Golovnitemu.com

Позначка: політика

  • Світовий порядок після Холодної війни зруйновано, – посол Залужний

    Світовий порядок після Холодної війни зруйновано, – посол Залужний

    Світовий порядок, сформований після закінчення Холодної війни, більше не існує — про це заявив посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний під час виступу на Лондонській безпековій конференції. За його словами, сучасна система міжнародної безпеки зазнала критичного краху як на рівні інституцій, так і на рівні базових принципів.

    Залужний відверто визнав: правила, на яких тримався світовий порядок, втратили чинність, а механізми контролю за їхнім дотриманням — неефективні. Він наголосив, що основа глобальної безпеки — баланс сил і набір правил — більше не працює, оскільки самі гаранти цих правил виявилися або неспроможними, або заляканими.

    «Світовий порядок, описаний у роботах великих творців ліберального світу, вже не існує. Він завершився через тиск незадоволених, з одного боку, і страх та неспроможність — з іншого», — заявив дипломат.

    Особливу увагу Залужний приділив темі міжнародних гарантій безпеки, зокрема Будапештському меморандуму. Він фактично поставив під сумнів реальність будь-яких гарантій, зокрема й колективної оборони НАТО.

    «Що вартує, наприклад, Будапештський меморандум? Рівно стільки ж, як і 5 стаття договору НАТО. Поняття гарантій безпеки — правових, дипломатичних та військових — втратило свою безумовність», — констатував посол.

    Колишній головнокомандувач також підкреслив, що військова машина Заходу вже не є тією силою, яку звикли вважати непереможною. Ставити її в приклад, за його словами, — небезпечно і наївно.

    «Жодного балансу сил, про який так наполегливо нас вчили в університетах, більше не існує. І не тільки морально, а й фізично. Якщо хтось в рамках 5 статті НАТО оцінює свою військову силу прикладом останньої війни в Іраку — я вам дуже співчуваю», — підсумував Залужний.

    Його виступ став однією з найгостріших оцінок руйнування післявоєнної системи безпеки, що нині переживає глибоку трансформацію або навіть крах.

  • Трампа роздратувала «європейська демонстрація любові» до Зеленського — Politico

    Трампа роздратувала «європейська демонстрація любові» до Зеленського — Politico

    Президента США Дональда Трампа, як повідомляє видання Politico з посиланням на джерела, вкрай роздратував прийом Володимира Зеленського в Європі після їхнього публічного конфлікту в Білому домі. Його обурення викликали як зустріч Зеленського з королем Великої Британії, так і демонстративна підтримка з боку європейських лідерів, зокрема в Лондоні.

    «Трампа дратували події того недільного дня — не лише візит Зеленського до британського монарха, а й загальна картина: Європа обіймає його. Один із британських чиновників зазначив, що команді Трампа “не сподобалося, як це виглядало… як усе це сталося”», — пише Politico.

    Джерела в британському уряді також припускають, що така реакція Трампа могла спонукати Лондон чинити більший тиск на Київ, аби той погодився на переговори щодо припинення війни.

    Однак замість поступливості Зеленський зробив іншу заяву: в неділю ввечері, під час інтерв’ю, він сказав, що мирне врегулювання конфлікту «дуже, дуже далеке». За словами американських чиновників, саме ця заява стала «спусковим гачком», який змусив Трампа протягом наступної доби зупинити військову допомогу Україні.

    Після цього Франція та Велика Британія намагалися залагодити напруження у відносинах, однак, за даними Politico, між президентами США й України й досі зберігається напружена атмосфера.

  • Глибинна держава – це не змова, а частина еволюції системи

    Глибинна держава – це не змова, а частина еволюції системи

    Глибинна держава — одне з тих понять, що давно вийшло за межі політичної науки і перетворилося на медіа-феномен. У масовій свідомості вона асоціюється з невидимим урядом, змовами, глобальним контролем і силовими структурами, які «насправді всім керують». Це зручне пояснення для всього, що здається незрозумілим, непрозорим або несправедливим у функціонуванні держав.

    Але чи справді глибинна держава — це таємне угруповання в тіні? Чи, можливо, мова йде про складну систему інституцій, зв’язків і процесів, яка просто не лежить на поверхні? Про те, що насправді означає поняття Deep State, чим воно є в різних країнах, і чому без «глибинної» держави не обходиться жодна справжня демократія, — у цьому блозі.

    Що ж таке Deep State?

    І ті, хто ставиться до цього явища нейтрально або позитивно, і ті, хто вважає його причиною всіх бід людства, зазвичай мають на увазі “непублічні механізми політики й управління суспільством та державою”. До непублічної сфери можна віднести кулуарні зв’язки, управлінські, бюрократичні чи корпоративні практики, які впливають на державу і суспільство, але не лежать на поверхні. Це може бути просто буденна робота бюрократії, яка непомітна широкому загалу.

    Уявлення конспірологів або противників Deep State полягає в тому, що є певна “таємна організація”, яка сидить “нагорі” і керує суспільством винятково у власних корисливих інтересах. Звісно, це міф і так не працює.

    Насправді ж управління економікою, фінансами, суспільством та державою — це складний процес, здебільшого бюрократичного і політичного характеру. У будь-якій великій структурі рано чи пізно виникає розписана, структурована бюрократія. Бюрократія не завжди ефективна і майже ніколи не буває динамічною, бо її завдання полягає в іншому — забезпечувати стабільність і керованість.

    Чим складніше суспільство, тим складніше влаштована бюрократія і тим більше там різноманітних гравців. Груп впливу, професійних експертів та чиновників, які вибудовують сталі традиції та культури поведінки в певних інститутах. І все це разом (формальна бюрократія, бізнес-інтереси, неформальні правила, традиції, галузеві та регіональні еліти) й формує складну систему влади.

    Ми маємо справу з безліччю взаємопов’язаних процесів, що часто суперечать одне одному і не мають єдиного центру прийняття рішень. Немає ніякої єдиної “таємної влади”. Проте є безліч відносно самостійних, формальних і неформальних структур.

    Конспірологи ж, прагнучи простих пояснень, “призначають” Deep State таким собі всемогутнім координатором, який заважає “простим людям” чи “істинним реформаторам” втілювати свої геніальні ідеї. Так, трампісти та інші конспірологи-популісти вперто ігнорують складність світу, бо вона їм не зрозуміла і некомфортна.

    Навіщо потрібен Deep State?

    Існування такої складної “багатошарової” системи забезпечує найважливішу річ: безперервність влади та управління державою. Керованість продовжується навіть тоді, коли відбувається серйозний зовнішній чи внутрішній стрес системи.. Наприклад, в Україні у 2014 та 2022.

    Також Deep State діє як запобіжник. З одного боку, може гальмувати реформи, але з іншого — рятує від необачних і небезпечних “стрибків” в інший бік.

    Навпаки, якщо вся система надмірно централізується і вся влада замкнена на “вертикалі” (як у Путіна в Росії), це робить структуру дуже крихкою. Варто зникнути центру (внаслідок поразки, перевороту чи смерті правителя) — і вся конструкція може розлетітися, бо немає відпрацьованих горизонтальних зв’язків та стійких неформальних інституцій.

    Як проводити реформи в умовах Deep State?

    Спроби “ламати бюрократію” чи “знищувати Deep State” зазвичай призводять до дестабілізації. Водночас ігнорувати гальмівний ефект старих інституцій також нерозумно. Єдиний спосіб — усвідомлювати, що будь-які зміни потребують згуртування зацікавлених сторін. Саме так можна реалізовувати реформи:

    1. Створити коло бенефіціарів — тих, кому реформа вигідна й хто захищатиме її.
    2. Пояснити суспільству сенс змін — щоб був суспільний тиск “знизу”.
    3. Знайти компроміс з тими, хто виступає проти або остерігається змін — в умовах демократії це майже завжди необхідно.
    4. Закріпити результат — у формі законів, ринкових механізмів, неформальних правил, аби нова система стала вигідною й усталеною.

    Це нескінченно далеко від “простих рішень”. Але прості рішення можуть хіба в пекло завести. США нам (світу) це дуже добре ілюструють.

     

    Юрiй Богданов

    Блогер
  • Україна та США можуть вже сьогодні підписати угоду про співпрацю у сфері видобутку корисних копалин

    Україна та США можуть вже сьогодні підписати угоду про співпрацю у сфері видобутку корисних копалин

    Сьогодні Україна та Сполучені Штати можуть укласти важливу угоду про співпрацю у сфері видобутку корисних копалин. Хоча точні деталі документа поки що не розголошуються, переговори між сторонами тривають, і офіційний Київ сподівається на вигідні умови партнерства.

    Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на співрозмовників, знайомих із переговорами.

    За даними видання, точні умови угоди поки що залишаються невідомими. Проте джерела зазначають, що значну роль у підготовці документа відіграє американський спецпредставник Кіт Келлог.

    Як повідомляється, Кіт Келлог під час свого триденного візиту до Києва налагодив довірливі стосунки з президентом України та іншими урядовцями. Він активно сприяв узгодженню ключових положень угоди та зміцненню співпраці між двома країнами у сфері стратегічних ресурсів.

    Президент Володимир Зеленський підтвердив, що робота над проєктом угоди ще триває. У своєму відеозверненні 21 лютого він зазначив, що переговорні групи України та США продовжують обговорення деталей майбутньої угоди.

    “Ця угода, яка може додати нашим відносинам, і головне – деталі зробити так, щоб це могло спрацювати. Я сподіваюся на результат – справедливий результат”, – наголосив президент.

    Україна володіє значними запасами корисних копалин, включаючи стратегічно важливі рідкоземельні метали, необхідні для сучасної технологічної промисловості. Співпраця зі США у цій сфері може посилити економічний потенціал країни, а також зміцнити стратегічне партнерство між Києвом і Вашингтоном.

    Водночас остаточні умови угоди можуть суттєво вплинути на її сприйняття як всередині країни, так і на міжнародній арені. Тому увага до цього питання залишається високою, а офіційне підписання угоди 22 лютого може стати важливим кроком у розвитку двосторонніх відносин.

    Нагадаємо, адміністрація Дональда Трампа може спробувати укласти з Україною спрощену угоду про корисні копалини, що дозволить прискорити процес, а вже після цього обговорити детальні умови співпраці.

  • Угорщина заблокувала початок переговорів про вступ України до ЄС

    Угорщина заблокувала початок переговорів про вступ України до ЄС

    Угорщина знову виступила проти інтеграції України в Європейський Союз, заблокувавши відкриття першого кластеру переговорів щодо членства. Кластер під назвою “Основи” , що охоплює питання права верховенства , має стати відправною точкою на шляху України до ЄС. Про це повідомило польське видання RMF24 з посиланням на європейський дипломат.

    Зазначається, що Польща, яка нині головує в Раді ЄС, підготувала лист із вимогами для відкриття цього кластеру. Документ передбачає, що Україна має розробити дві дорожні карти – одну для реформ у сфері верховенства права, іншу для реформ державного управління.

    Угорщина стала єдиною країною-членом ЄС, яка не підтримала цей документ. Будапешт наполягає, що Київ має також представити план дій щодо захисту національних меншин.

    “Всі країни погодилися з умовами відкриття кластеру, окрім Угорщини, яка вимагає додаткових гарантій щодо прав національних меншин”, – зазначають європейські джерела.

    Ця позиція угорської влади може значно ускладнити євроінтеграційний процес України, адже для відкриття переговорів у квітні потрібно ухвалити ще два процедурні рішення. Кожне з них також може бути заблоковане Угорщиною.

    Блокування першого кластеру переговорів може сповільнити весь процес вступу України до ЄС. Наразі українська сторона розраховує на подальші переговори з європейськими партнерами, щоб знайти компроміс і розпочати офіційні перемовини щодо членства в Союзі.

    Нагадаємо, в Європейському Союзі почали обговорювати можливість повернення до купівлі газу з Росії. На думку окремих європейських посадовців, відновлення імпорту могло б не лише знизити ціни на енергоносії в Європі, а й стати важелем впливу на Кремль, змушуючи його сісти за стіл переговорів і припинити війну.

  • Фіцо заявив, що має “моральне право” перекрити газ для України

    Фіцо заявив, що має “моральне право” перекрити газ для України

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо знову зробив скандальну заяву щодо України. Цього разу він пригрозив припинити постачання газу, аргументуючи це тим, що має «моральне право» на такий крок після зупинки транзиту російського газу через українську територію.

    “Ми маємо моральне право розглядати методи припинення закордонних поставок приблизно 7,5 млн кубометрів на добу в Україну. Ці іноземні поставки з Європи в Україну чинять ще більший тиск на ціну газу, яка вже перебуває на рекордному рівні – близько 60 євро за МВт*год”, – заявив словацький політик у відеозверненні у Facebook.

    При цьому Фіцо зазначив, що вже кілька днів в Україну через Словаччину йде газ від іноземних компаній, “без якого Україна б замерзла”.

    “Європа виставляє себе на посміховисько. Україна може шкодити собі скільки завгодно. Але Європа не може покривати українську дурість”, – заявив прем’єр Словаччини.

    Крім того, він розкритикував словацьку опозицію, бо вона “прислужила Зеленському”, підтримавши участь словацьких солдатів у бойовій місії в Україні та її членство в НАТО.

    Україна минулого тижня різко збільшила імпорт газу з ЄС минулого тижня через російські ракетні удари. Київ тільки 9 лютого імпортував 16,3 млн куб. м “блакитного палива”, з яких зі Словаччини 7,3 млн куб. м.

    При цьому ціни на газ у Європі злетіли до максимуму за останні два роки.

  • Разумков висловив намір балотуватися на пост президента в приватних розмовах під час Молитовного сніданку

    Разумков висловив намір балотуватися на пост президента в приватних розмовах під час Молитовного сніданку

    Екс-спікер Верховної Ради Дмитро Разумков неодноразово висловлювався про свої наміри балотуватись на пост Президетна України в приватних розмовах під час Національного молитовного сніданку в США.

    За інформацією наших джерел, Дмитру Разумкову вдалось заручитись підтримкою деяких впливових представників Республіканської партії, які лобіюють його креатуру як “кандидата від США”. Також, за повідомленням джерел, фінансування та вибудовування партійної структури політсили Разумкова мають забезпечити екс-міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та екс прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

    Нагадаємо, у 2021 році Дмитро Разумков, Арсен Аваков та Арсеній Яценюк часто появлялись на медіа ресурсах українського олігарха Ріната Ахметова, що стало підґрунтям для чуток про створення спільної політсили. Пізніше Аваков і Яценюк спростували створення партії з Разумковим.

  • Кримінальні діячі повертаються на електоральну арену

    Кримінальні діячі повертаються на електоральну арену

    З очікуванням завершення «гарячої фази» війни та наближенням виборів в Україні на інформаційну поверхню починають виходити діячі, які раніше зникли з політичного радару. Замість нових облич, що могли б надати країні свіжого вектору розвитку, на передній план намагаються повернутися люди, чия репутація та минуле викликають сумніви та запитання. Одним із таких діячів є головний спонсор партії «Свобода», відомий за прізвиськом «Пупс», якого дехто з медіа ідентифікує із кримінальним авторитетом і «бригадиром» угруповання львівського рекетира Колі Рокеро.

    Нині це поважний підприємець із сотнями легалізованих мільйонів Ігор Кривецький. Не приховуючи своєї симпатії до флеру бандитської загадковості, він намагається інформаційно “застовпити” націоналістичну нішу. Але також пробує розширити вплив на виборців помірно-центристського середовища із ледь помітними, але стійкими нотками “ватнуватості”. Саме такі, цілком імовірно, голосуватимуть на майбутніх виборах  за Віталія Кличка під дудку його спонсорів із забороненої партії ОПЗЖ.

    На початку 2000-х у Росії та у пострадянських країнах, включаючи нашу, великої популярності набув серіал “Бригада”, який романтизує бандитські порядки 90-х, легкий шлях до грошей і влади через злочинність та безкарність. Головний герой Саша Бєлий поступово намагається легалізуватися в суспільстві, із кримінального авторитета перетворюючись на “поважну людину” і навіть – депутата Державної думи. Формуюється такий собі образ “хлопця з народу”, який попри все так і не зміг відкинути тягар минулого і гине після чергової кримінальної розбірки.

    Досить схожу історію, правда це чи ні, пов’язують з людиною, який у 2019 році посіла друге місце у рейтингу найвпливовіших львів’ян – Ігорем Кривецьким. Йдеться про особу, яка в оперативних зведеннях 90-х називалася не інакше як “Пупс”, разом з кримінальними авторитетами Володимиром Дідухом, більш відомим як «Вова Морда» і Миколою Лозинським – Колею Рокеро) наводила жах на бізнес західніше Збруча, забираючи під себе ласі шматки неприватизованої нерухомості, земельних ділянок, закинутої і працюючої промисловості, торговий і посередницький бізнес.

    По-друге, Кличка і Кривецького повʼязують також “партнери”, яких звично вважати проросійськими. А саме група Дмитра Фірташа, в інтересах якої, за однією з версій, в 2012 році “Свободі” дозволили подолати прохідний барʼєр і стати парламентською політичною силою. Опустимо тут спільний бізнес Фірташа і матері Кривецького у столичному елітному бізнес-центрі, лобіювання «Свободою” блокування видобутку сланцевого газу в інтересах групи Фірташа чи підтримку більшості вигідних Партії регіонів голосувань у парламенті 2012-2014 років. Навіть записи про отримання представниками “Свободи” грошей з “амбарної книги” регіоналів можна залишити в спокої і віддати на суд дослідникам історії. Так само, як і договори оренди, за якими Кривецький здавав приміщення головному управлінню Сбербанку Росії в центрі Львова, коли напад на Донбас уже йшов повним ходом.

    Сьогодні ж Кривецький має спільний бізнес з фігурантами кримінальних справ про зловживання з коштами на будівництві Подільсько-Воскресенському мосту (мова про Вʼячеслава Еберле, чиї компанії брали участь у схемах), тісно взаємодіє з одним зі “стовпів” ОПЗЖ і “партнерів” Кличка на столичному “ринку” незаконної забудови Вадимом Столаром. А історія про те, як генпрокурор Махніцький не подав на затвердження європейцям прізвища з групи Фірташа на санкції – залишиться надовго закарбованою в анналах.

    Виникає декілька цілком резонних запитань. Чи готові громадяни привести людину з менталітетом 90-х років до влади у середині 2020-х? Або ж все-таки час таких діячів безповоротно минув і будь-які натяки на можливі непрозорі чи непояснювані доходи і схеми мають бути заборонним знаком навіть для наближення таких людей до політики?

    Якою має бути реакція суспільства у розпал повномасштабного кремлівського вторгнення на факти прямої співпраці нібито “націоналістичного” підприємця і політика з політсилами та бізнесменами, яких відносять до проросійських? Наскільки високим має бути поріг толерантності, щоб дозволити через 12 років наступити на ті самі граблі, коли під подобою “націоналізму” в парламент провели майбутню опору для диктаторського режиму?

    Чи готові правоохоронні, податкові, антикорупційні органи дати обʼєктивну оцінку походженню статків та нинішнього способу життя колишнього “бригадира», а також підтвердити повне очищення його минулого від кримінального шлейфу? Або ж посилання на “строки давності” і “складні часи” знову дозволять уникнути відповідальності? І зрештою, наскільки готові політики, які хоч трохи бачать своє майбутнє у повоєнній Україні, повʼязувати себе фінансово з людиною, яка на практиці показала своє ставлення до цінностей та принципів, помноживши їх неодноразово на нуль.

  • Фіцо звинуватив Зеленського у спробі підкупу за допомогою російських активів

    Фіцо звинуватив Зеленського у спробі підкупу за допомогою російських активів

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо виступив із заявами на адресу президента України Володимира Зеленського, заявивши, що він нібито не запропонував йому 500 мільйонів євро з російських активів у обмін на підтримку членства України в НАТО. Ці заяви, які викликали широкий резонанс, прозвучали під час виступу Фіцо в середу, 20 грудня 2024 року.

    Про це пише Politico.

    За словами Фіцо, під час їхньої розмови він висловив стурбованість тим, що Словаччина може втратити близько 500 мільйонів євро щорічних доходів від транзиту російського газу. У відповідь, як стверджує словацький прем’єр, Зеленський запитав його, чи підтримає він вступ України до НАТО, якщо отримає цю суму із російських активів.

    “І, звичайно, я сказав ‘ніколи’,” — заявив Фіцо, підкреслюючи, що такі пропозиції були зроблені за зачиненими дверима і є, на його думку, “абсурдними”.

    Фіцо також звинуватив Україну у нібито завданні економічної шкоди країнам Європейського союзу, зазначивши, що ця ситуація є неприпустимою для членів ЄС.

    Роберт Фіцо, який відомий своїми проросійськими поглядами, неодноразово висловлював скептичне ставлення до підтримки України у війні проти РФ. Його слова щодо пропозиції Зеленського поки що не мають підтвердження від інших джерел.

    Офіс президента України поки не коментував заяви словацького прем’єра.

  • Оглядач The New York Times прогнозує завершення війни в Україні у 2025 році через переговори

    Оглядач The New York Times прогнозує завершення війни в Україні у 2025 році через переговори

    Війна в Україні може закінчитися у 2025 році дипломатичним шляхом, зазначає оглядач The New York Times Джуліан Барнс. У своєму матеріалі він аналізує військову динаміку, економічний тиск і політичну ситуацію, які вказують на можливість досягнення компромісу.

    Він вважає, що це сталося б незалежно від результату виборів у США, оскільки «і Україна, і Росія відчувають брак військ», але перемога Трампа «прискорить ці мирні переговори».

    «Це погані новини для України. Російські війська просуваються на схід. В України все ще є зброя, але її війська розкидані. Розвідувальні служби вважають, що у неї скоро закінчаться солдати. Республіканці не хочуть схвалювати додаткову допомогу Україні, і Київ знає, що без істотного збільшення допомоги боротьба скоро закінчиться», – пише Барнс.

    Він вважає, що ключовим для України буде питання не територій, а гарантій безпеки на майбутнє. При цьому членство в НАТО «не розглядається». Можливо, Трамп захоче, щоб його вважали таким, що домагається поступки від Путіна. І він схилить Путіна, наприклад до дозволу Україні деякої економічної інтеграції з Європою.