Golovnitemu.com

Позначка: прокуратура.

  • На Миколаївщині військовий розстріляв двох співслужбовців під час сварки

    На Миколаївщині військовий розстріляв двох співслужбовців під час сварки

    У Миколаївській області суд взяв під варту військовослужбовця, якого підозрюють у вбивстві двох товаришів по службі під час конфлікту на місці несення служби. За даними слідства, трагедія сталася після спільного вживання алкоголю, а для стрілянини підозрюваний використав закріплений за ним автомат АК-74. Про це повідомили у поліції Миколаївщини та спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону.

    Інцидент стався вночі 12 травня у Миколаївському районі. До відділення поліції №4 Миколаївського районного управління надійшло повідомлення про загибель двох військових від вогнепальних поранень. На місце події прибули слідчо-оперативні групи, криміналісти та представники військової прокуратури.

    У ході першочергових слідчих дій правоохоронці встановили, що напередодні ввечері троє військовослужбовців перебували на службі та разом вживали алкогольні напої. За даними слідства, між чоловіками виникла словесна сварка, яка згодом переросла у збройний конфлікт.

    Слідчі вважають, що 35-річний солдат під час суперечки схопив закріплену за ним автоматичну зброю та відкрив вогонь по двох співслужбовцях — чоловіках віком 58 та 38 років. Постріли були здійснені з автомата АК-74. Від отриманих поранень обидва військові загинули на місці ще до прибуття медиків.

    Після стрілянини підозрюваний був затриманий правоохоронцями. Його доставили до відділку поліції, де затримання оформили в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    На місці злочину слідчі вилучили автомат АК-74, стріляні гільзи та інші речові докази. Усе вилучене направили на експертні дослідження. Правоохоронці проводять балістичні, судово-медичні та інші експертизи, які мають допомогти встановити повну картину подій.

    13 травня суд за клопотанням прокурорів Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону обрав підозрюваному запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави.

    У прокуратурі повідомили, що військовослужбовцю інкримінують умисне вбивство двох осіб. Санкція статті передбачає покарання від 10 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.

    Наразі триває досудове розслідування. Слідчі встановлюють усі деталі конфлікту, допитують свідків та перевіряють обставини перебування військових на службі у момент вживання алкоголю. Також правоохоронці мають з’ясувати, чи були порушені правила поводження зі зброєю та вимоги внутрішньої дисципліни.

    Подібні випадки всередині військових підрозділів під час повномасштабної війни викликають значний суспільний резонанс. На тлі тривалих бойових дій та високого психологічного навантаження питання психоемоційного стану військових дедалі частіше стає предметом дискусій серед експертів, психологів та представників сектору безпеки.

    Фахівці неодноразово наголошували, що постійний стрес, перевтома, проблеми з відпочинком і психологічною реабілітацією можуть призводити до конфліктів та непередбачуваної поведінки, особливо якщо йдеться про доступ до бойової зброї. Водночас офіційні органи підкреслюють, що кожен подібний випадок розглядається індивідуально, а всі висновки мають бути зроблені лише після завершення слідства та судового розгляду.

    Трагедія на Миколаївщині стала ще одним резонансним випадком застосування зброї серед військовослужбовців поза бойовими діями. Правоохоронці наголошують, що розслідування триває, а остаточну правову оцінку діям підозрюваного має надати суд.

  • У САП пояснили засекречення угоди Грановського з НАБУ

    У САП пояснили засекречення угоди Грановського з НАБУ

    Голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко заявив, що рішення засекретити деталі угоди колишнього народного депутата від БПП Олександра Грановського зі слідством було ухвалене для захисту викривача та збереження ефективності інших антикорупційних розслідувань. Про це він розповів у матеріалі “Української правди” “Святі угодники. Чому топкорупціонери виходять на волю”.

    За словами Клименка, співпраця Грановського з правоохоронними органами тривала довгий час і виявилася “дуже результативною”. Саме це, за його словами, стало однією з причин, чому зміст домовленостей між екснардепом та слідством вирішили не розкривати публічно.

    Очільник САП наголосив, що йдеться не лише про захист конкретної особи, а й про збереження механізму співпраці з потенційними викривачами у майбутньому. На його думку, повне розкриття деталей таких угод може відлякувати інших фігурантів резонансних справ від надання свідчень або допомоги слідству.

    “Важливо зазначити, що він не обов’язково викривав злочини саме на ОПЗ – у рамках угоди фігурант міг надати цінну інформацію, яка допомогла розкрити корупцію в будь-якому іншому кримінальному провадженні”, – пояснив Клименко.

    Він також визнав, що угода зі слідством була вигідною для сторони обвинувачення через ризики, пов’язані зі строками давності. За словами голови САП, без компромісу справа могла роками залишатися в судах і зрештою бути закритою без вироку.

    “Альтернативою було б те, що справа не пережила строків давності та просто загинула в судових стінах. Але у підсумку все вийшло добре: Грановський отримав вирок та став засудженим, він відшкодував державі збитки та розкрив інформацію, важливу для нас у інших кримінальних провадженнях”, – заявив керівник САП.

    Йдеться про одну з найбільш резонансних антикорупційних справ останніх років — розслідування масштабної схеми на Одеському припортовому заводі. НАБУ та САП завершили слідство у жовтні 2024 року. За версією правоохоронців, у 2015 році на заводі діяла схема продажу мінеральних добрив за заниженими цінами наперед визначеній компанії, що призвело до багатомільйонних збитків для держави.

    Слідство вважало, що організатором оборудки був Олександр Грановський разом із довіреною особою. Також у справі фігурували посадовці ОПЗ та представник іноземної компанії.

    У квітні 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду у справі ОПЗ. Вона передбачала повне відшкодування державі понад 77,5 мільйона гривень збитків. Крім цього, учасники угоди погодилися перерахувати ще 50 мільйонів гривень на підтримку Збройних сил України через платформу UNITED24.

    Водночас покарання, яке отримав Грановський, викликало значний суспільний резонанс. Суд призначив йому штраф у розмірі 5100 гривень — максимальну санкцію за статтею 344 Кримінального кодексу, за якою його обвинувачували. Критики угоди заявляли, що така відповідальність є надто м’якою з огляду на масштаби справи та політичну вагу фігуранта.

    Сам Олександр Грановський упродовж багатьох років залишався однією з найбільш впливових та суперечливих постатей української політики та судової системи часів президентства Петро Порошенко. У політичних та медійних колах його неофіційно називали “куратором президента у судах та прокуратурі”. Журналісти-розслідувачі неодноразово публікували матеріали про його контакти із суддями, прокурорами та представниками правоохоронних органів.

    Історія навколо Одеського припортового заводу тягнеться ще з 2015 року. Тоді НАБУ проводило обшуки в межах розслідування продажу карбаміду британській компанії Newscope Estates Limited із 5-відсотковою знижкою, через що держава, за даними слідства, зазнала значних фінансових втрат.

    У центрі уваги опинилася членкиня правління ОПЗ Ольга Ткаченко, яку пов’язували з Грановським. Під час обшуків у неї вилучили телефон із листуванням у Viber, однак у 2016 році Солом’янський районний суд Києва заборонив НАБУ використовувати це листування як доказ у кримінальному провадженні.

    У серпні 2024 року Грановський також виграв справу у Вищому антикорупційному суді, який скасував повідомлення про підозру у справі щодо організації схеми на понад 93 мільйони гривень. Це рішення викликало широкий суспільний резонанс та критику з боку антикорупційних активістів.

    Нинішня угода між екснардепом і слідством знову підняла дискусію про баланс між ефективністю антикорупційної системи та справедливістю покарання для фігурантів гучних справ. Частина експертів вважає, що угоди зі слідством дозволяють швидше отримувати вироки, повертати державі кошти та викривати нові злочини. Інші ж переконані, що надто м’які покарання для впливових фігурантів можуть підірвати довіру суспільства до антикорупційних органів та судової системи загалом.

  • Вагони за мільйони розсипались за кілька років: у справі Укрзалізниці оголошено підозри через збитки на 64 млн грн

    Вагони за мільйони розсипались за кілька років: у справі Укрзалізниці оголошено підозри через збитки на 64 млн грн

    В Україні викрили масштабну схему постачання неякісних пасажирських вагонів, які виявилися непридатними до експлуатації значно раніше визначеного строку. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко, зазначивши, що у справі вже оголошено підозри кільком посадовцям вагонобудівного підприємства.

    За інформацією Офісу генерального прокурора, під процесуальним керівництвом Печерської окружної прокуратури Києва підозри отримали колишній директор, чинний директор та начальник одного з управлінь заводу. Їм інкримінують заволодіння коштами в особливо великих розмірах.

    Слідство встановило, що між Укрзалізницею та підприємством було укладено контракт на постачання пасажирських вагонів і колісних пар. Йшлося про рухомий склад, призначений для використання як на українській, так і на європейській колії — зокрема для міжнародних перевезень.

    Спочатку продукцію було виготовлено, поставлено та введено в експлуатацію без видимих проблем. Однак уже через кілька років під час планового технічного обслуговування фахівці виявили серйозні дефекти. Зокрема, йдеться про тріщини та розриви у ключових елементах конструкції вагонів і візків.

    Як підкреслив Руслан Кравченко, це стало критичним порушенням, адже нормативний строк служби такого рухомого складу становить десятки років. Фактично ж вагони виявилися непридатними до використання значно раніше.

    Експертні дослідження підтвердили, що під час виробництва використовували сталь із заниженими фізико-технічними характеристиками. Крім того, зварювальні роботи виконувалися з грубими порушеннями технологічних норм. Саме це, за даними слідства, і стало причиною швидкого зношення конструкцій.

    За оцінками правоохоронців, загальні збитки державі перевищують 64 мільйони гривень. Усі ці кошти були витрачені на продукцію, яка не відповідає встановленим стандартам якості та безпеки.

    Дії фігурантів справи кваліфіковано за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — заволодіння майном в особливо великих розмірах або організованою групою. У разі доведення вини їм загрожує серйозна кримінальна відповідальність.

    Генеральний прокурор наголосив, що ця справа має не лише економічний, а й безпековий вимір. За його словами, залізнична інфраструктура є критично важливою для держави, особливо в умовах війни, коли вона забезпечує перевезення пасажирів, гуманітарних вантажів і військової логістики.

    «Залізниця — це не просто транспорт, а безпека людей і стратегічна інфраструктура. Жодних “технічних помилок” тут немає. Є свідомі рішення і буде відповідальність», — підкреслив Руслан Кравченко.

    Досудове розслідування у справі здійснює Печерське управління поліції Головного управління Національної поліції у Києві. Оперативний супровід забезпечує Служба безпеки України.

    Правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини справи, а також можливу причетність інших осіб до реалізації схеми. Не виключається, що коло підозрюваних може розширитися.

    Водночас варто нагадати, що відповідно до Конституції України кожна особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в суді та підтверджено обвинувальним вироком.

    Аналітики зазначають, що цей випадок може стати показовим для всієї галузі. Він підкреслює важливість контролю якості у державних закупівлях, особливо у сферах, що стосуються критичної інфраструктури.

    Справа з неякісними вагонами може мати далекосяжні наслідки — як для конкретних фігурантів, так і для всієї системи державних контрактів у транспортній сфері.

  • 15 років під виглядом допомоги: у Вінниці викрили засновника реабілітаційного центру, якого підозрюють у насильстві над дітьми

    15 років під виглядом допомоги: у Вінниці викрили засновника реабілітаційного центру, якого підозрюють у насильстві над дітьми

    У Вінниці правоохоронці затримали засновника християнського реабілітаційного центру, якого підозрюють у систематичному сексуальному насильстві над дітьми. За даними слідства, злочини могли тривати понад 15 років — фактично з моменту створення закладу у 2006 році.

    Про підозру повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко. За його словами, чоловік використовував діяльність центру, який мав допомагати дітям у складних життєвих обставинах, як прикриття для вчинення злочинів.

    За інформацією слідства, підозрюваний обирав жертв серед вихованок закладу — дівчат віком від 8 до 14 років. У центрі регулярно формувалися групи дітей чисельністю від 25 до 50 осіб, і саме серед них чоловік знаходив тих, кого згодом намагався ізолювати від інших.

    Правоохоронці встановили, що він користувався довірою як наставник і вихователь, що дозволяло йому залишатися з дітьми наодинці. Насильницькі дії, за попередніми даними, відбувалися як у приміщенні центру, так і під час виїздів на природу чи відпочинок.

    Слідство також вказує на систематичний психологічний тиск: дітей залякували можливими покараннями, щоб вони не розповідали про пережите. Саме страх і залежність від дорослого, якому довіряли, могли роками стримувати потерпілих від звернення по допомогу.

    Лише у 2021 році ситуація набула розголосу — тоді мати однієї з вихованок, 13-річної дівчини, дізналася про можливе насильство і звернулася до правоохоронців. Після цього було відкрито кримінальне провадження, яке розслідували кілька років.

    За цей час слідчі опитали десятки свідків, включно з колишніми вихованцями центру, працівниками та іншими особами, які могли мати інформацію про діяльність установи. У результаті вдалося встановити щонайменше 10 потерпілих, однак правоохоронці не виключають, що реальна кількість жертв може бути значно більшою.

    Наразі підозрюваному інкримінують сексуальне насильство, а також розбещення малолітніх і неповнолітніх. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

    Правоохоронні органи наголошують, що справа є особливо чутливою, і закликають усіх можливих потерпілих або свідків звертатися до слідства. У подібних випадках важливо забезпечити повноту доказової бази, а також надати психологічну допомогу постраждалим.

    Експерти з питань захисту прав дітей зазначають, що такі злочини часто мають прихований характер, особливо коли йдеться про заклади, які формально виконують соціальну або благодійну функцію. Довіра до вихователів і страх перед наслідками можуть роками стримувати дітей від розголосу.

    Водночас ця справа вкотре піднімає питання контролю за діяльністю реабілітаційних і релігійних центрів, які працюють із вразливими категоріями населення. Фахівці наголошують на необхідності регулярних перевірок, чітких стандартів роботи та механізмів захисту дітей.

    Окрему увагу приділяють і ролі батьків або опікунів. Саме своєчасна реакція дорослих у багатьох випадках дозволяє зупинити злочини та запобігти новим випадкам насильства.

    Розслідування триває, і правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини справи. Не виключено, що з розвитком слідства з’являться нові епізоди та нові свідчення.

    Ця історія стала ще одним нагадуванням про те, наскільки важливою є безпека дітей у будь-яких установах, незалежно від їхнього статусу чи напрямку діяльності, а також про необхідність своєчасного реагування на будь-які ознаки можливого насильства.

  • “Світло для дітей стало бізнесом”: у Києві викрили схему на мільйони — підозра директору енергокомпанії

    “Світло для дітей стало бізнесом”: у Києві викрили схему на мільйони — підозра директору енергокомпанії

    У Києві правоохоронці викрили масштабну схему розкрадання бюджетних коштів, пов’язану з постачанням електроенергії до дитячих садочків. За даними Київської міської прокуратури, директор приватного товариства, яке забезпечувало електрикою заклади дошкільної освіти Деснянського району столиці, отримав підозру у заволодінні понад 1,8 млн грн бюджетних коштів. Йдеться про злочин, який став можливим через маніпуляції з цінами на електроенергію під час виконання державного контракту.

    Слідство встановило, що ще у січні 2023 року управління освіти Деснянської районної державної адміністрації уклало договір із приватною компанією на постачання електроенергії для дитячих садків району. На перший погляд, угода виглядала стандартною і відповідала ринковим умовам. Однак згодом, як зазначають прокурори, підприємство почало ініціювати укладання додаткових угод, які передбачали суттєве підвищення вартості електроенергії.

    Саме ці додаткові угоди стали ключовим елементом схеми. За версією слідства, підвищення тарифів було необґрунтованим і суперечило вимогам чинного законодавства. У результаті вартість електроенергії для дитячих садків штучно зростала, що призвело до переплат із міського бюджету. Загальна сума збитків, за попередніми оцінками, перевищила 1,8 млн гривень.

    Правоохоронці наголошують: йдеться не просто про фінансове порушення, а про зловживання в особливо чутливій сфері — забезпеченні енергією дитячих закладів. Фактично кошти, які мали йти на підтримку освітньої інфраструктури, розвиток дітей та створення безпечних умов у садочках, були використані для незаконного збагачення.

    Дії підозрюваного кваліфіковано за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану та в особливо великому розмірі. Це одна з найсуворіших кваліфікацій у сфері економічних злочинів. У разі доведення вини підозрюваному загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Експерти звертають увагу, що подібні схеми не є поодинокими для енергетичного ринку України, особливо в умовах воєнного стану, коли контроль за витратами бюджету ускладнюється, а потреби держави зростають. Маніпуляції з тарифами, додатковими угодами та умовами контрактів залишаються одним із найпоширеніших інструментів незаконного збагачення.

    Водночас ця справа має і соціальний вимір. Дитячі садки — це об’єкти критичної соціальної інфраструктури, які потребують стабільного енергопостачання. Будь-які збої або фінансові втрати в цій сфері можуть впливати не лише на комфорт, а й на безпеку дітей. У період війни, коли система освіти працює в складних умовах, такі злочини викликають особливий резонанс.

    У прокуратурі наголошують, що розслідування триває, і не виключають встановлення інших осіб, причетних до реалізації схеми. Зокрема, перевіряється роль посадових осіб, які могли погоджувати укладення додаткових угод або не забезпечили належного контролю за виконанням договору.

    Правоохоронні органи також аналізують інші контракти цього підприємства, щоб встановити, чи не застосовувалася подібна схема в інших районах або сферах. У разі підтвердження таких фактів масштаб збитків може виявитися значно більшим.

    Окремо варто зазначити, що викриття подібних злочинів є частиною ширшої антикорупційної політики держави, яка посилилася після початку повномасштабної війни. Україна перебуває під пильним контролем міжнародних партнерів, і ефективність боротьби з корупцією є одним із ключових факторів підтримки з боку Заходу.

    Справи, пов’язані з розкраданням коштів у соціальній сфері, особливо в умовах війни, мають високий суспільний резонанс. Вони підривають довіру до державних інституцій і створюють додаткове навантаження на бюджет, який і без того працює в умовах дефіциту.

    Водночас правоохоронці наголошують: такі злочини мають отримувати жорстку правову оцінку, а винні — реальні покарання. Лише це може стати стримуючим фактором для інших потенційних порушників.

    Станом на зараз підозрюваному обирається запобіжний захід. Очікується, що суд визначить міру запобіжного заходу найближчим часом. Слідчі дії тривають, і правоохоронці обіцяють інформувати про нові деталі справи.

    Ця історія ще раз демонструє: навіть у найскладніші для країни часи знаходяться ті, хто намагається заробити на державних ресурсах. Але водночас вона показує і інше — система поступово виявляє такі схеми, а відповідальність за них стає неминучою.

  • У Білій Церкві чоловік кинув гранату в ТЦК

    У Білій Церкві чоловік кинув гранату в ТЦК

    У Білій Церкві правоохоронці розслідують інцидент із вибухом на території районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), який стався ввечері 30 квітня. За попередніми даними, близько 17:55 68-річний місцевий мешканець перекинув через огорожу установи бойову гранату РГД-5, яка здетонувала безпосередньо на території об’єкта.

    Про це повідомила речниця Київської обласної прокуратури Юлія Колтак.

    За інформацією слідства, внаслідок вибуху ніхто не постраждав, а також не зафіксовано пошкоджень будівель чи інфраструктури. Вибух стався у дворі установи, що, ймовірно, й дозволило уникнути жертв і значних руйнувань.

    Чоловіка оперативно затримали правоохоронці. Під час поверхневого огляду та подальшого обшуку у нього виявили ще дві бойові гранати типу Ф-1. Вибухонебезпечні предмети вилучено та передано на експертні дослідження для встановлення їхнього походження, стану та можливих каналів постачання.

    За попередніми висновками правоохоронців, затриманий міг діяти не самостійно. У прокуратурі зазначають, що чоловік, ймовірно, став об’єктом впливу з боку невстановлених осіб, які застосували до нього методи психологічного тиску та маніпуляцій.

    Зокрема, за даними слідства, на початку квітня з ним могли зв’язатися особи, які переконали його взяти участь у нібито “перевірці захищеності” будівлі ТЦК. Таким чином, слідчі не виключають, що чоловік міг не до кінця усвідомлювати реальні наслідки своїх дій або діяв під впливом зовнішніх інструкцій.

    Також встановлено, що боєприпаси він отримав зі схрону, облаштованого на території Білоцерківського району. Наразі правоохоронці встановлюють, хто саме міг організувати цей схрон, як довго він існував і чи використовувався в інших цілях.

    До розслідування залучені слідчі та оперативники Служба безпеки України, які перевіряють можливу причетність представників російських спецслужб до організації або координації цього інциденту. У межах цієї версії аналізуються контакти затриманого, його пересування, телефонні з’єднання та інші можливі докази.

    За фактом інциденту відкрито кримінальні провадження одразу за двома статтями Кримінального кодексу України. Йдеться про перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період, а також про незаконне поводження з бойовими припасами та вибуховими речовинами.

    Санкції за цими статтями передбачають тривалі строки позбавлення волі, а з огляду на обставини воєнного стану відповідальність може бути посилена.

    Інцидент із вибухом стався на тлі серії подій, пов’язаних із Білоцерківським ТЦК. Напередодні, 29 квітня, правоохоронці затримали інструктора одного з відділів центру, його колегу та підприємця, яких підозрюють в організації схеми фіктивного бронювання військовозобов’язаних.

    Також раніше повідомлялося про проведення обшуків у приміщеннях ТЦК у межах окремих кримінальних проваджень. Усе це свідчить про підвищену увагу правоохоронних органів до діяльності територіальних центрів комплектування, які в умовах воєнного стану виконують ключову роль у мобілізаційних процесах.

    Правоохоронці розглядають інцидент не лише як окремий кримінальний злочин, а і як потенційний елемент ширших спроб дестабілізації ситуації в регіоні. Особливу увагу приділяють версії про використання цивільних осіб у подібних схемах через маніпуляції, дезінформацію або психологічний вплив.

    Наразі тривають слідчі дії, встановлюються всі обставини події, можливі спільники затриманого та канали отримання боєприпасів. Також перевіряється, чи міг цей випадок бути частиною серії подібних інцидентів або тестуванням реакції правоохоронних органів.

    У прокуратурі наголошують, що розслідування триває, а всі причетні до підготовки або організації злочину особи будуть встановлені та притягнуті до відповідальності.

  • Майже 580 млн грн з оборонки: правоохоронці викрили масштабну схему «відмивання» коштів і затримали підозрюваних

    Майже 580 млн грн з оборонки: правоохоронці викрили масштабну схему «відмивання» коштів і затримали підозрюваних

    Правоохоронці викрили масштабну схему розкрадання коштів з оборонних контрактів, у межах якої було виведено майже 580 млн грн через так званий «конвертаційний центр». У справі вже затримано підозрюваних, яким інкримінують створення злочинної організації, відмивання коштів та ухилення від сплати податків.

    Джерело: Офіс генерального прокурора, національна поліція

    За даними слідства, одним із ключових учасників схеми стало приватне підприємство, яке у 2023–2025 роках отримало близько 2,5 млрд грн за ремонт і обслуговування військової техніки для сектору оборони. Частину цих коштів, як стверджують слідчі, посадовці підприємства разом із учасниками схеми виводили через мережу фіктивних компаній.

    Операції маскували під закупівлю запчастин та послуг, які фактично не надавалися. Для цього використовували десятки підконтрольних фірм, на рахунки яких перераховували кошти. Після цього гроші переводили в готівку і повертали замовникам, тоді як організатори схеми отримували відсоток за свої послуги.

    Слідство встановило, що до схеми було залучено понад 40 підприємств. Частина з них мала фіктивних керівників і засновників. Зокрема, серед директорів фігурують особи, які тривалий час проживають на тимчасово окупованих територіях і підтримують державу-агресора. Також встановлено, що деякі засновники компаній існували лише на папері — їхні дані виявилися вигаданими.

    Правоохоронці детально відтворили структуру «конвертаційного центру» — від фіктивних постачальників до організаторів і координаторів. Ще у грудні минулого року трьом ключовим фігурантам оголосили підозри, зокрема керівнику схеми, співорганізатору та бухгалтерці.

    Після цього, за даними слідства, окремі учасники намагалися вплинути на розслідування. Зокрема, шукали виконавців для підпалу автомобіля слідчого, пропонуючи за це грошову винагороду.

    Окрім виведення коштів, слідчі встановили, що підприємство штучно формувало збитки, щоб мінімізувати податкові зобов’язання. За результатами експертиз, державний бюджет міг недоотримати понад 100 млн грн.

    У межах розслідування було проведено близько 40 обшуків. Під час слідчих дій вилучили фінансову документацію, мобільні телефони, електронні носії інформації, чорнові записи, а також майже 2 млн грн готівки та транспортні засоби.

    Загалом підозри отримали семеро осіб. П’ятьох із них затримали, а суд обрав усім запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    Слідство триває. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб і підприємств до схеми, а також встановлюють повний обсяг завданих державі збитків.

    Ця справа стала черговим прикладом викриття масштабних зловживань у сфері оборонних закупівель, яка залишається однією з найбільш чутливих в умовах війни.

  • Київська стрілянина: слідство відновило повну картину нападу

    Київська стрілянина: слідство відновило повну картину нападу

  • Схема на 447 млн: правоохоронці викрили масштабні махінації з електроенергією в «Укренерго»

    Схема на 447 млн: правоохоронці викрили масштабні махінації з електроенергією в «Укренерго»

    Українські правоохоронці викрили масштабну схему маніпуляцій на ринку електроенергії, яка завдала збитків ПрАТ НЕК Укренерго на суму 447 мільйонів гривень. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    За його словами, до розслідування були залучені одразу кілька структур — Служба безпеки України, Національна поліція України та органи прокуратури. Схема діяла упродовж 2022–2024 років і була побудована на системних маніпуляціях із прогнозами споживання електроенергії.

    Як встановили слідчі, організатором оборудки був засновник і фактичний контролер низки приватних енергопостачальних компаній. Він залучив до реалізації схеми ще чотирьох учасників ринку та створив мережу підконтрольних підприємств, через які здійснювалося постачання електроенергії кінцевим споживачам.

    Суть схеми полягала у навмисному заниженні прогнозованих обсягів споживання. У документах компанії декларували значно меншу потребу в електроенергії, ніж фактично споживали. Водночас реальні обсяги постачання були суттєво більшими.

    «На папері показували, що електроенергії потрібно мало, а насправді продавали значно більше», — пояснив генпрокурор.

    У результаті виникала різниця між заявленими та фактичними обсягами — так званий дефіцит. Цей дефіцит автоматично покривала держава через механізми балансування енергосистеми, щоб уникнути перебоїв із постачанням електроенергії для споживачів.

    Таким чином, фактично витрати перекладалися на державу, тоді як учасники схеми отримували повну оплату від клієнтів за фактично спожиту електроенергію.

    Отримані кошти, за даними слідства, не спрямовувалися на розрахунки з державним оператором, а виводилися через мережу підконтрольних компаній та фізичних осіб-підприємців. Це дозволяло організаторам привласнювати значні суми та уникати фінансових зобов’язань.

    Окремим елементом схеми було штучне накопичення боргів перед «Укренерго». Компанії не лише не погашали заборгованість, а й доводили її до критичного рівня, після чого ініціювали процедури банкрутства.

    «Далі схема повторювалась уже з новими товариствами», — зазначив Руслан Кравченко.

    Такий механізм дозволяв уникати відповідальності та продовжувати діяльність через нові юридичні особи, фактично обнуляючи борги та відновлюючи цикл махінацій.

    Правоохоронці вже повідомили про підозру всім учасникам схеми. Наразі тривають слідчі дії, спрямовані на встановлення повного кола причетних осіб, а також на відшкодування завданих державі збитків.

    Експерти зазначають, що подібні схеми є особливо небезпечними для енергетичної системи країни, оскільки підривають фінансову стабільність державних компаній і створюють додаткове навантаження на бюджет.

    В умовах війни, коли енергетична інфраструктура України перебуває під постійною загрозою атак, такі зловживання можуть мати ще більш серйозні наслідки. Забезпечення стабільної роботи енергосистеми є критично важливим як для економіки, так і для повсякденного життя громадян.

    Викриття цієї схеми стало черговим прикладом боротьби правоохоронних органів із економічними злочинами у стратегічних галузях. Очікується, що подальше розслідування дозволить не лише притягнути винних до відповідальності, а й запобігти подібним зловживанням у майбутньому.

  • Заступника командира 58-ї бригади затримали за хабар

    Заступника командира 58-ї бригади затримали за хабар

    Правоохоронці викрили на корупції заступника командира 58 окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського. Полковника підозрюють в одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення щодо переведення військовослужбовця до іншої частини. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 998 400 гривень.

    Про це повідомила спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону.

    За даними слідства, посадовець вимагав від військовослужбовця 4 тисячі доларів США за сприяння у переведенні до іншого підрозділу. Йдеться про вплив на ухвалення відповідного кадрового рішення.

    Як встановили правоохоронці, частину коштів — 2 тисячі доларів — підозрюваний отримав раніше. Під час передачі другої частини суми його затримали «на гарячому».

    За інформацією Українська правда, йдеться про полковника Максима Бобровського. Офіційно його ім’я правоохоронні органи не розкривають, однак підтверджують сам факт затримання та оголошення підозри.

    Дії підозрюваного кваліфіковані за частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням.

    Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна у разі доведення вини.

    Суд, врахувавши обставини справи, обрав запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави. Сума застави — майже 1 мільйон гривень — відповідає тяжкості інкримінованого злочину.

    У самій 58-й окремій мотопіхотній бригаді заявили, що підтримують розслідування і готові сприяти правоохоронним органам у встановленні всіх обставин.

    Водночас у підрозділі наголосили на необхідності дотримання принципу презумпції невинуватості.

    «Будь-які остаточні висновки щодо винуватості особи можливі виключно після завершення всебічного слідства та набрання законної сили рішенням суду», — йдеться у заяві бригади.

    Також там підкреслили, що підрозділ продовжує виконувати бойові завдання на Харківському напрямку та утримує визначені рубежі оборони.

    Цей випадок — не поодинокий у сфері протидії корупції у війську. Останнім часом правоохоронці активізували роботу з викриття схем, пов’язаних із незаконними рішеннями щодо проходження служби.

    Зокрема, на Донеччині до суду скеровано обвинувальні акти щодо трьох військовослужбовців, які, за даними слідства, організували схему незаконного звільнення зі служби через підроблені медичні документи.

    Крім того, Державне бюро розслідувань повідомляло про викриття посадовця одного з територіальних центрів комплектування на Вінниччині. За версією слідства, він брав хабарі за зняття військовозобов’язаних з розшуку за ухилення від мобілізації.

    Антикорупційна боротьба у секторі безпеки та оборони залишається одним із пріоритетів для української влади та міжнародних партнерів. В умовах війни особлива увага приділяється прозорості кадрових рішень, справедливості у питаннях служби та недопущенню зловживань службовим становищем.

    Розслідування у справі заступника командира 58 ОМБр триває. Правоохоронці встановлюють усі обставини та можливих інших причетних до правопорушення.