Golovnitemu.com

Позначка: Придністров’я

  • Москва проігнорувала протест Кишинева: у Придністров’ї відкрили російські виборчі дільниці

    Москва проігнорувала протест Кишинева: у Придністров’ї відкрили російські виборчі дільниці

    У невизнаному Придністров’ї 20 вересня відкрили виборчі дільниці для голосування на виборах депутатів Державної думи Росії, хоча конституційна влада Молдови погодила проведення такого голосування лише в одному місці — на території російського посольства в Кишиневі. Відкриття додаткових дільниць на лівому березі Дністра стало черговою причиною дипломатичного конфлікту між Кишиневом і Москвою.

    За даними молдовського видання NewsMaker, виборчі дільниці в Придністровському регіоні почали працювати о 08:00 і мають закритися о 20:00. До 10-ї години, за повідомленнями місцевих медіа, проголосували 8 411 людей, до 11:00 — 14 992, а станом на 12:00 кількість виборців сягнула 21 080 осіб. У голосуванні взяв участь і фактичний керівник невизнаного регіону Вадим Красносельський.

    Водночас навіть щодо кількості дільниць у відкритих джерелах є розбіжності. Придністровські медіа спочатку заявляли про 17 дільниць, однак оприлюднили адреси лише 15. Молдовський суспільний мовник Moldova 1 та Radio Moldova повідомляють про 16 несанкціонованих дільниць на лівому березі Дністра. Reuters напередодні також писав про 15 дільниць, які Москва планувала відкрити в регіоні. Тому точну кількість на момент голосування коректніше вважати такою, що потребує остаточного уточнення.

    Єдину дільницю, проведення голосування на якій було погоджено з урядом Молдови, відкрили в посольстві Росії в Кишиневі. Саме там проголосував російський посол Олег Озеров. Молдовська влада забезпечила біля дипломатичної установи посилені заходи безпеки.

    Кишинів заздалегідь попереджав Москву

    Конфлікт навколо російських виборів почався ще наприкінці серпня.

    28 серпня Вадим Красносельський заявив, що під час виборів до Держдуми в Придністров’ї планують відкрити 17 дільниць. Уже наступного дня Міністерство закордонних справ Молдови повідомило, що погодило з російським посольством лише одну виборчу дільницю у Кишиневі, а відкриття будь-яких інших пунктів без згоди конституційної влади назвало неприйнятним. 3 вересня МЗС викликало Олега Озерова і передало Росії ноту протесту.

    Reuters повідомляє, що Кишинів охарактеризував рішення Росії як неприйнятне та недружнє. Москва натомість звинуватила молдовську владу у перешкоджанні реалізації виборчих прав громадян Росії. Це позиції двох сторін дипломатичної суперечки.

    Придністровський регіон міжнародно визнається частиною Республіки Молдова. Його самопроголошена адміністрація не визнана незалежною навіть самою Росією. На території регіону при цьому залишаються російські військові, виведення яких протягом багатьох років вимагає Кишинів. Reuters оцінює чисельність російського військового контингенту приблизно у 1 500 осіб.

    Скільки російських громадян живе у Придністров’ї

    Москва заявляє, що в Придністровському регіоні мешкає близько 220 тисяч власників російських паспортів. Молдовська сторона ставить ці оцінки під сумнів. На голосуванні 2021 року в регіоні Росія відкрила 27 виборчих дільниць, а за російську партію «Єдина Росія» тоді, за офіційними російськими результатами, проголосували 76,2% учасників голосування.

    Окремі молдовські медіа у 2026 році оцінювали кількість російських громадян у регіоні приблизно у 200 тисяч. Точну актуальну цифру незалежно перевірити складно через відсутність контролю центральної влади Молдови над цією територією.

    Раніше Красносельський заявляв, що кількість мешканців Придністров’я з російським громадянством може ще зрости завдяки спрощеним правилам отримання паспорта РФ.

    Румунія також засудила відкриття дільниць

    До протесту Молдови приєдналася Румунія.

    Міністерство закордонних справ Румунії заявило, що проведення російського голосування в Придністровському регіоні без згоди Кишинева порушує суверенітет і територіальну цілісність Молдови та суперечить зусиллям щодо політичного врегулювання придністровського конфлікту.

    Бухарест також окремо засудив проведення російських парламентських виборів на окупованих територіях України та заявив, що таке голосування не може змінити міжнародно визнаний статус цих земель.

    Це перші вибори до Держдуми після початку повномасштабної війни

    Голосування в Росії проходить із 18 до 20 вересня і є першими парламентськими виборами після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року.

    Росія обирає 450 депутатів Державної думи. Голосування Москва проводить також на тимчасово окупованих територіях України, що Київ та міжнародні партнери називають порушенням міжнародного права.

    Reuters зазначає, що більшість системної антивоєнної опозиції не бере повноцінної участі у виборах. Партія «Яблоко», яка виступала проти війни, була відсторонена від загальнопартійної участі, хоча окремі її представники балотуються в одномандатних округах. Інші представлені на виборах парламентські сили в ключових питаннях підтримували державну політику щодо війни.

    Цю обставину важливо відокремлювати від самого факту голосування мешканців Придністров’я: питання Кишинева полягає насамперед у тому, що інша держава організувала виборчі дільниці на території Молдови без згоди її конституційних органів.

    Російські вибори одночасно проводять і на окупованих землях України

    На цьому ж голосуванні Росія відкрила дільниці в окупованих районах Донецької, Луганської, Запорізької й Херсонської областей та в Криму.

    Раніше Nenka.info повідомляла, що лише на окупованих частинах Донеччини та Луганщини Росія готувала понад 1 200 так званих виборчих дільниць. За даними українського омбудсмана Дмитра Лубінця, 581 дільницю планували у захопленій частині Луганської області та ще 633 — на окупованій частині Донеччини.

    Також Nenka.info писала про офіційну позицію МЗС України щодо такого голосування. Київ заявив, що проведення російських виборів на окупованих територіях не має юридичних наслідків і не змінює їх міжнародно визнаного статусу.

    МЗС України про вибори РФ на окупованих територіях

    Придністров’я залишається одним із головних важелів Москви в Молдові

    Суперечка навколо дільниць відбувається на тлі ширшого протистояння між Кишиневом і Москвою.

    Молдовська влада протягом останніх років регулярно заявляє про російські інформаційні операції, незаконне фінансування політичних структур і спроби впливати на внутрішні процеси. У липні директор Служби інформації та безпеки Молдови Александр Мустяце заявляв про нову кампанію російського втручання з використанням дезінформації, онлайн-операцій та збору персональних даних.

    Про це раніше докладно писала Nenka.info.

    У Молдові заявили про нову кампанію Росії з втручання у вибори

    Кишинів також останнім часом обмежує роботу російських державних структур у країні. Зокрема, влітку припинив діяльність російський культурний центр «Русский дом». Адміністрація Придністров’я пропонувала перенести його до Тирасполя, однак центральна влада Молдови заявила, що невизнана адміністрація не має повноважень домовлятися про роботу іноземних державних установ.

    Тому голосування 20 вересня є не просто технічним епізодом російських парламентських виборів. Воно вкладається у тривалу суперечку про суверенітет Молдови, російську присутність у Придністров’ї та межі впливу Москви на регіон.

    Станом на середину дня місцеві джерела повідомляли про понад 21 тисячу учасників голосування. Остаточну явку та результати мають оприлюднити після закриття дільниць, однак уже сам факт їхнього відкриття без згоди Кишинева спричинив новий дипломатичний конфлікт між Молдовою та Росією.

  • Молдова закрила “Русский дом”: Кишинів продовжує згортати вплив Кремля

    Молдова закрила “Русский дом”: Кишинів продовжує згортати вплив Кремля

    Російський державний культурний центр “Русский дом” у столиці Молдови Кишиневі офіційно припинив свою роботу. Закриття установи стало завершенням тривалого процесу, який розпочався ще у 2025 році після низки дипломатичних конфліктів між Кишиневом і Москвою та ухвалення рішення про денонсацію міжурядової угоди щодо діяльності російських культурних центрів. Відтепер усі питання гуманітарної та культурної співпраці Росія пропонує вирішувати через відділ культури свого посольства.

    Про це повідомляє Newsmaker із посиланням на заяву посольства Російської Федерації в Молдові.

    У російському дипломатичному представництві заявили, що з 4 липня “Русский дом” офіційно припинив діяльність у Кишиневі. Там зазначили, що рішення про закриття стало наслідком дій уряду Молдови, який раніше денонсував міждержавну угоду, що регламентувала роботу культурного центру.

    У посольстві РФ назвали закриття “Русского дома” вимушеним кроком і висловили жаль з цього приводу. У заяві наголошується, що протягом багатьох років центр нібито був місцем культурного діалогу, дружби та гуманітарної співпраці між двома державами.

    Російська сторона також стверджує, що діяльність центру здійснювалася за активної участі місцевих громадських організацій, діячів культури та освітян, а його робота відповідала інтересам значної кількості громадян Молдови. У Москві переконують, що навіть після закриття установи інтерес до російської культури не зменшиться.

    У заяві російського посольства йдеться, що, на думку Москви, жодні адміністративні рішення чи політичний тиск не здатні вплинути на популярність російської культури, яку Кремль традиційно називає інструментом миру, взаєморозуміння та духовного зближення народів.

    Після припинення роботи центру всі питання, пов’язані з культурними, освітніми та гуманітарними програмами Росії в Молдові, буде передано до відділу культури посольства РФ у Кишиневі.

    Закриття “Русского дома” стало результатом рішення, яке молдовська влада ухвалила ще наприкінці минулого року. 5 грудня 2025 року Міністерство закордонних справ Молдови офіційно повідомило Росію про денонсацію Угоди про створення та діяльність культурних центрів, що діяла між двома країнами. Саме тоді сторони визначили 4 липня 2026 року як дату остаточного припинення роботи російського центру.

    Втім, політичне рішення про необхідність закриття “Русского дома” було ухвалене ще раніше. У лютому 2025 року влада Молдови заявила про намір ліквідувати установу після чергового інциденту із падінням російських безпілотників на території країни. Тоді дрони, які Росія використовувала для атак на українську портову інфраструктуру в Одеській області, вкотре порушили повітряний простір Молдови та впали на її території.

    Після цього офіційний Кишинів заявив, що російські державні структури, які працюють під прикриттям культурної чи гуманітарної діяльності, більше не можуть розглядатися виключно як елементи культурної дипломатії. На думку молдовської влади, в умовах війни Росія активно використовує інструменти так званої “м’якої сили” для просування власної пропаганди, політичного впливу та реалізації інформаційних операцій.

    Окрему увагу уряд Молдови звернув на діяльність освітніх програм “Русского дома”. У Кишиневі заявили, що через цей центр громадян Молдови регулярно залучали до навчання у російських університетах та інших освітніх закладах. За нинішніх умов, коли Росія продовжує повномасштабну війну проти України, молдовська влада вважає такі програми потенційно небезпечними. Зокрема, існують ризики, що молоді люди можуть бути втягнуті до російських військових структур або опинитися залученими до війни.

    Після повідомлень про закриття “Русского дома” керівництво невизнаного Придністров’я виступило із пропозицією перенести російський культурний центр на територію самопроголошеного регіону. У Тирасполі заявили, що готові забезпечити подальшу роботу установи та зберегти присутність Росії у сфері культури.

    Однак центральна влада Молдови відразу відкинула таку можливість. У Кишиневі наголосили, що адміністрація Придністров’я не має міжнародно визнаних повноважень ухвалювати будь-які рішення щодо міжнародних організацій чи іноземних державних установ.

    Закриття “Русского дома” є частиною ширшої політики молдовської влади, спрямованої на зменшення російського впливу в країні. Після початку повномасштабної війни в Україні Кишинів посилив боротьбу з проросійською пропагандою, запровадив обмеження щодо діяльності окремих російських медіа, посилив контроль за фінансуванням політичних сил, які можуть бути пов’язані з Кремлем, а також активізував співпрацю з Європейським Союзом та західними партнерами у сфері безпеки.

    Президентка Молдови Мая Санду та її уряд неодноразово заявляли, що Росія продовжує використовувати інформаційні кампанії, економічний тиск, політичне втручання та мережу проросійських організацій для дестабілізації внутрішньої ситуації в країні. Саме тому влада вважає демонтаж інструментів російського гуманітарного впливу одним із елементів зміцнення національної безпеки.

    На тлі війни Росії проти України та курсу Молдови на європейську інтеграцію відносини між Кишиневом і Москвою залишаються одними з найнапруженіших за останні десятиліття. Кремль неодноразово звинувачував молдовську владу у згортанні двосторонніх відносин та дискримінації російської культури, тоді як Кишинів наголошує, що його рішення продиктовані необхідністю захисту державного суверенітету, інформаційного простору та безпеки громадян в умовах триваючої російської агресії проти України.

  • Санду позбавила громадянства двох уродженців України: рішення ухвалили на тлі напруги навколо Придністров’я

    Санду позбавила громадянства двох уродженців України: рішення ухвалили на тлі напруги навколо Придністров’я

    Президентка Молдови Мая Санду підписала указ про припинення громадянства для двох уродженців України. Відповідний документ уже оприлюднили на офіційному сайті глави держави. Рішення стало черговим кроком молдовської влади на тлі посилення напруги навколо невизнаного Придністров’я та зростання безпекових ризиків у регіоні.

    Згідно з указом, громадянства Молдови позбавили Валерія Кніщука та Віталія Морля. У документі не уточнюється, які саме підстави стали причиною такого рішення. Водночас у Молдові подібні укази часто пов’язують із питаннями національної безпеки, наявністю іншого громадянства, участю в діяльності, яка суперечить інтересам держави, або отриманням паспорта на підставі неправдивих даних.

    Офіційний Кишинів наразі не оприлюднив додаткових деталей щодо двох уродженців України. Указ має стандартний формат і лише констатує факт припинення громадянства відповідно до чинного законодавства Молдови.

    Це вже не перший подібний крок з боку влади Молдови за останні тижні. Ще 25 травня Мая Санду підписала окремий указ про позбавлення громадянства п’ятьох осіб, які проживали на території невизнаного Придністров’я. Тоді молдовські медіа та експерти звернули увагу, що рішення ухвалили на тлі посилення безпекової риторики Росії щодо регіону.

    У Кишиневі дедалі частіше наголошують, що Придністров’я залишається одним із ключових факторів ризику для національної безпеки Молдови. Самопроголошена “Придністровська Молдавська Республіка”, яка контролює частину території на лівому березі Дністра, не визнається міжнародною спільнотою і офіційно вважається частиною Молдови.

    На території Придністров’я досі перебуває російський військовий контингент, а Москва роками підтримує регіон політично, економічно та військово. Після початку повномасштабної війни РФ проти України питання безпеки навколо Придністров’я стало ще більш чутливим як для Кишинева, так і для Києва.

    Регіон має спільний кордон з Україною, а українська влада неодноразово попереджала про ризики провокацій або використання території Придністров’я у гібридних операціях Росії.

    Додаткову напругу спричинили нещодавні рішення Кремля щодо мешканців невизнаної республіки. У травні президент РФ Володимир Путін підписав указ про спрощення процедури отримання російського громадянства для жителів Придністров’я.

    У Москві пояснили це “необхідністю підтримки співвітчизників”, однак у Молдові таку ініціативу сприйняли як ще один інструмент посилення російського впливу у регіоні.

    Президентка Молдови Мая Санду раніше вже критикувала дії Кремля навколо Придністров’я. Вона заявляла, що Росія намагається використовувати регіон як важіль тиску на Молдову та перешкоджати європейській інтеграції країни.

    Останні рішення про припинення громадянства експерти також розглядають у ширшому контексті посилення контролю над питаннями безпеки. Після початку великої війни в Україні Молдова активізувала перевірки щодо осіб, які можуть бути пов’язані з проросійськими структурами, незаконними схемами отримання документів або діяльністю, що загрожує державним інтересам.

    Водночас офіційний Кишинів намагається уникати різких формулювань, аби не провокувати додаткове загострення з Москвою чи Придністров’ям.

    Окрему увагу до теми привернув і той факт, що новий указ стосується саме уродженців України. Утім наразі немає жодних офіційних заяв про те, що рішення було ухвалене через їхнє українське походження чи зв’язки з Україною.

    У молдовському законодавстві передбачено кілька підстав для припинення громадянства. Серед них — добровільна відмова, служба в іноземних військах без дозволу держави, загроза національній безпеці або отримання паспорта незаконним шляхом.

    На цьому тлі Молдова продовжує зміцнювати співпрацю з Європейським Союзом та партнерами у сфері безпеки. Після російського вторгнення в Україну країна різко посилила заходи контролю на кордонах, активізувала боротьбу з проросійськими мережами впливу та збільшила фінансування оборонного сектору.

    Європейські партнери неодноразово заявляли, що Молдова залишається однією з потенційних цілей російського гібридного впливу. Особливу увагу при цьому приділяють саме Придністров’ю, де Москва зберігає політичну та військову присутність.

    Нагадаємо, у 2022–2025 роках у регіоні неодноразово фіксували дивні інциденти — вибухи, атаки на адміністративні будівлі та повідомлення про нібито “теракти”. У Кишиневі та Києві тоді припускали, що подібні події могли бути елементом інформаційних або гібридних операцій для дестабілізації ситуації.

    Наразі влада Молдови не повідомляє, чи можуть бути нові рішення про позбавлення громадянства в найближчий час. Водночас аналітики припускають, що Кишинів продовжить жорсткіше реагувати на будь-які ризики, пов’язані з Придністров’ям, російським впливом та питаннями безпеки.

  • Зеленський терміново зібрав Ставку через загрозу наступу РФ на Київ і Чернігів: Україна готує відповіді на «п’ять сценаріїв»

    Зеленський терміново зібрав Ставку через загрозу наступу РФ на Київ і Чернігів: Україна готує відповіді на «п’ять сценаріїв»

    Президент України Володимир Зеленський провів спеціальне засідання Ставки Верховного головнокомандувача через загрозу можливого нового наступу російських військ на півночі України. За словами глави держави, українська розвідка зафіксувала підготовку Росії до можливих наступальних дій на Чернігівському та Київському напрямках.

    Про це Зеленський повідомив у своїх соцмережах після завершення засідання Ставки.

    Президент заявив, що учасники засідання детально проаналізували інформацію, отриману українськими спецслужбами щодо планів Росії на північному напрямку.

    «По кожному можливому варіанту дій ворога готуємо відповіді, якщо росіяни дійсно наважаться розширити свою агресію», — наголосив Зеленський.

    За словами президента, Україна вже ухвалила рішення щодо посилення оборони північних регіонів. Йдеться насамперед про Київський та Чернігівський напрямки, які залишаються потенційно небезпечними через близькість до території Білорусі та РФ.

    Глава держави також повідомив, що Міністерство закордонних справ отримало доручення підготувати «додаткові заходи дипломатичного впливу щодо Білорусі».

    Крім того, Зеленський заявив про нові завдання для українських спецслужб, однак деталей не розкрив.

    «Відповідні непублічні завдання є і для українських розвідувальних служб», — зазначив він.

    Окремо президент згадав про підготовку Росії до нових мобілізаційних заходів. За даними української розвідки, Кремль може розглядати сценарій додаткового залучення до війська ще близько 100 тисяч осіб.

    Втім, Зеленський висловив сумнів у тому, що Росія наразі має достатній внутрішній ресурс для прихованої мобілізації такого масштабу.

    «Вважаємо, що станом на сьогодні такий потенціал для прихованої мобілізації в Росії відсутній, отже, варто очікувати російські політичні рішення іншого формату», — пояснив президент.

    За його словами, одним із можливих елементів тиску Кремля можуть стати нові дії навколо невизнаного Придністровського регіону Молдови.

    Також Зеленський анонсував розширення географії українських далекобійних ударів. Президент не уточнив, про які саме напрямки йдеться, однак останніми тижнями українські дрони регулярно атакують військову інфраструктуру, нафтопереробні заводи та логістичні об’єкти в глибині території РФ.

    Під час звернення глава держави заявив, що Україна вже прорахувала кілька сценаріїв можливої ескалації з боку Росії.

    «Жоден із п’яти російських сценаріїв розширення війни через північ України не спрацює», — підкреслив Зеленський.

    Заява президента пролунала на тлі посилення дискусій про можливу активізацію Росії та Білорусі на північному напрямку. Останніми тижнями українська влада неодноразово повідомляла про зростання активності поблизу кордону.

    Ще на початку травня Зеленський заявляв, що українська розвідка зафіксувала «специфічну активність» на білорусько-українському кордоні.

    Крім того, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко нещодавно анонсував проведення точкової мобілізації у країні. На цьому тлі українські військові та аналітики дедалі частіше обговорюють ризики нового загострення на півночі.

    Напередодні головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський також заявив, що загроза нового наступу з території Білорусі є реальною. За його словами, у разі такого розвитку подій лінія фронту може суттєво збільшитися.

    Раніше в Офісі президента повідомляли, що українська розвідка перехопила переговори між Володимиром Путіним та Олександром Лукашенком щодо можливої подальшої участі Білорусі у війні проти України.

    На цьому тлі РФ і Білорусь оголосили про проведення масштабних військових навчань, які, за даними західних аналітиків, можуть включати відпрацювання сценаріїв із застосуванням тактичної ядерної зброї.

    Паралельно НАТО посилює увагу до східного флангу Альянсу. Після інцидентів із дронами у країнах Балтії та заяв Кремля про «ядерні навчання» генсек НАТО Марк Рютте попередив Росію про «руйнівну відповідь» у разі подальшої ескалації.

    Експерти зазначають, що Київський напрямок залишається для Росії стратегічно важливим із політичної та психологічної точки зору. Водночас більшість військових аналітиків сумніваються, що РФ зараз має достатній ресурс для масштабного повторного наступу на столицю України.

    Попри це українське військово-політичне керівництво демонструє готовність реагувати на будь-який розвиток подій.

  • Молдова викликала посла РФ

    Молдова викликала посла РФ

    Міністерство закордонних справ Молдови вранці 18 травня викликало призначеного посла Російської Федерації Олега Озерова. Про це повідомляє Deschide.MD. Офіційні формулювання причини виклику наразі не розкриваються, однак дипломатичний крок Кишинева відбувається на тлі помітного загострення відносин із Москвою, яке пов’язане як із політичними рішеннями Росії щодо невизнаного Придністров’я, так і з серією інцидентів у повітряному просторі Молдови.

    Згідно з повідомленнями, особливе занепокоєння молдовської влади викликав указ президента Росії Володимира Путіна, яким запроваджується спрощена процедура надання російського громадянства жителям Придністровського регіону. Документ передбачає, що мешканці невизнаної республіки зможуть отримувати паспорти РФ без обов’язкового проживання на території Росії та без необхідності складати іспит на знання російської мови. У Кишиневі такі кроки традиційно сприймають як інструмент розширення російського впливу в регіоні та потенційне підсилення політичної залежності Придністров’я від Москви, що суперечить курсу Молдови на збереження територіальної цілісності та європейську інтеграцію.

    Придністров’я, яке фактично перебуває поза контролем центральної влади Молдови з початку 1990-х років, залишається однією з найчутливіших точок у регіоні Східної Європи. Будь-які кроки, пов’язані зі зміною статусу населення або розширенням російської присутності, Кишинів розглядає як потенційне втручання у внутрішні справи держави. Саме тому новий указ Москви викликав особливу стурбованість у політичних колах Молдови, де вбачають у ньому спробу юридично закріпити вплив Росії на жителів регіону та створити додаткові механізми політичного тиску.

    Додатковим фактором напруження стали повідомлення про інцидент із російським безпілотником, який, за даними молдовських джерел, пролетів через повітряний простір країни з півночі на південь і згодом зник із радарів. Хоча деталі цього випадку офіційно не були повністю оприлюднені, у Кишиневі його розцінюють як серйозне порушення суверенітету та потенційну загрозу безпеці держави. На тлі війни Росії проти України подібні інциденти викликають у молдовської влади підвищену увагу та посилюють занепокоєння щодо безпекової ситуації в регіоні.

    Сам виклик російського посла до Міністерства закордонних справ Молдови, за оцінками спостерігачів, є дипломатичним сигналом Москві про невдоволення Кишинева останніми діями Росії. Подібні кроки зазвичай передують офіційним демаршам або вимогам роз’яснень щодо конкретних інцидентів, однак наразі молдовська сторона утримується від публічних заяв про зміст розмови з російським дипломатом.

    На тлі цих подій ситуація навколо Придністров’я знову опинилася в центрі міжнародної уваги. Регіон, де розміщений російський військовий контингент та зберігається політична і військова залежність від Москви, залишається потенційною точкою напруги між Росією та Молдовою. Будь-які зміни у правовому статусі його населення або активізація російських політичних кроків у цьому напрямку сприймаються як фактор, що може вплинути на стабільність у всьому регіоні.

    Аналітики зазначають, що одночасний збіг кількох подій — указу про громадянство, інциденту з безпілотником і виклику посла — свідчить про чергове загострення відносин між Кишиневом і Москвою. У контексті триваючої війни в Україні та посилення геополітичного протистояння між Росією та Заходом ситуація в Молдові дедалі більше розглядається як частина ширшої регіональної кризи безпеки, де Придністров’я залишається одним із ключових потенційних осередків напруженості.

  • Санду: РФ може використати Придністров’я для мобілізації

    Санду: РФ може використати Придністров’я для мобілізації

    Президентка Молдови Мая Санду заявила, що указ російського керівництва про спрощене надання громадянства РФ мешканцям невизнаного Придністровського регіону може бути використаний як інструмент для потенційної мобілізації населення на війну проти України. Про це повідомляє видання Politico, посилаючись на коментарі глави молдовської держави та її оцінку безпекових ризиків у регіоні.

    За словами Санду, подібні рішення можуть мати не лише адміністративний, а й військово-політичний вимір, оскільки спрощене надання громадянства РФ створює потенційну базу для розширення мобілізаційного ресурсу Росії. Вона наголосила, що в умовах триваючої війни Росії проти України будь-які механізми масової паспортизації можуть розглядатися як інструмент впливу та тиску, зокрема на населення Придністров’я.

    Мая Санду припустила, що одна з можливих цілей таких дій — посилення можливостей Росії у комплектуванні особового складу для подальшого використання у війні проти України. Вона зазначила, що Кремль може прагнути отримати додаткові людські ресурси через формальне розширення кола своїх громадян у регіонах, які не перебувають під прямим контролем міжнародно визнаних державних інституцій.

    Окремо президентка Молдови звернула увагу на те, що після початку повномасштабної війни значна частина мешканців Придністров’я зробила вибір на користь громадянства Молдови. За її словами, це пояснюється прагненням людей забезпечити більший рівень безпеки та правового захисту в умовах нестабільної ситуації в регіоні. Водночас нові кроки Росії у сфері громадянства можуть змінити цю динаміку та створити додатковий політичний тиск на населення.

    Санду також розглянула ширший геополітичний контекст, у якому може розгортатися ця ситуація. Вона припустила, що Москва може використовувати питання Придністров’я як елемент ширшої стратегії впливу на Молдову, зокрема у контексті її курсу на європейську інтеграцію та поступову реінтеграцію непідконтрольного регіону. На її думку, подібні дії можуть бути спрямовані на створення додаткових важелів тиску як на Кишинів, так і на міжнародних партнерів країни.

    Водночас президентка Молдови наголосила, що питання можливого вступу країни до Європейського Союзу не може бути предметом зовнішнього блокування. Вона підкреслила, що рішення щодо членства ухвалює виключно ЄС, а не інші держави, і Росія не має формального впливу на цей процес.

    Йдеться про нещодавній указ російського керівництва, яким спрощується процедура отримання громадянства РФ для жителів Придністров’я. Після його ухвалення тема знову привернула увагу міжнародних спостерігачів, оскільки регіон уже тривалий час перебуває у стані невизначеного політичного статусу та фактично контролюється проросійськими структурами.

    На тлі цих подій президент України Володимир Зеленський доручив встановити оперативні контакти з молдовською стороною для координації дій та оцінки потенційних ризиків. У Києві розглядають ситуацію як ще один елемент ширшої безпекової динаміки у регіоні, пов’язаної з війною Росії проти України та впливом на сусідні держави.

    Експерти з питань безпеки зазначають, що Придністровський регіон залишається одним із найбільш чутливих вузлів у східноєвропейській геополітиці. Його невизначений статус, присутність російських військових та політична залежність від Москви створюють умови, за яких будь-які зміни у громадянській або правовій політиці можуть мати ширші наслідки, ніж суто адміністративні.

    Офіційний Кишинів, зі свого боку, продовжує курс на політико-дипломатичне врегулювання та поступову реінтеграцію регіону. Водночас влада Молдови підкреслює, що всі процеси мають відбуватися мирним шляхом, без ескалації конфлікту та з урахуванням міжнародного права.

  • Зеленський попередив про новий план Кремля щодо Придністров’я: Росія хоче оголосити регіон «своєю територією»

    Зеленський попередив про новий план Кремля щодо Придністров’я: Росія хоче оголосити регіон «своєю територією»

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається фактично позначити невизнане Придністров’я як власну територію. За його словами, спрощення отримання російського громадянства для жителів регіону має одразу дві стратегічні цілі Кремля.

    Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.

    За словами Зеленського, Москва не лише шукає нових військових для армії РФ, а й поступово створює юридичне та політичне підґрунтя для подальших претензій на територію Молдови.

    «Напередодні був новий крок Росії щодо Придністровʼя: росіяни спростили можливість отримати громадянство для вихідців із цього регіону Молдови. Крок специфічний і означає не тільки те, що Росія таким чином шукає собі нових солдатів, бо громадянство означає військовий обов’язок. Це і позначення Росією території Придністровʼя як начебто своєї», — заявив президент.

    Зеленський наголосив, що Кремль намагається створити ілюзію, нібито його інтереси обмежуються лише окупованими українськими територіями, однак насправді російська експансія виходить далеко за межі Донбасу.

    «У Москві часто кажуть різним співрозмовникам, що їх цікавить нібито лише Донбас. Але насправді не тільки Донбас. І на це треба реагувати», — підкреслив глава держави.

    Президент також звернув увагу на присутність російського військового контингенту та спецслужб у невизнаному Придністров’ї. За його словами, це становить додатковий безпековий виклик для України.

    «Російський військовий контингент і розташування спецслужб у Придністровʼї — це для нас також виклик. Ми зацікавлені в стабільній, сильній Молдові», — зазначив Зеленський.

    У зв’язку з новими діями Росії президент доручив Міністерству закордонних справ України активізувати контакти з Кишиневом для координації спільної позиції та підготовки можливих кроків реагування.

    Крім того, Зеленський очікує окремих пропозицій від українських спецслужб та розвідки щодо подальших дій.

    «Росії треба більше думати про свої НПЗ та про свою нафтоперевалку, а не про громадян інших держав і землю інших народів», — додав президент.

    Придністров’я залишається одним із найнестабільніших регіонів Східної Європи ще з початку 1990-х років. Після розпаду СРСР там виник невизнаний сепаратистський режим, який підтримує Росія. На території регіону досі перебувають російські військові та великі склади боєприпасів.

    Останніми роками Україна неодноразово заявляла про ризики дестабілізації ситуації на придністровському напрямку. Особливе занепокоєння викликає можливість використання регіону для диверсій, провокацій або тиску на південні області України.

    Ще у квітні начальник ГУР МО Кирило Буданов заявляв, що Росія намагається посилити свій військовий контингент у Придністров’ї, хоча наразі не має достатніх логістичних можливостей для масштабного перекидання сил.

    Колишній міністр оборони Молдови також попереджав, що присутність російських військ у регіоні становить загрозу не лише для Кишинева, а й для України, тому Київ змушений утримувати сили поблизу кордону з невизнаною республікою.

    На цьому тлі Зеленський також повідомив про активізацію спроб Кремля втягнути у війну Білорусь. За словами президента, Москва вже контактувала із самопроголошеним президентом Олександром Лукашенком щодо можливого розширення участі Мінська у війні проти України.

  • Молдова наближається до “Коаліції охочих”: що заявила Санду після переговорів у Києві

    Молдова наближається до “Коаліції охочих”: що заявила Санду після переговорів у Києві

    Президентка Молдови Мая Санду заявила про готовність її країни долучитися до міжнародної ініціативи “Коаліція охочих”, яка об’єднує держави-партнери України для посилення безпеки та підтримки в умовах повномасштабної війни. Про це вона повідомила під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві.

    За словами Санду, Молдова розглядає можливість участі в коаліції, враховуючи свій конституційно закріплений нейтральний статус. Вона наголосила, що питання вже обговорювалося з українською стороною, і Кишинів готовий долучатися до практичних ініціатив, які не суперечать нейтралітету, але дозволяють зробити реальний внесок у безпеку регіону.

    Мая Санду підкреслила, що навіть дотримуючись нейтрального статусу, Молдова вже надає Україні конкретну допомогу. Зокрема, йдеться про участь у гуманітарних проєктах та співпрацю у сфері розмінування, яка є однією з найважливіших складових безпеки на постконфліктних територіях.

    За її словами, Молдова готова розширювати участь у спільних ініціативах, якщо вони будуть відповідати її внутрішньому законодавству та міжнародним зобов’язанням. Вона зазначила, що нейтралітет країни не означає ізоляцію, а навпаки — передбачає активну участь у підтримці миру та стабільності в регіоні.

    Під час зустрічі в Києві президенти України та Молдови також обговорили ширше коло питань, зокрема безпекову ситуацію в регіоні, наслідки російської агресії та перспективи європейської інтеграції обох країн.

    Окрему увагу сторони приділили ситуації в Придністров’ї, де зберігається присутність російських військових сил і залишається потенційне джерело нестабільності для Молдови та всього регіону. Лідери наголосили на важливості збереження суверенітету і територіальної цілісності держав та координації з Європейським Союзом у питаннях безпеки.

    Також обговорювалися шляхи синхронного просування України та Молдови на шляху до членства в ЄС. Обидві сторони підкреслили, що євроінтеграція є стратегічним вибором, який визначає майбутнє регіону.

    “Коаліція охочих” — це формат міжнародної взаємодії, що об’єднує держави, готові надавати Україні підтримку в різних сферах: від військової та технічної допомоги до гуманітарних, інженерних і логістичних проєктів. Формат дозволяє кожній країні долучатися відповідно до власних можливостей та політичних обмежень.

    Участь у таких коаліціях не завжди передбачає пряме військове залучення. Деякі держави беруть участь через розмінування, фінансову підтримку, навчальні програми або постачання обладнання. Саме тому Молдова розглядає варіант участі через цивільні та технічні напрями, які не порушують її нейтральний статус.

    Попри невеликі розміри та нейтральний статус, Молдова поступово посилює свою роль у регіональній безпеці. Країна перебуває у складному геополітичному середовищі, зокрема через близькість до зони бойових дій в Україні та наявність неврегульованого конфлікту в Придністров’ї.

    Експерти відзначають, що участь Молдови у міжнародних безпекових ініціативах, навіть у непрямих формах, є важливим сигналом про її євроатлантичний курс і прагнення до тіснішої співпраці з ЄС та Україною.

    Україна та Молдова протягом останніх років значно активізували двосторонні відносини. Співпраця охоплює безпекову сферу, енергетику, транспорт, інфраструктуру та гуманітарні проєкти. Особливого значення набули спільні зусилля щодо протидії наслідкам війни Росії проти України, які впливають на весь регіон.

    Під час переговорів у Києві сторони підтвердили намір поглиблювати співпрацю та координувати свої дії на міжнародному рівні, зокрема в рамках європейських структур.

    Заява Маї Санду про готовність Молдови долучитися до “Коаліції охочих” свідчить про подальше зближення Києва та Кишинева у сфері безпеки та зовнішньої політики. Попри нейтральний статус, Молдова демонструє прагнення брати активну участь у регіональних ініціативах, спрямованих на підтримку України та зміцнення стабільності в Східній Європі.

    Такий крок може стати черговим підтвердженням того, що навіть країни з формально нейтральною позицією дедалі частіше залучаються до спільних зусиль із протидії викликам, які виникли внаслідок війни Росії проти України.

  • Санду: Україна стримує Росію і захищає Молдову

    Санду: Україна стримує Росію і захищає Молдову

    Президентка Молдови Мая Санду заявила, що Україна відіграє ключову роль у забезпеченні безпеки її країни, стримуючи російські війська та не дозволяючи їм наблизитися до молдовських кордонів. Про це вона повідомила під час спільної пресконференції з президентом України Володимир Зеленський у Києві.

    За словами Санду, саме завдяки опору України створюються умови для пошуку політичного вирішення придністровського конфлікту. Вона наголосила, що українська армія фактично утримує російські сили на відстані, що знижує ризики для регіону і відкриває можливість для переговорів щодо реінтеграції невизнаного регіону Придністров’я до складу Молдови.

    Президентка зазначила, що Кишинів уже працює разом із Європейський Союз над баченням майбутнього Придністров’я. Йдеться не лише про політичне врегулювання, а про комплексні зміни в регіоні. Серед них — виведення іноземних військ, обмеження впливу олігархічних структур, впровадження демократичних інституцій і економічна інтеграція.

    Санду підкреслила, що реалізація такого сценарію потребує широкої міжнародної підтримки. За її словами, без гарантій безпеки та політичного супроводу з боку партнерів досягти стійкого результату буде складно.

    Президент України Володимир Зеленський, своєю чергою, підтвердив, що Україна послідовно підтримує територіальну цілісність Молдови та зацікавлена у стабільності в регіоні. Він наголосив, що врегулювання придністровського питання має відбуватися мирним шляхом і відповідно до міжнародного права.

    Окрему увагу сторони приділили енергетичним викликам. Придністровський регіон залишається залежним від російських енергоресурсів, що створює додаткові ризики для Молдови. Україна раніше пропонувала альтернативні рішення у сфері енергопостачання, однак такі ініціативи реалізуються поступово та в координації з молдовською владою.

    Присутність російських військ у Придністров’ї, за оцінками Кишинева, є одним із ключових факторів нестабільності в регіоні. Вона стримує розвиток Молдови та ускладнює її європейську інтеграцію. На цьому тлі війна Росії проти України суттєво змінила безпекову ситуацію у Східній Європі, зробивши Україну важливим фактором стримування.

    Санду також підтвердила готовність Молдови долучатися до міжнародних безпекових ініціатив, зокрема до так званої «коаліції охочих», попри закріплений у конституції нейтральний статус країни. Це свідчить про прагнення Кишинева посилити співпрацю з партнерами у сфері безпеки.

    Зустріч Зеленського і Санду в Києві відбулася на тлі річниці Чорнобильської катастрофи і була присвячена питанням безпеки, європейської інтеграції та регіональної співпраці. Сторони підтвердили намір поглиблювати взаємодію, зокрема у контексті спільних викликів, пов’язаних із російською агресією.

    Таким чином, заява Маї Санду підкреслює стратегічну роль України не лише у власній обороні, а й у забезпеченні безпеки всього регіону, зокрема для Молдови та перспектив врегулювання придністровського конфлікту.

  • Схему незаконного виїзду військовозобов’язаних викрили на Одещині

    Схему незаконного виїзду військовозобов’язаних викрили на Одещині

    На Одещині правоохоронці викрили схему незаконного переправлення військовозобов’язаних чоловіків за кордон. Місцевому жителю повідомлено про підозру у спробі організувати незаконний виїзд до невизнаної Придністровської Молдавської Республіки за 11 тисяч євро. Про це повідомляє Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.

    За даними слідства, у серпні 2025 року підозрюваний дізнався про намір одного з військовозобов’язаних залишити територію України та запропонував йому допомогу у нелегальному перетині державного кордону. За узгоджену суму в 11 тисяч євро чоловіку обіцяли маршрут через прикордонну зону до Придністров’я.

    Згідно з домовленістю, клієнт мав завчасно передати гроші, після чого самостійно пройти кілька кілометрів у прикордонній смузі, діючи за інструкціями організатора. Після незаконного перетину кордону йому мали допомогти з оформленням необхідних документів невстановлені особи. Гарантом виконання угоди виступала ще одна особа, залучена до схеми.

    Підозрюваного затримали у власному автомобілі одразу після отримання обумовленої суми коштів. Затримання відбулося в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    Слідчі повідомили йому про підозру за частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України — незаконне переправлення осіб через державний кордон. Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1 мільйон 331 тисяча 200 гривень.

    Правоохоронці продовжують встановлювати інших осіб, причетних до цієї протиправної схеми.