Golovnitemu.com

Позначка: Reuters

  • Китай потай навчав російських військових: спливли документи, які все розкрили

    Китай потай навчав російських військових: спливли документи, які все розкрили

    Росія та Китай провели секретні спільні військові навчання, безпосередньо пов’язані з війною проти України. До закритої програми були залучені високопоставлені військові обох країн, зокрема генерали, а підготовка російських військовослужбовців проходила на території Китаю за особистим погодженням міністра оборони РФ Андрія Білоусова. Про це повідомляє Reuters із посиланням на секретні документи та джерела, обізнані з перебігом навчань.

    За інформацією агентства, секретні військові навчання відбулися у листопаді 2025 року на одному з військових об’єктів у Пекіні. Російська делегація прибула до Китаю для проходження спеціалізованої підготовки на базі Народно-визвольної армії Китаю (НВАК). Особливу увагу західних розвідок і європейських партнерів привернув той факт, що у заходах брали участь щонайменше четверо генералів із Росії та Китаю, що свідчить про високий рівень координації та політичної підтримки військового співробітництва між двома державами.

    Співрозмовники Reuters зазначають, що участь військового керівництва такого рівня викликала серйозне занепокоєння серед європейських союзників України. На їхню думку, йдеться вже не про звичайний обмін досвідом між арміями, а про значно глибшу форму взаємодії, яка може сприяти підвищенню боєздатності російських військ, що беруть участь у війні проти України. При цьому Китай офіційно продовжує заперечувати проведення подібних навчань і наполягає на своїй нібито нейтральній позиції щодо російсько-української війни.

    У розпорядженні Reuters опинився секретний російський документ, який містить пряме посилання на внутрішній наказ міністра оборони РФ Андрія Білоусова, підписаний у серпні 2025 року. Саме цей документ санкціонував направлення делегації Збройних сил Росії до Китаю для проходження спеціальної військової підготовки на об’єктах Народно-визвольної армії.

    Документи свідчать, що одним із ключових елементів програми став тритижневий курс із радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Російських військовослужбовців навчали сучасним методам виявлення та ліквідації наслідків застосування зброї масового ураження, роботі в умовах хімічного або радіаційного зараження, проведенню спеціальної розвідки та забезпеченню функціонування військових об’єктів у разі застосування небезпечних речовин.

    Крім того, учасники навчань знайомилися із сучасними китайськими технологіями захисту військової інфраструктури. Зокрема, вони вивчали принципи функціонування вентиляційних систем із захистом від радіоактивного, хімічного та біологічного забруднення, а також оглядали навчальну модель ядерного реактора. Під час занять російські військові прослухали лекції китайських інструкторів і брали участь у практичних тренуваннях.

    Reuters також отримало два внутрішні звіти, які містять фотографії російських військових безпосередньо під час занять у Китаї. На оприлюднених матеріалах видно, як військовослужбовці РФ перебувають у навчальних аудиторіях разом із китайськими викладачами, знайомляться зі спеціальним обладнанням і проходять підготовку за програмами, пов’язаними із захистом від ядерних, хімічних та біологічних загроз.

    За словами джерел агентства, проведення таких курсів демонструє, що співпраця між Москвою та Пекіном виходить далеко за межі дипломатичних контактів чи спільних військово-морських маневрів, про які сторони повідомляли раніше. Вона дедалі більше набуває практичного характеру і може бути спрямована на передачу російській армії окремих елементів китайського військового досвіду та технологій.

    Особливе занепокоєння викликає той факт, що навчання проходили вже після кількох років повномасштабної війни Росії проти України, коли Кремль активно шукає можливості компенсувати втрати особового складу, техніки та військових ресурсів. На думку західних експертів, будь-яке поглиблення військового співробітництва між Росією та Китаєм потенційно може вплинути на подальший перебіг війни та ускладнити міжнародні зусилля щодо ізоляції Москви.

    Reuters нагадує, що це вже не перший випадок, коли агентство повідомляє про приховану військову взаємодію між двома країнами. Навесні цього року журналісти з’ясували, що наприкінці 2025 року Китай також організував секретну підготовку приблизно 200 російських військовослужбовців на своїй території. За інформацією джерел, після завершення навчання частина з них повернулася до Росії та знову була направлена на фронт для участі у бойових діях проти України.

    Пізніше інформацію про існування такої програми фактично підтвердили представники Європейського Союзу та НАТО. У західних столицях зазначили, що ці дані ставлять під сумнів офіційні заяви Пекіна про нейтралітет і невтручання у війну, оскільки будь-яка військова підготовка російських військовослужбовців означає практичну підтримку держави-агресора.

    Попри це, офіційний Пекін і надалі категорично відкидає всі звинувачення. Міністерство закордонних справ Китаю заявляє, що інформація про підготовку російських військових не відповідає дійсності, а подібні повідомлення називає спробами дискредитувати Китай та перекласти на нього частину відповідальності за війну в Україні. Аналогічну позицію займає і Кремль. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков раніше стверджував, що жодної таємної підготовки російських військовослужбовців у Китаї не проводилося.

    Втім, оприлюднені Reuters внутрішні документи, фотографії та свідчення кількох незалежних джерел можуть стати одним із найвагоміших доказів того, що військове співробітництво між Росією та Китаєм значно глибше, ніж визнають офіційні особи двох країн. На тлі триваючої війни проти України ці матеріали можуть посилити дискусії серед західних партнерів щодо ролі Пекіна у підтримці російського військового потенціалу та необхідності перегляду підходів до взаємодії з Китаєм.
    ::

  • Росія почала завозити бензин з Індії через паливну кризу

    Росія почала завозити бензин з Індії через паливну кризу

    Росія розпочала морський імпорт бензину з Індії на тлі загострення внутрішньої паливної кризи, яка виникла через скорочення переробних потужностей і перебої в роботі нафтопереробної інфраструктури після ударів по стратегічних об’єктах. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела в галузі.

    За даними агентства, ситуація на російському паливному ринку останніми тижнями суттєво погіршилася: у низці регіонів фіксується дефіцит бензину, на автозаправних станціях з’являються довгі черги, а місцева влада змушена вводити обмеження на відпуск пального. Одночасно ціни на бензин у Росії зросли до історичних максимумів, що створює додатковий тиск як на споживачів, так і на бізнес.

    На цьому тлі Москва була змушена терміново активізувати імпортні канали постачання пального. 30 червня російська влада заявила, що підтримує контакти з низкою країн і веде переговори щодо закупівлі бензину за “прийнятними цінами”, фактично визнаючи нестачу внутрішніх ресурсів для стабілізації ринку.

    Reuters повідомляє, що щонайменше 60 тисяч метричних тонн бензину вже було відвантажено з Індії до Росії морським шляхом. За даними джерел у галузі, йдеться про постачання двома танкерами, кожен із яких перевозить приблизно від 30 до 40 тисяч тонн пального. При цьому офіційно не розкривається, яка саме індійська нафтопереробна компанія бере участь у цих поставках, що може свідчити про чутливість і політичний характер угод.

    Додатково зазначається, що Росія може розглядати значно ширшу схему імпорту бензину — до 400 тисяч тонн щомісяця з різних напрямків. Серед потенційних постачальників називаються як віддалені партнери, зокрема Індія, так і традиційніші джерела, включно з Білоруссю, яка вже частково експортує нафтопродукти до російського ринку для покриття дефіциту.

    Ситуація ускладнюється тим, що влітку середньодобове споживання бензину в Росії становить щонайменше 110 тисяч тонн, що робить будь-які перебої у виробництві критичними для внутрішнього ринку. Фактичний дефіцит виник на тлі зниження ефективності нафтопереробних заводів, які зазнали пошкоджень або були змушені скорочувати роботу через логістичні та технічні обмеження.

    Аналітики звертають увагу, що нинішня криза вже має системний характер: вона проявляється не лише у зростанні цін, а й у введенні адміністративних обмежень на продаж пального в окремих регіонах, зокрема в ресурсодобувних територіях, які традиційно забезпечували значну частку енергетичних доходів країни.

    На цьому тлі Росія також зверталася до Казахстану з проханням про додаткові поставки бензину марки АІ-92 обсягом близько 50 тисяч тонн, а уряд РФ офіційно дозволив імпорт пального як тимчасовий захід для стабілізації ситуації на внутрішньому ринку.

    Експерти зазначають, що перехід до імпорту бензину є нетиповим для Росії, яка традиційно позиціонувала себе як одного з найбільших експортерів нафтопродуктів у світі. Поточна ситуація, за їхніми оцінками, може свідчити про структурні проблеми в енергетичному секторі, які загострилися на тлі воєнних витрат, санкційного тиску та пошкоджень інфраструктури.

  • Федоров просить ЄС про 6,6 млрд євро для України — Reuters

    Федоров просить ЄС про 6,6 млрд євро для України — Reuters

    Міністр оборони України Михайло Федоров звернувся до Європейського Союзу з непублічним проханням спрямувати 6,6 млрд євро з Європейського фонду миру на покриття оборонних потреб України. Про це повідомляє Reuters із посиланням на відповідний лист українського міністра до європейських партнерів, датований 26 червня 2026 року.

    За даними агентства, звернення не було оприлюднене офіційно та має формат дипломатичної кореспонденції, спрямованої на прискорення ухвалення фінансових рішень у межах європейських інструментів військової підтримки України.

    У листі Михайло Федоров детально окреслив фінансову ситуацію в оборонному секторі України. За його словами, загальна потреба країни у фінансуванні оборони у 2026 році становить близько 136 млрд євро, що включає витрати на забезпечення армії, озброєння, логістику, виробництво та відновлення критичних оборонних спроможностей.

    Водночас державний бюджет України, як зазначається у зверненні, здатний покрити лише близько 53 млрд євро цієї суми, що формує значний дефіцит. Частково його мають компенсувати міжнародні партнери. Зокрема, ще 28,3 млрд євро очікується в межах пакета фінансової підтримки ЄС, загальний обсяг якого становить близько 90 млрд євро.

    Попри це, навіть із урахуванням запланованих надходжень, Україна стикається з суттєвим нестачею ресурсів для повноцінного забезпечення оборонних потреб. Саме тому, як випливає з листа, Федоров запропонував додатково залучити 6,6 млрд євро з Європейського фонду миру, який є одним із ключових інструментів ЄС для фінансування військової допомоги третім країнам.

    У документі підкреслюється, що ці кошти можуть стати “одним із найвагоміших європейських внесків у зміцнення оборони України цього року”. Окремо міністр наголошує, що фінансування має бути спрямоване у ті напрями, де воно здатне дати найшвидший і найвідчутніший військовий ефект на полі бою.

    За даними Reuters, українська сторона розглядає Європейський фонд миру як один із ключових механізмів оперативного закриття критичних потреб армії, зокрема у сфері боєприпасів, систем ППО, високоточної зброї та забезпечення фронту.

    Водночас у листі також акцентується на загальному навантаженні на фінансову систему України, яка змушена одночасно фінансувати оборону, соціальні витрати та відновлення інфраструктури в умовах повномасштабної війни. Саме тому міжнародна допомога, за оцінкою українського Міноборони, залишається ключовим фактором стійкості держави.

    Окремо зазначається, що ще 19 червня президент України Володимир Зеленський публічно закликав Євросоюз розблокувати близько 6 млрд євро з того ж Європейського фонду миру, однак станом на зараз остаточного рішення щодо цього фінансування не ухвалено.

    Раніше повідомлялося, що Україна також продовжує переговори з партнерами щодо розширення довгострокових програм оборонної підтримки, включно зі спільним виробництвом озброєнь та постачанням високотехнологічних систем.

    У ЄС, зі свого боку, неодноразово заявляли, що підтримка України залишається стратегічним пріоритетом, однак рішення щодо конкретних траншів ухвалюються консенсусом держав-членів, що іноді уповільнює процес виділення коштів.

  • Нафта дешевшає: ринок чекає переговорів США та Ірану

    Нафта дешевшає: ринок чекає переговорів США та Ірану

    Світові ціни на нафту у вівторок продовжили зниження на тлі підвищеної обережності інвесторів, які уважно стежать за розвитком геополітичної ситуації на Близькому Сході та очікують можливих переговорів між США та Іраном у Досі. Ринок реагує на сигнали про потенційне дипломатичне зближення, яке може вплинути на стабільність постачання енергоносіїв через стратегічно важливий Ормузький пролив, через який проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого газу. Про це повідомляє Reuters.

    Зниження котирувань стало продовженням загальної тенденції останніх тижнів, коли ринок поступово закладає у ціну очікування зменшення ризиків ескалації в регіоні. Так, еталонна нафта марки Brent з поставкою у серпні подешевшала на 0,9% і торгувалася на рівні 72 доларів 51 цент за барель, що приблизно на 22% нижче за рівень закриття попереднього місяця. Американська нафта WTI втратила 0,6% і знизилася до 70 доларів 36 центів за барель, демонструючи падіння приблизно на 19% у порівнянні з кінцем травня. Таким чином, обидва основні бенчмарки поступово повертаються до цінових рівнів, які фіксувалися ще до останнього витка напруженості на Близькому Сході.

    Аналітики пояснюють таку динаміку одночасною дією кількох факторів. З одного боку, на ринку посилюються очікування, що потенційні переговори між Вашингтоном і Тегераном можуть знизити ризики перебоїв у постачанні нафти, особливо через Ормузьку протоку, яка є ключовим маршрутом для експорту енергоресурсів із регіону. З іншого боку, відсутність конкретних підтверджень щодо реального прогресу в дипломатичних контактах утримує інвесторів від різких рішень і не дозволяє ринку перейти до стійкого зростання.

    Додатковий тиск на ціни чинить також ситуація з глобальним попитом, зокрема з боку Китаю, який залишається найбільшим імпортером нафти у світі. Експерти відзначають, що темпи відновлення китайської економіки та промислового споживання енергоносіїв залишаються нестабільними, що обмежує потенціал зростання попиту на нафту. У результаті навіть позитивні геополітичні сигнали не призводять до значного підвищення котирувань.

    Ситуація ускладнюється суперечливими заявами щодо можливих переговорів у Досі. Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді повідомив, що найближчим часом іранські та оманські експерти планують обговорити технічні питання, пов’язані з транзитом через Ормузьку протоку, що може стати одним із елементів ширшого дипломатичного процесу. Водночас офіційний представник МЗС Ірану Есмаїл Багаї заявив, що жодних прямих переговорів зі Сполученими Штатами найближчими днями не заплановано, що свідчить про відсутність чіткої узгодженості між сторонами.

    На цьому тлі президент США Дональд Трамп зазначив, що потенційна зустріч у Досі може відіграти важливу роль у подальшій ситуації, однак її результат залишається абсолютно невизначеним. Така риторика лише підсилює обережність на ринку, оскільки інвестори не отримують чітких сигналів щодо майбутнього розвитку подій і змушені враховувати одразу кілька сценаріїв.

    Поточна ситуація розвивається на фоні крихкого перемир’я, досягнутого 17 червня, яке дозволило тимчасово стабілізувати постачання нафти та скрапленого природного газу з регіону Близького Сходу. Попри це, ризики залишаються високими, адже будь-яке загострення може швидко змінити баланс на глобальному енергетичному ринку. За даними Центрального командування Збройних сил США, судноплавство через Ормузьку протоку наразі продовжує функціонувати у звичайному режимі, що залишається ключовим фактором підтримки стабільності світових поставок.

    Водночас історія останніх тижнів показує, що ринок нафти залишається надзвичайно чутливим до політичних заяв і дипломатичних сигналів. Ще в середині червня ціни вже різко реагували на повідомлення про можливі домовленості між США та Іраном, тоді Brent і WTI опускалися до мінімальних значень із початку березня, що підтверджує високу волатильність ринку в умовах геополітичної невизначеності.

  • Битва за ключ до Донеччини: чому втрата Костянтинівки може дорого коштувати фронту

    Битва за ключ до Донеччини: чому втрата Костянтинівки може дорого коштувати фронту

    Російські війська посилюють тиск на Костянтинівку Донецької області — одне з ключових міст українського оборонного рубежу на сході. За даними Reuters, окупанти поступово намагаються просуватися до міста малими штурмовими групами, а бої вже фактично наблизилися до його околиць. Українські сили продовжують стримувати наступ і знищувати групи противника, яким вдається просочитися до небезпечних ділянок.

    Костянтинівка має стратегічне значення для оборони Донеччини. Вона є південним елементом так званого “поясу фортець” — укріпленої лінії міст, до якої також належать Дружківка, Краматорськ і Слов’янськ. Саме цей район залишається однією з головних перешкод для російських планів повного захоплення Донецької області. У разі втрати Костянтинівки росіяни отримали б вигідніші позиції для подальшого тиску на північ — у напрямку Дружківки, Краматорська та Слов’янська.

    За інформацією Reuters, російські війська концентрують зусилля саме на цьому напрямку, навіть попри те, що на інших ділянках фронту їхнє просування здебільшого залишається повільним. Агентство зазначає, що Москва зберігає перевагу в живій силі, а українські удари безпілотниками по логістиці та тилових об’єктах РФ хоч і послаблюють можливості окупантів, але поки не змусили їх повністю зупинити наступ.

    Аналітик фінської дослідницької групи Black Bird Еміль Кастехельмі пояснює, що удари України по російській логістиці мають відчутний ефект, однак цього недостатньо, щоб паралізувати наступальні дії РФ. За його словами, Росія зазнає дедалі більших втрат у тилу, але все ще здатна продовжувати штурми на окремих ділянках фронту.

    Українське командування водночас відкидає російські заяви про нібито близьке захоплення Костянтинівки. Раніше Володимир Путін стверджував, що армія РФ наближається до контролю над містом, однак українські військові назвали ці слова перебільшенням. Командири 19-го армійського корпусу повідомляли, що противник справді намагається проникати малими групами, але українські підрозділи виявляють і знищують такі групи.

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський під час поїздки на Костянтинівський напрямок наголошував, що ворог діє малими штурмовими групами та шукає слабкі місця в обороні. За його словами, українські сили відстежують ці спроби, ведуть активну оборону і завдають окупантам значних втрат. Водночас сам факт візиту головнокомандувача на цю ділянку свідчить про її особливу важливість для всієї лінії фронту.

    Генштаб ЗСУ повідомляв, що лише за добу на Костянтинівському напрямку російські війська здійснили 15 атак у районах Костянтинівки, Русиного Яру, Іллінівки, Плещіївки та в напрямку Миколайпілля. Це підтверджує, що окупанти намагаються тиснути не лише безпосередньо на місто, а й на навколишні населені пункти, щоб ускладнити українську оборону та логістику.

    Найнебезпечнішим фактором для захисників Костянтинівки залишається тиск на шляхи постачання. Військові, які перебувають у районі, розповідають, що дороги на північ від міста постійно перебувають під ударами артилерії, дронів та керованих авіабомб. Через насичення неба безпілотниками навіть евакуація поранених і загиблих стала надзвичайно складною. Частину маршрутів доводиться долати пішки або використовувати нестандартні способи доставки води, їжі та боєприпасів.

    Reuters описує район Костянтинівки як простір, де дрони фактично визначають правила бою. На дорогах встановлюють антидронові сітки, військові пересуваються швидко й обережно, а для доставки вантажів дедалі частіше застосовують наземні роботизовані платформи. Така ситуація ускладнює не лише оборону, а й життя цивільних у сусідніх містах.

    Особливо складною залишається ситуація у Дружківці, яка розташована приблизно за 12 кілометрів на північ від Костянтинівки. Через наближення боїв мешканців закликають евакуюватися, а російські дрони дедалі частіше атакують цивільні автомобілі. За даними міжнародних журналістів, Костянтинівка фактично стала “воротами” до Слов’янсько-Краматорської агломерації, тому її оборона має значення не лише для одного міста, а для всієї системи української оборони на Донбасі.

    Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що тактична ситуація для України на цій ділянці погіршується, однак російські проникнення поки що не створюють умов для швидкого оперативного прориву. Інакше кажучи, окупанти можуть досягати локальних тактичних успіхів, але це ще не означає обвалу фронту або швидкого захоплення всього оборонного рубежу.

    Водночас українські аналітики попереджають: чим довше Росія тисне на фланги та логістику Костянтинівки, тим вищою стає ціна її оборони. Якщо окупанти зможуть ще сильніше ускладнити постачання, українському командуванню доведеться ухвалювати складні рішення — посилювати оборону додатковими ресурсами або змінювати тактику утримання міста.

    Попри заяви Кремля, швидкого падіння Костянтинівки наразі не сталося. Місто залишається під контролем України, а російські війська продовжують платити високу ціну за кожну спробу просування. Проте ситуація залишається напруженою: Росія прагне перетворити Костянтинівку на чергову виснажливу битву за типом Авдіївки чи Покровського напрямку, а Україна намагається втримати ключовий вузол оборони, від якого залежить стійкість усього східного “поясу фортець”.

  • Напруга повернулася: через конфлікт США та Ірану трейдери знову скуповують нафту

    Напруга повернулася: через конфлікт США та Ірану трейдери знову скуповують нафту

    Світові ціни на нафту у понеділок, 29 червня, повернулися до зростання після нового витка напруженості між США та Іраном. Причиною стали взаємні удари сторін, які знову поставили під загрозу стабільність судноплавства в Ормузькій протоці — одному з найважливіших транспортних коридорів для світового експорту нафти. Інвестори оперативно відреагували на загострення ситуації, що призвело до подорожчання еталонних сортів нафти Brent і West Texas Intermediate (WTI).

    Станом на ранок понеділка ф’ючерси на нафту марки Brent піднялися на 0,8% — до 72,57 долара за барель. Американська нафта WTI подорожчала ще сильніше — на 1,3%, до 70,11 долара за барель. Таким чином ринок частково відіграв падіння попереднього тижня, коли Brent втратила понад 10% вартості через очікування швидкого відновлення постачань через Перську затоку.

    Нове зростання стало наслідком різкого погіршення безпекової ситуації навколо Ормузької протоки. За інформацією міжнародних агентств, останніми днями було зафіксовано нові атаки на цивільні судна, серед яких опинився танкер, пов’язаний із Катаром. Інциденти змусили частину судновласників тимчасово змінити маршрути або знизити інтенсивність проходження протокою, що відразу викликало побоювання щодо можливих перебоїв із постачанням енергоносіїв.

    Ормузька протока має критичне значення для світової енергетики. Саме через неї щодоби транспортується значна частина світового експорту сирої нафти та зрідженого природного газу. Будь-яке порушення судноплавства миттєво впливає на біржові котирування, адже трейдери закладають у ціни ризики можливого скорочення поставок.

    Аналітики зазначають, що навіть короткострокове зниження обсягів перевезень через Ормузьку протоку здатне спричинити додатковий дефіцит на світовому ринку. Особливо чутливо на такі події реагують азійські країни, які значною мірою залежать від поставок близькосхідної нафти.

    Попри це, різкого стрибка котирувань поки вдалося уникнути. Причиною стала інформація про те, що Вашингтон і Тегеран погодилися тимчасово утриматися від нових атак та відновити переговори щодо безпеки судноплавства у Перській затоці. За словами американських посадовців, сторони досягли попереднього порозуміння про припинення бойових дій на час технічних консультацій. Саме ця новина дещо охолодила ринок і не дозволила нафті продемонструвати ще стрімкіше зростання.

    Експерти ING вважають, що ринок наразі перебуває між двома протилежними факторами. З одного боку, існують високі геополітичні ризики, які традиційно підтримують ціни. З іншого — поступове відновлення експорту через Ормузьку протоку та збільшення видобутку окремими країнами можуть знову створити профіцит пропозиції вже найближчими місяцями.

    Додатковий вплив на ринок має й політика країн ОПЕК+, які продовжують поступово нарощувати видобуток. Проте більшість цих обсягів також проходить саме через Ормузьку протоку, а тому будь-яке нове загострення автоматично ставить під сумнів стабільність поставок.

    Аналітики наголошують, що сьогодні головним фактором ціноутворення залишаються не фундаментальні показники попиту та пропозиції, а геополітичні ризики. Саме тому будь-які новини із Близького Сходу здатні за кілька годин суттєво змінити ситуацію на біржах.

    Окрему увагу ринки приділяють дипломатичним переговорам між США та Іраном. Якщо сторонам вдасться зберегти режим тимчасового припинення атак та гарантувати безпечне проходження суден через Ормузьку протоку, тиск на нафтові котирування може послабитися. У разі ж нового загострення конфлікту експерти не виключають подальшого подорожчання енергоносіїв.

    Паралельно інвестори стежать за макроекономічними показниками найбільших економік світу, адже темпи економічного зростання напряму впливають на попит на нафту. Водночас саме ситуація на Близькому Сході залишається головним чинником, який визначатиме поведінку нафтового ринку найближчими днями.

    Фінансові аналітики прогнозують, що висока волатильність може зберігатися щонайменше до завершення переговорів між Вашингтоном і Тегераном. Якщо домовленості будуть виконуватися, ціни можуть стабілізуватися. В іншому випадку нові інциденти в районі Ормузької протоки здатні знову різко підняти світові котирування нафти та вплинути на вартість пального у багатьох країнах світу.

  • $15 млн у воду: синя забаганка Трампа перетворилася на зелений скандал

    $15 млн у воду: синя забаганка Трампа перетворилася на зелений скандал

    У Вашингтоні розгорівся гучний скандал навколо реконструкції Дзеркального басейну біля меморіалу Лінкольна. Ідея президента США Дональда Трампа перефарбувати дно водойми у колір American Flag Blue до 250-річчя Сполучених Штатів мала стати символом оновлення столиці. Натомість проєкт вартістю понад $14 млн перетворився на політичну, екологічну та репутаційну проблему: вода швидко позеленіла, нове покриття почало відшаровуватися, а навколо підрядників без тендерів виникли питання щодо прозорості витрачання коштів.

    Дзеркальний басейн між меморіалом Лінкольна та монументом Вашингтона є одним із найвідоміших символів американської столиці. Саме тут відбувалися історичні події, зокрема промова Мартіна Лютера Кінга «I Have a Dream» у 1963 році. Тому будь-які зміни цього простору традиційно привертають увагу не лише туристів, а й політиків, істориків та громадських організацій.

    Цього разу приводом стала ініціатива Трампа оновити вигляд басейну до святкування 250-річчя США. За задумом адміністрації, дно водойми мали покрити спеціальним синім полімерним матеріалом, який мав водночас виконувати функцію гідроізоляції та надавати воді насиченого патріотичного відтінку.

    Ремонт поспішали завершити до 4 липня. Сам Трамп хизувався швидкістю робіт, заявляючи, що те, на що могли піти роки, вдалося зробити приблизно за півтора місяця.

    Однак результат виявився далеким від очікуваного.

    Уже за кілька днів після наповнення басейну водою вона почала зеленіти через активне розмноження водоростей. Крім того, на поверхні з’явилися фрагменти синього покриття, яке почало відшаровуватися. Фото та відео з водоймою швидко розлетілися американськими медіа й соцмережами, перетворивши «синій басейн Трампа» на об’єкт насмішок.

    За даними Reuters, вартість реконструкції становила близько $14,7 млн, а після появи проблем навколо басейну посилили охорону: встановили додаткові камери, освітлення та залучили патрулювання Нацгвардії.

    Причини появи водоростей пояснили екологи. Професорка водної екології Університету Джорджа Мейсона Розаліна Станчева Христова після аналізу зразків води заявила, що у басейні виявили зелені мікроводорості роду Desmodesmus. Вони не є токсичними, але швидко розмножуються у теплій стоячій воді.

    Науковці звертають увагу, що Дзеркальний басейн має майже ідеальні умови для такого процесу: він мілкий, відкритий для сонця, майже не має тіні та природної течії. Темно-синє покриття могло лише посилити проблему, адже темні поверхні поглинають більше сонячного тепла, підвищуючи температуру води.

    Працівники намагалися боротися з водоростями перекисом водню та системами очищення, зокрема так званою технологією «нанобульбашок». Проте проблема швидко стала не лише екологічною, а й політичною.

    Окремі запитання викликали контракти на реконструкцію. За даними Associated Press, головний контракт на нанесення гідроізоляції та синього покриття отримала компанія Atlantic Industrial Coatings з Вірджинії. Вартість робіт становила близько $14,7 млн. Ще один контракт приблизно на $1,7 млн на систему очищення води отримала компанія Green Water Solutions. Обидва підряди стали предметом критики, оскільки були укладені без конкурентних торгів.

    Демократи в Конгресі вже вимагають пояснень. Сенатор Річард Блюменталь та інші законодавці заявили, що адміністрація має надати документи щодо того, чому проєкт реалізовували без відкритого конкурсу та чи не було у виборі підрядників політичного впливу.

    На тлі критики Трамп заявив, що частина проблем могла бути спричинена не помилками підрядників, а вандалізмом. Він стверджував, що невідомі пошкодили покриття гострим предметом і навіть могли додати у воду хімічні речовини. Однак журналісти звернули увагу, що на момент заяви адміністрація не надала переконливих публічних доказів цих звинувачень.

    Пізніше Національна паркова служба заявила, що покриття басейну справді було пошкоджене гострим ножем або лезом, а інцидент стався 9 червня. За даними служби, близько 70 верхівок огорожі також були кинуті у воду, а відео з камер спостереження передали для встановлення підозрюваного.

    Попри це, критики адміністрації наголошують: навіть якщо окремі факти вандалізму підтвердяться, вони не пояснюють усіх проблем із зеленінням води, відшаруванням покриття та якістю робіт.

    Окремий резонанс викликало затримання колишнього американського олімпійця з веслування на каное Девіда Гірна. Він заявив, що під час велопрогулянки лише зайшов у воду, щоб роздивитися покриття, яке вже відшаровувалося, і не пошкоджував його. Reuters повідомляє, що адвокат Гірна розкритикував дії влади та заявив, що історію з арештами можуть використовувати для відволікання уваги від невдалої реконструкції.

    Нині навколо Дзеркального басейну встановлюють додаткові огорожі та засоби спостереження. Частину води можуть знову спустити для ремонту — до або після святкування Дня незалежності США.

    Скандал довкола басейну вже став символом ширшої критики стилю управління Трампа у Вашингтоні. Його опоненти стверджують, що президент намагається перебудовувати столицю як власний приватний проєкт, обходячи стандартні процедури та експертні погодження.

    Сам Трамп, навпаки, наполягає, що оновлення потрібне, а проблеми є наслідком саботажу та дій вандалів.

    Та поки адміністрація шукає винних, головний символічний результат проєкту очевидний: басейн, який мав сяяти патріотичним синім кольором до ювілею США, став зеленим і перетворився на національний скандал.

  • Росія шукає бензин за кордоном: після атак ЗСУ ключовий завод зупинився щонайменше на пів року

    Росія шукає бензин за кордоном: після атак ЗСУ ключовий завод зупинився щонайменше на пів року

    Московський нафтопереробний завод, який є одним із ключових об’єктів паливної інфраструктури Росії, може залишатися виведеним з експлуатації щонайменше шість місяців після серії українських ударів безпілотниками. За оцінками джерел агентства Reuters, підприємство навряд чи відновить повноцінну роботу до кінця 2026 року, що може суттєво поглибити паливну кризу в Російській Федерації.

    Про це Reuters повідомило 24 червня з посиланням на двох співрозмовників у російській нафтогазовій галузі. За їхніми словами, пошкодження після атак українських безпілотників виявилися настільки серйозними, що ремонт вимагатиме не менше пів року.

    Московський НПЗ, який належить компанії «Газпром нафта», є найбільшим постачальником пального для російської столиці та Московської області. Саме цей завод забезпечує близько 40% потреб регіону в бензині та приблизно половину потреб у дизельному паливі. Крім того, підприємство відіграє важливу роль у забезпеченні пальним аеропортів московського авіавузла.

    Завод двічі потрапляв під удари українських безпілотників у червні. Першу атаку було здійснено 16 червня. Тоді, за інформацією Reuters, було пошкоджено одну з основних установок первинної переробки нафти, яка забезпечувала понад половину виробничих потужностей підприємства. Через два дні, 18 червня, відбулася ще одна масштабна атака, під час якої було уражено сучасний комплекс Euro+, введений в експлуатацію лише у 2020 році. Саме цей об’єкт забезпечував майже половину загальної потужності заводу.

    У результаті двох ударів фактично були виведені з ладу обидві ключові технологічні лінії підприємства. За оцінками галузевих експертів, без їх відновлення завод не може здійснювати повноцінну переробку сирої нафти.

    За підсумками 2024 року Московський НПЗ переробив близько 11,6 мільйона тонн нафти. Підприємство виробило 2,9 мільйона тонн бензину та понад 3,2 мільйона тонн дизельного пального. Через це його зупинка створює додатковий тиск на внутрішній паливний ринок Росії.

    На тлі масштабних атак по російській енергетичній інфраструктурі Москва вже зіткнулася з проблемами у паливному секторі. Reuters повідомляє, що українські удари по нафтопереробних заводах призвели до скорочення виробництва бензину приблизно на чверть у порівнянні з минулим роком. У багатьох регіонах фіксуються черги на автозаправних станціях та зростання цін на пальне.

    Ситуація настільки загострилася, що російська влада вже розглядає низку надзвичайних заходів. Зокрема, обговорюється можливість повної заборони експорту дизельного пального, а також імпорту бензину з інших країн для стабілізації внутрішнього ринку. За даними Reuters, Росія навіть звернулася до Казахстану з проханням про постачання бензину через дефіцит на внутрішньому ринку.

    Крім того, Державна дума РФ уже схвалила зміни до податкового законодавства, які мають допомогти російським нафтопереробникам пережити кризу. Серед запропонованих кроків — використання пального нижчої якості, відтермінування модернізації заводів та додаткові компенсації для виробників.

    Аналітики зазначають, що удари по Московському НПЗ мають не лише економічне, а й символічне значення. Завод розташований приблизно за 15 кілометрів від Кремля і вважається одним із найбільш захищених промислових об’єктів Росії. Його ураження стало черговим свідченням того, що українські далекобійні безпілотники здатні досягати стратегічних цілей у самому серці РФ.

    Водночас російська влада офіційно не коментує масштаби пошкоджень на підприємстві. Компанія «Газпром нафта» також не надала Reuters офіційної відповіді щодо термінів відновлення роботи заводу.

    Якщо прогнози щодо шестимісячного ремонту підтвердяться, Москва може зіткнутися з найсерйознішими проблемами із забезпеченням паливом за весь період повномасштабної війни. Експерти не виключають, що наслідки ударів по нафтопереробній інфраструктурі Росії відчуватимуться ще протягом багатьох місяців і матимуть прямий вплив як на цивільний сектор, так і на військову логістику країни-агресора.

  • Кришку резервуара зірвало вибухом: нові супутникові фото розкрили наслідки атаки на Московський НПЗ

    Кришку резервуара зірвало вибухом: нові супутникові фото розкрили наслідки атаки на Московський НПЗ

    Супутникові знімки високої роздільної здатності вперше продемонстрували реальний масштаб руйнувань Московського нафтопереробного заводу в районі Капотня після серії ударів Сил оборони України. Об’єкт, який забезпечував значну частину потреб російської столиці в паливі та авіаційному гасі, зазнав серйозних пошкоджень і, за даними української сторони, повністю зупинив переробку нафти.

    Супутникові фото, оприлюднені 20 червня та проаналізовані низкою міжнародних і українських медіа, демонструють пошкодження резервуарів для зберігання нафтопродуктів, руйнування установки первинної переробки нафти АВТ-6 та масштабні сліди пожежі на території підприємства. Особливу увагу привернув резервуар, кришку якого під час вибуху буквально викинуло в повітря на десятки метрів. Саме цей момент став одним із найобговорюваніших епізодів атаки.

    фото: Радіо Свобода

    За інформацією Генерального штабу ЗСУ, внаслідок ударів було уражено установку первинної переробки нафти АВТ-6, комбіновану установку переробки нафти, три резервуари обсягом по 10 тисяч кубометрів та один резервуар на 30 тисяч кубометрів. На оприлюднених супутникових кадрах видно, що щонайменше два великі резервуари були повністю знищені.

    Московський НПЗ є одним із найважливіших нафтопереробних підприємств Росії. Завод розташований лише за кілька кілометрів від МКАД і приблизно за 12-16 кілометрів від Кремля. Він забезпечував значну частину паливного ринку московського регіону, включно з постачанням дизельного пального та авіаційного гасу для столичних аеропортів. Через стратегічне значення підприємство вважалося одним із найбільш захищених об’єктів російської енергетичної інфраструктури.

    фото: Радіо Свобода

    Особливо болючим для російської сторони стало ураження комплексу «Євро+». За даними Reuters, пошкоджена установка АВТ-6 входить до складу цього сучасного технологічного блоку та забезпечує майже половину потужностей первинної переробки нафти на підприємстві. Крім самої установки, пошкоджень зазнали трубопроводи, резервуари та допоміжне обладнання, що суттєво ускладнює відновлення виробничого циклу.

    Атаки стали продовженням кампанії українських далекобійних ударів по російській паливно-енергетичній інфраструктурі. Перший удар по Московському НПЗ був завданий 16 червня, коли було пошкоджено установку ЕЛОУ-АВТ-6. Уже через два дні українські безпілотники повторно атакували підприємство, спричинивши нові руйнування та масштабну пожежу. Після другої атаки завод фактично припинив роботу на невизначений термін.

    За оцінками експертів, подвійний удар значно ускладнює перспективи швидкого відновлення об’єкта. Сучасні нафтопереробні установки є складними інженерними комплексами, ремонт яких потребує спеціалізованого обладнання та тривалого часу. Частина технологічних компонентів раніше постачалася західними виробниками, що робить відновлення ще складнішим в умовах санкцій.

    Російська влада змушена була визнати факт атаки, хоча традиційно наголошувала на ефективній роботі систем протиповітряної оборони. Водночас українські безпілотники змогли досягти одного з найбільш захищених об’єктів у російській столиці, що викликало значний резонанс серед російського суспільства та військових блогерів. Після ударів у Москві тимчасово зупиняли роботу аеропорти, обмежувався рух транспорту, а мешканці повідомляли про густий чорний дим над містом.

    Окремі російські джерела також повідомляли про появу так званого «нафтового дощу» в деяких районах столиці після вибухів та пожежі на заводі. Крім того, російські військові блогери почали вимагати посилення протиповітряної оборони навколо стратегічних об’єктів та критикувати командування за недостатній захист Москви від атак дронів.

    На тлі пошкодження Московського НПЗ з’явилася інформація про перекидання додаткових комплексів ППО до району Капотні. Аналітики також звернули увагу на дефіцит засобів протиповітряної оборони, оскільки частина таких систем раніше була задіяна безпосередньо на фронті.

    У Генеральному штабі ЗСУ наголошують, що удари по паливній інфраструктурі є частиною стратегії зі зниження можливостей Росії продовжувати війну проти України. Знищення або пошкодження ключових елементів логістики та енергетики противника безпосередньо впливає на забезпечення армії паливом, транспортування військових вантажів та функціонування військово-промислового комплексу.

    Оприлюднені супутникові кадри стали першим незалежним підтвердженням масштабу наслідків атак і показали, що удари по Московському НПЗ мали значно серйозніший ефект, ніж визнавала російська сторона. На думку експертів, ця операція може стати одним із найрезонансніших ударів по російській енергетичній інфраструктурі за весь час повномасштабної війни.

  • Перемир’я протрималося лічені години: Ізраїль завдав нових ударів по Лівану, є загиблі

    Перемир’я протрималося лічені години: Ізраїль завдав нових ударів по Лівану, є загиблі

    На Близькому Сході знову загострюється ситуація. Лише через кілька годин після оголошення режиму припинення вогню між Ізраїлем та ліванським угрупованням «Хізбалла» ізраїльські військові завдали нової серії ударів по території Лівану. Внаслідок атак загинули щонайменше п’ятеро людей, серед яких військовослужбовець ліванської армії. Події поставили під сумнів перспективи нового перемир’я та викликали побоювання щодо чергового витка ескалації в регіоні.

    За інформацією ліванських державних медіа та міжнародних агентств, удари були завдані в ніч на 20 червня та продовжилися вранці. Під обстрілами опинилися райони провінції Набатія на півдні країни, які останніми місяцями залишаються одними з основних зон протистояння між ізраїльськими силами та «Хізбаллою».

    Ліванська сторона повідомила про загибель щонайменше п’яти людей. Серед жертв є військовослужбовець національної армії. Також було зафіксовано пошкодження житлових будинків та цивільної інфраструктури. За деякими повідомленнями, кількість загиблих може бути більшою, оскільки частина людей залишалася під завалами після ударів.

    Особливе занепокоєння викликало те, що атаки сталися практично одразу після оголошення про досягнення домовленостей щодо припинення вогню. Напередодні американські та катарські посередники повідомили про нову угоду між сторонами, яка мала зупинити бойові дії на лівано-ізраїльському кордоні та сприяти стабілізації ситуації в регіоні. Про готовність дотримуватися перемир’я заявляли як ізраїльські представники, так і джерела, близькі до «Хізбалли».

    Втім уже в перші години після початку дії домовленостей сторони почали звинувачувати одна одну у порушеннях.

    Ізраїльські військові пояснили свої дії необхідністю реагувати на атаки з боку «Хізбалли». За даними ізраїльської сторони, напередодні бойовики випустили понад 50 ракет та інших боєприпасів по ізраїльських позиціях, а також здійснили атаку безпілотниками, унаслідок якої загинули ізраїльські військові. Саме це, як стверджує командування Армії оборони Ізраїлю, стало підставою для нових ударів у відповідь.

    Зі свого боку «Хізбалла» заявила, що саме Ізраїль порушив домовленості про припинення вогню. Представники угруповання наголосили, що готові дотримуватися режиму тиші лише за умови припинення ізраїльських атак. Також вони пригрозили відповідати на будь-які нові удари по території Лівану.

    Аналітики зазначають, що нинішня ситуація є особливо небезпечною через ширший геополітичний контекст. Перемир’я між Ізраїлем та «Хізбаллою» розглядається як важливий елемент більш масштабних дипломатичних зусиль, спрямованих на зниження напруги між США та Іраном. Будь-яке загострення на ліванському напрямку може поставити під загрозу ці домовленості та ускладнити подальші переговори між ключовими регіональними гравцями.

    За останні місяці бойові дії на кордоні Ізраїлю та Лівану неодноразово ставали причиною зриву попередніх домовленостей. Незважаючи на кілька спроб встановити режим припинення вогню, обидві сторони продовжували звинувачувати одна одну в порушеннях та зберігали готовність до подальших військових операцій.

    Ситуація ускладнюється тим, що Ізраїль наполягає на збереженні права проводити військові операції проти об’єктів, які вважає загрозою для своєї безпеки. Водночас «Хізбалла» категорично відмовляється складати зброю або припиняти діяльність у прикордонних районах без повного припинення ізраїльської військової присутності.

    На тлі нових ударів міжнародні посередники намагаються не допустити остаточного зриву домовленостей. За даними західних ЗМІ, дипломатичні контакти між США, Катаром, Ліваном та іншими сторонами тривають практично безперервно. Однак поки що перспективи стабільного припинення вогню залишаються невизначеними.

    Події 20 червня вкотре продемонстрували, наскільки крихким залишається мир на Близькому Сході. Навіть після офіційних заяв про припинення бойових дій регіон продовжує балансувати між дипломатією та новою ескалацією, а будь-який інцидент може стати поштовхом до чергового витка конфлікту.