Golovnitemu.com

Позначка: ППО

  • Захід знову ризикує втратити момент: Bloomberg попередив про критичне «вікно» для України

    Захід знову ризикує втратити момент: Bloomberg попередив про критичне «вікно» для України

    Україна увійшла в другу половину 2026 року з кращою ситуацією на полі бою, ніж ще кілька місяців тому: російський весняно-літній наступ не приніс Кремлю оперативно значущих результатів, темпи просування військ РФ різко впали, а українські удари дедалі глибше вражають військову, логістичну та паливну інфраструктуру противника. Однак саме в цей момент Київ зіткнувся з іншою, потенційно критичною проблемою — гострим дефіцитом ракет-перехоплювачів Patriot на тлі різкого збільшення російських балістичних ударів.

    Оглядач Bloomberg Марк Чемпіон вважає, що Захід ризикує повторити одну зі своїх головних помилок цієї війни: знову надати Україні необхідні ресурси занадто пізно, коли сприятливе «вікно можливостей» уже буде втрачено. На його думку, українські військові створили умови, за яких Москва могла б відчути достатній тиск для серйозніших переговорів, однак нестача західної ППО дає Кремлю нову перевагу саме перед осінньо-зимовим періодом.

    Це не лише оцінка колумніста. Дані аналітиків ISW/CTP свідчать, що за перше півріччя 2026 року російські війська захопили або інфільтрували приблизно 623 кв. км території — лише близько 28% від показника за такий самий період 2025-го. У червні, за українськими даними, РФ при цьому втратила майже 39,5 тис. військових убитими та пораненими. Аналітики називають співвідношення територіальних здобутків і втрат дедалі гіршим для Москви.

    Російський наступ сповільнився, а Україна почала тиснути на тил

    Навесні аналітики вже фіксували ознаки повернення Україною тактичної ініціативи на кількох напрямках. Українські підрозділи проводили контратаки, повернули значні території на півдні та змусили Росію перекидати сили між наступальними й оборонними завданнями. Одночасно зросла інтенсивність ударів по російській логістиці, паливних складах, нафтопереробних підприємствах та інших тилових об’єктах.

    На початку серпня ця кампанія продовжилася. Зокрема, українські далекобійні безпілотники атакували об’єкти за тисячі кілометрів від кордону, включно з логістичною інфраструктурою в Єкатеринбурзі. AP зазначає, що такі удари демонструють суттєве розширення українських можливостей діяти глибоко на території Росії.

    Саме це Bloomberg розглядає як важливу зміну. Війна, яку Кремль роками намагався максимально ізолювати від повсякденного життя більшості росіян, дедалі частіше відчувається всередині РФ через пошкодження інфраструктури, логістичні проблеми та тиск на паливний ринок.

    Проте одночасно Росія знайшла іншу вразливість України.

    Patriot стали головною проблемою перед зимою

    Україна практично вичерпала запаси частини перехоплювачів для систем Patriot, які залишаються її найефективнішим засобом боротьби з російськими балістичними ракетами.

    Після одного з масштабних ударів по Києву та області на початку серпня українська ППО не змогла перехопити жодну з 24 балістичних ракет та чотирьох «Цирконів», що брали участь в атаці. Унаслідок обстрілу загинули щонайменше 17 людей, десятки були поранені. AP прямо пов’язувало провал перехоплення з критичним дефіцитом боєприпасів для Patriot.

    Президент Володимир Зеленський заявив, що постачання ракет для української ППО у 2026 році скоротилося приблизно до третини від минулорічного рівня.

    Ще наприкінці липня він попросив Дональда Трампа про екстрений «зимовий пакет» — 300 ракет Patriot, які мали б допомогти Україні захистити енергосистему в найбільш небезпечні місяці. За словами Зеленського, чинні запаси майже вичерпано, а без них Київ не має достатнього захисту від балістики.

    Проблема полягає в тому, що США самі зіткнулися з обмеженими запасами після різкого зростання глобального попиту на перехоплювачі, зокрема через конфлікт з Іраном.

    Росія виробляє балістику швидше, ніж США — перехоплювачі

    Цифри пояснюють, чому ситуація стала настільки гострою.

    За оцінками українських фахівців, Росія навесні 2026 року могла щомісяця виробляти 60–70 балістичних «Іскандер-М», додатково випускаючи десятки інших крилатих ракет.

    США на початку року виробляли близько 600 PAC-3 на рік, тобто приблизно 50 на місяць.

    Reuters також наводило оцінки, що Москва загалом здатна виробляти 700–800 «Іскандерів» і «Кинджалів» на рік. При цьому для гарантованого знищення однієї складної балістичної цілі інколи необхідно застосовувати кілька перехоплювачів.

    Тому навіть збільшення американського виробництва не вирішить проблему миттєво. Lockheed Martin у 2025 році поставила трохи більше 600 PAC-3 і планує наростити випуск приблизно до 2000 одиниць лише до 2030 року.

    Саме ця диспропорція створює для Росії спокусу атакувати Україну дедалі більшою кількістю балістики.

    Москва вже підлаштовує тактику під дефіцит Patriot

    ISW ще навесні звернув увагу, що Росія збільшує частку балістичних ракет у комбінованих ударах, імовірно, саме для використання глобального дефіциту Patriot.

    Схема полягає у запуску великої кількості дронів і крилатих ракет, які розтягують українську ППО, після чого застосовуються балістичні ракети по найбільш важливих цілях.

    У липні РФ, за оцінкою аналітиків, використала рекордну кількість ракет за місяць. При цьому темпи застосування місцями навіть перевищували поточне виробництво, що може свідчити про прагнення Кремля скористатися тимчасовою слабкістю української протиракетної оборони саме зараз.

    Для Києва найбільша небезпека полягає у тому, що до початку зими залишається дедалі менше часу.

    Росія може знову бити по енергетиці

    Якщо дефіцит перехоплювачів збережеться, головною ціллю російських атак може стати українська енергетична інфраструктура.

    Зеленський прямо попереджав США: без додаткових Patriot Росія може спробувати знищити електростанції швидше, ніж Україна встигатиме їх ремонтувати. Наслідком можуть стати масштабні перебої з електроенергією та опаленням взимку.

    Саме такий сценарій Bloomberg називає потенційно переломним.

    Проблема не лише в руйнуваннях. Тривалі відключення світла та тепла у великих містах можуть створити нову гуманітарну кризу, посилити міграцію до Європи та збільшити політичний тиск на українське керівництво.

    У цьому сенсі Москва може отримати стратегічний ефект навіть без значного просування на фронті.

    Власний аналог Patriot Україна створює, але він потрібен уже зараз

    Україна намагається вирішити проблему системно.

    Один із найважливіших проєктів — антибалістична система FREYJA, яку Україна розробляє разом із європейськими партнерами.

    Reuters повідомляло, що українська Fire Point інтегрує технології понад десятка європейських компаній. Проєкт має створити дешевшу альтернативу Patriot. Однак навіть за оптимістичного сценарію реальний серійний результат потребуватиме часу.

    Зеленський паралельно веде переговори про ліцензійне виробництво американських перехоплювачів.

    У липні Трамп заявив про готовність дозволити Україні виробництво Patriot, проте експерти попереджають: навіть якщо всі політичні та юридичні питання вирішать негайно, запуск виробництва може тривати щонайменше рік.

    За окремими оцінками, українське підприємство у перспективі могло б виробляти 200–300 перехоплювачів на рік.

    Але зима 2026–2027 років почнеться значно раніше.

    Європейська альтернатива теж обмежена

    Європа має власну систему SAMP/T із ракетами Aster, здатну боротися з частиною балістичних загроз.

    Франція та Італія можуть збільшити підтримку України такими комплексами, однак їх кількість і запаси ракет також обмежені.

    Reuters зазначало, що модернізована SAMP/T NG розглядається як один із потенційних елементів українського «плану Б», але вона також не може миттєво замінити Patriot у потрібних масштабах.

    Відтак найближчі місяці Київ значною мірою залежить від уже вироблених перехоплювачів, які перебувають на складах союзників.

    Bloomberg бачить три сценарії

    На думку Марка Чемпіона, подальший розвиток ситуації умовно може піти одним із трьох шляхів.

    Найкращий для України — союзники знаходять додаткові Patriot та одночасно посилюють українські далекобійні можливості, щоб Київ міг не тільки збивати балістичні ракети, а й знищувати виробництво, склади та пускові установки противника до запуску.

    Другий — Україну змушують піти на територіальні поступки заради швидкої домовленості з Москвою.

    Третій — війна продовжується щонайменше ще одну зиму, а можливо, і значно довше.

    Bloomberg вважає саме третій сценарій наразі найімовірнішим.

    Територіальна поступка теж не гарантує миру

    Серед російських вимог залишається передача Москві територій Донбасу, які російські війська так і не змогли захопити.

    Особливе значення мають Краматорськ, Слов’янськ, Костянтинівка та Дружківка — міста так званого «фортечного поясу» Донеччини.

    З військової точки зору це не просто населені пункти. Це потужний оборонний район, який роками стримує російське просування на захід.

    Саме тому, на думку оглядача Bloomberg, сама наполегливість Кремля у вимозі отримати цю територію без бою свідчить про її стратегічну цінність.

    Для будь-якої української влади добровільна передача таких позицій була б надзвичайно важким політичним і військовим рішенням — особливо після величезних втрат, понесених під час їх оборони.

    На тлі цього США вже бачать ризик для самого НАТО

    Проблема виходить далеко за межі України.

    За даними Wall Street Journal, нові оцінки американської розвідки допускають, що Росія у період від осені 2026 року до 2029-го може спробувати перевірити єдність НАТО обмеженою провокацією або атакою.

    Серед сценаріїв — масштабна кібератака, використання озброєних формувань без чітких розпізнавальних знаків або невелике наземне вторгнення на східний фланг Альянсу.

    Метою такого кроку, за оцінками аналітиків, могла б бути не повномасштабна війна з НАТО, а перевірка готовності союзників застосувати статтю 5 і спроба посіяти розкол між США та Європою.

    Це робить результат війни в Україні ще важливішим для самого Заходу.

    Затримки допомоги вже коштували Україні можливостей

    Головна теза колонки Bloomberg полягає в тому, що нинішня ситуація не є першою.

    Західні країни протягом війни неодноразово затягували рішення щодо танків, далекобійних ракет, винищувачів та дозволів на застосування зброї.

    Часто техніка зрештою надходила — але вже після того, як військова ситуація змінювалася.

    Саме цей принцип «занадто мало і занадто пізно» Чемпіон вважає однією з причин того, що Україні не вдалося повністю використати успіхи 2022 року та швидше змінити стратегічну ситуацію.

    Тепер ризик повторюється вже у сфері протиракетної оборони.

    Українські сили змогли значно сповільнити російський наступ. Удари по тилу РФ дедалі сильніше впливають на логістику та економіку противника. Але одночасно Росія отримала тимчасову перевагу у балістичних засобах ураження, проти яких Україна критично залежить від обмежених західних запасів Patriot.

    Тому найближчі місяці можуть визначити, чи перетвориться нинішній тиск на Росію у реальний шанс для переговорів — або Кремль знову отримає час, щоб адаптуватися.

    Як підсумовує логіка Bloomberg, Україна вже зробила значну частину того, що могла зробити власними силами: зупинила російське просування, масштабувала далекобійні удари та розбудовує власну оборонну промисловість. Але створити сотні складних антибалістичних перехоплювачів за кілька місяців вона фізично не може.

    Тепер ключове рішення залежить від США та Європи: знайти необхідні ракети зараз або знову чекати, поки проблема стане значно дорожчою — і для України, і для самого Заходу.

  • Росія запустила по Україні майже 150 дронів: десятки БпЛА прорвалися до цілей

    Росія запустила по Україні майже 150 дронів: десятки БпЛА прорвалися до цілей

    У ніч проти 7 серпня Росія здійснила чергову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши 147 безпілотників різних типів. Сили протиповітряної оборони знешкодили 114 ворожих цілей, однак зафіксовано влучання 29 ударних дронів одразу на 15 локаціях.

    Про це вранці 7 серпня повідомили Повітряні сили Збройних сил України.

    Російська атака розпочалася ще близько 18:00 четверга, 6 серпня, і тривала протягом усієї ночі та ранку. Для удару противник використав одразу декілька типів безпілотних літальних апаратів.

    Серед них були ударні Shahed, зокрема їхні реактивні модифікації, БпЛА типу «Гербера» та «Італмас», а також дрони-імітатори «Пародія». Використання різних за характеристиками апаратів дозволяє противнику одночасно створювати додаткове навантаження на українську систему ППО та намагатися прорвати оборону окремими ударними безпілотниками.

    Запуски здійснювалися одразу з кількох напрямків. Повітряні сили зафіксували польоти російських дронів із районів Орла, Курська та Приморсько-Ахтарська на території РФ. Також безпілотники запускали з окупованого Донецька та району Гвардійського у тимчасово окупованому Криму.

    До відбиття масованого удару залучили практично всі доступні компоненти української протиповітряної оборони. По ворожих цілях працювали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони.

    За попередньою інформацією Повітряних сил станом на 08:30, вдалося збити або подавити 114 російських безпілотників типів Shahed, «Гербера», «Італмас» та інших моделей.

    Ворожі цілі знешкоджували на півночі, півдні та сході України.

    Водночас повністю відбити атаку не вдалося. Військові підтвердили влучання 29 ударних безпілотників на 15 локаціях. Ще на чотирьох локаціях зафіксовано падіння уламків збитих повітряних цілей.

    Таким чином, приблизно 78% від загальної кількості запущених уночі безпілотників були збиті або подавлені українською ППО та іншими засобами протидії. Водночас Повітряні сили не повідомляють у ранковому зведенні детального переліку об’єктів, по яких припали влучання.

    Станом на момент публікації ранкового повідомлення повітряна атака також ще не була повністю завершена. У повітряному просторі України залишалися російські безпілотники, тому військові закликали громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях у разі загрози.

    Нова атака відбувається на тлі активного пошуку Україною додаткових засобів протиповітряної та протиракетної оборони. Напередодні президент Володимир Зеленський провів окрему нараду щодо розвитку української балістичної та антибалістичної програми FREYJA. Київ паралельно веде переговори із союзниками про отримання додаткових ракет для наявних систем ППО, передусім Patriot.

    Виконувач обов’язків міністра закордонних справ Андрій Сибіга 6 серпня заявив, що Україна фактично «б’ється за кожну ракету» PAC-3 для Patriot. За його словами, обмежені світові виробничі можливості та високий попит на такі боєприпаси, зокрема через загострення ситуації на Близькому Сході, значно ускладнюють їх отримання.

    На цьому тлі Росія продовжує масштабувати використання ударних безпілотників і комбінувати різні їхні типи під час одного нальоту. Окрім класичних Shahed, у російських атаках дедалі частіше використовуються дешевші дрони та апарати-імітатори. Їхнім завданням може бути не лише безпосередній удар, а й перевантаження систем виявлення та змушування української ППО витрачати ресурси на визначення реальних загроз.

    Особливу небезпеку становить і використання реактивних безпілотників. Через значно більшу швидкість вони скорочують час, який мають українські підрозділи для виявлення, супроводу та знищення повітряної цілі.

    Саме тому Україна паралельно розвиває дешевші засоби перехоплення, включно з дронами-перехоплювачами, мобільними вогневими групами та системами РЕБ. Використовувати дорогі зенітні ракети проти кожного російського БпЛА економічно та технологічно неможливо, особливо за умов постійного нарощування масштабів атак.

    Нічний удар 7 серпня вкотре показав цю проблему. Росія одночасно запустила 147 апаратів кількох типів із п’яти основних районів, розташованих як на території РФ, так і на окупованих українських землях.

    Попри знешкодження більшості цілей, 29 ударних БпЛА змогли досягти 15 локацій, що демонструє: навіть високий відсоток роботи ППО не гарантує відсутності руйнувань під час настільки масованих нальотів.

    Повітряні сили наголошують, що інформація про результати атаки є попередньою. Оскільки на момент ранкового зведення ворожі безпілотники ще перебували в українському повітряному просторі, остаточні показники можуть бути уточнені.

  • Україна готує власну балістику і «анти-Pаtriot»: Зеленський назвав терміни перших великих результатів

    Україна готує власну балістику і «анти-Pаtriot»: Зеленський назвав терміни перших великих результатів

    Україна прискорює одразу два стратегічні ракетні напрями — створення власної балістичної зброї та розробку європейської системи протиракетної оборони FREYJA, здатної перехоплювати балістичні цілі. Президент Володимир Зеленський 6 серпня провів спеціальну нараду, на якій визначили графіки, відповідальних та етапи, що мають бути прискорені. За оцінкою глави держави, ключові результати за цими програмами Україна розраховує отримати протягом 2026–2027 років.

    У роботі беруть участь Рада національної безпеки і оборони, уряд, Міністерство оборони, Служба зовнішньої розвідки, командування Повітряних сил, Brave1 та провідні українські оборонно-технологічні компанії.

    Зеленський наголосив, що створення власної балістичної ракети та повноцінної антибалістичної системи належить до технологій, доступних лише обмеженій кількості держав.

    За його словами, Україна має для цього необхідну наукову школу, інженерні компетенції та вже сформовану промислову базу. Нинішній етап має перевести напрацювання від окремих технологій та випробувань до системного виробничого результату.

    Власна балістика і FREYJA — це два різні завдання

    У нинішніх повідомленнях важливо не змішувати дві паралельні українські програми.

    Перша стосується ударних балістичних ракет, які можуть застосовуватися по наземних цілях.

    Друга — FREYJA — передбачає створення антибалістичного перехоплювача та всієї системи протиракетної оборони, завдання якої прямо протилежне: знищувати ворожі балістичні ракети у повітрі.

    Один із найбільш публічних українських проєктів у цій галузі розвиває Fire Point. Компанія працює над балістичною ракетою FP-7 і на її технологічній основі створює спеціалізовану версію FP-7.X для майбутньої системи FREYJA.

    Ще у червні Reuters повідомляло, що Fire Point провела льотне випробування FP-7.X. За словами керівниці компанії Ірини Терех, ракета здійснила повністю керований маневрений політ. Саме ця технологія має стати базою для майбутнього антибалістичного перехоплювача.

    Водночас FP-7 розробляється і як ударна ракета класу «земля — земля».

    Українську балістику вже випробовують

    Робота над власними балістичними ракетами не почалася лише після серпневої наради Зеленського.

    Fire Point ще навесні демонструвала випробування FP-7. Співзасновник і головний конструктор компанії Денис Штілерман у розмові з Reuters порівнював її концепцію з американською ATACMS, але наголошував на ключовій перевазі української системи — для її бойового застосування Київ не потребуватиме політичного дозволу іншої держави.

    Цей фактор має стратегічне значення.

    Протягом війни застосування багатьох західних далекобійних систем залежало від політичних обмежень партнерів. Власне виробництво дає Україні значно більшу свободу у виборі цілей, темпів використання та масштабів виробництва.

    Водночас відкриті дані про всі українські балістичні програми залишаються обмеженими з очевидних міркувань безпеки. Тому не можна стверджувати, що всі проєкти, про які говорив Зеленський, стосуються саме Fire Point.

    FREYJA має стати європейською відповіддю на дефіцит Patriot

    Найбільш масштабним міжнародним напрямом є антибалістична програма FREYJA.

    Її офіційно запустили 13 липня у Парижі. Тоді Україна разом із дев’ятьма європейськими державами створила Інтегровану антибалістичну коаліцію.

    До числа засновників увійшли Україна, Франція, Німеччина, Італія, Данія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія. Коаліція залишається відкритою для інших держав.

    Її мета значно ширша, ніж створення ще однієї української ракети.

    Йдеться про європейську систему захисту від балістичних загроз, яка повинна включати ракети-перехоплювачі, радари, системи управління та наведення, промислове виробництво і спільну технологічну базу.

    Для Європи це особливо важливо через зростання балістичної загрози з боку Росії та поглиблення її військової співпраці з Північною Кореєю та Іраном.

    Перший робочий прототип хочуть отримати вже до середини 2027 року

    Терміни проєкту надзвичайно амбітні.

    Заступник секретаря РНБО Давид Алоян, який координує FREYJA, наприкінці липня розповів Reuters, що Україна прагне отримати перший мінімально життєздатний прототип системи вже у першій половині 2027 року.

    Йдеться не про повністю готову до масового розгортання систему, а про прототип, який зможе продемонструвати перші практичні результати.

    Це відповідає нинішній заяві Зеленського про те, що ключові результати очікуються саме на етапі 2026–2027 років.

    Проте навіть успішне перехоплення в рамках випробувань ще не означатиме негайного масового розгортання. Після цього систему потрібно буде довести, сертифікувати, інтегрувати з радарами та командними пунктами і запустити серійне виробництво.

    Чому Україні настільки терміново потрібна власна система

    Причина форсування FREYJA — різке посилення російських балістичних атак.

    За даними Зеленського, лише протягом одного тижня наприкінці липня Росія використала проти України 95 ракет різних типів, і понад половина з них була балістичною.

    Балістичні ракети є одними з найскладніших цілей для ППО.

    Вони летять на дуже високій швидкості, а на фінальному етапі атаки різко спускаються до цілі, залишаючи розрахункам протиповітряної оборони мінімальний час на реакцію.

    AP повідомляє, що на сьогодні саме американський Patriot є головною системою в українському арсеналі, здатною ефективно боротися з такими цілями, як «Іскандер-М», «Кинджал» та деякі інші складні ракетні загрози. Проблема полягає у недостатній кількості батарей і особливо ракет-перехоплювачів.

    Ракет для Patriot Україні стало різко менше

    Саме дефіцит перехоплювачів став одним із головних каталізаторів власної програми.

    За словами Зеленського, у 2026 році Україна отримала приблизно утричі менше західних ракет до систем ППО, ніж за аналогічний період 2025-го.

    Наслідки вже відчутні.

    Під час одного з останніх масованих ударів Росія застосувала по Україні 24 балістичні ракети та чотири ракети «Циркон», і українські сили ППО не змогли перехопити жодну з них.

    На цьому тлі навіть наявність самих батарей Patriot не вирішує проблему: без достатнього запасу PAC-2 і PAC-3 вони не можуть забезпечувати постійний захист великих міст.

    Саме тому на нараді Зеленського окремо говорили не тільки про FREYJA, а й про переговори з партнерами щодо додаткових PAC-2 та PAC-3.

    Україна все одно продовжує боротися за PAC-2 і PAC-3

    Власна система не повинна миттєво замінити Patriot.

    Навпаки, до моменту, коли FREYJA стане боєздатною, Україні критично потрібні американські перехоплювачі.

    Зеленський доручив Міністерству закордонних справ та Міністерству оборони добиватися конкретних результатів у переговорах із уже визначеними партнерами.

    Днем раніше Андрій Сибіга заявив, що українська дипломатія буквально «б’ється за кожну ракету» PAC-3.

    У липні Зеленський також обговорював можливість додаткових поставок антибалістичних ракет із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Німеччина бере участь у програмі PURL, через яку Україна закуповує дефіцитні ракети для ППО.

    Франція вже погодилася допомогти з FREYJA

    Один із найважливіших практичних результатів нового європейського курсу Україна отримала від Франції.

    У липневій спільній декларації Париж прямо взяв на себе зобов’язання підтримувати розробку українських антибалістичних перехоплювачів у межах FREYJA.

    Франція має сприяти кооперації українських підприємств із французькими оборонними компаніями та надавати експертизу свого Генерального директорату з озброєнь DGA.

    Окремо Франція та Італія дозволили ліцензійне виробництво ракет Aster 30 в Україні та домовилися про подальше постачання систем SAMP/T NG.

    Це показує, що Київ намагається сформувати не одну «чарівну» систему, а багатошарову протиракетну оборону: Patriot, SAMP/T, європейські ракети Aster і майбутню FREYJA.

    Європа фактично отримує власний аналог антибалістичної екосистеми

    У перспективі FREYJA може мати значення далеко за межами України.

    Нинішня європейська ППО залежить від кількох дорогих систем, значна частина технологій яких або виробляється у США, або випускається в обмежених кількостях.

    Війна показала, що навіть найсучасніша система малоефективна, якщо для неї фізично не вистачає ракет.

    Тому головна мета FREYJA — створити продукт, який можна буде виробляти значно більшими серіями у Європі та використовувати проти масованих балістичних атак.

    Україна у цьому проєкті має унікальну роль: вона володіє найбільшим у Європі реальним бойовим досвідом протидії сучасним балістичним ракетам.

    Саме тому нова система фактично розробляється не у лабораторних умовах, а з урахуванням щоденної війни.

    Найскладнішим може стати доступ до компонентів

    Зеленський окремо звернув увагу на питання критичних компонентів.

    Для сучасного антибалістичного перехоплювача недостатньо створити корпус, двигун та бойову частину.

    Потрібні надзвичайно точні системи наведення, високошвидкісна електроніка, сенсори, радари, програмне забезпечення та технології, здатні працювати проти цілей на величезних швидкостях.

    Саме тому на нараді говорили про локалізацію виробництва і технологічну співпрацю з партнерами.

    Reuters раніше повідомляло, що Fire Point уже домовляється з європейськими компаніями щодо технологічної кооперації для майбутньої системи.

    Україна намагається вирішити одразу дві стратегічні проблеми

    У разі успіху нинішня програма може суттєво змінити баланс можливостей України.

    Власна ударна балістична ракета означатиме меншу залежність від політичних обмежень партнерів при ударах по військових об’єктах противника.

    Власна антибалістична система означатиме меншу залежність від обмежених запасів PAC-3 і американських виробничих потужностей.

    Обидва напрями залишаються надзвичайно складними, і сам Зеленський не заявляє, що системи вже готові. Йдеться про етап прискореної розробки, випробувань, локалізації та формування міжнародної кооперації.

    Однак цього разу є й конкретний орієнтир: 2026–2027 роки.

    Якщо поставлений графік буде виконаний, Україна може стати однією з небагатьох держав світу, які одночасно здатні самостійно створювати балістичні ударні ракети та системи для їх перехоплення. І для країни, яка сьогодні залежить від кожної доступної ракети PAC-3, це вже питання не лише технологічного престижу, а стратегічної автономії та виживання під російською балістикою.

  • «Б’ємося буквально за кожну ракету»: Сибіга розкрив критичну ситуацію з PAC-3 для Patriot

    «Б’ємося буквально за кожну ракету»: Сибіга розкрив критичну ситуацію з PAC-3 для Patriot

    Україна веде фактично щоденну дипломатичну та військово-технічну боротьбу за ракети-перехоплювачі PAC-3 для систем Patriot, які залишаються одним із найважливіших засобів захисту українських міст від російської балістики. На тлі різкого скорочення поставок і глобального дефіциту таких ракет Київ паралельно намагається домовитися зі США про нові закупівлі, обміни черг у виробництві та можливе ліцензійне виробництво.

    Про це 6 серпня заявив виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга.

    За його словами, нинішня ситуація на міжнародному ринку протиракетного озброєння надзвичайно складна через одночасний попит з боку України, США та союзників на Близькому Сході.

    «Ми буквально б’ємося за кожну ракету», — заявив Сибіга, говорячи про PAC-3.

    За його словами, питання ракет для Patriot перебуває на рівні особистого контролю президента Володимира Зеленського, а українські дипломати щоденно працюють над пошуком додаткових перехоплювачів.

    Слова очільника МЗС прозвучали на тлі різкого погіршення ситуації з українською протиракетною обороною. За даними Reuters, у 2026 році Україна отримала від союзників лише близько третини тієї кількості ракет-перехоплювачів, яку отримала у 2025 році.

    Чому саме PAC-3 настільки важливі для України

    Patriot може застосовувати кілька типів ракет, однак для України особливу цінність становлять PAC-3 Missile Segment Enhancement — PAC-3 MSE.

    Це сучасні ракети-перехоплювачі, розроблені передусім для боротьби з тактичними балістичними ракетами, а також крилатими ракетами й літаками.

    На відміну від класичних зенітних ракет, які знищують ціль вибухом бойової частини поруч із нею, PAC-3 MSE використовує принцип hit-to-kill — фактично фізично врізається у ціль на великій швидкості.

    Американська армія називає PAC-3 MSE одним із ключових елементів своєї багаторівневої протиракетної оборони. Ракета має підвищені дальність, висоту перехоплення та маневреність порівняно з попередніми версіями PAC-3.

    Для України її цінність ще більша, оскільки саме Patriot залишається одним із небагатьох реально доступних засобів перехоплення російських балістичних ракет.

    США виробляють близько 600 PAC-3 на рік

    Сибіга звернув увагу, що американські виробничі можливості поки залишаються обмеженими.

    Його оцінка у близько 600 ракет на рік відповідає відкритій інформації самого виробника Lockheed Martin.

    У 2025 році компанія поставила рекордні 620 PAC-3 MSE. На початку 2026 року Lockheed Martin повідомила, що її виробничі потужності становлять приблизно 600 ракет щороку.

    Тобто це не 600 ракет лише для України.

    Цей обсяг має одночасно задовольняти потреби американських збройних сил та численних країн-союзників, які використовують Patriot.

    Саме тому кожна додаткова партія для Києва фактично стає предметом окремих політичних і військових домовленостей.

    Виробництво планують збільшити більш ніж утричі

    Ситуація поступово має змінитися.

    У січні 2026 року уряд США та Lockheed Martin уклали масштабну семирічну рамкову угоду про різке нарощування випуску PAC-3 MSE.

    Компанія планує збільшити річні виробничі потужності приблизно з 600 до 2000 ракет на рік.

    У квітні американська армія додатково уклала з Lockheed Martin контракт на 4,7 млрд доларів, спрямований саме на прискорення виробництва PAC-3 MSE.

    Однак різко збільшити випуск ракет за кілька місяців неможливо.

    Потрібно розширити підприємства, найняти персонал, збільшити випуск двигунів, електроніки та інших компонентів, а також наростити можливості десятків компаній у виробничому ланцюжку.

    Тому для України головною проблемою залишається не те, скільки PAC-3 США зможуть виробляти через кілька років, а скільки перехоплювачів Київ отримає зараз.

    США самі зіткнулися з дефіцитом

    Україна конкурує за PAC-3 не лише з іншими союзниками.

    Через війну на Близькому Сході Сполучені Штати самі почали витрачати значні запаси своїх високоточних і протиракетних боєприпасів.

    Reuters повідомляло, що за п’ять місяців війни з Іраном американські сили використали значну частину запасів низки високоточних ракет. Особливо великим було навантаження на системи Patriot і THAAD.

    За оцінками джерел агентства, США могли використати близько 65% доступних Patriot-перехоплювачів, призначених для оперативних потреб у цьому конфлікті.

    Саме ця ситуація пояснює слова Сибіги про «геополітичні реалії».

    Навіть за наявності політичної підтримки України фізичні запаси ракет обмежені.

    Поставки Україні впали утричі

    Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що у 2026 році постачання Україні ракет-перехоплювачів скоротилося приблизно утричі порівняно з попереднім роком.

    За даними Reuters, проблема найбільше стосується боєприпасів для Patriot.

    Це відбувається саме тоді, коли Росія, навпаки, збільшує кількість балістичних ракет у своїх атаках.

    31 липня РФ здійснила масштабний удар по Києву, застосувавши 35 ракет, із яких 27 були балістичними. Через нестачу перехоплювачів українські сили змогли збити лише одну балістичну ціль.

    Цей епізод показав проблему максимально наочно: навіть наявність батарей Patriot не гарантує захисту, якщо для них немає достатньої кількості ракет.

    Загроза зростає ще й через КНДР

    Одночасно Росія отримує додаткові балістичні можливості від Північної Кореї.

    Українська розвідка повідомила про розгортання у Воронезькій області спеціалізованого ракетного підрозділу КНДР, який потенційно може мати близько 90 військовослужбовців, шість пускових установок та до 120 балістичних ракет.

    Reuters також повідомляло, що з 2023 року Північна Корея могла передати Росії близько 150 балістичних ракет KN-23 і KN-24.

    Таким чином виникає небезпечний дисбаланс: Росія розширює власний балістичний арсенал за допомогою КНДР, тоді як Україна має дедалі жорсткіше конкурувати за обмежений запас перехоплювачів.

    Київ хоче отримати ліцензію на виробництво Patriot

    Україна намагається вирішити проблему не лише додатковими поставками.

    Сибіга підтвердив, що Київ веде зі США консультації щодо ліцензій.

    Мова йде про можливість участі України у виробництві компонентів або безпосередньо ракет Patriot.

    Наприкінці липня українська представниця у США Ольга Стефанішина також підтверджувала Reuters, що Київ веде переговори про отримання ліцензії на виробництво PAC-3.

    Однак навіть у разі політичної домовленості швидкого результату очікувати не варто.

    За оцінками, створення повноцінного виробництва таких складних ракет може зайняти кілька років. Reuters раніше повідомляло, що процес здатен розтягнутися приблизно до п’яти років залежно від формату домовленості.

    Один із варіантів — мінятися місцями у виробничій черзі

    Через це Україна одночасно шукає короткострокові рішення.

    Одне з них — так звані production line swaps, коли країна, яка вже замовила PAC-3 і стоїть у виробничій черзі, погоджується передати Україні своє місце, а власні ракети отримати пізніше.

    За даними Reuters, Київ уже вивчає такі схеми поряд із прямими закупівлями та майбутнім ліцензійним виробництвом.

    Саме тому, за словами Сибіги, над питанням працює практично весь український дипломатичний корпус.

    Країна може мати ракети Patriot у контракті, на складі чи у виробничому плані — і завдання української дипломатії полягає в тому, щоб переконати союзника тимчасово передати їх Києву.

    Навіть 2000 PAC-3 на рік проблему одразу не вирішать

    Нові американські плани щодо збільшення виробництва до 2000 PAC-3 MSE на рік виглядають масштабно, але попит також швидко зростає.

    Patriot використовують США, Німеччина, Польща, Румунія, Нідерланди, Японія, Південна Корея, Саудівська Аравія, Ізраїль та інші держави.

    Lockheed Martin повідомляла, що PAC-3 обрали вже 17 країн.

    Крім того, американська армія у вересні 2025 року уклала багаторічний контракт на 1970 PAC-3 MSE загальною вартістю 9,8 млрд доларів для США та іноземних партнерів.

    Тобто виробничі потужності значною мірою розписані наперед.

    Росія намагається перетворити дефіцит PAC-3 на свою перевагу

    Для Москви нестача перехоплювачів стала окремим фактором військового планування.

    Українська влада та західні аналітики неодноразово звертали увагу, що РФ збільшує частку балістичних ракет у комбінованих атаках саме тому, що їх значно складніше перехопити.

    І якщо Україна витрачає дорогі PAC-3 швидше, ніж отримує нові, з кожним наступним масованим ударом можливості протиракетної оборони можуть скорочуватися.

    Саме тому слова Сибіги про боротьбу «за кожну ракету» — не дипломатичне перебільшення.

    Сьогодні одна додаткова PAC-3 може означати один збитий «Іскандер» або іншу балістичну ракету, яка в іншому випадку може влучити у житловий будинок, електростанцію чи інший критично важливий об’єкт.

    І поки американська промисловість лише розгортає виробництво від нинішніх приблизно 600 до майбутніх 2000 ракет на рік, Україна змушена вирішувати проблему тут і зараз — через прямі закупівлі, передачі зі складів союзників, обмін місцями у виробничих чергах та переговори про власне ліцензійне виробництво.

  • КНДР перекидає Росії 120 балістичних ракет: в ISW попередили про нову хвилю ударів по Україні

    КНДР перекидає Росії 120 балістичних ракет: в ISW попередили про нову хвилю ударів по Україні

    Військова співпраця Росії та Північної Кореї виходить на новий рівень і може безпосередньо вплинути на інтенсивність російських ракетних атак по Україні. Пхеньян розпочав розгортання власного ракетного підрозділу на території РФ, який потенційно може отримати до 120 балістичних ракет і шість пускових установок. Одночасно, за інформацією української військової розвідки, КНДР уже передала Москві нову партію з приблизно 40 ракет KN-23 і KN-24.

    Про розгортання північнокорейських ракетників 5 серпня повідомило агентство Reuters із посиланням на представника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрія Черняка. За його словами, йдеться приблизно про 90 військовослужбовців КНДР, яких планують розмістити у Воронезькій області Росії. Підрозділ може діяти у складі російської 112-ї ракетної бригади.

    Очікується, що північнокорейський підрозділ може отримати до шести пускових установок та 120 балістичних ракет. Водночас остаточна конфігурація формування і кількість переданого озброєння, за інформацією української розвідки, ще можуть змінитися — ці параметри мають остаточно визначити під час переговорів між Москвою та Пхеньяном на високому рівні.

    Це означатиме якісно новий етап участі Північної Кореї у війні Росії проти України. Москва вже тривалий час використовує північнокорейські боєприпаси та балістичні ракети, однак розміщення окремого ракетного підрозділу КНДР на російській території створює можливість безпосередньої участі північнокорейських військових у забезпеченні ракетних операцій.

    Росія може збільшити кількість балістичних ударів

    В Інституті вивчення війни звертають увагу на особливу небезпеку такого розвитку подій саме зараз. Додаткові запаси північнокорейських балістичних ракет дозволять Москві збільшувати кількість атак, не витрачаючи такими темпами власні запаси балістичних ракет.

    Фактично КНДР може створити для Кремля додатковий резерв озброєння, який дасть можливість підтримувати високий темп ударів протягом тривалішого періоду. Особливо небезпечно це на тлі дефіциту дорогих ракет-перехоплювачів, необхідних Україні для боротьби з балістичними цілями. ISW вважає, що Москва та Пхеньян можуть намагатися використати цю вразливість української протиповітряної оборони.

    Reuters також зазначає, що Україна відчуває гостру потребу у високотехнологічних засобах ППО, тоді як Росія намагається скористатися ситуацією, збільшуючи застосування балістичних ракет, перехоплення яких є значно складнішим порівняно з багатьма іншими типами повітряних цілей.

    Таким чином, загроза полягає не тільки у появі ще 120 ракет. Москва потенційно отримує можливість комбінувати власні «Іскандери» з північнокорейськими KN-23 та KN-24, а також крилатими ракетами й ударними безпілотниками, намагаючись перевантажувати українську систему ППО.

    Північна Корея отримує полігон для випробування своїх ракет

    Є ще один важливий аспект співпраці Москви та Пхеньяна. Для КНДР війна проти України фактично створює можливість перевіряти власне озброєння у реальних бойових умовах.

    Аналітики ISW звертають увагу, що використання північнокорейських ракет Росією дозволяє Пхеньяну збирати інформацію про їхню реальну ефективність, точність і здатність долати сучасні системи протиповітряної та протиракетної оборони. Отримані дані можуть використовуватися для подальшого вдосконалення ракетної програми КНДР.

    Особливе занепокоєння викликає KN-23 — північнокорейська твердопаливна балістична ракета малої дальності, яку часто порівнюють із російським «Іскандером-М».

    За даними Missile Threat проєкту Center for Strategic and International Studies, KN-23 може мати максимальну дальність приблизно до 690 км залежно від конфігурації та нести бойову частину масою близько 500 кг. Ракета рухається за квазібалістичною траєкторією і здатна виконувати маневри на завершальній ділянці польоту, що ускладнює її перехоплення.

    Саме поєднання значної бойової частини та складної траєкторії робить такі ракети особливо небезпечними для українських міст.

    Москва вже отримала нову партію KN-23 та KN-24

    Паралельно з формуванням ракетного підрозділу Пхеньян, за інформацією ГУР, уже передав Росії нову партію приблизно з 40 ракет KN-23 та KN-24 разом із персоналом.

    Російські війська застосовують північнокорейські балістичні ракети проти України ще з кінця 2023 року. Тому нинішнє розгортання не означає появу принципово нового виду зброї на полі бою. Головна зміна полягає в масштабах постачання та можливій безпосередній присутності спеціалізованих північнокорейських ракетників.

    Водночас міжнародні структури раніше вже документували масштабну військову співпрацю двох держав. У травні 2025 року багатостороння група з моніторингу санкцій MSMT оприлюднила окремий звіт щодо військового співробітництва КНДР і Росії. У ньому йшлося про передачу озброєнь, підготовку північнокорейських військових Росією та порушення відповідних резолюцій Ради Безпеки ООН.

    Механізм MSMT був створений після того, як робота групи експертів комітету Ради Безпеки ООН щодо санкцій проти КНДР фактично припинилася у 2024 році через російське вето.

    Для України це означає додатковий тиск на ППО

    Найближчим практичним наслідком нового постачання може стати збільшення кількості балістичних цілей під час російських атак.

    На відміну від повільніших ударних безпілотників або частини крилатих ракет, балістичні ракети рухаються з надзвичайно високою швидкістю, а час від їх виявлення до можливого удару є значно коротшим. Для ефективного перехоплення таких цілей Україні потрібні спеціалізовані системи протиракетної оборони та відповідні ракети-перехоплювачі.

    Саме тому збільшення російського балістичного арсеналу може мати непропорційно великий ефект: кожна додаткова ракета змушує Україну витрачати дефіцитні високотехнологічні боєприпаси ППО.

    Військовий експерт Foreign Policy Research Institute Роб Лі у коментарі Reuters також звернув увагу, що збільшення кількості доступних Росії балістичних ракет створює додатковий тиск на українську протиповітряну оборону, яка залишається одним із критично важливих елементів захисту країни.

    Союз Москви та Пхеньяна стає дедалі небезпечнішим

    Нинішнє розгортання демонструє, наскільки далеко зайшло військове зближення Росії та КНДР. Якщо раніше Пхеньян передусім виступав постачальником боєприпасів і ракет, то тепер співпраця поступово переходить до безпосереднього залучення спеціалізованих військових формувань.

    Для Москви така модель має очевидну перевагу: вона дозволяє поповнювати арсенали за рахунок виробничих потужностей союзника та одночасно зберігати більшу частину власного ракетного резерву.

    Для Північної Кореї війна дає іншу вигоду — можливість перевіряти власну зброю проти сучасних західних систем ППО та отримувати бойовий досвід, який неможливо повноцінно відтворити під час полігонних випробувань.

    Саме тому потенційна поява 120 нових північнокорейських ракет у Росії є загрозою не лише через їхню кількість. Вона свідчить про формування дедалі глибшої військової інтеграції між Москвою та Пхеньяном, за якої Росія отримує додаткові ресурси для продовження війни, а КНДР — можливість удосконалювати власні ракетні технології на основі досвіду їхнього реального бойового застосування проти України.

  • Зеленський припустив політичний тиск: Україна отримує менше ракет для ППО

    Зеленський припустив політичний тиск: Україна отримує менше ракет для ППО

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що скорочення постачань ракет для українських систем протиповітряної оборони може бути пов’язане не лише з безпековою ситуацією на Близькому Сході, а й із політичними мотивами окремих західних партнерів. За словами глави держави, не можна виключати, що зменшення військової допомоги є одним зі способів посилити тиск на Україну та зробити її більш поступливою у питаннях, пов’язаних із війною.

    Про це президент повідомив у своєму Telegram-каналі, коментуючи ситуацію із забезпеченням української протиповітряної оборони. Зеленський зазначив, що факт скорочення постачань підтверджує командувач Повітряних сил ЗСУ Анатолій Кривоножко. За офіційними поясненнями партнерів, основною причиною дефіциту є переорієнтація ресурсів США та європейських країн через загострення ситуації на Близькому Сході. Попри те, що рівень їхньої залученості в цьому регіоні вже зменшився, обсяги поставок антибалістичних ракет для українських комплексів Patriot та інших систем ППО так і не повернулися до попереднього рівня.

    Президент наголосив, що не має підтверджень існування інших причин, однак не виключає, що політичний фактор також може впливати на рішення союзників. На його думку, частина партнерів може розглядати обмеження військової допомоги як інструмент впливу на позицію України. Зеленський підкреслив, що така ситуація є серйозним викликом для держави, особливо в умовах посилення російських масованих повітряних атак.

    Глава держави зауважив, що Україна змогла пройти минулий опалювальний сезон, однак скорочення поставок ракет відбувалося поступово протягом останніх місяців. У результаті країна нині стикається з постійним дефіцитом засобів для перехоплення балістичних ракет, що значно ускладнює захист критичної інфраструктури та мирного населення.

    Саме тому, за словами Зеленського, одним із головних пріоритетів стає розвиток власної системи протиповітряної оборони. Президент наголосив, що створення українських засобів ППО є стратегічно важливим не лише для періоду повномасштабної війни, а й для забезпечення безпеки країни після її завершення. Він переконаний, що розвиток власного оборонно-промислового комплексу дозволить Україні зменшити залежність від зовнішніх поставок і швидше реагувати на сучасні воєнні загрози.

    Заява президента пролунала на тлі чергової хвилі російських атак по українських містах. Після одного з останніх масованих ударів Росії загинули щонайменше 17 людей, ще 44 отримали поранення. Коментуючи ці події, Зеленський закликав міжнародних партнерів не зволікати з передачею перехоплювачів для систем ППО, наголосивши, що кожна затримка безпосередньо впливає на здатність України захищати своїх громадян від ракетного терору.

    Президент також нагадав, що порівняно з минулим роком обсяги постачання ракет для української протиповітряної оборони скоротилися приблизно втричі, хоча, за його словами, необхідні ресурси у партнерів залишаються. Саме тому Україна паралельно активізує роботу над розвитком власних оборонних технологій, щоб компенсувати нестачу західної допомоги та зміцнити захист свого повітряного простору.

  • Зеленський заявив, що постачання ракет для ППО від партнерів скоротилося втричі

    Зеленський заявив, що постачання ракет для ППО від партнерів скоротилося втричі

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що у 2026 році обсяги постачання ракет для систем протиповітряної оборони від міжнародних партнерів скоротилися втричі порівняно з минулим роком. За його словами, проблема полягає не у відсутності боєприпасів, а в необхідності ухвалення відповідних політичних рішень.

    Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.

    Зеленський провів нараду за участю військового командування, представників Міністерства оборони, Служби безпеки України, Головного управління розвідки та Офісу президента.

    Під час засідання президент заслухав доповіді головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого, начальника Генерального штабу Ігоря Скибюка та виконувача обов’язків міністра оборони Євгенія Хмари щодо ситуації на фронті, забезпечення українських військових та найнагальніших потреб у постачанні озброєння.

    Окрему увагу учасники наради приділили додатковим заходам із захисту критичної інфраструктури України на тлі посилення російських повітряних атак.

    “В цьому році, на жаль, значно скоротилося постачання антибалістики від партнерів. Кількість ракет для ППО в постачанні скоротилася втричі, якщо порівнювати з 2025 роком. І йдеться не тільки про цей літній час, а про всі періоди першого півріччя 2026 року. Ракети в партнерів є”, — заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що Україна очікує від союзників необхідних політичних рішень, які дозволять відновити постачання засобів протиракетної оборони та прискорити виробництво відповідних озброєнь. За його словами, одним із пріоритетів залишається локалізація виробництва окремих видів ракетної продукції безпосередньо в Україні.

    Заява пролунала після чергової масованої атаки Росії, під час якої українські сили ППО не змогли перехопити жодної з балістичних ракет через дефіцит засобів протиракетної оборони.

    Раніше Володимир Зеленський уже закликав партнерів активізувати передачу Україні ракет-перехоплювачів. Водночас, за інформацією Financial Times, президент США Дональд Трамп відмовився задовольнити прохання українського лідера щодо додаткових ракет для систем Patriot, пояснивши це скороченням американських запасів та необхідністю забезпечення безпеки військових об’єктів США і союзників на Близькому Сході.

    Попри це, як зазначав Зеленський раніше, Україна та Сполучені Штати продовжують реалізовувати домовленості, досягнуті під час нещодавніх переговорів, і вже готують документи для нових спільних проєктів у сфері ракетного озброєння.

  • Трамп відмовив Зеленському в ракетах Patriot

    Трамп відмовив Зеленському в ракетах Patriot

    Президент США Дональд Трамп відмовився надати Україні додаткові ракети-перехоплювачі для систем протиповітряної оборони Patriot, попри особисте прохання президента Володимира Зеленського. Причиною такого рішення, за даними ЗМІ, стала нестача боєприпасів у США.

    Про це повідомляє Financial Times.

    За інформацією видання, питання постачання ракет обговорювалося під час зустрічі президентів у Білому домі 28 липня. Зеленський попросив американського лідера передати Україні ще кілька сотень ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot.

    Втім, як стверджують співрозмовники Financial Times, Дональд Трамп одразу дав зрозуміти, що не готовий задовольнити це прохання.

    За словами джерел, президент США пояснив свою позицію тим, що запаси таких ракет у Сполучених Штатах суттєво скоротилися. Він також зазначив, що наявні перехоплювачі необхідні для захисту американських військових об’єктів на Близькому Сході та союзників у країнах Перської затоки на тлі протистояння з Іраном.

    Повідомлення Financial Times з’явилося після масованої російської атаки на Україну в ніч на 5 серпня. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія випустила по Україні 28 ракет і 115 безпілотників. Українська протиповітряна оборона знищила майже сотню дронів, однак цього разу не змогла перехопити жодної з балістичних ракет.

    Після атаки президент Володимир Зеленський вкотре закликав міжнародних партнерів посилити підтримку України.

    “Партнери, які не готові допомагати активніше з постачанням перехоплювачів уже зараз, можуть допомогти новими санкційними кроками. Значна частина російського виробництва балістичних ракет не перебуває під санкціями. Досі”, — наголосив глава держави.

    Президент також закликав країни G7, Європейський Союз та інших союзників посилити санкційний тиск на Росію, щоб обмежити її можливості виробляти балістичні ракети.

    Нагадаємо, 5 серпня Володимир Зеленський публічно заявив про необхідність якнайшвидшого постачання Україні додаткових засобів протиракетної оборони. Водночас, за інформацією ЗМІ, американська адміністрація продовжує обговорювати можливість передачі Україні ліцензій на виробництво або обслуговування систем Patriot, попри стриману позицію Дональда Трампа щодо нових поставок ракет-перехоплювачів.

  • Росія випустила по Україні 28 ракет і 115 дронів: ППО не змогла перехопити балістику

    Росія випустила по Україні 28 ракет і 115 дронів: ППО не змогла перехопити балістику

    У ніч на 5 серпня російські війська здійснили одну з наймасштабніших повітряних атак останнього часу, застосувавши проти України 28 ракет різних типів та 115 ударних і безпілотників-імітаторів. Основною ціллю удару стала Київська область. Водночас українські сили протиповітряної оборони знищили майже сотню ворожих дронів, однак перехопити балістичні ракети цього разу не вдалося.

    Про це повідомили у Повітряних силах Збройних сил України.

    За даними військових, Росія використала чотири протикорабельні ракети “Циркон”/”Онікс”, запущені з території Курської та Ростовської областей РФ, а також 24 балістичні ракети “Іскандер-М”/С-400, які були випущені з Брянської та Курської областей.

    Крім ракет, окупанти застосували 115 безпілотників, серед яких ударні дрони типу Shahed, реактивні модифікації цих БпЛА, “Гербера”, “Італмас” та безпілотники-імітатори “Пародія”. Запуски здійснювалися з районів Курська, Міллерового, Орла, тимчасово окупованого Донецька та Гвардійського в окупованому Криму.

    До відбиття повітряного нападу були залучені авіація, підрозділи зенітних ракетних військ, сили радіоелектронної боротьби, підрозділи безпілотних систем та мобільні вогневі групи Сил оборони України.

    За попередніми даними станом на 08:30, українська протиповітряна оборона знищила або подавила 98 ворожих безпілотників різних типів на півночі, сході та півдні країни.

    Водночас Повітряні сили підтвердили влучання російських ракет і 17 ударних безпілотників на 26 різних локаціях. Крім того, падіння уламків збитих повітряних цілей зафіксовано ще на шести локаціях.

    У військовому командуванні також наголосили, що повітряна атака тривала й після оприлюднення оперативного зведення. У повітряному просторі України залишалися ворожі безпілотники, тому громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та дотримуватися правил безпеки.

    Нагадаємо, внаслідок нічної атаки Росії значних руйнувань зазнали Київ та Київська область. У столиці зросла кількість постраждалих, а в Київській області, зокрема на залізничній платформі поблизу атакованих логістичних об’єктів, було виявлено загиблих.

  • США витратили майже 80% ракет THAAD

    США витратили майже 80% ракет THAAD

    Армія США суттєво скоротила запаси ракет-перехоплювачів для ключових систем протиповітряної оборони після війни з Іраном. За даними американських ЗМІ, військове керівництво вже попереджає, що резерви окремих видів боєприпасів досягли небезпечно низького рівня, що може вплинути на здатність країни реагувати на нові загрози.

    Про це повідомляє CNN.

    За інформацією видання, найбільше скоротилися запаси ракет для системи THAAD. Посилаючись на двох обізнаних співрозмовників, CNN зазначає, що з початку війни з Іраном американські військові використали майже 80% ракет THAAD від довоєнного запасу. Також було витрачено приблизно половину ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot.

    За оцінками Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), до початку бойових дій із Іраном США мали близько 452 ракет THAAD та приблизно 2200 ракет Patriot. Таким чином, нинішній рівень запасів викликає занепокоєння серед американських військових і союзників Вашингтона.

    Особливу стурбованість висловлюють країни Перської затоки, які значною мірою покладаються на американські системи протиповітряної оборони для захисту від можливих іранських ракетних та безпілотних атак. За словами кількох американських посадовців, дефіцит ракет може суттєво обмежити можливості США та їхніх партнерів у разі нової ескалації конфлікту.

    Як зазначає CNN, питання виснаження запасів високоточної зброї стало одним із ключових факторів під час обговорення можливих нових ударів по Ірану. Саме через побоювання щодо нестачі боєприпасів президент США Дональд Трамп, за інформацією видання, вирішив відмовитися від запланованої ескалації минулими вихідними.

    Журналісти наголошують, що це вже щонайменше другий випадок за останні тижні, коли високопосадовці адміністрації Трампа під час обговорення військових сценаріїв висловлювали серйозне занепокоєння через швидке скорочення запасів критично важливих боєприпасів.

    Напередодні агентство Reuters також повідомляло, що під час війни з Іраном американські військові використали майже всі наявні високоточні далекобійні ракети окремих типів. Зокрема, йшлося про значне скорочення запасів ракет ATACMS, PrSM і Tomahawk.

    Водночас, за словами міністра фінансів США Скотта Бессента, Вашингтон і Тегеран перебувають за крок до можливої мирної домовленості, якщо сторонам вдасться узгодити механізми контролю над судноплавством в Ормузькій протоці. Раніше у ЗМІ також з’являлася інформація, що Іран нібито пом’якшив частину своїх вимог у межах переговорного процесу.