Golovnitemu.com

Позначка: Путін

  • Фіцо їде до Путіна на 9 травня, але уникає параду

    Фіцо їде до Путіна на 9 травня, але уникає параду

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо підтвердив намір відвідати Москву 9 травня, де планує провести коротку зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним, однак відмовився від участі у військовому параді до Дня перемоги. Про це він заявив журналістам під час саміту Європейської політичної спільноти, уточнивши, що його поїздка матиме обмежений і символічний характер.

    За словами словацького прем’єра, основною метою візиту є вшанування пам’яті радянських солдатів, які брали участь у визволенні Словаччини під час Другої світової війни, тому він планує покласти квіти до могили невідомого солдата Червоної армії. Водночас Фіцо наголосив, що не братиме участі у військових урочистостях, попри попередні сигнали з Кремля про його можливу присутність серед іноземних гостей параду на Красній площі.

    Заява Фіцо пролунала на тлі зростаючої напруженості у відносинах між Росією та країнами Європейського Союзу, а також чутливості будь-яких контактів із Москвою під час триваючої повномасштабної війни проти України. Візит словацького прем’єра вже викликав критику з боку європейських партнерів, зокрема представників Єврокомісії, які неодноразово наголошували, що участь європейських політиків у заходах 9 травня в Росії є політично небажаною і може сприйматися як сигнал підтримки Кремля. У відповідь Фіцо заявив, що не дозволить ставити під сумнів власні рішення і не бачить підстав для докорів сумління, підкресливши, що його дії продиктовані історичною пам’яттю та національними інтересами Словаччини.

    Політичні оглядачі зазначають, що така позиція є продовженням більш прагматичної та часом суперечливої зовнішньої політики Фіцо, який після повернення до влади неодноразово виступав із критикою антиросійських санкцій і військової допомоги Україні. Водночас нинішнє рішення не брати участі у параді може свідчити про спробу уникнути відкритого політичного жесту на підтримку Росії, який міг би ще більше загострити відносини Братислави з Брюсселем і партнерами по ЄС та НАТО. Таким чином, поїздка виглядає як компромісний варіант, що дозволяє зберегти канал комунікації з Москвою, але водночас дистанціюватися від найбільш символічної частини російських урочистостей.

    Додаткових складнощів візиту додає логістичний аспект. Країни Балтії відмовилися пропускати літак словацького прем’єра через свій повітряний простір, що стало ще одним сигналом політичної чутливості поїздки. Після цього Словаччина звернулася з відповідними запитами до інших держав, зокрема Польщі, де питання розглядалося на рівні уряду. Зрештою, за інформацією європейських медіа, дозвіл на проліт надала Чехія, що дозволило сформувати маршрут до російської столиці, хоча сам факт таких труднощів підкреслює рівень ізоляції Росії у європейському просторі.

    Очікується, що 9 травня у Москві, попри відсутність більшості західних лідерів, будуть присутні представники кількох держав, зокрема союзників Росії з пострадянського простору. Водночас сам формат святкування у 2026 році вже зазнав змін на тлі безпекових ризиків і війни проти України, що також впливає на міжнародне сприйняття цього заходу. У цьому контексті рішення Фіцо приїхати до Москви, але дистанціюватися від параду, відображає складний баланс між історичною риторикою, внутрішньою політикою та зовнішнім тиском з боку союзників, який і надалі визначатиме позицію Словаччини у відносинах із Росією та Європейським Союзом.

  • Зеленський шукає новий формат переговорів: Україна готується до діалогу з РФ без участі США

    Зеленський шукає новий формат переговорів: Україна готується до діалогу з РФ без участі США

    Президент України Володимир Зеленський розглядає можливість зміни стратегії мирних переговорів із Росією, допускаючи сценарій їхнього продовження без активної участі Сполучених Штатів. Про це повідомляє Politico, на яке посилаються українські медіа.

    За даними видання, Київ поступово коригує свою дипломатичну лінію на тлі невизначеності щодо подальшої ролі Вашингтона у врегулюванні війни. Якщо раніше українська сторона активно працювала над залученням США до переговорного процесу, то тепер, схоже, готується до альтернативного сценарію, в якому ключову роль можуть відіграти інші міжнародні партнери.

    Зокрема, одним із найбільш імовірних майданчиків для наступного раунду переговорів розглядається Туреччина. Президент Реджеп Тайїп Ердоган неодноразово заявляв про готовність Анкари виступити посередником і надати територію для діалогу між сторонами. Туреччина вже має досвід проведення подібних переговорів, зокрема у 2022 році, а також відігравала ключову роль у реалізації «зернової угоди».

    Зміна підходу з боку України може бути пов’язана з кількома факторами. По-перше, це внутрішньополітична ситуація у США та позиція президента Дональд Трамп, який останнім часом демонструє більш прагматичний і менш однозначний підхід до підтримки України. По-друге, це загальна геополітична напруженість, зокрема війна на Близькому Сході, яка відволікає ресурси та увагу Вашингтона.

    Як зазначає The New York Times, на сьогодні ні Україна, ні Росія не мають чітко сформованої стратегії досягнення миру або перемоги. У таких умовах роль США як потужного посередника залишається критично важливою, однак її зменшення може змінити баланс сил у переговорному процесі.

    Водночас українська влада продовжує демонструвати готовність до діалогу. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляв, що Україна не виключає проведення зустрічі на найвищому рівні, включно з потенційною участю Володимир Путін. Проте ключовою умовою залишається присутність міжнародних посередників, які можуть гарантувати дотримання домовленостей.

    Окремо розглядаються й інші можливі локації для переговорів. Раніше Київ заявляв про готовність провести новий раунд діалогу в Азербайджан. Це свідчить про пошук більш гнучких форматів і прагнення залучити ширше коло партнерів до процесу врегулювання.

    На цьому тлі керівник Офісу президента Кирило Буданов раніше зазначав, що переговорний процес між Україною та Росією вже перебуває у фазі активного руху. За його оцінкою, досягнення певних домовленостей може відбутися швидше, ніж очікується, хоча конкретні терміни залишаються невизначеними.

    Аналітики звертають увагу, що потенційне виключення США з активної фази переговорів може мати як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, це може спростити діалог, зменшивши кількість учасників і протиріч. З іншого — відсутність такого впливового гравця, як Вашингтон, може знизити ефективність домовленостей і ускладнити їхнє виконання.

    Важливим фактором залишається і позиція Росії. Кремль неодноразово демонстрував небажання йти на компроміси, висуваючи додаткові вимоги або затягуючи переговорний процес. У таких умовах роль посередників стає ключовою, адже саме вони можуть забезпечити баланс інтересів і сприяти досягненню реальних результатів.

    Загалом ситуація навколо переговорів свідчить про поступову трансформацію дипломатичної стратегії України. Київ прагне зберегти міжнародну підтримку, водночас готуючись до сценаріїв, у яких доведеться діяти більш самостійно.

    Це також відображає ширшу тенденцію у світовій політиці, де традиційні формати співпраці змінюються під впливом нових викликів. Війна в Україні стала одним із ключових факторів цієї трансформації, і її завершення залежатиме не лише від військових, а й від дипломатичних рішень.

    Поки що остаточний формат майбутніх переговорів залишається відкритим. Однак очевидно, що Україна активно шукає нові підходи, які дозволять просунутися до миру навіть в умовах зміненої геополітичної реальності.

  • Зеленський пояснив, навіщо Росії “перемир’я на 9 травня”

    Зеленський пояснив, навіщо Росії “перемир’я на 9 травня”

    Президент Володимир Зеленський заявив, що ініціатива Росії щодо можливого короткострокового “перемир’я” напередодні 9 травня має насамперед політичний і символічний характер і пов’язана з бажанням Кремля безпечно провести військовий парад у Москві. Про це глава держави сказав в інтерв’ю Bloomberg.

    За словами Зеленського, Україна розглядає подібні пропозиції з великою обережністю, оскільки Росія вже неодноразово використовувала тактичні паузи у бойових діях для перегрупування сил і подальшого продовження атак. Президент наголосив, що Київ не погодиться на сценарії, які можуть створювати ілюзію припинення війни без реальних гарантій безпеки.

    «Вони хочуть, щоб парад пройшов спокійно протягом кількох годин, а потім відновити атаки. Ми не хочемо, щоб будь-яке перемир’я стало тактичним обманом з боку Російської Федерації», — заявив Зеленський.

    Водночас президент підкреслив, що Україна послідовно підтримує будь-які ініціативи, які можуть реально наблизити завершення війни. Йдеться насамперед про тривалі та контрольовані механізми припинення вогню, які можуть забезпечити захист цивільного населення та створити умови для дипломатичного процесу.

    Зеленський окремо зазначив, що Київ завжди відкритий до перемовин у форматах, які передбачають не тимчасові паузи, а системні рішення, зокрема гуманітарні домовленості, обміни полоненими та кроки до сталого миру.

    Заяви про можливе “перемир’я” на 9 травня з’явилися після того, як у Кремлі повідомили про телефонну розмову між Володимиром Путіним і президентом США Дональдом Трампом. За даними російської сторони, під час розмови Путін висловив готовність оголосити короткострокове припинення вогню, а тема війни в Україні стала одним із ключових елементів обговорення.

    Після переговорів Трамп заявив, що розмова була “дуже хорошою” і висловив переконання, що можливе врегулювання війни може відбутися “відносно швидко”. Також він повідомляв, що обговорював із Путіним ідею короткого припинення вогню.

    На цьому тлі Кремль заявив, що рішення про можливе перемир’я до 9 травня може бути ухвалене в односторонньому порядку, і для цього не потрібна згода України. Таку позицію озвучив прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков.

    Українська влада неодноразово наголошувала, що тимчасові припинення вогню без чітких механізмів контролю можуть використовуватися Росією для перегрупування військ, накопичення ресурсів та відновлення наступальних дій. Саме тому Київ наполягає на прозорих і довгострокових домовленостях із міжнародними гарантіями.

    У цьому контексті президент Зеленський підкреслює, що будь-які ініціативи, які не передбачають реального завершення війни, можуть мати лише тактичний характер і не призводять до зміни ситуації на фронті.

    Україна паралельно продовжує дипломатичні консультації із західними партнерами, обговорюючи можливі формати тиску на Росію та механізми майбутніх переговорів. Київ наголошує, що ключовою умовою будь-яких домовленостей залишається припинення бойових дій на тривалий термін та гарантії безпеки.

    Таким чином, заява Зеленського фактично окреслює позицію України: короткі “перемир’я” без політичного змісту розглядаються як інструмент тактики, а не як шлях до завершення війни.

  • Зеленський відреагував на пропозицію РФ про перемир’я на 9 травня

    Зеленський відреагував на пропозицію РФ про перемир’я на 9 травня

    Президент України Володимир Зеленський доручив українським представникам зв’язатися з командою президента США та з’ясувати деталі російської пропозиції щодо можливого короткострокового перемир’я на 9 травня. Про це глава держави повідомив у своїх соціальних мережах.

    Йдеться про ініціативу, яку раніше озвучували представники російської сторони після міжнародних контактів із Вашингтоном. За попередніми заявами, мова може йти про тимчасове припинення вогню у прив’язці до 9 травня — дати, коли в Росії традиційно проводять масштабні військові заходи та парад у Москві.

    Зеленський наголосив, що Київ наразі очікує чітких пояснень, про що саме йдеться в російській ініціативі — про коротку паузу у бойових діях виключно на час святкових заходів у Москві чи про ширший формат припинення вогню.

    Президент підкреслив, що Україна не коментуватиме абстрактні заяви без конкретного змісту та умов реалізації.

    «Доручив нашим представникам зв’язатись із командою Президента Сполучених Штатів і з’ясувати деталі російської пропозиції про короткострокову тишу», — заявив Зеленський.

    Таким чином, українська сторона фактично переводить обговорення на рівень міжнародних консультацій, зокрема із залученням США як одного з ключових посередників у дипломатичних процесах.

    Водночас Зеленський наголосив, що позиція України залишається незмінною: Київ зацікавлений не у символічних або тимчасових паузах, а в реальному та довготривалому припиненні бойових дій.

    За його словами, Україна готова до будь-яких форматів переговорів і дипломатичних рішень, які можуть привести до завершення війни, однак вони мають гарантувати безпеку та стабільність.

    «Наша пропозиція – припинити вогонь довгостроково, гарантувати надійну безпеку для людей і довготривалий мир. Україна готова працювати заради цього в будь-якому достойному та ефективному форматі», — зазначив президент.

    Ініціатива щодо можливого «перемир’я» на 9 травня з’явилася на тлі активних міжнародних контактів між представниками Росії та США.

    За словами помічника російського лідера Юрія Ушакова, під час телефонної розмови Володимира Путіна з президентом США Дональдом Трампом обговорювалася можливість короткострокового припинення вогню. Після розмови Трамп заявив, що бесіда була «дуже хорошою» і висловив думку, що потенційне врегулювання війни може відбутися у відносно короткі строки.

    При цьому американська сторона не оприлюднювала деталей можливих домовленостей, а формат і умови «перемир’я» залишаються невизначеними.

    На тлі цих заяв Україна продовжує дипломатичні консультації з ключовими партнерами, зокрема зі Сполученими Штатами, щодо можливих кроків у напрямку припинення війни.

    Київ наголошує, що будь-які домовленості мають бути не тимчасовими політичними жестами, а частиною комплексного процесу, який передбачає довгострокову безпеку, гарантії відновлення миру та недопущення повторної ескалації.

    Українська сторона також підкреслює, що будь-які ініціативи повинні враховувати реальну ситуацію на фронті та не використовуватися як інструмент для тимчасового перегрупування сил або політичних маніпуляцій.

    Очікується, що після консультацій із американською стороною Україна озвучить більш чітку позицію щодо російської пропозиції. Водночас Київ продовжує наполягати на необхідності повноцінного та стійкого припинення вогню як базової умови для будь-яких подальших переговорів.

  • Кремль заявив про «перемир’я» 9 травня після розмови Путіна з Трампом

    Кремль заявив про «перемир’я» 9 травня після розмови Путіна з Трампом

    У Кремлі заявили, що під час телефонної розмови між президентом Росії Володимиром Путіним і президентом США Дональдом Трампом російський лідер нібито запропонував оголосити так зване «перемир’я» 9 травня. Про це повідомив помічник глави РФ Юрій Ушаков, якого цитують російські державні медіа, зокрема «РИА Новости».

    Водночас США офіційно не підтверджували ні сам факт цієї розмови в такому форматі, ні зміст заявлених Кремлем домовленостей.

    За словами Ушакова, телефонна розмова між Путіним і Дональдом Трампом тривала близько півтори години. У ході бесіди, як стверджує російська сторона, обговорювалася війна Росії проти України, можливі шляхи її завершення та загальна міжнародна ситуація.

    Кремль заявляє, що Володимир Путін запропонував короткострокове припинення вогню саме 9 травня — у день, який у Росії відзначається як День перемоги у Другій світовій війні та має значне політичне й символічне значення для російської влади.

    Російська сторона також стверджує, що Дональд Трамп нібито підтримав цю ідею. Однак жодних офіційних підтверджень цьому немає, як і коментарів від американської адміністрації щодо змісту розмови.

    У ході бесіди Путін, за версією Кремля, також висловив звинувачення на адресу України щодо нібито ударів по цивільних об’єктах у Росії. Україна раніше неодноразово відкидала подібні заяви, називаючи їх частиною російської пропаганди.

    Крім того, Путін заявив, що Росія продовжить досягати своїх військових цілей, але водночас нібито готова робити це шляхом переговорів. У відповідь, як стверджує Кремль, Дональд Трамп висловив думку, що укладення угоди щодо завершення війни в Україні «наближається». Ці слова також не підтверджені офіційно з боку США.

    Останнім часом тема можливих переговорів між Україною та Росією активно обговорюється на міжнародному рівні. Дональд Трамп раніше заявляв, що веде «хороші розмови» як із президентом України Володимиром Зеленським, так і з російською стороною, однак без конкретних деталей.

    Також Туреччина неодноразово пропонувала майданчик для переговорів. Президент Реджеп Таїп Ердоган заявляв про готовність сприяти новим раундам перемовин між сторонами, зокрема у тристоронньому форматі. Україна наголошує, що готова до переговорів лише за умови поваги до міжнародного права та без нав’язування умов.

    Ідея короткострокових «перемир’їв», прив’язаних до символічних дат, уже неодноразово з’являлася у контексті війни. Водночас попередні подібні ініціативи не приводили до реального припинення бойових дій і часто супроводжувалися взаємними звинуваченнями.

    Станом на зараз інформація про «перемир’я 9 травня» залишається непідтвердженою з боку США та інших незалежних джерел. Тому експерти закликають обережно ставитися до цих заяв, доки не з’являться офіційні коментарі американської сторони.

  • Кремль змінює правила гри: після провалів у Європі Путін запускає кадрові чистки

    Кремль змінює правила гри: після провалів у Європі Путін запускає кадрові чистки

    У Росії розпочалася нова хвиля кадрових перестановок, яка свідчить про зміну підходів Кремля до впливу за кордоном. Після серії політичних поразок у Європі, зокрема в Угорщині та Молдові, Володимир Путін фактично запустив внутрішні чистки, що торкнулися ключових структур, відповідальних за так звану «м’яку силу». Центральною подією стала відставка Євгенія Примакова з посади керівника «Россотруднічєства» та призначення на цю позицію Ігоря Чайки. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

    Це рішення не виглядає як звичайна ротація кадрів. За оцінками української розвідки, йдеться про системний перерозподіл впливу всередині російської влади. Політичний блок адміністрації президента, який курує Сергій Кірієнко, поступово втрачає позиції, тоді як силові структури, передусім Федеральна служба безпеки, посилюють контроль над зовнішніми інструментами впливу.

    Євгеній Примаков уособлював модель гуманітарного та культурного впливу Росії за кордоном. Його робота була пов’язана з підтримкою діаспор, культурними проєктами та просуванням російських наративів через освітні й гуманітарні програми. Така стратегія тривалий час розглядалася Кремлем як ефективний спосіб формування лояльності в інших країнах без прямого політичного тиску.

    Однак останні події показали, що ця модель дала збій. Поразка проросійських сил у низці європейських країн поставила під сумнів ефективність підходу, який будувався на «м’якому» впливі. У Кремлі це сприйняли як управлінський провал, і, відповідно до логіки російської політичної системи, відповідальність за нього поклали на конкретних осіб.

    Призначення Ігоря Чайки означає кардинальну зміну курсу. На відміну від свого попередника, він не є класичним дипломатом або політтехнологом. Його бекграунд пов’язаний із бізнесом і структурами, близькими до силового блоку. Це сигналізує про перехід до більш жорсткої моделі управління, де ключову роль відіграватимуть контроль, перевірки та пряме втручання.

    Фактично «Россотруднічєство» перестає бути інструментом культурної дипломатії в класичному розумінні. Замість цього воно трансформується в механізм, який працює в тісній координації з силовими органами. Уже повідомляється про запуск аудитів діяльності агентства за участі правоохоронних структур, що вказує на зміну логіки функціонування установи.

    Ці кадрові зміни відбуваються на тлі ширших процесів у Росії. Соціологічні дані свідчать про зниження рівня підтримки Володимира Путіна. Показники довіри до російського президента демонструють негативну динаміку протягом останніх тижнів, що може бути пов’язано як із затяжною війною, так і з економічними труднощами.

    Економічна ситуація також додає напруги. Аналітики фіксують ознаки системної кризи: зростання податкового навантаження, санкційний тиск, проблеми з логістикою та кадровий дефіцит. За наявними оцінками, лише за перший квартал 2026 року частина підприємств припинила діяльність, а рівень митних надходжень знизився до мінімуму за тривалий період.

    У цьому контексті кадрові чистки виглядають як спроба Кремля посилити контроль і переформатувати механізми впливу як всередині країни, так і за її межами. Перехід від «м’якої сили» до силового адміністрування може свідчити про зміну стратегічного курсу Росії, де пріоритет надається не переконанню, а контролю.

    Водночас експерти звертають увагу, що така трансформація має і ризики. Відмова від гнучких інструментів впливу на користь жорстких методів може ще більше звузити можливості Росії на міжнародній арені, особливо в країнах, де суспільства вже критично ставляться до її політики.

    Кадрові рішення Кремля також демонструють внутрішню боротьбу між різними групами впливу. Посилення ролі силовиків традиційно означає централізацію влади та зменшення ролі політичних технологій у прийнятті рішень. Це може мати довгострокові наслідки як для внутрішньої політики Росії, так і для її зовнішніх відносин.

    Таким чином, відставка Євгенія Примакова і призначення Ігоря Чайки — це не лише кадрова зміна, а маркер глибших процесів у російській системі влади. Кремль сигналізує про готовність відмовитися від старих підходів і перейти до більш жорсткої моделі впливу, що може визначити подальший розвиток подій у регіоні.

  • США хочуть повернути РФ у глобальну політику: у Польщі пояснили, навіщо це Вашингтону

    США хочуть повернути РФ у глобальну політику: у Польщі пояснили, навіщо це Вашингтону

    Колишній міністр закордонних справ Польщі, сенатор Ґжеґож Схетина заявив, що США розглядають можливість часткового повернення Росія у глобальну політику. На його думку, головна стратегічна мета Вашингтона полягає в тому, щоб послабити союз Москви з Китаєм і переформатувати баланс сил на світовій арені.

    Про це він заявив в ефірі проєкту Slawa.tv «Український фокус. День» на телеканалі «Еспресо», коментуючи нові тенденції у зовнішній політиці США.

    За словами Схетини, американська адміністрація прагне показати, що Росія може залишатися гравцем у глобальній політиці, якщо погодиться на певні правила гри. Йдеться не про повноцінне повернення до міжнародної спільноти, а радше про обмежену взаємодію в рамках конкретних інтересів.

    «США хочуть продемонструвати, що Росія може бути партнером у визначених питаннях. Це глобальний формат, спрямований на те, щоб відтягнути її від Китаю», — пояснив польський політик.

    Водночас він висловив скепсис щодо реалізації такого сценарію. За його словами, співпраця між Москвою та Пекіном за останні роки стала настільки глибокою, що розірвати її буде надзвичайно складно. Росія дедалі більше залежить від Китаю економічно, технологічно та політично, що робить її маневр у бік Заходу малоймовірним.

    Експерти також відзначають, що після початку повномасштабної війни проти України Росія значно активізувала співпрацю з Китаєм, зокрема у сфері торгівлі енергоносіями, фінансових розрахунків і технологій. Китай став одним із ключових економічних партнерів Москви, що частково компенсувало втрати від західних санкцій.

    На цьому тлі США можуть прагнути хоча б частково зменшити рівень цієї залежності, створивши альтернативні канали взаємодії з Росією. Однак така стратегія викликає серйозні дискусії як серед союзників Вашингтона, так і всередині самих США.

    Схетина звернув увагу ще на один важливий аспект — дипломатичні сигнали, які можуть свідчити про зміну підходу. Зокрема, він згадав можливу участь Росії у міжнародних самітах, включно з «Групою двадцяти» — G20.

    На його думку, такі кроки можуть бути частиною тестування позиції міжнародної спільноти.

    «Американці перевіряють реакцію. Якщо країни G20 чітко заявлять, що Росія не має бути на цих зустрічах, Вашингтон змушений буде це врахувати», — зазначив він.

    Водночас польський політик наполягає, що ізоляція Росії має залишатися пріоритетом для міжнародної спільноти. Він підкреслив, що президент РФ Володимир Путін несе повну політичну відповідальність за війну проти України і не повинен повертатися до глобальних політичних процесів.

    «Путіна слід відсторонити від світової політики. Він має бути ізольований і розуміти, що є агресором», — наголосив Схетина.

    Ця позиція відображає настрої значної частини європейських політиків, які вважають, що будь-які спроби нормалізації відносин із Росією без припинення війни можуть підірвати міжнародне право та створити небезпечний прецедент.

    У ширшому контексті дискусія про роль Росії у світі пов’язана з глобальним переформатуванням системи міжнародних відносин. Після 2022 року світ дедалі більше рухається у бік багатополярності, де зростає роль регіональних центрів сили та стратегічних альянсів.

    Для США ключовим викликом залишається протистояння з Китаєм, яке охоплює економічну, військову та технологічну сфери. У цьому контексті будь-яке послаблення російсько-китайського партнерства може розглядатися як стратегічна перевага.

    Водночас існує ризик, що надмірно прагматичний підхід до Росії може послабити єдність Заходу. Країни Європи, особливо ті, що безпосередньо межують із Росією, значно обережніше ставляться до будь-яких спроб діалогу з Кремлем.

    Крім того, питання участі Росії в міжнародних форматах залишається політично чутливим. Після повномасштабного вторгнення багато міжнародних організацій обмежили або припинили співпрацю з Москвою, а її участь у глобальних форумах стала предметом постійних дискусій.

    Заява Ґжеґожа Схетини підкреслює складність сучасної геополітичної ситуації. США можуть шукати нові підходи до взаємодії з Росією, однак такі кроки стикаються з серйозними обмеженнями — як через війну в Україні, так і через глибоку інтеграцію Москви з Пекіном.

    Подальший розвиток цієї стратегії залежатиме від кількох факторів: динаміки війни, позиції союзників США, а також внутрішньополітичних рішень у самому Вашингтоні. Водночас очевидно, що питання місця Росії у світовій політиці залишатиметься одним із ключових у найближчі роки.

  • «Я тут як солдат»: принц Гаррі в Києві звернувся до Путіна із закликом зупинити війну

    «Я тут як солдат»: принц Гаррі в Києві звернувся до Путіна із закликом зупинити війну

    Під час неанонсованого візиту до Києва Принц Гаррі виступив на Київському безпековому форумі із жорсткою заявою щодо війни Росії проти України. У своїй промові він публічно звернувся до Володимира Путіна із закликом зупинити бойові дії та припинити страждання людей.

    «Саме зараз є шанс зупинити цю війну, запобігти подальшим стражданням як українців, так і росіян. Жодна нація не виграє від тих людських втрат, за якими ми спостерігаємо», — заявив герцог Сассекський під час виступу.

    У промові він різко розкритикував дії російських військ, звинувативши їх у масових злочинах проти цивільного населення, включно з вбивствами, тортурами, сексуальним насильством і примусовою депортацією людей, зокрема дітей. За його словами, світ не повинен звикати до війни або ставати байдужим до її наслідків.

    Особливий акцент Гаррі зробив на тому, що виступає не як політик, а як людина з військовим досвідом.
    «Я тут як солдат, який розуміє, що таке служба, як гуманітарний діяч і як друг України», — підкреслив він.

    Він наголосив, що війна в Україні — це не лише боротьба за території, а й за цінності, суверенітет і принципи демократії, які мають значення для всього світу.

    Візит принца Гаррі до України відбувся 23 квітня та став уже третім від початку повномасштабної війни. Основною метою поїздки була участь у Київському безпековому форумі, де він долучився до обговорення разом із міжнародними експертами та українськими ветеранами.

    Напередодні в інтерв’ю британським медіа він пояснював, що прагне підтримати українців і привернути увагу міжнародної спільноти до наслідків російської агресії. За його словами, важливо нагадувати світу, з чим щодня стикається Україна, та підтримувати тих, хто працює в надзвичайно складних умовах.

    Це не перший його візит до України. У квітні 2025 року він відвідав Львів, де побував у реабілітаційному центрі Superhumans Center, який займається лікуванням і протезуванням військових та цивільних, постраждалих від війни. Пізніше, у вересні 2025 року, він знову приїздив до Києва, де на власні очі побачив наслідки російських обстрілів і вшанував пам’ять загиблих.

    Під час нинішнього візиту Гаррі також зустрівся з українськими ветеранами та учасниками бойових дій, підкресливши важливість їхнього досвіду для міжнародної спільноти. Він неодноразово наголошував, що війна в Україні має глобальне значення і її наслідки виходять далеко за межі регіону.

    Його виступ викликав широкий резонанс, адже він поєднав особистий військовий досвід із гуманітарною позицією. У своїй промові принц не лише закликав до миру, а й підкреслив відповідальність світових лідерів за припинення війни.

    Візит принца Гаррі став не лише символічним жестом підтримки, а й важливим сигналом для міжнародної спільноти про необхідність активніших дій для завершення війни.

  • Зеленський звернувся до США, Китаю та Індії: світові лідери мають прямо сказати Путіну зупинити війну

    Зеленський звернувся до США, Китаю та Індії: світові лідери мають прямо сказати Путіну зупинити війну

    Президент України Володимир Зеленський закликав світових лідерів зайняти чітку позицію щодо війни Росії проти України та прямо заявити російському президенту Володимиру Путіну про необхідність її припинення. Відповідну заяву глава держави зробив в інтерв’ю CNN, про що повідомляє у своїх офіційних каналах.

    Зеленський наголосив, що дипломатичні зусилля без чіткої оцінки дій Росії як агресії не дають результату. На його думку, підхід, який базується лише на компромісах і нейтральному посередництві, не змушує Кремль відчувати відповідальність за війну.

    «Якщо ми справді хочемо його зупинити, потрібно прямо говорити, що він неправий», — підкреслив президент України.

    Особливу увагу Зеленський звернув на роль ключових глобальних гравців — зокрема США, Китай та Індія. За його словами, саме лідери цих країн мають достатній політичний і економічний вплив, щоб змусити Росію переглянути свою позицію.

    Президент окремо згадав президента США Дональда Трампа, голову КНР Сі Цзіньпіна та прем’єр-міністра Індії Нарендра Моді як політичних діячів, здатних вплинути на ситуацію.

    «Вони не можуть говорити Україні: “Ви маєте зупинити війну”. Ми захищаємося. Ми не агресори. Що зупиняти? Усі разом ми маємо зупинити Путіна», — заявив Зеленський.

    Глава держави також звернув увагу на питання безпеки та можливі механізми стримування Росії. Він висловив переконання, що реальним фактором, який може запобігти подальшій ескалації, є міжнародна військова присутність уздовж лінії зіткнення.

    За словами Зеленського, розміщення іноземних військових контингентів створило б для Росії серйозний ризик у разі спроби відновлення активних бойових дій. «Вони бояться сил підтримки, баз і міжнародних представників. Якщо такої присутності не буде, жодні слова не зупинять Путіна», — зазначив він.

    Ця позиція відображає більш жорсткий підхід до питання безпеки, який Україна просуває на міжнародній арені. Київ наполягає на тому, що лише конкретні дії — а не декларації — можуть гарантувати довготривалий мир.

    Водночас Зеленський скептично оцінив роль посередництва у нинішньому форматі. На його думку, коли переговори будуються виключно на компромісах без визначення сторони-агресора, це створює ризик затягування війни.

    «Якщо це лише посередництво, він не відчуває провини. Це велика проблема», — підкреслив президент.

    Заяви українського лідера прозвучали на тлі тривалих дискусій щодо можливих форматів мирного врегулювання. Останнім часом у міжнародному політичному просторі активізувалися різні ініціативи, які передбачають переговори між сторонами конфлікту за участі третіх країн.

    Водночас Україна неодноразово наголошувала, що будь-які переговори мають базуватися на повазі до її територіальної цілісності та суверенітету.

    Зеленський також раніше зазначав, що небажання Путіна зустрічатися на рівні лідерів і його відмова погоджуватися на міжнародну присутність уздовж лінії фронту свідчать про відсутність реальної готовності до миру.

    На думку експертів, такі заяви українського президента спрямовані на посилення дипломатичного тиску на Росію через глобальних партнерів. Вони також відображають прагнення України змінити підхід міжнародної спільноти — від стриманого посередництва до більш чіткої позиції щодо агресії.

    Окремо Зеленський зауважив, що будь-яка пауза у бойових діях є важливою, адже дозволяє зберегти життя людей. Однак довгострокове вирішення конфлікту, за його словами, можливе лише за умови реального стримування агресора.

    Українська сторона продовжує наполягати на активнішій ролі світових лідерів у припиненні війни. Київ очікує не лише дипломатичних сигналів, а й конкретних дій, які могли б змінити поведінку Росії та наблизити завершення війни.

  • Рейтинг Путіна падає шостий тиждень поспіль

    Рейтинг Путіна падає шостий тиждень поспіль

    У Росії фіксується подальше зниження рівня довіри до Володимира Путіна — тенденція триває вже шостий тиждень поспіль. Про це свідчать дані державного Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД) за період 6–12 квітня.

    Згідно з оприлюдненими результатами, рівень позитивного ставлення до глави Кремля становить 72%. При цьому за останній тиждень він знизився на 1,8 відсоткового пункту порівняно з попереднім періодом. Соціологи також відзначають, що відлік падіння розпочався ще в період 2–8 березня, коли загальне зниження довіри склало 5,3%.

    Паралельно з цим зменшується і рівень схвалення діяльності президента РФ. За даними ВЦВГД, у період 6–12 квітня він становив 66,7%, що на 1,1 відсоткового пункту менше, ніж тижнем раніше. Загалом від початку березневого періоду цей показник знизився на 6,6 відсоткового пункту.

    Окрім показників, що безпосередньо стосуються глави держави, фіксується і зниження довіри до інших ключових політичних фігур та інституцій. Зокрема, рівень схвалення діяльності прем’єр-міністра Михайла Мішустіна знизився до 44,7% (мінус 0,4 п.п.), а рівень довіри до нього — до 54,6% (мінус 0,5 п.п.). Також незначне зниження зафіксовано щодо оцінки діяльності уряду РФ — до 40,2% (мінус 0,1 п.п.).

    Окремо зазначається, що рейтинг правлячої партії «Єдина Росія» також почав знижуватися. За даними опитування, він втратив 2,4 відсоткового пункту та становить 27,3%.

    У дослідженні ВЦВГД також вказується на можливі причини падіння рівня довіри та схвалення. Серед них називають посилення обмежень в інтернет-просторі та погіршення економічної ситуації в країні. Водночас ці фактори подаються як частина загального суспільного тла, без деталізації конкретних причинно-наслідкових зв’язків.

    Важливо, що, за даними соціологічного центру, нинішні показники довіри та схвалення є одними з найнижчих із початку повномасштабної війни проти України. Для порівняння, у лютому 2022 року рівень довіри до Путіна становив 73%, а за кілька днів до початку вторгнення — 67,2%. Рівень схвалення його діяльності тоді також був вищим і коливався в межах 64–70%.

    Окремо в матеріалах згадується суспільний запит усередині Росії щодо можливих переговорів. За наявними даними, 67% росіян нібито підтримують ідею мирних переговорів з Україною, що на 6% більше, ніж місяцем раніше. Водночас частка тих, хто виступає за продовження війни, зменшилася до 24% (мінус 5%).

    Таким чином, дані останніх опитувань фіксують поступове зниження рівня довіри до ключових політичних інститутів Росії, включно з президентом, урядом та правлячою партією. Аналітики ВЦВГД пов’язують це з внутрішніми соціально-економічними чинниками та інформаційними обмеженнями, що впливають на суспільні настрої.