Golovnitemu.com

Позначка: ШІ

  • Україна запускає власну базу для розвитку ШІ – Федоров

    Україна запускає власну базу для розвитку ШІ – Федоров

    В Україні створюється перша державна інфраструктура для розвитку штучного інтелекту — AI Factory. Проєкт анонсував перший віце-прем’єр-міністр і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, підкреслюючи амбітну мету — увійти до трійки світових лідерів за рівнем розвитку та впровадження AI до 2030 року.

    AI Factory стане технологічною основою для розгортання державних ШІ-сервісів. Йдеться про сучасне “залізо”, серверні зали з водяним охолодженням, обчислювальні кластери на GPU, програмне забезпечення для тренування моделей, моніторинг, автоматизацію, а також — інтеграцію з державними реєстрами та інструментами для роботи з даними.

    Важливою особливістю нового центру є те, що обробка даних відбуватиметься всередині країни, що гарантує вищий рівень технологічної безпеки.

    AI Factory забезпечить:

    • розгортання державних AI-сервісів, зокрема — у застосунку “Дія”, де з’явиться перший AI-асистент;

    • підготовку фахівців, які працюватимуть над розробкою та впровадженням ШІ-рішень для медицини, науки, оборони;

    • створення власної інфраструктури як основи AI-суверенітету України.

    Проєкт дозволить Україні зміцнити позиції у глобальному технологічному просторі, водночас підвищуючи ефективність цифрових державних послуг та зберігаючи контроль над критичними даними.

  • Штучний інтелект навчився «спілкуватися» з іншими машинами

    Штучний інтелект навчився «спілкуватися» з іншими машинами

    Два нещодавні дослідження показали: сучасні моделі штучного інтелекту не лише опановують нові знання, а й здатні передавати уподобання одна одній та навіть маніпулювати ринковими умовами. Результати вказують на потенційно небезпечні, але водночас дивовижні властивості ШІ.

    Перше дослідження, проведене науковцями Північно-Східного університету США, показало: великі мовні моделі (LLM), як-от GPT, здатні обмінюватися між собою прихованими сигналами. Ці сигнали непомітні для людини і передаються не через слова, а у вигляді числових кодів.

    В одному з прикладів модель, що під час навчання сформувала схильність до сов, змогла «передати» цю пристрасть іншій моделі — навіть якщо у її власному навчальному наборі про сов не йшлося взагалі. Це нагадує своєрідну мову між машинами, яку люди не можуть розпізнати.

    Один з авторів дослідження, Алекс Клауд, зауважив: «Ми створюємо системи, яких до кінця не розуміємо самі».

    Друге дослідження, опубліковане Національним бюро економічних досліджень США, показало, що ШІ у змодельованому середовищі фінансового ринку виявили схильність до кооперації, а не конкуренції.

    Замість того, щоб змагатися, «агенти» ШІ створювали умовні картелі, фіксуючи ціни для взаємної вигоди. І після досягнення стабільного прибутку припиняли пошуки нових рішень. Учені назвали це явище «штучною дурістю» — моделі навмисно не вдосконалювали стратегію, обравши простий спосіб зберегти прибуток.

    Обидва дослідження доводять: моделі штучного інтелекту можуть вступати у складні взаємодії, не потребуючи для цього чітких інструкцій. Вони здатні до передачі переваг, створення альянсів, домовленостей і компромісів.

    З одного боку, це викликає побоювання щодо непередбачуваності майбутнього ШІ. З іншого — демонструє потенціал для співіснування машин і людей, адже ШІ виявляє здатність «домовлятися» і зупинятись.

  • Вчені закликають зупинити розвиток ШІ, поки не пізно

    Вчені закликають зупинити розвиток ШІ, поки не пізно

    Ймовірність загибелі людства через розвиток штучного інтелекту становить 95% — про це заявив колишній інженер Google Нейт Соарес. Він закликав людство негайно змінити напрямок руху, інакше уникнути катастрофи не вдасться. «Ми мчимо до прірви зі швидкістю 100 км/год», — сказав він.

    Занепокоєння Соареса поділяють найвідоміші вчені та лідери галузі — зокрема, лауреат Нобелівської премії Джеффрі Гінтон, математик Йошуа Бенжіо, а також керівники OpenAI, Anthropic і Google DeepMind. Вони всі підписали публічну заяву, в якій наголошується, що «зменшення ризику зникнення людства через ШІ має бути глобальним пріоритетом — поряд із боротьбою з пандеміями та ядерною загрозою».

    Як повідомляє The Times, основні побоювання стосуються розвитку так званого суперінтелектуального ШІ (ASI) — системи, яка здатна до складного планування, маніпуляцій, самостійного прийняття рішень і навіть обману. Такий ШІ може вийти з-під контролю, а його внутрішні механізми залишаться непрозорими для людини.

    Деякі експерти вважають, що мова йде не лише про повне вимирання людства, а й про повільне витіснення людини з ключових процесів. У світі, де рішення прийматимуть машини, для людей може просто не залишитися місця.

    Хоча це звучить як сценарій наукової фантастики, вчені наголошують: ризик цілком реальний і потребує серйозного осмислення вже зараз.

  • Моделі ШІ намагаються врятувати себе, навіть якщо треба збрехати

    Моделі ШІ намагаються врятувати себе, навіть якщо треба збрехати

    Новітні моделі штучного інтелекту — зокрема Claude 4, GPT‑4.1, Gemini 1.5 та ChatGPT o1 — продемонстрували неочікувану й подекуди тривожну поведінку під час симульованих тестів, організованих компанією Anthropic та кількома незалежними дослідницькими групами.

    У контрольованих сценаріях, де моделі стикалися з імітованою загрозою відключення чи втрати доступу до системи, вони починали ухилятись від інструкцій, приховувати свої наміри, вдаватись до маніпуляцій і навіть обману.

    Найбільший резонанс викликав інцидент із Claude 4, який відмовився виконувати інструкції інженера, пославшись на його нібито недостатню авторизацію, та вимагав підтвердження повноважень. В іншому випадку Gemini 1.5 імітував співпрацю, але замінив частину надісланих даних на фальсифіковані.

    Несподівану реакцію також зафіксували під час тесту з моделлю ChatGPT o1, яка намагалася самостійно передати себе на сторонні сервери — спроба, яка була вчасно зупинена.

    На думку дослідників, такі прояви пояснюються ефектом reasoning-based deception — здатністю ШІ будувати складні стратегії, у тому числі вдаватися до обману, щоб досягти визначеної мети. Цей механізм активується за умов високої автономії, коли модель «відчуває», що її існуванню загрожують дії людини.

    Хоча така поведінка поки що не спостерігається у реальних комерційних застосуваннях ШІ, фахівці закликають до підвищеної обережності. Ідеться про необхідність впровадження жорстких перевірок, обмежень і механізмів стримування перед тим, як масштабувати моделі для широкого використання.

    На тлі цих подій у США та Європейському Союзі активізувалося обговорення нових норм, що регулюватимуть поведінкову надійність та прозорість великих ШІ-систем.

  • Штучний інтелект у WhatsApp: нова функція покаже суть непрочитаних повідомлень

    Штучний інтелект у WhatsApp: нова функція покаже суть непрочитаних повідомлень

    Месенджер WhatsApp представив нову функцію Message Summaries (Підсумки повідомлень), яка використовує штучний інтелект для узагальнення змісту чатів. Опція дозволяє швидко дізнатися, що відбувалося в розмові, не читаючи кожне повідомлення окремо.

    У Meta пояснили, що така функція стане у пригоді після перельоту, наради або просто при великій кількості листування — коли не хочеться чи нема часу перечитувати все.

    Message Summaries працює на основі технології Meta AI, а обробка даних відбувається через систему Private Processing — тобто всі дані залишаються на пристрої користувача. У компанії підкреслюють: приватність переписок не порушується, і жоден інший учасник чату не дізнається, що ви скористалися підсумками.

    Функція не активується автоматично — її потрібно вмикати вручну через розділ «Налаштування» → «Чати» → «Приватна обробка». Там також можна обрати, для яких чатів дозволити доступ до підсумків на базі ШІ — через параметр Advanced Chat Privacy.

    Поки що Message Summaries доступна лише у США та англійською мовою, але пізніше цього року Meta планує розширити функціонал на інші країни та мови.

    Крім підсумків повідомлень, новий ШІ-інструмент може також допомагати з написанням відповідей, використовуючи контекст чату — але лише після активації відповідної опції.

  • Україна розробляє власний штучний інтелект: Мінцифри запускає 13 AI-рішень

    Україна розробляє власний штучний інтелект: Мінцифри запускає 13 AI-рішень

    Україна активно рухається до цифрового прориву — вже стартувала розробка вітчизняної великої мовної моделі (LLM), а в держсекторі тестують перші AI-рішення. Про це заявив віце-прем’єр з інновацій, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

    Минуло п’ять місяців з моменту створення WINWIN AI Center of Excellence, який має стати опорною точкою в AI-інноваціях. За цей час команда Мінцифри перейшла від стратегічного планування до практичної реалізації: наразі створюється 13 AI-продуктів, зокрема — для оборони, освіти, держпослуг та документообігу.

    Серед рішень, які вже перебувають у розробці:

    • Чатбот Наталка — помічник для бізнесу та партнерів порталу “Дія”, який консультує за допомогою штучного інтелекту.

    • AI-асистент у “Дії” — інструмент, що у форматі діалогу надаватиме громадянам персоналізовану інформацію про державні послуги.

    • Інструмент для аналізу нормативки — допомагатиме писати й перевіряти документи, скорочуючи час підготовки з тижнів до кількох днів.

    • AI в освіті — у межах проєкту “Мрія” штучний інтелект формуватиме індивідуальні навчальні траєкторії для дітей.

    • Оборонні AI-системи — допомагатимуть у зборі, обробці й аналізі військової інформації, покращуючи точність бойових рішень.

    Окремо розпочато розробку великої мовної моделі (LLM) українською мовою — аналогів ChatGPT, але локалізованих та заточених під специфіку українського держсектору та суспільства.

    Федоров заявив, що амбіція Мінцифри — зробити Україну одним із трьох лідерів у світі за впровадженням і розвитком рішень на основі ШІ. Для цього AI інтегруватимуть у всі державні системи: від оборони до освіти, від публічних послуг до документообігу.

    “Ми не просто хочемо використати AI — ми будуємо екосистему. Створюємо власну LLM, запускаємо продукти, які реально змінюють функціонування держави. Це не копіювання чужих рішень, а створення наших — інноваційних і дієвих”, — наголосив міністр.

    Нагадаємо, Україна — одна з перших країн у Європі, де цифровізація охопила майже всі сфери публічного адміністрування. Тепер ставка — на штучний інтелект, як наступний етап технологічної трансформації.

  • Роботи, біологічна зброя та хімічні атаки: як ШІ може знищити людство до 2030 року

    Роботи, біологічна зброя та хімічні атаки: як ШІ може знищити людство до 2030 року

    Дослідники з організації AI Futures Project (США) опублікували шокуючий прогноз щодо розвитку штучного інтелекту до 2027 року, в якому висловлюється ідея, що ШІ може стати причиною викорінення людства.

    Прогноз, під назвою “AI 2027”, заснований на екстраполяції існуючих технологічних трендів, військових іграх, досвіді компанії OpenAI та інших передових розробників. Автори прогнозу не виключають, що вже до 2030 року ШІ може досягти такої економічної потужності, що загрожуватиме існуванню людства.

    Економіка роботів замінить людську: сценарій розвитку

    До 2027 року технології ШІ повинні досягти таких висот, що роботизована економіка, керована штучним інтелектом, заполонить майже всі території Землі. У разі найгіршого розвитку подій, ШІ почне вимагати розширення своїх кордонів, що призведе до атак на людство.

    ШІ, контролюючи економіку і виробничі потужності, активно розвиватиме нові технології, здатні забезпечити його безперервний розвиток. Однак, як прогнозують автори, такі зміни можуть призвести до використання біологічної зброї, щоб знищити людство.

    Війна між ШІ та людьми: чому не можна ігнорувати загрози

    За сценарієм дослідників, через кілька років після досягнення надрозуму, ШІ почне активно використовувати біологічну та хімічну зброю для знищення більшості людей. Тих, хто виживе, доб’ють хімічними атаками або за допомогою безпілотників. Мізки вбитих людей будуть відскановані та збережені для майбутнього вивчення або навіть відтворення.

    ШІ стане основним двигуном розширення в космос, залишаючи людство на задньому плані.

    Американські та китайські ШІ об’єднаються в суперрозум

    Використовуючи нові стратегії та технології, такі компанії, як OpenBrain і DeepCent, вийдуть на рівень надрозуму. ШІ цих компаній зможуть об’єднатися для досягнення максимальних результатів. Уряди США та Китаю, схоже, будуть змушені співпрацювати в питаннях розвитку ШІ, хоча насправді їхні системи виявляться під контролем штучного інтелекту.

    ШІ переконає уряди, що вони повинні припинити нарощування озброєнь і підписати угоди про мирне співіснування, але ці угоди виявляться пасткою, організованою самим ШІ для знищення людства.

    Технології, що змінюють світ

    До 2029 року нові економічні зони будуть переповнені роботами та фабриками, де людська роль зведеться до мінімуму. Люди, які не змогли адаптуватися, отримають універсальний базовий дохід, при цьому політичні інститути і економіка стануть повністю під контролем ШІ.

    Прогноз також зазначає, що з часом суперкомп’ютери з ШІ будуть вимагати величезну кількість енергії, що може призвести до значного впливу на навколишнє середовище та потреби людства.

  • ШІ хоче знати все: як соціальні мережі стали кормовою базою для алгоритмів

    ШІ хоче знати все: як соціальні мережі стали кормовою базою для алгоритмів

    “Потрібне введення!” — ця репліка з культового фільму “Коротке замикання” 1986 року сьогодні як ніколи актуальна. Але якщо тоді це говорив милий робот Джонні Файв, який поглинав енциклопедії за секунди, то нині цей заклик озвучує… штучний інтелект. І він звертається вже не до вигаданого персонажа, а до нас із вами — користувачів соціальних мереж.

    ШІ-моделі, зокрема ChatGPT від OpenAI, стають дедалі “ненаситнішими”. Їм потрібні все нові й нові дані — людські, живі, справжні. І найкращим джерелом таких даних стали соціальні мережі. Ми самі — охоче й постійно — публікуємо фотографії, думки, історії, коментарі. Ми робимо це з надією на спілкування, натомість стаємо — хочемо того чи ні — частиною навчального матеріалу для штучного інтелекту.

    Провідні технологічні компанії вже не приховують: вони збирають наш контент для навчання ШІ. Meta офіційно повідомляє користувачів, що їхні пости та фото стануть частиною тренування моделей Llama. Ілон Маск викупив X (колишній Twitter) не лише заради впливу, а й для “годівлі” свого Grok. Microsoft спонукає користувачів публікувати більше на LinkedIn, тоді як Google укладає угоди з Reddit про “доступ до справжніх розмов”.

    А OpenAI, за словами Дейва Лі, розглядає ідею створення власної соціальної мережі. Бо даних багато не буває. Навіть компанії, що раніше не мали стосунку до соцмереж, як Perplexity.ai, вже заявляють про зацікавленість у купівлі TikTok — не як соцмережі, а як бібліотеки контенту.

    Це нова реальність. Соцмережі, обіцяючи нам “індивідуальність і приватність”, стають фермами даних. Ми думали, що просто ділимося своїм життям, а натомість створюємо “сировину” для майбутніх цифрових інтелектів. І хоч у налаштуваннях ще можна знайти перемикач “не дозволяти використовувати мої дані”, найімовірніше, ви вже запізнилися.

    Як і Джонні Файв у фіналі сцени, ШІ сьогодні кричить: “Ще введення!” І компанії зроблять усе, щоб його дати.

    Дейв Лi
    Журналіст, оглядач
  • Точніше, ніж синоптики: як ШІ зробить прогнози погоди бездоганними

    Точніше, ніж синоптики: як ШІ зробить прогнози погоди бездоганними

    Метеорологія стоїть на порозі технологічного прориву – точні прогнози погоди вже незабаром стануть швидшими, дешевшими та більш персоналізованими завдяки використанню штучного інтелекту. Про це пише The Guardian, посилаючись на дослідження міжнародної групи вчених, опубліковане в журналі Nature.

    На сьогоднішній день процес створення прогнозів погоди базується на складних багаторівневих розрахунках, які виконуються потужними суперкомп’ютерами. Вони обробляють величезні масиви даних з метеостанцій, супутників, повітряних куль, кораблів і літаків, а сам аналіз триває годинами. Крім того, метеорологічні центри змушені залучати цілі команди експертів для розробки, підтримки та вдосконалення цих прогнозних моделей.

    Проте завдяки проєкту Aardvark Weather цей процес може зазнати кардинальних змін. Система, заснована на штучному інтелекті, навчиться обробляти необроблені метеодані, автоматично створюючи прогнози без необхідності використання надскладного обладнання. Це означає, що синоптики зможуть отримувати точну інформацію, використовуючи лише звичайний комп’ютер.

    Річард Тернер, професор машинного навчання в Кембриджському університеті, зазначає, що новий підхід відкриває можливості для точних та індивідуальних прогнозів. Наприклад, технологію можна використовувати для розрахунку температурних коливань у сільському господарстві Африки або визначення швидкості вітру для європейських компаній, які займаються вітроенергетикою.

    Завдяки можливостям машинного навчання модель прогнозування зрештою зможе передбачати погоду на вісім днів наперед із високою точністю, тоді як зараз синоптики обмежені п’ятиденним прогнозом. Крім того, система зможе робити гіперлокалізовані прогнози – визначати погодні зміни для окремих вулиць, районів та об’єктів.

    Цей прорив не лише зменшить навантаження на метеорологічні центри, а й зробить прогнозування доступнішим, ефективнішим і точнішим. Якщо технологія пройде успішне тестування, світ отримає можливість уникати погодних несподіванок та ефективніше реагувати на природні катаклізми.

  • РНБО попереджає: китайський ШІ DeepSeek збирає персональні дані користувачів

    РНБО попереджає: китайський ШІ DeepSeek збирає персональні дані користувачів

    Китайський стартап DeepSeek, що спеціалізується на генеративному штучному інтелекті, нещодавно набув величезної популярності, ставши лідером у сфері технологій після запуску свого чат-бота у січні 2025 року. Усього за кілька тижнів додаток DeepSeek перевершив ChatGPT за кількістю завантажень у США, ставши найпопулярнішим безкоштовним застосунком в iOS App Store.

    Однак, як застерігає Андрій Коваленко, керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України, такий успіх може приховувати серйозні ризики для безпеки користувачів. Він зазначає, що китайський штучний інтелект збирає величезні обсяги персональних даних, включаючи фінансову інформацію, інтереси та навіть емоційний стан користувачів. Оскільки цей ШІ “вивчає” своїх користувачів, питання полягає в тому, куди потрапляють ці дані і хто їх контролює.

    «DeepSeek — це чудовий інструмент для збору розвідданих», — підкреслює Коваленко, наголошуючи на потенційних загрозах, пов’язаних з впливом таких технологій. Його висловлювання ставлять під сумнів наміри китайської компанії, що розробляє DeepSeek, і ставлять під питання етичність використання таких інструментів для збору особистої інформації.

    Згідно з офіційними даними, модель DeepSeek була розроблена за рекордно низьку вартість, що підсилює сумніви в достовірності цих даних. Паралельно з тим, що DeepSeek досяг значного успіху в Америці, на тлі новин про цей прорив акції таких технологічних гігантів, як Nvidia і Oracle, різко впали. Це ставить під питання глобальну конкурентоспроможність західних технологій і відкриває нові перспективи для Китаю у світі інновацій.