Golovnitemu.com

Позначка: шахед

  • 30 приватних компаній отримали право збивати ворожі дрони

    30 приватних компаній отримали право збивати ворожі дрони

    Україна робить ще один крок до посилення захисту свого неба від російських атак. Міністерство оборони офіційно повідомило, що вже 30 українських компаній отримали дозвіл на створення власних груп протиповітряної оборони. Ба більше, частина таких підрозділів уже бере участь у бойовій роботі та демонструє реальні результати на фронті повітряної війни.

    Йдеться про експериментальний проєкт із залучення приватного сектору до системи протиповітряної оборони країни. За даними Міністерства оборони, загалом від початку реалізації програми до відомства надійшло 43 заявки від підприємств різних форм власності. Станом на початок червня право створити власні групи ППО вже отримали 30 компаній.

    У Міноборони наголошують, що це не приватні армії та не незалежні військові формування. Усі такі підрозділи є частиною єдиної національної системи протиповітряної оборони та працюють під безпосереднім управлінням Командування Повітряних сил Збройних сил України.

    Найбільше вражає те, що деякі групи вже виконують реальні бойові завдання. За офіційною інформацією Міноборони, підрозділи кількох підприємств змогли знищити понад 20 російських безпілотників. Серед них були як розвідувальні БпЛА типу Zala, так і ударні дрони Shahed. Крім того, одна з груп успішно уразила реактивний ударний безпілотник, що вважається значно складнішою ціллю через його високу швидкість.

    Ідея залучення бізнесу до захисту неба над Україною виникла на тлі постійних масованих атак російських безпілотників. Лише в ніч проти 8 червня Росія випустила по Україні 155 ударних дронів різних типів, включаючи Shahed, «Гербера», «Італмас», «Бандероль» та дрони-імітатори. Українські сили ППО змогли збити або придушити 124 цілі, однак масштаби атак продовжують зростати.

    Саме тому держава почала шукати додаткові механізми захисту критично важливих об’єктів. Особливу увагу приділяють енергетичній інфраструктурі, логістичним вузлам, промисловим підприємствам та об’єктам оборонного комплексу, які регулярно стають мішенями російських ударів.

    Ще у березні уряд офіційно запустив експериментальний проєкт, який дозволив підприємствам критичної інфраструктури долучатися до протиповітряної оборони. Кабінет Міністрів надав Повітряним силам ЗСУ право залучати підприємства до захисту повітряного простору та використовувати їхні ресурси для боротьби з ворожими дронами.

    Перші результати стали помітними вже навесні. Наприкінці березня одна з приватних груп ППО у Харківській області вперше успішно знищила кілька російських безпілотників. А у квітні міністр оборони Михайло Федоров повідомив про перше збиття реактивного «Шахеда» приватним підрозділом. За його словами, ціль рухалася зі швидкістю понад 400 кілометрів на годину.

    Серед компаній, які долучаються до проєкту, приблизно половина представляє критичну інфраструктуру країни. Це оператори енергетичних мереж, стратегічні підприємства та великі виробничі комплекси. Інша частина заявників — приватний бізнес, який також зацікавлений у захисті своїх об’єктів від російських атак.

    Для отримання дозволу підприємства проходять спеціальну процедуру погодження з Міністерством оборони та Командуванням Повітряних сил. Після цього вони отримують статус уповноважених на виконання заходів протиповітряної оборони та можуть формувати власні підрозділи.

    Такі групи можуть використовувати різні засоби боротьби з повітряними цілями. Йдеться про дрони-перехоплювачі, системи радіоелектронної боротьби, радари, автоматизовані турелі та інше обладнання. Частину озброєння підприємства закуповують самостійно, а частину можуть отримувати зі складів Збройних сил України.

    Окремо варто зазначити, що Кабінет Міністрів наприкінці травня оновив правила функціонування таких підрозділів. Нові норми деталізували порядок підтвердження результатів бойової роботи, виплати винагород учасникам груп та можливості фінансування з місцевих бюджетів. Також було посилено контроль за використанням зброї та дотриманням вимог військових статутів.

    Експерти називають проєкт приватної ППО одним із найцікавіших оборонних експериментів за час повномасштабної війни. Він дозволяє значно розширити кількість засобів спостереження та реагування на повітряні загрози без додаткового навантаження на державний бюджет.

    В умовах, коли Росія продовжує нарощувати виробництво ударних безпілотників і майже щодня запускає десятки або навіть сотні дронів по українських містах, залучення приватного сектору може стати важливим елементом багаторівневої системи захисту.

    Як показують перші результати, нова модель вже працює. І якщо темпи розширення проєкту збережуться, найближчим часом українське небо можуть захищати не лише військові підрозділи, а й десятки спеціалізованих груп, створених українськими підприємствами у координації з Повітряними силами.

  • “Захмарна наглість РФ”: Зеленський про удар по ядерному сховищу біля Чорнобиля

    “Захмарна наглість РФ”: Зеленський про удар по ядерному сховищу біля Чорнобиля

    Президент України Володимир Зеленський жорстко відреагував на російський удар по об’єкту ядерної інфраструктури поблизу Чорнобильської АЕС, назвавши дії Росії черговим проявом свідомого терору проти критично важливих об’єктів та міжнародної безпеки. Йдеться про атаку безпілотником по будівлі Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), яка сталася в ніч на 7 червня на Київщині.

    За словами глави держави, російські війська цілеспрямовано вдарили по об’єкту, який має стратегічне значення для ядерної безпеки України та всієї Європи. Зеленський підкреслив, що це не випадковий інцидент і не побічний ефект бойових дій, а усвідомлена атака на інфраструктуру, пов’язану з поводженням із ядерними матеріалами. Він наголосив, що такі дії є черговим підтвердженням того, що Росія веде війну методами системного терору, не зважаючи на потенційні наслідки для довкілля та цивільного населення.

    Президент повідомив, що після влучання безпілотника на території сховища виникла пожежа, однак українським рятувальникам вдалося оперативно локалізувати та повністю ліквідувати загоряння. За попередніми даними, площа пожежі становила близько 40 квадратних метрів. Він окремо підкреслив, що завдяки швидкій реакції екстрених служб вдалося уникнути більш серйозних наслідків.

    Водночас Зеленський зазначив, що станом на зараз радіаційний фон на території об’єкта залишається в межах норми, а загрози для населення немає. Попри це сам факт атаки на ядерну інфраструктуру, за його словами, є надзвичайно небезпечним сигналом, який має викликати жорстку реакцію міжнародної спільноти. Президент наголосив, що такі удари створюють ризики не лише для України, а й для всієї системи ядерної безпеки в Європі.

    У своєму зверненні Зеленський назвав дії Росії “перевищенням захмарної наглості”, підкресливши, що навіть на тлі масштабної війни подібні атаки виходять за межі звичного розуміння воєнних злочинів. Він заявив, що Україна вже передає всю необхідну інформацію міжнародним партнерам, аби вони мали повне уявлення про характер російських атак та їхні потенційні наслідки.

    До роботи з фіксації наслідків удару залучені Міністерство закордонних справ, Міністерство енергетики та всі відповідні державні служби. Українська сторона документує кожен випадок атак на критичну інфраструктуру та передає матеріали партнерам і міжнародним організаціям. Зеленський наголосив, що Україна очікує на більш рішучу реакцію світу, зокрема у контексті посилення тиску на державу-агресора.

    Президент також повідомив, що тієї ж ночі Росія здійснила масовані удари по цивільній інфраструктурі у щонайменше 13 областях України. За його словами, така географія атак свідчить про системний характер обстрілів, спрямованих на виснаження країни та залякування населення. Окремо він навів статистику за тиждень, зазначивши, що Росія застосувала проти України 88 ракет, понад 3250 ударних безпілотників і близько 1800 керованих авіаційних бомб, що демонструє надзвичайно високий рівень інтенсивності бойових дій.

    Зеленський підкреслив, що подібні масштаби застосування зброї свідчать про свідоме продовження ескалації та ігнорування будь-яких норм міжнародного права. Він наголосив, що атаки на енергетичні, цивільні та ядерні об’єкти формують додаткові ризики для регіональної стабільності та вимагають консолідованої відповіді партнерів України.

    Нагадаємо, в ніч на 7 червня російський безпілотник влучив у будівлю Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, розташованого в зоні відчуження поблизу Чорнобильської АЕС. Унаслідок удару було частково зруйновано будівлю приймання контейнерів, після чого виникла пожежа, яку згодом повністю ліквідували. За попередніми даними, постраждалих серед персоналу немає.

    Генеральний штаб Збройних сил України уточнив, що удар було завдано по об’єкту поблизу села Буряківка Київської області, приблизно за 15 кілометрів від Чорнобильської атомної електростанції. На місці ліквідованої пожежі фахівці виявили залишки ударного безпілотника типу Shahed, що підтверджує його використання під час атаки.

    Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива є одним із ключових елементів української енергетичної системи. Воно призначене для довгострокового та безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива з атомних електростанцій України, що дозволяє забезпечувати повний цикл поводження з ядерними матеріалами всередині держави.

    Попри пошкодження інфраструктури, радіаційна ситуація залишається стабільною, перевищень допустимих норм не зафіксовано. Ситуація на об’єкті перебуває під постійним контролем відповідних служб, які продовжують моніторинг стану довкілля та технічного стану сховища.

  • Україна збиває тисячі «Шахедів», але Росія готує значно небезпечніший удар — Сирський

    Україна збиває тисячі «Шахедів», але Росія готує значно небезпечніший удар — Сирський

    Росія планує кардинально змінити тактику повітряних атак проти України та довести частку реактивних ударних безпілотників до 50%. У відповідь Збройні сили України активно нарощують багаторівневу систему протиповітряної оборони, розширюють так звану «малу ППО» та формують уже четвертий ешелон захисту неба. Про це 4 червня повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський за підсумками спеціальної наради щодо протидії російським ударним безпілотникам.

    За словами головнокомандувача, сьогодні війна в повітрі стрімко змінюється. Російська армія не лише нарощує кількість дронів, які використовує для атак по українських містах та об’єктах інфраструктури, а й модернізує їхні характеристики. Особливу загрозу становить поява дедалі більшої кількості реактивних ударних безпілотників, які мають значно вищу швидкість і складніше перехоплюються традиційними засобами протиповітряної оборони.

    «Агресор планує довести частку реактивних ударних дронів до 50 відсотків. Це ставить перед нами нові виклики, які потребують своєчасної реакції», – наголосив Сирський.

    На цьому тлі Україна продовжує масштабно розвивати власну систему захисту повітряного простору. Головнокомандувач повідомив, що вже створюється четвертий ешелон протиповітряної оборони, який дозволить додатково прикрити ще дві області України. Йдеться про розвиток концепції «малої ППО», що передбачає використання мобільних засобів боротьби з безпілотниками, дронів-перехоплювачів, вертолітних груп та інших елементів швидкого реагування.

    Особливу роль у цій системі сьогодні відіграють українські дрони-перехоплювачі. Лише протягом травня вони знищили понад 3500 російських безпілотників різних типів. Фактично саме безпілотні системи стають одним із головних інструментів боротьби із масованими атаками Росії.

    За даними Сирського, найвищу ефективність демонструє другий ешелон оборони, який забезпечують Сили безпілотних систем. Протягом травня вони знищили понад 1200 ворожих цілей у повітрі. Це один із найкращих показників за весь період використання дронів-перехоплювачів у війні.

    Важливим компонентом захисту залишаються і вертолітні групи. За словами головнокомандувача, лише у травні українські гелікоптери збили понад 440 російських дронів різних типів. Зараз триває їхня модернізація. Машини оснащують сучасними системами виявлення та наведення цілей, а також новими типами ракетного озброєння.

    «Ми розширюємо лінійку засобів ураження. Нове ракетне озброєння вже демонструє відмінні результати», – зазначив Сирський.

    Заява головнокомандувача підтверджує тенденцію, про яку останніми місяцями говорять у Міністерстві оборони. Наприкінці травня міністр оборони Михайло Федоров повідомив, що ефективність українських дронів-перехоплювачів проти «шахедів» за останні чотири місяці зросла майже вдвічі. При цьому кількість безпілотників, які Росія запускає по території України, продовжує збільшуватися.

    За оцінками Міноборони, ворог щомісяця нарощує використання ударних дронів приблизно на 35%. Саме тому одним із ключових завдань української оборонної промисловості та військового командування на 2026 рік стало позбавлення Росії можливості використовувати Shahed як масовий і дешевий інструмент терору.

    Останніми місяцями Росія активно модернізує свої ударні безпілотники. Зокрема, удосконалюються системи навігації, захист від засобів радіоелектронної боротьби, маршрути польоту та швидкісні характеристики. Поява реактивних версій ударних БпЛА може суттєво ускладнити роботу української ППО, оскільки такі апарати здатні швидше долати великі відстані та скорочувати час реагування для оборонців.

    Водночас українські військові наголошують, що відповідь на ці виклики вже формується. Одним із головних напрямів розвитку стають саме дрони-перехоплювачі, які значно дешевші за традиційні ракети систем ППО та дозволяють ефективно знищувати повітряні цілі без витрачання дорогих зенітних боєприпасів.

    Сирський також звернув увагу на проблему забезпечення бойовими частинами для дронів-перехоплювачів. За його словами, питання збільшення виробництва таких компонентів залишається одним із найактуальніших для української оборонної промисловості.

    Попри постійне вдосконалення російських засобів повітряного нападу, українські військові переконані, що розвиток багаторівневої системи оборони дозволяє ефективно адаптуватися до нових загроз. Сьогодні захист українського неба забезпечують класичні системи ППО, мобільні вогневі групи, вертольоти, засоби радіоелектронної боротьби та дрони-перехоплювачі.

    Саме така багатошарова модель, за задумом командування, має стати відповіддю на спроби Росії нарощувати кількість ударних безпілотників та переходити до використання більш швидких реактивних дронів. В умовах постійної еволюції повітряної війни Україна робить ставку на технології, гнучкість і швидке масштабування нових засобів боротьби з повітряними загрозами.

  • У Кремля достатньо ракет для кількох масованих атак щомісяця, – Зеленський

    У Кремля достатньо ракет для кількох масованих атак щомісяця, – Зеленський

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Російська Федерація зберігає значний потенціал для здійснення регулярних масованих ракетних атак по території України. За його словами, російський військово-промисловий комплекс щомісяця виробляє близько 120 балістичних ракет, що дозволяє Кремлю підтримувати високий рівень ракетної загрози та продовжувати терор українських міст.

    Про це глава держави повідомив під час звернення до учасників засідання Ради Україна – НАТО, яке відбулося у Києві. Значна частина його виступу була присвячена актуальним викликам у сфері безпеки, посиленню протиповітряної оборони та необхідності подальшої підтримки України з боку міжнародних партнерів.

    За словами Зеленського, нинішні темпи виробництва озброєнь у Росії свідчать про те, що Кремль продовжує робити ставку на військову ескалацію та ракетний терор проти цивільного населення.

    «Росія має спроможність виробляти близько 120 балістичних ракет щомісяця. І це лише балістичні ракети. Росія також виробляє інші типи ракет», – наголосив президент.

    Глава держави підкреслив, що саме балістичні ракети залишаються однією з найбільших загроз для України через їхню високу швидкість, складність перехоплення та значну руйнівну силу. Водночас російська армія активно застосовує також крилаті ракети, авіаційні засоби ураження та ударні безпілотники.

    «Очевидно, що це найбільша загроза, з якою ми зараз стикаємося», – зазначив Зеленський.

    Президент наголосив, що українська система протиповітряної оборони демонструє високу ефективність, однак масштаби російського виробництва ракет та безпілотників вимагають постійного посилення оборонних спроможностей держави. Саме тому Україна продовжує працювати із союзниками над збільшенням кількості сучасних систем ППО та боєприпасів до них.

    Під час виступу Зеленський також нагадав про чергову масштабну комбіновану атаку, яку Росія здійснила напередодні. За його словами, лише за одну добу окупанти застосували сотні засобів повітряного нападу, поєднавши використання балістичних ракет, крилатих ракет та великої кількості ударних дронів.

    Президент повідомив, що внаслідок останнього масованого удару загинули 23 людини, серед яких були діти. Ще десятки людей отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    «Учора лише внаслідок однієї масованої атаки Росія вбила 23 людини в нашій країні, серед них були діти. Росіяни застосували велику кількість дронів – понад 650 протягом ночі й ще близько 100 протягом дня», – заявив глава держави.

    За його словами, такі атаки свідчать про те, що Росія продовжує використовувати тактику виснаження української системи протиповітряної оборони, комбінуючи різні типи озброєння для ускладнення роботи сил ППО.

    Експерти зазначають, що одночасне застосування великої кількості безпілотників, крилатих та балістичних ракет дозволяє ворогу створювати додаткове навантаження на систему захисту повітряного простору. Саме тому питання забезпечення України сучасними системами ППО залишається одним із пріоритетних у переговорах із партнерами.

    Окремо Зеленський звернув увагу на масштаби російських запасів високоточного озброєння. За оцінками української розвідки, попри постійне використання ракет у війні проти України, Росія зберігає значні резерви та продовжує їх поповнювати завдяки роботі оборонної промисловості.

    Раніше Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляло, що станом на літо 2025 року Росія накопичила понад 1950 стратегічних ракет різних типів. Серед них – до 500 балістичних ракет «Іскандер-М», близько 300 крилатих ракет «Іскандер-К», сотні крилатих ракет Х-101, Х-22 та Х-32, морські ракети «Калібр», а також до 150 гіперзвукових ракет «Кинжал».

    Фахівці наголошують, що поєднання значних запасів і стабільного виробництва дозволяє Росії проводити кілька масштабних ракетних кампаній щомісяця без суттєвого виснаження арсеналів.

    Крім того, Москва продовжує нарощувати виробництво ударних безпілотників типу Shahed та їхніх модифікацій. За оцінками українських військових, саме дрони дедалі частіше стають основним інструментом нічних атак на українські міста та об’єкти критичної інфраструктури.

    Під час виступу Зеленський також нагадав про нещодавню доповідь української розвідки щодо подальших планів Росії. За його словами, Кремль уже визначив нові пріоритетні цілі для ударів і намагається завдати максимальної шкоди українському оборонно-промисловому комплексу.

    Президент повідомив, що російське керівництво розглядає розвиток українських оборонних технологій як одну з головних загроз для власних військових планів. Йдеться насамперед про українські програми зі створення сучасних ракетних систем, засобів перехоплення балістичних цілей та виробництва далекобійного озброєння.

    За словами Зеленського, саме тому Росія може концентрувати свої майбутні удари на підприємствах оборонної галузі та об’єктах, які беруть участь у виробництві нових видів озброєння.

    Українська влада наголошує, що розвиток власного військово-промислового комплексу є одним із ключових напрямків зміцнення обороноздатності держави. В умовах затяжної війни це дозволяє зменшувати залежність від зовнішніх постачань та оперативніше реагувати на загрози.

    Звертаючись до представників держав-членів НАТО, Зеленський наголосив, що подальше посилення протиповітряної оборони України залишається критично важливим завданням.

    За його словами, зростання російського виробництва ракет і безпілотників означає, що загроза масованих атак не лише зберігатиметься, а й може посилюватися. Саме тому Україна потребує додаткових систем ППО, сучасних радарів та запасів ракет-перехоплювачів.

    Президент підкреслив, що кожна нова система протиповітряної оборони означає врятовані життя мирних громадян, захищені об’єкти інфраструктури та зменшення наслідків російських ударів.

    На тлі активізації російських атак Київ продовжує закликати міжнародних партнерів до прискорення військової допомоги. В українському керівництві наголошують, що саме зміцнення протиповітряної оборони залишається одним із найефективніших способів захисту населення від ракетного терору та збереження стабільності в умовах війни.

  • Одеса пережила дві атаки за ніч: дрон влучив у багатоповерхівку, є постраждалі та десятки вибитих вікон

    Одеса пережила дві атаки за ніч: дрон влучив у багатоповерхівку, є постраждалі та десятки вибитих вікон

    Одеса пережила важку ніч проти 1 червня: російські війська двічі атакували місто безпілотниками, внаслідок чого постраждали щонайменше п’ятеро людей, пошкоджені житлові будинки, адміністративна будівля, інфраструктурні об’єкти та автомобілі. За даними місцевої влади, станом на ранок інформації про загиблих унаслідок цих двох нічних атак не надходило.

    Найсерйозніший удар припав по житловій забудові. Один із російських безпілотників влучив у дев’ятиповерховий будинок. Унаслідок удару частково зруйновано перший і другий поверхи, пошкоджено фасад будівлі та балкони. Після влучання виникла пожежа, яку ліквідовували рятувальники. На місці працювали всі екстрені служби, комунальники та представники міської влади.

    За інформацією начальника Одеської міської військової адміністрації Сергія Лисака, станом на 7:00 відомо про п’ятьох постраждалих. Двох людей госпіталізували, ще двом надали медичну допомогу на місці, одна людина відмовилася від госпіталізації. Остаточні дані щодо наслідків атаки уточнюються.

    Крім багатоповерхівки, пошкодження зафіксували у різних районах міста. Вибуховою хвилею пошкоджені багатоквартирні будинки, адміністративна будівля та об’єкти інфраструктури. За попередніми підрахунками, вибито 82 вікна, з яких 72 уже встигли закрити. Комунальні служби продовжують працювати на місцях, прибирають уламки, закривають пошкоджені вікна та допомагають мешканцям із першочерговими потребами.

    У місті також розгорнули оперативні штаби. Там жителі пошкоджених будинків можуть отримати консультації щодо оформлення компенсації за зруйноване або пошкоджене майно, а також звернутися по допомогу. Місцева влада закликала одеситів, чиє житло постраждало від вибухової хвилі, звертатися до районних адміністрацій та фіксувати пошкодження для подальшого відшкодування.

    Ще один епізод атаки зачепив цивільну інфраструктуру міста. За повідомленнями Одеської МВА, в одному з районів пошкоджено дах автосалону, вибито скло в будівлі та понівечено автомобілі, що перебували всередині. Також постраждав один із міських ринків, де поранення дістали троє людей. В іншому районі ударом пошкоджено приватний будинок і легковий автомобіль.

    Нічна атака була спрямована не по військових об’єктах, а по цивільній забудові та міській інфраструктурі. Під ударом опинилися житлові будинки, транспорт, комерційні приміщення та об’єкти, якими щодня користуються мирні мешканці.

    Одеса останніми місяцями регулярно стає ціллю російських дронових атак. Місто має стратегічне значення через портову інфраструктуру, розташування біля Чорного моря та близькість до важливих логістичних маршрутів. Водночас російські удари дедалі частіше завдають шкоди саме житловим кварталам, школам, дитсадкам, ринкам, автівкам і приватним будинкам.

    Цієї ж ночі росіяни атакували й інші українські міста. Зокрема, повідомлялося про удар дрона типу «Герань-2» по житловому сектору в Сумах, де пошкоджено дошкільний навчальний заклад та кілька будинків. Також уночі вибухи лунали в Харкові та Запоріжжі. Українські міста знову пережили ніч під загрозою ударних безпілотників.

    На тлі чергової атаки місцева влада закликає мешканців не ігнорувати повітряні тривоги. Російські дрони можуть змінювати маршрути, заходити на цілі з різних напрямків і становити небезпеку навіть після роботи сил протиповітряної оборони через падіння уламків. Одеситів просять перебувати в укриттях до офіційного відбою тривоги та не наближатися до місць влучань або падіння уламків.

    Станом на ранок у місті триває ліквідація наслідків двох нічних атак. Рятувальники, поліцейські, медики, комунальники і районні адміністрації працюють у посиленому режимі. Основне завдання зараз — допомогти постраждалим, відновити безпечний доступ до пошкоджених будівель, закрити вибиті вікна та оцінити повний масштаб руйнувань.

    Попри відсутність загиблих унаслідок цієї атаки, ніч для Одеси знову стала важким нагадуванням про те, що російський повітряний терор проти українських міст триває. Місто поступово оговтується після ударів, але роботи з відновлення триватимуть ще не один день.

  • «Путін тестує НАТО»: Зеленський заявив, що Україна перехоплює російські дрони, які летять у бік Польщі та Балтії

    «Путін тестує НАТО»: Зеленський заявив, що Україна перехоплює російські дрони, які летять у бік Польщі та Балтії

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські сили протиповітряної оборони намагаються перехоплювати всі російські безпілотники, навіть якщо їхній маршрут пролягає у напрямку сусідніх держав-членів НАТО. За словами глави держави, йдеться не лише про дрони, які безпосередньо загрожують українським містам, а й про ті, що можуть залетіти до повітряного простору Польщі, Румунії, Молдови чи країн Балтії.

    Таку заяву президент зробив на тлі чергових інцидентів із російськими безпілотниками поблизу кордонів НАТО та після резонансного випадку в Румунії, де російський ударний дрон типу «Герань-2» врізався у житлову багатоповерхівку в місті Галац. Унаслідок вибуху було пошкоджено квартиру на верхньому поверсі, виникла пожежа, постраждали двоє людей, а десятки мешканців були евакуйовані.

    Зеленський наголосив, що Україна відстежує повітряні цілі ще до того, як вони можуть наблизитися до кордонів союзників. Якщо українські сили не мають можливості знищити безпілотник на своїй території, інформація оперативно передається партнерам для реагування. За словами президента, це є частиною спільної безпекової архітектури, яка формується між Україною та країнами НАТО в умовах російської агресії.

    Глава держави переконаний, що Кремль використовує такі польоти не лише як елемент війни проти України. На його думку, Москва свідомо випробовує реакцію Альянсу, перевіряючи готовність країн НАТО до реагування на повітряні загрози. Президент назвав це одним із елементів гібридної стратегії Росії.

    «Путін дивиться на реакцію НАТО, перевіряє можливості систем протиповітряної оборони та намагається зрозуміти, наскільки швидко союзники здатні реагувати на подібні інциденти», – наголосив Зеленський.

    Президент підкреслив, що російські дрони дедалі частіше створюють небезпеку не лише для України. Саме тому, на його переконання, відповідь на такі провокації має бути спільною та більш жорсткою.

    «Має бути сильніша відповідь об’єднаного НАТО», – заявив глава держави.

    Заяви Зеленського пролунали на тлі зростання кількості інцидентів із російськими безпілотниками поблизу території Альянсу. Лише протягом останніх місяців уламки або самі дрони неодноразово знаходили на території Румунії, Польщі та країн Балтії. У багатьох випадках місцеві військові піднімали винищувачі F-16 для моніторингу ситуації, однак рішення про знищення цілей часто не ухвалювали через ризик падіння уламків у населених пунктах.

    Особливу увагу привернув інцидент у Польщі восени 2025 року, коли група російських ударних дронів увійшла до польського повітряного простору. Тоді президент Зеленський назвав це не випадковістю, а цілеспрямованою операцією Кремля для перевірки реакції НАТО та можливостей польської протиповітряної оборони.

    У відповідь Варшава значно посилила контроль повітряного простору, а НАТО активізувало моніторинг східного флангу Альянсу. Водночас між Україною та Польщею почалися консультації щодо розширення співпраці у сфері протидії безпілотникам та обміну інформацією про повітряні загрози.

    Експерти з безпеки наголошують, що подібна тактика Росії має одразу кілька цілей. По-перше, створюється психологічний тиск на суспільства сусідніх країн. По-друге, перевіряються алгоритми реагування систем ППО та військових командувань. По-третє, Кремль намагається сформувати враження, що підтримка України нібито підвищує ризики для держав-членів НАТО.

    Водночас у країнах Балтії та Польщі дедалі частіше лунають заклики до посилення захисту повітряного простору. Уряди цих держав неодноразово заявляли, що розглядають російські дрони як прямий наслідок війни Росії проти України та додатковий аргумент на користь зміцнення оборони східного флангу НАТО.

    На тлі нових російських атак Україна продовжує координувати свої дії з партнерами та наполягає на створенні більш інтегрованої системи протиповітряної оборони в Європі. У Києві переконані: чим довше Росія не отримуватиме жорсткої відповіді на подібні провокації, тим частіше вона намагатиметься випробовувати межі дозволеного не лише в Україні, а й поблизу кордонів НАТО.

    Таким чином, заява Зеленського стала черговим сигналом про те, що війна дедалі більше впливає на безпекову ситуацію в усій Європі. Україна вже фактично виконує роль східного щита континенту, перехоплюючи російські дрони ще до того, як вони можуть становити загрозу для країн Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу.

  • Після удару по Дніпру Зеленський зробив заяву: назвав єдиний спосіб зупинити атаки РФ на українські міста

    Після удару по Дніпру Зеленський зробив заяву: назвав єдиний спосіб зупинити атаки РФ на українські міста

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що регулярні російські удари по українських містах можуть бути зупинені лише за умови посилення міжнародного політичного, економічного та санкційного тиску на Росію. Таку заяву глава держави зробив 31 травня на тлі чергової масованої атаки РФ із застосуванням сотень безпілотників та удару по Дніпру, де внаслідок влучання дрона було повністю знищене відділення «Нової пошти».

    У своєму зверненні президент наголосив, що Росія продовжує системну кампанію повітряного терору проти українських міст і цивільної інфраструктури, а тому міжнародна спільнота має перейти до більш рішучих дій.

    «Всі ці удари треба зупинити. Потрібна лише достатня підтримка нашого захисту і продовження тиску на Росію», — підкреслив Зеленський.

    За словами президента, йдеться не лише про військову допомогу Україні, а й про посилення санкційних механізмів, які повинні завдати відчутного удару по економічних можливостях держави-агресора. Зеленський акцентував увагу на тому, що саме поєднання військової підтримки, міжнародної дипломатії та економічних обмежень здатне створити умови для реальної безпеки.

    «Наші далекобійні санкції, санкції від партнерів, усі форми політичного та економічного тиску на Росію повинні спрацювати, щоб можна було досягти реальної безпеки. Тільки тиск спрацює на мир», — заявив глава держави.

    Заява пролунала після чергової масштабної атаки російських військ. За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 31 травня Росія випустила по Україні 229 ударних безпілотників різних типів, серед яких були Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори «Пародія». Українські сили протиповітряної оборони змогли знешкодити 212 повітряних цілей.

    Повітряна атака здійснювалася одночасно з кількох напрямків території Росії та тимчасово окупованого Криму. До відбиття нападу були залучені авіація, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби, зенітні ракетні війська та сили безпілотних систем. Попри високий відсоток збитих цілей, зафіксовано влучання на кількох об’єктах у різних регіонах країни.

    Одним із найбільш резонансних епізодів стала атака на Дніпро. Вдень 31 травня російський ударний безпілотник влучив у логістичний об’єкт, де виникла масштабна пожежа. Згодом стало відомо, що повністю знищене відділення №1 компанії «Нова пошта». Будівля вигоріла вщент.

    У компанії повідомили, що співробітники не постраждали, а логістичні маршрути вже перебудовані для уникнення затримок доставки. Клієнтам пообіцяли компенсувати повну оголошену вартість знищених відправлень. На місці удару продовжують працювати рятувальники, поліція та аварійні служби.

    Зеленський зазначив, що ліквідація наслідків атаки триває безперервно. За його словами, до гасіння масштабної пожежі було залучено близько 70 рятувальників, 40 працівників поліції та майже 30 одиниць спеціальної техніки.

    Президент наголосив, що подібні удари вкотре демонструють справжню мету Росії — завдавати шкоди цивільній інфраструктурі та створювати атмосферу постійної небезпеки для мирного населення. Саме тому питання посилення української системи протиповітряної оборони залишається одним із ключових у переговорах із міжнародними партнерами.

    Протягом останніх місяців Зеленський неодноразово заявляв про необхідність нарощування захисту українського неба. На тлі зростання кількості дронових атак президент повідомляв, що Україна працює над посиленням ППО для найбільш уразливих регіонів, зокрема Дніпра та Одеси.

    Паралельно українська влада продовжує просувати ідею так званих «далекобійних санкцій» — комплексу обмежувальних заходів, які повинні ускладнити Росії виробництво ракет, безпілотників та іншого озброєння. Йдеться про контроль за поставками мікроелектроніки, обмеження доступу до технологій подвійного призначення, фінансові санкції та посилення контролю за схемами обходу вже чинних обмежень.

    Останніми тижнями російські атаки по українських містах суттєво посилилися. За словами Зеленського, лише за один із попередніх тижнів Росія застосувала проти України понад 3170 безпілотників, більш як 1300 керованих авіабомб та десятки ракет різних типів.

    На цьому тлі Україна також активізувала удари по російській військовій та енергетичній інфраструктурі. Лише за останні дні Генеральний штаб підтвердив ураження Саратовського нафтопереробного заводу, паливних баз, нафтотранспортної інфраструктури та військових об’єктів на території РФ.

    Українське керівництво переконане, що саме поєднання міжнародного тиску, санкцій, військової допомоги та посилення обороноздатності держави може змусити Кремль відмовитися від подальшої ескалації та наблизити завершення війни.

    На думку Зеленського, будь-які спроби пом’якшення тиску або зниження уваги світу до російської агресії лише заохочують Москву продовжувати атаки. Тому, як наголосив президент, підтримка України повинна залишатися системною та довгостроковою, а санкційний тиск — лише посилюватися.

    «Тільки тиск спрацює на мир», — підсумував глава держави.

    Фото: ДСНС Дніпропетровщини
    Фото: ДСНС Дніпропетровщини
    Фото: ДСНС Дніпропетровщини

     

  • Румунія попередила Кремль: після удару дрона по житловому будинку можуть вислати посла Росії

    Румунія попередила Кремль: після удару дрона по житловому будинку можуть вислати посла Росії

    Румунія може вдатися до одного з найжорсткіших дипломатичних кроків у відносинах із Росією після серії інцидентів із російськими ударними безпілотниками, які порушують її повітряний простір під час атак на Україну. Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що офіційний Бухарест не виключає вислання російського посла, якщо подібні випадки повторюватимуться.

    Про це глава румунської держави повідомив в інтерв’ю BBC, коментуючи наслідки резонансного інциденту в місті Галац, де російський ударний дрон врізався у житлову багатоповерхівку та вибухнув.

    За словами президента, Румунія вже здійснила низку дипломатичних кроків у відповідь на дії Росії. Зокрема, раніше було закрито російське консульство в Констанці та вислано одного з російських дипломатів. Водночас, якщо небезпечні інциденти триватимуть, країна готова перейти до більш жорстких заходів.

    «Я сподіваюся, що вони зупиняться. Якщо ж ні — існують інші заходи, які можуть бути вжиті. Наприклад, вислання російського посла. Існує певна ієрархія дипломатичних заходів», — наголосив Нікушор Дан.

    Заява пролунала на тлі безпрецедентного випадку, який стався в ніч на 29 травня. Тоді російський безпілотник типу «Герань-2», який є російською версією іранського дрона Shahed, під час масованої атаки на Україну залетів на територію Румунії та влучив у житловий будинок у місті Галац.

    Безпілотник пробив дах багатоповерхівки та вибухнув усередині конструкції будинку. Внаслідок детонації виникла пожежа в коридорі квартири на верхньому поверсі. Постраждали двоє людей — жінка та дитина, яких госпіталізували до медичного закладу. Саме цей інцидент став найсерйознішим випадком порушення румунської території російськими ударними безпілотниками від початку повномасштабної війни РФ проти України.

    Президент Румунії повідомив, що фахівці вже завершили попередню експертизу уламків дрона. За його словами, жодних сумнівів щодо походження апарата не існує.

    Румунські експерти змогли порівняти знайдені фрагменти із безпілотником аналогічного типу, який кількома тижнями раніше впав на території країни, але не вибухнув. Саме завдяки цьому вдалося остаточно підтвердити, що йдеться про російський ударний дрон «Герань-2».

    Крім того, слідство встановило, що безпілотник ніс щонайменше 30 кілограмів вибухової речовини. Саме тому наслідки могли бути значно трагічнішими, якби вибух стався в іншій частині будівлі або у момент більшого скупчення людей.

    Після завершення роботи рятувальників та відновлення електропостачання мешканцям будинку дозволили повернутися до своїх квартир. Водночас постраждалі жінка та дитина продовжують перебувати під наглядом медиків.

    Останніми місяцями випадки потрапляння російських безпілотників на територію країн НАТО почастішали. Найчастіше інциденти фіксуються в прикордонних районах Румунії поблизу українських портів на Дунаї, які регулярно стають цілями російських атак.

    У Бухаресті дедалі частіше наголошують, що навіть випадкові порушення повітряного простору створюють загрозу життю цивільного населення та становлять серйозний виклик для безпеки країни.

    Після інциденту в Галаці Міністерство закордонних справ Румунії вже зверталося до партнерів по НАТО із закликом прискорити посилення систем протиповітряної оборони на східному фланзі Альянсу. У країні також активізували дискусію щодо додаткового розміщення засобів ППО в прикордонних регіонах.

    Водночас офіційний Бухарест наголошує, що не розглядає інцидент як навмисну атаку Росії на територію Румунії. Однак повторення подібних випадків може суттєво погіршити дипломатичні відносини між країнами та спровокувати нові санкційні або політичні рішення.

    Експерти зазначають, що вислання посла є одним із найсерйозніших дипломатичних сигналів, який держава може надіслати іншій країні без розриву дипломатичних відносин. Такий крок означав би подальше загострення відносин між Бухарестом і Москвою та став би черговим свідченням зростання напруги між Росією та країнами НАТО.

    На цьому тлі Румунія продовжує підтримувати Україну та посилювати заходи безпеки вздовж свого кордону. Уряд країни наголошує, що безпека громадян залишається головним пріоритетом, а будь-які нові інциденти з російськими безпілотниками отримають жорстку реакцію як на національному, так і на міжнародному рівні.

  • «Шахед» знищив відділення Нової пошти у Дніпрі: будівля вигоріла вщент, компанія оголосила про компенсації

    «Шахед» знищив відділення Нової пошти у Дніпрі: будівля вигоріла вщент, компанія оголосила про компенсації

    Удень 31 травня російські війська завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі України. Однією з цілей атаки стало відділення компанії «Нова пошта» у Дніпрі, яке було повністю знищене внаслідок влучання ударного безпілотника типу Shahed. Будівля вигоріла вщент, однак, за попередньою інформацією, обійшлося без жертв серед працівників та відвідувачів.

    Про наслідки атаки повідомила пресслужба компанії «Нова пошта». За даними підприємства, ворожий дрон влучив у відділення №1 у Дніпрі, спричинивши масштабну пожежу.

    «Сьогодні ворожим дроном було знищено відділення №1 Нової пошти в Дніпрі. Будівля вигоріла вщент. Співробітники не постраждали», — повідомили в компанії.

    На оприлюднених фото та відео видно густий дим, вогонь і серйозні руйнування будівлі. Полум’я швидко охопило приміщення, через що врятувати майно та частину відправлень не вдалося.

    Одразу після атаки на місце прибули підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, правоохоронці та представники місцевої влади. Рятувальники ліквідовували пожежу та проводили обстеження території для виявлення можливих осередків повторного займання.

    У компанії зазначили, що наразі триває оцінка наслідків удару та підрахунок пошкодженого майна. Після завершення роботи рятувальних служб буде встановлено остаточну кількість знищених або пошкоджених відправлень.

    Водночас «Нова пошта» вже заявила про готовність компенсувати клієнтам усі збитки. У компанії наголосили, що кожен клієнт отримає відшкодування відповідно до оголошеної вартості відправлення.

    «Компанія, як завжди, компенсує клієнтам оголошену вартість знищених відправлень. Ми вже зв’язуємось із клієнтами, щоб повідомити деталі відшкодування», — зазначили представники поштового оператора.

    Попри втрату одного з відділень, логістична мережа компанії продовжує працювати у штатному режимі. Для забезпечення безперервності доставки були задіяні резервні логістичні схеми та перенаправлення потоків відправлень через інші сортувальні та логістичні центри.

    У «Новій пошті» підкреслили, що наразі не очікують суттєвих затримок доставки посилок ані в Дніпрі, ані в інших регіонах України.

    Атака на відділення стала частиною чергового удару по Дніпру. За інформацією місцевої влади, російські війська застосували ударні безпілотники, внаслідок чого виникла масштабна пожежа на одному з логістичних об’єктів міста. Також повідомлялося про знищення та пошкодження автомобілів, які перебували поруч із місцем влучання.

    На момент публікації інформації про загиблих або поранених не надходило. Влада продовжує уточнювати наслідки атаки.

    Примітно, що це вже не перший удар по об’єктах «Нової пошти» від початку повномасштабного вторгнення Росії. Компанія неодноразово повідомляла про пошкодження або знищення своїх відділень, сортувальних центрів та логістичних майданчиків у різних регіонах країни.

    Лише цього ж дня російські безпілотники атакували ще один об’єкт поштового оператора. У Слов’янську Донецької області було пошкоджено відділення №1. Там обійшлося без значних руйнувань, однак будівля зазнала пошкоджень від вибухової хвилі та уламків.

    Експерти зазначають, що логістична інфраструктура залишається однією з важливих складових функціонування економіки та життєзабезпечення країни під час війни. Через поштові та логістичні компанії щодня доставляються гуманітарні вантажі, товари першої необхідності, медичні препарати, обладнання та інші критично важливі ресурси.

    Попри регулярні атаки, українські логістичні оператори продовжують забезпечувати роботу мережі навіть у прифронтових регіонах. У багатьох випадках пошкоджені відділення відновлюють роботу вже за кілька днів після обстрілів.

    У компанії наголосили, що безпека працівників і клієнтів залишається пріоритетом. Саме завдяки оперативним діям персоналу та дотриманню правил безпеки під час повітряної тривоги вдалося уникнути людських жертв.

    Наразі триває ліквідація наслідків удару та оцінка матеріальних збитків. Остаточна сума завданої шкоди буде встановлена після завершення роботи спеціальних комісій та експертів.

  • “Летіли хвилями з Криму та шести областей РФ”: Україну атакували 229 дронів, ППО збила 212 цілей, але є понад 10 влучань

    “Летіли хвилями з Криму та шести областей РФ”: Україну атакували 229 дронів, ППО збила 212 цілей, але є понад 10 влучань

    У ніч проти 31 травня Росія здійснила одну з наймасштабніших дронових атак останніх тижнів, випустивши по території України 229 ударних та імітаційних безпілотників різних типів. За даними Повітряних сил ЗСУ, сили протиповітряної оборони знищили або подавили 212 повітряних цілей, однак повністю уникнути наслідків атаки не вдалося — зафіксовано щонайменше 14 влучань на 11 локаціях у різних регіонах країни. Станом на ранок тривога залишалася актуальною, оскільки частина ворожих БпЛА все ще перебувала у повітряному просторі України.

    Згідно з інформацією Повітряних сил, окупанти застосували ударні безпілотники типу Shahed, у тому числі реактивні модифікації, а також дрони «Гербера», «Італмас» та безпілотники-імітатори «Пародія». Основною метою таких комбінованих атак є не лише завдання ударів по українських об’єктах, а й перевантаження систем протиповітряної оборони, змушуючи українських військових витрачати ресурси на виявлення та знищення цілей різного типу.

    Повітряні цілі запускалися одразу з семи напрямків. Йдеться про райони Орла, Курська, Брянська, Міллерового, Шаталового та Приморсько-Ахтарська на території Росії, а також з району Гвардійського у тимчасово окупованому Криму. Така географія запусків свідчить про спробу атакувати Україну одночасно з кількох напрямків, ускладнюючи роботу сил ППО та створюючи додаткове навантаження на оборонні системи.

    Для відбиття нічного повітряного нападу були задіяні практично всі складові системи протиповітряної оборони держави. У роботі брали участь винищувальна авіація, підрозділи зенітних ракетних військ, мобільні вогневі групи, сили радіоелектронної боротьби та підрозділи безпілотних систем Сил оборони України. Саме поєднання різних засобів перехоплення дозволило досягти високого відсотка знищених цілей навіть попри значну кількість запущених дронів.

    За попередніми підрахунками, станом на 08:30 українські військові збили або подавили засобами РЕБ 212 ворожих безпілотників. Більшість із них була знищена на півночі та сході країни. Разом з тим зафіксовано 14 влучань ударних дронів на 11 окремих локаціях, а також падіння уламків збитих безпілотників ще на п’яти локаціях. Інформація про масштаби пошкоджень та можливих постраждалих уточнюється місцевою владою та екстреними службами.

    У Повітряних силах наголосили, що атака не завершилася навіть після оприлюднення ранкового зведення. Військові попередили, що в небі залишалися ворожі дрони, тому громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях у разі небезпеки.

    Ця атака відбулася на тлі попереджень української влади про можливу підготовку Росією нового масштабного удару. Напередодні президент України Володимир Зеленський повідомив, що розвідувальні дані свідчать про ризик чергової масованої комбінованої атаки з боку РФ. За словами глави держави, українські спецслужби та військове командування фіксують активність противника, яка може свідчити про підготовку нових ударів по цивільній та критичній інфраструктурі країни.

    Крім того, Міністерство оборони України раніше звернулося до громадян із закликом особливо уважно ставитися до сигналів повітряної тривоги впродовж 30–31 травня. Окремий акцент робився на столиці, де традиційно наприкінці травня відзначають День Києва. Через ризики нових атак українців закликали уникати масових скупчень людей та оперативно реагувати на повідомлення про небезпеку.

    Останніми тижнями Росія систематично збільшує інтенсивність використання ударних безпілотників. За даними відкритих джерел та щоденних зведень Повітряних сил, кількість дронів, які запускаються по Україні за одну ніч, регулярно перевищує сотню. Лише кілька днів тому окупанти застосували понад 120 безпілотників різних типів, а до цього українська ППО відбивала атаки із використанням 147 та навіть 273 дронів за одну ніч.

    Військові експерти звертають увагу, що Росія дедалі частіше використовує змішану тактику. Поряд із ударними Shahed запускаються дешевші дрони-імітатори, завдання яких — виснажувати українську ППО та змушувати сили оборони витрачати ресурси на їхнє виявлення і супровід. Також фіксується використання реактивних модифікацій безпілотників, які мають вищу швидкість і можуть створювати додаткові труднощі під час перехоплення.

    Попри це українська система протиповітряної оборони продовжує демонструвати високу ефективність. Знищення понад двох сотень повітряних цілей за одну ніч стало одним із найрезультативніших показників останнього часу. Водночас навіть незначна кількість проривів може призводити до руйнувань цивільної інфраструктури, тому загроза залишається надзвичайно серйозною.

    Наразі профільні служби продовжують фіксувати наслідки нічної атаки та уточнювати інформацію щодо пошкоджених об’єктів. Українців закликають уважно стежити за офіційними повідомленнями військових адміністрацій та Повітряних сил і не нехтувати правилами безпеки під час повітряних тривог.