Golovnitemu.com

Позначка: правоохоронці

  • На Прикарпатті посадовець-підприємець привласнив бюджетні кошти освітніх закладів

    На Прикарпатті посадовець-підприємець привласнив бюджетні кошти освітніх закладів

    У Прикарпатті завершено досудове розслідування щодо депутата Загвіздянської сільської ради, який обіймав посаду в одному з освітніх закладів регіону у період із липня 2021 по квітень 2023 року. Правоохоронці встановили факти розтрати бюджетних коштів та легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом.

    За даними слідства, посадовець зловживав службовим становищем і систематично вносив неправдиві дані до фінансово-бухгалтерської документації, яка використовувалась для нарахування заробітної плати. Чоловік незаконно оформляв та отримував виплати і премії як для себе, так і на користь близьких родичів, яких працевлаштував у навчальних закладах.

    Фігурант мав доступ до бухгалтерських даних одразу трьох освітніх установ: ліцею Лисецької селищної ради, Стебницької гімназії Лисецької селищної ради та Загвіздянського ліцею Загвіздянської сільської ради. Внаслідок протиправних дій державі завдано збитків на суму понад 2,6 млн гривень.

    Крім того, слідчі встановили факти легалізації частини коштів, здобутих злочинним шляхом. Усвідомлюючи незаконне походження грошей, обвинувачений провів фінансові операції на загальну суму понад 702 тис. гривень. Наразі матеріали кримінального провадження передані до суду для розгляду по суті.

  • Податкову Вінниці сколихнув корупційний скандал

    Податкову Вінниці сколихнув корупційний скандал

    У Вінницькій області правоохоронці затримали головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів Державної податкової служби Ярослава Охрімовського за отримання неправомірної вигоди. Сума хабара становила 1 200 доларів.

    За інформацією журналіста Сердича, затримання відбулося в межах розслідування кримінального провадження, яке стосується корупційних дій посадовців ДПС. Деталі щодо обставин отримання хабара наразі уточнюються.

    Представники правоохоронних органів наголошують, що справу буде передано до суду після завершення всіх необхідних процесуальних дій. Сам Охрімовський наразі перебуває під слідством.

    Цей випадок став черговим сигналом щодо необхідності посилення контролю за діяльністю державних службовців та боротьби з корупцією у сфері оподаткування.

  • Інспектори Укртрансбезпеки попалися на отриманні та вимаганні хабарів

    Інспектори Укртрансбезпеки попалися на отриманні та вимаганні хабарів

    Укртрансбезпека знову опинилася у центрі корупційного скандалу: за останній час правоохоронці зафіксували два випадки отримання та вимагання хабарів у різних регіонах країни. Інциденти сталися в Черкаській та Хмельницькій областях і демонструють системну проблему в роботі відомства.

    У Черкаській області затримали співробітника Державної служби України з безпеки на транспорті, який намагався підкупити свого колегу. За даними слідства, посадовець пропонував інспектору щомісячний «внесок» у розмірі 50 тисяч гривень за ігнорування порушень перевізників. Серед порушень — перевищення вагових норм та відсутність необхідних дозволів для пасажирських перевезень. Іншими словами, гроші мали легалізувати незаконні дії за фіксовану плату.

    10 січня посадовця затримали під час передачі грошей. Йому оголосили підозру за частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України — надання неправомірної вигоди посадовій особі.

    У Хмельницькій області затримали старшого державного інспектора Укртрансбезпеки під час отримання 30 тисяч гривень від підприємця за безперешкодне транспортування сільськогосподарської продукції. За даними слідства, посадовець не лише обіцяв ігнорувати порушення, а й надавав службову інформацію про місця розташування пунктів вагового контролю, щоб перевізник міг уникнути перевірок і штрафів.

    Затримання відбулося у січні 2026 року відповідно до статті 208 Кримінально-процесуального кодексу України. Суд обрав для підозрюваного тримання під вартою. Дії посадовця кваліфікували за частиною 3 статті 368 КК України — одержання неправомірної вигоди, що передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Обидва випадки свідчать, що корупція у відомстві носить системний характер. Ваговий контроль, видача дозволів та перевірки перетворилися на механізм вимагання грошей. Через це порушення правил перевезення не усуваються, дороги руйнуються перевантаженими вантажівками, а державний бюджет зазнає мільйонних збитків.

    Експерти наголошують: доки Укртрансбезпека функціонує як пункт збору «данини», а не як контрольний орган, подібні випадки будуть повторюватися. Кожен «безперешкодний» рейс без штрафів — ще одне підтвердження того, що система працює не на закон, а на особисту вигоду.

  • Посадовцю міськради Дніпра оголосили підозру у справі про 3,3 млн грн збитків

    Посадовцю міськради Дніпра оголосили підозру у справі про 3,3 млн грн збитків

    У Дніпрі правоохоронні органи повідомили про підозру у справі щодо привласнення бюджетних коштів, виділених на відновлення житлових будинків, пошкоджених унаслідок ворожих обстрілів. Фігурантами провадження стали посадовець Дніпровської міської ради, приватний підприємець, а також бухгалтери, причетні до фінансового супроводу закупівель.

    За даними слідства, протягом 2023–2025 років під час проведення закупівель робіт і матеріалів для відновлення житла використовувалася схема із завищенням вартості. У результаті таких дій місцевому бюджету було завдано збитків на суму близько 3,3 млн гривень.

    Правоохоронці встановили, що закупівлі здійснювалися за цінами, які суттєво перевищували ринкові. Отримані бюджетні кошти, за версією слідства, частково привласнювалися учасниками схеми. Посадовець міськради, за попередньою інформацією, забезпечував сприяння у прийнятті рішень, підприємець виконував роль постачальника або виконавця робіт, а бухгалтери відповідали за фінансову документацію та проведення платежів.

    Наразі всім фігурантам повідомлено про підозру відповідно до норм Кримінального кодексу України. Точну правову кваліфікацію дій учасників схеми правоохоронці не розголошують, однак йдеться про злочини у сфері службової діяльності та розтрати бюджетних коштів.

    Досудове розслідування триває. Слідчі встановлюють повне коло осіб, причетних до оборудки, а також перевіряють інші закупівлі, які могли проводитися за аналогічною схемою.

  • У керівника Закарпатського ОТЦК під час обшуків знайшли 100 тисяч доларів

    У керівника Закарпатського ОТЦК під час обшуків знайшли 100 тисяч доларів

    Під час обшуків у керівника Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Андрія Савчука правоохоронці виявили значну суму готівкових коштів. Про це повідомив журналіст Віталій Глагола.

    За наявною інформацією, під час слідчих дій у посадовця знайшли близько 100 тисяч доларів США готівкою. Попередньо встановлено, що ці кошти не були відображені в електронній декларації, що може свідчити про порушення антикорупційного законодавства.

    Наразі офіційні правоохоронні органи не оприлюднили детальних коментарів щодо походження вилучених коштів та правової кваліфікації можливих порушень. Водночас триває перевірка фінансової документації та майнового стану керівника обласного ТЦК.

    Очікується, що за результатами слідчих дій буде ухвалено процесуальні рішення, зокрема щодо внесення відповідних відомостей до кримінального провадження та надання правової оцінки факту зберігання незадекларованих коштів.

  • Безпека чи непрозорість: чому в Україні масово засекречують декларації

    Безпека чи непрозорість: чому в Україні масово засекречують декларації

    Після початку повномасштабної війни система електронного декларування в Україні зазнала суттєвих змін. Національне агентство з питань запобігання корупції закрило публічний доступ до частини майнових декларацій, пояснюючи це міркуваннями безпеки. Передусім ідеться про військовослужбовців та членів їхніх родин. Втім, як з’ясували журналісти, перелік підстав для засекречення декларацій виявився значно ширшим, а окремі рішення НАЗК викликають серйозні питання щодо обґрунтованості.

    24 лютого 2022 року НАЗК повністю закрило свої реєстри, включно з деклараціями. Невдовзі Верховна Рада дозволила посадовцям не подавати декларації до завершення воєнного стану, а перевірки вже поданих документів були зупинені. Тодішнє керівництво агентства пояснювало це питаннями безпеки та необхідністю зосередитися на захисті країни.

    Попри очікування, що війна буде нетривалою, система публічного контролю фактично була паралізована на тривалий час. Лише восени 2023 року декларування відновили, зобов’язавши посадовців подати всі пропущені декларації. Водночас закон дозволив приховувати декларації окремих категорій осіб, зокрема якщо вони або їхні близькі родичі служать у ЗСУ чи інших силових структурах.

    Важливо, що декларації не приховують автоматично. Для цього керівник установи має подати відповідне звернення до НАЗК, а агентство перевіряє лише формальні вимоги, не оцінюючи реальну обґрунтованість підстав. Якщо безпекові ризики зникають, декларацію можуть повернути у відкритий доступ, але лише за новим зверненням. Самостійно НАЗК такі зміни не відстежує.

    Журналісти NGL.media встановили, що лише у 2025 році з публічного доступу зникли декларації 5352 осіб, які подали загалом 6836 декларацій. Серед них — не лише військові, а й судді, митники, правоохоронці, працівники податкової, Нацбанку, казначейства, а також кандидати на посади та колишні чиновники. У деяких випадках йдеться про професії, які навряд чи пов’язані з підвищеними безпековими ризиками.

    Показовим є і вибірковий підхід. Наприклад, декларація голови Харківської ОВА Олега Синєгубова прихована, тоді як очільник Запорізької області Іван Федоров свою декларацію не закривав. Чітких пояснень щодо підстав засекречення декларацій окремих посадовців журналісти часто так і не отримують.

    Аналіз прихованих декларацій у низці випадків свідчить про можливі ознаки невідповідності витрат офіційним доходам. Зокрема, прихованими виявилися декларації нового очільника Одеської міської військової адміністрації Сергія Лисака. Попри відсутність власної нерухомості, він орендував дорогий будинок та користувався кількома автомобілями преміумкласу, тоді як задекларовані доходи родини виглядають обмеженими.

    Значна кількість прихованих декларацій стосується правоохоронців. У списку — працівники ДБР, БЕБ, Нацполіції, митниці та навіть співробітники СІЗО. У деяких випадках після запитів журналістів декларації повертали у відкритий доступ, що лише підсилює підозри щодо реальних мотивів їх засекречення.

    Окрему увагу привертають декларації з великою кількістю нерухомості, автомобілів та значних грошових заощаджень, оформлених на членів родин посадовців. Водночас відомо, що НАЗК не перевіряє, чи справді приховування таких декларацій є виправданим з погляду безпеки.

    Експерти наголошують: тимчасове обмеження доступу до даних у воєнний час може бути виправданим, однак відсутність контролю за рішеннями про засекречення декларацій створює ризики зловживань і підриває довіру до антикорупційної системи. У ситуації, коли війна триває роками, суспільний інтерес до прозорості влади не зникає, а навпаки — стає ще більш критичним.

  • Депутатка від «Батьківщини» вимагала гроші за землю – поліція затримала

    Депутатка від «Батьківщини» вимагала гроші за землю – поліція затримала

    Голову земельної комісії Роздільнянської міської ради, депутатку від «Батьківщини» Ларису Торбинську, затримали за отримання хабара на робочому місці. За даними правоохоронців, вона вимагала 9,5 тисяч доларів від підприємця за сприяння у оренді 92 гектарів сільськогосподарських земель.

    За версією слідства, Торбинська запевнила бізнесмена, що без її допомоги він не зможе отримати дозвіл на оренду земельної ділянки. Депутатку затримали під час отримання основної частини суми – 8 тисяч доларів.

    Наразі прокуратура вимагає відсторонення Лариси Торбинської від посади в міській раді на час слідства. Водночас відомо, що вона працює лікарем-неонатологом в Одеській обласній дитячій лікарні.

    Слідчі дії тривають, проводиться перевірка можливої причетності інших осіб до схеми.

  • Заступник керівника патрульної поліції Донеччини за два роки придбав шість авто

    Заступник керівника патрульної поліції Донеччини за два роки придбав шість авто

    Історія з автопокупками заступника начальника управління патрульної поліції Донецької області Руслана Скрипника стала черговим прикладом того, як декларовані доходи держслужбовців починають конфліктувати з арифметикою. У публікації, яка з’явилася у відкритому доступі, стверджується: з грудня 2023-го по грудень 2025 року посадовець придбав шість автомобілів, при цьому темп оновлення автопарку виглядає диспропорційним до офіційних доходів.

    Йдеться про два Nissan Leaf, три Hyundai Ioniq різних років випуску та MG 4. Частина машин, як зазначається, згодом була продана, однак саме на етапі продажів з’являються додаткові питання. У матеріалі наголошують на розбіжності між сумою, яка фігурувала у повідомленні про суттєві зміни майнового стану щодо продажу одного авто (320 тисяч гривень), і сумою, відображеною у річній декларації за той самий період (34 тисячі гривень). Така різниця, за логікою авторів, потребує пояснень з боку декларанта або перевіряючих органів.

    Сам Скрипник, за наведеними словами, пояснює джерело коштів “особистими заощадженнями”. Формально у деклараціях фігурують валютні накопичення — 67 тисяч доларів. Однак автори матеріалу звертають увагу на те, що механіка їх накопичення виглядає нетипово: у низці років обсяг відкладених коштів майже дорівнював річному доходу, попри відсутність власного житла та статус одинокого батька. Окремо згадується 2018 рік, коли валютні заощадження, за наведеними даними, зросли на суму, яка перевищувала задекларований річний дохід сім’ї. Це створює враження, що витрати на повсякденне життя або не відображені у фінансовій картині, або покривалися іншими, не вказаними джерелами.

    Подібна логічна “дірка”, як стверджується, повторюється і в 2023 році: придбання двох Hyundai Ioniq на загальну суму 780 тисяч гривень відбулося при задекларованому річному доході 670 тисяч. Теоретично різницю можна було б закрити за рахунок заощаджень, але в матеріалі наголошується на іншому нюансі: валютні активи не зменшилися, а заощадження сина, навпаки, зросли. Автори роблять висновок, що за такої конфігурації гроші виглядають одночасно і витраченими, і збереженими.

    У 2025 році, за наведеними даними, картина стає ще контрастнішою. Повідомляється про купівлю Hyundai Ioniq 5 2021 року за 512 тисяч гривень у серпні та MG 4 2023 року майже за мільйон гривень у грудні. Паралельно вказується на задекларований продаж нерухомості на 600 тисяч гривень, але навіть з урахуванням цього епізоду загальна фінансова мозаїка, як стверджують автори, залишається непослідовною.

    У подібних історіях ключовим є не сам факт купівлі автомобілів чи наявності заощаджень — це не порушення. Питання виникають тоді, коли витрати системно перевищують доходи, заощадження не скорочуються, а цифри в різних деклараційних формах не складаються в одну картину. У випадку Руслана Скрипника, як випливає з оприлюдненого аналізу, мова йде про повторювану модель невідповідностей, яка потребує не загальних пояснень, а предметної перевірки — з верифікацією джерел коштів, руху активів і коректності декларування.

  • Слідчий поліції Вінниччини купив елітні авто за 9 тисяч грн, а потім продав майже за 3 мільйони

    Слідчий поліції Вінниччини купив елітні авто за 9 тисяч грн, а потім продав майже за 3 мільйони

    У деклараціях співробітників поліції все частіше з’являються дані, які важко узгодити з офіційними доходами. Один із таких випадків — задекларовані статки слідчого управління з розслідування злочинів у сфері транспорту ГУНП у Вінницькій області Івана Андрушка. У 2025 році він став власником двох нових автомобілів — Skoda Octavia 2025 року (1,1 млн грн) і Toyota Land Cruiser 2025 року (2,4 млн грн). Загальна сума покупок становить близько 3,5 мільйона гривень.

    Водночас задекларовані доходи слідчого за 2024 рік — 410 тис. грн, а грошові активи — 830 тис. грн. Цього очевидно недостатньо для придбання двох автомобілів преміум-класу. У декларації за січень 2025 року з’являється пояснення: Андрушко зазначив 2,9 млн грн доходу від продажу рухомого майна.

    Однак у деклараціях за 2023 рік зазначено, що це рухоме майно — два преміальні автомобілі:
    • Mercedes-Benz GLE 450 2019 року — задекларований за 4 000 грн;
    • Audi A8 2021 року — задекларований за 5 000 грн.

    Сумарно — 9 000 грн. Уже за короткий період ці авто були реалізовані майже за три мільйони гривень. Ринкова вартість таких автомобілів як у 2023, так і у 2024 році не наближалася до вказаних у декларації сум. Різниця між ціною придбання та продажу вимірюється сотнями разів.

    Таке різке “зростання вартості” виглядає як класична схема спотворення реальної ціни активів, що дає змогу легалізувати значні суми коштів через формально законну угоду.

    Показовим є те, що йдеться про слідчого транспортного підрозділу поліції — посадовця, який за службовими обов’язками має виявляти порушення, а не демонструвати їх у власних деклараціях. Ситуація потребує перевірки з боку НАЗК, Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції та антикорупційних органів.

    Поки подібні декларації не викликають реакції контролюючих структур, розмови про фінансову прозорість у правоохоронних органах залишаються формальністю.

  • В Нацполіції триває боротьба за контроль над ГСУ

    В Нацполіції триває боротьба за контроль над ГСУ

    У Національній поліції України триває непублічна, але жорстка боротьба за контроль над Головним слідчим управлінням (ГСУ). Цей конфлікт давно перестав стосуватися лише посад — зараз йдеться про фінансові потоки, які, за оцінками джерел, можуть приносити до трьох мільйонів доларів щомісяця.

    З одного боку стоїть голова Нацполіції Іван Вигівський, який прагне призначити на керівну посаду в ГСУ свого підконтрольного кандидата Дмитра Шумейка. З іншого — Максим Цуцкірідзе, пов’язаний із вертикаллю ставлеників колишнього керівника Офісу Президента Андрія Єрмака.

    Як повідомляють співрозмовники, причина конфлікту проста: Цуцкірідзе не підпорядковується Вигівському. Він контролює, які справи ГСУ отримує, які гальмує та які «монетизує» для Офісу. Щомісяця через його лінію формується фінансовий план для Банкової на 3 млн доларів, а все, що понад цю суму, залишається «на руках».

    За словами джерел, Цуцкірідзе не грає власну гру — він технічний керівник, пов’язаний із рішеннями ОП. Навіть особисті деталі, як-от історія про його дружину Поліну, у системі розглядають як внутрішній мем. Водночас Вигівський блокує передачу найбільш прибуткових справ до ГСУ, залишаючи їх на рівні областей, де кошти можна контролювати без участі Офісу Президента.

    Амбіції Вигівського ширші — він прагне повного контролю над ГСУ. Призначення Шумейка на керівну посаду дасть йому можливість напряму управляти резонансними провадженнями та отримувати частину фінансового потоку.

    Експерти зазначають, що нинішня боротьба за ГСУ — це не питання реформи чи ефективності правоохоронних органів. Це конфлікт двох вертикалей впливу, де кримінальні справи перетворюються на товар, а посади — на інвестиції.

    На сьогодні вирішується, хто стане фактичним господарем кримінальної юстиції в Україні — Офіс Президента через Цуцкірідзе чи Вигівський із Шумейком. Держава поки що не коментує цю внутрішню боротьбу.