Golovnitemu.com

Позначка: рятувальники

  • Вогонь не відступає: у Чорнобильській зоні загасили пожежу на 130 гектарах

    Вогонь не відступає: у Чорнобильській зоні загасили пожежу на 130 гектарах

    У Чорнобильській зоні відчуження триває масштабна операція з ліквідації лісових пожеж. Рятувальникам уже вдалося повністю загасити один із найбільших осередків займання площею 130 гектарів, однак боротьба зі стихією ще не завершена. Наразі роботи продовжуються ще на трьох окремих ділянках, одну з яких уже вдалося локалізувати. Попри складні погодні умови, у Державній службі України з надзвичайних ситуацій запевняють, що ситуація перебуває під контролем, а радіаційний фон залишається в межах природної норми.

    Про це повідомляє Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За інформацією ДСНС, станом на ранок 4 липня рятувальники завершили ліквідацію масштабної пожежі, яка охопила територію площею близько 130 гектарів у зоні відчуження. Для повного приборкання полум’я знадобилося кілька діб безперервної роботи, адже пожежа поширювалася густими лісовими масивами та територіями із сухою рослинністю.

    Водночас надзвичайники наголошують, що повністю ліквідувати всі загоряння поки що не вдалося. Роботи тривають ще на трьох осередках займання. Один із них уже локалізовано, що означає припинення активного поширення вогню, однак пожежники продовжують проливати територію та ліквідовувати приховані осередки тління, щоб запобігти повторному загорянню.

    У ДСНС підкреслюють, що пожежна ситуація в Чорнобильській зоні залишається контрольованою. Спеціалісти постійно здійснюють моніторинг території як із землі, так і за допомогою сучасних засобів спостереження, аби оперативно виявляти нові осередки займання та не допустити масштабного поширення вогню.

    Особливу увагу приділяють контролю за радіаційною ситуацією. Через те, що пожежі відбуваються на території Чорнобильської зони відчуження, питання можливого поширення радіоактивних частинок викликає значне занепокоєння як серед українців, так і за кордоном. Водночас у ДСНС запевнили, що всі вимірювання свідчать про стабільну ситуацію. Радіаційний фон на території зони та за її межами не перевищує природних показників і не становить небезпеки для населення.

    Рятувальники зазначають, що гасіння пожежі значно ускладнюють погодні умови. Україна переживає чергову хвилю літньої спеки, а температура повітря в окремих районах піднімається до високих позначок. Через тривалу відсутність дощів ліси, торфовища та суха рослинність стали надзвичайно вразливими до займання, а навіть незначний вітер здатний швидко переносити полум’я на нові території.

    Додатковою проблемою залишається гострий дефіцит води поблизу місць пожеж. У багатьох районах Чорнобильської зони природні водойми знаходяться далеко від осередків займання, тому пожежним автомобілям доводиться долати значні відстані для забору води. Це ускладнює логістику та суттєво впливає на темпи ліквідації пожеж.

    Через специфіку місцевості не всюди може проїхати звичайна пожежна техніка. Значна частина території залишається важкодоступною через густі ліси, піщані дороги та ділянки, які тривалий час не використовувалися людиною. Саме тому до операції активно залучають важку інженерну техніку.

    Бульдозери та інші спеціалізовані машини прокладають тимчасові дороги до місць займання, що дозволяє пожежним автомобілям підвозити воду та обладнання максимально близько до осередків вогню. Крім цього, інженерна техніка створює широкі мінералізовані смуги — спеціальні просіки без рослинності, які перешкоджають подальшому поширенню полум’я.

    До ліквідації пожежі залучено значну кількість особового складу ДСНС. Разом із підрозділами Київської області працюють рятувальники з інших регіонів України, які допомагають боротися з вогнем практично цілодобово. Надзвичайники працюють позмінно, аби забезпечити безперервний процес гасіння та не допустити повторного розгоряння вже локалізованих територій.

    Після ліквідації відкритого полум’я роботи не завершуються. Рятувальники ретельно перевіряють усі ділянки, проливають ґрунт і деревину водою, ліквідовують осередки прихованого тління, адже за високої температури навіть незначне займання може знову перерости у масштабну пожежу.

    Нагадаємо, масштабні пожежі в Чорнобильській зоні відчуження спалахнули 25 червня після атаки російських безпілотників. Через падіння уламків та подальше займання сухої рослинності полум’я швидко поширилося на значні площі лісових масивів.

    Уже 29 червня рятувальники повідомили про ліквідацію одного з осередків пожежі, однак роботи на інших ділянках продовжувалися через складні погодні умови та сильний вітер. Увесь цей час фахівці проводили безперервний контроль радіаційної ситуації, яка залишалася стабільною.

    Додатковим випробуванням для рятувальників став сильний вітер, який 3 липня спричинив утворення вогняного смерчу. Це рідкісне природне явище виникає під час масштабних пожеж, коли гаряче повітря разом із сильними потоками вітру формує обертовий стовп полум’я. Такі вихори можуть швидко переносити вогонь на десятки метрів, значно ускладнюючи роботу пожежних та створюючи додаткову загрозу для особового складу.

    Попри всі труднощі, рятувальники продовжують боротьбу зі стихією. У ДСНС наголошують, що всі сили та засоби залишаються зосередженими на тому, щоб якомога швидше повністю ліквідувати пожежі, не допустити їхнього поширення на нові території та забезпечити безпеку як працівників, так і населення. Одночасно триває постійний моніторинг радіаційного фону, який, за даними фахівців, залишається в межах природної норми.

  • Трагедія за трагедією: лише за тиждень вода забрала життя 46 українців, серед них — 19 дітей

    Трагедія за трагедією: лише за тиждень вода забрала життя 46 українців, серед них — 19 дітей

    Лише за один тиждень українські водойми забрали життя 46 людей, серед яких 19 дітей. Такі тривожні дані оприлюднила Державна служба України з надзвичайних ситуацій, закликавши громадян суворо дотримуватися правил безпеки під час відпочинку біля річок, озер та інших водойм.

    У ДСНС наголосили, що за сухими цифрами стоять десятки людських трагедій та сімей, які втратили своїх рідних. За словами рятувальників, більшість подібних випадків можна було б уникнути, якби люди не нехтували елементарними правилами безпеки.

    «За цими цифрами — не статистика, а людські долі, обірвані через одну мить необережності. Неуважність, нехтування правилами безпеки, купання у небезпечних місцях чи відсутність нагляду за дітьми можуть призвести до непоправних наслідків», — наголосили у ДСНС.

    Рятувальники зазначають, що їхні підрозділи щоденно працюють на водоймах, проводять профілактичні рейди, інформують громадян про небезпеку та реагують на надзвичайні ситуації. Проте навіть найоперативніша робота екстрених служб не може компенсувати людську необережність.

    «Пам’ятайте: безпечний відпочинок починається з відповідальності. Не ігноруйте правила безпеки на воді. Не втрачайте пильність. Бережіть себе та своїх близьких. Адже інколи одна хвилина необережності може коштувати життя», — звернулися до українців рятувальники.

    Особливе занепокоєння викликає кількість загиблих дітей. Майже половина всіх смертельних випадків за тиждень припала саме на неповнолітніх. У ДСНС вкотре наголошують: діти ніколи не повинні залишатися біля води без постійного нагляду дорослих, навіть якщо водойма здається безпечною чи неглибокою.

    Трагічну статистику підтверджують і нещодавні випадки в різних регіонах України.

    На Закарпатті рятувальники після понад двох діб пошуків виявили у річці Тиса тіло 10-річного хлопчика. Дитина зникла під час відпочинку біля води, а пошукова операція тривала кілька днів із залученням водолазів та спеціальної техніки.

    Ще одна трагедія сталася в Івано-Франківській області, де у річці було знайдено тіло 13-річного хлопця. Обставини події встановлюють правоохоронці, однак цей випадок також поповнив сумну статистику дитячої смертності на водоймах.

    За інформацією ДСНС, найчастіше причинами загибелі людей стають купання у необладнаних місцях, переоцінка власних сил, стрибки у воду в незнайомих місцях, алкогольне сп’яніння та залишення дітей без нагляду.

    Фахівці нагадують, що навіть досвідчені плавці можуть потрапити у небезпечну ситуацію через сильну течію, холодну воду, різкий перепад глибини або судоми. Особливо небезпечними залишаються кар’єри, технічні водойми, місця із замуленим дном та водойми, де відсутні рятувальні пости.

    За даними ДСНС, із початком літнього сезону кількість нещасних випадків на воді традиційно різко зростає. Саме у спекотні дні українці масово вирушають до річок та озер, нерідко ігноруючи офіційно визначені місця для купання.

    Додатковим фактором ризику цього року стає аномальна спека. За прогнозами Укргідрометцентру, найближчими днями температура повітря в окремих областях сягатиме +35…+38 градусів. Через це ще більше людей шукатимуть порятунку від спеки біля водойм.

    Рятувальники закликають громадян купатися лише у спеціально обладнаних місцях, не заходити у воду після вживання алкоголю, не залишати дітей без нагляду навіть на кілька хвилин та негайно телефонувати за номером 101 у разі надзвичайної ситуації.

    Окремо в ДСНС наголошують, що відповідальність дорослих є ключовим фактором безпеки дітей. Навіть якщо дитина добре плаває, вона може розгубитися, потрапити у сильну течію чи отримати травму під час стрибка у воду.

    Фахівці також радять уникати купання у вечірній час, під час негоди або у місцях, де встановлені попереджувальні знаки про заборону купання.

    Оприлюднена статистика стала одним із найтрагічніших підсумків початку літнього сезону. Лише сім днів забрали життя 46 українців, і майже кожна друга трагедія торкнулася дітей. Саме тому рятувальники вкотре наголошують: жоден відпочинок не вартий людського життя, а кілька хвилин уважності можуть врятувати найцінніше.

  • Понад 100 рятувальників рятували святиню: у Лаврі завершили важливий етап відновлення

    Понад 100 рятувальників рятували святиню: у Лаврі завершили важливий етап відновлення

    У Києві завершили першочергові аварійно-відновлювальні роботи на даху Успенського собору Києво-Печерської лаври, який зазнав пошкоджень під час масованої російської атаки на столицю в ніч на 15 червня. Протягом понад тижня рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій працювали над тим, щоб убезпечити одну з найважливіших українських святинь від подальшого руйнування через дощі та несприятливі погодні умови.

    Про завершення першочергового етапу відновлення повідомив голова ДСНС України Андрій Даник. За його словами, станом на 23 червня роботи з консервації покрівлі виконані повністю.

    «Першочергові аварійні роботи завершені на 100 відсотків. Для осушення будівельних конструкцій та внутрішніх приміщень на об’єкті продовжують працювати теплові гармати», – повідомив очільник ДСНС.

    Успенський собор є головним храмом Києво-Печерської лаври та однією з найцінніших архітектурних і духовних пам’яток України. Його історія бере початок ще у XI столітті. Собор був зруйнований під час Другої світової війни, а наприкінці 1990-х років його відновили. Сьогодні храм входить до комплексу Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», який внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

    Пошкодження собору стали наслідком чергової масованої атаки Росії на Київ у ніч на 15 червня. Тоді ворог застосував ударні безпілотники та ракети по столиці та інших регіонах України. Один із вибухів стався поблизу території Лаври. Внаслідок потужної вибухової хвилі та падіння уламків були пошкоджені конструкції Успенського собору, зокрема покрівля та окремі елементи будівлі.

    Відразу після фіксації пошкоджень до робіт залучили спеціалістів ДСНС. Основним завданням стала термінова консервація даху, адже відкриті ділянки могли призвести до потрапляння вологи всередину храму та подальшого руйнування історичних конструкцій, фресок і внутрішнього оздоблення.

    За словами представників рятувальної служби, роботи проводилися у складних умовах. Через триваючі повітряні тривоги та ризик повторних атак фахівцям доводилося працювати максимально швидко та обережно. Особливу складність становив і статус об’єкта, адже кожен елемент історичної споруди потребує особливо делікатного підходу.

    Для ліквідації наслідків удару ДСНС залучила значні сили та ресурси. На об’єкті працювали понад 100 рятувальників різних спеціалізацій. Також використовувалося більше 25 одиниць спеціальної та важкої техніки, включно з висотними механізмами та обладнанням для проведення аварійно-рятувальних робіт на історичних спорудах.

    Наразі аварійні роботи на покрівлі завершені, однак ліквідація наслідків обстрілу триває. Усередині храму продовжують працювати теплові гармати та спеціальне обладнання для осушення приміщень. Фахівці контролюють рівень вологості у конструкціях, щоб не допустити появи грибка, пошкодження настінного живопису та інших елементів культурної спадщини.

    Голова ДСНС Андрій Даник подякував усім співробітникам служби, які брали участь у рятуванні пам’ятки.

    «Наші рятувальники виконали надзвичайно важливу роботу. Йдеться не лише про будівлю, а про частину української історії, культури та духовності. Ми зробили все можливе, щоб зберегти цю спадщину для майбутніх поколінь», – зазначив він.

    Російські атаки на об’єкти культурної спадщини неодноразово ставали предметом міжнародного засудження. За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, з початку повномасштабного вторгнення Росії сотні пам’яток культурної спадщини зазнали пошкоджень або були повністю зруйновані. Серед них музеї, храми, історичні будівлі та архітектурні комплекси.

    Окрему увагу пошкодженню Успенського собору приділила і Служба безпеки України. Раніше СБУ повідомила, що встановлює всі обставини атаки та тип безпілотників, якими російські війська завдали удару по району Києво-Печерської лаври.

    Попри складну безпекову ситуацію, українські фахівці продовжують роботи зі збереження культурної спадщини навіть під час війни. Завершення аварійного ремонту даху Успенського собору стало важливим кроком для збереження однієї з найвідоміших святинь країни, яка має не лише національне, а й світове значення.

    Наразі спеціалісти оцінюють загальний обсяг пошкоджень та визначають подальші етапи реставраційних робіт. Остаточне відновлення собору може потребувати додаткового часу та ресурсів, однак першочергову загрозу для історичної споруди вже вдалося усунути.

  • Зник без сліду: у Росії шукають вертоліт із людьми, який перестав виходити на зв’язок

    Зник без сліду: у Росії шукають вертоліт із людьми, який перестав виходити на зв’язок

    У Приморському краї Росії безвісти зник легкий вертоліт Robinson R-44, який виконував лісоавіаційні роботи. Повітряне судно перестало виходити на зв’язок під час польоту над важкодоступною територією Тернейського району. На борту перебували двоє людей – пілот та льотчик-спостерігач. Наразі триває масштабна пошуково-рятувальна операція, однак місцезнаходження вертольота залишається невідомим.

    Про інцидент повідомили російські ЗМІ з посиланням на Далекосхідну транспортну прокуратуру та слідчі органи.

    За попередніми даними, вертоліт Robinson вилетів із посадкового майданчика в селищі Терней та прямував до населеного пункту Єдинка на півночі Приморського краю. Політ виконувався в рамках моніторингу лісових масивів та виконання лісоавіаційних робіт.

    Екіпаж мав вийти на зв’язок близько полудня за місцевим часом, однак цього не сталося. Після втрати контакту диспетчери не змогли встановити місцеперебування повітряного судна.

    У Далекосхідній транспортній прокуратурі підтвердили факт зникнення вертольота та повідомили про початок пошукової операції.

    «Повітряне судно у визначений час на зв’язок не вийшло, його місцезнаходження не встановлено. Тривають пошуково-рятувальні заходи», – йдеться у повідомленні відомства.

    До пошуків залучені рятувальні служби, авіація та наземні групи. Однак проведення операції ускладнюється особливостями місцевості. Тернейський район розташований у північній частині Приморського краю та відомий густими лісами, гірським рельєфом і великими малозаселеними територіями.

    Фахівці зазначають, що саме через складні природні умови пошуки авіатехніки у цьому регіоні часто займають тривалий час. У деяких районах відсутній стабільний мобільний зв’язок, а значна частина території вкрита тайгою.

    Robinson R-44 є одним із найпоширеніших легких багатоцільових вертольотів у світі. Його активно використовують для патрулювання лісів, моніторингу пожежної ситуації, аерофотозйомки, перевезення невеликих вантажів та пасажирів. Через відносно невеликі розміри та дальність польоту такі машини часто працюють у важкодоступних районах Росії.

    Водночас експерти звертають увагу, що польоти над тайгою та гірськими районами завжди пов’язані з підвищеним ризиком. Різкі зміни погоди, сильний вітер, туман або технічні несправності можуть призвести до надзвичайних ситуацій.

    Наразі російські слідчі розглядають усі можливі версії події – від технічної несправності до складних погодних умов чи помилки екіпажу. Остаточні висновки можна буде зробити лише після встановлення місцеперебування повітряного судна та аналізу обставин польоту.

    Інцидент став черговою авіаційною подією в Росії за останні місяці. Лише 15 червня в Іркутській області зазнав аварії дальній надзвуковий бомбардувальник Ту-22М3. Тоді, за офіційною інформацією, екіпажу вдалося катапультуватися та вижити.

    На початку квітня в окупованому Криму під час навчально-тренувального польоту розбився багатоцільовий винищувач Су-30. Російська сторона заявляла, що літак не мав боєкомплекту та виконував планове завдання.

    Ще однією резонансною подією стала авіакатастрофа військово-транспортного літака Ан-26, який наприкінці березня зник із радарів над окупованим Кримом. Згодом було підтверджено загибель усіх людей на борту, серед яких перебував генерал-лейтенант Олександр Отрощенко.

    На тлі серії авіаційних інцидентів у РФ нове зникнення вертольота привернуло значну увагу російських медіа. Особливо через те, що пошукова операція відбувається у віддаленому районі Далекого Сходу, де рятувальникам доводиться працювати в умовах складного рельєфу та величезних площ пошуку.

    Поки що офіційної інформації про виявлення уламків або сигналів аварійного маяка немає. Доля екіпажу залишається невідомою.

    Рятувальні служби продовжують обстежувати територію можливого маршруту польоту, сподіваючись встановити місцеперебування Robinson R-44 та людей, які перебували на борту.

  • Смертельний виліт з траси: на Хмельниччині загинули водій та пасажирка Audi

    Смертельний виліт з траси: на Хмельниччині загинули водій та пасажирка Audi

    На Хмельниччині сталася смертельна дорожньо-транспортна пригода, яка забрала життя двох людей. Аварія трапилася вдень 13 червня між селами Кугаївці та Почапинці Кам’янець-Подільського району. За попередніми даними правоохоронців, водій легкового автомобіля Audi A6 не впорався з керуванням, після чого транспортний засіб вилетів за межі проїзної частини та перекинувся у кюветі.

    Про це повідомили у Головному управлінні Національної поліції в Хмельницькій області.

    Трагічна аварія сталася близько 12:30. За інформацією слідства, за кермом автомобіля перебував 35-річний чоловік. Разом із ним у салоні знаходилася 36-річна жінка. Унаслідок сильного удару та перекидання транспортного засобу обоє отримали травми, несумісні з життям, і загинули на місці події ще до прибуття медиків.

    За словами правоохоронців, автомобіль рухався дорогою між населеними пунктами Кугаївці та Почапинці, коли водій раптово втратив контроль над транспортним засобом. Audi A6 з’їхала з проїжджої частини, після чого кілька разів перекинулася в кюветі. Від сили удару кузов автомобіля зазнав значних пошкоджень.

    На місце аварії оперативно прибули співробітники поліції, бригади екстреної медичної допомоги та рятувальники ДСНС. Оскільки люди опинилися затиснутими в понівеченому автомобілі, рятувальникам довелося проводити спеціальну операцію з деблокування тіл загиблих.

    У поліції зазначають, що наразі триває досудове розслідування. Слідчі встановлюють усі обставини та причини трагедії. Правоохоронці з’ясовують швидкість руху транспортного засобу, технічний стан автомобіля, а також інші фактори, які могли призвести до аварії.

    Фахівці не виключають різні версії події. Серед можливих причин можуть розглядатися перевищення безпечної швидкості руху, складні дорожні умови, технічна несправність автомобіля або людський фактор. Остаточні висновки будуть зроблені після проведення необхідних експертиз та аналізу матеріалів справи.

    Трагічна ДТП на Хмельниччині стала черговим нагадуванням про небезпеку на українських дорогах. Лише останніми днями в різних регіонах країни сталося кілька резонансних аварій із загиблими та травмованими.

    Зокрема, напередодні на Вінниччині внаслідок зіткнення автомобіля та скутера загинула дитина. У Києві правоохоронці продовжують розслідування резонансної ДТП на Караваєвих Дачах, де загинув неповнолітній хлопець. Також у столиці нещодавно сталася аварія за участю пасажирського транспорту, внаслідок якої автобус зазнав значних пошкоджень.

    За даними Національної поліції, основними причинами смертельних аварій в Україні залишаються перевищення швидкості, порушення правил маневрування, керування транспортними засобами у стані сп’яніння та неуважність водіїв.

    Правоохоронці вкотре закликають учасників дорожнього руху бути максимально обережними, особливо в літній період, коли інтенсивність руху на автошляхах суттєво зростає. Водіям рекомендують дотримуватися швидкісного режиму, враховувати стан дорожнього покриття, погодні умови та технічний стан автомобіля перед поїздкою.

    Наразі слідчі дії на місці трагедії завершені. Поліція продовжує збір доказів та опитування можливих свідків. Після завершення всіх процесуальних заходів буде надано остаточну правову оцінку обставинам дорожньо-транспортної пригоди.

    Загибель двох людей на дорозі між Кугаївцями та Почапинцями стала ще однією болючою втратою для родин загиблих та черговим сумним нагадуванням про те, наскільки швидко одна помилка за кермом може призвести до непоправних наслідків.

  • Рада підвищила зарплати поліцейським і рятувальникам

    Рада підвищила зарплати поліцейським і рятувальникам

    Верховна Рада України підтримала законопроєкт №6506-1, який суттєво посилює соціальні гарантії для працівників Національної поліції та Державної служби з надзвичайних ситуацій. За відповідне рішення проголосували 269 народних депутатів. Документ, який перебував на розгляді парламенту кілька років, покликаний змінити підхід до формування грошового забезпечення поліцейських і рятувальників, встановивши законодавчо гарантований мінімальний рівень оплати праці та оновлену систему надбавок.

    Про ухвалення законопроєкту повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко. За його словами, рішення парламенту є важливим кроком для зміцнення кадрового потенціалу системи МВС та забезпечення справедливих умов оплати праці для людей, які щодня відповідають за безпеку громадян і ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій.

    Однією з головних новацій документа є встановлення мінімального посадового окладу для поліцейських та рятувальників на рівні десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Станом на сьогодні це становить близько 33 280 гривень. Таким чином, вперше на законодавчому рівні закріплюється гарантований мінімум грошового забезпечення для представників цих професій.

    Крім базового окладу, законопроєкт передбачає перегляд усієї системи додаткових виплат. Йдеться про оновлення надбавок за вислугу років, уточнення структури преміювання та інших компенсаційних механізмів. Очікується, що нова модель дозволить зробити систему нарахувань більш прозорою та зрозумілою як для працівників, так і для держави.

    Необхідність таких змін обговорювалася протягом багатьох років. До цього часу чинне законодавство не містило конкретних гарантій щодо мінімального рівня грошового забезпечення поліцейських. Закон «Про Національну поліцію» лише визначав, що розмір виплат залежить від посади, спеціального звання, стажу служби, умов роботи, інтенсивності виконання обов’язків, рівня кваліфікації та інших факторів. Водночас конкретний гарантований мінімум не був закріплений, що часто ставало предметом критики з боку профільних експертів та самих правоохоронців.

    Для рятувальників ситуація також залишалася складною. Працівники ДСНС неодноразово звертали увагу на невідповідність рівня оплати праці обсягу ризиків і навантаження, з якими вони стикаються під час виконання службових обов’язків. Особливо гостро це питання постало після початку повномасштабної війни, коли рятувальники фактично стали одними з ключових учасників реагування на наслідки російських атак.

    Щодня співробітники ДСНС працюють на місцях ракетних ударів та атак безпілотників, гасять пожежі після обстрілів, розбирають завали зруйнованих будівель, проводять евакуацію населення та беруть участь у розмінуванні територій. Поліцейські, своєю чергою, забезпечують громадський порядок, документують воєнні злочини, працюють у прифронтових регіонах та допомагають у евакуаційних заходах. Саме тому питання підвищення соціального захисту цих категорій працівників останнім часом дедалі частіше піднімалося як на рівні уряду, так і в парламенті.

    Історія законопроєкту №6506-1 виявилася доволі тривалою. Документ був зареєстрований у Верховній Раді ще у 2022 році, однак через складну безпекову та економічну ситуацію його розгляд неодноразово переносився. Новий етап просування законопроєкту розпочався навесні 2025 року. 5 травня Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності на позачерговому засіданні підтримав документ та рекомендував його до подальшого розгляду.

    12 березня 2025 року парламент ухвалив законопроєкт у першому читанні з урахуванням необхідності доопрацювання окремих положень. Після внесення змін та погодження фінальної редакції документ був винесений на повторний розгляд і отримав підтримку 269 народних депутатів.

    Експерти відзначають, що ухвалення закону може стати важливим фактором у боротьбі з кадровим дефіцитом у системі МВС. В останні роки правоохоронні органи та рятувальні служби регулярно повідомляли про нестачу персоналу. Однією з причин називали саме недостатній рівень оплати праці порівняно з високими ризиками та відповідальністю, які несуть співробітники.

    На думку фахівців, підвищення гарантованих окладів має зробити службу більш привабливою для нових кандидатів, а також допомогти утримати досвідчених працівників, які вже працюють у системі. Крім того, закон може позитивно вплинути на мотивацію особового складу та підвищити стабільність роботи підрозділів у регіонах.

    Водночас реалізація нових норм вимагатиме додаткових бюджетних витрат. Питання фінансування підвищених виплат стане одним із ключових під час формування державного бюджету на наступні роки. Урядові структури мають визначити механізми забезпечення необхідних ресурсів для виконання закону в повному обсязі.

    Попри це, прихильники документа наголошують, що інвестиції у правоохоронну та рятувальну систему є інвестиціями у безпеку держави. В умовах війни та післявоєнного відновлення саме від ефективності роботи поліцейських і рятувальників значною мірою залежатимуть стабільність країни, захист громадян та швидкість ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

    Ухвалення законопроєкту №6506-1 може стати одним із наймасштабніших кроків у реформуванні системи соціального забезпечення працівників МВС за останні роки. Якщо всі його положення будуть реалізовані в повному обсязі, тисячі поліцейських та рятувальників по всій Україні отримають не лише вищі зарплати, а й більш чіткі та зрозумілі гарантії щодо свого матеріального забезпечення.

  • Чорний дим над Осокорками налякав киян: що насправді горіло на лівому березі столиці

    Чорний дим над Осокорками налякав киян: що насправді горіло на лівому березі столиці

    Увечері 5 червня мешканці Києва масово почали публікувати у соцмережах фото та відео густого чорного диму, який здіймався над лівим берегом столиці. Найбільше повідомлень надходило з району Осокорків, де дим було видно за кілька кілометрів. Через масштабне задимлення серед містян почали поширюватися різні припущення — від займання промислового об’єкта до наслідків ворожої атаки.

    Втім, у Державній службі з надзвичайних ситуацій оперативно пояснили ситуацію. За інформацією рятувальників, осередок займання був зафіксований у приватному секторі Осокорків. Горів невеликий приватний будинок площею приблизно 5 на 5 метрів. На місце події оперативно прибули пожежно-рятувальні підрозділи, які розпочали ліквідацію загоряння.

    Саме сильне горіння будівельних матеріалів та елементів конструкцій спричинило появу густого чорного диму, який було видно в різних районах Києва. Фото та відео з місця події швидко поширилися в телеграм-каналах та соцмережах, викликавши занепокоєння серед мешканців столиці.

    За попередніми даними, інформації про загиблих чи постраждалих внаслідок пожежі немає. Причини виникнення загоряння наразі встановлюються. Після завершення гасіння на місці працюватимуть фахівці, які мають визначити джерело займання та всі обставини інциденту.

    Пожежа сталася на тлі напруженої ситуації у столиці, адже останніми днями Київ неодноразово опинявся під загрозою російських атак. Лише кілька днів тому місто пережило один із наймасштабніших комбінованих ударів за останній час. Тоді пошкодження були зафіксовані одразу у восьми районах столиці, загинули люди, а десятки отримали поранення. Внаслідок атаки виникли численні пожежі у житлових будинках, на об’єктах цивільної інфраструктури та підприємствах.

    Саме тому будь-які стовпи диму над Києвом нині викликають підвищену увагу мешканців. Багато киян спочатку припустили, що пожежа на Осокорках може бути пов’язана з наслідками чергового удару або падінням уламків безпілотника. Проте офіційні служби не повідомляли про зв’язок цього інциденту з бойовими діями чи повітряними атаками. Попередньо йдеться саме про побутову пожежу в приватному секторі.

    Район Осокорків уже не вперше опиняється в центрі уваги через пожежі. Раніше тут неодноразово фіксували масштабні загоряння сухої рослинності та очерету на території екопарку та поблизу озер. Через складний рельєф місцевості, підтоплені ділянки та обмежений доступ спецтехніки ліквідація таких пожеж часто потребувала значних ресурсів.

    У ДСНС вкотре нагадують громадянам про необхідність дотримання правил пожежної безпеки, особливо в літній період. Висока температура повітря, суха погода та людська необережність значно підвищують ризик виникнення пожеж як у приватному секторі, так і на відкритих територіях.

    Станом на вечір 5 червня пожежно-рятувальні підрозділи продовжували працювати на місці інциденту. Остаточні висновки щодо причин займання та розміру завданих збитків будуть оприлюднені після завершення роботи експертів та правоохоронців.

  • «Рятувальники не безсмертні»: у ДСНС назвали шокуючі втрати серед надзвичайників під час війни

    «Рятувальники не безсмертні»: у ДСНС назвали шокуючі втрати серед надзвичайників під час війни

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні загинули вже 116 рятувальників Державної служби з надзвичайних ситуацій. Ще 622 співробітники ДСНС отримали поранення та травми під час виконання службових обов’язків.

    Про це в інтерв’ю «Главкому» заявив генерал-майор служби цивільного захисту Андрій Хижняк.

    За його словами, міф про те, що працівники ДСНС працюють нібито «в безпечному тилу», не має нічого спільного з реальністю. Російські війська систематично атакують місця прильотів повторно, навмисно наражаючи на небезпеку рятувальників, медиків та інші екстрені служби, які прибувають на допомогу після ударів.

    «На жаль, рятувальники не безсмертні. На Полтавщині ми втратили трьох наших колег, травмовано 34. Загалом в Україні загинули 116 рятувальників, травмовано 622 рятувальника», — наголосив Хижняк.

    Особливо небезпечною залишається тактика так званих «подвійних ударів», яку активно використовує Росія. Після першої атаки на місце прибувають рятувальники, а через певний час ворог завдає повторного удару саме по району проведення рятувальної операції.

    За словами генерал-майора, це одна з найбільших загроз для працівників ДСНС.

    Окрім повторних атак, надзвичайники постійно ризикують життям через обвалення конструкцій будівель, пошкоджених ракетами чи дронами. Під час гасіння пожеж та розбору завалів конструкції можуть руйнуватися буквально в будь-який момент.

    «Серед найрозповсюдженіших небезпек — можливі обвалення конструкцій будівель, в які влучили ворожі ракети чи дрони. На жаль, були випадки, коли рятувальники гинули саме через руйнування будівель під час ліквідації пожеж», — зазначив Хижняк.

    Полтавщина, де працює сам генерал-майор, залишається одним із регіонів, які регулярно зазнають ударів по об’єктах критичної інфраструктури, нафтогазових підприємствах та енергетичних об’єктах. Саме під час ліквідації наслідків таких атак рятувальники часто опиняються під повторними ударами.

    Одним із найтрагічніших епізодів стала атака росіян у ніч на 5 травня 2026 року по об’єкту газовидобування на Полтавщині. Тоді ворог завдав повторного удару вже після прибуття екстрених служб.

    Унаслідок атаки загинули четверо людей, серед яких — двоє співробітників ДСНС.

    Одним із загиблих став заступник начальника оперативно-координаційного центру ДСНС Полтавщини Віктор Кузьменко, який мав звання Героя України. Під його керівництвом рятувальники проводили десятки надскладних операцій після російських обстрілів, зокрема після удару по Полтаві у 2024 році, коли вдалося врятувати 17 людей.

    Другим загиблим став пожежний-рятувальник Дмитро Скриль, який понад 20 років працював у службі та спеціалізувався на ліквідації масштабних пожеж на нафтогазових об’єктах.

    У ДСНС наголошують, що війна суттєво змінила характер роботи українських рятувальників. Якщо раніше головними викликами були техногенні аварії чи природні катастрофи, то тепер працівники служби фактично працюють у бойових умовах — під загрозою ракетних атак, дронів та обстрілів.

    Попри це, підрозділи ДСНС продовжують працювати у надзвичайно складних умовах по всій країні. Рятувальники першими прибувають на місця ударів, гасять пожежі після атак по енергетичних об’єктах, дістають людей з-під завалів та ліквідовують наслідки ударів по цивільній інфраструктурі.

    Окремо в службі зазначають, що після масованих атак на об’єкти паливно-енергетичного комплексу українські надзвичайники навчилися значно швидше локалізовувати масштабні пожежі, ніж це вдавалося російським службам у схожих ситуаціях.

    Водночас у ДСНС визнають: із посиленням російських атак ризики для рятувальників лише зростають.

  • Горіли 10 тисяч квадратних метрів: на Київщині після атаки РФ масштабну пожежу гасили гелікоптерами

    Горіли 10 тисяч квадратних метрів: на Київщині після атаки РФ масштабну пожежу гасили гелікоптерами

    У Київській області рятувальники ліквідували масштабну пожежу на складських приміщеннях, яка виникла після нічної масованої атаки Росії 24 травня.

    Полум’я охопило близько 10 тисяч квадратних метрів, а для гасіння довелося залучати авіацію та спеціальну техніку.

    Про це повідомили у ДСНС Київської області.

    За словами рятувальників, пожежа була надзвичайно складною через масштаб займання та високе теплове навантаження.

    До ліквідації вогню залучили пожежних роботів і два гелікоптери ДСНС, які скидали воду з повітря.

    Після кількох годин боротьби пожежу вдалося повністю ліквідувати.

    У ДСНС зазначили, що загалом підрозділи надзвичайників працювали на 25 локаціях по всій Київській області, де були зафіксовані влучання або падіння уламків після нічної атаки РФ.

    Унаслідок російського обстрілу на Київщині загинули двоє людей, ще вісім отримали поранення.

    Серед постраждалих — немовля.

    На місцях ударів медики та психологи надавали допомогу постраждалим мешканцям.

    Масована атака Росії у ніч проти 24 травня стала однією з найбільших за останній час.

    Під ударами опинилися Київ, Київська область, Черкащина та Полтавщина.

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Росія випустила по Україні близько 90 ракет різних типів, серед яких 36 балістичних, а також майже 600 ударних безпілотників.

    За попередніми даними, під час атаки російські війська застосували ракети «Орєшнік», «Циркон» та інші типи озброєння.

    Основною ціллю удару став Київ.

    У столиці зафіксували численні пожежі, руйнування житлових будинків, торговельних центрів та цивільної інфраструктури.

    Рятувальники працювали більш ніж на 40 локаціях у різних районах міста.

  • Атака на Київ: кількість загиблих зросла до 12, серед них двоє дітей, ще 46 людей постраждали

    Атака на Київ: кількість загиблих зросла до 12, серед них двоє дітей, ще 46 людей постраждали

    Кількість жертв унаслідок масованої російської атаки по Києву в ніч на 14 травня продовжує зростати. Станом на оновлені дані підтверджено загибель 12 людей, серед яких двоє дітей. Ще 46 осіб отримали поранення різного ступеня тяжкості, частина з них перебуває у лікарнях столиці під наглядом медиків.

    Про це повідомляють Державна служба України з надзвичайних ситуацій, ДСНС міста Києва, а також міський голова Києва Віталій Кличко.

    За уточненою інформацією рятувальних служб, серед загиблих — двоє дітей, що робить цю атаку однією з найтрагічніших для столиці за останній час. Постраждалих наразі 46 осіб, серед них також є дитина. Медики зазначають, що 20 поранених госпіталізовані та залишаються під постійним наглядом лікарів, частина з них перебуває у важкому стані.

    Найскладніша ситуація зберігається у Дарницькому районі Києва, де внаслідок влучання та руйнування було частково знищено багатоповерховий житловий будинок. Саме там тривають основні пошуково-рятувальні роботи, оскільки під завалами все ще можуть залишатися люди. Рятувальники працюють у цілодобовому режимі, розбираючи уламки конструкцій та перевіряючи кожен рівень зруйнованої будівлі.

    До операції залучено значні сили Державної служби України з надзвичайних ситуацій — близько 170 рятувальників, десятки одиниць спеціальної техніки, а також кінологічні розрахунки, які допомагають у пошуку людей під завалами. На місці також працюють психологи ДСНС, які надають допомогу постраждалим та родичам загиблих.

    Міська влада повідомляє, що всі екстрені служби працюють у посиленому режимі, а медичні заклади столиці продовжують приймати постраждалих. Лікарі роблять усе можливе для стабілізації стану поранених, особливо тих, хто перебуває у критичному стані.

    Руйнування внаслідок удару охопили житлову інфраструктуру, що призвело до значних втрат серед цивільного населення. Окремі під’їзди будинку зазнали критичних пошкоджень, що ускладнює доступ рятувальників до окремих ділянок завалів.

    Попередньо повідомлялося, що внаслідок комбінованої атаки Росії по Києву було зафіксовано численні вибухи в різних районах міста, пошкодження житлових будинків та інфраструктури. Найбільших руйнувань зазнав саме Дарницький район, де й стався основний удар по багатоповерховій забудові.

    Станом на зараз пошуково-рятувальні роботи не завершені, і кількість жертв може змінюватися в міру розбору завалів та встановлення долі зниклих безвісти. Влада та рятувальні служби продовжують інформувати про оновлення ситуації в режимі реального часу.