Позначка: САП

  • НАБУ викрило топпосадовця МВС у корупційних схемах на 16 млн

    НАБУ викрило топпосадовця МВС у корупційних схемах на 16 млн

    НАБУ та САП викрили масштабну корупційну схему за участю колишнього високопосадовця Міністерства внутрішніх справ України. Його підозрюють у розкраданні бюджетних коштів, хабарництві та махінаціях із закупівлею обладнання.

    За даними НАБУ, корупційна схема діяла впродовж 2018-2019 років. Підприємець, який постачав обладнання для відеоспостереження та контролю доступу до будівель МВС, значно завищував його вартість. Попри це, у 2020 році державна установа придбала це обладнання, що спричинило збитки державному бюджету на понад 16 мільйонів гривень.

    У той же період через громадську організацію підприємця високопосадовець отримав чотири преміум-автомобілі загальною вартістю понад 6 мільйонів гривень. Після його звільнення автомобілі залишилися у його власності – їх передали через формальні договори дарування.

    За інформацією НАБУ, такі дії містять ознаки зловживання владою та одержання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах. Наразі тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин та осіб, причетних до схеми.

    Ця справа вкотре підкреслює проблему корупції в державних органах України. У разі доведення вини, колишньому посадовцю загрожує тривалий термін ув’язнення, а також конфіскація незаконно отриманого майна.

  • “Укрзалізниця” втратила 140 млн через дії депутата

    “Укрзалізниця” втратила 140 млн через дії депутата

    Чинний народний депутат України опинився в центрі корупційного скандалу, пов’язаного із закупівлею кабельної продукції для АТ “Укрзалізниця”. За версією слідства, він став співорганізатором схеми, що завдала державному підприємству збитків на понад 140 мільйонів гривень. Підозрюваному загрожує від 7 до 12 років ув’язнення.

    Як повідомляють у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) і Національному антикорупційному бюро (НАБУ), схема передбачала змову між депутатом, підприємцем та іншими особами, які забезпечували постачання кабельної продукції “Укрзалізниці” за цінами, що значно перевищували ринкові.

    “Народний депутат, використовуючи свій вплив, створив умови для реалізації корупційної схеми. Зловмисники, серед яких були посадовці “Укрзалізниці” та неформальні куратори закупівель, забезпечували перемогу підконтрольних компаній на тендерах, отримуючи вигоду за рахунок завищення цін”, — повідомляє НАБУ.

    Хоча правоохоронці офіційно не називають імені народного депутата, за даними журналіста Олега Новікова, мова йде про Віктора Бондара — позафракційного депутата, співголову депутатської групи “За майбутнє”.

    Бондар — політик із багаторічним досвідом, який обіймав ключові посади в уряді та адміністрації президента, був міністром транспорту, головою Дніпропетровської області, а також членом кількох парламентських комітетів.

    У справі фігурує ще 7 осіб, серед яких — столичний підприємець Володимир Котляр, а також посадовці “Укрзалізниці”, які, за версією слідства, забезпечували реалізацію злочинної схеми.

    НАБУ та САП уже повідомили про підозру всім учасникам. Наразі слідство триває, а правоохоронці вживають заходів для повернення завданих збитків.

  • НАБУ та САП оголосили підозру народній депутатці України

    НАБУ та САП оголосили підозру народній депутатці України

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) повідомили про підозру чинній народній депутатці України у внесенні недостовірних даних до електронної декларації.

    Мова йде про Ірину Кормишкіну.

    Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на НАБУ.

    За даними слідства, у декларації за 2023 рік вона не зазначила дані про будинок й дві земельні ділянки, які перебували у неї в користуванні.

    Кваліфікація дій підозрюваної: ч. 2 ст. 366-2 КК.

    Ця народна обраниця вже є підозрюваною у справі щодо незаконного збагачення. За даними слідства, у 2021-2022 рр. вона набула у власність активи на суму понад 20 млн грн. За них згодом було придбано будинок, який й не відобразила у декларації нардепка.

  • НАБУ взялося за депутатку “Слуги народу” через незаконне збагачення

    НАБУ взялося за депутатку “Слуги народу” через незаконне збагачення

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про підозру одній із народних депутаток України. Йдеться про незаконне збагачення та внесення недостовірних даних до електронної декларації.

    За інформацією слідства, у 2021–2023 роках депутатка отримала активи на понад 20 млн грн, що значно перевищує її офіційні доходи. Попри офіційну нерозголошеність імені, ЗМІ та журналісти вказують на Ірину Кормишкіну (раніше Аллахвердієва), членкиню фракції “Слуга народу”.

    Схема незаконного збагачення

    Як встановили слідчі, депутатка не задекларувала житловий будинок та дві земельні ділянки вартістю понад 17 млн грн, які використовувала у 2023 році. Ці об’єкти не були зазначені у її електронній декларації. Майно придбане за необґрунтовані активи, джерела яких значно перевищують її офіційні доходи.

    Їй інкримінують умисне внесення недостовірних даних до декларації (ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України). У разі доведення провини, депутатці загрожує штраф або обмеження волі.

    Це вже не перший антикорупційний скандал за участі Кормишкіної. У жовтні 2024 року їй висунули підозру за ст. 368-5 КК України – незаконне збагачення. Слідство встановило, що у 2021–2022 роках вона придбала активи на суму понад 20 млн грн, тоді як її дохід за цей період становив лише 2,7 млн грн.

    Серед придбань фігурував розкішний будинок поблизу Одеси, де вона зараз мешкає. За цією статтею передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років із забороною займати певні посади до трьох років.

    Ірина Кормишкіна стала відомою у червні 2020 року після сексистського скандалу. Тодішній голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія та його заступник Олександр Корнієнко під час розмови назвали її “корабельною сосною”. Скандал спричинив суспільний резонанс, а Корнієнко вибачився публічно.

    Окрім того, журналісти-розслідувачі неодноразово звертали увагу на стиль життя депутатки. Наприклад, у 2022 році вона отримала подарунки на понад 19 млн грн, включаючи швейцарський годинник Defy Midnight за 310 тис. грн. Також у її власності з’явився автомобіль Mercedes-Benz S500L, який, за словами депутатки, обійшовся їй у 1 млн грн, хоча експерти оцінювали його ринкову вартість у 4,4 млн грн.

    Розслідування НАБУ може стати важливим прецедентом у боротьбі з незаконним збагаченням серед українських політиків. Проте залишається питання: чи понесе депутатка відповідальність, враховуючи резонансні скандали, які часто закінчуються без реального покарання?

  • НАБУ і САП висунули підозру в.о. голови Державної митної служби через недекларування майна

    НАБУ і САП висунули підозру в.о. голови Державної митної служби через недекларування майна

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) повідомили про підозру виконувачу обов’язків голови Державної митної служби Сергію Звягінцеву. Його звинувачують у недекларуванні нерухомості, вартість якої перевищує $100 тисяч.

    Про це йдеться в повідомленні НАБУ та пресслужби САП.

    Слідство встановило, що у своїх електронних деклараціях за 2021–2023 роки посадовець не зазначив інформацію про будинок площею 236,8 квадратних метрів, розташований на земельній ділянці під Києвом. Нерухомість була оформлена на батька дружини Звягінцева, але фактичним власником і розпорядником майна був сам підозрюваний разом із сім’єю.

    Такі дії кваліфікуються за частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України, умисне подання суб’єктом декларування недостовірних відомостей у декларації.

    За оцінками слідчих, загальна вартість будинку та ділянки перевищує $100 тисяч. У САП наголосили, що нерухомість, попри формальне оформлення на родича дружини, фактично належала родині Звягінцева.

    Розслідування було розпочато за власними напрацюваннями детективів НАБУ та прокурорів САП.

    САП повідомила, що розслідування триває. Наразі йде перевірка інших можливих фактів приховування майна посадовцем. Якщо провину Звягінцева буде доведено, йому загрожують кримінальні наслідки згідно з чинним законодавством.

    Нагадаємо, міський голова Яремчого на Івано-Франківщині Андрій Мироняк за 2023 рік задекларував дохід своєї сім’ї в розмірі 35 621 097 гривень.

  • В Австрії заарештовано елітні авто підозрюваних у корупції, пов’язаній із Фондом держмайна України

    В Австрії заарештовано елітні авто підозрюваних у корупції, пов’язаній із Фондом держмайна України

    Австрійські правоохоронці арештували низку елітних автомобілів, які належали учасникам злочинної організації, пов’язаної з масштабними корупційними схемами у Фонді державного майна України (ФДМУ). Серед підозрюваних фігурує ексголова ФДМУ Дмитро Сенниченко, якого слідство вважає організатором оборудок.

    Австрійські правоохоронці заарештували автомобілі преміумкласу, якими користувалися підозрювані у корупційних злочинах, пов’язаних із діяльністю Фонду державного майна України (ФДМУ).

    Про це повідомили в НАБУ.

    За інформацією, оприлюдненою правоохоронними органами, це рішення було виконано в межах постанови Вищого антикорупційного суду України.

    В Австрії арештовано елітні автомобілі учасників злочинної організації, пов’язаної з Фондом держмайна України

    В Австрії арештовано елітні автомобілі учасників злочинної організації, пов’язаної з Фондом держмайна України. Фото: НАБУ в Telegram

    Раніше, у межах розслідування цієї ж справи, французькі правоохоронці арештували нерухомість учасників злочинної організації загальною вартістю майже 6,5 млн євро. Наразі тривають заходи щодо встановлення іншого майна підозрюваних, а також їх розшуку та екстрадиції.

    Суть справи

    Злочинна організація, за даними НАБУ та САП, складалася з десяти осіб, серед яких:

    • колишній голова ФДМУ Дмитро Сенниченко, якого слідство вважає організатором;
    • його радник;
    • двоє виконувачів обов’язків директорів АТ «Одеський припортовий завод» (ОПЗ);
    • в.о. керівника АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (ОГХК);
    • двоє власників компанії-переможця аукціону на ОПЗ;
    • двоє фізичних осіб, які були співучасниками злочину.

    Організацію викрили у корупційних схемах, що охоплювали два великі державні підприємства: Одеський припортовий завод і Об’єднану гірничо-хімічну компанію.

    У 2020-2021 роках Сенниченко через лояльних членів наглядової ради домігся призначення керівника ОПЗ, який укладав невигідні контракти з підконтрольними компаніями. Через ці дії завод недоотримав понад 300 млн гривень.

    На ОГХК діяли аналогічні схеми: керівник, призначений за вказівкою Сенниченка, продавав титановмісну сировину через підконтрольну компанію за заниженими цінами, а товар перепродувався за ринковими цінами.

    Правоохоронці продовжують розслідування та працюють над екстрадицією підозрюваних. Арешт активів за кордоном є частиною міжнародної співпраці для повернення вкрадених коштів до державного бюджету України.

  • НАБУ, САП та СБУ викрили багатомільйонну корупційну схему в закупівлях ЗСУ

    НАБУ, САП та СБУ викрили багатомільйонну корупційну схему в закупівлях ЗСУ

    НАБУ, САП та СБУ спільно викрили масштабну корупційну схему, в результаті якої було переплачено 27,3 млн грн під час закупівлі оборонної продукції для Сил логістики Збройних Сил України.

    Як повідомляє «Закон і Бізнес», слідство виявило, що керівники двох структурних підрозділів Центрального управління забезпечення авіації та протиповітряної оборони Озброєння Командування Сил логістики ЗСУ зловживали службовим становищем на користь приватних компаній, які брали участь у тендерах. За допомогою посадовців, на тендери подавалися цінові пропозиції від визначених учасників, що мали створити вигляд конкурентної боротьби. При цьому більш вигідні пропозиції від інших учасників або були проігноровані, або свідомо спотворені.

    Завдяки цим махінаціям ЗСУ уклали невигідні контракти на закупівлю авіаційних комплектуючих, що призвело до переплати 27,3 млн грн. За даними слідства, ці закупівлі супроводжувалися суттєвим завищенням цін на продукцію від іноземних виробників.

    Обом посадовцям оголошено підозру за зловживання службовим становищем, передбачене ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України. Наразі розслідування триває, і правоохоронці досліджують весь ланцюг закупівлі від іноземного постачальника до ввезення товарів в Україну.

  • Суд дозволив Коболєву виїзд за кордон, залишивши заставу в 107 млн грн

    Суд дозволив Коболєву виїзд за кордон, залишивши заставу в 107 млн грн

    Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення не продовжувати обов’язки, покладені на ексголову правління НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва, якого підозрюють у незаконному отриманні премії в розмірі 229 млн грн. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП).

    “У зв’язку з тим, що термін дії обов’язків, покладених на колишнього голову правління НАК “Нафтогаз України”, закінчувався 12.11.2024, прокурор САП 01.11.2024 звернувся до суду з клопотанням про їх продовження. Проте наступні судові засідання, на яких суд мав розглянути вказане клопотання, а саме 05.11.2024 та 08.11.2024, не відбулись за ініціативою суду. Натомість 01.11.2024 головуючий колегії суддів надав дозвіл вказаному обвинуваченому на виїзд за кордон з 04.11.2024 по 25.11.2024″, – повідомили УНН у САП.

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура, як зазначається, 08.11.2024 та 11.11.2024 направила на адресу ВАКС листи з вимогою розглянути клопотання про продовження запобіжного заходу до закінчення його строку.

    “Проте додаткове засідання так і не було призначено. Як наслідок, строк дії обов’язків, покладених на обвинуваченого, сплив”, – зазначили у САП.

    У відомстві зауважили, що на обвинуваченого до 12.11.2024 було покладено такі обов’язки: повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками; здати на зберігання до Державної міграційної служби України паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

    “На сьогодні в обвинуваченого наявний запобіжний захід лише у вигляді застави в розмірі 107 млн грн. Наразі вирішується питання щодо звернення до суду з клопотанням про повторне накладення процесуальних обов’язків на обвинуваченого”, – вказали у САП.

    19 січня 2023 року колишньому голові правління НАК “Нафтогаз України” Андрію Коболєву повідомили про підозру у зловживанні своїм службовим становищем, забезпечивши собі виплату премій вище за максимально допустиму на понад 229 млн гривень.

    У вересні минулого року ВАКС зменшив розмір застави Андрію Коболєву з 229,25 млн гривень до 107,12 млн гривень.

  • ВАКС порушує Конституцію України, – Європейська комісія

    ВАКС порушує Конституцію України, – Європейська комісія

    У новому звіті Європейської комісії, прийнятому в понеділок, виявлено, що Вищий антикорупційний суд в Україні став занадто залежним від НАБУ та САП. Словом європейських експертів, така залежність ставить під сумнів ефективність судової системи та її здатність працювати незалежно, що є порушенням основних принципів Конституції України.

    Харківська правозахисна група повідомила про критичний тіньовий звіт Європейської комісії, у якому йдеться про те, що Вищий антикорупційний суд стає дедалі залежнішим від НАБУ і САП. Його судді дозволяють цим антикорупційним органам порушувати Конституцію в частині прав людини.

    Зокрема, ВАКС ніяк не реагує на постійні зливи інформації від НАБУ і САП контрольованим активістам. Ті, своєю чергою, паплюжать людей, публічно призначають їх винними ще до судового рішення, яке потім може бути й виправдувальним. Таким чином, порушується презумпція невинуватості.

    «Будь-який суд має бути незалежним від слідчих органів, бо інакше це вже не суд», – коментують критичний звіт Єврокомісії щодо ВАКС у Харківській правозахисній групі.

    Це не перший скандал навколо Вищого антикоррсуду. Раніше повідомлялося про суддю апеляційної палати ВАКС Миколу Глотова – він у війну обзавівся лакшері автомобілем за кілька мільйонів, але розплакався після того, як йому заявили відвід. Цей «плаксивий суддя» виявився затятим прихильником «совкового» обвинувального підходу і «правосуддя» на користь НАБУ-САП, – зазначають правозахисники.

  • Ексдиректора “Агентства місцевих доріг Полтавщини” Олексія Басана підозрюють у корупції 

    Ексдиректора “Агентства місцевих доріг Полтавщини” Олексія Басана підозрюють у корупції 

    НАБУ та САП оголосили про думку колежному керівнику підприємства державного “Агентство місцевих доріг Полтавської області” Олексію Басану. Його вважають у корупційних діях, відміченні коштів та недостовірному декларуванні на суму 35,8 мільйонів гривень.

    Про це повідомив журналіст Олег Новіков.

    Слідство зазначає, що у 2020-2023 роках Басан набув у власність низку дорогих активів, зокрема нерухомість, земельні ділянки та криптовалюту.

    “За даними слідства, нова підозра Басана стосується відмивання коштів та недостовірного декларування. Зокрема, на той час директор Агентства місцевих доріг Полтавщини придбав житловий будинок на 200,3 кв. м з гаражем, будинком охорони, господарською будівлею та басейном у передмісті Полтави вартістю 13,7 млн грн”, — зазначили представники НАБУ та САП.

    Крім того, підозра включає інші великі активи, такі як:

    • земельну ділянку на 40 соток під будівлею вартістю 1,7 млн грн;
    • квартиру на понад 100 кв. м вартістю 3,2 млн грн у Полтаві;
    • майнові права на 6 квартир у новобудовах Полтави загальною вартістю 7,7 млн грн;
    • 73 земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 146 га на території Полтавської області;
      водний мотоцикл з автопричепом;
    • криптовалюту різних видів на суму, еквівалентну 180 тис. USDT, що на момент придбання становило 6,6 млн грн.

    На активи наклали арешт, оскільки, як зазначив директор НАБУ Олександр Новіков, “слідство вважає, що Басан з метою приховування походження майна та його наявності оформив активи на родичів, залишивши за собою лише криптовалюту, яку не декларував. Родичі не мали законного доходу для отримання такого майна.”

    Ще у 2019 році Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження проти Басана. У вересні 2022 року йому оголосили підозру та тимчасово звільнили з посади через призов на військову службу.

    Справу продовжували розглядати в суді. У жовтні 2022 року Вищий антикорупційний суд змінив запобіжний захід для Басана, зобов’язавши його внести 3,7 млн грн застави замість особистого зобов’язання. У січні 2023 року його звинуватили у зловживанні службовим становищем.

    За матеріалами досудового слідства, з 20 по 22 грудня 2018 року, Басан уклав 22 однотипні договори на розробку проектно-кошторисної документації для ремонту ділянок доріг, таких як Чорнухи – Лубни та Миргород – Велика Багачка. Як зазначили в слідстві, при укладанні угод закупівлі було штучно поділено, щоб уникнути відкритих торгів. Це дозволило приватним підприємствам отримати неправомірну вигоду в понад 5 млн грн завдяки завищенню вартості проєктних робіт.

    Окрім цього, у грудні 2018 року Басан, за версією слідства, здійснив нецільове використання бюджетних коштів, укладаючи договори на капітальний ремонт доріг, що також призвело до завищення сум оплат.

    Розгляд апеляцій на ці звинувачення триває.