Golovnitemu.com

Позначка: прокуратура.

  • У Києві викрили фінансову піраміду на 20 мільйонів гривень

    У Києві викрили фінансову піраміду на 20 мільйонів гривень

    У Києві правоохоронці викрили масштабну фінансову піраміду, через яку громадян ошукали на понад 20 мільйонів гривень. Організатору злочинної схеми заочно повідомлено про підозру.

    За інформацією Офісу генерального прокурора, шахрайська діяльність тривала з жовтня 2022 року. Зловмисники пропонували громадянам інвестувати кошти у нібито «міжнародний інвестиційний майданчик», обіцяючи швидкий і високий прибуток.

    Мінімальний внесок для участі становив 50 USDT — криптовалюти, яку активно використовували в схемі. Потенційних інвесторів залучали через соціальні мережі, зокрема за допомогою реклами в Instagram.

    Для створення ілюзії прибутковості організатори розробили спеціальні сайти з «особистими кабінетами», де відображалися фіктивні доходи. Насправді ж жодних інвестицій не здійснювалося — усі кошти привласнювали учасники схеми.

    Підозру оголошено 32-річному громадянину України. Наразі він перебуває за кордоном, в одній із країн Європейського Союзу. Його дії кваліфіковано як шахрайство в особливо великих розмірах, вчинене групою осіб.

    Правоохоронці продовжують встановлювати інших причетних до організації фінансової піраміди та не виключають розширення кола підозрюваних.

    Справу розслідують за процесуального керівництва Дніпровської окружної прокуратури Києва.

  • Прокуратура відкрила 63 справи проти працівників ТЦК через незаконні дії

    Прокуратура відкрила 63 справи проти працівників ТЦК через незаконні дії

    Київська спеціалізована прокуратура у сфері оборони розслідує 63 кримінальні провадження щодо співробітників Територіальних центрів комплектування. Про це повідомив керівник відомства Артем Новов під час засідання Тимчасової слідчої комісії.

    За його словами, близько третини справ стосуються незаконного доставлення громадян до ТЦК. Йдеться про випадки, які кваліфікуються як позбавлення волі.

    “Загалом 63 кримінальні провадження. Близько 20 проваджень внесені за заявами осіб щодо незаконного доставлення їх до ТЦК”, — зазначив Новов.

    У прокуратурі також фіксують випадки застосування сили до військовозобов’язаних. За словами керівника відомства, окремі співробітники центрів комплектування вдаються до спірних або крайніх методів під час виконання своїх обов’язків.

    Серед розслідувань є епізод щодо одного зі столичних ТЦК, де, за даними слідства, працівник міг застосовувати фізичний вплив, щоб змусити громадян виконувати певні дії. Деталі справи не розголошуються.

    Правоохоронці наголошують, що перевіряють усі заяви громадян та відповідні документи, які можуть підтвердити факти порушень. Досудове розслідування триває.

    У прокуратурі підкреслюють, що виявлені провадження свідчать про наявність системних проблем у роботі центрів комплектування. У зв’язку з цим планується подальший аудит діяльності ТЦК по всій країні, а також розглядається можливість запровадження додаткових механізмів контролю.

    Відомство наголошує, що навіть в умовах воєнного стану дотримання законності та прав громадян залишається обов’язковим.

  • У декларації прокурора Шаповалова знайшли 125 тисяч доларів і криптоактиви

    У декларації прокурора Шаповалова знайшли 125 тисяч доларів і криптоактиви

    Перший заступник прокурора Волинської області Альберт Шаповалов задекларував значні грошові активи, зокрема 125 тисяч доларів готівкою, а також криптовалютні інвестиції на міжнародній біржі Binance. Відповідні дані містяться у його декларації про майно та доходи.

    Згідно з документом, посадовець активно інвестує у цифрові активи. Серед задекларованих криптовалют — Dogecoin, Ethena, Wormhole, Notcoin, а також низка інших токенів, зокрема Jito, Solar, Dydx, Arbitrum, Dogwifhat, Highstreet, Pyth Network і Celestia. Загальна вартість криптоактивів на момент їх придбання становила близько 36 тисяч гривень.

    За 2025 рік Шаповалов отримав майже 1,87 мільйона гривень доходу у вигляді заробітної плати. Зокрема, 889 тисяч гривень він заробив у Волинській обласній прокуратурі, ще 727 тисяч гривень — в Офісі генерального прокурора, а також 250 тисяч гривень — у Чернігівській обласній прокуратурі.

    У декларації зазначено, що разом із прокурором проживають його дружина Анастасія Шаповалова та син. Сім’я орендує квартиру площею 82 квадратних метри у Луцьку, яку було оформлено у користування у вересні 2025 року.

    Щодо нерухомості, Шаповалов задекларував квартиру в Донецьку площею 155,8 квадратного метра, придбану у 2013 році за 187,5 тисяч гривень. Також він користується квартирою у Києві, має реєстрацію в гуртожитку в Ірпені, а його родина зареєстрована в будинку у Харкові.

    Автопарк родини включає автомобіль Toyota Avalon 2015 року випуску, який належить самому Шаповалову, Toyota Camry 2005 року у власності дружини, а також Mazda CX-5 2012 року, якою родина користується.

    Формально посадовець зареєстрований у Київській області, однак фактично проживає у Луцьку. Оприлюднена декларація демонструє як структуру доходів прокурора, так і його інвестиційні інтереси, зокрема у сфері криптовалют.

  • Суд у Харкові скасував обмеження пенсії ексочільнику прокуратури Дмитру Казаку

    Суд у Харкові скасував обмеження пенсії ексочільнику прокуратури Дмитру Казаку

    Колишній очільник Миколаївської обласної прокуратури Дмитро Казак через суд домігся скасування обмежень своєї пенсії та відновлення виплат у повному обсязі. Відповідне рішення ухвалив Харківський окружний адміністративний суд, зобов’язавши Пенсійний фонд України виплачувати ексчиновнику понад 156 тисяч гривень на місяць замість близько 44 тисяч, які він отримував після застосування понижувальних коефіцієнтів.

    Йдеться про обмеження спеціальних пенсій прокурорів, які уряд намагався запровадити через бюджетні механізми. У 2026 році ці обмеження були повторно закріплені постановою, однак Казак оскаржив їх у суді та виграв справу.

    Суд встановив, що фактичний розмір пенсії позивача становить 156 692 гривні, але був штучно зменшений до 44 733 гривень. Такі дії Пенсійного фонду визнано протиправними. У рішенні наголошується, що зміна обсягу соціальних гарантій через закон про державний бюджет суперечить Конституції, а отже, потребує окремого законодавчого врегулювання.

    Дмитро Казак є одним із наймолодших керівників обласних прокуратур в історії України. Він отримав право на пенсію ще у 29 років після оформлення інвалідності, що дозволило йому претендувати на спеціальні виплати за наявності лише десяти років стажу. Така практика свого часу викликала суспільний резонанс через значну кількість прокурорів із подібним статусом.

    Після початку перевірок у прокуратурі частина працівників звільнилася або відмовилася підтверджувати інвалідність. Сам Казак залишив органи ще до цих перевірок. Надалі він виїхав за кордон і нині проживає у Швеції.

    За даними матеріалів справи, під час оформлення пенсії були використані довідки про заробітну плату, яка нібито становила майже 196 тисяч гривень на місяць. Це дозволило встановити пенсію на рівні понад 156 тисяч гривень, що перевищує як середній заробіток, так і виплати чинним прокурорам на аналогічних посадах.

    Попри спроби уряду обмежити спеціальні пенсії, судова практика свідчить, що такі рішення регулярно оскаржуються і скасовуються. Водночас у Верховній Раді вже перебуває законопроєкт, який передбачає перегляд підходів до спецпенсій. Документ був підтриманий у першому читанні, але подальше його просування наразі призупинене.

    Експерти зазначають, що ситуація зі спецпенсіями залишається однією з найбільш дискусійних у соціальній політиці. З одного боку — питання дотримання законних гарантій, з іншого — фінансова стійкість системи, де більшість пенсіонерів отримують значно менші виплати.

    Рішення у справі Казака вкотре актуалізує проблему привілейованих пенсій і ставить під сумнів ефективність спроб уряду обмежити такі виплати без комплексних змін законодавства.

  • На Закарпатті судитимуть фігурантів справи про незаконне використання лісових земель

    На Закарпатті судитимуть фігурантів справи про незаконне використання лісових земель

    Закарпатська обласна прокуратура передала до суду справу щодо незаконного використання земель лісового фонду в Ужгородському надлісництві. Йдеться про туристично-готельний комплекс, який, за даними слідства, діяв без належних правових підстав і пов’язаний із народним депутатом Нестором Шуфричем.

    Як повідомляє «Судовий репортер», у межах розслідування встановлено, що на території державного лісу було самовільно зайнято понад 2,4 гектара землі. На цій ділянці збудували інфраструктуру комплексу, а загалом не за цільовим призначенням використовували понад 8,5 гектара державних земель.

    За даними правоохоронців, Нестор Шуфрич є одним із кінцевих бенефіціарів комплексу. Наразі він перебуває під вартою в іншій справі — за підозрою у державній зраді та фінансуванні росгвардії.

    У лютому 2026 року підозри оголосили начальнику надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» та директору туристичного комплексу, який раніше був помічником народного депутата. Їм інкримінують самовільне зайняття земельної ділянки, незаконне будівництво та службову недбалість.

    Слідство встановило, що після припинення ще у 2012 році сервітуту з ТОВ «Мисливський клуб «Кремінка» жодних документів, які б давали право користування землею, оформлено не було. Попри це, територію продовжували використовувати, а податки за користування землею не сплачувалися.

    У Державному бюро розслідувань зазначають, що зібрані докази стали підставою для передачі справи до суду. Наразі вирішуватиметься питання відповідальності фігурантів та відшкодування збитків державі.

  • Першого заступника прокурора Броварів викрили на вимаганні грошей за землю

    Першого заступника прокурора Броварів викрили на вимаганні грошей за землю

    У місті Бровари Київської області правоохоронці затримали першого заступника керівника Броварської окружної прокуратури Олексія Химинця за підозрою в одержанні неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч доларів США.

    За даними слідства, посадовець вимагав кошти у підприємця за «вирішення питання», пов’язаного з можливим арештом земельних ділянок. Йдеться про вплив на процесуальні рішення у межах кримінального провадження.

    Затримання відбулося безпосередньо під час передачі коштів у Броварах. Наразі правоохоронці проводять слідчі дії та документують обставини злочину.

    Олексій Химинець є уродженцем Закарпатської області. До призначення на Київщині він працював у прокуратурі Закарпаття, після чого був переведений на посаду заступника керівника Броварської окружної прокуратури.

    У межах цього ж кримінального провадження фігурує ще один прокурор — Юрій Даш, який виконував функції процесуального керівника. За наявною інформацією, раніше він працював у Херсонській обласній прокуратурі, а згодом перевівся до Броварів.

    Слідство перевіряє можливу причетність обох посадовців до схеми отримання неправомірної вигоди. Правоохоронці встановлюють роль кожного з фігурантів та обставини передачі коштів.

    Наразі вирішується питання щодо обрання запобіжних заходів. У разі доведення вини підозрюваним загрожує кримінальна відповідальність за корупційні злочини.

  • У справі Гусакова про збори на лікування кількість жертв зросла майже втричі

    У справі Гусакова про збори на лікування кількість жертв зросла майже втричі

    У справі щодо можливого шахрайського збору коштів львів’янином Назарієм Гусаковим правоохоронці змінили підозру та розширили кількість потерпілих. Відтепер у кримінальному провадженні фігурують 96 осіб замість 34, а загальна сума збитків зросла з 1,3 млн до 2 млн гривень.

    Про це повідомили в Офісі генерального прокурора. Там офіційно не називають імені підозрюваного, однак за даними медіа йдеться саме про Назарія Гусакова.

    За версією слідства, чоловік організував у соціальних мережах та Telegram-каналах кампанію зі збору коштів, заявляючи про нібито критичну потребу в дороговартісному препараті для лікування спінальної м’язової атрофії. Водночас, за інформацією Львівської міської ради, з червня 2024 року він отримував цей препарат безоплатно за кошти міського бюджету.

    Для збору грошей використовувалися платіжні платформи, а також інформаційна підтримка публічних осіб та інфлюенсерів, що дозволило залучити значні суми.

    Слідство вважає, що отримані кошти використовувалися не за призначенням — зокрема, на азартні ігри, інвестиції у криптовалюти та особисті потреби. Під час слідчих дій у підозрюваного вилучили мобільний телефон і флеш-накопичувачі.

    Наразі до суду вже скеровано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Передбачається, що підозрюваний зможе залишати місце проживання лише для отримання медичної допомоги або під час повітряної тривоги.

    Скандал навколо зборів набув розголосу ще в червні 2025 року, коли з’явилися повідомлення про відсутність звітності за отримані кошти. Після цього правоохоронці відкрили кримінальні провадження за статтями про шахрайство та відмивання доходів.

    За даними журналістів, через криптовалютні гаманці, пов’язані з Гусаковим, упродовж 2022–2025 років пройшли транзакції на понад 5 млн доларів. Сам підозрюваний заявляв, що ці кошти належали іншим людям, а він отримував лише відсоток від операцій.

    Раніше генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомляв, що частина осіб, які донатили, відмовилися визнавати себе потерпілими, попри значні суми переказів.

  • Керівника держзаводу у Києві підозрюють у вимаганні грошей з орендарів

    Керівника держзаводу у Києві підозрюють у вимаганні грошей з орендарів

    В.о. директора державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» Олександр Плотніков опинився у центрі кримінального провадження, яке стосується можливого незаконного збагачення та отримання неправомірної вигоди.

    За даними об’єднаної кримінальної справи, що розслідується за низкою статей Кримінального кодексу, зокрема ч. 3 ст. 368, а також ст. 190, 191 і 368-5, слідство вважає, що посадовець міг організувати схему систематичного отримання коштів від орендарів приміщень державного підприємства.

    Йдеться про передачу в оренду площ без належного документального оформлення. За версією слідства, від орендарів вимагали готівкові кошти у розмірі від 70 до 90 гривень за квадратний метр щомісяця. Загальний обсяг таких платежів, за попередніми оцінками, міг перевищувати 450 тисяч гривень на місяць, які розподілялися між причетними особами.

    У межах цього ж провадження суди розглядали питання арешту майна, пов’язаного з підозрюваним. Зокрема, Київський апеляційний суд 14 січня 2026 року залишив у силі рішення про арешт двох автомобілів, зареєстрованих на матір Плотнікова.

    Мова йде про BMW M8 2020 року випуску, ринкова вартість якого оцінюється приблизно у 4,1 млн гривень, а також Hyundai Sonata 2015 року вартістю близько 451 тисячі гривень. За даними слідства, ці транспортні засоби фактично використовував сам підозрюваний.

    Зокрема, BMW M8 перебував на паркінгу біля місця його проживання, у салоні автомобіля були виявлені документи підприємства та мобільний телефон посадовця. Крім того, на цей автомобіль неодноразово фіксувалися порушення правил дорожнього руху. Щодо Hyundai Sonata, то на нього була оформлена довіреність на ім’я Плотнікова.

    Окремо в матеріалах справи фігурує автомобіль Lamborghini Murcielago 2007 року випуску орієнтовною вартістю близько 8,2 млн гривень, який оформлений на батька підозрюваного і також перебуває під арештом.

    У прокуратурі вважають, що оформлення дорогого майна на близьких родичів могло використовуватися для приховування його походження та уникнення можливого арешту або конфіскації. У зв’язку з цим слідство не виключає застосування норм про спеціальну конфіскацію.

    При цьому, за даними слідства, офіційні доходи матері Плотнікова за тривалий період не відповідають вартості придбаних транспортних засобів, що стало додатковим аргументом для арешту майна.

    Розслідування у справі триває. Остаточну правову оцінку діям посадовця має надати суд.

  • Росія вдарила FPV-дроном по електропотягу на Харківщині і вбила пасажира

    Росія вдарила FPV-дроном по електропотягу на Харківщині і вбила пасажира

    Російські війська завдали удару FPV-дроном по електропотягу на Харківщині. Внаслідок атаки загинув пасажир, ще двоє людей зазнали сильного стресу.

    Як повідомили у Харківській обласній прокуратурі, інцидент стався 24 березня близько 05:20 на станції Слатине. Під удар потрапив електропотяг сполученням Слатине – Харків, який у момент атаки перебував на станції.

    За попередніми даними, російські військові використали FPV-дрон, який поцілив безпосередньо у вагон.

    Унаслідок влучання загинув 61-річний пасажир. Машиніст потяга та його помічник отримали гостру реакцію на стрес.

    На місці події працюють усі екстрені служби. За процесуального керівництва Дергачівської окружної прокуратури розпочато досудове розслідування.

    Кримінальне провадження відкрито за фактом воєнного злочину, що спричинив загибель людини — частина 2 статті 438 Кримінального кодексу України.

    Цей удар став частиною масованої нічної атаки Росії по Україні. За даними місцевої влади, у Полтавській громаді внаслідок обстрілів загинули двоє людей, ще 11 отримали поранення, пошкоджено житлові будинки та готель.

    Також ударів зазнало Запоріжжя, де внаслідок комбінованої атаки дронами та ракетами загинула одна людина, ще п’ятеро постраждали.

  • В Одесі чиновника підозрюють у вимаганні хабаря

    В Одесі чиновника підозрюють у вимаганні хабаря

    В Одесі правоохоронці викрили 44-річного головного спеціаліста одного з районних підрозділів міської ради у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди. За даними слідства, посадовець пропонував «вирішити питання» за грошову винагороду, фактично зловживаючи своїми службовими повноваженнями.

    Як встановили правоохоронці, до посадовця звернулася громадська організація зі зверненням щодо можливих порушень — йшлося про ймовірно самовільно збудований об’єкт технічного обслуговування автомобілів на земельній ділянці. Замість належного реагування та перевірки, держслужбовець, за версією слідства, вирішив використати ситуацію у власних інтересах.

    Він зустрівся з представником підприємців і висунув вимогу передати йому 1000 доларів. За ці кошти посадовець обіцяв не проводити перевірку, не складати адміністративні матеріали та не вживати заходів щодо можливого демонтажу об’єкта. У разі відмови, як зазначають у поліції, він погрожував негативними наслідками для бізнесу.

    Правоохоронці задокументували факт отримання неправомірної вигоди та затримали службовця безпосередньо після передачі коштів. Подальше розслідування встановлює всі обставини інциденту та можливі інші епізоди його діяльності.

    Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 332 800 гривень. Після внесення застави він був звільнений із-під варти, але відсторонений від займаної посади.

    Наразі обвинувальний акт передано до суду. Посадовцю загрожує до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Процесуальне керівництво у справі здійснювала Пересипська окружна прокуратура Одеси.