Golovnitemu.com

Позначка: Росія

  • Енергетика, Чорне море і зерно: Україна отримала чотири варіанти перемир’я

    Енергетика, Чорне море і зерно: Україна отримала чотири варіанти перемир’я

    Україна наразі має одразу чотири міжнародні пропозиції щодо можливого припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та встановлення окремого режиму тиші у Чорному морі. Свої варіанти Києву запропонували США, Індія, Туреччина та Єгипет. Про це міністр закордонних справ Андрій Сибіга розповів на зустрічі з журналістами 1 жовтня.

    За його словами, українська позиція полягає в тому, що енергетичне та чорноморське перемир’я мають розглядатися разом, а не як окремі поступки. Під повним енергетичним перемир’ям Київ розуміє припинення ударів по всіх енергетичних об’єктах, причому до цього переліку Україна включає і портову інфраструктуру.

    Найширшою з чотирьох ініціатив Сибіга назвав пропозицію Індії. Детального тексту цієї пропозиції він публічно не розкрив, але наголосив, що Нью-Делі вперше запропонував активніше долучитися до пошуку такого формату. Українська сторона, за словами міністра, вже передала індійській стороні власне бачення того, як подібна домовленість могла б працювати.

    Ще дві ініціативи стосуються насамперед Чорного моря та продовольчої безпеки. Першу з них запропонувала Туреччина, другу — Єгипет.

    Турецька пропозиція не є новою для Києва. Ще у вересні Анкара передала Україні та Росії проєкт меморандуму, який передбачає припинення атак на цивільні судна у Чорному морі та створення механізму безпеки для торговельного судноплавства. При цьому сторони станом на середину вересня не погодили документ, тому йшлося лише про проєкт можливої домовленості.

    «Ненька інфо» вже писала про цю ініціативу Туреччини: Туреччина запропонувала «морське перемир’я»: Києву й Москві передали проєкт угоди

    Ідея Анкари частково спирається на досвід Чорноморської зернової ініціативи 2022–2023 років. Тоді за посередництва Туреччини та ООН було створено механізм, який дозволив експортувати українське продовольство морем. Після виходу Росії з угоди Україна організувала власний морський коридор уздовж узбережжя Румунії та Болгарії.

    Єгипет, за словами Сибіги, запропонував схожий варіант так званого продовольчого перемир’я у Чорному морі. Міністр пояснив зацікавленість Каїра високою залежністю країни від імпортного зерна. За його словами, приблизно третина потреб Єгипту пов’язана з українським зерном, водночас значні обсяги країна закуповує і в Росії. Тому стабільність чорноморського експорту для Єгипту має безпосереднє значення для продовольчої безпеки.

    Четверта пропозиція надійшла від США і стосується саме енергетичного перемир’я. Сибіга повідомив, що цю тему обговорювали президенти України та США Володимир Зеленський і Дональд Трамп. Детального механізму американської ініціативи міністр також не розкрив.

    При цьому Київ не обмежується лише секторальними домовленостями.

    Сибіга заявив, що Україна готова розглядати різні формати припинення вогню, зокрема безумовне перемир’я по нинішній лінії зіткнення. За його словами, цю позицію вже передали американській стороні, і Вашингтон також працює над відповідним дипломатичним треком.

    Подібну позицію глава МЗС озвучував і минулого тижня на засіданні Ради Безпеки ООН. Тоді він заявив, що Україна готова зупинити бойові дії «прямо зараз», якщо Росія також погодиться на припинення вогню. За словами Сибіги, більшість членів Ради Безпеки підтримують негайне припинення вогню.

    Водночас російська сторона поки не демонструє згоди на запропоновані Києвом формати.

    Під час виступу на клубі «Валдай» 1 жовтня Володимир Путін розкритикував ідею взаємного припинення ударів по нафтопереробних підприємствах і цивільному судноплавству. Він поставив під сумнів формат, за якого Україна припинила б удари по російських НПЗ, а Росія — по суднах та інфраструктурі, пов’язаній з українським експортом.

    Це означає, що наразі жодна з чотирьох пропозицій не є узгодженим перемир’ям. Йдеться про дипломатичні варіанти, які перебувають на стадії обговорення.

    Окремо Сибіга заявив, що, на думку української сторони, особиста зустріч Зеленського та Путіна могла б привести до узгодження формату припинення вогню. Водночас конкретної домовленості про таку зустріч наразі немає.

    Таким чином, дипломатичний процес зараз розвивається одразу за кількома напрямками: США просувають енергетичний формат, Туреччина та Єгипет зосереджуються на Чорному морі й зерновому експорті, а Індія запропонувала ширшу ініціативу.

    Для Києва ключовою умовою залишається взаємність: Україна заявляє про готовність припинити удари по енергетичних об’єктах і погодитися на режим безпеки в Чорному морі лише за умови аналогічних кроків з боку Росії. Поки що публічних ознак того, що Москва прийняла хоча б одну з чотирьох пропозицій, немає.

  • «Ми не починали»: Путін на «Валдаї» знову переписав причини війни

    «Ми не починали»: Путін на «Валдаї» знову переписав причини війни

    Президент Росії Володимир Путін 1 жовтня під час виступу на дискусійному клубі «Валдай» знову повторив ключові тези російської версії війни проти України. Він заявив, що РФ нібито «не починала» війну, була змушена «захищатися зі зброєю в руках», а російські військові начебто «ніколи першими спеціально не атакували об’єкти цивільної інфраструктури».

    Ці заяви суперечать зафіксованим міжнародними організаціями фактам про початок повномасштабного вторгнення та наслідки російських атак по Україні.

    Путін стверджував, що конфлікт нібито був нав’язаний Росії через підтримку Заходом України та розширення НАТО. Він також знову назвав територію України «історичними територіями Росії» та заявив, що Москва опинилася в ситуації, коли їй нібито не залишили іншого вибору, окрім застосування сили.

    Водночас Генеральна асамблея ООН ще 2 березня 2022 року ухвалила резолюцію «Агресія проти України», в якій дії Російської Федерації прямо були названі агресією проти України. За документ проголосувала 141 держава. Резолюція вимагала від Росії негайно припинити застосування сили та повністю і безумовно вивести свої війська з міжнародно визнаної території України.

    Тобто твердження про те, що Росія «не починала» повномасштабну війну, не відповідає оцінці, яку міжнародна спільнота зафіксувала після введення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року.

    Путін знову переклав відповідальність на НАТО

    У своєму виступі Путін вкотре пов’язав рішення про вторгнення з НАТО. За його версією, Альянс не мав «освоювати» територію України, яку президент РФ назвав частиною російського історичного простору.

    Таке пояснення Москва використовує від початку повномасштабної війни. Водночас Україна на момент вторгнення не була членом НАТО, а рішення про прийняття країни до Альянсу не було ухвалене.

    Крім того, резолюція Генасамблеї ООН підтвердила суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах.

    Сам Путін на «Валдаї» паралельно закликав «жити дружно» та шукати способи мирного співіснування, однак ці слова пролунали на тлі російських ударів по українських містах та інфраструктурі.

    Reuters 1 жовтня повідомляв, що під час виступу Путін говорив про високу ймовірність продовження міжнародних конфліктів у період зміни світового порядку. Він також знову виступив із критикою західної політики та говорив про завершення епохи західного домінування.

    «По цивільних не б’ємо» — дані ООН свідчать про масштабні жертви

    Ще одна заява Путіна стосувалася дій російської армії.

    Він заявив, що російські військові нібито завжди дотримуються законів ведення війни та «ніколи першими спеціально не атакували об’єкти цивільної інфраструктури».

    При цьому моніторингова місія ООН з прав людини протягом війни регулярно документує загибель і поранення цивільних унаслідок ударів російських збройних сил.

    Лише з 1 по 24 вересня 2026 року місія ООН зафіксувала щонайменше 200 загиблих і 1234 поранених цивільних в Україні. У повідомленні прямо зазначено, що російські збройні сили протягом кількох днів здійснювали повторні удари ракетами, дронами та керованими авіабомбами по різних регіонах, пошкоджуючи житлові будинки, лікарні, магазини та робочі місця.

    За даними ООН, лише у серпні 2026 року в Україні загинули щонайменше 372 цивільні, ще 2349 людей були поранені. Майже половина всіх жертв того місяця припала на далекобійні ракети та безпілотники, причому значна частина таких ударів відбувалася далеко від лінії фронту — у великих містах.

    У перші вісім місяців 2026 року ООН зафіксувала 2222 загиблих і 13 058 поранених цивільних. Це більше, ніж за весь 2025 рік, і на 55% перевищувало показник аналогічного періоду попереднього року

    Ці цифри не означають автоматично, що кожне конкретне влучання було навмисною атакою саме на цивільну ціль — для такої правової оцінки необхідно встановлювати обставини кожного удару окремо. Однак вони прямо суперечать загальній картині, яку Путін намагається створити твердженням про те, що російські удари нібито не зачіпають цивільне населення та цивільну інфраструктуру.

    ООН фіксує системні удари по енергетиці, портах і залізниці

    Моніторингова місія ООН окремо наголошує на регулярних російських атаках по об’єктах, від яких залежить повсякденне життя цивільного населення.

    У березні 2026 року місія повідомляла, що російські збройні сили продовжували атакувати енергетичну, залізничну та портову інфраструктуру України. Такі удари порушували електропостачання, транспортне сполучення та доставку необхідних товарів. 97% цивільних жертв, зафіксованих місією того місяця, припали на території, контрольовані українським урядом.

    У квітні ситуація повторилася. ООН зафіксувала щонайменше 14 атак, які пошкодили морську портову інфраструктуру Одеської області, спричинили цивільні жертви та створили ризики для цивільного судноплавства.

    Тобто об’єкти цивільної інфраструктури протягом 2026 року регулярно опинялися під ударами російських сил.

    Росія сама називає останні атаки «відплатою»

    Показовою є й риторика самого Кремля останніх днів.

    28 вересня речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Україна нібито «платить ціну» за атаки по території Росії та що російські удари у відповідь продовжуватимуться. Reuters тоді зазначав, що Кремль прямо пов’язував масштабування атак по Україні з українськими ударами по російських цілях.

    Сам Путін 25 вересня також говорив про можливість посилення «відповіді» на українські удари та визнавав, що інтенсивність і масштаб російських атак по Україні зростають.

    Це створює помітну суперечність із його новою заявою про те, що Росія нібито лише захищається й «першою» не атакує цивільні об’єкти.

    Формула «Росія не починала» залишається центральною тезою Кремля

    Твердження про те, що Росія не є стороною, яка розпочала війну, Путін повторює протягом кількох років. Москва намагається подавати вторгнення як вимушену реакцію на дії України, НАТО та Заходу.

    Проте ця версія не збігається з міжнародно-правовою оцінкою подій.

    Генеральна асамблея ООН назвала дії РФ агресією проти України та вимагала виведення російських військ. Згодом ООН також створила міжнародний механізм для документування збитків, завданих російською агресією.

    Міжнародні спостерігачі паралельно продовжують документувати цивільні жертви, руйнування житлових будинків та удари по енергетичній, транспортній, портовій та іншій інфраструктурі.

    Тому заяви Путіна на «Валдаї» коректніше подавати саме як позицію російського керівництва, а не як встановлені факти.

    РФ 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, яке Генасамблея ООН кваліфікувала як агресію, а станом на 2026 рік міжнародні спостерігачі продовжують фіксувати значні цивільні втрати від російських ракетних, дронових та авіаційних атак.

  • Політв’язні в обмін на санкції: у Зеленського відкинули нову ідею США

    Політв’язні в обмін на санкції: у Зеленського відкинули нову ідею США

    В Україні критично оцінили ідею можливого послаблення американських санкцій проти Росії в обмін на звільнення політичних в’язнів. Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що за нинішніх умов такі поступки Москві не наблизять завершення війни, а навпаки можуть переконати Кремль, що тиском і насильством можна домагатися поступок.

    Приводом для дискусії стала публікація The Atlantic, у якій повідомлялося про нову дипломатичну ініціативу спецпредставника президента США Джона Коула. За даними видання, він пропонує використати модель, яку Вашингтон уже частково застосовував у відносинах із Білоруссю: домагатися звільнення політичних в’язнів в обмін на певне послаблення санкцій і відновлення економічних контактів. The Atlantic також повідомляє, що Дональд Трамп підтримує такий підхід.

    Власюк у коментарі «Главкому» наголосив, що Київ не вважає санкційні поступки ефективним способом впливу на Росію.

    «Жодні поступки агресору, зокрема послаблення чи зняття санкцій, за нинішніх обставин не наблизять мир. Так це просто не працює: кожна поступка лише переконує Кремль, що тиском і терором можна домогтися свого», — заявив він.

    За словами Власюка, гуманітарна цінність звільнення людей із російських в’язниць не викликає сумнівів, однак поєднувати це питання із санкційним режимом проти держави, яка продовжує війну, українська сторона вважає помилковим.
    Він окремо підкреслив, що політичних заручників необхідно звільняти, але це не повинно ставати підставою для фактичного пом’якшення відповідальності тих, хто продовжує вести бойові дії проти України.

    Звідки взялася така схема

    Джон Коул уже має досвід переговорів за схожою моделлю з Білоруссю.
    Reuters повідомляв, що упродовж останнього року Коул вів переговори з режимом Олександра Лукашенка щодо звільнення ув’язнених. У вересні білоруська влада помилувала ще 15 осіб, а загалом під час попередніх раундів переговорів були звільнені сотні людей. Паралельно США частково пом’якшували санкційний режим.

    Саме цей досвід, за даними The Atlantic, Коул тепер пропонує спробувати використати у відносинах із Москвою.

    Йдеться не просто про одноразовий обмін. Ідея ширша — поступово створювати стимули для Росії через звільнення ув’язнених, відновлення окремих економічних контактів і часткове послаблення санкцій. Видання зазначає, що прихильники такого підходу розглядають його як інструмент гуманітарної дипломатії та можливий міст до ширших домовленостей між Вашингтоном і Москвою.

    Противники ж бачать у ньому серйозний ризик: авторитарні режими можуть отримати сигнал, що політичних в’язнів можна використовувати як своєрідний «торговельний актив» для отримання економічних поступок.

    Кремль поки не підтверджував переговорів саме про таку угоду

    Москва публічно не підтвердила, що конкретна схема «політв’язні в обмін на санкції» вже обговорюється між Росією та США.

    Водночас контакти між Вашингтоном і Москвою останніми тижнями активізувалися. Кремль заявляв про бажання відновити ширший діалог зі США, включно з питаннями контролю над озброєннями, економічними відносинами та війною в Україні.

    Питання звільнення утримуваних осіб також уже з’являлося у двосторонніх контактах. Reuters повідомляв, що Росія нещодавно звільнила американця Роберта Гілмана на прохання Трампа, а в останні роки між США та Росією проходили кілька великих обмінів ув’язненими.

    Це створює дипломатичний ґрунт для нових гуманітарних домовленостей, але не підтверджує існування конкретної угоди про санкції.

    Київ наполягає на протилежному — санкції треба посилювати

    Позиція України наразі прямо протилежна. Власюк заявив, що на тлі продовження російських ударів по Україні санкційний тиск має не зменшуватися, а збільшуватися. Особливі надії Київ покладає на нові американські санкційні інструменти та вторинні обмеження для держав, які продовжують купувати російські енергоносії.

    «Ненька інфо» раніше писала, що американський санкційний пакет, який у медіа називали «пекельними санкціями», створює механізм значно жорсткішого тиску не лише на Росію, а й на її ключових торговельних партнерів.

    Зокрема, документ передбачає можливість запровадження високих мит проти держав, які продовжують закуповувати російські енергоносії. При цьому рішення про застосування конкретних тарифів залишається за президентом США.

    Удар по нафтових доларах Москви: Трамп готується підписати нищівний закон проти покупців російських енергоресурсів 

    Також «Ненька інфо» повідомляла про зростання тиску в Конгресі США на адміністрацію Трампа з вимогою застосувати нові санкційні можливості проти Росії після серії ударів по Україні.

    «Удар по гаманцю диктатора»: Конгрес США посилює тиск щодо санкцій проти Кремля 

    Ще раніше видання писало, що санкційна стратегія США дедалі більше концентрується на вторинному тиску — передусім на країнах, які купують російську нафту та газ і таким чином забезпечують Кремлю валютні надходження.

    США готують «економічний молот» для Кремля: Сенат узявся за санкції проти Росії та її нафтових партнерів

    Чому ця дискусія зараз особливо важлива

    Санкції залишаються одним із небагатьох важелів тиску на Росію, які Захід може застосовувати без прямої військової участі у війні.

    Для Києва принциповим є те, щоб Москва не отримувала значного економічного полегшення до припинення бойових дій. Українська влада неодноразово попереджала, що додаткові доходи від енергетики, фінансового сектору чи відновлення міжнародної торгівлі можуть бути спрямовані на російський військово-промисловий комплекс.

    Паралельно сам Вашингтон намагається залишити собі простір для дипломатичного маневру.

    Саме тому навколо можливого обміну «санкції за політв’язнів» виникає фундаментальна суперечність. Для прихильників такого підходу це шанс визволити людей із російських в’язниць і створити хоча б мінімальний канал домовленостей із Москвою. Для України та критиків схеми — ризик того, що Кремль отримає економічну винагороду, не змінивши свою поведінку у війні.

    І поки йдеться лише про дипломатичну ідею, а не погоджену угоду.

    Станом на 1 жовтня немає публічного підтвердження, що Вашингтон і Москва домовилися про конкретне послаблення санкцій в обмін на звільнення політичних в’язнів. Є повідомлення The Atlantic про пропозицію Коула та підтримку ідеї Трампом, негативна оцінка Києва і попередній білоруський досвід, на який орієнтуються прихильники такого механізму.

    Для України ж позиція наразі однозначна: звільнення політичних заручників необхідне, але використовувати санкції проти Росії як плату за це Банкова не підтримує.

  • У Росії заговорили про «велику війну» з Європою: Зюганов назвав 2029–2030 роки

    У Росії заговорили про «велику війну» з Європою: Зюганов назвав 2029–2030 роки

    Лідер Комуністичної партії РФ Геннадій Зюганов заявив про нібито наближення «великої війни» між Росією та Європою і назвав 2029–2030 роки періодом, коли протистояння, за його версією, може перейти у «гарячу фазу».

    Заяву він зробив 1 жовтня під час пленарного засідання Державної думи РФ. За словами Зюганова, європейські країни нібито готуються до прямого військового протистояння з Росією, однак доказів існування конкретного плану «наступу» він не навів.

    Російський політик пов’язав свої твердження передусім із посиленням європейських армій, збільшенням оборонних бюджетів та модернізацією інфраструктури НАТО.

    Під час виступу він також багато говорив про стан самої російської економіки. Зюганов заявив, що у разі тривалого воєнного протистояння вирішальним стане економічний потенціал сторін, і визнав, що сукупні фінансово-економічні можливості країн, які Москва вважає своїми противниками, значно перевищують російські.

    На цьому тлі він закликав змінювати економічний курс РФ та готувати державу до довготривалого протистояння.

    «Велика війна на порозі»

    За словами Зюганова, Росія нібито вже перебуває на етапі, коли конфронтація із Заходом може перейти у відкритий воєнний конфлікт.

    Він заявив, що будь-яка війна нібито проходить кілька стадій — від інформаційної дискредитації й економічного послаблення до безпосереднього наступу, і припустив, що «гарячу» фазу західні країни начебто планують на 2029–2030 роки.

    Ці слова є політичною оцінкою самого Зюганова. У відкритих джерелах немає підтверджень існування рішення НАТО чи Євросоюзу про напад на Росію у 2029 або 2030 році.

    Навпаки, самі західні держави пояснюють нинішнє нарощування оборонних спроможностей необхідністю підготуватися до можливого нападу Росії на одну з країн НАТО.

    Наприклад, командувач сухопутних військ Німеччини генерал-лейтенант Кристиан Фройдінг у червні заявив, що серед союзників існує оцінка, за якою Росія може отримати достатні військові спроможності для нападу на державу НАТО приблизно до 2029 року — або навіть раніше.

    Тобто одна й та сама дата у російській та європейській риториці трактується принципово по-різному.

    Москва подає 2029–2030 роки як термін нібито запланованого Заходом наступу на Росію, тоді як частина європейських військових розглядає цей період як час, до якого Росія може відновити достатній військовий потенціал для створення прямої загрози НАТО.

    Зюганов не перший говорить про 2030 рік

    Теза про можливу «гарячу фазу» до кінця десятиліття останнім часом дедалі частіше з’являється в заявах російських чиновників.

    У середині вересня керівниця російської делегації на переговорах у Відні з питань військової безпеки Юлія Жданова заявила, що НАТО нібито планує перевести нинішнє протистояння з Росією у відкриту воєнну фазу не пізніше 2029–2030 років.

    Як аргументи вона називала модернізацію аеродромів, мостів, залізниць та іншої військово-логістичної інфраструктури в Європі, а також посилення східного флангу НАТО.

    Втім, сама модернізація військової інфраструктури не є доказом підготовки наступальної війни.

    Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни НАТО справді різко збільшили оборонні видатки, посилили східний фланг і почали швидше переозброювати армії. Ці кроки публічно пояснюються необхідністю стримування та підготовки до можливого російського нападу.

    Схожу риторику на початку вересня використовував директор Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін. Він заявляв, що Європейський Союз нібито заклав у стратегічні документи готовність до повномасштабного конфлікту з Росією до 2030 року.

    При цьому Наришкін також не навів доказів того, що йдеться саме про європейський план нападу, а не оборонне планування.

    Європа справді готується — але пояснює це загрозою з боку РФ

    Європейські держави дійсно активно посилюють оборону. Польща, країни Балтії та Фінляндія будують фортифікаційні лінії, збільшують армії, створюють запаси боєприпасів і модернізують військову логістику.

    «Ненька інфо» раніше писала, що країни східного флангу НАТО виходять із сценарію, за якого у разі великої війни їм доведеться певний час самостійно стримувати можливий напад до прибуття основних сил Альянсу.

    Європа готується до найгіршого: країни східного флангу НАТО зміцнюють кордони

    Окремо європейські спецслужби попереджають про ризик провокацій або обмежених військових дій Росії проти країн Альянсу. «Ненька інфо» писала про оцінки, за якими Москва може спробувати перевірити систему колективної оборони НАТО раніше, ніж очікувалося.

    Тест на міцність для Альянсу: європейські спецслужби попереджають про загрозу з боку Росії

    Крім того, європейські країни створюють нові механізми протидії безпілотникам і гібридним атакам. Зокрема, вісім держав Балтійського регіону домовлялися про посилення спільної протидії дронам.

    Російська військова інфраструктура теж зростає

    Паралельно із переозброєнням НАТО Росія сама продовжує нарощувати військову інфраструктуру біля кордонів Альянсу.

    Раніше журналісти кількох північноєвропейських ЗМІ за допомогою супутникових знімків виявили розширення російських військових баз поблизу Фінляндії та країн Балтії. За оцінками авторів розслідування, створювана інфраструктура потенційно може бути розрахована на десятки тисяч військовослужбовців.

    115 тисяч військових біля кордонів НАТО: що будує Росія

    Саме тому західні військові дедалі частіше говорять не про неминучість війни, а про необхідність мати достатні сили, щоб переконати Москву, що будь-яка атака буде надто дорогою.

    Водночас навіть у НАТО немає повністю однакової оцінки ймовірності прямого зіткнення.

    У червні верховний головнокомандувач Об’єднаних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич заявляв, що за доступними йому розвідувальними даними Росія на той момент не шукала прямого конфлікту з Альянсом.

    Це важливе уточнення: оцінка можливості Росії вести війну до певного року не тотожна твердженню, що Москва обов’язково ухвалила рішення про напад.

    2029 рік став політичним символом

    У результаті дата 2029 року перетворюється на своєрідну точку відліку у безпекових дискусіях.

    Європейські військові використовують її як орієнтир для прискорення переозброєння і підготовки оборони.

    Російська влада, зі свого боку, дедалі частіше використовує ту саму дату як аргумент на користь тези про нібито підготовку Заходом великої війни проти РФ.

    Заява Зюганова вписується саме в цю російську інформаційну лінію.

    При цьому фактично підтверджене зараз лише одне: і Росія, і країни НАТО готуються до тривалого періоду високої військової напруженості, збільшують витрати на оборону та перебудовують військову інфраструктуру.

    А от твердження Зюганова про те, що Європа вже «запланувала гарячий наступ» на Росію у 2029–2030 роках, залишається його заявою і не підтверджене публічними доказами.

  • $45 млн за годину: скільки економіка втрачає через тривоги

    $45 млн за годину: скільки економіка втрачає через тривоги

    Кожна година повітряної тривоги, під час якої бізнес масово припиняє роботу, коштує українській економіці приблизно $45 млн. Таку оцінку озвучив міністр економіки та охорони навколишнього середовища Олександр Кравченко в інтерв’ю The Guardian.

    За його словами, російські атаки дронами та ракетами дедалі сильніше впливають не лише на інфраструктуру, а й на повсякденну економічну активність. У деякі дні повітряні тривоги можуть тривати до десяти годин, і протягом цього часу частина підприємств фактично призупиняє роботу, оскільки працівники мають перебувати в укриттях.

    «Якщо люди перебувають у бункері, бізнес зупиняється», — пояснив Кравченко The Guardian.

    Йдеться не про фіксовану суму збитків від кожного сигналу тривоги, а про оцінку втрат у випадках, коли через загрозу значна частина економічної активності припиняється. Тому реальний вплив конкретної тривоги залежить від її тривалості, регіону та кількості підприємств, які зупинили роботу.

    Реактивні дрони змінили ситуацію

    Кравченко визнав, що одним із найбільших викликів для України стало швидке масштабування Росією реактивних безпілотників.

    За його словами, українська сторона не до кінця очікувала, наскільки швидко РФ зможе розвинути цей тип озброєння і почати використовувати його для регулярних атак по різних об’єктах.

    Реактивні дрони мають вищу швидкість, ніж звичайні «Шахеди», а тому скорочують час реагування ППО та цивільних служб. У результаті повітряні тривоги стають не лише частішими, а й складнішими з точки зору прогнозування маршруту конкретної цілі.

    Через це уряд почав змінювати сам принцип оповіщення.

    «Жовта» і «червона» тривога

    Одним із способів зменшити економічні втрати стала нова дворівнева система повітряних тривог.

    За словами Кравченка, «жовтий» рівень використовується у випадках загрози дронів і дозволяє частині бізнесу продовжувати роботу за умови дотримання правил безпеки. «Червоний» рівень означає більш серйозну загрозу, зокрема ракетну, і передбачає повну евакуацію працівників в укриття.

    За оцінкою міністра, понад половина підприємств продовжують працювати під час “жовтих” тривог. Це має допомогти зменшити економічний ефект від багатогодинних сигналів небезпеки.

    Однак така система не означає, що дронова загроза стала безпечною. Російські БпЛА продовжують уражати житлові, промислові та інфраструктурні об’єкти, тому рішення про продовження роботи залежить від конкретної ситуації та правил безпеки на підприємстві.

    $10 млрд збитків лише за цей рік

    Кравченко також заявив, що лише у 2026 році прямі збитки від російських атак оцінюються приблизно у $10 млрд.

    Серед цілей, які зазнавали ударів, він назвав металургійні підприємства, склади, логістичні об’єкти та дата-центри.

    Останні тижні показали, що Росія дедалі частіше атакує не лише енергетичні підприємства, а й цифрову, транспортну та логістичну інфраструктуру. Це створює для економіки подвійний ефект: держава та бізнес одночасно втрачають активи й змушені переривати роботу через постійну загрозу нових ударів.

    Особливо чутливими залишаються галузі, де виробництво не можна швидко зупинити й запустити знову — металургія, хімічна промисловість, транспорт і великі складські комплекси.

    Порти та експорт теж під тиском

    Окремою проблемою для економіки залишається робота чорноморських портів.

    До повномасштабної війни через них проходила значна частина українського експорту. Російські атаки по портовій та логістичній інфраструктурі створюють додаткові витрати для експортерів і змушують бізнес шукати дорожчі альтернативні маршрути.

    У результаті Україна втрачає не лише через пряме руйнування підприємств, а й через логістичні затримки, дорожче страхування, перенаправлення вантажів та перебої з роботою транспорту.

    Дефіцит бюджету залишається великим

    Економічні втрати від атак відбуваються на тлі складної ситуації з державними фінансами.

    За словами Кравченка, дефіцит фінансування, який раніше оцінювався приблизно у $27 млрд, вдалося скоротити до близько $20 млрд за рахунок скорочення витрат і пошуку додаткових внутрішніх ресурсів.

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький раніше уточнював, що $27 млрд — це саме додаткова потреба оборонного бюджету. Частину цієї суми, приблизно $7 млрд, уряд хоче знайти всередині країни через жорсткішу економію та перерозподіл коштів.

    Через нестачу ресурсів Кабмін уже перейшов у режим максимальної економії.

    28 вересня уряд офіційно відклав непершочергові видатки — нове будівництво, реконструкції, капітальні ремонти, благоустрій парків, скверів, фонтанів та перекладання бруківки. Першочерговими залишили оборону, пенсії, соціальні виплати й зарплати бюджетникам.

    Без міжнародних грошей економії недостатньо

    Уряд прямо визнає, що лише внутрішнього скорочення видатків недостатньо.

    Частина міжнародного фінансування затримується через те, що Україна не встигла виконати частину взятих на себе зобов’язань перед партнерами.

    30 вересня Кабінет Міністрів України повідомив, що перейшов у режим максимальної економії, але для стабільного фінансування оборони й державних функцій Україні критично необхідні зовнішні кошти. Із 42 запланованих урядових рішень, від яких залежить частина міжнародного фінансування, станом на кінець вересня виконано 17. Решту уряд планує завершити до 15 жовтня.

    Це означає, що повітряні атаки створюють для економіки одразу кілька рівнів тиску: прямі руйнування, зупинку бізнесу, падіння податкових надходжень і необхідність збільшувати оборонні витрати.

    Чому $45 млн за годину — критична цифра

    Якщо умовно застосувати оцінку Кравченка до десяти годин повної зупинки бізнесу, потенційні втрати могли б сягати близько $450 млн за день. Проте це лише арифметичний сценарій: сам міністр не стверджував, що кожна десятигодинна тривога автоматично призводить саме до такої суми збитків.

    Головне в його оцінці інше: навіть без прямого влучання ракети чи дрона сама повітряна загроза має вимірювану економічну ціну.

    Підприємства втрачають робочі години, логістика зупиняється, магазини та офіси закриваються, виробничі лінії переходять у режим простою, а працівники змушені перебувати в укриттях.

    Саме тому нова система диференційованого оповіщення стала для уряду не лише питанням цивільної безпеки, а й способом зберегти хоча б частину економічної активності під час затяжних атак.

    На тлі зростання використання Росією реактивних безпілотників та атак по промисловій і цифровій інфраструктурі проблема лише загострюється. За нинішніх умов кожна довга повітряна тривога для України — це не лише загроза життю людей, а й мільйонні втрати для економіки ще до моменту можливого влучання.

  • У США викрили мережу, яка готувала вбивства Каспарова та інших опозиціонерів

    У США викрили мережу, яка готувала вбивства Каспарова та інших опозиціонерів

    У США розслідують діяльність мережі, яку американська прокуратура пов’язує з російськими спецслужбами. За версією слідства, її учасники вербували людей для стеження за російськими опозиціонерами, підготовки замовних убивств і диверсій у країнах, які підтримують Україну. У справі вже висунули обвинувачення п’ятьом особам.

    Окремо іспанська газета El Mundo повідомила, що серед можливих цілей могли бути шахіст і засновник Форуму вільної Росії Гаррі Каспаров, колишній депутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов, а також, імовірно, Володимир Кара-Мурза. Щодо останнього видання прямо зазначає, що його статус як цілі не був підтверджений у відкритих матеріалах справи. Інформацію про загрозу Каспарову також переказує Chess.com із посиланням на El Mundo та джерело з оточення опозиціонера.

    За даними El Mundo, влітку Каспарова попередила американська влада, що він може бути мішенню плану з його ліквідації. Після цього йому надали посилену охорону. Сам Каспаров давно живе у США та відкрито критикує Кремль.

    У матеріалах Міністерства юстиції США імена потенційних жертв не розкриваються. Там фігурує лише «Victim-1» — відомий російський дисидент, який перебуває у США. За версією прокуратури, завербованому виконавцю передали дві адреси, пов’язані з цією людиною, та доручили провести спостереження. За фото і відео йому обіцяли від $1 тисячі до $1,5 тисячі.

    Після завершення стеження, стверджує обвинувачення, чоловікові запропонували $40 тисяч за «усунення» жертви. Коли він відмовився сам брати участь у вбивстві, організатори нібито попросили його знайти когось іншого, хто погодився б виконати замовлення.

    Міністерство юстиції США стверджує, що мережа діяла щонайменше з 2024 року та була частиною ширшої системи операцій російських спецслужб за кордоном. Її учасникам закидають не лише підготовку вбивств, а й спроби організації атак проти цивільної та військової інфраструктури в європейських країнах, які Москва вважає союзниками України.

    Серед обвинувачених американська прокуратура називає колишнього полковника російських спецслужб Юрія Храмеєва, його сина Кирила Храмеєва, якого називають офіцером ФСБ, а також кубинця Оеміса Ромагосу Дурруті, Яйделя Дельгадо Суареса та венесуельця Анхеля Едуардо Кастро. За даними Мін’юсту США, частина з них займалася безпосереднім вербуванням виконавців у Сполучених Штатах.

    Прокуратура окремо наголошує, що наразі йдеться саме про обвинувачення, а не встановлену судом вину. Усі фігуранти вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в суді.

    За даними El Mundo, ще однією можливою ціллю мережі міг бути Ілля Пономарьов, який живе між Києвом і Вашингтоном. Видання пише, що завербована людина фотографувала два об’єкти, пов’язані з потенційною жертвою у Вашингтоні. Водночас американська прокуратура публічно не підтвердила, що «Victim-1» — саме Пономарьов.

    Так само не підтверджено офіційно, що потенційною третьою ціллю був Володимир Кара-Мурза. El Mundo називає його серед можливих фігур, але без прямого підтвердження з матеріалів обвинувачення.

    У справі також фігурує ймовірна підготовка вбивства російського опозиціонера у Вільнюсі. За даними американського слідства, за це виконавцям могли пропонувати близько $25 тисяч. Іспанське видання серед можливих цілей у Литві називає співзасновника Форуму вільної Росії Івана Тютріна та башкирського активіста Руслана Габбасова, однак у публічних документах не зазначено, про кого саме йшлося.

    Американська влада розглядає цю справу як приклад транснаціональних репресій. Директор ФБР Каш Патель заявив, що ймовірна змова демонструє, наскільки далеко можуть заходити іноземні спецслужби, намагаючись залякати або фізично усунути критиків влади за межами власної країни.

    Для Вашингтона справа має особливу вагу ще й тому, що, за версією обвинувачення, операції планувалися безпосередньо на території США. Це переводить історію з площини політичного тиску на емігрантів у категорію загрози національній безпеці.

    Американська прокуратура справді висунула обвинувачення п’ятьом особам у змові, пов’язаній із підготовкою замовних убивств і терористичних актів. Імена Каспарова, Пономарьова та Кара-Мурзи з’явилися вже в журналістському розслідуванні El Mundo, тоді як офіційні документи США персонально жертв не називають.

  • Дрон РФ залетів у Молдову і вибухнув біля Кишинева

    Дрон РФ залетів у Молдову і вибухнув біля Кишинева

    У Молдові ввечері 30 вересня зафіксували чергове порушення повітряного простору безпілотником на тлі масованих російських атак по Україні. Один із апаратів зник із систем спостереження в районі села Бренешти Оргіївського району, приблизно за 50 кілометрів від Кишинева. Згодом поліція виявила неподалік об’єкт, який, за попередніми даними, впав і вибухнув.

    За інформацією Міністерства оборони Молдови, повітряну ціль зафіксували о 20:45. Вона перетнула кордон із боку України, після чого рухалася через територію Молдови у напрямку населеного пункту Ципова. В районі Бренешти об’єкт зник із систем моніторингу. Через інцидент влада тимчасово закривала повітряний простір у центральній частині країни, але о 21:07 його знову відкрили.

    Дрон РФ залетів у Молдову і вибухнув біля Кишинева

    Пізніше молдовська поліція повідомила, що біля траси Іванча — Бренешти почули сильний звук, схожий на вибух. На місці правоохоронці знайшли уламки безпілотника. Попередній огляд показав, що апарат має характерні елементи дрона типу Geran із турбореактивним двигуном. За версією експертів, він зіткнувся з деревами, впав на землю та вибухнув. Moldpres

    Правоохоронці продовжують встановлювати точний тип апарата, його маршрут та обставини падіння. Інформації про постраждалих унаслідок цього епізоду наразі немає.

    Це був уже не перший подібний випадок у Молдові протягом доби. Вранці 30 вересня ще один безпілотник проник у повітряний простір країни та близько 05:43 впав поблизу села Хирбовець в Аненій-Нойському районі, де вибухнув. Міністерство оборони Молдови офіційно підтвердило цей інцидент.

    Поліція згодом повідомила, що дрон у Хирбовці врізався в цивільну антену зв’язку й вибухнув приблизно на висоті 40 метрів над землею. Уламки розлетілися в радіусі близько 265 метрів. При цьому робота телекомунікаційної інфраструктури не була порушена.

    Ще один безпілотник того ж дня було зафіксовано о 10:26 у районі Дубоссар. Він пройшов через центральну частину країни в напрямку півночі та зник із систем моніторингу поблизу села Аріонешти. Через його політ влада також тимчасово закривала частину повітряного простору.

    Таким чином, лише 30 вересня молдовські військові зафіксували кілька випадків проникнення безпілотників у повітряний простір країни на тлі російських ударів по Україні. Один із них вибухнув у районі Хирбовця, ще один — поблизу Бренешти, неподалік від Кишинева.

    Крім того, молдовські служби виявили уламки безпілотника типу Geran поблизу Джурджулешт. На місці знайшли два кратери від вибухів, фрагменти двигуна та частини бойової частини.

    Інциденти відбуваються на тлі масштабних російських атак по Україні, зокрема по Одеській області. Молдова неодноразово повідомляла про порушення свого повітряного простору ракетами та безпілотниками під час російських обстрілів української території.

    Водночас щодо саме вечірнього дрона біля Бренешти офіційні молдовські джерела наразі підтверджують факт порушення повітряного простору, падіння та вибуху апарата з ознаками типу Geran. Точне походження конкретного дрона та всі деталі його маршруту ще встановлюють фахівці.

  • РФ хоче «відрізати» Київ від світла — ISW

    РФ хоче «відрізати» Київ від світла — ISW

    Росія, ймовірно, розпочала новий етап масованої кампанії ударів по українській енергетиці перед опалювальним сезоном. Цього разу Москва може намагатися не просто завдати загальних збитків енергосистемі, а системно порушити постачання електроенергії до Києва, ускладнити роботу атомної генерації та бити по промислових регіонах України.

    Таку оцінку наводить американський Інститут вивчення війни після масштабної комбінованої атаки РФ у ніч проти 30 вересня. Саме енергетичну інфраструктуру Києва та області аналітики називають одним із головних напрямків удару.

    У своєму звіті ISW зазначає, що Росія застосувала велику кількість ударних безпілотників та ракет, а атака стала однією з найбільших проти української енергетичної системи за останні місяці. Аналітики пов’язують це з підготовкою Кремля до нової зимової кампанії тиску на Україну.

    За даними української сторони, в ніч проти 30 вересня Росія застосувала майже 190 ударних безпілотників і балістичні ракети, а основний удар припав на Київ та область.

    Після атаки в Київському регіоні були зафіксовані пошкодження енергетичних об’єктів. Зокрема, у матеріалі йдеться про пошкодження Трипільської ТЕС, після чого енергетикам довелося застосовувати аварійні відключення.

    Водночас російське Міноборони заявляло про удари по Київській ГЕС, енергетичних підстанціях та об’єктах накопичення електроенергії. Ці заяви походять із російської сторони і не означають незалежного підтвердження результативності всіх заявлених ударів.

    У чому полягає нова тактика

    За оцінкою ISW, нинішня кампанія може відрізнятися від попередніх зимових атак тим, що Росія прагнутиме системніше бити по конкретних елементах енергосистеми, а не лише створювати масштабні пошкодження окремими хвилями.

    У матеріалі виділяються три можливі напрямки такого тиску: спроби ускладнити видачу потужності українських АЕС у загальну мережу, порушити зовнішнє електропостачання Києва та завдати максимальної шкоди енергетичній інфраструктурі промислових регіонів на сході країни.

    Це не означає, що Росія здатна гарантовано реалізувати такий сценарій. Йдеться саме про оцінку намірів і характеру російської кампанії, зроблену аналітиками на основі вибору цілей та структури останніх ударів.

    Особливої уваги привертає Київ. Столиця споживає значні обсяги електроенергії й залежить не лише від місцевої генерації, а й від передачі струму з інших регіонів. Тому удари одночасно по генерації, підстанціях та високовольтних лініях можуть створювати складнішу ситуацію, ніж пошкодження одного окремого енергооб’єкта.

    Саме тому формулювання про спробу «відрізати Київ» стосується насамперед можливого порушення зовнішніх каналів живлення столиці, а не буквального й гарантованого повного відключення міста від електроенергії.

    Росія розширює перелік цілей

    Останні російські атаки вже не обмежуються традиційними ударами по ТЕС, підстанціях чи високовольтних мережах.

    Наприкінці вересня ISW окремо звертав увагу, що РФ значно активізувала удари по дата-центрах та телекомунікаційній інфраструктурі України. За оцінкою інституту, метою може бути порушення роботи не лише інтернету, а й банківських сервісів, платіжних систем, бізнесу, державних електронних послуг і частини військової інфраструктури.

    Таким чином Москва потенційно намагається тиснути одразу на кілька критичних систем — електроенергію, зв’язок, цифрову інфраструктуру та логістику.

    У вересні Росія також посилила удари по автозаправних станціях та паливній інфраструктурі. ISW фіксував, що лише одна з атак на об’єкти «Укрнафти» у Києві стала вже шостим ударом по інфраструктурі компанії за кілька тижнів.

    Під загрозою — опалювальний сезон

    Особливе значення нинішньої кампанії має через наближення холодів.

    У матеріалі зазначається, що українські посадовці вже попереджають про складний опалювальний сезон. Міністр економіки Олександр Кравченко, зокрема, говорив, що зима може стати однією з найважчих за весь час повномасштабної війни через інтенсивність російських атак.

    Основна проблема полягає не лише у фізичному руйнуванні енергетичних об’єктів. Росія намагається змушувати Україну постійно витрачати дефіцитні ракети ППО, ремонтувати трансформатори, підстанції та генерацію, а також створювати необхідність у резервних схемах живлення.

    При повторних ударах по вже пошкоджених об’єктах ремонт може тривати довше, оскільки запас великих трансформаторів та іншого спеціалізованого обладнання обмежений.

    Україна готується до нової хвилі атак

    Українська влада ще до останніх масованих обстрілів готувалася до складного зимового періоду. Президент України Володимир Зеленський наприкінці вересня обговорював із міжнародними партнерами додатковий захист генерації та необхідність посилення ППО.

    Окремим викликом стали реактивні «Шахеди». Зеленський раніше повідомляв про рішення щодо розгортання в Україні виробництва реактивних двигунів та прискорення створення дронів-перехоплювачів, здатних боротися зі швидкісними російськими безпілотниками.

    Україна також продовжує шукати додаткові ракети для Patriot, оскільки саме ці комплекси залишаються одним із головних засобів боротьби з російською балістикою. Президент обговорював постачання перехоплювачів із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте після попередніх серій балістичних ударів по Києву.

    Енергетичні удари можуть тривати всю зиму

    ISW раніше неодноразово оцінював зимові атаки по енергетичній інфраструктурі як частину російської стратегії тиску на українське населення та економіку. У вересні інститут також зазначав, що Москва не погодилася на пропозиції щодо взаємного припинення ударів по енергетиці.

    Тому атака 30 вересня може бути не окремим епізодом, а початком тривалої серії ударів, під час яких Росія намагатиметься виявляти слабкі місця української енергосистеми та повторно атакувати ключові вузли.

    Остаточно визначити масштаб і тривалість цієї кампанії зараз неможливо. Проте вибір цілей наприкінці вересня свідчить, що енергетика знову стала одним із пріоритетних напрямків російських ударів.

    І якщо оцінка ISW підтвердиться подальшими атаками, цієї зими головним завданням РФ може стати не просто створення тимчасових блекаутів, а системне порушення зв’язків між генерацією, мережами передачі та великими центрами споживання — передусім Києвом.

  • «Проблема — Росія й Україна»: Трамп знову заговорив про удари по НПЗ

    «Проблема — Росія й Україна»: Трамп знову заговорив про удари по НПЗ

    Президент США Дональд Трамп знову пов’язав різке подорожчання дизельного пального у Сполучених Штатах із українськими ударами по російських нафтопереробних заводах. За його словами, саме скорочення роботи російських НПЗ стало однією з головних причин дефіциту дизеля на світовому ринку.

    Під час спілкування з журналістами Трамп заявив, що ситуація з дизельним пальним, на його думку, постраждала більше через події навколо російських НПЗ, ніж через конфлікт на Близькому Сході.

    «Знаєте, дизельне паливо набагато сильніше постраждало не через Близький Схід, а через те, що відбувається в Росії, оскільки нафтопереробні заводи, що виробляють дизельне паливо, виводяться з ладу з досить тривожною швидкістю», — сказав американський президент.

    Він додав, що без проблем із російською переробкою ситуація на американському ринку дизеля нібито була б значно стабільнішою. Трамп підсумував, що війна між Росією та Україною стала «найбільшою проблемою» для ринку дизельного пального.

    Це вже не перша подібна заява американського президента. 13 вересня Трамп публічно закликав президента України Володимира Зеленського припинити удари по російській дизельній інфраструктурі, стверджуючи, що вони сприяють глобальному дефіциту пального. Reuters тоді підтверджував, що серія українських ударів справді змусила частину великих російських НПЗ скоротити або зупинити виробництво.

    Втім, ситуація на світовому паливному ринку складніша, ніж випливає із заяв Трампа. За даними Reuters, нинішнє подорожчання дизеля пов’язане одразу з кількома факторами: ударами по російській нафтопереробці, війною навколо Ірану, перебоями з постачанням із Близького Сходу, скороченням світових запасів дистилятів та зниженням завантаження нафтопереробних потужностей.

    Ціни тим часом досягли рекордних значень. За даними AAA, які наводить Reuters, дизель у США останніми днями коштував близько $6,53 за галон. Це стало серйозною економічною проблемою для Білого дому, оскільки дизель використовується у вантажних перевезеннях, сільському господарстві, будівництві та інших галузях, а його подорожчання поступово перекладається у вартість товарів і логістики.

    Окремий фактор — Росія сама почала обмежувати продаж дизеля за кордон. Москва продовжила заборону на експорт пального до кінця жовтня після того, як українські удари скоротили роботу частини російських НПЗ. Росія до війни була одним із найбільших постачальників дизеля на світовий ринок, тому скорочення її експорту додатково тисне на міжнародні ціни.

    За підрахунками Reuters, у вересні половина із шести найбільших російських заводів, що виробляють дизель, була змушена істотно скоротити виробництво або повністю зупинити окремі установки після атак безпілотників. Це справді стало одним із факторів дефіциту, але не єдиним.

    На цьому тлі адміністрація Трампа шукає способи стримати ціни всередині США. Один із найрадикальніших варіантів — тимчасове обмеження експорту американського дизеля. 30 вересня Трамп підтвердив, що така можливість залишається на столі. За даними Reuters, Білий дім розглядає як повну заборону, так і добровільне скорочення експорту з боку нафтопереробних компаній.

    Ще раніше американський президент заявляв, що підтримує саму ідею експортних обмежень. Водночас учасники енергетичного ринку попереджають: такий крок може мати побічні наслідки, зокрема вплинути на роботу американських НПЗ та ціни на інші види пального.

    У Вашингтоні також обговорюють можливість ширшого використання так званого «червоного дизеля» — пального, яке не обкладається дорожніми податками та зазвичай використовується в сільському господарстві, будівництві й іншій позашляховій техніці. Однак галузеві експерти сумніваються, що це суттєво змінить загальний баланс пропозиції, оскільки такий захід радше знижує податкове навантаження, ніж збільшує фізичну кількість пального на ринку.

    Крім того, адміністрація США звертається до Європейського Союзу із закликом використати частину стратегічних запасів дизеля. Найбільші резерви в ЄС зосереджені у Франції та Німеччині. Станом на кінець вересня остаточного рішення про нове вивільнення цих запасів не було.

    Трамп паралельно неодноразово закликав Україну зменшити удари по російській енергетичній інфраструктурі. Кілька днів тому президент США заявив журналістам, що Зеленський нібито погодився «пригальмувати» такі атаки. Однак публічного підтвердження такої домовленості з боку українського президента або Офісу президента на момент заяви не було, тому це залишається версією самого Трампа.

    Україна протягом останніх місяців регулярно атакує російські НПЗ і паливну інфраструктуру далекобійними безпілотниками. Київ пояснює ці удари прагненням скоротити можливості Росії фінансувати та забезпечувати війну, оскільки доходи від енергоресурсів залишаються одним із ключових джерел надходжень російського бюджету.

    Попри заяви американського президента, незалежна оцінка ситуації на ринку свідчить, що дорогий дизель має одразу кілька причин. Reuters прямо називає серед них і українські удари по російських НПЗ, і наслідки війни на Близькому Сході, і скорочення запасів пального. Тому твердження про те, що проблема виникла виключно через Україну, не відображає всі фактори, які зараз впливають на світовий ринок.

    На цьому тлі дизель стає для Білого дому не лише енергетичним, а й внутрішньополітичним питанням. Рекордні ціни на пальне безпосередньо відчувають американські перевізники, фермери та споживачі, а адміністрація Трампа шукає швидкі способи збільшити пропозицію й знизити вартість пального напередодні проміжних виборів у США.

  • Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

    Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

    Росія в ніч на 1 жовтня знову атакувала Київ безпілотниками. Наслідки зафіксували щонайменше у Солом’янському та Оболонському районах, де виникли пожежі. Внаслідок атаки постраждала одна людина.

    За даними ДСНС, у Солом’янському районі після удару загорілося приміщення на першому поверсі 16-поверхового житлового будинку. Вогонь також перекинувся на припарковані поруч автомобілі. Рятувальники ліквідували займання на площі близько 80 квадратних метрів.

    В Оболонському районі ситуація була масштабнішою: після атаки спалахнула складська будівля. Пожежу вдалося ліквідувати, однак на місці виявили постраждалого. Людину передали медикам.

    Уже вранці російська атака продовжилася. У столиці знову пролунали вибухи, а Повітряні сили повідомляли про рух нових безпілотників у напрямку Києва.

    Мер столиці Віталій Кличко повідомив про влучання БпЛА на території нежитлового комплексу в Печерському районі. На місце одразу вирушили екстрені служби. Деталі щодо можливих пошкоджень і постраждалих уточнюються.

    Ситуація залишається динамічною, оскільки повітряні атаки на столицю в останні дні відбуваються кількома хвилями, зокрема із застосуванням швидкісних та реактивних безпілотників.

    Напередодні, 30 вересня, Київ також пережив масштабний комбінований удар. За офіційними даними міської влади, тоді внаслідок атаки загинули двоє людей і ще п’ятеро постраждали. Пожежі та пошкодження фіксували у житлових і нежитлових будівлях одразу в кількох районах столиці.

    Окремі удари припали на об’єкти міської інфраструктури. У Солом’янському районі російський дрон влучив у складську будівлю, після чого загорілася вантажівка. Внаслідок цього удару загинув працівник «Київтеплоенерго».

    Увечері того ж дня Росія знову атакувала столицю. На Оболоні було зафіксовано влучання у складські приміщення, а в Солом’янському районі сталося займання на першому поверсі житлового будинку.

    Таким чином, атака в ніч на 1 жовтня фактично стала продовженням серії ударів, які Росія наносила по Києву протягом попередньої доби.

    Особливістю останніх атак залишається активне використання безпілотників, які заходять на місто хвилями та можуть атакувати в різний час — уночі, вранці й навіть удень. Це змушує ППО та екстрені служби працювати практично безперервно.

    У міській владі закликають киян не залишати укриття до офіційного відбою повітряної тривоги та не ігнорувати повторні сигнали. На тлі останніх атак небезпека може повертатися навіть після тривалих пауз.

    Станом на ранок 1 жовтня відомо щонайменше про одного постраждалого, пожежі у житловому будинку та на складі, а також нове влучання у Печерському районі. Дані щодо наслідків ранкової хвилі атаки ще уточнюються.