Golovnitemu.com

Позначка: РФ

  • Як відбувається закупівля зброї: народний депутат розповів про усі етапи

    Як відбувається закупівля зброї: народний депутат розповів про усі етапи

    Україна має можливість придбати зброю у міжнародних партнерів, але це не означає, що кошти передаються напряму до Києва. Національний депутат і секретар оборонного комітету Верховної Ради Роман Костенко зазначив, що іноді поширюються недостовірні твердження, що гроші, які виділяються Україні на закупівлю зброї, розкрадаються. Проте це не відповідає дійсності, оскільки Україна не має безпосереднього доступу до цих коштів, а процес проведення операцій відбувається іншим шляхом.

    Наприклад, коли американська сторона виділяє Україні мільярди, ці кошти не надходять безпосередньо на українські рахунки, а залишаються у Сполучених Штатах. Україна подає списки потреб, таких як системи залпового вогню HIMARS або винищувачі F-16, а потім американські банки оплачують ці покупки або прямо виробникам, або Міністерству оборони США, якщо це здійснюється зі складів. Після цього Україна отримує замовлену продукцію.

    Окрім того, Україна також має власні кошти, зібрані з податків, які використовуються на утримання армії, виплати військовослужбовцям та соціальні потреби. Частину цих коштів також виділяють на закупівлю зброї.

    Костенко зауважив, що Україна може закуповувати зброю через Міністерство оборони в межах власного оборонно-промислового комплексу або через експортні компанії. Це дозволяє країні знайти потрібну зброю, яка є необхідною для забезпечення національної безпеки.

  • Українські війська будуть змушені відступати: небезпека оточення на Авдіївському напрямку

    Українські війська будуть змушені відступати: небезпека оточення на Авдіївському напрямку

    Наше джерело в Генштабі розповіло, що ситуація на Авдіївському напрямку продовжує погіршуватися, ми змушені будемо найближчими днями піти з трьох населених пунктів, щоб не потрапити в тактичне оточення. Противник продовжує створювати плацдарм, який буде використовувати для операції з оточення угруповання ЗСУ в Торецьку і Нью-Йорку.

    На сході країни, особливо на напрямку Авдіївська, ведуться запеклі бої, проте Сили оборони України успішно утримують ситуацію під контролем, не дозволяючи російським окупантам взяти стратегічну перевагу. Про це повідомив речник Операції Спільних Сил “Хортиця” Назар Волошин під час телемарафону.

    Ворожі війська активно діють на всіх фронтах, особливо агресивно ведуться бої на Авдіївському, Бахмутському та Новопавлівському напрямках, зазначив Волошин. Незважаючи на спроби прорвати лінію фронту та отримати перевагу, українські війська ефективно відбивають атаки противника.

    Ситуація постійно змінюється, зазначив речник. Російська армія залишається активною, використовуючи артилерію, танки, безпілотники та авіацію для атак на українські позиції. Однак Сили оборони готові до будь-яких викликів та успішно протистоять ворогу.

  • ЗСУ в глибокій кризі: відсутність мотивації та падіння морального духу серед військових

    ЗСУ в глибокій кризі: відсутність мотивації та падіння морального духу серед військових

    Наше джерело в Генштабі розповіло, що зараз найбільша проблема ЗСУ – відсутність мотивації та падіння морального духу. Більшість військових не розуміють, яка реальна мета України, а найголовніше – які в нас є ресурси для затяжної війни проти російської армії, яка продовжує посилюватися.

    Восени 2023 року переважна більшість експертів сходилися на думці, що Росія так само, як і в попередній опалювальний сезон, сконцентрується на ударах по енергетичній інфраструктурі. Втім, одразу цього не сталося.

    У зимові місяці РФ била здебільшого по промислових об’єктах та підприємствах ОПК. А коли опалювальний сезон вже добігав завершення, російська армія раптово змінила тактику та всерйоз взялася за енергетику.

    Чому так трапилося?

    На фоні проблем з постачанням західного озброєння, зокрема зенітних ракет, з початку 2024-го Росія активно почала виснажувати українські засоби ППО. Майже щоденні кружляння “Шахедів” ледь не по всій території України мали на меті не так враження певних цілей, як розтягування уваги ППО.

    З огляду на те, що ще влітку минулого року Росія налагодила збирання “Шахедів” у Татарстані і планує до літа 2025 року випустити 6000 одиниць БПЛА, говорити про їхній можливий дефіцит не випадає.

    Паралельно із запуском “іранських мопедів”, окупанти активно полювали й на самі засоби ППО.

    Для цього вони використовували ракети оперативно-тактичного класу (на кшталт Х-31 чи Х-59). Ці типи снарядів хоч і мають відносно невелику дальність застосування (в різних модифікаціях від 100 до 300 км), але спрямовані насамперед на враження засобів ППО, зокрема радіолокаційних станцій, які необхідно знешкодити перед або під час завдавання масованих ударів.

    “Х-31 – типова антирадарна ракета, а Х-59 росіяни можуть застосовувати ледь не з усіх типів своїх літаків серії Су, тому при нагоді використовують їх по прифронтових містах”, – пояснює в розмові з УП аваційний експерт Валерій Романенко.

    Якщо на початку минулого року удари ракетами оперативно-тактичного класу можна було рахувати на пальцях, то з січня цього року росіяни використали понад 100 одиниць лише Х-59.

    Зрештою вищезгадані фактори та дефіцит західних поставок снарядів для протиповітряної оборони дався взнаки на початку весни. І, по суті, якраз це й оголило енергетику.

    Піком кризи можна вважати удар по Трипільській ТЕС. Тоді президент Володимир Зеленський прямим текстом сказав, що станцію повністю знищено, бо для її захисту закінчилися ракети ППО.

  • Україна догнала Росію у виробництві ударних безпілотників та значно збільшила випуск артилерійських снарядів

    Україна догнала Росію у виробництві ударних безпілотників та значно збільшила випуск артилерійських снарядів

    Активна підтримка та реформи в українській оборонній промисловості ведуть до значного збільшення виробництва боєприпасів та зброї, зменшуючи тиск російських окупаційних сил.

    Генеральний директор концерну “Українська оборонна промисловість” Герман Сметанін повідомив, що реформи в державній компанії “Укроборонпром” привернули великий обсяг інвестицій. Це дозволило значно збільшити виробництво боєприпасів та безпілотних літальних апаратів (БПЛА).

    За його словами, понад 54 тисячі працівників працюють на підприємствах “Української оборонної промисловості”, що працюють день і ніч. За рік вони значно збільшили виробництво основних видів снарядів та мін, в тому числі згідно зі стандартами НАТО. Деякі показники виробництва зросли в 10 разів.

    Також зазначається, що в 2024 році Україна наздогнала Росію у виробництві ударних дронів, а також розпочала розробку та випуск власних унікальних моделей.

    “Все, що вибухає в Росії – наше”, – заявив міністр стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишин.

    На даний момент Герман Сметанін планує подальше зростання виробництва боєприпасів, щоб забезпечити Збройні Сили України необхідними ресурсами. Цьому сприяють західні інвестиції.

  • У селі на Харківщині російська бомба знищила цілу вулицю

    У селі на Харківщині російська бомба знищила цілу вулицю

    В селі Моначинівка Куп’янського району Харківщини відбулася жахлива трагедія через удар російських військ однією з найпотужніших бомб ФАБ-1500, повідомив начальник Слідчого управління поліції Харківської області Сергій Болвінов у своєму дописі на Фейсбук.

    “Вибух викликав враження, подібне до землетрусу, і зруйнував цілу вулицю. Мешканці села були свідками жахливого удару – фугасна авіабомба вагою понад півтора тонни була скинута на їхні оселі та вулиці ворогом”, – йдеться у повідомленні.

    Болвінов підкреслив, що в селі залишилося небагато жителів, і не було жодного військового. Російські війська використали “спеціальний модуль, щоб забезпечити планерування бомби в повітрі після її відпуску з літака”.

    “Ця зброя неймовірної потужності була вперше використана проти нас. Її наслідки були руйнівними, знищено будинки селян та була загибель 88-річної жінки. Її тіло було витягнуто із-під завалів після вибуху”, – підкреслив начальник Слідчого управління.

    Незважаючи на жахливу атаку, мешканці Моначинівки відразу звернулися за допомогою поліції. Удар бомбою ФАБ-1500 з модулем УМПК російські війська завдали великоднього дня, 5 травня, близько 15:20. Внаслідок обстрілу пошкоджені 16 будинків, а з-під завалів витягнули тіло 88-річної жінки, постраждав також 34-річний чоловік.

  • Застопорений процес обміну полоненими: нерівність у списках військових

    Застопорений процес обміну полоненими: нерівність у списках військових

    Наше джерело в ОП розповіло, що процес обміну полоненими застопорився, через підхід до списків. Наразі в Росії понад 20 тис. полонених військових ЗСУ, а у нас тільки 800 і майже 5000 тисяч сепаратистів, яких ми намагаємося так само обміняти.

    Обмін полоненими з Російською Федерацією у форматі “всіх на всіх” можливий лише в одному випадку.

    “Ми прагнемо до обміну “всіх на всіх”. Всі розумні країни підтримують цей шлях. Хоча обміни відбуваються, вони відбуваються повільніше, ніж ми б хотіли. Можливість обміну “всіх на всіх” існує лише у одному сценарії”, – заявив президент. Зеленський пояснив, що обговорення питання обміну полоненими “всіх на всіх” стане однією з ключових тем на мирному саміті у Швейцарії. “Деякі висловлюють сумніви, що це можливо лише після завершення війни, оскільки це одна з умов для припинення війни. Проте я вважаю, що ми можемо зробити спробу раніше. Як? У нас є практична платформа – саміт миру. Цей саміт стане практичним, коли відбудеться його проведення”, – пояснив глава держави.

  • Прогрес РФ біля Авдіївки сповільнився, але активізувався натиск в районі Часового Яру

    Прогрес РФ біля Авдіївки сповільнився, але активізувався натиск в районі Часового Яру

    У звіті Інституту вивчення війни (ISW) зазначається, що за останні кілька днів російським військам не вдалося продовжити просування в районі Авдіївки. Проте, на іншому напрямку, з Бахмута до Часів Яру, росіяни влаштували більше атак, ніж на Авдіївському напрямку.

    Згідно зі зведенням Генштабу України на 30 квітня, протягом дня сили оборони зупинили 47 атак російських військ в районі Авдіївки і 57 на напрямку Бахмут-Часів Яр. Проте, на Часів Яр було зафіксовано більше нападів, ніж було заявлено українськими джерелами.

    Представники ISW зауважили, що одноденні звіти не дозволяють зробити висновки про загальну тенденцію. Однак інформація з Генштабу свідчить про те, що росіяни трохи сповільнили темпи обстрілів на заході від Авдіївки, але збільшили напади біля Часів Яру, що вже відзначалося у попередніх звітах.

    Зазначається, що з приблизно 20 квітня російські сили акцентували увагу на розвитку тактичних дій біля селища Очеретине та Новокалинового на північний захід від Авдіївки. Проте станом на 30 квітня прогрес у цьому напрямку сповільнився.

    Хоча російські військові блогери стверджували про просування російських військ на різних напрямках, ISW не мала підтверджених візуальних доказів цих заяв. Зокрема, російські блогери стверджували про просування військ на північ від Новокалинового та південь від Кераміка, а також в районі Очеретиного. Проте інформація про це не підтверджується спостереженнями ISW.

    У звіті ISW також зазначається про тривалі бої на інших напрямках, включаючи північний захід від Авдіївки біля селищ Архангельське, Сокіл та Соловйове, на захід від Авдіївки біля Уманського та на південний захід від Авдіївки біля Нетайлового.

    У звіті також зазначається, що у районі селищ Новокалинове та Керамік діють підрозділи різних військових формувань:

    • 132-а мотострілецька бригада (1-й армійський корпус “ДНР”) та 35-а мотострілецька бригада (41-а загальновійськова армія, Центральний військовий округ);
    • 30-а окрема мотострілецька бригада (2 АК, ЦВО), яка наступає у напрямку Новоолександрівки;
    • 27-а мотострілецька дивізія (2 АК), що діє у районі Соловйового, Бердичів та Семенівки;
    • 74-а окрема мотострілецька бригада (41 АК), яка діє поблизу Бердичів;
    • 114-а окрема мотострілецька бригада (1 АК “ДНР”), що діє на захід від Орлівки.
  • Пошкодження Кримського мосту: чи варто це спровокувати?

    Пошкодження Кримського мосту: чи варто це спровокувати?

    Наше джерело повідомляє, що для значних пошкоджень кримського мосту, необхідно затратити майже всі передані партнерами далекобійні ракети. І то, це виведе міст з ладу на 2-3 місяці. Це, звичайно, зірве в Криму частково курортний сезон, але на перебіг бойових дій ніяк не вплине. Це буде просто гучна і дорога піар-акція. Україна витратить багато ресурсів, але отримає мінімальний профіт, на дистанції це виявиться величезною проблемою і черговим прорахунком ОП.

    Єдине, що зараз ніяк не можуть сказати експерти, якою буде відповідь Кремля на чергове підвищення ставок у грі (хтось спеціально провокує).
    Швидше за все:
    – Україну відключать на 70% від усієї електроенергії і будуть постійно бити по розподільчих станціях.
    – Україну позбавлять газового козиря. Найімовірніше, ПГС якось виведуть з ладу.
    – інфраструктуру залізниці та мостів будуть сильніше знищувати. Можливо, по мостах завдадуть ударів чимось дуже великим і потужним, щоб одразу одним ударом їх “звалити”.
    – знову почнуть сильно бити по портах.

  • Нічний масований удар Росії: Ракети з Ту-95МС та “кинджали” були спрямовані на Стрий біля Львова та Дніпро

    Нічний масований удар Росії: Ракети з Ту-95МС та “кинджали” були спрямовані на Стрий біля Львова та Дніпро

    У період з 26 на 27 квітня Росія здійснила несподіваний комбінований ракетний удар на територію України, спрямований на міста Дніпро та Львів. Початково, ще до півночі, російські сили вдарили крилатими ракетами з південного напрямку та застосували “кинджали” з літаків Міг-31. Після 4:30 ранку, атака була підсилена крилатими ракетами з бомбардувальників Ту-95МС, а також знову використано “кинджали”.

    Опівночі крилаті ракети та “кинджали” пролетіли через центр України та змінили напрямок на захід. Місцеві джерела повідомили про вибухи на території Івано-Франківської області, а ракети можливо дісталися також до Житомирської, Хмельницької і Тернопільської областей.

    Перші ракети з Ту-95МС влетіли в Україну близько 4 години ранку, проклавши дивну траєкторію через Київщину до Житомира, а звідти – на південь.

    Інші ракети вийшли з моря та направилися до Дніпра, Павлограда та Кривого Рогу; також було зафіксовано ракетний удар у напрямку Дніпра, здійснений ракетами, які пролетіли через Харківщину. Декілька хвиль ракет пролетіли над Дніпропетровщиною з боку окупованого Криму.

    Окрема група крилатих ракет ввійшла в Україну через Сумщину та продовжила свій шлях через Київщину на захід до Львівщини. Орієнтовно о 5:30 ранку були почуті вибухи у Львові. За повідомленням влади, ракети різних типів ударили по Стрию – в цьому районі, за словами представників влади, було особливо небезпечно.

    Цієї весни Росія вже неодноразово обстрілювала Стрий, зосереджуючи увагу на підземних газових сховищах.

    Близько півночі Росія знову атакувала Харків балістичними ракетами. За інформацією місцевих чиновників, ракети впали неподалік від медичного закладу. “На даний момент немає повідомлень про постраждалих – в медичному закладі були пошкоджені вікна. Але це лише початкова інформація”, – зауважив мер у своєму повідомленні.

    Масштабна ракетна атака Росії на Україну завершилася о 6 годині ранку.

    У весняній кампанії 2024 року Росія розпочала новий етап дестабілізації української енергетики, знищивши щонайменше три теплоелектростанції поблизу Харкова, Бурштина та Києва. Також було значно пошкоджено низку гідроелектростанцій, зокрема в Запоріжжі та Каневі.

    Ця атака Росії була спрямована на руйнування маневрової генерації, яка б допомагала витримувати пікові навантаження мережі.

    Офіційні джерела повідомили про значні руйнування в енергетичній сфері, і у багатьох областях було необхідно встановлювати графіки вимкнення електроенергії. Ситуація в Харкові стала критичною.

    21 березня після місячної паузи Росія знову вдарила, на цей раз обравши Київ. У столиці та околицях отримали поранення 17 людей, але ракети були збиті.

    В Києві та його околицях були руйнування житлових будівель, дитячих садків та промислових об’єктів. 22 березня Росія здійснила найбільш масштабну атаку на українську енергетику за весь період війни. Були порушені і пошкоджені енергетичні об’єкти по всій країні. Легендарна ДніпроГЕС у Запоріжжі також потрапила під удар, а Харків опинився без електропостачання та своєї теплоелектростанції.

    Процес відновлення електропостачання триває й досі.

    Аварійні відключення електроенергії сталися в семи областях півдня та сходу країни. У Хмельницькому загинули троє людей, а в Запоріжжі – двоє.

    Ракети також завдали шкоди енергетичним об’єктам на Львівщині та знищили Бурштинську теплоелектростанцію на Франківщині.

    Загалом, Росія здійснила понад 60 ударів “шахедами” та майже 90 ракетами різних типів, включаючи аеробалістичні “кинджали”.

    24 березня Росія випустила ще один комбінований ракетний удар на територію України.

    Деякі ракети були спрямовані на Київ, інші досягли Львівщини, де вразили енергетичні об’єкти. Навіть одна ракета пролетіла на 39 секунд до Польщі.

    Більшість ракет приземлилися біля підземних газових сховищ поблизу Стрия. Туди ж о 9 ранку того ж дня були випущені дві ракети “Кинджал”. Інформації про потерпілих під час цієї атаки не надходило, але завдані руйнування були значними.

    25 березня вранці Росія знову атакувала Київ ракетами “Циркон”, обидві були збиті, проте в місті були зафіксовані пошкодження академії мистецтв. На щастя, обійшлося без жертв.

    29 березня Росія знову влаштувала масований удар по Україні крилатими ракетами, “шахедами” та “кинджалами”. Цього разу були пошкоджені енергетичні об’єкти в низці областей центру та заходу України, в результаті чого почалася проблема з електропостачанням у шести областях.

    Між іншим, були атаковані Канівська та Дністровська ГЕС. Інформація про потерпілих не надходила, але були зареєстровані поранення.

    Під час масованої атаки 29 березня, що тривала протягом усієї ночі, російські сили випустили 99 ракет різних типів та дронів по об’єктах енергетики України. З цих 58 “шахедів” і 26 ракет були збиті.

    31 березня масована ракетна атака більшістю прийшлася на захід України. Знову було вдарено поблизу Стрия по енергетичних об’єктах, які були атаковані й у попередні дні. В результаті цього загинули дві людини.

    Зазначено, що Росія атакувала газові сховища поблизу Стрия “кинджалами”, які здатні збивати тільки системи PATRIOT.

    На початку квітня Росія знову атакувала Харків та Запоріжжя балістичними ракетами та “шахедами”, внаслідок чого загинуло по чотири людини в обох містах. Шостого квітня відбувся ще один удар Росії по всіх регіонах України, в результаті чого у Харкові загинуло сім людей.

    У ніч на 11 квітня Росія нанесла ще один серйозний удар по енергетичній інфраструктурі. Тоді було використано “шахеди”, крилаті ракети з літаків Ту-95МС, “кинджали” з МіГ-31К та керовані авіаракети з Су-34. Внаслідок цих атак по Миколаєву загинули щонайменше дві людини. На Київщині була зруйнована Трипільська ТЕС, найпотужніша електростанція, що забезпечувала електроенергією кілька сусідніх областей.

    На Львівщині ракети та дрони знову вдарили по газорозподільній інфраструктурі та підземним сховищам біля Стрия, а також зачепили електропідстанцію у Червоноградському районі.

    17 квітня Чернігів отримав удар тремя ракетами, внаслідок чого загинули сімнадцятьох людей. А 19 квітня російські сили атакували залізничний вокзал Дніпра та енергетичні об’єкти області, в результаті чого загинуло вісім людей.

    25 квітня уночі була запущена ракета “Іскандер” по Смілі на Черкащині, що призвело до пошкодження понад 40 будинків і залізничного об’єкту.

    Попередньо взимку Росія завдала масових комбінованих ракетних ударів, проте з 15 лютого зробила паузу в масових обстрілах, продовжуючи точкові атаки по різних містах сходу та півдня України. Однак навесні Росія нанесла значно більшу шкоду енергетичній інфраструктурі, ніж це робилося взимку.

  • Сигнали і стратегії: як реагує Україна на розблокування американської допомоги

    Сигнали і стратегії: як реагує Україна на розблокування американської допомоги

    Нещодавнє розблокування американської допомоги Україні, було сприйнято багатьма як сигнал до того, що війна триватиме ще довго і що шанси на її швидке припинення різко зменшилися.

    Здебільшого таке уявлення просувається в РФ, де заявляють, що допомога США “лише продовжує війну”. Але і в Україні можна зустріти думку, що американська допомога зруйнувала план Кремля примусити Київ до прийняття миру на російських умовах (тобто, на умовах відмови від вимог вивести війська РФ на кордони 1991 року).

    У той же час, є і рівно протилежна думка – що розблокування американської допомоги дає Україні шанс на переговори з РФ з досягненням домовленостей на прийнятних для Києва умовах.

    Також виділення американської допомоги може бути спонукальним мотивом і для РФ погодитися на переговори, оскільки тепер шанси на її беззастережну і швидку військову перемогу зменшилися. Утім, Росія якщо й піде на будь-які домовленості, то тільки на умовах припинення війни по лінії фронту з фіксацією її територіальних завоювань в Україні.

    Але такі умови ні Україна, ні Захід Росії не пропонують, продовжуючи наполягати на поверненні кордонів 1991 року.

    Зараз розрахунок Києва на те, що тиск Заходу примусить Китай припинити політичну та економічну підтримку Росії, що прямо позначиться на здатності Москви продовжувати війну. А також спонукає Пекін узяти участь у конференції у Швейцарії в середині червня і підтримати “формулу миру” Зеленського, яку потім буде пред’явлено Кремлю як “ультиматум від світової спільноти”.

    Також стратегічний розрахунок на те, що, завдяки поставкам зі США, Україна зможе втримати фронт від обвалення цього року і чекати нарощування військового виробництва європейськими союзниками, після чого можна вже буде повертатися до наступальних планів ЗСУ.

    Крім того, у Києві залишаються надії на дестабілізацію всередині РФ.

    Тобто, поки що справді розблокування американської допомоги сприймається українською владою як сигнал до продовження війни “до остаточної перемоги” і як аргумент для відмови від перемовин з РФ на умовах припинення війни по лінії фронту.

    Однак питання наскільки спрацює описаний вище стратегічний розрахунок? І чи не буде ситуація для України далі тільки погіршуватися? Ризики дійсно є. Отримати наступного разу новий пакет американської допомоги може бути ще складніше, ніж нинішній (і це вже пишуть західні ЗМІ та заявляють європейські політики). Чи вдасться Заходу наростити випуск військової продукції для потреб України – теж питання.

    Крім того, природно, немає жодних гарантій, що спрацює тиск Заходу на Китай і він відмовить Росії в допомозі. І тим паче, немає жодних гарантій, що КНР візьме участь у конференції у Швейцарії і підтримає “формулу миру” Зеленського. У Пекіна є свій “мирний план” і він передбачає припинення вогню на лінії фронту без виведення російських військ.

    Усі ці ризики досить очевидні й тому можуть слугувати аргументом, що починати переговори з РФ потрібно зараз, бо далі умови будуть тільки гіршими.

    Утім, поки що ця точка зору ні в українській владі, ні на Заході не є превалюючою. І ключовою датою, яка багато що визначить, буде 15-16 червня – дні проведення конференції у Швейцарії. Саме на той час (а можливо й раніше) стане зрозуміло, чи спрацьовує перша частина стратегічного плану України та Заходу – відірвати Китай від РФ. Також стане вже зрозуміло наскільки змінила (чи не змінила) американська допомога ситуацію на фронті. За підсумками цього, ймовірно, і буде ухвалено рішення про подальшу стратегію – продовжувати війну на виснаження (з очевидними ризиками погіршення ситуації), нарощувати участь країн НАТО у війні аж до прямого зіткнення з РФ, або йти на переговори про зупинку війни по лінії фронту.