе без системних провалів державного контролю. Податкові органи роками не фіксують несплату акцизів, контролюючі служби не реагують на відсутність маркування, а профільні відомства обмежуються публічними заявами про боротьбу з курінням замість ліквідації каналів збуту.

    На цьому тлі виникає дедалі більше запитань: чому малому бізнесу підвищують податкове навантаження, а багатомільярдний тіньовий ринок сигарет продовжує працювати майже відкрито. В умовах війни питання втрати десятків мільярдів гривень бюджетних надходжень фактично перетворюється з економічної проблеми на питання національної безпеки.

  • Україна отримала майже 63 млрд гривень міжнародної допомоги у лютому

    Україна отримала майже 63 млрд гривень міжнародної допомоги у лютому

    До загального фонду державного бюджету України у лютому 2026 року надійшло 222,6 млрд гривень податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Основними джерелами наповнення залишаються внутрішні податкові надходження та міжнародна фінансова підтримка.

    Найбільшу частину доходів забезпечила Державна податкова служба — 91 млрд гривень. Ще 63,8 млрд гривень надійшло від митних платежів, що формуються за рахунок імпортних операцій та зовнішньоекономічної діяльності.

    Водночас вагому частку бюджету становила міжнародна допомога. У лютому Україна отримала 62,9 млрд гривень у вигляді грантів від міжнародних партнерів, які спрямовуються передусім на фінансування соціальних видатків та підтримку стабільності державних фінансів в умовах війни.

    Для порівняння, у січні 2026 року доходи загального фонду державного бюджету були вищими і становили 241,2 млрд гривень. Зокрема, обсяг міжнародної допомоги тоді перевищував 101,4 млрд гривень, що суттєво вплинуло на загальний рівень надходжень на початку року.

    Таким чином, у лютому спостерігається певне зниження бюджетних доходів порівняно з попереднім місяцем, насамперед через менший обсяг зовнішнього фінансування. Водночас стабільні податкові та митні надходження свідчать про збереження внутрішньої дохідної бази держави.

  • МВФ висунув вимоги щодо податків і витрат — що відомо

    МВФ висунув вимоги щодо податків і витрат — що відомо

    За інформацією з джерел в Офісі Президента, переговорний процес із Міжнародним валютним фондом щодо нової програми фінансування супроводжується вимогами про перегляд податкової політики та параметрів соціальних видатків. За словами співрозмовника, ключові положення, які обговорювалися, стосуються можливого підвищення окремих податків і оптимізації бюджетних витрат.

    Джерело стверджує, що українська сторона намагалася відтермінувати запровадження частини рішень, які можуть бути непопулярними серед населення. Йдеться про перенесення строків потенційних змін на наступний бюджетний період. Офіційно такі домовленості зазвичай фіксуються в рамках меморандуму про співпрацю та структурних маяків програми.

    Також у повідомленні згадується політичний контекст — за версією джерела, чинна влада може бути зацікавлена у збереженні стабільності до завершення виборчого циклу. У цьому зв’язку називається можливість участі Володимира Зеленського у майбутніх виборах. Водночас жодних офіційних заяв про зміну податкової політики саме з цієї причини наразі не оприлюднювалося.

    Економісти наголошують, що вимоги міжнародних фінансових інституцій зазвичай спрямовані на забезпечення макрофінансової стабільності, зменшення дефіциту бюджету та підтримку боргової стійкості. При цьому конкретні рішення щодо ставок податків або соціальних програм ухвалюються виключно в межах національного законодавства.

    Наразі офіційні сторони не коментували деталі цих тверджень. Остаточні параметри співпраці з МВФ, як правило, публікуються після затвердження відповідних документів і рішення Ради директорів фонду.

  • У Раді заявили про ризик «фінансової трагедії» вже найближчим часом

    У Раді заявили про ризик «фінансової трагедії» вже найближчим часом

    Голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев заявив, що Україна може зіткнутися з «фінансовою трагедією» вже протягом найближчого місяця, якщо не буде ухвалено рішення про підвищення податків для забезпечення фінансування бюджетних витрат і виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами.

    За його словами, у квітні може виникнути дефіцит коштів для покриття державних видатків. Депутат наголосив, що відтермінування виконання вимог не скасовує їхньої обов’язковості, а питання наповнення бюджету залишається критичним.

    Гетманцев зазначив, що ризики недофінансування усвідомлюють як він, так і міністр фінансів, оскільки бюджетний процес потребує стабільних джерел надходжень. У цьому контексті він розкритикував уряд за значні витрати на різні соціальні виплати, вказуючи на необхідність більш жорсткого підходу до фінансової дисципліни.

    Фінансова ситуація ускладнюється й зовнішніми факторами. Зокрема, питання нової програми співпраці з Міжнародний валютний фонд залишається важливим для макрофінансової стабільності країни. Крім того, повідомляється про труднощі з ухваленням кредитних рішень у межах Європейський Союз через позицію окремих держав-членів, зокрема Угорщина.

    Експерти наголошують, що в умовах воєнного стану фінансова стійкість держави залежить від поєднання внутрішніх ресурсів і міжнародної підтримки. Будь-які затримки з фінансуванням можуть вплинути на соціальні виплати, оборонні видатки та роботу державних інституцій.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від рішень парламенту, уряду та міжнародних партнерів щодо бюджетної політики та фінансових домовленостей.

  • МВФ не висував вимог до України щодо оподаткування посилок та цифрових платформ. Джерела

    МВФ не висував вимог до України щодо оподаткування посилок та цифрових платформ. Джерела

    За наших інформацією джерел, Міжнародний валютний фонд в рамках розгляду нової кредитної програми для України не висував вимог щодо оподаткування всіх міжнародних посилок та цифрових платформ (т.зв. “податок на OLX”).

    “У МВФ не висували до Україні вимог оподатковувати міжнародні посилки або продажі на маркетплейсах. Єдина вимога МВФ – зменшити дефіцит бюджету України.

    У цієї історії є кілька шляхів вирішення – скорочення витрат або підвищення доходів.

    У МВФ неодноразово вказували, що популістські рішення тільки погіршують ситуацію в Україні, і давали рекомендації переглянути боротьбу з мінімізацією податків і необґрунтованими витратами бюджету” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, інформаційне агентство Bloomberg із посиланням на проінформованих співрозмовників повідомляє, що Рада директорів Міжнародного валютного фонду збереться 26 лютого, щоб розглянути чотирирічну програму кредитування України на суму 8,1 млрд дол.

    Очікується, що кредитор із Вашингтона схвалить новий пакет допомоги, який був узгоджений на рівні персоналу з Україною у листопаді минулого року.

    Зазначається, що на початку цього місяця у МВФ заявили, що Україна виконала всі умови, необхідні для схвалення нової кредитної програми радою директорів Фонду.

  • Оренда житла стане простішою: у Раді пропонують знизити ПДФО до 5%

    Оренда житла стане простішою: у Раді пропонують знизити ПДФО до 5%

    13 лютого до Верховної Ради надійшов проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від надання житлової нерухомості в оренду. 16 лютого документ передано на розгляд профільного бюджетного комітету.

    Автори законопроєкту наголошують, що ринок житлової оренди в Україні значною мірою перебуває в тіні через високе податкове навантаження на власників – 18% від доходу становить податок на доходи фізичних осіб, а ще 5% – військовий збір. Для стимулювання прозорості пропонується знизити ставку ПДФО до 5%.

    Крім того, законопроєкт передбачає тимчасове звільнення орендодавців від оподаткування на період з 1 квітня 2026 року до 31 грудня того року, коли буде скасовано воєнний стан. Орендодавці самостійно сплачуватимуть податок протягом 40 днів після завершення кварталу.

    Також у Верховній Раді тривають роботи над врегулюванням діяльності рієлторів, що має додатково вплинути на легалізацію ринку оренди та прозорість угод.

    Законопроєкт має на меті стимулювати власників житла працювати легально, зменшити тінізацію ринку та спростити адміністрування податків для приватних орендодавців.

  • МВФ вперше скасував попередні умови для кредитної програми України на 8,1 млрд доларів

    МВФ вперше скасував попередні умови для кредитної програми України на 8,1 млрд доларів

    Міжнародний валютний фонд вперше за історію співпраці з Україною відмовився від вимоги виконання попередніх умов для отримання фінансування за новою кредитною програмою на 8,1 млрд доларів. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    За її словами, наразі жодних prior actions – попередніх дій, які мали бути виконані до рішення ради директорів фонду – не передбачено. Очікується, що питання щодо України винесуть на розгляд наприкінці лютого.

    Раніше Міжнародний валютний фонд наполягав на запровадженні низки змін у податковій сфері ще до виділення коштів. Зокрема, йшлося про впровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців, встановлення мита на міжнародні посилки, оподаткування цифрових платформ, а також продовження військового збору.

    Тепер ці вимоги переведено у формат структурних маяків. Це означає, що Україна повинна буде виконати взяті на себе зобов’язання вже після затвердження програми фінансування, а не до її погодження.

    Юлія Свириденко зазначила, що такого рішення вдалося досягти в результаті переговорів після візиту до України керівниці фонду Кристаліна Георгієва. Скасування попередніх умов відкриває можливість для швидшого ухвалення рішення про виділення коштів.

    Нагадаємо, у листопаді 2025 року Україна та МВФ оголосили про запуск нової чотирирічної програми на 8,1 млрд доларів. Серед ключових структурних маяків – скасування винятків щодо обов’язкової реєстрації платниками ПДВ для підприємців на спрощеній системі.

    У грудні Міністерство фінансів оприлюднило законопроєкт, який передбачає, що з 2027 року ФОПи зі спрощеною системою оподаткування та річним доходом понад 1 млн грн будуть зобов’язані сплачувати ПДВ.

  • «Плисецький гранітний кар’єр» підозрюють в ухиленні від податків на десятки мільйонів

    «Плисецький гранітний кар’єр» підозрюють в ухиленні від податків на десятки мільйонів

    На Київщині підприємство, що видобуває граніт поблизу села Плесецьке, опинилося в центрі одразу кількох гучних історій — від кримінального провадження щодо можливого ухилення від сплати податків до багаторічного боргу перед державним банком на десятки мільйонів гривень. Йдеться про ТОВ «Плисецький гранітний кар’єр», яке, попри розслідування та фінансові претензії, продовжує працювати й отримувати значні доходи.

    За даними з судового реєстру, правоохоронці розслідують кримінальне провадження №72023110100000005 за ч. 3 ст. 212 КК України — ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Слідство перевіряє версію, що службові особи компанії у 2022 році могли занижувати фактичні ціни реалізації граніту, використовуючи реквізити пов’язаних підприємств, зокрема ТОВ «Граніт Мобіл Переробка Плюс».

    У результаті держава, за даними слідства, могла недоотримати понад 3,5 млн грн рентної плати та понад 19,3 млн грн ПДВ.

    Згідно з аналітичною системою YouControl, основний вид діяльності підприємства — добування декоративного та будівельного каменю. Компанія має спеціальний дозвіл на користування надрами №3871, чинний до 2038 року, що дає право на видобуток граніту на Плисецькому родовищі. Кінцевим бенефіціаром є Валентина Дубініна, а директором — Михайло Нестеренко.

    Водночас підприємство неодноразово згадувалося у журналістських розслідуваннях. Ще у 2019 році медіа та профільні асоціації повідомляли про можливі факти незаконного видобутку піску на території кар’єру. За даними активістів, пісок був виявлений у межах родовища, однак окремого дозволу на його видобуток компанія не отримувала.

    Попри ці скандали, фінансові показники підприємства залишаються високими. Лише за перші три квартали 2025 року, згідно з оприлюдненою звітністю, дохід сягнув понад 83 млн грн.

    Окремою проблемою залишається багаторічний борг перед державним «Укргазбанком». Станом на 2020 рік загальна заборгованість компанії перед банком складала майже 92,8 млн грн. У фінустанові повідомляли, що протягом багатьох років намагалися врегулювати ситуацію через мирові угоди та реструктуризацію, однак боржник системно не виконував зобов’язання. Останнє добровільне погашення відбулося ще у 2018 році — лише 200 тисяч гривень.

    Банк був змушений розпочати процедури примусового стягнення через виконавчу службу. Частину активів боржника виставляли на торги СЕТАМ, однак виникали труднощі з фактичним доступом до майна, що ускладнювало реалізацію.

    Також журналісти звертають увагу на можливі бізнес-зв’язки співвласників підприємства з особами з оточення колишнього народного депутата та ексголови Львівської ОДА Василя Горбаля, який є багаторічним почесним президентом «Укргазбанку». Зокрема, один із партнерів фігурантів кар’єру пов’язаний із Сергієм Левадою, якого медіа називали кумом і колишнім помічником Горбаля.

    На тлі війни та постійної потреби держави у коштах на оборону і соціальну підтримку такі історії викликають дедалі більше запитань у суспільстві: чому підприємства з мільйонними оборотами роками не сплачують борги державним банкам, а кримінальні провадження щодо податків та користування надрами тривають без швидких результатів.

    Остаточні висновки у справі мають дати слідство та суд.

  • Виплати для українців у Польщі прив’яжуть до роботи і податків

    Виплати для українців у Польщі прив’яжуть до роботи і податків

    У Польщі змінюються правила отримання соціальної допомоги 800 Plus для громадян України зі статусом UKR. Відповідно до останніх поправок до спеціального закону, право на виплату збережуть лише ті українці, які працюють у Польщі та сплачують податки.

    У ZUS повідомили, що виплата допомоги 800 Plus для українців зі статусом UKR буде призупинена 31 січня 2026 року. Щоб зберегти право на допомогу, заявникам необхідно буде подати нову заяву на період 2025/2026 років у термін з 1 лютого 2026 року.

    Нові правила охоплять приблизно 150 тисяч осіб. До заяв, поданих після 1 лютого 2026 року, потрібно буде додати номер PESEL заявника та дитини, інформацію про перетин кордону, підтвердження законності перебування в Польщі, дані про професійну активність, а також підтвердження того, що дитина відвідує школу або дошкільний заклад у Польщі. Крім того, у заяві з’являться додаткові питання щодо інвалідності дитини.

    Право на отримання допомоги переважно залежатиме від того, чи працював заявник у попередньому місяці. ZUS перевірятиме ці дані автоматично через страхові системи, і в більшості випадків подання додаткових документів не вимагатиметься.

    Професійна діяльність, яка дає право на 800 Plus, охоплює роботу за трудовим договором або договором доручення, ведення підприємницької діяльності, отримання спортивної чи докторської стипендії, допомогу по безробіттю, а також навчання зі стипендією. Для більшості професійно активних українців мінімальний дохід має становити щонайменше 50% від мінімальної заробітної плати. Водночас для окремих категорій, зокрема підприємців, які вперше розпочинають бізнес і не підлягають обов’язковому соціальному страхуванню протягом перших шести місяців, цей поріг знижено до 30% мінімальної зарплати.

    Від вимоги обов’язкового працевлаштування звільняються батьки дітей з інвалідністю, а також особи, які подають заяву на допомогу на дитину — громадянина Польщі.

    Окремою умовою залишається залучення дитини до польської системи освіти. Допомога 800 Plus надаватиметься лише за умови відвідування школи або дитячого садка, а також фактичного проживання заявника і дитини в Польщі. У виняткових випадках, наприклад за відтермінування обов’язкового шкільного навчання, знадобиться відповідна довідка.

    ZUS може призупинити виплату допомоги, якщо виникнуть сумніви щодо проживання родини в Польщі, професійної активності батьків або участі дитини в освітній системі. Перевірка цієї інформації здійснюватиметься щомісяця.

    Аналогічні вимоги щодо професійної активності планують запровадити з 1 червня 2026 року для інших іноземців з країн поза межами ЄС та ЄАВТ, які легально проживають у Польщі та мають доступ до ринку праці.