Golovnitemu.com

Позначка: санкції проти росії

  • Чи може Росія стати небезпечнішою після війни в Україні — аналіз WP

    Чи може Росія стати небезпечнішою після війни в Україні — аналіз WP

    Росія може залишатися довгостроковою загрозою для Європи навіть у разі завершення війни проти України. Про це йдеться в аналітичних матеріалах, на які посилається The Washington Post, де експерти оцінюють можливі сценарії подальшої поведінки Кремля та ризики для європейської безпеки.

    У публікаціях зазначається, що російська армія зазнає значних втрат у війні проти України, а військова кампанія затягується без досягнення ключових цілей Кремля. Це, на думку аналітиків, створює для російського керівництва складну стратегічну ситуацію, у якій одночасно поєднуються воєнне виснаження, економічний тиск і зростання міжнародної ізоляції.

    Експерти зазначають, що війна проти України стала для Росії затяжним конфліктом із великими втратами особового складу та техніки. Водночас Україна продовжує отримувати підтримку західних партнерів, а також розвиває власні оборонні технології, зокрема у сфері далекобійних систем і безпілотників.

    На цьому тлі європейські країни паралельно посилюють оборонні можливості, збільшують військові бюджети та розгортають нові оборонні ініціативи в межах НАТО. Альянс, за оцінками аналітиків, нарощує присутність від Арктики до Чорного моря, реагуючи на зміну безпекової ситуації в регіоні.

    У матеріалах також підкреслюється, що російська економіка, попри тимчасові доходи від енергоресурсів, залишається під значним тиском санкцій і воєнних витрат. Це, у поєднанні з довготривалою війною, може впливати на стратегічні рішення Кремля у майбутньому.

    Аналітики звертають увагу, що ускладнюється і зовнішньополітичне становище Росії. Частина традиційних партнерів у Європі втрачає вплив, а міжнародна ізоляція посилюється. Водночас у самій Європі зростає консенсус щодо необхідності довгострокового стримування Росії.

    Окремі дослідники, зокрема згаданий у матеріалах аналітик Юджин Румер, у роботі «Агресивна та виснажена: Росія після війни з Україною» описують сценарій, за якого після завершення війни Росія може стати ще більш непередбачуваною та небезпечною для Європи.

    Йдеться про ризик того, що накопичені військові ресурси, досвід ведення бойових дій та внутрішня політична динаміка можуть штовхати Росію до більш агресивної поведінки на міжнародній арені. У таких оцінках підкреслюється, що Європа залишається головним напрямком стратегічного інтересу Кремля.

    Інші експерти, зокрема Майкл Кофман, звертають увагу на те, що Росія не досягла заявлених цілей у війні проти України та стикається з дедалі більшими труднощами у підтримці темпів наступальних дій. Це, на їхню думку, може впливати на довгострокову стратегію Москви.

    У матеріалах також наводяться оцінки, що Росія вже веде елементи гібридної війни проти країн Заходу. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте раніше заявляв, що протягом найближчих років Росія може бути потенційно готовою до застосування сили проти Альянсу, якщо збережеться поточна динаміка конфліктів і мілітаризації.

    Окремо експерти звертають увагу на ризики тестування систем колективної безпеки НАТО, зокрема через можливі провокації в Балтійському регіоні. У цьому контексті згадуються сценарії тиску на країни Балтії, а також посилення військової присутності Росії поблизу кордону з Фінляндією.

    Також у матеріалах йдеться про те, що Росія може активізувати гібридні інструменти впливу на Європу, включно з інформаційними кампаніями та провокаціями. Подібні оцінки перегукуються із заявами представників українських структур, які наголошують на зростанні інформаційного тиску з боку Кремля.

    Зокрема, керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко зазначав, що Росія може посилювати дестабілізаційні інформаційні дії проти країн ЄС і НАТО з метою впливу на рівень підтримки України. Водночас він підкреслює, що такі спроби не матимуть стратегічного успіху через адаптацію європейських країн до нових загроз.

    Загальний висновок експертів, наведених у матеріалах, полягає в тому, що навіть у разі завершення активної фази війни проти України Росія може залишатися фактором довгострокової нестабільності для європейської безпеки.

    Європейські держави, у свою чергу, вже посилюють оборонні можливості та готуються до різних сценаріїв розвитку ситуації. Таким чином, війна в Україні розглядається не як ізольований конфлікт, а як частина ширшої трансформації системи безпеки в Європі.

  • У ЄС хочуть прискорити рішення про 90 млрд євро для України після виборів в Угорщині

    У ЄС хочуть прискорити рішення про 90 млрд євро для України після виборів в Угорщині

    Європейський Союз розраховує найближчим часом повернутися до розгляду питання масштабної фінансової допомоги Україні обсягом 90 млрд євро, а також ухвалення 20-го пакета санкцій проти Росії. Активізацію цього процесу в Брюсселі пов’язують із політичними змінами в Угорщині після поразки партії прем’єр-міністра Віктора Орбана на парламентських виборах.

    У Євросоюзі наголошують, що швидке ухвалення обох рішень є одним із ключових пріоритетів головування Кіпру, яке триває у першій половині 2026 року. Представники головування заявили, що мають намір винести ці питання на розгляд Комітету постійних представників ЄС (Coreper), щойно з’явиться політична можливість для досягнення консенсусу між державами-членами.

    Наразі ці питання офіційно не включені до порядку денного найближчих засідань Coreper, запланованих на 15 та 17 квітня у Брюсселі. Водночас дипломати не виключають, що підготовча робота вже триває, а ключові дискусії можуть відбутися під час неформального саміту лідерів ЄС, який запланований на 23–24 квітня в Нікосії.

    Європейські джерела зазначають, що до моменту фактичної передачі влади новому прем’єр-міністру Петеру Мадяру позиція Угорщини щодо українських питань навряд чи зазнає суттєвих змін. Очікується, що Мадяр офіційно вступить на посаду на початку травня, тому на квітневих зустрічах ЄС Угорщину все ще представлятиме Віктор Орбан.

    Саме уряд Орбана протягом останніх років неодноразово блокував або затримував рішення ЄС, пов’язані з підтримкою України, використовуючи право вето. Зокрема, йшлося як про санкційні пакети проти Росії, так і про фінансову допомогу Києву. Така позиція часто викликала критику з боку інших держав-членів ЄС, які звинувачували Будапешт у затягуванні ключових рішень у час війни.

    У березні 2026 року Орбан прямо заявив, що Угорщина не підтримає жодних рішень на користь України, включно з новим пакетом санкцій і кредитною підтримкою, поки Київ не відновить транзит російської нафти через трубопровід «Дружба». Це питання стало одним із головних каменів спотикання у відносинах між Будапештом та Брюсселем.

    Водночас, за інформацією дипломатичних джерел, у ЄС не виключають, що навіть до завершення своєї каденції Орбан може піти на часткові поступки, щоб розблокувати окремі рішення або зменшити напруження у відносинах із партнерами.

    Перемога опозиційної партії «Тиса» на чолі з Петером Мадяром відкриває можливість для перегляду зовнішньополітичного курсу Угорщини. Сам Мадяр уже заявив, що прагне відновити довіру до країни в межах Європейського Союзу та НАТО і зробити Будапешт більш передбачуваним партнером.

    У низці європейських столиць, зокрема в Берліні, вже висловили сподівання, що зміна влади в Угорщині дозволить швидше ухвалювати рішення щодо підтримки України, які раніше блокувалися. Це стосується як фінансової допомоги, так і санкційної політики проти Росії.

    Україна зі свого боку також активізує дипломатичні контакти з майбутнім керівництвом Угорщини. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Київ передав сигнали щодо можливих контактів між президентом Володимиром Зеленським і Петером Мадяром.

    Запланований пакет фінансової допомоги у 90 млрд євро розглядається в ЄС як один із ключових інструментів довгострокової підтримки України, зокрема для фінансування державного бюджету, відновлення економіки та забезпечення макрофінансової стабільності в умовах війни. Паралельно 20-й пакет санкцій має посилити тиск на Росію, зокрема в економічній та енергетичній сферах.

    Таким чином, подальший прогрес у цих питаннях значною мірою залежатиме від політичного переходу в Угорщині та готовності нового уряду змінити підхід до рішень, які потребують одностайної підтримки всіх країн-членів Європейського Союзу.

  • Рубіо їде до Європи: Україна стане головною темою переговорів

    Рубіо їде до Європи: Україна стане головною темою переговорів

    У Франції 26 березня стартує зустріч міністрів закордонних справ країн “Групи семи” (G7), у якій також візьме участь державний секретар США Марко Рубіо. Як повідомляють джерела, особлива увага під час дводенного заходу буде приділена Україні.

    До участі в окремій сесії запрошено міністра закордонних справ України Андрія Сибігу. За словами французьких дипломатів, перша сесія у п’ятницю буде повністю присвячена українському питанню.

    Очікується, що сторони обговорять подальшу підтримку України в енергетичній, економічній та військовій сферах, а також можливості посилення санкційного тиску на Росію. Окремим блоком стане питання відновлення Нового безпечного конфайнменту над зруйнованим реактором Чорнобильської атомної електростанції.

    Йдеться про об’єкт, який зазнав пошкоджень у лютому 2026 року внаслідок російського удару. Франція планує представити детальну оцінку вартості відновлювальних робіт, яка, за попередніми даними, становитиме щонайменше кілька сотень мільйонів євро.

    У Парижі розраховують, що під час зустрічі вдасться мобілізувати міжнародне фінансування для реалізації цього проєкту.

    Саміт у Серне-ла-Віль стане продовженням попередніх консультацій міністрів на полях Мюнхенської безпекової конференції. Європейські дипломати висловлюють сподівання, що вдасться зберегти конструктивний формат співпраці зі США, зокрема у питаннях санкцій та підтримки України.

    За словами співрозмовників, у європейських столицях розглядають Марко Рубіо як одного з союзників у нинішній американській адміністрації, який підтримує жорстку позицію щодо Росії.

    Водночас у ЄС наполягають, що саме війна в Україні має стати головною темою переговорів за участі США, попри інші глобальні виклики.

    Державний департамент США підтвердив, що під час візиту Рубіо до Європи обговорюватимуться ключові питання безпеки, включно з війною Росії проти України, ситуацією на Близькому Сході та загрозами глобальній стабільності.

    Західні медіа також зазначають, що окремою метою візиту Рубіо є спроба переконати союзників США переглянути підходи до політики щодо Ірану, яка вже призвела до зростання світових цін на енергоносії.

    Втім, позиція європейських країн залишається стриманою. За словами одного з дипломатів, Європа не вважає війну з Іраном своєю відповідальністю.

    Таким чином, зустріч у Франції може стати ключовою для узгодження позицій Заходу щодо подальшої підтримки України на тлі глобальних безпекових викликів.

    Детальніше про вплив міжнародних партнерів на внутрішньополітичні процеси в Україні та обговорення виборчого питання під час контактів зі США — читайте в нашому попередньому матеріалі.

  • Щоб захистити підтримку України, ЄС планує позбавити Орбана права блокувати санкції

    Щоб захистити підтримку України, ЄС планує позбавити Орбана права блокувати санкції

    Європейська Комісія розробляє правове рішення, яке дозволить позбавити Будапешт можливості заблокувати продовження санкцій проти Росії, що є ключовою умовою для використання понад 140 мільярдів євро російських активів на підтримку України. Про це повідомляють джерела Politico.

    Бельгія, на території якої розміщений кліринговий гігант Euroclear, побоюється: якщо санкційний режим проти Москви не буде продовжено одностайно, країна буде змушена повернути Росії відсутні мільярди з прибутків, отриманих від заморожених активів. Саме тому Брюссель наполягає на механізмі, який зніме ризики одностайного голосування.

    Санкції ЄС проти РФ нині мають поновлюватися кожні шість місяців і потребують одностайної підтримки всіх країн-членів. Це дає прем’єру Угорщини Віктору Орбану право заблокувати рішення — і поставити під загрозу схему використання доходів від російських активів.

    Щоб уникнути цього, Єврокомісія пропонує застосувати статтю 122 Договору ЄС, яка дозволяє ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю, якщо цього вимагає економічна ситуація та «солідарність між державами-членами».

    Юристи ЄС уже підтвердили, що таке тлумачення статті є можливим, оскільки зупинка санкцій спричинить економічні ризики для всього Союзу. Використання цієї норми дозволило б:

    — позбавити Угорщину можливості блокувати поновлення санкцій;
    — продовжувати санкції не раз на пів року, а один раз на три роки;
    — гарантувати безпеку механізму надання Україні фінансової допомоги із прибутків від активів РФ.

    Бельгія, де зберігається левова частка російських активів, побоюється, що у разі зриву санкцій країна юридично стане відповідальною за повернення заморожених коштів Росії. Йдеться про десятки мільярдів євро, які Euroclear отримав як прибуток від операцій з активами РФ.

    Саме цей ризик стримував Брюссель від погодження фінансової моделі допомоги Україні. Тому юридична «страховка» від Єврокомісії є вирішальною.

    За інформацією Politico, Єврокомісія прагне переконати прем’єра Бельгії Барта Де Вевера підтримати пакет, щойно буде готовий юридичний механізм.

    Питання повністю прив’язане до термінів: у разі провалу домовленостей до квітня бюджет України може вичерпатися, що поставить під загрозу стабільність державних фінансів під час війни.

    18 грудня відбудеться саміт ЄС, на якому лідери розглянуть питання російських активів та санкційного пакета. Повна пропозиція Бельгії щодо механізму позики очікується 3 грудня.

  • Німеччина погодилася використати заморожені російські активи на користь України

    Німеччина погодилася використати заморожені російські активи на користь України

    Німеччина вперше дала сигнал, що готова підтримати план Єврокомісії з використання заморожених російських активів для допомоги Україні. Йдеться про 172 мільярди євро, які зберігаються в брюссельському депозитарії Euroclear.

    Як повідомляє Politico, радник канцлера Фрідріха Мерца з європейських справ Міхаель Клаус заявив, що Берлін «відкритий для нових, юридично обґрунтованих рішень» щодо цих коштів. Це суттєвий розворот у політиці Німеччини, яка раніше блокувала будь-які нетрадиційні ідеї.

    Європейська комісія пропонує замінити заморожені активи борговими зобов’язаннями, гарантованими ЄС. Такий механізм дозволить уникнути звинувачень у незаконній конфіскації та при цьому відкрити шлях до фінансування військових потреб України.

    За інформацією видання, Берлін навіть чинить тиск на інші країни ЄС, аби ті підтримали цей план. Уже наступного тижня його обговорять на неформальній зустрічі лідерів у Копенгагені.

    «Українцям потрібні гроші для закупівлі зброї, і варіантів не так багато», — підкреслив Клаус.

    Водночас джерела Politico уточнюють: Німеччина виступає за використання «репараційного кредиту» саме на військову підтримку, а не на відновлення інфраструктури.

    Москва, у свою чергу, погрожує переслідувати будь-які держави, які наважаться використати її заморожені кошти.

  • Фіцо заявив, що чинитиме опір вступу України до НАТО стільки, скільки залишатиметься на посаді

    Фіцо заявив, що чинитиме опір вступу України до НАТО стільки, скільки залишатиметься на посаді

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що активно чинитиме опір вступу України до НАТО, поки залишатиметься на своїй посаді. Про це він сказав в інтерв’ю китайському телебаченню, повідомляє «Голос Америки».

    Видання пише, що Роберт Фіцо виступив проти міжнародних санкцій щодо Росії, з якими також не згоден Пекін.

    Словацький керівник також фактично поклав на західні країни відповідальність за війну в Україні.

    Фіцо сказав, що підтримує гуманітарну та економічну допомогу Україні і заявив про бажаність українського вступу до ЄС, але чинитиме опір членству України в НАТО, пояснивши, що це могло б призвести до «спалаху третьої світової війни».

    Прем’єр сказав, що поки він буде словацьким прем’єр-міністром, то виступатиме проти прийняття України до Альянсу.

    «Україна може бути частиною ЄС, але зовсім не може бути членом НАТО», – наголосив Роберт Фіцо.