Позначка: РНБО

  • Медіаімперія Фіали під прицілом: підстави для запровадження санкцій

    Медіаімперія Фіали під прицілом: підстави для запровадження санкцій

    Власник одних із найбільших українських медіаресурсів, таких як «Українська правда» та «Новое Время», Томаш Фіала, став об’єктом серйозної уваги з боку українських правоохоронних органів та міжнародних організацій. За те, що бізнес Фіали продовжив діяльність на окупованому Криму після початку широкомасштабного вторгнення Росії, на його адресу з’явилися нові обвинувачення, пов’язані з можливим систематичним дискредитуванням України.

    За інформацією джерела в РНБОУ, Томаш Фіала розглядається як особа, яка через свої медіаресурси активно підриває авторитет України як незалежної держави, намагаючись порушити її міжнародний імідж. Відомо, що в часи, коли Україна перебуває під безпрецедентним тиском з боку Росії, роль ЗМІ в підтримці національної безпеки та оборонної здатності країни стає важливішою, ніж будь-коли.

    Як відзначило джерело, основна мета такої діяльності — зниження капіталізації України на міжнародних ринках, послаблення її економічного потенціалу та різке знецінення активів. Адже відомо, що активи країни втрачають вартість у разі дискредитації країни на міжнародних ринках, пропаганду зовнішнього впливу на прийняття управлінських рішень, знецінення інститутів влади, інформаційне забезпечення вибіркового правосуддя, змова з метою встановлення контролю над правоохоронною і судовою системою та незаконний тиск і вплив на роботу законодавчої та виконавчої влади.

    Водночас, як констатують експерти, Т.Фіала є власником інвестиційного фонду та групи компаній, які фінансуються капіталом невідомого, а іноді корупційного і російського походження і скуповують українські активи за заниженими цінами. Таким чином, за оцінкою експертів, він опосередковано впливає на їх здешевлення через власні медіаресурси, а потім сам же їх викуповує, що створює прямий конфлікт інтересів.

    Отже, Т.Фіала виступає як особа, яка сприяє дискредитації держави та знеціненню її активів з одного боку, і водночас як бізнесмен, що отримує з цього безпосередню вигоду, скуповуючи активи за заниженою вартістю.

    Як відомо, 30.09.2022 компанія Arricano Real Estate Plc на офіційному веб-сайті Лондонської фондової біржі опублікувала свій звіт (Interim Results). У даному звіті міститься інформація, яка чітко й однозначно вказує на факт ведення цією компанією бізнесу на території тимчасово окупованої Автономній Республіки Крим.

    Зокрема у вказаному звіті:

    у пп.«а» п.1 зазначено, що «станом на 30 червня 2022 року Група працює з торговими центрами в Києві, Сімферополі, Запоріжжі та Кривому Розі…»;

    у пп.«с» п.2 зазначено, що «Функціональною валютою PLC Arricano Real Estate є долар США (USD). Суб’єкти Групи розташовані в Україні та російській федерації та мають українську гривню (УАХ) та російський рубль (RUB) як їх функціональні валюти…»;

    у пп.«і» п.13 описуються особливості податкової системи російської федерації в якості умов ведення бізнесу компанією.

    Даний звіт поданий самою Arricano Real Estate Plc відповідно до процедур офіційного інформування публічною компанією своїх акціонерів. Таким чином, керівництво даної компанії власноручно і офіційно виклало зазначені обставини ведення бізнесу у російській федерації та сплати податків в бюджет країни-агресора.

    Експерти впевнені, що компанія Т.Фіали не очікувала, що журналісти знайдуть її звіт Interim Statement, опублікований на Лондонській фондовій біржі, в якому компанія змушена була визнати, що веде комерційну діяльність із торговими центрами в Сімферополі. Зокрема, за даними ЗМІ, до групи Arricano входила компанія «Вояж Крим», що була замовником будівництва торгово-розважального комплексу «Южная галерея» в Сімферополі. Після окупації Криму компанію перереєстрували відповідно до російського законодавства, їй було присвоєно ідентифікаційний код 9102055630, після чого вона почала сплачувати податки до російського бюджету.

    Таким чином, в той час як російська федерація під час широкомасштабного вторгнення в Україну здійснювала масовані ракетні та артилерійські удари по лікарням, пологовим будинкам, житлу та іншим цивільним об’єктам, проводила тортури та масові вбивства українців, компанія, одним з власників якої був Т.Фіала (власник «УП»), сплачувала податки в державний бюджет росії, тим самим фінансуючи російську армію.

    У грудні 2023 року Т.Фіала стверджував, що компанія Arricano не працює в Криму і не володіє частками компаній, які мають бізнес у Криму, а також що він начебто докладав зусиль для того щоб «вийти» з компанії, проте на той час йому це не вдалося.

    Утім, експерти звертають увагу, що прикладати зусилля для «виходу» з компанії та говорити про це власник «УП» Т.Фіала став виключно після того, як дана ситуація була викрита журналістами і набула розголосу в ЗМІ. На думку експертів, це вказує на те, що намагання «вийти» з компанії, яка перераховує гроші в бюджет країни-агресора, були обумовлені не неприйнятністю такої ситуації та небажанням вчиняти протиправні дії, а лише спробами Т.Фіали нівелювати негативний репутаційний фактор в інформаційному полі.

    Також експерти вважають, що в таких діях Т.Фіали та його ймовірних спільників вбачаються ознаки кримінального правопорушення, зокрема, передбаченого ст.1112 КК (пособництво державі-агресору: умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора; добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора).

    З огляду на це, редакція звернулася до Служби безпеки України та РНБОУ із запитом щодо розгляду питання про розслідування участі Т.Фіали у скоєнні злочину за ст.1112 КК з боку службових осіб і власників групи компаній Arricano та аналізу підстав щодо застосування до нього персональних санкцій РНБО.

  • В Україні готують націоналізацію Полтавського ГЗК Костянтина Жеваго

    В Україні готують націоналізацію Полтавського ГЗК Костянтина Жеваго

    В Україні триває процес націоналізації активів бізнесменів, які потрапили під санкції Ради національної безпеки і оборони (РНБО). Цього разу під ударом опинився «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (Полтавський ГЗК), який належить Костянтину Жеваго.

    ДБР повідомляє, що спільно з Мін’юстом готує звернення до ВАКС щодо передачі державі 49,5% статутного капіталу компанії, 541 об’єкта нерухомості підприємства, 172 земельних ділянок у довгостроковій оренді, 2,3 тис. залізничних вагонів і 53,3 тис. погонних метрів під’їзних колій.

    ДБР нагадує, що у вересні минулого року до суду було передано справу про корупцію топменеджменту підприємства на 370 млн гривень, а на це майно було накладено арешт.

    Полтавський ГЗК є одним із найбільших підприємств України з видобутку залізної руди.

    Нагадаємо, що після введення санкцій РНБО щодо Жеваго ми прогнозували, що це є підготовкою до вилучення ліцензій на розробку родовищ залізної руди – в рамках підготовлюваної угоди щодо корисних копалин з американцями.

  • Санкції РНБО не вплинули на статки українських олігархів

    Санкції РНБО не вплинули на статки українських олігархів

    Нещодавно введені рішенням РНБО санкції проти опальних українських олігархів насправді мало зачепили належні їм активи. Чому так склалось і яка справжня причина внесення до санкційного списку українських мільярдерів розбирались журналісти нашого видання.

    Нагадаємо, 12 лютого Володимир Зеленський затвердив рішення РНБО про введення санкцій проти бізнесмена Ігоря Коломойського, мільярдера Костянтина Жеваго, колишнього співвласника “Приватбанку” Геннадія Боголюбова,  екс-президента України Петра Порошенка та обвинуваченого у держзраді Віктора Медведчука.

    Самим резонансным кейсом в українському медіапросторі стало введення санкцій проти Петра Порошенко. Насправді, Порошенко будучи в опозиції до Зеленського давно переписав усі свої активи, наразі його декларація “пуста”.  Основний актив Петра Порошенко – корпорація “Рошен” за документами давно йому не належить.

    Єдиною неприємністю для Порошенко від внесення в санкційний список можна вважати створені перешкоди для продовження його політичної кар’єри. Тим паче, що введені проти нього санкції РНБО йдуть в одному наказі з санкціями проти звинуваченого в держзраді Віктора Медведчука.

    Стосовно введення санкцій РНБО проти Віктора Медведчука, тут важливо розуміти, що його активи в Україні які уже конфіскували – це машини, антикваріат та ювелірні вироби. Загальна вартість конфіскованих і реалізованих активів не перевищує 200 млн. грн. за умови, що активи Медведчука неофіційно оцінюються в 1,5 млрд. доларів.

    Фактично Медведчук встиг переписати і продати майно та бізнес до введення проти нього санкцій. Частина майна та бізнесу була реалізована через Андрія Портнова, ще частина записана на підставних осіб і продовжує функціонувати в Україні.

    Також цікавий момент – оцінка предметів мистецтва заарештованих у Віктора Медведчука, близько 150 штук, була оцінена у загальну суму біля 50 млн грн. Така оцінка, м’яко кажучи неадекватна, так як деякі картина з колекції Медведчука вартували більше мільйона доларів, в той час коли їх оцінили в 7 – 8 тисяч.

    Стосовно введення санкцій РНБО відносно Геннадія Боголюбова то, як зазнаяає його близьке оточення: “крім Еміне Джапарової у Боголюбова активів в Україні не було  і Джапарову Боголюбов давно вивіз, а питання приватизації Приватбанку він доручив міжнародній компанії з хорошими можливостями кредитних активів”.

    Внесення до санкційного списку Ігоря Коломойського також ніяк не вплинуло на розмір його активів, які знаходяться за кордоном та за найскромнішими підрахунками становлять 2 мільярди доларів. Активами Коломойського наразі управляють різні компанії, а схема побудована таким чином, що навіть американці не можуть до них дотягнутись.

    Стосовно введення санкцій відносно українського мільярдера Костянтина Жеваго, то з основного його активу банку “Фінанси і Кредит” кошти давно виведені (вкрадені). Також Жеваго давно мінімізував свою частку в підконтрольних ГЗК, але володіє кіпрськими компаніями, через які відбувається реалізація продукції.

  • Прокуратура відкрила справи проти підсанкційних бізнесменів та політиків

    Прокуратура відкрила справи проти підсанкційних бізнесменів та політиків

    Офіс генерального прокурора здійснює процесуальне керівництво у ряді кримінальних проваджень проти відомих бізнесменів та колишніх високопосадовців, які перебувають під санкціями Ради національної безпеки і оборони (РНБО). Усього розслідується п’ять справ, у яких фігурантам інкримінують тяжкі та особливо тяжкі злочини.

    Зокрема, у грудні 2021 року п’ятому президенту України повідомили про підозру у державній зраді та сприянні діяльності терористичних організацій. Водночас у цьому ж кримінальному провадженні фігурує екслідер забороненої партії “ОПЗЖ”, якому раніше також було висунуто звинувачення.

    Слідство вважає, що у період з листопада 2014 року по січень 2015-го ці особи разом із представниками політичного керівництва РФ сприяли постачанню вугілля з окупованих територій, що принесло бойовикам “ЛНР” та “ДНР” понад 3 млрд грн прибутку. У результаті цього Україна посилила свою енергетичну залежність від Росії.

    Розслідування у цій справі завершили ще у вересні 2022 року, проте процес затягується через ознайомлення сторони захисту з матеріалами. Прокурори звернулися до суду з проханням обмежити цей процес до кінця березня 2025 року.

    Колишній народний депутат та лідер “ОПЗЖ” також фігурує у ще одному кримінальному провадженні. Його обвинувачують у державній зраді та порушенні законів і звичаїв війни.

    За даними слідства, він:

    • сприяв посадовцям РФ у розграбуванні родовища нафти та газу на Прикерченському шельфі Чорного моря,
    • передав Росії секретну інформацію про розташування української військової частини,
    • забезпечував діяльність мережі впливу, що формувала вигідну РФ суспільну думку в Україні.

    Наразі обвинувальний акт у цій справі вже перебуває на розгляді суду.

    Окрім політиків, Офіс генпрокурора розслідує справи ще проти трьох відомих бізнесменів, які потрапили під санкції РНБО. Подробиці щодо їхніх злочинів поки що не розголошуються.

    Розслідування триває, а правоохоронці наполягають на необхідності довести ці справи до судового вироку.

  • Власник “Emily Resort” Козловський не потрапив під санкції

    Власник “Emily Resort” Козловський не потрапив під санкції

    У фінальний санкційний список, підготовлений РНБО, не потрапив власник елітного готельного комплексу під Львовом “Emily Resort” Козловський.

    В той час, як Козловський уникнув санкцій, інші олігархи та політики, такі як Порошенко, Коломойський, Медведчук, Жеваго та Боголюбов, були включені до санкційного списку РНБО на довічній основі.

    За інформацією джерел, Козловський нібито має компромат на високопосадовців, які відпочивали в його готелі. Це стало однією з причин, чому він уникнув потрапляння до останнього санкційного списку.

    Нагадаємо, що Григорій Козловський, власник готельного комплексу Emily Resort, став відомим не тільки завдяки своєму бізнесу, а й через зв’язки з відомими українськими політиками та бізнесменами, зокрема з тими, хто потрапив під санкції, як-от Ігор Коломойський і Петро Порошенко. Існують припущення, що Козловський активно співпрацює з цими людьми в різних сферах, зокрема в бізнесі та політиці, що дозволило йому розвивати свою імперію.

    Відомо, що певні політичні фігури в Україні намагались використати його послуги для вирішення власних бізнесових і політичних питань, і він має досить обширну мережу контактів серед української еліти.

  • РНБО ввело санкції проти експрезидента України

    РНБО ввело санкції проти експрезидента України

    12 лютого 2025 року Президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження персональних санкцій щодо експрезидента України Петра Порошенка. Відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) було оприлюднене на сайті глави держави.

    За словами Зеленського, це рішення спрямоване на захист національної безпеки та відновлення справедливості.

    Які обмеження накладені на Порошенка?

    Санкції передбачають:

    • блокування активів та заборону розпоряджатися майном;
    • обмеження торговельних операцій;
    • заборону виведення капіталу за кордон;
    • позбавлення державних нагород;
    • обмеження на використання радіочастотного спектра та електронних комунікацій;
    • заборону участі в державних закупівлях та приватизації;
    • інші економічні та фінансові обмеження.

    Чому РНБО запровадила санкції?

    За даними розслідувань, Порошенко брав активну участь у процесах, що передували укладенню Харківських угод у 2010 році, які призвели до продовження перебування Чорноморського флоту РФ у Криму.

    Крім того, експерти вказують на його економічні зв’язки з Росією:

    • у 2009 році, будучи міністром закордонних справ, він неодноразово зустрічався з російськими високопосадовцями та підтримував продовження базування ЧФ РФ у Криму;
    • його корпорація «Рошен» мала фабрику в Липецьку (РФ), яка працювала до 2017 року;
    • він контролював «Севморзавод», який ремонтував російські військові кораблі.

    Представники «Європейської солідарності» назвали санкції «політичним переслідуванням». Водночас в Офісі Президента наполягають, що це «справедливий крок» у боротьбі за національну безпеку.

    Чи оскаржуватиме Порошенко це рішення в суді та які наслідки воно матиме для його політичного майбутнього – покаже час.

  • Шмигаль відмовив у санкціях проти Портнова

    Шмигаль відмовив у санкціях проти Портнова

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що наразі не існує підстав для накладення персональних санкцій на Андрія Портнова, колишнього заступника глави Адміністрації президента Віктора Януковича. Відповідну заяву зроблено в контексті петиції, що була подана з вимогою винести на розгляд РНБО пропозиції щодо застосування санкцій до Портнова.

    У відповіді на петицію, яка надійшла до Мінекономіки, зазначається, що подані матеріали не містять достатніх підстав для застосування санкцій згідно з українським законодавством. Зокрема, Міністерство економіки дійшло висновку, що санкції, накладені Сполученими Штатами Америки на Портнова, не можуть слугувати визначеною підставою для обмежувальних заходів в Україні. У документі також підкреслюється, що на даний момент не надано жодних доказів терористичної діяльності Портнова або інших дій, які б вимагали введення санкцій.

    Петиція, яку підписали громадяни, наголошувала на причетності Портнова до спроби контролювати українську судову систему під час його перебування на посаді заступника глави АП в часи Януковича. Відзначалося, що Портнов намагався поставити лояльних чиновників на ключові посади в судовій системі та впливав на законодавчі процеси. Зокрема, йшлося про його активність у 2019 році, коли він нібито змовився з високопосадовцями для впливу на Конституційний суд та Генпрокуратуру України.

    Незважаючи на ці заяви, в результаті перевірки, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція, Бюро економічної безпеки, НАБУ та СБУ не надали доказів, які б підтверджували необхідність застосування санкцій або будь-якої іншої правової реакції.

  • РНБО попереджає: китайський ШІ DeepSeek збирає персональні дані користувачів

    РНБО попереджає: китайський ШІ DeepSeek збирає персональні дані користувачів

    Китайський стартап DeepSeek, що спеціалізується на генеративному штучному інтелекті, нещодавно набув величезної популярності, ставши лідером у сфері технологій після запуску свого чат-бота у січні 2025 року. Усього за кілька тижнів додаток DeepSeek перевершив ChatGPT за кількістю завантажень у США, ставши найпопулярнішим безкоштовним застосунком в iOS App Store.

    Однак, як застерігає Андрій Коваленко, керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України, такий успіх може приховувати серйозні ризики для безпеки користувачів. Він зазначає, що китайський штучний інтелект збирає величезні обсяги персональних даних, включаючи фінансову інформацію, інтереси та навіть емоційний стан користувачів. Оскільки цей ШІ “вивчає” своїх користувачів, питання полягає в тому, куди потрапляють ці дані і хто їх контролює.

    «DeepSeek — це чудовий інструмент для збору розвідданих», — підкреслює Коваленко, наголошуючи на потенційних загрозах, пов’язаних з впливом таких технологій. Його висловлювання ставлять під сумнів наміри китайської компанії, що розробляє DeepSeek, і ставлять під питання етичність використання таких інструментів для збору особистої інформації.

    Згідно з офіційними даними, модель DeepSeek була розроблена за рекордно низьку вартість, що підсилює сумніви в достовірності цих даних. Паралельно з тим, що DeepSeek досяг значного успіху в Америці, на тлі новин про цей прорив акції таких технологічних гігантів, як Nvidia і Oracle, різко впали. Це ставить під питання глобальну конкурентоспроможність західних технологій і відкриває нові перспективи для Китаю у світі інновацій.

  • РНБО попереджає: шахраї намагаються вкрасти ваші дані через “Нову пошту”

    РНБО попереджає: шахраї намагаються вкрасти ваші дані через “Нову пошту”

    Українські користувачі стали жертвами нової хвилі кібератак: шахраї розсилають фейкові повідомлення про “заборгованість” перед компанією “Нова пошта”. Про це повідомили у Центрі протидії дезінформації РНБО та підтвердила сама компанія на своїй офіційній сторінці у Facebook.

    Зранку 25 грудня кіберзлочинці почали масово надсилати українцям електронні листи, у яких зазначалося про нібито існуючий борг перед “Новою поштою”. У цих повідомленнях містяться шкідливі посилання або вкладення, відкриття яких може призвести до крадіжки особистих даних користувачів або зараження їх пристроїв вірусами.

    Компанія “Нова пошта” спростувала свою причетність до цієї розсилки та наголосила, що жодні боргові вимоги через електронні листи не надсилаються.

    Мета фейкових повідомлень – отримання доступу до персональних даних користувачів. Для цього шахраї використовують тактику залякування, переконуючи людей у терміновості оплати неіснуючого боргу.

    Рекомендації щодо захисту

    1. Ігноруйте підозрілі повідомлення. Не відкривайте вкладення або посилання, якщо отримали такий лист.
    2. Перевірте джерело. Зверніться до “Нової пошти” через офіційний сайт або гарячу лінію, якщо сумніваєтеся у правдивості інформації.
    3. Встановіть антивірусну програму. Виконайте повну перевірку вашого пристрою.
    4. Оновіть систему. У разі підозри на компрометацію пристрою розгляньте можливість перевстановлення операційної системи.

    Підрозділ кібербезпеки “Нової пошти” вже аналізує атаку та працює над блокуванням серверів, з яких здійснюється розсилка. Компанія закликає клієнтів бути пильними й дотримуватися рекомендацій для уникнення можливих ризиків.

  • 184 українські компанії опинилися у санкційних списках РНБО

    184 українські компанії опинилися у санкційних списках РНБО

    Станом на сьогодні, в Україні під санкціями Ради національної безпеки і оборони (РНБО) перебуває 184 компанії. Ці обмеження найбільше торкнулися підприємств, розташованих у Києві, Одесі та Львові, і найчастіше стосуються оптової торгівлі, крім транспорту та мотоциклів.

    Згідно з даними Опендатабот, значне збільшення кількості підсанкційних бізнесів сталося у 2024 році: список поповнився 119 новими компаніями, що утричі перевищує показники попередніх років. Для порівняння, у 2023 році санкції наклали лише на 10 підприємств (5,4% від загальної кількості).

    Тривалість санкцій

    • 50% компаній залишатимуться під обмеженнями до 2027 року.
    • 19,4% (36 компаній) – під санкціями до 2034 року.
    • 15,1% (28 компаній) мають безстрокові санкції.

    Галузі бізнесу під санкціями

    Найбільше компаній під санкціями займаються:

    1. Оптовою торгівлею (33,2%) — 61 компанія.
    2. Спеціалізованими будівельними роботами (10,3%) — 19 підприємств.
    3. Виробництвом кіно та будівництвом споруд (по 3,8%) — 7 компаній у кожній категорії.

    Регіональна картина

    • Київ — абсолютний лідер за кількістю підсанкційних компаній (102).
    • Одеська область — 17 компаній (9,2%).
    • Львівська область — 13 компаній (7,1%).