Golovnitemu.com

Позначка: САП

  • Обшуки одразу у трьох облуправліннях Нацполіції: що відбувається і чи пов’язано це зі справами НАБУ

    Обшуки одразу у трьох облуправліннях Нацполіції: що відбувається і чи пов’язано це зі справами НАБУ

    20 травня в Україні одночасно розпочалися слідчі дії у головних управліннях Національної поліції одразу трьох областей — Тернопільської, Житомирської та Івано-Франківської. Інформацію про проведення обшуків офіційно підтвердила речниця Національної поліції України Юлія Гірдвіліс.

    За її словами, правоохоронці наразі сприяють проведенню всіх необхідних процесуальних дій, однак подробиці кримінального провадження офіційно не розголошуються. Саме через брак деталей ситуація вже викликала значний резонанс у медіа та соцмережах, адже обшуки одночасно в кількох регіональних управліннях Нацполу — явище для України доволі рідкісне.

    Відомо, що слідчі дії проходять у Головних управліннях Нацполіції у Тернопільській, Житомирській та Івано-Франківській областях. Наразі не повідомляється, чи йдеться про одну спільну справу, чи про кілька окремих проваджень. Також офіційно не названо орган, який проводить обшуки, однак у публічному просторі активно обговорюється можливий зв’язок із масштабними антикорупційними розслідуваннями, які останніми днями активізували НАБУ та САП.

    Ситуація привернула додаткову увагу через те, що лише напередодні, 19 травня, детективи НАБУ та прокурори САП провели масштабні обшуки у Верховному Суді. Слідчі дії тоді відбувалися як за місцем роботи окремих суддів, так і вдома та в транспортних засобах фігурантів справи. Під обшуки потрапили чинні та колишні судді, а також колишній голова Верховного Суду, справа якого вже слухається у Вищому антикорупційному суді. Того ж дня стало відомо, що антикорупційні органи розширили коло підозрюваних і оголосили нові підозри трьом чинним суддям та одному судді у відставці.

    На цьому тлі одночасні обшуки в регіональних підрозділах поліції багато хто сприйняв як продовження серії масштабних правоохоронних операцій. Водночас офіційного підтвердження такого зв’язку наразі немає.

    У Нацполіції поки утримуються від коментарів щодо суті справи. Не повідомляється і про можливі підозри, затримання чи конкретних посадовців, яких перевіряють слідчі. Правоохоронці також не уточнюють, чи стосуються обшуки можливих корупційних злочинів, перевищення службових повноважень або інших кримінальних правопорушень.

    В українській правоохоронній системі одночасні обшуки в кількох регіонах зазвичай свідчать або про міжрегіональне провадження, або про координацію дій великої групи осіб. Подібні операції часто проводять у справах щодо незаконного обігу наркотиків, тіньових фінансових схем, «кришування» бізнесу або зловживань у самих правоохоронних органах.

    Зокрема, останніми роками Тернопільська, Івано-Франківська та Житомирська області вже фігурували у масштабних кримінальних провадженнях щодо незаконного обігу наркотичних речовин, діяльності організованих груп та корупційних схем у різних державних структурах. Раніше поліція Тернопільщини повідомляла про викриття міжрегіональної мережі наркоторговців, які діяли через Telegram-канали та реалізовували заборонені речовини по всій Україні.

    Окрему увагу експертів зараз привертає той факт, що обшуки відбуваються саме в обласних управліннях, а не в окремих районних підрозділах поліції. Це може свідчити про інтерес слідства до керівного або організаційного рівня роботи структур.

    Паралельно в українському інформаційному просторі триває хвиля гучних правоохоронних та антикорупційних справ. Окрім розслідувань щодо суддівського корпусу, останніми днями медіа повідомляли про обшуки в окремих університетах, державних структурах та підприємствах. На цьому тлі події в облуправліннях Нацполіції можуть стати частиною ширшої кампанії з перевірки роботи державних інституцій.

    Водночас юристи наголошують: сам факт проведення обшуків не означає автоматичного висунення підозр чи доведення вини. На цьому етапі слідчі лише збирають документи, техніку, можливі докази та перевіряють обставини справи.

    Станом на ранок 20 травня офіційної інформації про результати обшуків немає. Також невідомо, чи були вилучені документи, носії інформації або чи проводяться допити посадовців. Не виключено, що більше деталей правоохоронці повідомлять уже найближчими годинами або після завершення активної фази слідчих дій.

    Суспільний інтерес до ситуації залишається високим ще й через загальний запит на очищення правоохоронної системи та посилення антикорупційної політики в умовах війни. Останніми роками Україна перебуває під пильною увагою міжнародних партнерів щодо реформування судової та правоохоронної систем, а кожне масштабне розслідування проти посадовців автоматично стає предметом широкого обговорення.

    Наразі правоохоронні органи закликають не поширювати неперевірену інформацію та чекати офіційних повідомлень щодо причин і результатів обшуків.

  • Батько Єрмака їздив до Росії вже після призначення сина в ОП: спливли нові деталі розслідування

    Батько Єрмака їздив до Росії вже після призначення сина в ОП: спливли нові деталі розслідування

    Батько колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака Борис Єрмак відвідував Росію вже після того, як його син отримав посаду в команді президента Володимира Зеленського. Про це йдеться у новому розслідуванні проєкту «Схеми».

    Журналісти з посиланням на бази даних авіаперельотів стверджують, що у листопаді 2019 року Борис Єрмак здійснив поїздку до Санкт-Петербурга транзитом через Білорусь.

    За даними розслідувачів, 2 листопада він вилетів із Мінська до аеропорту «Пулково», а вже 6 листопада повернувся назад в Україну.

    У матеріалі також зазначається, що разом із Борисом Єрмаком до Росії нібито їздила і його дружина, яка народилася у Санкт-Петербурзі.

    Поїздка, як наголошують журналісти, відбулася через кілька місяців після того, як Андрій Єрмак став помічником президента Володимира Зеленського.

    Новий резонанс навколо родини Єрмаків виник на тлі нещодавньої підозри самому екскерівнику Офісу президента.

    11 травня НАБУ та САП повідомили Андрію Єрмаку про підозру у справі щодо ймовірного відмивання коштів під час будівництва елітного котеджного містечка у Козині під Києвом.

    За версією слідства, у межах схеми могли бути легалізовані близько 460 мільйонів гривень.

    У справі також фігурують бізнесмен Тимур Міндіч, який, за даними слідства, залишив Україну, а також колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов.

    14 травня суд обрав Андрію Єрмаку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 140 мільйонів гривень.

    Вже 18 травня він вийшов із СІЗО після внесення повної суми застави.

    Публікація «Схем» викликала активне обговорення у соцмережах, оскільки йдеться про період, коли відносини між Україною та Росією вже залишалися вкрай напруженими після початку війни на Донбасі та анексії Криму.

    Наразі сам Андрій Єрмак публічно не коментував інформацію щодо поїздки свого батька до Росії у 2019 році.

  • НАБУ прийшло до Верховного Суду: у справі про корупцію проводять масштабні обшуки

    НАБУ прийшло до Верховного Суду: у справі про корупцію проводять масштабні обшуки

    У вівторок, 19 травня, детективи НАБУ та прокурори САП проводять масштабні обшуки у Верховному Суді в межах розслідування корупційної справи. Слідчі дії відбуваються за місцями роботи, проживання та у транспортних засобах чинних і колишніх суддів найвищої судової інстанції країни.

    Про це офіційно повідомило НАБУ.

    За даними правоохоронців, обшуки також проводять у колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва, справа якого вже слухається у Вищому антикорупційному суді. Деталі нових слідчих дій у НАБУ та САП поки офіційно не розкривають, однак пообіцяли оприлюднити додаткову інформацію пізніше.

    За інформацією правоохоронців, слідчі дії відбуваються одразу за кількома адресами. Йдеться не лише про службові кабінети суддів, а й про приватне майно та автомобілі фігурантів справи. На оприлюднених фото видно співробітників НАБУ у приміщенні суду та під час проведення процесуальних дій.

    Нинішні обшуки фактично стали продовженням однієї з найгучніших антикорупційних справ в українській судовій системі за останні роки — справи ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва.

    Нагадаємо, 15 травня 2023 року правоохоронці затримали Князєва за підозрою в отриманні хабаря у розмірі 2,7 мільйона доларів. На той момент він очолював Верховний Суд. Слідство заявляло, що гроші нібито передавалися за ухвалення рішення на користь одного з українських бізнесменів.

    Того ж тижня пленум Верховного Суду достроково припинив повноваження Князєва як голови суду. Скандал став безпрецедентним для української судової системи, адже вперше в історії незалежної України на хабарі затримали керівника Верховного Суду.

    Після арешту справа Князєва неодноразово привертала увагу через зміну розміру застави. Спочатку суд визначив рекордну суму, однак згодом її кілька разів зменшували. У підсумку 31 січня 2024 року Князєв вийшов із СІЗО після внесення застави у понад 18 мільйонів гривень. Це стало сьомим переглядом розміру застави у справі.

    Паралельно Вища рада правосуддя розглядала питання щодо надання згоди на затримання, тримання під вартою та тимчасове усунення судді від здійснення правосуддя.

    Нинішні обшуки можуть свідчити про подальше розширення антикорупційного розслідування. Офіційно НАБУ не уточнює, чи йдеться про нові епізоди у справі Князєва, чи про окреме провадження щодо інших представників судової системи.

    На тлі війни та постійних вимог західних партнерів щодо реформування судової системи подібні розслідування набувають особливого політичного значення. Україна неодноразово декларувала боротьбу з корупцією як одну з ключових умов для інтеграції до Європейського Союзу та подальшого отримання міжнародної фінансової допомоги.

    Останніми тижнями українські правоохоронці активізували масштабні антикорупційні перевірки в різних державних структурах. Кілька днів тому правоохоронці провели серію обшуків у посадовців ТЦК та СП по всій Україні.

    Тоді поліцейські та слідчі здійснили 44 обшуки у 16 регіонах держави. Під час слідчих дій вилучили елітні автомобілі, великі суми готівки та документи, що можуть свідчити про незаконне збагачення окремих посадовців. Загальна сума виявлених коштів сягнула майже 92 мільйонів гривень.

    На цьому тлі нові обшуки у Верховному Суді можуть стати ще одним гучним ударом по репутації української судової системи, яка вже тривалий час перебуває під пильною увагою суспільства та міжнародних партнерів.

  • Єрмак після СІЗО: подякував за заставу і заявив, що не виїжджатиме з України

    Єрмак після СІЗО: подякував за заставу і заявив, що не виїжджатиме з України

    Колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак прокоментував своє звільнення з-під варти після внесення застави, подякувавши всім, хто долучився до збору необхідної суми, та наголосивши, що не має наміру залишати Україну.

    Відповідну заяву він оприлюднив після виходу із СІЗО, підкресливши, що отримана підтримка стала для нього важливою у період, який він назвав складним і випробувальним. За його словами, як люди з близького оточення, так і ті, з ким він не знайомий особисто, допомогли зібрати кошти для внесення застави, визначеної судом.

    “Щиро вдячний кожному, хто долучився до збору необхідної суми застави — як людям, з якими я знайомий особисто, так і тим, кого поки що не знаю. Дякую всім, хто підтримує мене в цей непростий момент. Справедливість варта того, щоб за неї боротися”, — зазначив Єрмак у своєму зверненні.

    Він також наголосив, що й надалі категорично заперечує всі висунуті проти нього звинувачення та вважає їх безпідставними. За словами колишнього посадовця, він має намір відстоювати свою позицію виключно у правовий спосіб, співпрацюючи з адвокатами та використовуючи всі передбачені законом механізми захисту.

    Окремо Єрмак підкреслив, що поважає судову систему та правоохоронні органи, але водночас наполягає на своїй невинуватості. Він заявив, що не планує ухилятися від слідчих дій і готовий брати участь у всіх процесуальних процедурах, які можуть бути призначені у межах кримінального провадження.

    Найбільший акцент у його заяві був зроблений на запевненні, що він не має наміру залишати Україну.

    “Я нікуди не тікав і не збираюся. Я залишаюся в Україні та продовжу робити те, що робив увесь цей час — працювати на користь моєї держави, допомагати військовим, полоненим і людям, які потребують підтримки”, — заявив Єрмак.

    Після виходу з-під варти на нього, згідно з рішенням суду, продовжують діяти процесуальні обмеження, пов’язані з кримінальним провадженням. Серед них — обов’язок з’являтися за викликом слідства та суду, повідомляти про зміну місця проживання або роботи, а також обмеження на виїзд за межі України без відповідного дозволу.

    Нагадаємо, 18 травня Єрмак вийшов із СІЗО після внесення застави у розмірі 140 мільйонів гривень. Рішення про тримання під вартою з альтернативою застави ухвалив Вищий антикорупційний суд 14 травня.

    За матеріалами слідства, колишнього керівника Офісу президента підозрюють у причетності до схеми легалізації коштів, яка могла бути пов’язана з будівництвом елітного котеджного містечка “Династія” у Козині на Київщині. Правоохоронці також перевіряють можливі джерела походження коштів, які, за версією слідства, могли надходити з корупційних схем у сфері енергетики.

    Єрмак своєї вини не визнає та називає всі звинувачення політично мотивованими й безпідставними. Розслідування у справі триває.

  • У Раді розкритикували урядову антикорстратегію через ЄС-порушення

    У Раді розкритикували урядову антикорстратегію через ЄС-порушення

    Голова комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна заявила про суттєві розбіжності між парламентським комітетом і урядом щодо проєкту Антикорупційної стратегії України на 2026–2030 роки. За її словами, урядова версія документа не враховує низку ключових положень, які безпосередньо пов’язані з виконанням євроінтеграційних зобов’язань України та можуть впливати на подальший рух до членства в Європейському Союзі.

    Про це Анастасія Радіна повідомляє у Facebook. Радіна стверджує, що уряд уже схвалив власний варіант стратегії 15 травня без широкого публічного обговорення, тоді як офіційного оприлюднення документа на момент її заяви на сайті Верховної Ради не було, хоча текст перебуває в її розпорядженні. Вона підкреслила, що ситуація викликає занепокоєння через відсутність належної координації між гілками влади у формуванні стратегічних антикорупційних рішень.

    За словами Радіної, урядовий проєкт не включає низку реформ, які вважаються критичними для посилення незалежності антикорупційної інфраструктури. Зокрема, йдеться про реформування процедури призначення генерального прокурора, запровадження прозорого та незалежного конкурсу для обрання керівника Державного бюро розслідувань, а також розширення процесуальної автономії Спеціалізованої антикорупційної прокуратури без необхідності додаткових погоджень із генеральним прокурором. На думку очільниці комітету, вилучення цих положень суттєво послаблює інституційну спроможність антикорупційної системи.

    Радіна також наголосила, що такі зміни суперечать зобов’язанням України в межах європейської інтеграції, зокрема так званим проміжним бенчмаркам, які використовуються Європейським Союзом для оцінки прогресу країн-кандидатів. Вона заявила, що ці критерії є невід’ємною частиною переговорного процесу щодо вступу України до ЄС і їх невиконання може вплинути на темпи інтеграції.

    Окремо депутатка згадала так званий “план Качки-Кос”, який у політичних дискусіях використовується як орієнтир для низки реформ у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. За її словами, урядовий документ не враховує його ключових положень, що може свідчити про відхід від попередніх домовленостей та узгоджених дорожніх карт реформ.

    Вона підкреслила, що антикорупційна стратегія є не просто внутрішнім політичним документом, а елементом ширшої системи зобов’язань України перед міжнародними партнерами. Зокрема, йдеться про фінансову підтримку з боку ЄС, де частина коштів у межах великої кредитної програми на десятки мільярдів євро прямо пов’язана з виконанням реформ у сфері верховенства права, судової системи та антикорупційної політики.

    У Національному агентстві з питань запобігання корупції раніше повідомляли, що до парламенту було подано два альтернативні варіанти Антикорупційної стратегії — від Кабінету міністрів і від профільного парламентського комітету. Обидва документи базуються на єдиній законодавчій основі, розробленій НАЗК, однак відрізняються підходами до інституційних реформ і розподілу повноважень між органами влади.

    Аналітики зазначають, що паралельне існування двох різних підходів до формування антикорупційної політики може ускладнити фінальне ухвалення єдиної стратегії. Це, у свою чергу, потенційно затягує виконання частини міжнародних зобов’язань України та може стати предметом додаткових консультацій із Європейською комісією.

    Попри критику, урядова сторона поки публічно не коментувала закиди щодо змісту документа. Очікується, що дискусія навколо Антикорупційної стратегії 2026–2030 років продовжиться в парламенті, де документ має пройти подальше опрацювання та можливе узгодження між різними політичними та інституційними центрами впливу перед остаточним ухваленням.

  • 140 мільйонів і свобода: Єрмак вийшов із СІЗО

    140 мільйонів і свобода: Єрмак вийшов із СІЗО

    Ексголова Офісу президента України Андрій Єрмак вийшов із слідчого ізолятора після того, як за нього була внесена повна сума застави у розмірі 140 мільйонів гривень. Про це повідомляє “Суспільне”. Після оформлення всіх процесуальних процедур колишній високопосадовець залишив СІЗО, однак фактично перебуває під жорстким контролем слідства і суду в межах визначених запобіжних заходів.

    Після звільнення на Єрмака покладено широкий перелік обов’язків, які фактично обмежують його пересування, контакти та публічну діяльність. Зокрема, він зобов’язаний регулярно з’являтися за кожним викликом детективів Національного антикорупційного бюро, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та суду. Йому заборонено залишати межі Києва без окремого погодження зі слідством або судовими органами, а також необхідно повідомляти про будь-які зміни місця проживання чи роботи.

    Крім того, одним із ключових елементів контролю є заборона будь-яких контактів із можливими свідками та іншими фігурантами кримінального провадження. Окремо передбачено обов’язкову здачу всіх закордонних паспортів, а також дипломатичних документів, що могли б дозволити виїзд за кордон. Також на нього накладено обов’язок постійно носити електронний засіб контролю, що дозволяє правоохоронним органам відстежувати його місцеперебування в режимі реального часу.

    Рішення про арешт із альтернативою застави ухвалив Вищий антикорупційний суд 14 травня 2026 року. Тоді Єрмака було взято під варту безпосередньо в залі суду строком на два місяці. Суд визначив заставу у 140 млн грн як альтернативу утриманню під вартою, і саме після внесення цієї суми він отримав можливість вийти із СІЗО.

    Справу розслідують Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. За матеріалами слідства, Андрій Єрмак підозрюється у причетності до організованої схеми відмивання коштів у великих розмірах — орієнтовно близько 460 мільйонів гривень. Правоохоронці вважають, що ця схема могла діяти через низку посередницьких структур і охоплювати фінансові операції в різних секторах економіки, зокрема в енергетичному.

    У межах розслідування також фігурують інші відомі особи. Серед них — колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч. Слідство вважає, що вони могли бути залучені до фінансових операцій, пов’язаних із виведенням і легалізацією коштів.

    Окрему увагу правоохоронців привернуло будівництво елітного котеджного містечка “Династія” в Козині на Київщині. За версією слідства, кошти, отримані внаслідок ймовірних махінацій в енергетичному секторі, могли бути інвестовані у цей проєкт. Йдеться про суми понад 8 мільйонів доларів, спрямованих безпосередньо на забудову, а також приблизно 1,9 мільйона доларів на інші пов’язані об’єкти. Цей епізод розглядається як один із ключових у справі щодо можливого відмивання коштів.

    Слідчі також заявляють, що у внутрішніх документах і робочих матеріалах фігурантів Андрій Єрмак міг згадуватися під умовними позначеннями або вигаданими іменами, зокрема “Хірург” або “Андрій”. Окрім цього, виявлені під час обшуків матеріали містили інформацію щодо можливих кадрових рішень у структурі Служби безпеки України, що, на думку слідства, може свідчити про ширший масштаб впливу або контактів фігурантів справи.

    Також окремо перевіряється роль членів родини у можливих фінансових або будівельних проєктах, пов’язаних із фігурантами справи. Слідство аналізує рух коштів, документи власності та можливі зв’язки між різними учасниками ймовірної схеми.

    Сам Андрій Єрмак категорично заперечує всі звинувачення і заявляє про їхню безпідставність. Його захист наполягає на політичній вмотивованості переслідування та відсутності достатніх доказів причетності до інкримінованих дій. Підозру йому було вручено 11 травня 2026 року, а саме кримінальне провадження триває з листопада 2025 року, коли у нього відбулися перші слідчі дії та обшуки, після яких він був звільнений з посади в Офісі президента.

    Наразі справа перебуває на стадії активного досудового розслідування, а слідчі дії продовжуються. Правоохоронні органи не виключають розширення кола фігурантів та нові епізоди у межах провадження, яке вже стало одним із найрезонансніших політичних кримінальних розслідувань останнього часу в Україні.

  • НАБУ і САП розбили фейк РФ про “арешт” Олени Зеленської

    НАБУ і САП розбили фейк РФ про “арешт” Олени Зеленської

    Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура офіційно спростували чергову хвилю російської дезінформації, яка стосувалася нібито “підготовки арешту” дружини президента України Олени Зеленської. В українських антикорупційних органах наголосили, що поширена інформація є повністю вигаданою та не має жодного стосунку до реальних процесуальних дій або будь-яких розслідувань.

    У НАБУ зазначили, що в російських та проросійських медіа знову з’явилися неправдиві повідомлення, в яких стверджувалося, ніби антикорупційні органи України ведуть певні слідчі дії щодо першої леді. У відомстві підкреслили, що такі заяви не відповідають дійсності, а жодних кримінальних проваджень, процесуальних рішень чи підготовки до будь-яких арештів, про які йдеться у пропагандистських публікаціях, не існує.

    НАБУ наголосило, що подібні інформаційні вкиди є частиною системної та цілеспрямованої кампанії дезінформації з боку держави-агресора. Її мета, за оцінкою українських антикорупційних органів, полягає у дискредитації державних інституцій України, зокрема антикорупційної системи, а також у підриві довіри суспільства до правоохоронних органів і державного управління загалом. Окремо підкреслюється, що такі інформаційні атаки спрямовані на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в Україні в умовах повномасштабної війни.

    У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі також чітко заявили, що поширювані російською пропагандою повідомлення не відповідають реальності. У САП наголосили, що жодних процесуальних дій або розслідувань щодо Олени Зеленської не здійснюється, а всі твердження про нібито підготовку арешту є вигадкою та елементом інформаційних маніпуляцій з боку країни-агресора.

    У прокуратурі додали, що такі інформаційні кампанії мають системний характер і регулярно використовуються для створення фейкових “сенсацій”, які потім активно поширюються через державні та наближені до російської влади медіа. Це, за словами представників САП, є типовою тактикою інформаційної війни, спрямованої на створення недовіри до українських державних інституцій як всередині країни, так і за її межами.

    Поштовхом до офіційного спростування стала публікація російського державного пропагандистського агентства РИА Новости, яке з посиланням на анонімні “джерела в силових структурах РФ” заявило про нібито підготовку арешту Олени Зеленської. Українські антикорупційні органи назвали ці твердження абсолютно неправдивими та такими, що не мають жодного фактичного підґрунтя.

    В Україні наголошують, що подібні вкиди є частиною ширшої інформаційної війни, яку Росія веде проти України паралельно з бойовими діями. Вони покликані відволікати увагу, створювати інформаційний шум та намагатися впливати на суспільні настрої через поширення страхів, чуток і фейкових “розслідувань” щодо представників української влади та їхніх родин.

    Українські антикорупційні органи закликають громадян та медіа критично ставитися до подібних повідомлень, перевіряти джерела інформації та довіряти лише офіційним заявам державних інституцій.

  • Посолка ЄС оцінила справу Єрмака як доказ роботи антикорупційної системи

    Посолка ЄС оцінила справу Єрмака як доказ роботи антикорупційної системи

    Посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що розгляд справи колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака у Вищому антикорупційному суді є доказом того, що українські антикорупційні інституції продовжують працювати навіть в умовах повномасштабної війни. Відповідну заяву дипломатка зробила під час спілкування з журналістами, коментуючи резонансний процес навколо ексочільника ОП.

    За словами Матернової, сам факт того, що колишній високопосадовець такого рівня постав перед Вищим антикорупційним судом, свідчить про функціонування антикорупційної системи в Україні та її здатність працювати незалежно від політичного статусу фігурантів.

    “Я вважаю, сам факт, що колишній керівник Офісу президента постав перед Вищим антикорупційним судом, є свідченням того, що антикорупційні інституції працюють. І дозвольте повторити: це відбувається під час повномасштабного вторгнення”, — наголосила посолка ЄС.

    Водночас дипломатка звернула увагу на ризики інформаційних маніпуляцій навколо цієї справи. На її думку, Росія та інші сили, які ведуть проти України гібридну війну, можуть використовувати сам факт гучного антикорупційного процесу для дискредитації держави на міжнародній арені. Зокрема, подібні справи можуть подаватися як нібито доказ того, що корупція в Україні має системний характер.

    Однак, за словами Матернової, міжнародні партнери, які глибоко залучені до процесу реформування України та стежать за діяльністю антикорупційних органів, сприймають ситуацію зовсім інакше. Вони бачать у ній не ознаку слабкості держави, а навпаки — приклад того, що інституції здатні діяти навіть щодо колишніх представників найвищої влади.

    “Ті, хто розуміє реформи, аналізує й знає ситуацію тут, дивитимуться на це як на свідчення того, що інституції демонструють стійкість і зрілість та здатні працювати. Я особисто дивлюся на це саме так”, — зазначила дипломатка.

    Заява представниці ЄС пролунала на тлі продовження судового процесу у Вищому антикорупційному суді щодо обрання запобіжного заходу Андрію Єрмаку. Засідання розпочалося 12 травня та продовжилося 13 травня. Слухання частково проходило в закритому режимі, а також переривалося через повітряну тривогу у Києві.

    НАБУ та САП підозрюють колишнього керівника Офісу президента у причетності до легалізації 460 мільйонів гривень під час будівництва елітного котеджного містечка “Династія” у Козині на Київщині. За версією слідства, кошти могли походити з корупційних схем, пов’язаних із державним сектором, зокрема з діяльністю “Енергоатому”.

    Прокуратура просить суд застосувати до Єрмака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 180 мільйонів гривень.

    Сам Єрмак раніше заявив, що не має наміру впливати на суд чи слідство та хоче “власним прикладом” показати незалежність правосуддя. Водночас його захист стверджує, що підозра базується на припущеннях, а не на прямих доказах. Адвокат Ігор Фомін заявив у суді, що в матеріалах справи відсутні конкретні дії Єрмака, які могли б свідчити про відмивання коштів або отримання неправомірної вигоди.

    Справу вже називають однією з найгучніших в українському політичному просторі останніх років, оскільки вона стосується людини, яка тривалий час вважалася однією з найвпливовіших фігур у владі.

    На тлі процесу тема боротьби з корупцією знову опинилася в центрі уваги української та міжнародної політики. Для Європейського Союзу ефективність антикорупційної системи залишається однією з ключових умов подальшої інтеграції України та просування переговорів про вступ до ЄС.

    Європейські дипломати неодноразово наголошували, що незалежність НАБУ, САП та ВАКС є критично важливою для довіри міжнародних партнерів та збереження фінансової підтримки України під час війни. Саме тому будь-які справи щодо топпосадовців викликають значний резонанс не лише всередині країни, а й серед західних союзників Києва.

  • Адвокат Єрмака: САП оперує припущеннями у справі на 460 млн грн

    Адвокат Єрмака: САП оперує припущеннями у справі на 460 млн грн

    Адвокат колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака Ігор Фомін заявив у Вищому антикорупційному суді, що сторона обвинувачення у справі про обрання запобіжного заходу його підзахисному, на його думку, не надала достатніх доказів і натомість оперує припущеннями. Про це він сказав під час засідання ВАКС 13 травня.

    За словами захисника, матеріали, на які посилаються Спеціалізована антикорупційна прокуратура та слідство, не містять прямого підтвердження участі Єрмака у ймовірних незаконних діях. Фомін наголосив, що у пред’явленій підозрі, на його переконання, відсутня конкретика щодо дій його клієнта, а сама конструкція обвинувачення не доводить складу злочину.

    “До чого тут Єрмак? Він не мав ніякого відношення до отримання неправомірної вигоди”, — заявив адвокат у суді, підкресливши, що сторона захисту не бачить доказів прямої причетності екскерівника ОП до інкримінованих епізодів.

    Фомін також стверджує, що обґрунтування підозри ґрунтується не на фактах, а на інтерпретаціях розмов третіх осіб і непрямих згадках, які не містять чітких вказівок на дії або накази з боку Єрмака. Він підкреслив, що в матеріалах справи, за його словами, відсутні свідчення, які б підтверджували участь підзахисного у схемах легалізації коштів.

    Окремо адвокат звернув увагу на те, що в об’ємних матеріалах справи, які налічують, за його словами, десятки томів, немає жодного свідка, який би прямо вказував на причетність Єрмака до відмивання коштів чи організації незаконних фінансових операцій.

    Під час засідання також обговорювалося питання застави, яку прокурори просять визначити як альтернативу триманню під вартою. За даними сторони обвинувачення, її розмір може становити 180 мільйонів гривень. Єрмак у суді заявив, що не має таких коштів і може підтвердити лише доходи, задекларовані офіційно.

    “У мене точно немає таких грошей”, — зазначив він, коментуючи можливість внесення застави.

    Водночас прокурори наполягають, що запобіжний захід необхідний у межах розслідування справи щодо ймовірної легалізації 460 мільйонів гривень під час будівництва елітного котеджного містечка “Династія” в Козині на Київщині. За версією слідства, кошти могли походити з корупційних схем, зокрема пов’язаних із держпідприємством “Енергоатом”.

    Розгляд справи у ВАКС триває, суд продовжує вивчати аргументи сторін щодо запобіжного заходу та обґрунтованості підозри.

  • Єрмак перед судом зробив заяву про вплив і власні “недоліки”

    Єрмак перед судом зробив заяву про вплив і власні “недоліки”

    Екскерівник Офісу президента Андрій Єрмак під час судового засідання у Вищому антикорупційному суді заявив, що не має наміру використовувати жодного впливу на правосуддя та наполягає на його повній незалежності. Про це він сказав журналістам перед початком слухання щодо обрання запобіжного заходу у справі про легалізацію 460 мільйонів гривень.

    Про це повідомляють “Укрінформ” та “Інтерфакс-Україна”.

    За словами Єрмака, принцип незалежності судової системи є ключовим, і він хотів би власним прикладом продемонструвати, що не намагається впливати на перебіг справи.

    “Важливо, щоб правосуддя було незалежним, без впливу. Я хочу на собі показати прикладом, що я цим не користуюся”, — зазначив він у коментарі перед засіданням.

    Окремо колишній керівник Офісу президента прокоментував особисті риси, відповідаючи на запитання журналістів. Він заявив, що має низку недоліків, однак “відсутність розуму” до них не відносить, що викликало значну увагу медіа.

    Питання щодо того, чи вважає він кримінальне провадження політично вмотивованим, Єрмак залишив без прямої відповіді, зазначивши, що наразі не хотів би це коментувати.

    Засідання у Вищому антикорупційному суді відбувалося 13 травня і стало продовженням слухань, які розпочалися напередодні. Процес стартував із затримкою через оголошену в Києві повітряну тривогу. Після її завершення частина засідання проходила у відкритому режимі, тоді як раніше суд розглядав матеріали у закритій частині.

    За даними журналістів, Єрмак особисто був присутній у залі суду. Також серед присутніх згадувався колишній співробітник розвідки Роман Червінський, чия поява привернула додаткову увагу медіа.

    Справу розглядає Вищий антикорупційний суд у межах провадження щодо ймовірної легалізації значних сум коштів під час будівництва елітного котеджного містечка “Династія” в селищі Козин Київської області. За версією слідства, йдеться про приблизно 460 мільйонів гривень, які могли бути легалізовані через складні фінансові схеми.

    Правоохоронні органи вважають, що частина цих коштів могла походити від корупційних схем, пов’язаних із державним сектором, зокрема підприємством Енергоатом. Остаточні висновки має встановити суд.

    Детективи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури провели слідчі дії з Єрмаком увечері 11 травня, після чого йому було оголошено про підозру. Наступного дня ВАКС розпочав розгляд питання щодо запобіжного заходу.

    Прокуратура просить суд обрати для екскерівника ОП тримання під вартою як основний запобіжний захід із можливістю внесення застави у розмірі 180 мільйонів гривень. Сторона обвинувачення аргументує це масштабом інкримінованих дій та ризиками впливу на слідство.

    Захист, зі свого боку, наполягає на відсутності підстав для арешту та заперечує ризики перешкоджання слідству. Сам Єрмак провину публічно не визнає.

    Справу вже називають однією з найрезонансніших антикорупційних історій останніх років через статус фігуранта та суму інкримінованих коштів. Вона також викликала активну суспільну дискусію щодо роботи антикорупційних органів і балансу між жорсткістю переслідування та дотриманням прав підозрюваних.

    Окремо підкреслюється політичний контекст процесу, адже Андрій Єрмак протягом тривалого часу був однією з ключових фігур в українській виконавчій владі та фактично впливав на значну частину управлінських рішень під час війни та до неї.

    Судове засідання триває, остаточне рішення щодо запобіжного заходу має бути ухвалене після завершення розгляду всіх матеріалів справи та виступів сторін.