Позначка: Сергій Корецький

  • ЄС виділить Україні 1,4 млрд євро з російських активів: куди підуть кошти

    ЄС виділить Україні 1,4 млрд євро з російських активів: куди підуть кошти

    Європейський Союз спрямує Україні 1,4 мільярда євро, отриманих із доходів від заморожених російських активів. Кошти використають для посилення обороноздатності та зміцнення стійкості української держави.

    Про це заявили президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

    За словами Урсули фон дер Ляєн, рішення ухвалене на тлі нової хвилі масованих російських ударів по цивільній інфраструктурі України.

    “Ми знову прокидаємося з новинами про жахливі злочини, скоєні Росією через її повітряні атаки на Україну. Росія має заплатити за руйнування, які вона спричинила. І ми використовуємо кошти, отримані від знерухомлених російських активів, щоб переконатися в цьому”, – наголосила очільниця Єврокомісії.

    Прем’єр-міністр України Сергій Корецький підтвердив, що кошти вже спрямовуються Україні та будуть використані для зміцнення оборонних можливостей країни.

    “Кошти будуть використані на посилення оборони та зміцнення стійкості нашої держави. Відповіддю на російський терор має бути посилення України. За кожен новий злочин Росія має платити. Дякуємо всім нашим європейським партнерам за принципову позицію. Це надає сили”, – зазначив глава уряду.

    Рішення про виділення фінансування було оголошене після чергової масованої атаки Росії на Україну в ніч на 5 серпня.

    Тоді російські війська завдали комбінованого удару по Києву та Київській області, застосувавши балістичні ракети й ударні безпілотники. У столиці виникли масштабні пожежі на складах і в житлових будинках, десятки людей зазнали поранень.

    У Київській області наслідки атаки були ще трагічнішими. У Броварському, Бучанському та Фастівському районах загинули 14 людей, ще близько 30 отримали поранення. Через удари по логістичних центрах тимчасово призупиняли рух поїздів на Броварщині.

    Також під час атаки російські війська касетними боєприпасами знищили сортувальний центр “Нової пошти” у Києві. Внаслідок удару загинули троє людей, ще восьмеро отримали поранення. Після цього прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив про проведення термінових зустрічей уряду з представниками бізнесу для оцінки наслідків атаки та координації подальших дій.

  • Зеленський назвав три пріоритети на шляху до ЄС

    Зеленський назвав три пріоритети на шляху до ЄС

    Україна визначила три ключові напрями для поглиблення співпраці з Європейським Союзом на шляху до повноправного членства. Серед головних пріоритетів — прискорення євроінтеграції, максимальне використання можливостей секторальної інтеграції та забезпечення підтримки для проходження майбутнього зимового періоду.

    Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

    За словами глави держави, цього року Україна вже відкрила два переговорні кластери в межах процесу вступу до ЄС та готується розпочати переговори ще за чотирма напрямами.

    “Визначили напрямки для більш інтенсивної роботи з Євросоюзом. В цьому році вже були відкриті два кластери у перемовинах про вступ України в Євросоюз, і готуємося до відкриття ще чотирьох кластерів”, – зазначив президент.

    Зеленський повідомив, що відповідні пріоритети були визначені під час наради за участю прем’єр-міністра Сергія Корецького, віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволода Ченцова, а також заступників керівника Офісу президента Сергія Кислиці та Ігоря Жовкви.

    Першим ключовим напрямом президент назвав повноцінний вступ України до Європейського Союзу. Він наголосив, що Київ розглядає членство не лише як політичну чи економічну мету, а й як важливий елемент європейської безпеки.

    За словами Зеленського, інтеграція України до ЄС допоможе усунути геополітичну невизначеність, якою Росія протягом багатьох років користувалася для дестабілізації ситуації як в Україні, так і в країнах Євросоюзу.

    Президент також зазначив, що вступ України зміцнить безпекові можливості самого Європейського Союзу та посилить європейський компонент євроатлантичної спільноти.

    Другим пріоритетом глава держави назвав максимальне використання вже доступних механізмів секторальної інтеграції.

    За його словами, Україна повинна бути максимально інтегрованою в усі європейські процеси ще до завершення переговорів про членство. Зеленський наголосив, що держави ЄС мають сприймати Україну як невід’ємну частину європейського простору, що сприятиме ухваленню подальших політичних рішень щодо інтеграції.

    Третім визначеним напрямом стала підготовка до наступної зими.

    Президент підкреслив, що Україна потребує практичної підтримки від Європейського Союзу, європейських інституцій, урядів держав-членів та місцевих громад для зміцнення стійкості країни в умовах війни.

    За словами Зеленського, співпраця має бути максимально прикладною та спрямованою на захист життя українців під час опалювального сезону.

    Він наголосив, що йдеться про конкретні пакети допомоги та рішення, які дозволять забезпечити стабільну роботу критичної інфраструктури та підтримати населення в зимовий період.

    Раніше Financial Times повідомляло, що Угорщина заблокувала відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу. У Будапешті пояснювали свою позицію політичними розбіжностями, водночас українська сторона наголошує, що блокування не пов’язане з рівнем виконання Україною необхідних умов для євроінтеграції.

  • До зими бракує 650 млн євро: прем’єр попередив про серйозний виклик для енергетики України

    До зими бракує 650 млн євро: прем’єр попередив про серйозний виклик для енергетики України

    Українська енергетична галузь потребує ще близько 650 мільйонів євро міжнародної підтримки для належної підготовки до наступного опалювального сезону. Попри те, що партнери вже акумулювали понад 2 мільярди євро у Фонді підтримки енергетики України, уряд наголошує: темпи допомоги не можна знижувати, адже майбутня зима буде складною.

    Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

    За словами глави уряду, одним із головних пріоритетів держави залишається забезпечення енергетичної стійкості в умовах триваючої російської агресії. Він зазначив, що міжнародні партнери вже зробили вагомий внесок у підтримку української енергетики.

    “Фонд підтримки енергетики України вже акумулював понад 2 мільярди євро. Проте незабезпечена потреба галузі напередодні наступної зими — близько 650 мільйонів євро. Тому темп мобілізації підтримки не можна знижувати. Ця зима об’єктивно буде складна”, – наголосив Корецький.

    Прем’єр підкреслив, що нинішня відбудова енергетичної системи має стати не простим відновленням зруйнованих об’єктів, а можливістю для глибокої модернізації галузі. За його словами, значна частина енергетичної інфраструктури, яка була створена ще за радянських часів, є застарілою та менш ефективною за сучасні технологічні рішення.

    Корецький зазначив, що, попри масштабні руйнування, завдані російськими ударами, Україна отримала шанс перейти до створення сучасної розподіленої генерації. Така система є більш стійкою до атак, ефективніше забезпечує споживачів електроенергією та сприяє скороченню викидів парникових газів.

    “Те, що, на жаль, Росія її руйнує, на щастя, дає нам можливість з допомогою партнерів будувати нову розподілену генерацію, яка суттєво ефективніша. І паралельно з цим дає зменшення вуглецевого викиду. Тому на цьому шляху потрібно продовжувати”, – зазначив він.

    Окрему увагу прем’єр приділив підтримці транспортної інфраструктури, яка також регулярно стає мішенню російських атак. За його словами, Україні необхідна допомога міжнародних партнерів для забезпечення стабільної роботи залізниці.

    Йдеться насамперед про постачання вагонів і локомотивів, які можуть знадобитися для відновлення та підтримки перевезень в умовах постійних ударів по інфраструктурі.

    “Це і вагони, і локомотив. Тут є конкретне завдання, ми його обов’язково з вами проговоримо”, – додав глава уряду.

    Підготовка до нового опалювального сезону триває не лише на державному, а й на місцевому рівні. Зокрема, у Києві вже формують матеріальні резерви на випадок надзвичайних ситуацій, створюють запаси продовольчих наборів та оновлюють алгоритми роботи міських служб у разі нових атак на критичну інфраструктуру.

    Водночас президент України Володимир Зеленський раніше повідомив про проведення спеціального засідання Ради національної безпеки і оборони, присвяченого готовності регіонів до осінньо-зимового періоду. За його словами, області, які не виконають визначені плани стійкості, нестимуть відповідальність. Також глава держави висловив сподівання, що завдяки посиленню санкційного та дипломатичного тиску на Росію війну вдасться завершити ще до зими 2026 року.

  • Оборонних 4,4 трлн грн уже недостатньо: Корецький анонсував новий перегляд держбюджету

    Оборонних 4,4 трлн грн уже недостатньо: Корецький анонсував новий перегляд держбюджету

    Українському уряду доведеться ще раз переглянути державний бюджет на 2026 рік через додаткові потреби Сил оборони. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація на фронті та окремі рішення Ставки Верховного головнокомандувача сформували новий запит на фінансування, якого не було в попередніх бюджетних розрахунках. Кабінет Міністрів тепер готується актуалізувати видатки до кінця поточного року та одночасно переглянути фінансові орієнтири на 2027-й.

    Про це Корецький розповів 3 серпня під час наради керівників закордонних дипломатичних установ України. За його словами, базова потреба країни у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік уже забезпечена. Водночас після консультацій із виконувачем обов’язків міністра оборони Євгеном Хмарою, керівництвом МВС та представниками Сил оборони уряд отримав оновлені розрахунки.

    Прем’єр прямо пов’язав появу додаткової потреби з реаліями на полі бою та окремими рішеннями Ставки. Конкретну суму він не назвав. Так само поки що не оприлюднено, на які саме програми або види озброєння планують спрямувати нові кошти.

    Це важливе уточнення, адже чинний оборонний бюджет і без того є рекордним.

    Ще 10 червня Верховна Рада ухвалила масштабні зміни до державного бюджету-2026, збільшивши фінансування сектору безпеки й оборони одразу на 1,56 трлн грн. Після цього загальний обсяг оборонних і безпекових видатків зріс приблизно до 4,37 трлн грн.

    Із цієї суми близько 2,3 трлн грн передбачили на закупівлю та ремонт озброєння, військової техніки й боєприпасів. Ще понад 1,45 трлн грн — на грошове забезпечення військовослужбовців. Додатково було сформовано резерв для сектору безпеки та оборони обсягом понад 213 млрд грн.

    Тепер виявляється, що навіть після такого масштабного перегляду фінансові потреби армії знову зросли.

    Причина полягає в тому, що оборонний бюджет під час повномасштабної війни фактично є рухомою конструкцією. Його параметри залежать не лише від макроекономічних прогнозів, а й від ситуації на фронті, інтенсивності бойових дій, темпів мобілізації, втрат і потреб у техніці, боєприпасах, дронах, системах ППО та логістиці.

    Якщо Ставка ухвалює рішення, які передбачають розгортання нових спроможностей, збільшення чисельності окремих підрозділів або масштабування певних програм, це автоматично створює додаткове навантаження на бюджет.

    Сам Корецький не деталізував, яке саме рішення Ставки стало одним із чинників перегляду фінансування. Тому будь-які припущення щодо конкретних військових програм наразі були б спекуляцією.

    Водночас очевидно, що уряд уже почав готуватися до пошуку додаткового ресурсу.

    Окрему роль у цьому процесі Корецький відвів українським дипломатам. Він прямо заявив, що уряд розраховує на дипломатичний корпус у питанні залучення необхідного зовнішнього фінансування. Це означає, що значна частина нової потреби може бути закрита не лише за рахунок внутрішніх доходів, а й через міжнародну допомогу.

    Саме зовнішня підтримка дозволила провести червневе збільшення оборонного бюджету без критичного розбалансування державних фінансів.

    Ключовим джерелом став європейський пакет фінансування України на 2026–2027 роки загальним обсягом €90 млрд. У 2026 році Україна має отримати €45 млрд. За даними Міністерства фінансів, €31,8 млрд із цієї суми спрямовується на обороноздатність і безпеку, ще €13,2 млрд — на бюджетну підтримку соціально-гуманітарних потреб.

    Саме завдяки цим коштам уряд отримав можливість істотно збільшити військові видатки і водночас зменшити прогнозований дефіцит бюджету.

    Проте тепер постає питання, чи вистачить уже погодженого пакета з урахуванням нових потреб армії.

    Одним із можливих додаткових джерел Корецький назвав заморожені російські суверенні активи. Україна вже тривалий час наполягає, що кошти та активи РФ, заблоковані у західних юрисдикціях після початку повномасштабного вторгнення, мають використовуватися не лише для відновлення країни, а й для фінансування її оборони.

    Для Києва це принципова позиція: витрати на війну мають принаймні частково перекладатися на державу-агресора.

    Однак механізм повної конфіскації російських активів залишається юридично й політично складним. Саме тому західні країни поки переважно використовують доходи, які генерують заморожені активи, а не саму основну суму.

    Уряд намагається розширити ці механізми.

    Ситуація з бюджетом-2026 також показує, наскільки швидко змінюються потреби держави під час війни. У червні збільшення видатків на 1,56 трлн грн уже називали одним із найбільших переглядів держбюджету в історії України. Минуло менше двох місяців — і Кабмін знову говорить про необхідність нових змін.

    Це не обов’язково означає, що попередні розрахунки були неправильними. Швидше, йдеться про те, що ситуація на фронті змінюється швидше, ніж стандартний бюджетний цикл.

    До того ж значна частина військових витрат важко прогнозується на рік наперед. Наприклад, масове масштабування безпілотних систем, закупівля ракет до ППО або збільшення виробництва боєприпасів може вимагати десятків і сотень мільярдів гривень додатково.

    Уряд тепер має паралельно вирішити два завдання: знайти ресурс на останні місяці 2026 року і закласти реалістичний фінансовий фундамент на 2027-й.

    Саме друге завдання може виявитися ще складнішим.

    Якщо війна триватиме з нинішньою інтенсивністю, Україні доведеться зберігати оборонні видатки на надзвичайно високому рівні. При цьому власних податкових надходжень недостатньо, щоб одночасно фінансувати армію, соціальні видатки, освіту, медицину, інфраструктуру та обслуговування боргу.

    Тому міжнародна допомога залишається критично важливою не лише для військових закупівель, а й для всієї стабільності державних фінансів.

    Поки уряд не назвав ані суму нового збільшення оборонного бюджету, ані строки внесення відповідного законопроєкту до Верховної Ради. Але заява Корецького фактично підтверджує: чинна конфігурація бюджету вже не повністю відповідає потребам фронту.

    Тож Україна може отримати ще один масштабний перегляд держбюджету до кінця року — вже другий за кілька місяців. А його параметри залежатимуть не лише від внутрішніх ресурсів держави, а й від того, наскільки швидко партнери погодяться збільшити фінансову підтримку та розширити використання заморожених російських активів.

  • Російський терор вдарив по агроекспорту: уряд терміново змінив правила продажу зерна за кордон

    Російський терор вдарив по агроекспорту: уряд терміново змінив правила продажу зерна за кордон

    Кабінет Міністрів України почав реалізацію екстреного пакета підтримки аграрного сектору на тлі різкого погіршення ситуації з морською логістикою через російські атаки в Чорному морі. Першим рішенням стало тимчасове коригування мінімально допустимих експортних цін на окремі види аграрної продукції. Уряд розраховує, що це дозволить уникнути фактичного блокування контрактів на постачання українського зерна та олійних культур за кордон.

    Про рішення 3 серпня повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, попередні мінімальні ціни перестали відповідати економічним реаліям через різке подорожчання логістики та одночасне падіння закупівельних цін усередині країни.

    У результаті виникла ситуація, коли українські компанії могли мати покупця та фізично мати продукцію для експорту, але встановлений державою мінімальний ціновий поріг робив укладання частини контрактів економічно неможливим.

    Саме цю проблему Кабмін вирішив тимчасово усунути.

    Коригування діятиме на період стабілізації ситуації. Конкретні нові рівні мінімально допустимих цін у повідомленні прем’єра не деталізуються, тому називати їх до публікації відповідних нормативних рішень було б передчасно.

    Навіщо Україні взагалі мінімальні експортні ціни

    Механізм мінімально допустимих експортних цін з’явився не через нинішню кризу. Відповідний порядок Кабмін затвердив постановою №944 ще у серпні 2024 року. Він поширюється на низку ключових товарів українського аграрного експорту — зокрема пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, сою, ріпак, соняшник, рослинні олії, макуху, а також мед і горіхи.

    Система фактично встановлює нижню цінову межу: експортер не може оформити поставку певної продукції за ціною нижче визначеного державою рівня.

    Повноцінно новий механізм запрацював 1 грудня 2024 року. Його запровадження мало боротися зі штучним заниженням вартості аграрної продукції під час експорту та відповідними податковими зловживаннями. Reuters тоді повідомляв, що мінімальні ціни розраховувалися на основі митних даних за попередній місяць із застосуванням 10-відсоткового дисконту.

    Ціни встановлюються з урахуванням умов поставки за Incoterms і визначаються в доларах США за кілограм продукції.

    За нормальних ринкових умов такий механізм мав створити бар’єр для схем, коли товар фактично продавався за однією ціною, а в документах могла фігурувати значно нижча.

    Однак тепер ситуація змінилася.

    Чому система почала заважати самим експортерам

    Проблемою стала різниця між встановленими мінімальними цінами та реальною економікою експорту після нового загострення ситуації в Чорному морі.

    Російські атаки створили додаткові ризики для судноплавства та портової інфраструктури. А що вищий ризик для судновласників, то дорожчими стають страхування, фрахт та інші складові морської логістики.

    Для аграрного експортера це означає просту річ: із кінцевої ціни товару дедалі більшу частину необхідно витрачати лише на те, щоб доставити зерно покупцеві.

    Одночасно погіршення можливостей експорту тисне на внутрішній ринок. Якщо зерно складніше або дорожче вивезти з України, пропозиція всередині країни збільшується, а закупівельні ціни можуть знижуватися.

    Саме поєднання цих двох факторів — дорожчої логістики та нижчої внутрішньої ціни — створило проблему для мінімальних експортних цін.

    Формально держава продовжувала вимагати продажу не дешевше певної межі, тоді як реальний ринок уже міг не давати можливості укласти контракт на таких умовах.

    Механізм, створений для боротьби з тіньовим експортом і демпінгом, у кризовій ситуації почав загрожувати легальному експорту.

    Уряд переходить до антикризового режиму

    Коригування цін стало лише першим рішенням із пакета підтримки аграріїв.

    Перед цим Корецький проводив термінову нараду з представниками аграрного бізнесу та профільних асоціацій. Серед напрямів, які обговорювалися, — диверсифікація логістики, фінансова підтримка виробників через банківський сектор і дипломатична робота з державами, які є важливими ринками для української аграрної продукції.

    Потреба в таких рішеннях особливо гостра для виробників, які вже зібрали або найближчим часом мають зібрати врожай.

    Якщо експорт сповільнюється, зерно накопичується всередині країни. Це створює додатковий тиск на елеваторні потужності та ціни й одночасно погіршує ліквідність аграрних підприємств.

    Фермеру необхідні гроші на пальне, добрива, насіння, зарплати, обслуговування кредитів і підготовку до наступної посівної. Якщо врожай неможливо продати за економічно прийнятною ціною, проблема з експортом швидко перетворюється на проблему фінансування всього наступного виробничого циклу.

    Саме тому уряд паралельно розглядає фінансові інструменти підтримки аграріїв.

    Україну хочуть перевести від експорту сировини до переробки

    Криза водночас повернула уряд до давнішої проблеми української економіки — значної залежності від експорту сільськогосподарської сировини.

    Корецький доручив профільному міністерству невідкладно підготувати план розвитку внутрішньої переробки аграрної продукції.

    Логіка полягає в тому, щоб більша частина вирощеного в Україні зерна та олійних культур перетворювалася на продукцію з вищою доданою вартістю ще всередині країни.

    Це може означати розвиток виробництва олії, продуктів харчування, кормів, борошна, готових харчових інгредієнтів та інших напрямів.

    Такий перехід не здатен швидко вирішити нинішню кризу, адже створення нових переробних потужностей потребує інвестицій і часу. Однак у довгостроковій перспективі він може зменшити залежність економіки від експорту величезних фізичних обсягів сировини.

    Морська логістика залишається критичною

    Повністю замінити чорноморські порти залізничним або автомобільним транспортом для українського аграрного сектору практично неможливо через масштаби вантажів.

    Альтернативні маршрути через західний кордон і дунайські порти можуть частково страхувати експорт, однак вони також мають обмеження пропускної здатності та часто означають вищу собівартість перевезення.

    Саме тому будь-яке серйозне погіршення безпеки в Чорному морі швидко позначається на внутрішніх цінах в Україні.

    Для Росії удари по портовій і транспортній інфраструктурі мають значно ширший економічний ефект, ніж фізичне пошкодження конкретного термінала. Навіть сама загроза атаки здатна збільшити страхові премії та вартість фрахту, а отже — зробити український товар дорожчим для доставки на світові ринки.

    Кабмін обіцяє нові рішення

    Уряд наголошує, що нинішнє коригування мінімальних експортних цін не стане останнім заходом.

    Ситуацію в аграрному секторі планують відстежувати щоденно, а у разі подальшого погіршення Кабмін готовий ухвалювати додаткові рішення.

    Це особливо важливо напередодні періоду активного експорту нового врожаю. Якщо морська логістика залишатиметься дорогою та ризикованою, державі доведеться балансувати між двома завданнями: зберегти контроль над прозорістю агроекспорту й водночас не створити регуляторних умов, за яких легально продати продукцію за кордон стане неможливо.

    Саме тому нинішнє рішення Кабміну можна розглядати як екстрене налаштування системи, запровадженої ще у 2024 році. Мінімальні експортні ціни не скасовуються — держава лише адаптує їх до ринку, який різко змінився під впливом воєнних ризиків.

    Для українських аграріїв головне питання тепер полягає в тому, чи вистачить цього кроку для відновлення нормального укладання експортних контрактів. Якщо атаки РФ продовжать підвищувати вартість морських перевезень, одного цінового коригування може виявитися недостатньо — і тоді уряду доведеться переходити до наступних пунктів антикризового пакета.

  • “Енергоатом” чекає масштабне перезавантаження: уряд змінив статут компанії

    “Енергоатом” чекає масштабне перезавантаження: уряд змінив статут компанії

    Уряд України затвердив нову редакцію статуту державної компанії “Енергоатом”, яка передбачає суттєве оновлення системи корпоративного управління. Очікується, що зміни дозволять швидше сформувати новий топменеджмент, підвищити ефективність роботи компанії та привести її управління у відповідність до сучасних корпоративних стандартів.

    Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

    За словами глави уряду, Кабінет міністрів уже ухвалив рішення про оновлення статуту ПАТ “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”. Це має стати одним із ключових етапів реформування найбільшої енергогенеруючої компанії країни.

    Корецький наголосив, що новий документ відкриває можливість для оперативного перезавантаження системи управління підприємством та усуває бюрократичні перепони, які раніше могли затримувати кадрові рішення.

    “Новий статут запроваджує сучасні стандарти корпоративного управління. Це дозволить швидко перезавантажити управління компанією”, – заявив прем’єр-міністр.

    За його словами, впровадження нових правил корпоративного управління має забезпечити більш прозору та ефективну роботу компанії, а також сприяти формуванню професійного керівного складу без штучних затягувань процедур.

    Прем’єр також підкреслив стратегічне значення “Енергоатому” для держави. Він зазначив, що стабільна робота компанії є одним із ключових факторів енергетичної безпеки України, особливо в умовах повномасштабної війни та постійних атак Росії на енергетичну інфраструктуру.

    Наразі “Енергоатом” є оператором усіх українських атомних електростанцій. До складу компанії входять Запорізька, Рівненська, Південноукраїнська та Хмельницька атомні електростанції. Загалом підприємство експлуатує 15 атомних енергоблоків, із яких 13 належать до типу ВВЕР-1000, а ще два — до типу ВВЕР-440. Сукупна встановлена потужність українських атомних енергоблоків становить 13 835 МВт.

    Крім атомних електростанцій, до структури “Енергоатому” входять Ташлицька гідроакумулююча електростанція потужністю 453 МВт, Олександрівська гідроелектростанція потужністю 25 МВт, а також Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива, розташоване у зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

    Реформування корпоративного управління державних компаній є одним із напрямів, який Україна реалізує в межах економічних реформ та виконання міжнародних зобов’язань перед партнерами. Очікується, що оновлена система управління сприятиме підвищенню прозорості діяльності компанії, посиленню відповідальності керівництва та ефективнішому використанню державних активів.

    Оновлення статуту відбувається на тлі підвищеної уваги до діяльності “Енергоатому” після низки резонансних подій останніх років. Зокрема, у листопаді 2025 року навколо компанії розгорівся масштабний корупційний скандал. Тоді детективи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури провели масштабну спецоперацію у сфері енергетики.

    За даними правоохоронців, учасники злочинного угруповання організували схему отримання неправомірної вигоди від контрагентів “Енергоатому”. Слідство стверджувало, що йшлося про систематичне отримання хабарів під час укладання контрактів. Розслідування отримало кодову назву “Мідас” та стало однією з найгучніших антикорупційних справ в енергетичному секторі України.

    На тлі цих подій уряд розраховує, що нова модель корпоративного управління допоможе зміцнити систему контролю всередині компанії, мінімізувати корупційні ризики та підвищити ефективність роботи одного з найважливіших державних підприємств країни.

  • Новий міністр економіки задекларував нуль заощаджень: куди пішли понад 11 млн грн доходів

    Новий міністр економіки задекларував нуль заощаджень: куди пішли понад 11 млн грн доходів

    Новопризначений міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко оприлюднив декларацію кандидата на посаду, яка привернула увагу незвичним поєднанням високих доходів і повної відсутності задекларованих заощаджень. Згідно з документом, у 2025 році нинішній урядовець отримав понад 11,3 млн грн доходів, працюючи керівним партнером міжнародної консалтингової компанії McKinsey & Company в Україні. Водночас у декларації не зазначено жодних грошових активів — ні готівки, ні коштів на банківських рахунках, ні депозитів чи інших фінансових накопичень.

    Електронну декларацію Кравченко подав після призначення на посаду міністра економіки та довкілля у складі нового уряду прем’єр-міністра Сергія Корецького. Документ охоплює фінансовий стан посадовця за 2025 рік і був оприлюднений у Єдиному державному реєстрі декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції.

    Основним джерелом доходу Кравченка стала заробітна плата в українському офісі McKinsey & Company, яка становила 9 368 548 гривень. Крім цього, він задекларував 844 649 гривень пенсійних внесків у межах програми недержавного пенсійного забезпечення, 1 114 918 гривень додаткових виплат від роботодавця та ще 10 270 гривень інших виплат. Загальний дохід за рік склав 11 338 385 гривень.

    Водночас найбільше уваги привернув розділ декларації, присвячений грошовим активам. У ньому відсутні будь-які записи про готівкові кошти, банківські рахунки, депозити, інвестиційні активи чи інші заощадження. Це означає лише те, що таких активів не було задекларовано станом на кінець звітного періоду. Декларація сама по собі не містить пояснень, чому грошові активи відсутні. Вона також не дає підстав стверджувати, що всі отримані доходи були витрачені саме на особисті потреби чи потреби сім’ї, адже документ не деталізує структуру витрат за рік.

    Серед нерухомості новий міністр задекларував квартиру площею 113,6 квадратного метра у Києві та паркомісце площею 17,7 квадратного метра. Інших об’єктів нерухомості у декларації не зазначено. Також документ не містить інформації про володіння автомобілями, корпоративними правами, цінними паперами чи іншими значними активами.

    До приходу в уряд Олександр Кравченко очолював український офіс міжнародної консалтингової компанії McKinsey & Company як керівний партнер. Саме досвід роботи у сфері стратегічного консалтингу став одним із ключових аргументів на його користь під час формування нового Кабінету Міністрів. 16 липня Верховна Рада підтримала його кандидатуру на посаду міністра економіки та довкілля України, після чого він офіційно розпочав виконання своїх обов’язків.

    Під час представлення колективу міністерства прем’єр-міністр Сергій Корецький окреслив головні завдання нового очільника відомства. Серед пріоритетів були названі підготовка економіки до проходження наступного опалювального сезону, підтримка українського бізнесу, розвиток прифронтових територій, євроінтеграція, залучення інвестицій та реалізація програм зеленого відновлення країни. Сам Кравченко тоді заявив, що планує зосередитися на економічному розвитку, підтримці підприємництва та відбудові України.

    Публікація декларацій новопризначених членів уряду традиційно викликає значний суспільний інтерес, адже дозволяє оцінити майновий стан посадовців до вступу на державну службу. Законодавство України зобов’язує осіб, які претендують на державні посади, подавати декларації про майно, доходи та фінансові зобов’язання. Після призначення такі чиновники також подають щорічні декларації, а їхні дані можуть перевірятися НАЗК у межах повної перевірки.

    Опублікована декларація не містить відомостей про порушення законодавства чи ознаки неправомірних дій з боку міністра. Водночас відсутність задекларованих заощаджень при доходах понад 11 млн грн стала предметом активного обговорення у медіа та соціальних мережах. Сам Олександр Кравченко публічно не коментував особливості своєї декларації або причини відсутності грошових активів у документі.

    Після призначення до уряду Кравченко відповідатиме за реалізацію економічної політики держави, розвиток підприємництва, залучення інвестицій, підтримку українських виробників, екологічну політику та координацію програм післявоєнного відновлення. Його робота також охоплюватиме взаємодію з міжнародними фінансовими інституціями та інвесторами, що робить питання прозорості майнового стану особливо важливим для суспільної довіри.

  • Армія, міжнародні гроші та бюджет-2027: Корецький зібрав фінансовий блок на ключову нараду

    Армія, міжнародні гроші та бюджет-2027: Корецький зібрав фінансовий блок на ключову нараду

    Прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів розширену робочу нараду з представниками фінансово-економічного блоку уряду та державних регуляторів. Учасники зустрічі обговорили стан державних фінансів, виконання міжнародних зобов’язань, забезпечення потреб Сил оборони, фінансування соціальних програм і підготовку проєкту державного бюджету на 2027 рік.

    До наради долучилися представники Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Національного банку України, Державної казначейської служби та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. За словами прем’єра, уряд має синхронізувати роботу всіх органів, які відповідають за доходи, видатки, макроекономічні прогнози та взаємодію України з міжнародними партнерами.

    Однією з головних тем стало виконання взятих Україною міжнародних зобов’язань. Від своєчасної реалізації погоджених реформ, бюджетних рішень і структурних змін залежить подальше надходження фінансової допомоги від партнерів, а також здатність держави підтримувати макрофінансову стабільність в умовах повномасштабної війни.

    Корецький повідомив, що під час наради учасники визначили першочергові кроки, необхідні для виконання відповідних домовленостей. Конкретного переліку рішень прем’єр не оприлюднив, однак наголосив, що уряд має діяти узгоджено та дотримуватися погоджених термінів.

    «Безумовний пріоритет – повна фінансова підтримка Сил оборони. Обговорили фінансування планів стійкості та соціальних видатків», – заявив глава уряду.

    Таким чином, оборона залишатиметься основним напрямом державних витрат. Йдеться не лише про грошове забезпечення військовослужбовців, а й про закупівлю озброєння, боєприпасів, техніки, безпілотних систем, забезпечення військових частин та інші потреби сектору безпеки й оборони.

    Одночасно уряд має зберегти фінансування базових соціальних зобов’язань держави. До них належать пенсії, соціальна допомога, виплати вразливим категоріям населення, утримання закладів освіти та охорони здоров’я, а також програми підтримки громадян, які постраждали внаслідок війни.

    Окремо під час наради обговорили плани стійкості. Детального розподілу коштів за цим напрямом уряд поки не представив. Імовірно, йдеться про заходи, які мають забезпечити безперервну роботу держави, енергетичної системи, критичної інфраструктури та ключових соціальних сервісів в умовах воєнних загроз. Це є висновком із загального контексту заяви прем’єра, а не оприлюдненим переліком конкретних програм.

    Ще одним завданням фінансового блоку стало оновлення потреб держави до кінця 2026 року. Уряд має уточнити обсяги необхідних видатків, оцінити фактичні надходження до бюджету та визначити можливі джерела покриття додаткових потреб.

    Необхідність перегляду фінансових показників пов’язана з тим, що військові, соціальні та відновлювальні витрати можуть змінюватися протягом року. На державні фінанси також впливають темпи економічної активності, податкові надходження, ситуація на валютному ринку та обсяги міжнародної підтримки.

    Паралельно Кабінет Міністрів уже розпочав активну підготовку проєкту державного бюджету України на 2027 рік. Міністерства мають до 31 липня подати свої пропозиції щодо основних параметрів майбутнього фінансового документа. Сам уряд повинен схвалити законопроєкт і передати його на розгляд Верховної Ради до 15 вересня.

    Раніше Сергій Корецький визначив три основні завдання, яким має відповідати бюджет на наступний рік: зміцнення обороноздатності України, забезпечення фінансової стійкості та проведення продуманої соціальної політики.

    Після отримання пропозицій від міністерств Міністерство фінансів має сформувати бюджетні запити та провести обговорення з головними розпорядниками коштів. Згідно з оприлюдненим графіком, протягом серпня триватиме узгодження показників, а до 8 вересня проєкт закону про державний бюджет планують передати на розгляд Кабінету Міністрів. До парламенту документ мають внести не пізніше 15 вересня.

    Основою для підготовки бюджету є Бюджетна декларація на 2027–2029 роки. Це середньостроковий документ, який визначає орієнтовні доходи, видатки, дефіцит, державний борг, соціальні стандарти та інші ключові фінансові показники на три роки.

    У базовому сценарії Бюджетної декларації доходи державного бюджету у 2027 році прогнозуються на рівні близько 3,01 трлн грн. На 2028 рік передбачено їх збільшення до 3,42 трлн грн, а у 2029 році — до 3,73 трлн грн. Водночас ці розрахунки залежать від безпекової ситуації, стану економіки та реалізації додаткових фіскальних заходів.

    Важливим питанням залишається зовнішнє фінансування. Представники Міністерства фінансів раніше повідомляли, що потреби бюджету на 2026 рік загалом забезпечені домовленостями з партнерами, однак щодо 2027 року ще необхідні додаткові рішення. Це означає, що уряду доведеться продовжувати переговори з Європейським Союзом, міжнародними фінансовими організаціями та окремими державами-партнерами.

    Саме тому виконання міжнародних зобов’язань стало одним із центральних питань наради Корецького з фінансовим блоком. Порушення погоджених термінів або невиконання окремих умов може вплинути на графік зовнішнього фінансування, яке під час війни відіграє важливу роль у покритті невійськових видатків бюджету.

    Водночас оборонні витрати Україна переважно фінансує за рахунок власних доходів, зокрема податків, зборів і внутрішніх запозичень. Міжнародна бюджетна допомога здебільшого дозволяє спрямовувати кошти на соціальні програми, державне управління, освіту, медицину та інші цивільні потреби.

    Регулярні наради за участю Мінфіну, Міністерства економіки, НБУ, Казначейства й фінансового регулятора мають допомогти уряду швидше реагувати на зміни економічної ситуації. Корецький заявив, що такі зустрічі проводитимуться систематично.

    Подальші рішення залежатимуть від уточненого прогнозу доходів бюджету, фактичних оборонних потреб, стану міжнародних програм та пропозицій міністерств до бюджету на 2027 рік. Остаточні суми фінансування окремих напрямів стануть відомі після підготовки урядового проєкту і його внесення до Верховної Ради.

    Наразі уряд демонструє, що ключовими пріоритетами залишаються забезпечення армії, виконання міжнародних домовленостей та збереження керованості державних фінансів. Водночас Кабміну доведеться знайти баланс між оборонними витратами, соціальними зобов’язаннями та обмеженими фінансовими можливостями країни, яка продовжує протистояти російській агресії.

  • Митницю перепишуть за правилами ЄС: уряд вдруге подав до Ради новий кодекс

    Митницю перепишуть за правилами ЄС: уряд вдруге подав до Ради новий кодекс

    Кабінет Міністрів України повторно схвалив проєкт нового Митного кодексу та направив його на розгляд Верховної Ради. Документ має повністю перебудувати українське митне законодавство за правилами Європейського Союзу, уніфікувати процедури для бізнесу та наблизити Україну до єдиного європейського митного простору.

    Про повторне подання законопроєкту повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, уряд відновлює предметний діалог із народними депутатами щодо майбутнього митної системи та розраховує на детальне опрацювання кожної норми документа в парламенті.

    Глава уряду назвав новий кодекс одним із ключових законопроєктів на шляху європейської інтеграції України. Очікується, що після його ухвалення українська митниця поступово перетвориться на сучасний безпековий кордон європейського зразка, де діятимуть зрозумілі та однакові з ЄС правила.

    Повторне схвалення документа не означає, що Кабмін розробив іншу версію реформи. Міністерство фінансів пояснило, що новий законопроєкт повністю тотожний попередньому за змістом. Формально повторно подати його довелося через зміну складу уряду.

    Попередній проєкт Кабінет Міністрів схвалив наприкінці травня 2026 року та направив до Верховної Ради. Однак відповідно до законодавчої процедури після формування нового складу Кабміну внесені попереднім урядом законопроєкти вважаються відкликаними. Саме тому документ необхідно було знову затвердити на урядовому засіданні та повторно передати парламенту.

    У Мінфіні наголосили, що ця юридична процедура не зупинила фактичну роботу над кодексом. Профільні комітети Верховної Ради продовжували готувати документ до першого читання, проводити консультації та аналізувати запропоновані норми. Після офіційної реєстрації нового законопроєкту ця робота продовжиться вже в межах оновленої парламентської процедури.

    Новий Митний кодекс є частиною виконання зобов’язань України в межах переговорного розділу 29 «Митний союз», який належить до кластера «Внутрішній ринок». Гармонізація митного законодавства з нормами ЄС є однією з необхідних умов подальшого просування України в переговорах про вступ до Європейського Союзу.

    Документ фактично пропонує перейти від часткового внесення змін до чинного законодавства до повного переписування правил роботи митниці. Його структура побудована за логікою Митного кодексу Європейського Союзу. Розділи з першого по дев’ятий відповідають структурі європейського кодексу на рівні глав, наступні частини імплементують окремі регламенти ЄС, а завершальні розділи містять національні та перехідні положення.

    Загалом проєкт налічує 781 статтю. Він передбачає повний перехід на митну термінологію Європейського Союзу, перегляд системи авторизацій, процедур декларування, правил визначення митного боргу, надання гарантій та звільнення від сплати мита. Окремо запроваджується європейський підхід до ухвалення митними органами рішень та взаємодії з підприємствами.

    Для бізнесу це має означати поступове вирівнювання українських митних правил із тими, за якими вже працюють компанії в Польщі, Румунії, Словаччині та інших державах ЄС. Підприємці, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю, повинні отримати більш передбачувані процедури, уніфіковані документи та зрозуміліші вимоги до проходження митного оформлення.

    Уряд запевняє, що різкого обнулення вже виданих дозволів не буде. Безстрокові авторизації після набрання чинності кодексом мають продовжити діяти, а строкові залишатимуться чинними до завершення встановленого терміну або відповідних митних операцій. Це має дозволити компаніям адаптувати логістику та внутрішні процеси без раптового блокування діяльності.

    Без змін планують зберегти й функціонування цифрової системи «єдиного вікна». Водночас подальша реформа передбачає розвиток електронного декларування та інтеграцію українських митних інформаційних систем з європейськими платформами.

    Над проєктом кодексу працювали близько двох років. До підготовки документа залучили 15 експертних команд із представників Міністерства фінансів, Державної митної служби, Проєктного офісу реформ при Мінфіні та європейської програми EU4PFM.

    Після передання тексту Європейській комісії українська сторона провела 14 робочих зустрічей із європейськими експертами. Окремий блок консультацій відбувся з бізнесом. Із жовтня 2025 року до березня 2026 року робоча група за участю представників 15 великих ділових об’єднань провела понад 60 консультацій. У Мінфіні заявляють, що значну частину пропозицій підприємців було враховано в остаточній редакції.

    Україна протягом останніх років уже ухвалила низку законів, спрямованих на зближення митного законодавства з нормами ЄС. За даними профільного парламентського комітету, Верховна Рада дев’ятого скликання прийняла 11 таких законів. Новий кодекс у парламенті називають наступним масштабним етапом, який має завершити основну адаптацію українських правил до митного права Євросоюзу.

    Важливими складовими реформи залишаються розвиток інституту авторизованого економічного оператора та використання системи спільного транзиту NCTS. Статус АЕО дає надійним компаніям можливість отримувати митні спрощення, а NCTS дозволяє перевозити товари за єдиною транзитною процедурою між країнами-учасницями Конвенції про спільний транзит.

    Водночас у Верховній Раді раніше звертали увагу на практичні проблеми, які ще потрібно вирішити. Зокрема, йшлося про забезпечення пріоритетного пропуску компаній зі статусом АЕО та користувачів NCTS через кордон у системі електронної черги. Саме від узгодженості таких технічних рішень залежатиме, чи відчують підприємці переваги нового законодавства не лише на папері, а й безпосередньо у пунктах пропуску.

    Після повторного подання законопроєкт має пройти розгляд у профільному комітеті, перше читання, підготовку поправок і голосування в другому читанні. Точні строки ухвалення поки не називаються. Прем’єр-міністр висловив сподівання на продуктивну співпрацю уряду з парламентом щодо кожної норми документа.

    Повторне схвалення нового Митного кодексу є переважно процедурним кроком, викликаним зміною складу Кабінету Міністрів. Проте сам документ залишається однією з найбільших реформ у сфері зовнішньої торгівлі та євроінтеграції. Від його остаточної редакції залежатимуть правила роботи імпортерів, експортерів, митних брокерів і самої Державної митної служби на наступні роки.

  • Рада поповнюється новими депутатами: ЦВК визначила заміну двом новим міністрам

    Рада поповнюється новими депутатами: ЦВК визначила заміну двом новим міністрам

    Центральна виборча комісія ухвалила рішення про визнання Богдана Моркляника та Вікторії Рєзнікової обраними народними депутатами України. Вони мають поповнити склад Верховної Ради замість Дениса Маслова та Віталія Безгіна, які достроково склали депутатські повноваження після переходу на роботу до Кабінету міністрів.

    Відповідне рішення ЦВК ухвалила після отримання від Апарату Верховної Ради документів, що підтверджують дострокове припинення депутатських повноважень Маслова та Безгіна у зв’язку з їхніми особистими заявами. Обидва політики були обрані до парламенту за списком партії «Слуга народу» на позачергових виборах 2019 року, однак після масштабного оновлення уряду залишили депутатські мандати.

    Згідно із законодавством, вакантні місця у Верховній Раді займають наступні за черговістю кандидати виборчого списку політичної сили. Саме тому ЦВК визнала обраними Богдана Моркляника, який був №163 у виборчому списку «Слуги народу», та Вікторію Рєзнікову, яка балотувалася під №165.

    Втім, остаточно депутатами вони стануть лише після проходження процедури реєстрації. Закон передбачає, що не пізніше ніж через 20 днів після офіційного оприлюднення рішення ЦВК новообрані парламентарі мають подати до комісії пакет необхідних документів. Після їх отримання Центральна виборча комісія протягом п’яти днів повинна ухвалити рішення про їхню реєстрацію народними депутатами України.

    Богдан Моркляник — доктор технічних наук, професор кафедри опору матеріалів і будівельної механіки Національного університету «Львівська політехніка». Він також працював радником першого віцепрем’єр-міністра Степана Кубіва, був заступником голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а після початку повномасштабної війни був мобілізований до лав Збройних сил України.

    Вікторія Рєзнікова — докторка юридичних наук, професорка та завідувачка кафедри економічного права та економічного судочинства Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вона є членкинею Науково-консультативної ради при голові Верховної Ради, входить до Науково-консультативної ради Верховного Суду, а у 2025 році стала членом-кореспондентом Національної академії правових наук України.

    Необхідність оновлення складу парламенту виникла після масштабних кадрових ротацій в уряді. Верховна Рада призначила новий Кабінет Міністрів на чолі з прем’єр-міністром Сергієм Корецьким. Денис Маслов очолив Міністерство юстиції, а Віталій Безгін став міністром у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб. Через перехід до виконавчої влади вони припинили виконання депутатських повноважень, що й відкрило шлях для наступних кандидатів із партійного списку.

    Після завершення процедури реєстрації Богдан Моркляник та Вікторія Рєзнікова складуть присягу народного депутата України та офіційно розпочнуть роботу у Верховній Раді IX скликання. Це дозволить фракції «Слуга народу» відновити чисельність після переходу частини депутатів до оновленого складу уряду.