Golovnitemu.com

Позначка: російські удари

  • Німеччина терміново застерегла своїх громадян в Україні: просять не їздити потягами напередодні 24 серпня

    Німеччина терміново застерегла своїх громадян в Україні: просять не їздити потягами напередодні 24 серпня

    Напередодні Дня Незалежності України німецька влада посилила попередження для своїх громадян щодо перебування в країні та окремо звернула увагу на небезпеку пересування залізницею. У Берліні не виключають, що Росія може активізувати удари по українській інфраструктурі та цивільних об’єктах у період навколо 24 серпня. Особливе занепокоєння викликає залізнична мережа, яка останнім часом дедалі частіше стає ціллю російських атак.

    Актуальні рекомендації оприлюднені Міністерством закордонних справ Німеччини. На офіційній сторінці відомства щодо безпеки в Україні прямо зазначається, що навколо 24 серпня 2026 року не можна виключати посилення атак як на інфраструктуру — зокрема енергетичні об’єкти та транспортні вузли, — так і на цивільні цілі.

    Німецька сторона звернула особливу увагу на залізничний транспорт. Причиною стали не лише загальні ризики воєнного часу, а й конкретна тенденція останніх місяців: російські війська дедалі частіше атакують залізничну інфраструктуру, рухомий склад і безпосередньо пасажирські потяги.

    За повідомленням DPA, посольство Німеччини в Києві наголосило, що українська залізнична інфраструктура та оператори залізничного транспорту залишаються цілями російських повітряних атак. Саме тому громадянам ФРН рекомендують уникати поїздок залізницею.

    Застереження з’явилося практично одразу після однієї з найрезонансніших атак останнього часу — удару російського безпілотника по пасажирському потягу в Одеській області 13 серпня.

    Реактивний ударний дрон поцілив у локомотив пасажирського поїзда. Внаслідок атаки загинули машиніст і його помічник. У потязі на момент удару перебували близько 340 пасажирів. За повідомленнями української сторони, пасажири не постраждали та були евакуйовані.

    Президент України Володимир Зеленський, коментуючи атаку, також повідомляв про 340 людей у поїзді. Удар припав саме на локомотив.

    Але на цьому атаки на залізницю Одещини того дня не завершилися. Уже пізніше російський безпілотник удруге протягом 13 серпня атакував локомотив “Укрзалізниці” в області. Цього разу під удар потрапив тепловоз, який виконував маневрові роботи.

    Ці події стали черговим підтвердженням того, що українська залізниця перетворилася на одну з систематичних цілей російських ударів.

    За оприлюдненими навесні даними “Укрзалізниці”, лише протягом 2025 року та першого кварталу 2026-го внаслідок російських атак були пошкоджені 209 локомотивів, 239 пасажирських вагонів і 371 вантажний вагон. Крім того, пошкоджень зазнали 86 залізничних мостів та 50 станцій. На той момент повідомлялося, що лише за два попередні місяці Росія здійснила 352 удари по об’єктах залізничної інфраструктури.

    Масштаби атак продовжили збільшуватися. За даними, які наводила медична гуманітарна організація UK-Med, уже станом на кінець квітня протягом 2026 року було зафіксовано понад 600 атак на залізничну інфраструктуру, а пошкодження отримали понад 40 пасажирських вагонів.

    У червні аналітики Texty.org.ua також звертали увагу на зміну російської тактики. За їхніми підрахунками, протягом кількох попередніх місяців російські війська здійснили понад сотню атак на залізничну інфраструктуру та рухомий склад. Причому географія ударів розширилася: цілями ставали об’єкти не лише поблизу фронту, а й у різних регіонах України.

    Ще наприкінці 2025 року віцепрем’єр з відновлення Олексій Кулеба повідомляв про триразове збільшення кількості атак на українську залізничну систему від липня того року. За його оцінкою на той момент, завдані залізниці від початку 2025 року збитки сягали приблизно $1 млрд.

    Залізниця має особливе значення для України в умовах повномасштабної війни. Після закриття цивільного авіаційного простору саме автомобільний та залізничний транспорт залишаються основними способами міжнародних пасажирських перевезень. “Укрзалізниця” забезпечує внутрішнє сполучення, міжнародні маршрути, евакуацію населення та інші критично важливі перевезення.

    У 2025–2026 роках компанія, навпаки, розширювала міжнародне сполучення з Європою. Зокрема, було оголошено про синхронізацію маршрутів із Польщею та Німеччиною, щоб пасажири могли діставатися німецьких міст із меншою кількістю пересадок.

    Тепер саме на тлі зростання кількості атак Німеччина вирішила окремо акцентувати увагу своїх громадян на ризиках використання цього виду транспорту.

    При цьому попередження Берліна не означає, що небезпека обмежується лише залізницею. Німецьке МЗС загалом зберігає попередження проти поїздок до України, а громадян ФРН закликає уважно стежити за безпековою ситуацією та виконувати вказівки українських органів влади.

    Окреме занепокоєння зараз пов’язане саме з наближенням 24 серпня — Дня Незалежності України. Німецька сторона вказує на можливість посилення атак у цей період, причому серед потенційних цілей називаються транспортні вузли, енергетична інфраструктура та цивільні об’єкти.

    Подібні попередження напередодні українських державних свят західні дипломатичні представництва робили й раніше. Наприклад, перед Днем Незалежності 2024 року посольство США в Києві попереджало про підвищений ризик російських ракетних і безпілотних атак по всій Україні. Тоді американським громадянам радили стежити за повідомленнями, заздалегідь знати розташування найближчих укриттів і негайно прямувати до них після оголошення повітряної тривоги.

    Нинішнє німецьке застереження, однак, з’являється на тлі вже реалізованих ударів безпосередньо по пасажирських потягах. Смертельна атака на Одещині продемонструвала, що ризик стосується не тільки вокзалів, депо чи залізничних вузлів, а й рухомого складу з пасажирами.

    Саме тому найближчі дні перед 24 серпня розглядаються дипломатичними службами як період підвищеної небезпеки. Водночас тверджень про те, що Німеччина має інформацію про конкретний запланований російський удар або визначену ціль, у перевірених офіційних повідомленнях немає. Йдеться саме про посилене безпекове застереження на тлі російських атак, їхньої останньої динаміки та наближення Дня Незалежності України.

  • Порожні полиці після ударів РФ? У Кабміні сказали, чи буде дефіцит продуктів і стрибок цін

    Порожні полиці після ударів РФ? У Кабміні сказали, чи буде дефіцит продуктів і стрибок цін

    Росія дедалі активніше атакує українську торговельну та продовольчу логістику — склади, розподільчі центри, транспортні вузли та портову інфраструктуру. Після серії ударів по об’єктах великих торговельних мереж у частині магазинів виникли тимчасові перебої з окремими товарами. Водночас у Кабінеті Міністрів запевняють: системного дефіциту продуктів в Україні зараз немає, а втрати складів не повинні спричинити й різкого зростання цін на десятки відсотків.

    Про це 14 серпня під час брифінгу заявив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. Він підтвердив, що удари РФ створили проблеми для окремих логістичних маршрутів і систем зберігання продукції, але ситуація залишається контрольованою. Висоцький очолює Мінагрополітики з 16 липня 2026 року.

    За словами міністра, зараз немає передумов для того, щоб українці зіткнулися із загальним дефіцитом продовольства. Уряд і бізнес залучають резервні складські майданчики, перебудовують маршрути постачання і шукають альтернативи знищеним розподільчим центрам.

    В окремих випадках магазини можуть перейти до моделі постачання фактично «з коліс» — коли продукція доставляється без тривалого проміжного зберігання на великих логістичних складах. Це складніше і дорожче з погляду транспортної логістики, однак дозволяє продовжувати постачання навіть після втрати окремого розподільчого центру.

    Ціни можуть зрости, але не на десятки відсотків

    Висоцький визнав, що перебудова логістики неминуче створює додаткові витрати.

    Товари доводиться перевозити іншими маршрутами, частіше використовувати менші склади, збільшувати кількість рейсів і оперативно шукати нові приміщення для зберігання. Однак міністр наголосив, що масштаб цих витрат поки не дає підстав говорити про подорожчання продуктів на десятки відсотків.

    Кабмін уже розпочав додатковий моніторинг цін. Станом на 14 серпня різких стрибків вартості продовольства, які можна було б прямо пов’язати зі знищенням складів, не зафіксовано.

    За оцінкою Висоцького, навіть втрата 30–40% певної товарної партії не означає, що відповідна продукція надовго зникне з магазинів. У багатьох категоріях її можна досить швидко замістити з інших складів, регіонів або через альтернативні канали постачання.

    Тому локальна відсутність товару на полиці ще не означає загальнонаціонального дефіциту.

    Росія вже знищила великі логістичні об’єкти

    Побоювання українців виникли не на порожньому місці.

    На початку серпня Росія завдала масштабного ракетного удару по Києву та області, під час якого були знищені й пошкоджені склади та логістичні центри великих українських компаній. Reuters повідомляв про ураження інфраструктури «Епіцентру», Fozzy, «Сільпо» та Rozetka.

    У Fozzy Group тоді повідомили про удар по продовольчій логістиці. «Сільпо» заявило, що внаслідок атаки загинули щонайменше шестеро працівників компанії, а два розподільчі центри були охоплені вогнем.

    Для торговельної мережі розподільчий центр є критично важливим елементом системи. Саме туди надходять великі партії товарів від виробників та імпортерів, після чого продукцію сортують і розвозять у десятки чи сотні магазинів.

    Якщо такий об’єкт знищений, проблема може проявитися одночасно у великій кількості торгових точок.

    Саме тому після ударів частина покупців могла побачити порожні полиці або скорочений асортимент окремих категорій. Однак торговельні мережі почали перенаправляти поставки через інші логістичні центри. РБК-Україна 14 серпня повідомляло, що великі мережі продовжують відновлювати наповнення магазинів після атак.

    РФ атакує не тільки магазини

    Значно ширшою проблемою є те, що російські війська одночасно завдають ударів по різних частинах продовольчого ланцюга.

    Йдеться не лише про склади супермаркетів, а й про морські та річкові порти, залізничну й транспортну інфраструктуру, енергетичні об’єкти та підприємства.

    13 серпня Росія атакувала порт Ізмаїл на Дунаї. Удар пошкодив портову інфраструктуру та спричинив перебої з електропостачанням. Ізмаїльський порт залишається одним із важливих альтернативних шляхів експорту українського зерна після погіршення ситуації у Чорному морі.

    Паралельно російські атаки майже зупинили нормальну роботу частини чорноморських маршрутів.

    За даними Reuters, близько 90% українського експорту зернових і олійних традиційно проходить через Чорне море. На початку серпня експорт зерна впав приблизно на три чверті порівняно з минулим роком через удари по портовій інфраструктурі та проблеми із судноплавством.

    Мінагрополітики також наголошує, що повністю замінити морські шляхи залізницею, автомобільним транспортом і Дунаєм неможливо. Навіть за сприятливих умов альтернативні маршрути можуть забезпечити лише близько 45–50% річного аграрного експорту.

    Але для внутрішнього ринку ситуація інша

    Проблеми з експортом не означають автоматичного дефіциту їжі всередині України.

    Навпаки, у багатьох базових аграрних категоріях Україна виробляє значно більше, ніж споживає внутрішній ринок.

    Мінагрополітики прогнозує врожай зернових у 2026 році на рівні близько 60,4 млн тонн. Зокрема, очікується приблизно 22,4 млн тонн пшениці, 4,7 млн тонн ячменю та 31,6 млн тонн кукурудзи.

    Особливо важлива ситуація з продовольчою пшеницею, з якої виробляють борошно та хліб. Її виробництво прогнозується на рівні близько 9,1 млн тонн, а разом із перехідними запасами загальна пропозиція може сягнути 11,7 млн тонн.

    Тобто ризик для України зараз полягає не стільки у фізичній відсутності зерна чи базових продуктів, скільки у здатності швидко переміщувати їх між регіонами, зберігати та доставляти до магазинів.

    Чому ціни все одно можуть реагувати

    Повністю виключати подорожчання окремих товарів не можна.

    Навіть якщо продукту достатньо, в його роздрібну ціну входять логістика, електроенергія, зберігання, зарплати, страхування, втрати продукції та вартість відновлення пошкодженої інфраструктури.

    Якщо замість одного великого розподільчого центру компанії доводиться використовувати п’ять менших складів, а замість одного маршруту — кілька об’їзних, собівартість доставки закономірно збільшується.

    Саме про такі додаткові витрати й говорить Висоцький. Однак на сьогодні уряд не бачить підстав очікувати стрибка вартості продовольства на 20–30% лише через удари по складах.

    Значно більший ризик для цін може виникнути, якщо атаки одночасно тривалий час порушуватимуть енергопостачання, транспорт, роботу переробних підприємств і логістичних центрів.

    Удар по логістиці має ширший економічний ефект

    Остання хвиля російських атак показує, що під прицілом опиняються не тільки військові чи енергетичні об’єкти.

    11 серпня російська сторона сама заявляла про удари по транспортно-логістичних центрах у Києві, включно з комплексом «Нової пошти» та великим складським об’єктом. Москва традиційно пояснює такі атаки нібито використанням інфраструктури у військових цілях, однак удари водночас безпосередньо впливають на цивільний бізнес і ланцюги постачання.

    На початку серпня після масштабної атаки прем’єр-міністр Сергій Корецький також оголошував про екстрені консультації з бізнесом щодо безперервності роботи компаній після знищення логістичних об’єктів.

    Фактично Україні доводиться створювати дедалі більш розосереджену систему складів і постачання, щоб знищення одного великого хабу не паралізувало цілу мережу.

    Панікувати та скуповувати продукти немає підстав

    Станом на 14 серпня головний висновок Кабміну залишається незмінним: загального дефіциту продуктів в Україні немає.

    Окремі магазини можуть тимчасово мати менший асортимент, а доставка деяких категорій може займати більше часу через перебудову логістики. Проте уряд і торговельні мережі мають можливість перерозподіляти товарні запаси та використовувати резервні склади.

    Так само немає підтверджень прогнозів про неминучий різкий стрибок цін на десятки відсотків.

    Ситуація залишається складною, а кожен новий удар по складу чи транспортному вузлу збільшує витрати бізнесу. Однак на сьогодні Україна має достатнє власне виробництво продовольства і розгалужену торговельну систему, щоб компенсувати локальні втрати.

    Тому створювати домашні запаси через страх перед масовим зникненням продуктів із магазинів наразі немає економічних підстав.

    Найбільша загроза зараз лежить у іншій площині: якщо Росія систематично продовжуватиме руйнувати склади, порти, транспорт і енергетику, українському бізнесу доведеться витрачати дедалі більше коштів на альтернативні маршрути й резервну інфраструктуру. Саме ці витрати можуть поступово тиснути на ціни.

    Але сценарій, за якого найближчим часом українські магазини масово залишаться без продуктів, уряд станом на 14 серпня не прогнозує.

  • Росія посеред дня атакувала вантажівку на Одещині: двоє людей загинули

    Росія посеред дня атакувала вантажівку на Одещині: двоє людей загинули

    Російські війська 11 серпня завдали удару по Одеській області, внаслідок якого було уражено вантажний автомобіль із цистерною. Після влучання машина спалахнула, а вогонь перекинувся на легковий автомобіль, що перебував поруч. Двоє чоловіків загинули, ще щонайменше троє людей постраждали.

    Про наслідки атаки повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.

    За його інформацією, у цистерні вантажівки залишалася олія. Після удару виникла пожежа, яку ліквідовували екстрені служби.

    Загинули двоє чоловіків

    В Одеській обласній прокуратурі уточнили, що, за попередніми даними, жертвами російської атаки стали 47-річний та 65-річний чоловіки.

    Ще троє людей постраждали. Одного з них — 43-річного чоловіка — доправили до лікарні. Інформацію про двох інших потерпілих та характер їхніх травм уточнюють.

    На місці удару працюють правоохоронці, рятувальники та інші екстрені служби. Остаточна кількість постраждалих також може змінитися після завершення обстеження території.

    «Інформація щодо наслідків удару та кількості постраждалих уточнюється. На місці працюють всі відповідні служби», — повідомив Кіпер.

    Після удару спалахнули два автомобілі

    Унаслідок атаки основного удару зазнала вантажівка з цистерною. Через залишки олії після влучання виникла пожежа.

    Полум’я поширилося на легковий автомобіль, який перебував неподалік. На оприлюднених Одеською ОВА кадрах видно серйозно пошкоджений транспорт та наслідки займання.

    На момент перших повідомлень влада не уточнювала, який саме засіб ураження використала Росія, тому стверджувати, що йшлося про конкретний тип ракети або безпілотника, наразі не варто.

    Так само офіційно не повідомлялося про військові об’єкти безпосередньо в місці влучання. Відомо про ураження транспортних засобів та жертви серед людей.

    Одещина залишається однією з цілей російських атак

    Російські війська систематично атакують Одеську область від початку повномасштабної війни. Серед головних цілей ударів у регіоні протягом останніх років були портова, енергетична, транспортна та цивільна інфраструктура.

    Особливо важливим регіон залишається для української зовнішньої торгівлі. Порти Великої Одеси відіграють ключову роль в експорті зерна, металургійної продукції та інших українських товарів.

    Улітку 2026 року ситуація навколо морської логістики суттєво погіршилася через посилення російських атак на портову інфраструктуру та цивільне судноплавство. На цьому тлі Україна почала активніше шукати альтернативні маршрути для експорту, зокрема через Польщу, Молдову та Румунію.

    Масовані удари РФ тривають

    Атака на Одещину сталася на тлі нової хвилі російських ударів по українських регіонах.

    У ніч проти 11 серпня російські війська здійснили масштабну комбіновану атаку на Запоріжжя. Внаслідок удару загинули семеро людей, десятки отримали поранення. Серйозних пошкоджень зазнали промислові та енергетичні об’єкти.

    Зокрема, після удару повністю зупинив роботу металургійний комбінат «Запоріжсталь». Загиблі були працівниками підприємства, які після оголошення повітряної тривоги прямували до укриття.

    На Одещині тим часом правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини денного удару. Остаточні дані про кількість постраждалих та масштаби руйнувань очікуються після завершення роботи екстрених служб.

  • Держава відкриває склади для бізнесу після ударів РФ: потенційно йдеться про сотні тисяч «квадратів»

    Держава відкриває склади для бізнесу після ударів РФ: потенційно йдеться про сотні тисяч «квадратів»

    Фонд державного майна України розпочав масштабний аудит складських приміщень, які перебувають на балансі державних підприємств. Держава хоче знайти вільні або недостатньо задіяні площі, які можна буде оперативно передати компаніям, що втратили логістичні центри, склади та виробничі об’єкти внаслідок останньої хвилі російських атак. За попередньою оцінкою, формально йдеться про кілька сотень тисяч квадратних метрів, однак реальний обсяг придатних для використання приміщень стане зрозумілим лише після фізичної перевірки об’єктів.

    Про початок аудиту заявив голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха. За його словами, робота стартувала за дорученням уряду після масованої атаки РФ 5 серпня, коли під ударами опинилася критично важлива для українського ритейлу та логістики інфраструктура.

    На папері потенційних площ багато. Йдеться про складські приміщення підприємств, які перебувають у сфері управління Фонду держмайна. Проте Наталуха попереджає, що цифра у сотні тисяч квадратних метрів поки не означає, що весь цей ресурс можна негайно передати бізнесу.

    Частина об’єктів може перебувати у незадовільному стані, не мати необхідних під’їзних шляхів, електропостачання чи обладнання, бути фактично зайнятою або не відповідати потребам сучасної логістики.

    Саме тому наступним кроком стануть виїзні перевірки у регіонах.

    «На папері це – одне, а в реальності може бути зовсім інакше», — пояснив Наталуха, наголосивши, що необхідно перевірити не лише фізичний стан приміщень, а й можливість їх фактичного використання.

    Після 5 серпня питання складів стало критичним

    Рішення уряду з’явилося після однієї з найболючіших атак на великий український бізнес за останній час.

    У ніч проти 5 серпня російські удари пошкодили або знищили логістичні, складські та виробничі потужності низки великих компаній. За відкритими даними, постраждали щонайменше 13 бізнесів. Серед них — NOVUS, «Нова пошта», Rozetka, Fozzy Group, «Сільпо», «Епіцентр», INTERTOP, PUMA, LIQUI MOLY Ukraine та Toyota Ukraine.

    У NOVUS повідомляли про кілька прямих ракетних влучань у логістичний центр, після яких він повністю припинив роботу. Rozetka втратила складський комплекс у Броварах. «Епіцентр» заявляв про руйнування двох логістичних комплексів та виробничих потужностей Epicentr Ceramic Corporation.

    «Сільпо» повідомило про пожежі на двох розподільчих центрах і загибель працівників. Основний логістичний склад INTERTOP був знищений, а PUMA втратила товарні запаси та попередила про можливі тимчасові проблеми з наявністю окремих позицій.

    Toyota Ukraine втратила склад запасних частин, а LIQUI MOLY Ukraine повідомила про знищення центрального складу продукції.

    Це означало удар не просто по окремих підприємствах. Великі розподільчі центри працюють як вузли, через які одночасно проходять сотні тисяч або навіть мільйони одиниць товарів. Втрата такого об’єкта змушує компанію буквально за години перебудовувати маршрути, переводити поставки безпосередньо від виробників, шукати сторонні склади та додатковий транспорт.

    Уряд залучив ФДМУ, Мінекономіки та АРМА

    Після атаки 5 серпня уряд доручив одразу кільком державним структурам знайти можливості для підтримки постраждалих компаній.

    До роботи залучили Міністерство економіки, Агентство з розшуку та менеджменту активів та Фонд державного майна. Їхнє завдання — зібрати перелік державних об’єктів, де існують складські площі, які можна було б передати бізнесу.

    Ідея виглядає просто: замість того щоб компанії місяцями шукали на комерційному ринку великі логістичні майданчики, держава може тимчасово використати власний майновий резерв.

    Однак найскладніше питання — як саме це юридично оформити.

    Склади за 1 гривню чи відкриті аукціони

    Фонд держмайна наразі розглядає декілька можливих схем передачі приміщень.

    Один із варіантів — класична оренда через аукціон. Компанії змагатимуться за право користування конкретними приміщеннями відповідно до законодавства про оренду державного майна.

    Але така схема може виявитися надто повільною для бізнесів, які втратили склад сьогодні і вже завтра повинні десь розміщувати товар.

    Тому обговорюється інший механізм.

    За словами Наталухи, держава розглядає можливість передачі таких активів певній державній компанії за символічну орендну плату — умовно 1 гривню на місяць. Після цього держкомпанія могла б передавати площі в суборенду підприємствам, які цього потребують.

    Проте саме тут виникає головний ризик — непрозорий розподіл державного майна.

    Голова ФДМУ прямо зазначив, що необхідно знайти таку правову модель, яка дозволить діяти швидко, але при цьому не створить «простір для корупції». Тому остаточний механізм ще не визначено.

    Чому просто знайти порожній склад недостатньо

    Сучасна логістика вимагає значно більшого, ніж просто великої будівлі.

    Для продуктових мереж потрібні холодильні та морозильні потужності, санітарні умови та можливість швидко приймати велику кількість вантажівок. Інтернет-магазинам необхідні автоматизовані системи сортування, IT-інфраструктура, резервне живлення та місця для комплектації замовлень.

    Для виробників важливими є висота приміщень, навантаження на підлогу, вантажні рампи, залізничні під’їзди та доступність великих енергетичних потужностей.

    Тому кількасот тисяч квадратних метрів у державних реєстрах можуть після перевірки суттєво скоротитися.

    Саме з цієї причини Фонд планує фізично оглядати об’єкти в регіонах, а не покладатися виключно на інформацію державних підприємств.

    Росія дедалі частіше б’є саме по логістиці

    Нова ініціатива уряду з’явилася на тлі ширшої проблеми — російські сили дедалі частіше атакують українські складські, транспортні та логістичні об’єкти.

    31 липня російський удар зруйнував сортувальний термінал «Нової пошти» у Полтаві. Раніше під удари потрапляли складські споруди та вантажне відділення компанії в Ізюмі.

    У червні Росія атакувала логістичні потужності АТБ. У наступні тижні перелік постраждалого бізнесу продовжив розширюватися.

    Для економіки такі удари мають подвійний ефект. Безпосередньо компанія втрачає товар, будівлю, обладнання та транспорт. Але потім виникають додаткові витрати на оренду нових приміщень, переналаштування маршрутів і створення резервної логістики.

    Саме цей другий етап може зрештою відчути споживач.

    Бізнес готується дробити склади

    Голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук після серії ударів заявляв, що компанії будуть змушені диверсифікувати місця зберігання товарів.

    Простіше кажучи, замість одного величезного складу бізнес може переходити до кількох менших об’єктів у різних регіонах.

    Це підвищує живучість системи: знищення одного майданчика більше не паралізує всю логістику. Але така модель дорожча. Потрібно утримувати більше приміщень, мати додатковий транспорт, дублювати персонал та обладнання.

    Саме тому представники ринку попереджають, що зміна логістичної моделі може збільшити операційні витрати й у перспективі впливати на кінцеві ціни.

    Мінекономіки ще навесні зазначало, що наслідки російських атак на транспортну та енергетичну інфраструктуру залишаються одним із головних ризиків для економічного зростання, оскільки вони спричиняють перебої у виробництві й логістиці.

    Державні склади можуть стати тимчасовим «буфером»

    Саме тут аудит ФДМУ може дати бізнесу важливий резерв.

    Якщо державі вдасться швидко знайти хоча б частину придатних площ і створити прозорий механізм їх передачі, компанії отримають можливість пережити найскладніший період без термінового будівництва нових центрів.

    Особливо це важливо для великих мереж, які втратили десятки тисяч квадратних метрів логістичної інфраструктури одночасно.

    Водночас Фонд поки не називає остаточної кількості складів або конкретних адрес. Немає й точного переліку компаній, які зможуть претендувати на ці об’єкти.

    Тому головна цифра — «кілька сотень тисяч квадратних метрів» — наразі залишається лише потенційною.

    Реальну картину Фонд держмайна очікує отримати після виїзних інспекцій.

    Якщо значна частина приміщень виявиться придатною, держава фактично отримає резервну логістичну мережу, яку зможе швидко задіювати після нових атак. Для українського бізнесу, що дедалі частіше стає прямою ціллю російських ударів, такий механізм може виявитися не просто економічною підтримкою, а способом зберегти безперервність поставок і не допустити серйозного дефіциту товарів.

  • Гереги намагаються захистити «Епіцентр» від російських ударів через зв’язки з РФ

    Гереги намагаються захистити «Епіцентр» від російських ударів через зв’язки з РФ

    Російські ракети в ніч на 5 серпня 2026 року повністю знищили ключовий логістичний центр «Епіцентру» на вулиці Віскозній у Києві та складський комплекс у Калинівці. Пряме влучання вивело з ладу всі печі заводу Epicentr Ceramic Corporation. Один співробітник загинув, троє поранені. Компанія була змушена зупинити виробництво керамічної плитки та переносити потужності за кордон. За даними самої мережі, з початку повномасштабного вторгнення повністю зруйновано вже десять торгових центрів, прямі збитки перевищили мільярд доларів. Ще 13 об’єктів отримали пошкодження, один гіпермаркет залишається на окупованій території.

    Ці удари лягають на бізнес, який протягом усієї війни демонстрував стійкість і водночас залишався об’єктом пильної уваги. «Епіцентр К» — найбільша в Україні мережа будівельних гіпермаркетів, яку контролюють подружжя Олександр і Галина Гереги. Їхні активи включають не лише роздріб, а й агрохолдинг, виробництво плитки, логістику. В умовах війни компанія продовжувала працювати, перебудовуючи ланцюги постачання та заявляючи про відсутність масового дефіциту.

    Історія відносин бізнесу Герег з окупованими територіями давно виходить за рамки стандартних військових втрат. Після 2014 року магазини мережі в Криму та на частині Донбасу продовжували функціонувати під новими вивісками — «Новацентр» і «Галактика». Журналістські розслідування фіксували, що колишній регіональний менеджер Геннадій Гальчук, який став депутатом від «Єдиної Росії», ще кілька років отримував виплати від українських структур Герег. Самі власники послідовно стверджували, що контроль над об’єктами було втрачено, управління перейшло до місцевих керівників, які співпрацювали з окупаційною владою.

    Державне бюро розслідувань у 2025 році закрило кримінальне провадження з цього приводу, не знайшовши достатніх доказів. Олександр Герега з 2012 року займає місце у Верховній Раді. Він починав у фракції Партії регіонів, залишив її у лютому 2014-го, потім створив партію «За конкретні справи» і увійшов до депутатської групи «За майбутнє». Галина Герега раніше обіймала посаду секретаря Київської міської ради. Їхня політична вага завжди спиралася на регіональний вплив у Хмельницькій області та значні фінансові ресурси.

    Саме на цьому тлі з’являється інформація, яку поки неможливо підтвердити відкритими джерелами. За даними джерела нашої редакції, Гереги через наявні зв’язки намагаються вийти на домовленості з російською стороною, щоб захистити решту магазинів і складів від подальших ударів. Що саме може бути запропоновано взамін, джерело не знає. За його версією, йдеться про фінансування «Партії миру» на можливих майбутніх виборах.

    «Партія миру» як політичний ярлик в українському контексті існує давно. Під цією назвою або близькими формулюваннями в різні роки виступали сили, пов’язані з колишнім Опозиційним блоком, фігурами на кшталт Вадима Новинського чи Олександра Вілкула. Останніми місяцями на тлі обговорення можливих переговорів і втоми суспільства тема «миру будь-якою ціною» знову активізувалася в політичному полі, хоча конкретні структури з такою назвою залишаються маргінальними або законсервованими.

    Жодних офіційних підтверджень переговорів Герег із російською стороною немає. Компанія публічно реагує на удари заявами про втрати та перебудову логістики. Власники не коментували подібні версії. Українські правоохоронці та спеціальні служби досі не заявляли про наявність розслідувань із цього приводу.

    Ситуація навколо «Епіцентру» відображає ширший процес. Великий український бізнес, що зберіг значні активи, опиняється в зоні, де військові ризики, політичні розрахунки та можливі неформальні канали перетинаються. Втрати інфраструктури вже обчислюються мільярдами. Питання про те, наскільки далеко окремі власники готові йти заради збереження того, що залишилося, поки залишається без публічної відповіді.

  • PUMA втратила товарів на понад €12 млн після удару РФ: в Україні можливий дефіцит окремих моделей

    PUMA втратила товарів на понад €12 млн після удару РФ: в Україні можливий дефіцит окремих моделей

    Український підрозділ міжнародного спортивного бренду PUMA зазнав багатомільйонних втрат унаслідок масованої російської атаки на Київ та Київську область у ніч проти 5 серпня. Повністю знищено логістичний комплекс стороннього 3PL-оператора, де зберігалися товарні запаси ТОВ «ПУМА Україна». За попередніми оцінками компанії, тільки вартість знищеної продукції вже перевищує 12 млн євро, а остаточний розмір збитків ще підраховують.

    Через втрату значної частини складських запасів українські покупці можуть тимчасово зіткнутися з відсутністю окремих моделей взуття, одягу та аксесуарів. Перебої можливі одразу у кількох каналах — фізичних магазинах, офіційному інтернет-магазині та в оптових поставках партнерам.

    При цьому PUMA заявляє, що не припиняє роботу в Україні. Компанія разом із локальним менеджментом, глобальним офісом та логістичними партнерами вже перебудовує ланцюги постачання й шукає альтернативні складські та транспортні рішення.

    Знищено не власний магазин, а ключовий логістичний вузол

    Йдеться про логістичний комплекс 3PL-партнера.

    3PL — це модель, за якої компанія передає сторонньому оператору зберігання товарів, обробку замовлень, комплектування та частину транспортної логістики. Для великого міжнародного бренду такий склад фактично є одним із центральних елементів усієї системи продажів.

    Саме там перебували значні запаси PUMA, призначені як для власної роздрібної мережі, так і для онлайн-продажів та оптових клієнтів.

    Унаслідок російського удару комплекс був повністю знищений. Водночас компанія повідомила найважливішу новину — серед її команди немає постраждалих.

    Матеріальні втрати, однак, виявилися надзвичайно великими.

    За первинними підрахунками, тільки товарів було знищено більш ніж на 12 млн євро. Ця оцінка ще не обов’язково включає всі можливі непрямі збитки: втрати від зірваних продажів, екстреної перебудови логістики, додаткового імпорту та нових складських потужностей.

    Частини товарів у магазинах може не вистачати

    У PUMA уже попередили, що наслідки удару можуть відчути покупці.

    Через повне знищення запасів окремі товари можуть тимчасово зникнути з фізичних магазинів та офіційного інтернет-магазину. Перебої можливі й у партнерів бренду, які отримують продукцію через оптовий канал.

    Це не означає, що мережа PUMA в Україні припиняє роботу або що всі магазини залишаться без товару.

    Частина продукції вже перебуває безпосередньо в торгових точках, частина може бути на інших логістичних об’єктах або в дорозі. Крім того, компанія має міжнародну мережу постачання і може перерозподіляти товарні потоки з інших ринків.

    Однак швидко замінити весь знищений запас на суму понад 12 млн євро практично неможливо.

    Необхідно сформувати нові партії, організувати доставку в Україну, провести митні процедури, знайти складські площі та заново налагодити розподіл між магазинами.

    Тому частина дефіциту може зберігатися певний час.

    PUMA перебудовує логістику просто під час війни

    У компанії заявили, що вже впроваджують комплекс заходів для відновлення постачання.

    До процесу залучені український менеджмент, глобальний офіс PUMA та партнери у сфері логістики.

    Головним завданням зараз є пошук альтернативного майданчика для зберігання товарів, переналаштування маршрутів імпорту та максимально швидке відновлення регулярних поставок.

    Для глобального бренду це складна, але вирішувана задача. PUMA працює на десятках ринків і має розгалужену міжнародну систему дистрибуції, що теоретично дозволяє перекидати продукцію між регіонами.

    Проте українська ситуація унікальна тим, що будь-який новий великий логістичний об’єкт також залишається під ризиком російських ракетних і дронових атак.

    Удар по PUMA став частиною значно більшої атаки на бізнес

    PUMA була далеко не єдиною компанією, яка втратила логістичні потужності в ніч проти 5 серпня.

    Російський масований удар по Києву та області завдав важких збитків одразу низці українських та міжнародних компаній.

    Було знищено або серйозно пошкоджено об’єкти Rozetka, Intertop, Bosch, Toyota, Liqui Moly Ukraine, NOVUS, «Сільпо» та інших підприємств.

    У випадку Intertop повністю знищено один із ключових логістичних складів, який працював ще з 2009 року та щоденно обробляв десятки тисяч замовлень. Компанія повідомила про значні втрати товарів та обладнання, однак її працівники не постраждали.

    Під ударом опинився й склад Toyota із запасними частинами та супутніми товарами.

    Центральний склад Liqui Moly Ukraine вигорів разом із запасами автомобільних мастил, олив та автохімії.

    Rozetka вже заявила про мільярдні збитки

    Особливо великих втрат зазнала Rozetka.

    Співзасновник компанії Владислав Чечоткін заявив, що прямі збитки внаслідок останніх російських атак уже вимірюються мільярдами гривень і є найбільшими за всю історію компанії.

    У Броварах було знищено великий складський комплекс Rozetka, який, за даними компанії, не підлягає відновленню.

    За кілька днів до цього інший склад компанії також зазнав атаки: один співробітник загинув, ще семеро були поранені.

    Таким чином, удари початку серпня стали одним із найбільш руйнівних епізодів для української роздрібної та логістичної інфраструктури за весь час повномасштабної війни.

    Логістика стає одним із головних ризиків для великих компаній

    Для сучасного ритейлу знищення складу може бути не менш болісним, ніж втрата магазину чи офісу.

    У великих логістичних центрах одночасно зберігаються товари на мільйони євро, працюють автоматизовані системи сортування, IT-інфраструктура та складська техніка.

    Саме через такі об’єкти щоденно проходять тисячі замовлень.

    Після їх знищення компанія втрачає не тільки сам товар. Порушується весь ланцюг: від імпорту і приймання продукції до її розподілу між магазинами та доставлення покупцеві.

    Тому остаточні економічні втрати PUMA можуть виявитися вищими за нинішні 12 млн євро.

    Компанія поки називає цю цифру саме попередньою оцінкою вартості знищених запасів.

    Український бізнес дедалі частіше стикається з такими втратами

    У липні схожа атака повністю знищила склад мережі goodwine.

    За даними Асоціації ритейлерів України, у ніч із 18 на 19 липня у склад влучили вісім балістичних ракет. Попередні прямі втрати компанії тоді оцінили приблизно у 65 млн грн.

    Такі випадки показують, наскільки великим став воєнний ризик для українського ритейлу.

    Навіть компанії, які продовжують інвестувати, відкривати магазини та підтримувати робочі місця, можуть за одну ніч втратити складські запаси, які формувалися місяцями.

    Особливо небезпечна концентрація великої кількості продукції в одному логістичному центрі.

    З іншого боку, повна децентралізація складів значно збільшує операційні витрати та ускладнює швидку доставку, що змушує бізнес балансувати між економічною ефективністю та безпекою.

    Бренд обіцяє залишитися на українському ринку

    Попри втрати, ознак того, що PUMA планує згортати діяльність в Україні, немає.

    Навпаки, компанія заявила, що операційна діяльність продовжується, а основні зусилля зараз спрямовані на максимально швидке відновлення постачання.

    Точні строки повного відновлення асортименту поки не називаються.

    Вони залежатимуть від того, наскільки швидко PUMA зможе знайти нові складські потужності та сформувати додаткові партії продукції для українського ринку.

    Саме тому покупці найближчим часом можуть побачити нерівномірну доступність певних розмірів, моделей або колекцій.

    Для самої компанії удар уже став одним із найбільш дорогих епізодів роботи в Україні: лише фізично знищений товар оцінений більш ніж у 12 млн євро, і фінальна сума може зрости після завершення повного підрахунку.

    На тлі одночасних ударів по Rozetka, Intertop, Bosch, Toyota та продуктових мережах історія PUMA демонструє ширшу проблему: російські атаки дедалі сильніше б’ють не тільки по енергетиці чи промисловості, а й по цивільній логістиці, без якої неможлива нормальна робота української економіки.

  • Мільярди збитків і два удари за кілька днів: Rozetka пережила найбільші втрати у своїй історії

    Мільярди збитків і два удари за кілька днів: Rozetka пережила найбільші втрати у своїй історії

    Один із найбільших українських онлайн-ритейлерів Rozetka заявив про наймасштабніші збитки за весь час існування компанії після серії російських ударів по її логістичній інфраструктурі на Київщині. За попередньою оцінкою співзасновника компанії Владислава Чечоткіна, прямі втрати вже вимірюються мільярдами гривень. Точну суму ще підраховують, але в компанії визнають: нічого подібного за масштабом руйнувань Rozetka раніше не переживала.

    Найважчого удару компанія зазнала в ніч проти 5 серпня. Російська атака фактично знищила великий розподільчий комплекс Rozetka у Броварах Київської області. За повідомленнями українських медіа, об’єкт не підлягає відновленню. У публічних повідомленнях також йшлося про влучання кількох балістичних ракет по території комплексу.

    За словами Чечоткіна, масштаби фінансових втрат уже очевидні навіть до завершення повної інвентаризації.

    «Прямі збитки сягають мільярдів гривень. Точніше ми ще не порахували, але дуже-дуже багато. Це найбільші втрати за нашу історію», — заявив співзасновник Rozetka в ефірі телемарафону.

    Деякі українські медіа з посиланням на заяви компанії оцінюють втрати від останньої атаки вже у понад 2 млрд грн. Остаточна цифра, втім, може змінитися після оцінки знищеного товару, обладнання, самої будівлі, логістичної інфраструктури та непрямих втрат від порушення роботи розподільчого центру.

    Перед цим Росія вже атакувала інший склад Rozetka

    Найбільший удар стався лише через кілька днів після іншої атаки на логістичну інфраструктуру компанії.

    У ніч на 2 серпня російський безпілотник атакував склад Rozetka на Київщині. Тоді наслідки були не лише матеріальними.

    За повідомленнями компанії та українських медіа, один працівник загинув, ще семеро людей дістали поранення.

    Таким чином, за лічені дні компанія пережила дві серйозні атаки: перша забрала життя працівника та призвела до поранень, друга знищила один із ключових логістичних об’єктів і завдала мільярдних збитків.

    Саме ця серія ударів змусила керівництво Rozetka публічно заговорити вже не лише про власні втрати, а про системну проблему захисту українського бізнесу в умовах затяжної війни.

    Чечоткін назвав три механізми допомоги бізнесу

    Після ударів співзасновник Rozetka окреслив кілька напрямків, у яких, на його думку, держава могла б значно полегшити відновлення підприємств після російських атак.

    Перший — розширене страхування воєнних ризиків.

    Другий — податкові пільги для компаній на період відновлення зруйнованих об’єктів.

    Третій — доступ до пільгового кредитування для бізнесу, який втратив виробничі чи логістичні потужності через війну.

    На думку Чечоткіна, нинішні страхові механізми не відповідають масштабу ризиків, з якими стикаються великі підприємства.

    У випадку Rozetka мова вже йде про втрати у кілька мільярдів гривень, тоді як чинна державна програма компенсації воєнних ризиків має значно нижчі ліміти.

    Держава вже компенсує воєнні ризики — але максимум до 30 млн

    В Україні з початку 2026 року працює державний механізм страхування майна від воєнних ризиків.

    За програмою «Зроблено в Україні» підприємці можуть отримати до 30 млн грн компенсації за пошкоджене або знищене майно, а також до 3 млн грн компенсації страхової премії за договором страхування воєнних ризиків.

    Компенсація безпосередньо за знищене майно поширюється на бізнес у низці регіонів, які зазнають підвищеного ризику російських атак. Окремий механізм компенсації вартості страхування доступний підприємствам по всій Україні. Програму адмініструє Експортно-кредитне агентство.

    У травні Міністерство економіки повідомляло, що перші чотири українські компанії вже отримали компенсацію страхових премій. Загальна сума виплат становила 6,8 млн грн, а середня ефективна вартість страхування для цих підприємств після державної компенсації знизилася з 4,24% до 1,19%.

    У липні уряд додатково спростив процедуру підтвердження збитків та продовжив терміни подання документів за програмою.

    Але ситуація Rozetka показує очевидне обмеження такого механізму: якщо один великий логістичний комплекс може коштувати компанії мільярди гривень, компенсація в 30 млн покриє лише незначну частину реальних втрат.

    У Rozetka заговорили про приватну ППО

    Найбільш дискусійною пропозицією Чечоткіна стала необхідність спростити правила, пов’язані із захистом приватних підприємств від повітряних атак.

    За його словами, чинні механізми настільки складні, що бізнес практично не може самостійно реалізувати ефективний фізичний захист об’єктів.

    Фактично йдеться про пошук моделі, за якої великі компанії могли б фінансувати або брати участь у створенні локальних засобів протиповітряного захисту своїх підприємств під контролем держави.

    При цьому будь-яке застосування засобів ППО є питанням військового управління, координації повітряного простору та безпеки цивільних, тому простого механізму «купити власну ППО» для бізнесу не існує.

    Сам Чечоткін наголосив передусім на необхідності перегляду регулювання, а не на створенні незалежних приватних збройних формувань.

    Чому знищення великого складу б’є сильніше, ніж здається

    Збитки від удару по великому логістичному центру не обмежуються вартістю будівлі.

    Сучасний розподільчий комплекс маркетплейсу — це складна інфраструктура, яка включає автоматизовані системи сортування, складську техніку, IT-обладнання, товарні запаси, транспортні вузли та персонал.

    До прямих збитків додаються непрямі.

    Компанії доводиться перенаправляти товарні потоки на інші майданчики, змінювати маршрути доставки, орендувати додаткові площі, перебудовувати логістичні процеси й компенсувати можливі затримки клієнтам та продавцям.

    Саме тому остаточні втрати можуть бути значно більшими за балансову вартість знищеної будівлі.

    У випадку великого маркетплейсу наслідки також зачіпають тисячі сторонніх продавців, які використовують його інфраструктуру для зберігання та доставки товарів.

    Компанія продовжує працювати

    Попри масштаб ударів, Rozetka не повідомляла про зупинку всієї роботи.

    Українські медіа з посиланням на компанію зазначали, що після знищення комплексу бізнес продовжив обслуговувати клієнтів, перерозподіляючи логістику між іншими об’єктами.

    Саме децентралізація складської мережі та наявність інших майданчиків дозволяє великим торговельним компаніям частково компенсувати втрату окремого хаба.

    Проте замінити один із центральних розподільчих комплексів швидко неможливо.

    Новий склад потребує земельної ділянки, проєктування, будівництва, обладнання та складної автоматизації. Навіть за наявності коштів цей процес може тривати місяці або роки.

    Удари по бізнесу стають окремою економічною проблемою

    Історія Rozetka вкотре демонструє, що російські удари по Україні мають не лише військовий і гуманітарний, а й масштабний економічний ефект.

    Коли ракета або дрон знищує логістичний комплекс, підприємство втрачає активи, держава — частину податкових надходжень, працівники стикаються з ризиками для робочих місць, а економіці доводиться витрачати ресурси не на розвиток, а на відновлення вже створеної інфраструктури.

    Саме тому український уряд протягом останніх років намагається створити механізми страхування воєнних ризиків, які мають зробити інвестиції та роботу бізнесу в країні менш небезпечними.

    Однак мільярдні втрати Rozetka показують, наскільки великою залишається різниця між масштабом потенційної шкоди та доступними сьогодні механізмами компенсації.

    Для самої компанії серпневі удари стали найтяжчими за її історію. За кілька днів один склад був атакований дроном із людськими жертвами, а інший великий логістичний комплекс був знищений внаслідок ракетного удару.

    Тепер Rozetka не лише підраховує збитки, а й фактично відкрила ширшу дискусію: хто і яким коштом має захищати критично важливі приватні логістичні та виробничі об’єкти в країні, де російські ракети та дрони можуть за одну ніч знищити інвестиції на мільярди гривень.

  • Kyiv City Express може зупинятися під час тривог: в “Укрзалізниці” пояснили причину

    Kyiv City Express може зупинятися під час тривог: в “Укрзалізниці” пояснили причину

    Найближчими днями поїзди Kyiv City Express можуть тимчасово призупиняти рух під час повітряних тривог через підвищену загрозу російських ударів по залізничній інфраструктурі. В “Укрзалізниці” наголошують, що такі заходи є вимушеними та спрямовані насамперед на безпеку пасажирів.

    Про це повідомили в офіційному Telegram-каналі Київської кільцевої електрички.

    У компанії пояснили, що Росія продовжує завдавати прицільних ударів по об’єктах залізничної інфраструктури, тому під час оголошення повітряної тривоги можливі тимчасові зупинки руху поїздів. Відновлення курсування відбуватиметься лише після отримання відповідного дозволу від моніторингової групи, яка оцінює рівень загрози.

    В “Укрзалізниці” зазначили, що після отримання “зеленого сигналу” машиністи одразу відновлюватимуть рух і докладатимуть зусиль, аби максимально скоротити запізнення та повернутися до встановленого графіка.

    «Як тільки отримуємо “зелений сигнал” від моніторингової групи — ми знову в дорозі й наздоганяємо розклад. Будь ласка, слухайте команди залізничників», — наголосили в компанії.

    Окремо перевізник звернувся до пасажирів із проханням суворо дотримуватися правил безпеки під час повітряної тривоги. У “Укрзалізниці” підкреслили, що залишатися у вагонах після зупинки поїзда небезпечно, оскільки рухомий склад або залізнична інфраструктура можуть стати ціллю російських атак.

    Пасажирам рекомендують одразу пройти до найближчого укриття. Якщо такої можливості немає, необхідно відійти на безпечну відстань від поїзда та будівель вокзалу й виконувати всі вказівки працівників залізниці.

    Нагадаємо, з 22 липня “Укрзалізниця” вперше від моменту запуску Kyiv City Express підвищила вартість проїзду. Рішення пояснили зростанням витрат на ремонт рухомого складу, його утримання та оплату електроенергії. Водночас усі чинні пільги для пасажирів залишилися без змін.

    Крім того, із 15 липня у столиці також подорожчав разовий проїзд у комунальному громадському транспорті. Нові тарифи діють у метро, автобусах, трамваях, тролейбусах і фунікулері, однак не поширюються на маршрути приватних перевізників.

  • Естонія збільшила допомогу Україні для енергосектору

    Естонія збільшила допомогу Україні для енергосектору

    Естонія ухвалила рішення про додатковий внесок у розмірі 125 тисяч євро до Фонду підтримки енергетики України, що збільшило загальний обсяг допомоги від цієї країни в межах відповідного механізму до 2,75 мільйона євро. Про це повідомило Міністерство закордонних справ Естонії, наголосивши, що підтримка українського енергетичного сектору залишається одним із ключових напрямів естонської зовнішньої політики на тлі триваючих російських атак на критичну інфраструктуру України.

    У відомстві зазначили, що рішення про новий внесок ухвалене з урахуванням потреб України у зміцненні енергетичної стійкості, особливо в умовах систематичних ударів РФ по об’єктах генерації, передачі та розподілу електроенергії. В естонському МЗС підкреслили, що стабільна робота енергосистеми України є критично важливою не лише для забезпечення життєдіяльності цивільного населення, а й для підтримки економіки та функціонування державних інституцій у воєнний час.

    Також у міністерстві нагадали, що загалом Естонія вже надала Україні понад 3 мільйони євро допомоги, яка включає як прямі фінансові внески до Фонду підтримки енергетики, так і постачання необхідного обладнання та технічної допомоги для відновлення та захисту енергетичної інфраструктури. У Таллінні наголосили, що така підтримка має практичний характер і дозволяє українським енергетикам швидше ліквідовувати наслідки атак, відновлювати пошкоджені об’єкти та забезпечувати безперебійне постачання електроенергії і тепла.

    Естонська сторона також підкреслила, що міжнародна координація допомоги у сфері енергетики набуває дедалі більшого значення, оскільки російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру залишаються системними та спрямованими на виснаження енергосистеми перед опалювальними сезонами. Саме тому внески до профільних фондів дозволяють швидше акумулювати ресурси для відновлення та модернізації пошкоджених об’єктів.

    У цьому контексті в естонському МЗС також нагадали про ширшу міжнародну підтримку України в енергетичному секторі. Зокрема, уряд Швеції нещодавно ухвалив рішення про виділення нового пакета допомоги на суму майже 1,5 мільярда шведських крон, що еквівалентно близько 140 мільйонам євро, для посилення енергетичної стійкості України напередодні зимового періоду.

    Крім того, під час четвертого засідання енергетичного формату G7+ у Гданську міжнародні партнери оголосили про нові внески на загальну суму близько 375 мільйонів євро, які будуть спрямовані на підтримку українського енергетичного сектору. Також раніше повідомлялося про додаткові внески до Фонду підтримки енергетики України в обсязі близько 100 мільйонів євро, що свідчить про системне розширення міжнародної фінансової підтримки у цій сфері.

    Таким чином, новий внесок Естонії став черговим елементом комплексної міжнародної допомоги, спрямованої на зміцнення енергетичної безпеки України, відновлення пошкодженої інфраструктури та підготовку до стабільного проходження опалювальних сезонів в умовах триваючої війни.

  • Після атак на Нафтогаз Україна змушена імпортувати мільярд кубів газу

    Після атак на Нафтогаз Україна змушена імпортувати мільярд кубів газу

    Попри постійні обстріли і суттєві втрати інфраструктури, група «Нафтогаз» уже відновила 50% обсягів видобутку газу, втрачених через удари ворога у лютому цього року. Про це повідомили у пресслужбі компанії.

    За інформацією «Нафтогазу», нинішній опалювальний сезон став найважчим за весь час повномасштабної війни. Усього лише за перші три місяці 2025 року ворог здійснив понад вісім масованих атак із використанням дронів і ракет. Сукупно було зафіксовано більше 100 прямих влучань по об’єктах компанії.

    Однією з найпотужніших атак стала та, що відбулася 28 березня. Російські війська тоді вчергове вдарили по енергетичній інфраструктурі, завдавши шкоди газовидобувним потужностям.

    Цей удар став вже вісімнадцятим по об’єктах «Нафтогазу» з початку повномасштабної війни і восьмим – у 2025 році. Кожна з атак має наслідки не лише для компанії, а й для загальної енергетичної стійкості України.

    Попри зусилля з відновлення, у компанії визнають: без імпорту газу не обійтися. Для стабільного проходження наступного опалювального сезону Україна має закупити щонайменше 1 мільярд кубометрів блакитного палива за кордоном.

    Уряд та «Нафтогаз» вже працюють над пошуком джерел фінансування та формуванням стратегічних запасів. Пріоритет — максимально компенсувати втрати, уникнути дефіциту та забезпечити тепло в оселях українців.