Президент США Дональд Трамп домовився з російським диктатором Володимиром Путіним про постачання дизельного пального та послаблення американських санкцій проти російського паливного сектору. За інформацією Axios, рішення американського лідера було пов’язане з відмовою України в односторонньому порядку припинити удари по російських нафтопереробних заводах. У Вашингтоні стверджують, що Зеленський проігнорував щонайменше шість відповідних прохань, хоча українська сторона пропонувала взаємне припинення атак на енергетику.
Про це 10 жовтня повідомило американське видання Axios із посиланням на високопоставленого посадовця США, безпосередньо обізнаного з перебігом переговорів.
За словами співрозмовника журналістів, Білий дім протягом останніх місяців неодноразово звертався до українського керівництва з вимогою зменшити або повністю припинити атаки на нафтопереробні підприємства Росії.
Американська адміністрація пояснювала свою позицію ситуацією на міжнародному ринку пального. Через пошкодження російських НПЗ скоротилися обсяги виробництва нафтопродуктів, що додатково посилило дефіцит дизеля на тлі енергетичних потрясінь, пов’язаних із війною на Близькому Сході.
Зокрема, Трамп вважає, що українські атаки на російські заводи негативно впливають на ціни для американських споживачів.
Водночас Зеленський не погодився припиняти удари без аналогічних кроків із боку Москви.
Україна запропонувала взаємне енергетичне перемир’я: Київ припиняє удари по російських НПЗ, якщо Росія зупиняє атаки на українські електростанції та іншу енергетичну інфраструктуру.
Однак, за словами американського чиновника, Трамп наполягав саме на односторонньому рішенні України.
У Білому домі не вважали українські удари по російських нафтопереробних підприємствах рівноцінними атакам РФ на українську енергосистему.
Саме ця розбіжність стала одним із ключових джерел нової напруженості у відносинах Києва та Вашингтона.
Американський посадовець також стверджував, що продовження українських ударів може негативно позначитися на політичній атмосфері між президентами двох країн.
Нагадаємо, раніше «Ненька інфо» повідомляла про заклик Трампа зупинити удари по виробництву дизельного пального в Росії. Уже у вересні американський президент відкрито пов’язував проблеми світового паливного ринку з українськими атаками.
Пізніше він знову повернувся до цієї теми. Як писала «Ненька інфо», наприкінці вересня Трамп заявив, що особисто просив Зеленського зменшити інтенсивність ударів по російських НПЗ.
Тепер стало відомо, що питання нафтопереробних заводів було одним із найгостріших у закритих переговорах між представниками США та України.
Особливо напруженою ситуація стала 9 жовтня під час зустрічі української та американської делегацій у Маямі.
Переговори тривали приблизно вісім годин. Спеціальні представники Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер повідомили українцям, що американський президент планує провести розмову з Путіним та послабити санкції, які обмежували експорт російського дизельного пального.
За даними Axios, американська сторона пояснила таке рішення небажанням Києва виконувати прохання щодо припинення ударів по російських НПЗ.
Один з українських посадовців також заявив журналістам, що під час переговорів представники США нібито погрожували припинити передачу американських розвідувальних даних, якщо Україна продовжить атакувати російські нафтопереробні підприємства.
Водночас американський посадовець категорично заперечив, що такі погрози лунали.
За його словами, Віткофф і Кушнер лише наголосили, що Сполучені Штати залишаються важливим партнером України, забезпечують її боєприпасами та розвідувальною підтримкою, а тому очікують врахування американських економічних інтересів.
Таким чином, версії української та американської сторін щодо характеру переговорів суттєво відрізняються.
Того ж дня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо масштабних постачань російського дизельного пального.
За повідомленням Reuters, президент США заявив, що Росія готова негайно поставити понад 300 тисяч тонн дизеля. Надалі обсяги експорту мають збільшуватися.
Трамп також анонсував постачання додаткових 500 тисяч тонн у листопаді, а згодом — ще більшої кількості пального.
Для реалізації домовленостей американська сторона вирішила тимчасово послабити частину санкційних обмежень щодо російського дизеля.
Це рішення стало різкою зміною попередньої американської політики, спрямованої на обмеження нафтових доходів Росії через її повномасштабне вторгнення в Україну.
За інформацією Associated Press, Міністерство фінансів США видало шестимісячний дозвіл, який створює можливість для відповідних операцій із російським пальним.
Водночас експерти сумніваються, що додаткові постачання дизеля з Росії зможуть суттєво знизити ціни на американському ринку.
Однією з причин залишається загальна напруженість на світовому енергетичному ринку, пов’язана з військовими конфліктами та перебоями в постачанні нафтопродуктів.
На тлі цих подій українська влада різко розкритикувала рішення Вашингтона.
Володимир Зеленський у коментарі Axios назвав домовленість несправедливою та заявив, що вона стала несподіванкою для української сторони.
Президент України порівняв це рішення з подарунком Путіну до дня народження та попередив, що послаблення санкцій може забезпечити Росію додатковими доходами для фінансування війни.
Київ наголошує, що удари по російських НПЗ є одним із засобів послаблення економічних та логістичних можливостей російської армії.
Адже нафтопереробна галузь забезпечує не лише цивільних споживачів, а й військову техніку, транспорт і логістику російських збройних сил.
Ефективність таких атак останніми місяцями зросла. За оцінками української сторони, значна частина російських нафтопереробних потужностей зазнала пошкоджень або була тимчасово виведена з експлуатації.
Це спричинило перебої з виробництвом пального всередині РФ та змусило російську владу обмежувати його експорт.
Раніше «Ненька інфо» розповідала про удари по Куйбишевському НПЗ у Самарській області, одному з підприємств російської нафтопереробної промисловості.
Однак адміністрація Трампа розглядає ситуацію також через призму внутрішніх економічних проблем США.
Подорожчання дизельного пального впливає на транспортні перевезення, сільське господарство, логістику та собівартість товарів. Через це високі ціни на пальне стали чутливим питанням для американської влади напередодні проміжних виборів до Конгресу.
На цьому тлі Вашингтон сподівається, що енергетичні домовленості з Москвою допоможуть не лише стабілізувати ринок, а й створити додаткові можливості для переговорів щодо завершення російсько-української війни.
Під час зустрічі в Маямі американські представники також обговорювали з українськими та європейськими дипломатами майбутні гарантії безпеки для України, післявоєнне відновлення держави та можливі умови дипломатичного врегулювання.
За інформацією Axios, Віткофф і Кушнер представили ідеї економічного відновлення України, фінансування її оборонних потреб, а також перспективи подальшої інтеграції до Європейського Союзу.
Окремо розглядалися потенційні енергетичні угоди з Росією, які американська адміністрація сподівається використати як інструмент для досягнення поступок із боку Кремля.
Однак поки що немає підтверджень, що Путін погодився на конкретні кроки для завершення війни в обмін на послаблення санкцій.
Навпаки, після телефонної розмови з Трампом російська сторона не підтвердила готовності негайно відновити мирні переговори.
За словами помічника президента РФ Юрія Ушакова, Кремль пов’язує можливість поновлення переговорного процесу зі своїми оцінками подій та військової ситуації.
Таким чином, нова домовленість Вашингтона і Москви поки стосується насамперед енергетичного співробітництва, а не погодженого плану припинення бойових дій.
Для України головна суперечність залишається незмінною: США наполягають на зменшенні ударів по російській нафтопереробній галузі, тоді як Київ готовий обговорювати такі обмеження лише за умови припинення російських атак на українську енергетику.
На цьому тлі рішення Трампа відкрити шлях для постачань російського дизеля стало новим джерелом розбіжностей між союзниками та поставило додаткові питання щодо подальшої санкційної політики США.
Чи зможе Вашингтон перетворити енергетичну домовленість із Кремлем на реальний прогрес у мирних переговорах, наразі невідомо. Поки що підтверджено лише оголошення паливної угоди, послаблення частини санкцій та суттєві розбіжності між американською та українською сторонами щодо ударів по російських НПЗ.
