Golovnitemu.com

Позначка: ППО

  • Польща нарощує військові сили біля українського кордону

    Польща нарощує військові сили біля українського кордону

    Польща суттєво збільшує військову присутність у Люблінському воєводстві, яке межує з Україною. Міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш 5 жовтня оголосив про розширення наявних підрозділів, створення нових військових частин і розміщення в регіоні однієї з польських батарей системи Patriot. Це буде перший випадок, коли польські Patriot розгорнуть саме на Люблінщині.

    За словами міністра, східні регіони Польщі, зокрема Люблінщина та Підкарпаття, дедалі частіше стикаються з повітряними тривогами та ризиками, пов’язаними з російськими ударами по західних областях України. Саме тому Варшава хоче додатково посилити оборону цієї частини країни.

    Одним із ключових рішень стане розміщення батареї Patriot у районі Любліна. Косіняк-Камиш підкреслив, що польські комплекси такого типу раніше в цьому регіоні не базувалися. За його словами, військова присутність на Люблінщині вже значна, але найближчим часом кількість підрозділів зростатиме.

    Нова бригада та підрозділи ППО

    У регіоні продовжується формування 18-ї мотопіхотної бригади, яка увійде до складу 18-ї механізованої дивізії. Її командування планують розмістити поблизу Ополя-Любельського та Понятової.

    Окремий військовий підрозділ має з’явитися у Білгораї. Туди планують перекинути батальйон нової бригади, а також частини протиповітряної оборони.

    Ще один новий напрямок — безпілотні системи. У Лукові польська армія планує створити підрозділ, який у перспективі може розростися до окремої бригади безпілотних систем.

    Косіняк-Камиш наголосив, що йдеться не лише про повітряні дрони. Польща розвиватиме також наземні, надводні та підводні безпілотні платформи. Міністр раніше називав дрони та антидронові системи одним із трьох головних напрямків модернізації польської армії поряд зі штучним інтелектом і далекобійними високоточними засобами.

    У Свіднику готують базу для гелікоптерів

    Польське Міноборони також планує розвивати військову авіаційну інфраструктуру в регіоні.

    У Свіднику мають створити базу гелікоптерів Сухопутних військ. Саме туди в перспективі можуть надходити американські ударні гелікоптери AH-64E Apache, поставки яких Польща очікує з 2028 року. До цього часу Варшава планує завершити всі формальності та підготувати інфраструктуру аеропорту для військового використання.

    Також заплановане розширення Авіаційної академії в Дембліні. Для її розвитку в районі Собєшина мають передати кілька десятків гектарів землі.

    Паралельно триватимуть інвестиції в районі Красьника, де вже розташована база американських танків Abrams.

    Схід Польщі вже перевели у підвищену готовність

    Рішення про посилення Люблінщини не є ізольованим кроком.

    Ще у вересні Польща перевела шість прикордонних переходів у Люблінському та Підкарпатському воєводствах у стан підвищеної готовності після російських атак дронами по західній Україні. Це передбачало посилену присутність військових і нові безпекові процедури на кордоні.

    Крім того, з початку жовтня Польща змінила процедури роботи протиповітряної оборони через ризики, пов’язані з російськими ударами по Україні.

    Нові рішення щодо Люблінщини фактично продовжують цю лінію: Варшава не лише реагує на окремі інциденти, а поступово розбудовує постійну військову інфраструктуру на сході країни.

    Польща паралельно посилює співпрацю зі США

    На цьому тлі Варшава також продовжує переговори зі США про збільшення американської військової присутності.

    У червні польський уряд офіційно схвалив початок підготовки до створення постійної бази Збройних сил США в Польщі, а американська сторона позитивно відреагувала на цю пропозицію.

    Тож посилення Люблінщини вписується у ширшу стратегію Польщі: більше ППО, більше бронетехніки, розвиток дронових військ і розширення військової інфраструктури на східному напрямку.

    Найпомітнішим символом цих змін стане саме перша польська батарея Patriot у Люблінському воєводстві.

  • Україна створила малу ракету проти реактивних «Шахедів»: що відомо про «Ніку» і «Спис»

    Україна створила малу ракету проти реактивних «Шахедів»: що відомо про «Ніку» і «Спис»

    Україна переходить до нового етапу боротьби з російськими реактивними ударними безпілотниками. Найближчим часом мають розпочатися випробування нової малої ракети «Ніка», створеної для перехоплення швидкісних дронів типу Shahed. Водночас інший перспективний засіб — українсько-німецький перехоплювач SPYS, або «Спис», — уже пройшов тестування з позитивним результатом.

    Про нові розробки президент Володимир Зеленський розповів 4 жовтня під час спілкування з журналістами. Глава держави прямо пов’язав їхню появу з необхідністю протидіяти реактивним версіям російських ударних БПЛА, які стали значно складнішою ціллю для традиційних засобів протиповітряної оборони.

    За словами Зеленського, в Україні з’являється нова мала ракета «Ніка», призначена саме для боротьби з реактивними «Шахедами».

    Президент повідомив, що попереду її випробування. При цьому українська та німецька сторони, за його словами, позитивно оцінюють перспективи цієї розробки. Детальні технічні характеристики «Ніки» — її дальність, швидкість, тип наведення або вартість одного перехоплення — наразі офіційно не розголошуються.

    «Спис» уже пройшов успішний тест

    Паралельно Україна працює над іншим засобом боротьби з реактивними дронами — перехоплювачем SPYS, який у частині українських повідомлень називають «Спис».

    Зеленський заявив, що тест нової системи завершився позитивно.

    За даними Укрінформу, йдеться про німецько-український швидкісний дрон-перехоплювач SPYS. Президент подякував за результат компанії Quantum Systems, яка бере участь у проєкті.

    Таким чином, Україна фактично випробовує одразу два різні підходи до нової повітряної загрози: швидкісний дрон-перехоплювач і компактну ракету.

    Такий підхід має особливе значення через різке збільшення кількості реактивних російських безпілотників.

    Реактивні «Шахеди» стали серйознішою проблемою

    Звичайні дрони типу Shahed мають відносно невелику швидкість, що дозволяє застосовувати проти них мобільні вогневі групи, кулемети, зенітну артилерію та дрони-перехоплювачі.

    Реактивні модифікації змінюють ситуацію.

    Вони проходять маршрут значно швидше, скорочують час на виявлення та реакцію і можуть бути складнішими цілями для дешевих засобів перехоплення.

    Зеленський раніше повідомляв, що українські сили знищують приблизно 85–90% звичайних ударних безпілотників, тоді як ефективність проти реактивних дронів становить близько 57%. Україна паралельно тестує кілька моделей швидкісних перехоплювачів.

    «Ненька інфо» раніше писала, що наприкінці вересня президент називав показник перехоплення реактивних «Шахедів» на рівні близько 55% та попереджав про плани Росії різко масштабувати цей напрям.

    Росія хоче різко наростити виробництво

    Проблема може стати ще гострішою протягом найближчих місяців.

    За даними, які президент озвучував із посиланням на українську розвідку, Росія може у 2027 році витратити близько 12 млрд доларів на виробництво реактивних безпілотників і баражуючих боєприпасів.

    ГУР раніше також повідомляло, що РФ планує збільшити частку реактивних «Шахедів» приблизно до 50% від загального виробництва ударних безпілотників цього сімейства.

    За оцінками розвідки, російська промисловість уже перейшла до серійного виробництва реактивних апаратів типу «Герань-4» і «Герань-5». ГУР: Росія планує довести частку реактивних «Шахедів» до 50%

    За одну атаку Росія запускала десятки реактивних дронів

    Масштаб проблеми став особливо помітним у вересні.

    Під час атаки в ніч на 23 вересня Повітряні сили зафіксували 161 повітряну ціль, серед яких було одразу 82 реактивні «Шахеди».

    Тобто реактивні модифікації становили більше половини ударних засобів, використаних Росією в межах тієї атаки. 161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами

    Кількома днями раніше під час ще одного нічного удару приблизно половину зі 138 російських дронів також становили реактивні модифікації.

    Це означає, що Україна вже зіткнулася не з експериментальним використанням одиничних апаратів, а з поступовим переходом Росії до їхнього масового застосування.

    Роботи над новим перехопленням прискорили ще у вересні

    Поява назв «Ніка» та «Спис» стала фактично продовженням роботи, про яку українська влада говорила протягом попереднього місяця.

    Ще 3 вересня Зеленський після засідання Ставки заявив, що українські виробники вже мають прототипи швидкісних дронів-перехоплювачів.

    Головним завданням президент тоді назвав доведення цих систем до необхідного рівня ефективності та подальший перехід до серійного виробництва. Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

    Вже 7 вересня президент повідомляв, що над засобами масового перехоплення реактивних БПЛА в Україні працюють десятки компаній і кілька виробників демонструють практичні результати. Ненька

    Україна посилює співпрацю з Німеччиною

    Нові системи з’являються на тлі значного розширення українсько-німецької оборонної співпраці.

    4 жовтня Зеленський і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц взяли участь в Українсько-німецькому бізнес-форумі. За повідомленням Офісу президента, сторони підписали домовленості у сфері ППО, дронів-перехоплювачів, оборонного виробництва та енергетики.

    Зеленський також заявив, що Київ і Берлін працюватимуть над збільшенням виробництва ракет для систем Patriot у Німеччині.

    Окремо очікується контракт із німецькою компанією Flensburger Fahrzeugbau Gesellschaft (FFG). Президент оцінював можливу вартість майбутнього контракту приблизно у 2 млрд — валюту в цій конкретній цитаті він не уточнив, тому додавати її без офіційного підтвердження некоректно.

    Також у межах українсько-німецьких домовленостей обговорюється розвиток перехоплювачів і малих ракет проти реактивних «Шахедів», збільшення виробництва ракет до Patriot і подальше посилення ППО.

    Для України це може стати новим ешелоном ППО

    Головна проблема боротьби з масовими дроновими атаками — не лише здатність збити ціль, а й вартість одного перехоплення.

    Використовувати дорогі зенітні ракети великої дальності проти сотень відносно дешевих БПЛА економічно складно. Саме тому Україна паралельно розвиває мобільні групи, зенітні дрони, авіаційне перехоплення та компактні ракети.

    «Ніка» потенційно має зайняти саме цю нішу — однак говорити про її фактичну ефективність поки зарано, оскільки Зеленський лише анонсував майбутні випробування.

    У випадку зі «Списом» ситуація вже просунулася далі: президент підтвердив позитивний результат тесту, хоча детальні характеристики системи та строки її можливого серійного розгортання офіційно не називалися.

    Саме тому найближчий етап стане ключовим: «Ніка» має пройти випробування, а успішний прототип «Списа» — перейти від тестування до масштабування, якщо військові підтвердять необхідні характеристики.

    На тлі того, що Росія дедалі активніше використовує реактивні безпілотники та планує нарощувати їхнє виробництво, створення дешевих і масових засобів перехоплення стає одним із головних напрямів розвитку української протиповітряної оборони.

  • По 150 снарядів на один дрон: Україна знайшла боєприпаси для F-16

    По 150 снарядів на один дрон: Україна знайшла боєприпаси для F-16

    Україна домовилася з партнерами про постачання 20-міліметрових боєприпасів для винищувачів F-16, які дедалі активніше використовують для перехоплення російських реактивних ударних дронів. Польща вже розпочала процес передачі необхідних снарядів, до вирішення проблеми також долучилися Іспанія та Бельгія. Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

    За словами міністра, пошук боєприпасів останніми днями став одним із найтерміновіших завдань української дипломатії. Причина — швидке нарощування Росією кількості реактивних безпілотників, проти яких звичайні мобільні вогневі групи значно менш ефективні через високу швидкість цілей.

    Сибіга заявив, що Україна вже змогла забезпечити рішення щодо 20-мм калібру «на суттєвий період часу». Він окремо подякував Польщі, Іспанії та Бельгії, зазначивши, що польська сторона вже почала передачу боєприпасів.

    За словами глави МЗС, винищувачі F-16 зараз є одним із найбільш ефективних засобів боротьби з реактивними БпЛА поряд із класичними системами протиповітряної оборони. Однак застосовувати дорогі зенітні ракети проти кожного безпілотника економічно складно, особливо коли Росія запускає десятки або навіть сотні цілей за одну атаку.

    Саме тому дедалі більше роботи перекладають на авіацію.

    Винищувач F-16 оснащений вбудованою шестиствольною 20-мм гарматою M61A1 Vulcan. За офіційною довідкою Повітряних сил США, літак несе близько 500 снарядів до цієї гармати. Сама M61A1 здатна вести вогонь із темпом до 6000 пострілів за хвилину.

    До останнього часу гармата була допоміжною зброєю винищувача, однак у нинішніх умовах вона отримала нову роль — збивати швидкісні безпілотники без витрачання дорогих керованих ракет.

    Bloomberg раніше повідомляв, що Україна шукала десятки тисяч 20-мм снарядів і вже вела переговори з кількома європейськими країнами та приватними виробниками. За оцінками співрозмовників агентства, на одне перехоплення реактивного дрона може витрачатися приблизно 150 снарядів. За нинішньої інтенсивності атак добова потреба України потенційно може становити близько 10 тисяч пострілів. Це оцінка джерел Bloomberg, а не встановлена нормативна витрата для кожного перехоплення.

    Така арифметика показує, чому питання запасів стало критичним. Якщо один F-16 має близько 500 снарядів, інтенсивне застосування гармати проти кількох цілей швидко вичерпує боєкомплект конкретного літака, а при регулярних масованих атаках країні потрібні вже не тисячі, а стабільні великі поставки.

    При цьому 20-мм боєприпаси мають важливу перевагу: у світі їх значно більше, ніж дефіцитних ракет до сучасних систем ППО. Саме цей фактор, за даними Bloomberg, зробив авіаційні гармати одним із найбільш оперативних та економічно вигідних варіантів протидії новому поколінню російських дронів.

    Україна вже застосовує F-16 для цієї роботи. Наприкінці вересня президент Володимир Зеленський повідомляв, що українські сили посилюють можливості боротьби з реактивними безпілотниками. Reuters тоді зазначав, що Бельгія готується передати Україні ще три F-16 до кінця 2026 року, а термінові партії боєприпасів для винищувачів уже надходили від Бельгії, Іспанії та інших партнерів.

    1 жовтня Зеленський окремо доручив МЗС, Міністерству оборони та Офісу президента провести оперативну перевірку всіх домовленостей щодо амуніції для F-16 і ракет ППО. Президент вимагав пройтися по кожній країні, кожній домовленості та кожному пакету допомоги й підготувати оновлений графік фактичних постачань. Причиною він назвав те, що частина рішень, погоджених на рівні лідерів держав, ще не була реалізована на рівні команд і відомств.

    «Ненька інфо» вже писала про цю перевірку та дефіцит засобів для нової хвилі повітряних атак: «Не все дійшло: Зеленський наказав перевірити всі домовленості щодо F-16 і ППО»

    Окремо Україна намагається створити дешевший ешелон ППО без постійного залучення бойової авіації. За словами Сибіги, Київ просить партнерів фінансувати замовлення реактивних дронів-перехоплювачів українського виробництва. Вітчизняні компанії вже мають прототипи та готові масштабувати виробництво, якщо отримають достатнє фінансування.

    «Ненька інфо» раніше повідомляла, що президент поставив завдання прискорити створення таких систем. Йдеться про швидкі перехоплювачі, здатні наздоганяти нові російські реактивні БпЛА, проти яких повільніші дрони-перехоплювачі працюють гірше. «Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних “Шахедів”»

    Проблема стала особливо гострою у вересні. Росія почала масово змішувати класичні ударні БпЛА з реактивними версіями. 20 вересня, наприклад, із 138 безпілотників, зафіксованих під час нічної атаки, приблизно половину становили реактивні модифікації. Уже 23 вересня Повітряні сили повідомляли про 82 реактивні «Шахеди» під час однієї масованої атаки.

    Такі дрони створюють принципово іншу проблему для ППО. Класичний Shahed летить відносно повільно, що дозволяє працювати мобільним групам із кулеметами, зенітними установками та звичайними дронами-перехоплювачами. Реактивні модифікації проходять той самий маршрут значно швидше, різко скорочуючи час реакції.

    Саме через це F-16 стали одним із проміжних рішень: винищувач може швидко перехоплювати ціль, а використання гармати дозволяє не витрачати на кожен дрон дорогу ракету AIM-9 або AIM-120.

    Водночас такий метод має і очевидні обмеження. Для гарматного перехоплення літаку потрібно зблизитися з безпілотником, правильно зайняти позицію для атаки та діяти з урахуванням ризику падіння уламків. Крім того, кількість F-16 в Україні обмежена, а ці літаки потрібні не лише для боротьби з дронами, а й для інших завдань — прикриття неба, перехоплення крилатих ракет і виконання ударних місій.

    Тому 20-мм снаряди — не універсальна заміна класичній ППО, а ще один рівень багатошарової системи захисту.

    Україна паралельно продовжує вимагати додаткові ракети Patriot, бо саме вони залишаються одним із ключових засобів проти балістичних ракет. Наприкінці вересня Київ пропонував партнерам навіть механізм «позичання» ракет із європейських арсеналів із подальшим поверненням після надходження вже законтрактованих партій. Про це також писала «Ненька інфо». «Ракети в борг: Київ просить ЄС терміново передати частину арсеналів Patriot»

    Отже, Україна зараз фактично вибудовує окрему систему боротьби саме з реактивними дронами: дорогі зенітні ракети залишають для найнебезпечніших цілей, F-16 із 20-мм гарматами мають перехоплювати швидкі БпЛА там, де це можливо, а в перспективі частину навантаження повинні перебрати дешевші реактивні дрони-перехоплювачі.

    Домовленості з Польщею, Іспанією та Бельгією закривають одну з найгостріших проблем цієї системи — наявність достатнього запасу боєприпасів для гармат F-16. За словами Сибіги, потрібні снаряди мають надійти вже найближчим часом, а паралельно Київ продовжує переговори з приватними виробниками про значно більші партії.

    Якщо постачання вдасться зробити регулярними, українські F-16 отримають можливість значно частіше працювати по реактивних дронах без витрачання дефіцитних авіаційних і зенітних ракет — саме тоді, коли Росія різко нарощує кількість таких цілей у своїх масованих атаках.

  • Нічний рій над Україною: Росія запустила 108 дронів, є влучання

    Нічний рій над Україною: Росія запустила 108 дронів, є влучання

    Російські війська в ніч проти 2 жовтня здійснили чергову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши 108 безпілотників різних типів. Майже половина ударних апаратів — 47 дронів — були реактивними, що вкотре показує зростання частки швидкісних БпЛА у російських атаках. За попередніми даними Повітряних сил ЗСУ, сили протиповітряної оборони змогли збити або подавити 88 ворожих безпілотників, однак уникнути влучань не вдалося.

    Повітряні сили повідомили, що Росія запускала ударні дрони типу Shahed, реактивні модифікації безпілотників, «Гербери» та апарати-імітатори типу «Пародія». Запуски здійснювалися одразу з кількох напрямків — із районів Брянська та Приморсько-Ахтарська на території РФ, а також із тимчасово окупованої частини Донецької області та району Гвардійського в окупованому Криму.

    Станом на 08:00 українська ППО, за даними військових, збила або подавила 88 із 108 цілей. Йдеться як про кінетичне ураження дронів засобами протиповітряної оборони, так і про роботу систем радіоелектронної боротьби.

    Водночас зафіксовано влучання засобів повітряного нападу на 11 локаціях. Ще на кількох локаціях упали уламки збитих дронів. На момент публікації ранкового зведення атака ще не була повністю завершена — у повітряному просторі залишалися окремі російські безпілотники.

    Це означає, що наведена статистика залишалася попередньою і могла уточнюватися протягом дня.

    Майже половина дронів — реактивні

    Особливістю нічної атаки знову стало масоване використання Росією реактивних БпЛА.

    Із 108 запущених безпілотників 47 були реактивними. Тобто майже кожен другий ударний апарат належав до швидкісних моделей.

    Це вже не одиничне застосування нового типу цілей. Лише напередодні, 1 жовтня, Повітряні сили повідомляли, що протягом дня Росія атакувала Україну 97 безпілотниками, 66 із яких були реактивними. Українська ППО тоді заявила про збиття або подавлення 78 БпЛА, серед них 55 реактивних.

    Таким чином, лише за день і наступну ніч російська сторона застосувала понад сотню швидкісних безпілотників.

    Реактивна тяга дає таким апаратам вищу швидкість, ніж у класичних «Шахедів», а отже зменшує час, який мають підрозділи ППО для виявлення, супроводу та знищення цілі. При цьому точні характеристики конкретних модифікацій Росія не розкриває, тому оцінки їхньої швидкості та бойового навантаження у відкритих джерелах можуть відрізнятися.

    Київ знову став однією з головних цілей

    Одним із напрямків нічної атаки знову була столиця.

    У Дарницькому районі Києва внаслідок російського удару було пошкоджено 25-поверховий житловий будинок. Влучання припало на верхні поверхи, після чого виникла пожежа. За уточненими даними міської влади, одна людина загинула, ще двоє отримали поранення.

    На місці працювали рятувальники та інші екстрені служби. Інформація про масштаби пошкоджень будинку уточнювалася.

    У Голосіївському районі уламки одного з безпілотників упали на відкриту територію. Внаслідок цього були пошкоджені вікна нежитлової будівлі та кілька автомобілів. Пожежі та постраждалих у цьому епізоді, за повідомленнями міської влади, не було.

    Південний міст атакували знову

    Окрему увагу привернув ще один удар по Південному мосту.

    Близько п’ятої ранку мер Києва Віталій Кличко повідомив про нове влучання в переправу. На місце направили екстрені служби.

    Для Південного мосту це вже продовження серії ударів, які почалися напередодні.

    1 жовтня два безпілотники влучили поблизу опорної частини мосту. Через атаку тимчасово змінили рух метро та наземного транспорту. У момент одного з вибухів мостом саме рухався поїзд метро — через вентиляцію до вагонів потрапив пил, однак пасажири та машиніст не постраждали. Сам склад після цього відправили до депо на огляд.

    Після першого обстеження фахівці не виявили критичних пошкоджень споруди, і рух наземного транспорту через міст почали відновлювати.

    Проте ввечері 1 жовтня стало відомо вже про влучання безпосередньо в дорожнє полотно Південного мосту.

    «Ненька інфо» писала про цей удар окремо: «Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно»

    Тепер, у ніч проти 2 жовтня, влада повідомила про новий епізод атаки на ту саму переправу.

    Чому саме Південний міст кілька разів поспіль опиняється серед уражених об’єктів, офіційно не повідомлялося. Тому твердження про конкретну мету російських ударів наразі залишаються припущеннями.

    Атаки на Київ тривають кілька діб поспіль

    Нинішня нічна атака стала продовженням серії ударів по столиці та області.

    У ніч проти 1 жовтня російські дрони спричинили пожежі у Солом’янському й Оболонському районах. У Солом’янському районі загорілося приміщення на першому поверсі 16-поверхового житлового будинку та припарковані поруч автомобілі. На Оболоні пожежа виникла у складській будівлі, одна людина постраждала.

    «Ненька інфо» детально писала про наслідки цієї атаки: «Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий»

    Ще раніше російський БпЛА влучив у територію Інституту ядерних досліджень НАН України, де розташований дослідницький реактор ВВР-М. Реактор та системи, важливі для ядерної безпеки, не постраждали, радіаційний фон не змінився. Супутній матеріал «Ненька інфо»: «Російський дрон вдарив по території ядерного реактора в Києві»

    ППО працювала авіацією, ракетними комплексами, РЕБ та мобільними групами

    У перехопленні російських повітряних цілей традиційно задіюється кілька компонентів української протиповітряної оборони: винищувальна авіація, зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи, засоби радіоелектронної боротьби та підрозділи безпілотних систем.

    Саме тому у зведеннях Повітряних сил використовується формулювання «збито/подавлено». Частина БпЛА фізично знищується, тоді як інші втрачають керування або збиваються з маршруту внаслідок роботи РЕБ.

    Якщо виходити з попередніх даних Повітряних сил, у ніч на 2 жовтня ППО нейтралізувала понад 80% запущених Росією безпілотників. Водночас цей показник не скасовує наслідків тих апаратів, яким вдалося пройти оборону або уламки яких спричинили пошкодження після збиття.

    Саме тому 88 знищених або подавлених дронів одночасно супроводжуються повідомленнями про 11 локацій із влучаннями.

    Повітряна атака на момент ранкового звіту ще тривала

    Станом на 08:00 Повітряні сили окремо попереджали: остаточну крапку у нічній атаці ще не поставлено.

    У небі залишалися кілька російських БпЛА, тому громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги. Це також означає, що підсумкова кількість збитих цілей, місць влучань та пошкоджених об’єктів може змінитися після завершення бойової роботи та обстеження територій.

    Поки що ключові цифри ночі виглядають так: 108 російських безпілотників, із них 47 реактивних; 88 цілей збито або подавлено; влучання зафіксовано на 11 локаціях.

    Найважчі підтверджені наслідки станом на ранок зафіксовані у Києві: удар по житловій 25-поверхівці у Дарницькому районі призвів до загибелі людини та поранення ще двох. Крім того, Росія вкотре атакувала Південний міст, який уже кілька разів потрапляв під удари протягом попередньої доби.

  • Не все дійшло: Зеленський наказав перевірити всі домовленості щодо F-16 і ППО

    Не все дійшло: Зеленський наказав перевірити всі домовленості щодо F-16 і ППО

    Президент України Володимир Зеленський доручив Міністерству закордонних справ, Міністерству оборони та команді Офісу президента оперативно перевірити всі домовленості з партнерами щодо боєприпасів для F-16 і ракет для систем протиповітряної оборони.

    За словами глави держави, перевірка має пройти окремо по кожній країні, кожній угоді та кожному пакету допомоги. Уже наступного дня президент очікує отримати оновлений графік фактичних постачань озброєння в Україну.

    Причина такого доручення — частина домовленостей, які вже були погоджені на рівні лідерів держав, досі не виконана на рівні урядових та військових команд.
    Зеленський окремо наголосив, що для України критично важливо отримати додаткові ракети для ППО саме у жовтні, на тлі нової хвилі російських атак по Києву, енергетиці та критичній інфраструктурі.

    Напередодні президент уже проводив переговори з президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єром Норвегії Йонасом Гаром Стере. У розмовах ішлося саме про посилення ППО та підтримку українських F-16.

    Зеленський заявив, що Україна вдячна Німеччині, Норвегії, Фінляндії та іншим державам, які готові пришвидшувати передачу озброєння. Водночас проблема зараз полягає у розриві між політичними домовленостями та їх практичною реалізацією.

    У вересні, наприклад, Канада оголосила пакет підтримки більш ніж на $2 млрд, до якого входять ракети для Patriot, амуніція для F-16, спільне виробництво дронів та допомога енергетиці.

    Німеччина також упродовж року працювала з Україною над пришвидшенням постачання критичних боєприпасів для ППО. Йшлося, зокрема, про ракети PAC-3 для Patriot, боєприпаси для IRIS-T та механізм PURL.

    Крім того, Україна і Німеччина домовилися про розвиток антибалістичних спроможностей та спільну роботу над ракетами-перехоплювачами.

    Окремий блок стосується винищувачів F-16. Україні потрібні не лише самі літаки, а й стабільне постачання боєприпасів, ракет та авіаційної амуніції для їхньої щоденної роботи.

    На тлі появи у РФ швидкісних і реактивних дронів питання стало ще гострішим. Україна прагне використовувати F-16 не тільки проти ракет чи авіації, а й для перехоплення частини безпілотників, що вимагає значної кількості відносно дешевих боєприпасів.

    Саме тому Зеленський наполягає, щоб партнери не просто оголошували нові пакети, а максимально швидко переводили їх у реальні поставки.

    Під час селекторної наради президент також заслухав доповіді військових, урядовців і керівників служб, відповідальних за захист критичної інфраструктури.

    Окремо перевірили виконання так званих планів стійкості в регіонах та великих містах. За словами Зеленського, у частині громад є відставання, тому військове командування разом із урядом має підготувати додаткові рішення для безпечнішого проведення робіт.

    Ще одним блоком наради стала ситуація у Києві після останніх російських атак.
    Президент заявив, що систему реагування на удари по критичній інфраструктурі столиці скоригували. Він наголосив, що всі заплановані захисні рішення мають бути реалізовані повністю, а ресурси — перерозподілені відповідно до нових ризиків.

    Зеленський також закликав київську владу бути готовою швидко реагувати на проблеми з інфраструктурою та забезпеченням населення.

    Найближчим часом президент очікує окремі доповіді прем’єр-міністра та головнокомандувача ЗСУ щодо рішень, ухвалених після селектора.

    Ситуація з ППО залишається однією з ключових проблем для України перед зимою. Росія останніми тижнями різко наростила використання балістичних ракет, ударних дронів і швидкісних безпілотників, що збільшує навантаження на українські системи перехоплення.

    Саме тому нинішня перевірка має показати, де саме виникли затримки між політичними обіцянками партнерів і фізичною доставкою ракет та боєприпасів в Україну.

    І головний дедлайн, який зараз ставить Київ, — жовтень. Президент прямо заявив, що додаткові ракети для ППО потрібні Україні вже цього місяця.

  • Беззахисні перед новими «Шахедами»: Сергій Притула визнав відсутність рішення проти реактивних дронів

    Беззахисні перед новими «Шахедами»: Сергій Притула визнав відсутність рішення проти реактивних дронів

    Засновник однойменного благодійного фонду та громадський діяч Сергій Притула констатував, що наразі в Україні не існує комплексного механізму протидії новим російським реактивним безпілотникам. Проблема захисту повітряного простору від швидкісних цілей, а також питання багатомільярдної нестачі коштів на оборону та наслідки гучних кадрових ротацій у війську стали головними темами його публічного обговорення поточної ситуації на фронті.

    Останнім часом в українському суспільстві стрімко ширяться конспірологічні теорії щодо того, чому поява ворожих реактивних апаратів стала своєрідною несподіванкою для вітчизняної системи протиповітряної оборони. Громадяни активно дискутують, чи справедливо звинувачувати відповідальні військові та урядові структури у тому, що вони відверто проґавили момент, коли агресор почав масовано запускати в повітряний простір модернізовану зброю. Відповідаючи на ці гострі запитання, керівник волонтерської організації відкинув емоційні звинувачення, проте не став приховувати реальну небезпеку від нових засобів терору.

    «Ми маємо очевидний факт, що поки немає системного рішення», – наголосив Сергій Притула.

    За його словами, класичні методи перехоплення, які раніше успішно застосовувалися мобільними вогневими групами проти повільних дронів-камікадзе, виявилися недостатньо ефективними. Реактивні двигуни дозволяють ворожим апаратам уникати ураження зі звичайної стрілецької зброї, що вимагає від українських інженерів та військових термінової розробки принципово нових технологічних алгоритмів захисту.

    Окрім технологічної вразливості у небі, серйозною перешкодою для зміцнення загальної обороноздатності залишається глибокий дефіцит державного оборонного бюджету. Постійний фінансовий голод змушує військове керівництво покладатися на допомогу міжнародних партнерів та волонтерської спільноти, яка продовжує закривати базові потреби армії. Брак коштів безпосередньо впливає на швидкість закупівлі новітніх засобів радіоелектронної боротьби та зенітних комплексів, здатних надійно збивати надшвидкісні цілі.

    Водночас не менш гостро стоїть питання управління військами в умовах жорстко обмежених ресурсів. Оцінюючи останні масштабні кадрові перестановки у лавах Сил оборони, експертне середовище та волонтери сходяться на думці, що справжню ефективність таких змін можна буде виміряти виключно конкретними результатами на полі бою. Здатність нових командирів швидко адаптуватися до мінливої тактики противника та знаходити асиметричні відповіді на появу реактивних безпілотників стане головним іспитом для оновленого армійського керівництва до кінця поточного року.

     

  • «Швидкість до 600 км/год»: у Раді визнали фатальне запізнення з реакцією на реактивні дрони РФ

    «Швидкість до 600 км/год»: у Раді визнали фатальне запізнення з реакцією на реактивні дрони РФ

    Україна дещо проґавила появу в розпорядженні російських окупаційних військ надшвидкісних реактивних безпілотників, які діють на значній висоті та створюють критичні виклики для вітчизняної протиповітряної оборони. Держава завчасно готувалася до протидії зовсім іншим повітряним загрозам – класичним повільним дронам, які курсують на значно нижчих ешелонах. Про системну зміну характеру ворожих атак та небезпечні наслідки для тилу повідомив народний депутат України від парламентської фракції «Голос» Сергій Рахманін.

    Недосяжна висота та брак ракет

    За словами парламентаря, ключовою проблемою для сил оборони стали ворожі апарати сімейства «Герань-4» та «Герань-5». Ці швидкісні машини кардинально змінили параметри повітряного бою, оскільки тактико-технічні характеристики нової ворожої зброї звели нанівець ефективність значної частини мобільних вогневих груп.

    «“Герань-4” і “Герань-5” залітають у зону дії української ППО на висоті понад 7 км, а мала ППО України ефективно збивала цілі на висоті до 5 км – звичайні дрони. Також нові дрони летять на швидкості 450–600 км/год, і українські перехоплювачі їх не наздоганяють. А далі їх збивати вже або дуже дорого, або ракет немає», – сказав він.

    Економічна пастка перехоплення

    Головна складність у нейтралізації цієї загрози полягає не стільки в інженерній розробці протидії, скільки в здатності налагодити промислове масштабування та зробити його економічно доцільним. Створити дієвий реактивний перехоплювач можливо, однак ціна самого засобу знищення має бути суттєво нижчою за вартість цілі. Наразі вартість наявних сертифікованих моделей коливається в межах від 45 до 100 тисяч доларів, що перетворює регулярне збиття таких апаратів на надзвичайно дорогу операцію для бюджету. Оцінюючи масштаби загрози для внутрішньої інфраструктури, нардеп зазначив, що країні навряд чи вдасться повністю уникнути важких втрат.

    «Все знищено не буде. На жаль, значна частина буде знищена. Наскільки значна? Буде залежати від того, наскільки нам допоможуть партнери», – заявив Рахманін.

    Промислова перевага агресора

    Російська Федерація зберігає потужні виробничі потужності для безперервного нарощування випуску смертоносних реактивних безпілотників. Противник володіє щонайменше двома великими профільними підприємствами з виробництва реактивних двигунів, що дозволяє швидко збільшувати кількість готових виробів. В Україні також є технологічний потенціал для створення таких силових установок, проте його обсяги набагато скромніші, тому швидко масштабувати серійне виробництво перехоплювачів надзвичайно важко.

    Крім власної індустріальної бази, вагомим чинником посилення окупантів залишається зовнішня підтримка. Москва налагодила великий логістичний канал безперебійного постачання масштабних партій безпілотників із Китаю, що забезпечує агресору регулярне надходження техніки на фронт.

  • «Вогняний дощ над Київщиною: Росія кинула в атаку “Циркони” та майже дві сотні безпілотників»

    «Вогняний дощ над Київщиною: Росія кинула в атаку “Циркони” та майже дві сотні безпілотників»

    У ніч на 30 вересня російські окупаційні війська здійснили один із наймасштабніших повітряних нападів на територію України, використавши неймовірно широкий арсенал балістичного озброєння та безпілотних літальних апаратів. Головним напрямком цього масованого і жорстокого удару стала Київська область, куди ворог спрямував основну частину своїх смертоносних засобів. За офіційними даними Повітряних сил Збройних Сил України, вітчизняні захисники неба продемонстрували високий рівень ефективності, знищивши переважну більшість ворожих цілей та врятувавши інфраструктуру від тотального знищення.

    Атака балістикою та реактивними дронами

    Ворожий терор розпочався ще о вісімнадцятій годині 29 вересня і тривав усю ніч. Російська армія застосувала проти українських міст надзвичайно різноманітний спектр озброєння, намагаючись перевантажити радари. Для прориву протиповітряної оборони окупанти запустили надшвидкісні протикорабельні ракети «Циркон» та «Онікс», а також балістичні системи «Іскандер-М» і ракети комплексу С-400. Крім цього, повітряний простір держави одночасно атакували 188 ударних безпілотників. Серед них були зафіксовані дрони типів «Шахед», «Гербера», а також спеціальні безпілотники-імітатори «Пародія». Військові окремо наголосили, що 86 запущених апаратів були оснащені реактивними двигунами, що суттєво ускладнювало їхнє перехоплення мобільними групами.

    Географія пусків охоплювала як безпосередньо територію країни-агресора, так і тимчасово окуповані українські землі. Ворог запускав дрони та ракети з російських міст Орел, Міллерово, Курськ і Приморсько-Ахтарськ, а також з окупованого Донецька та кримських полігонів у Гвардійському й на мисі Чауда. Протистояли цій навалі українська авіація, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, а також підрозділи радіоелектронної боротьби та Сил безпілотних систем. Завдяки їхній злагодженій роботі станом на восьму годину ранку вдалося збити або придушити 160 ворожих цілей, серед яких 5 ракет та 155 безпілотників різних типів.

    Наслідки та безперервний терор

    Попри колосальні зусилля та успішне знешкодження абсолютної більшості повітряних загроз, повністю уникнути наслідків безпрецедентної атаки не вдалося. У зведенні зафіксовано влучання ворожих засобів у 18 різних локаціях. Навіть після ранкової фіксації результатів бойова робота розрахунків протиповітряної оборони тривала, адже в небі залишалося ще кілька небезпечних дронів.

    Цей масований наліт став логічним продовженням безперервного щоденного терору. Лише напередодні, під час вечірньої атаки 28 вересня, українські сили знищили 86 російських безпілотників, 49 з яких також були реактивними. Наступного дня, 29 вересня, агресор випустив ще 112 дронів, з яких протиповітряна оборона зуміла ліквідувати 95 одиниць.

     

  • «Удар за наш рахунок»: Росія наводить дрони через український мобільний зв’язок

    «Удар за наш рахунок»: Росія наводить дрони через український мобільний зв’язок

    Російські окупаційні війська знайшли цинічний спосіб обходу систем радіоелектронної боротьби, масово інтегруючи вітчизняну мобільну інфраструктуру у власні ударні засоби. Під час повітряних атак безпілотниками загарбники активно використовують українські стільникові мережі для передачі телеметрії, оперативного коригування маршрутів у реальному часі та оцінки точності влучань. Про цю критичну безпекову вразливість повідомив директор із розвитку оборонного підприємства та офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський, зазначивши, що ворог дедалі частіше оснащує дрони типу Shahed та інші ударні БПЛА звичайними 3G/4G-модемами з українськими сім-картами.

    Подібна тактика перетворює цивільний телеком-простір на додатковий навігаційний інструмент агресора, однак вона водночас створює вразливе вікно можливостей для українських сил оборони. Оскільки дрони пересуваються на висотах і швидкостях, абсолютно нетипових для звичайних абонентів, мобільні оператори володіють унікальними даними для фіксації аномалій. Стрімкий перехід пристрою між базовими станціями на значній швидкості вздовж траєкторій польоту ударних груп дає змогу алгоритмічно виявляти ворожі апарати ще на підльоті до цілей.

    Залучення аналітичних потужностей телекомунікаційних компаній до єдиної системи раннього сповіщення та цілевказання може стати переломним фактором у боротьбі з нічним повітряним терором. Військові експерти наголошують: якщо оператори синхронізують моніторинг підозрілого трафіку та швидкісних реєстрацій сім-карт із підрозділами протиповітряної оборони й РЕБ, ворожий технологічний трюк обернеться проти самих окупантів, перетворивши цивільні стільникові вишки на додаткову мережу радіолокаційного стеження.

  • «Ракети в борг»: Київ вимагає у ЄС негайно вигребти арсенали Patriot

    «Ракети в борг»: Київ вимагає у ЄС негайно вигребти арсенали Patriot

    Україна запропонувала європейським союзникам безпрецедентну безпекову угоду за схемою взаємного запозичення, прагнучи негайно закрити небо від посиленого російського ракетно-дронового терору. Під час засідання Ради ЄС із закордонних справ на рівні міністрів оборони очільник оборонного відомства Євген Хмара офіційно закликав партнерів передати частину зенітних ракет для комплексів Patriot із власних діючих арсеналів в обмін на майбутні поставки, які Київ законтрактував і має отримати згодом. Критична потреба у терміновому посиленні ППО викликана зміною ворожої тактики: поряд із важкими балістичними ракетами агресор дедалі частіше атакує швидкісними реактивними безпілотниками типу Shahed. Для їх знищення українські військові вже застосовують ракети-перехоплювачі, проте насичення протиповітряного щита потребує як додаткового фінансування вітчизняних розробок, так і термінових поставок переносних комплексів, авіаційних ракет класу «повітря-повітря» та сумісних боєприпасів для винищувачів F-16.

    Окремим стратегічним пріоритетом на переговорах у Брюсселі стало забезпечення довгострокового технологічного паритету над полем бою, де безпілотна авіація відіграє вирішальну роль. За оцінками оборонного відомства, із загального пакета додаткових воєнних потреб обсягом 27 мільярдів доларів щонайменше третина коштів має піти на авансування масштабних замовлень ударних та розвідувальних дронів на початок 2027 року. Щоб законтрактувати виробничі потужності вже цієї осені та дати підприємствам час закупити дефіцитні комплектуючі на тлі нової хвилі мобілізації в Росії, Київ наполягає на зміщенні графіків європейської макрофінансової допомоги. Зокрема, йдеться про прискорене виділення кредитного траншу ЄС із перенесенням фінансування з 2027 на 2026 рік, залучення залишків європейського механізму SAFE та розширення прямих двосторонніх грантових програм.

    На тлі звернень до закордонних донорів українська влада чітко розмежовує напрями витрат, гарантуючи міжнародним партнерам абсолютну самодостатність у фінансуванні особового складу. Виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та всі соціальні компенсації захисникам покриватимуться виключно за рахунок внутрішніх резервів держави, які оцінюються у 7 мільярдів доларів. Для акумуляції цього ресурсу уряд проводить жорстку політику секвестру другорядних бюджетних програм та перерозподілу коштів на користь армії, демонструючи готовність до максимальної внутрішньої мобілізації економіки в обмін на технологічну та ракетну солідарність Заходу.