Golovnitemu.com

Позначка: СІЗО

  • Коломойський не зміг довести своє право на український паспорт

    Коломойський не зміг довести своє право на український паспорт

    Український олігарх Ігор Коломойський, який перебуває під слідством, програв судову справу щодо повернення собі громадянства України. Як повідомляє “Главком” із посиланням на дані судового реєстру, Верховний суд залишив чинним указ президента Володимира Зеленського про втрату Коломойським громадянства.

    Позивач намагався оскаржити президентський указ від 18 липня 2022 року, наголошуючи, що з моменту здобуття Україною незалежності постійно мешкав на її території, і що Конституція забороняє позбавлення громадянина українського паспорта без його волевиявлення. Проте сам Коломойський визнав, що ще у 1995 році добровільно набув громадянства Ізраїлю, що стало однією з головних підстав для втрати українського громадянства.

    Бізнесмен аргументував свою позицію тим, що Конституцію України ухвалили у 1996 році, вже після набуття ним ізраїльського паспорта. Крім того, він вказував на принцип єдиного громадянства без прямої заборони подвійного громадянства. Проте суд визнав: з часу набуття чинності закону про громадянство у 2001 році Коломойський не вжив жодних заходів для припинення громадянства Ізраїлю, чим порушив законодавчі вимоги.

    Додатково суд відзначив, що у 1998 році під час заміни українського паспорта Коломойський свідомо приховав факт наявності іноземного громадянства, вказавши, що є виключно громадянином України.

    У рішенні йдеться: “Позивач мав можливість уникнути втрати громадянства протягом 25 років, однак свідомо залишався громадянином іншої держави”. Суд також не взяв до уваги рішення Шевченківського райсуду Києва, яке раніше ідентифікувало Коломойського як громадянина України, адже воно не змінює фактичних обставин справи.

    Таким чином, Верховний суд визнав законними дії президента та органів влади, які оформили припинення громадянства Ігоря Коломойського на підставі підтвердженої інформації з Ізраїлю.

    Нагадаємо, Коломойський також позбувся громадянства Кіпру у листопаді 2024 року у межах очищення програми “золотих паспортів”. Із вересня 2023 року олігарх перебуває в СІЗО СБУ за обвинуваченням у махінаціях із коштами Приватбанку та відмиванні грошей через закордонні рахунки.

  • У Київському СІЗО викрили злочинну мережу: катування, наркотики та змова із персоналом

    У Київському СІЗО викрили злочинну мережу: катування, наркотики та змова із персоналом

    У Київському слідчому ізоляторі — найбільшій установі такого типу в Україні — виявили стійке злочинне угруповання, яке діяло за участі як ув’язнених, так і частини персоналу. Про це повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань.

    Протягом 2024 року слідчі документували системні порушення: катування, побиття, вимагання, незаконний обіг наркотиків та ігровий бізнес. Усе це відбувалося під прикриттям окремих співробітників СІЗО, включно з медиками. Керував схемою так званий «смотрящий», який мав підтримку серед працівників установи.

    Серед найбільш резонансних випадків — смерть одного з ув’язнених після жорстокого побиття, яке сталося вже після часткових кадрових змін у СІЗО. Підозрювані — п’ятеро в’язнів — вивели чоловіка у двір та побили до напівсмерті. Працівники ізолятора знали про це, але не надали допомоги, підробили документи й лише наступного дня доправили постраждалого до лікарні. 28 грудня він помер.

    У рамках розслідування ДБР оголосило підозри:

    • 5 ув’язненим — за нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть;

    • 8 працівникам СІЗО, серед яких інспектори, чергові, медики та старші у корпусах. Їм інкримінують перевищення службових повноважень, службову недбалість, залишення в небезпеці, ненадання допомоги, підробку документів та співучасть у злочині.

    Підозрювані в’язні вже переведені до інших установ, щодо працівників триває процес обрання запобіжних заходів.

    Це вже не перший випадок викриття тортур в українських СІЗО. Раніше в Полтаві викрили схожу схему, де працівники ізолятора систематично катували в’язнів. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі.

    На цьому тлі особливу тривогу викликає ще один трагічний інцидент — убивство військового Валентина Козлюка у Краматорську. Його вдова стверджує, що чоловіка застрелив командир батальйону за відмову віддавати частину бойових виплат.

    Ці справи демонструють небезпечну тенденцію — ігнорування прав людини в установах, покликаних забезпечувати правосуддя та безпеку.

  • ДБР розслідує катування в полтавському ізоляторі

    ДБР розслідує катування в полтавському ізоляторі

    Працівники Державного бюро розслідувань спільно з керівництвом Державної кримінально-виконавчої служби України викрили факти систематичних катувань у Полтавській установі виконання покарань. Як з’ясувалося, в установі існувало спеціально облаштоване приміщення, яке фактично виконувало функцію камери тортур.

    Двоє співробітників СІЗО — черговий та старший корпусу відділу режиму і охорони — вже отримали повідомлення про підозру у катуванні за ч. 3 ст. 127 КК України.

    За даними слідства, ув’язнених, які відмовлялися співпрацювати з адміністрацією, скаржилися або порушували розпорядок, навмисно карали жорстокими методами. У медичній частині установи була облаштована кімната, де жертв прив’язували до металевого ліжка, позбавляли їжі, води та доступу до туалету на кілька днів.

    Один із постраждалих за останні три роки пережив щонайменше десять подібних актів насильства. Декілька днів тому оперативники ДБР зафіксували чергові катування. Саме тоді й було відкрито провадження, а винуватцям — оголошено про підозру.

    Наразі вирішується питання щодо тримання підозрюваних під вартою. За тяжкі злочини проти людини їм загрожує до 12 років позбавлення волі.

    Розслідування триває. Правозахисники закликають до негайної перевірки інших установ на предмет подібних порушень, адже ситуація в Полтаві може бути не єдиним випадком.

  • Шуфрич написав законопроєкт із СІЗО — і його зареєстрували

    Шуфрич написав законопроєкт із СІЗО — і його зареєстрували

    Народний депутат Нестор Шуфрич, обвинувачений у державній зраді та ізольований від політичного процесу через рішення суду, не полишає законодавчої діяльності. Перебуваючи в слідчому ізоляторі, він зареєстрував у Верховній Раді новий законопроєкт про національні меншини. Його поява викликала хвилю обговорень не тільки через зміст, а й через обставини подання.

    Законопроєкт №13169, що стосується внесення змін до закону “Про національні меншини (спільноти) України”, з’явився на сайті парламенту 11 квітня. Супровідних документів наразі немає, а отже, точний зміст ініціативи — поки під завісою. Відомо лише, що вона стосується використання мов країн Європейського Союзу в контексті сприяння євроінтеграції.

    За інформацією джерел у парламенті, ініціатива може стосуватись прав угорської меншини — Шуфрич тривалий час очолював міжпарламентську групу дружби з Угорщиною, а це питання регулярно перебуває у центрі дипломатичних суперечок між Києвом і Будапештом.

    Показовим є спосіб реєстрації документа. У лютому Шуфрич уже звертався до керівництва Ради з проханням подати законопроєкт від його імені — посилався на обмеження в доступі до техніки. Регламентний комітет тоді відмовив, оскільки за законом звернення та законопроєкт — різні речі.

    Але за кілька тижнів законопроєкт усе ж потрапив до апарату Ради. Як з’ясував рух “Чесно”, документ надійшов у супровідному листі… від Служби безпеки України. Формально — від начальника відділу досудового забезпечення слідства СБУ.

    Таким чином, у парламенті офіційно зареєстрували документ, ініційований обвинуваченим у держзраді, який фізично не має змоги бути присутнім на засіданнях, але зберігає мандат і повноваження депутата.

    Наразі Шуфрич залишається у статусі народного депутата, попри арешт. Його відсторонили з посади голови Комітету з питань свободи слова, але мандат залишили. Суд дозволив йому “виконувати депутатські повноваження”, але з обмеженням — без участі у пленарних засіданнях.

    Це створює правовий прецедент: депутат, якого слідство підозрює у багаторічній співпраці з ФСБ, продовжує користуватися конституційним правом на законотворчість. Причому робить це за допомогою СБУ, що веде розслідування проти нього ж.

    Нагадаємо, Шуфрича затримали восени 2023 року. Під час обшуків у його помешканні співробітники СБУ виявили документи з розробкою сценарію автономізації Донбасу, радянську символіку та нібито прямі докази його зв’язку з агентами ФСБ. Саме Шуфрича слідство вважає одним з головних рупорів кремлівських меседжів у медіа.

    Наразі він перебуває під арештом, термін дії якого продовжено до середини травня.

  • У Києві співробітник СБУ збив підлітка на пішохідному переході

    У Києві співробітник СБУ збив підлітка на пішохідному переході

    У столиці стався резонансний інцидент за участю співробітника Служби безпеки України, який на пішохідному переході збив 15-річного підлітка. Про це повідомив народний депутат Олександр Дубінський, який наразі перебуває в київському СІЗО.

    Він опублікував відео інциденту, на якому чорний позашляховик на великій швидкості збиває підлітка, що переходить дорогу по “зебрі”.

    За словами Дубінського, за кермом був співробітник СБУ Артур Герчак, який вже взятий під варту. Нардеп публікує фотографії його затримання і заявляє, що в його крові було виявлено 1,44 проміле алкоголю (при нормі 0,3).

    “Герчак Артур Миколайович, 1988-го року народження. Співробітник департаменту Д СБУ, який відповідає за знищення УПЦ. Позавчора, о 15:22 збив на пішохідному переході 13-ти річного хлопчика, у стані алкогольного сп’яніння (1,4 проміле). Дитина в критичному стані. Зараз Малюк і начальник Герчака Єгор Климук намагаються зам’яти цей скандал.”

    Дитина в реанімації.

    Офіційні джерела поки не підтверджують цю інформацію.

  • Генерала Галушкіна знову затримали після внесення застави: нові деталі у справі

    Генерала Галушкіна знову затримали після внесення застави: нові деталі у справі

    Екс-командувача оперативно-тактичного угруповання «Харків» Юрія Галушкіна, підозрюваного у справі про неналежну оборону Харківської області, повторно затримали після внесення застави в розмірі 5 мільйонів гривень. Інцидент стався на виході із СІЗО.

    За словами адвоката, Галушкіна затримали і повезли до ДБР.

    Як повідомили у ДБР, у межах розслідування кримінального провадження щодо недбалості командирів під час оборони частини території Липецької сільської територіальної громади Харківського району було з’ясовано, що екскомандувач ОТУ “Харків” не вірно оцінив потенціал ворога та обстановку на ділянці відповідальності та своїми діями також сприяв самовільному залишенню поля бою бійцями 125 обр ТрО.

    “Встановлено, що військовий командир проігнорував наявні розвіддані, оцінив наступ росіян на даній ділянці “як малоймовірний”, та відповідно віддавав накази та розпорядження підлеглим, які не відповідали реальній обстановці, що у підсумку призвело до трагічних подій на лінії фронту.

    Через прорахунки в командуванні та самовільний відхід із займаних позицій бійців та певних підрозділів 125 обр ТрО була втрачена стратегічна ініціатива і ворог зумів заглибитися в смугу оборони бригади на відстань до 10 км, що дозволило їм знову із артилерії обстрілювати Харків”, – йдеться у повідомленні.

    Також в результаті таких дій лише за першу добу наступу ворога було поранено, вбито або пропало безвісти майже сотня наших військовослужбовців, додали у Бюро.

    У ДБР підтвердили, що колишнього командувача затримано.

    Йому буде оголошено про підозру за ч. 5 ст. 27, ст. 429 КК України (сприяння у самовільному залишенні поля бою або відмова діяти зброєю).

  • Шуфричу дозволили виконувати депутатські повноваження, залишаючись у СІЗО

    Шуфричу дозволили виконувати депутатські повноваження, залишаючись у СІЗО

    Народний депутат України Нестор Шуфрич, який перебуває під слідством за підозрою у державній зраді, отримав право виконувати свої обов’язки народного обранця. Проте це можливо лише дистанційно, адже фізично він залишатиметься у слідчому ізоляторі СБУ.

    Шевченківський районний суд Києва надав Шуфричу можливість здійснювати депутатські повноваження, але з певними обмеженнями. Зокрема, він може готувати та надсилати письмові звернення, запити чи інші документи, пов’язані з його діяльністю як народного депутата.

    У СБУ підкреслили, що Шуфрич залишиться під вартою, виконуючи загальні обов’язки ув’язненого, і не матиме змоги фізично бути присутнім на засіданнях Верховної Ради. Раніше суд відмовив його адвокатам у клопотанні щодо доставки нардепа до парламенту.

    Нестора Шуфрича було заарештовано у вересні 2023 року за підозрою в державній зраді (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК). Згодом, у лютому 2024 року, йому висунули нову підозру за статтею про фінансування дій, спрямованих на насильницьку зміну конституційного ладу України (ч. 3 ст. 110-2 КК).

    Ця підозра пов’язана із фінансуванням Росгвардії у Криму. Шуфричу інкримінують сприяння російським військовим формуванням, які брали участь у незаконній анексії півострова.

    Наприкінці 2023 року у ЗМІ з’явилися повідомлення про можливу смерть Шуфрича. Проте ця інформація не підтвердилася. У Державному бюро розслідувань заявили, що парламентарій живий, хоча й перебував у критичному стані через гостру стресову реакцію.

    Нестор Шуфрич є фігурантом декількох кримінальних проваджень, але, попри це, залишається народним депутатом України. Рішення суду дозволити йому виконувати обов’язки дистанційно викликало неоднозначну реакцію. Одні вбачають у цьому прояв демократичності правової системи, інші — можливість уникнення відповідальності.

  • СБУ та ДБР затримали ще одного охоронця російської катовні під час окупації Херсона

    СБУ та ДБР затримали ще одного охоронця російської катовні під час окупації Херсона

    У Херсоні Служба безпеки України та Державне бюро розслідувань затримали ще одного співробітника, який працював на російських окупантів під час тимчасової окупації міста. Зрадником виявився молодший інспектор Херсонського слідчого ізолятора, який підтримав агресора з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    За це його «призначили» охоронцем в російській катівні, яку ворог облаштував у будівлі захопленого СІЗО.

    Перебуваючи на «посаді», зрадник охороняв камери, до яких окупанти масово ув’язнювали місцевих жителів. Найбільше потерпілих було серед учасників руху опору у південному регіоні України. Крім того, фігурант агітував своїх знайомих вступати до окупаційної установи рф, обіцяючи потенційним кандидатам «зарплату» в рублях та лояльне ставлення з боку агресора.

    Після звільнення Херсона зловмисник намагався уникнути правосуддя і для цього постійно змінював місця проживання.

    Правоохоронці встановили місцеперебування зрадника і затримали його. Під час обшуку у фігуранта вилучено мобільний телефон із доказами його злочинів.

    СБУ та ДБР затримали охоронця російської катівні

    Наразі затриманому повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану);
    • ч. 7 ст. 111-1 (колабораційна діяльність).

    Зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Комплексні заходи проводили співробітники СБУ в АР Крим спільно з ДБР за процесуального керівництва Херсонської обласної прокуратури.

  • Одеський екс-військком Борисов намагається оформити інвалідність, перебуваючи в СІЗО

    Одеський екс-військком Борисов намагається оформити інвалідність, перебуваючи в СІЗО

    Скандальний колишній військовий комісар Одеської області Євген Борисов, який наразі перебуває в СІЗО за підозрою в незаконному збагаченні, намагається оформити собі інвалідність. 

    Адвокати Борисова протягом останніх 9 місяців намагалися організувати для нього направлення на МСЕК. Захист наполягає, що він має чимало хвороб і потребує постійного нагляду лікарів. А подальше утримання під вартою «завдає підозрюваному нестерпного болю та страждань».

    Раніше екс-військком уже заявляв на суді, що може померти у в’язниці через проблеми з тромбами.

    Водночас, за інформацією видання, зараз Борисов звільнений із ЗСУ за станом здоров’я і знятий із військового обліку. Ресурс зазначає, що в разі оформлення інвалідності та виходу із СІЗО під особисте зобов’язання, Борисов матиме право на виїзд за кордон.

  • Програма кешбеку від антикорупційних органів

    Програма кешбеку від антикорупційних органів

    Питання щодо адекватності застав, які встановлюються для осіб, обвинувачених у корупційних злочинах досить старе. Тому пропонуємо вам список 5 чиновників, що викрали астрономічні суми, заплатили застави у розмірі 10%-30% викраденого і насолоджуються життям на свободі.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Насіров отримав хабар в 722 млн, вийшов під заставу в 55 млн

    Насіров отримав хабар в 722 млн, вийшов під заставу в 55 млн

    Екс-голову Державної фіскальної служби звинувачують у ймовірному отриманні хабара у розмірі 722 млн грн за відшкодування ПДВ компаніям агробарона Бахматюка.

    Загалом Насіров перебуває під вартою вже півтора року. У жовтні 2022 року він був взятий під варту із заставою у 523 млн грн. Відтоді запобіжний захід неодноразово продовжували, але заставу зменшили майже в десять разів.

    На початку травня судді ВАКС частково задовольнили клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою Романа Насірова, зменшивши розмір застави до 55 млн грн.

    Раніше захист Насірова просив визначити заставу у розмірі 22 млн грн.

    І вже 24 травня за Романа Насірова внесли заставу у розмірі 55 мільйонів гривень.

    Насіров повинен здати на зберігання всі закордонні паспорти, службовий паспорт, інші документи, які дають право на виїзд з України, а також носити електронний браслет.

    Микитась: 5 злочинних епізодів, серед них схематози і викрадення людини, а ціна свободи – 908 тисяч

    Микитась: 5 злочинних епізодів, серед них схематози і викрадення людини, а ціна свободи - 908 тисяч

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) змінив запобіжний захід для екснардепа та забудовника Максима Микитася, якого підозрюють у заволодінні майном Нацгвардії та Міноборони на мільйони гривень. 30 травня цього року, замість домашнього арешту йому призначили заставу в розмірі 908 тисяч гривень. А вже 2 травня він заплатив та вийшов.

    Почалось все з того, що у 2019 році НАБУ висунуло Микитасю підозру у заволодінніМк майном Нацгвардії на суму понад… 81 млн грн.

    Згодом 2020 році Микитася підозрювали у замовленні викрадення юриста в Києві.

    Також у 2020 році НАБУ повідомило Микитасю про підозру у тому, що в 2017 році підрозділ НАЕК “Енергоатом” уклав договір на 929 млн грн із підконтрольною йому компанією, за що посадовець держпідприємства отримав квартири.

    У 2022 році Микитася підозрювали у пропозиції неправомірної вигоди в особливо великому розмірі (22 млн євро за можливість будувати метро в Дніпрі).

    25 жовтня 2023 року Микитася звинуватили у заволодінні 307 мільйонів грн Міноборони під час будівництва складів у 2018 році.

    ВАКС відправив Микитася під домашній арешт у листопаді 2023 року.

    Журналіст Олег Новіков повідомив, що зміну запобіжного заходу ініціював прокурор САП, оскільки Микитась перебував під домашнім арештом уже пів року, що є максимальним терміном. Прокурор просив призначити більшу заставу, ніж ухвалив суддя ВАКС. САП подала апеляцію на це рішення.

    Суд частково задовольнив клопотання прокурора САП, змінивши запобіжний захід із домашнього арешту на заставу. Розмір застави становить 908 тисяч 400 гривень.

    Сухович: 98 мільйонів незаконного збагачення – застава 15 мільйонів

    Сухович: 98 мільйонів незаконного збагачення - застава 15 мільйонів

    13 лютого Депутат Рівненської облради та заступник голови Поліського лісового офісу Віталій Сухович вийшов із СІЗО, оскільки за нього внесли заставу у сумі 15 мільйонів 140 тисяч гривень. Його підозрюють у незаконному збагаченні на 98 мільйонів гривень.

    Як повідомила прес служба Вищого антикорупційного суду (ВАКС) “Рівне Медіа”, заставу внесли ще 24 січня. Частина цієї суми, а саме 5 мільйонів гривень, була дозволена до перерахування на Збройні сили України (ЗСУ).

    Чи вніс заставу сам підозрюваний чи хтось інший, прес служба суду не повідомила.

    Варто зазначити, що раніше Віталію Суховичу двічі зменшували суму застави – спершу у 13 разів, а потім з 15,14 млн грн до 10,14 млн грн.

    За даними Державного бюро розслідувань (ДБР), під час обшуків у Суховича виявили понад 4 млн доларів США у різній валюті. Також правоохоронці знайшли три елітні автомобілі: «Audi Q8», «Mercedes-Benz GLE 350E», «BMW X5», коштовності та дорогі годинники, зокрема елітної марки Patek Philippe. Крім того, було знайдено золоті монети, злитки золота, два пістолети та автомат Калашникова з 16 магазинами до нього з патронами.

    Також підозрюваному заблокували рахунки, де він зберігав понад 400 тисяч євро.

    А вже 6 червня Рівненський чиновник отримав смішні три роки умовно у справі про незаконне збагачення на 98 мільйонів гривень.

    Євген Борисов: 12 мільйонів за відмивання 142

    Євген Борисов: 12 мільйонів за відмивання 142

    28 травня Екс керівника Одеського обласного ТЦК Євгена Борисова затримали в Києві після того, як за нього була внесена застава у сумі 12 млн гривень за попереднім обвинуваченням. Йому повідомили про нову підозру щодо легалізації незаконних доходів на суму понад 142 млн гривень. Про це повідомило Державне бюро розслідувань (ДБР) 28 травня на своєму сайті.

    У квітні слідчі ДБР завершили досудове розслідування та передали до суду іншу справу щодо Борисова. Весь цей час він перебував у СІЗО.

    Що відомо про Борисова:

    Під час розслідування журналістів видання “Українська правда” стало відомо, що родина Євгена Борисова під час повномасштабної війни придбала на іспанському узбережжі нерухомість та автівки на мільйони доларів.

    У травні ДБР відкрило кримінальне провадження за ч. 5 ст. 426-1 КК України та відсторонило Борисова від посади. Після скандалу з майном в Іспанії президент Зеленський дав термінове доручення Головкому Залужному негайно звільнити Борисова з посади.

    19 липня 2023 голова НАЗК Олександр Новіков повідомив, що Євген Борисов привласнив 188 мільйонів грн — це рекордна сума незаконного збагачення.

    Через три дні Борисову оголосили про підозру у незаконному збагаченні на сотні мільйонів гривень та в умисному ухиленні від несення служби. Колишній посадовець намагався втекти від слідства, використовуючи елементи конспірації – змінював номери телефонів, автомобілів тощо, місце розташування.

    Борисова затримали 24 липня 2023 у Києві. Наступного дня Печерський райсуд обрав для нього запобіжний захід у вигляді двох місяців арешту з можливістю вийти під заставу у розмірі 150 мільйонів гривень. 12 жовтня Київський апеляційний суд зменшив заставу зі 150 мільйонів гривень до 135 мільйонів.

    Зараз Борисов перебуває під вартою.

    Князєв: за $2,7 мільйона неправомірної вигоди застава у 18 мільйонів гривень

    Князєв: за $2,7 мільйона неправомірної вигоди застава у 18 мільйонів гривень

    Колишній голова Верховного Суду Всеволод Князєв вийшов з-під варти після внесення за нього застави у розмірі 18,168 млн грн. Спеціалізована антикорупційна прокуратура планує звернутися до Вищої ради правосуддя з клопотанням про відсторонення Князєва від здійснення правосуддя у зв’язку із притягненням до кримінальної відповідальності.

    Про внесення застави за Князєва вдень повідомили джерела у правоохоронних органах Суспільному. Адвокат Князєва, Іван Староста, підтвердив цю інформацію, зазначивши, що заставу внесли через погіршення стану здоров’я його клієнта, оскільки в СІЗО неможливо забезпечити належне лікування. Він також додав, що заставу внесли знайомі Всеволода Князєва.

    Раніше слідчий суддя ВАКС зменшив заставу Князєву з 20 млн грн до 18,168 млн грн. 31 січня гроші за нього внесли, і він вийшов із СІЗО.

    15 травня 2023 року НАБУ і САП викрили схему одержання неправомірної вигоди керівництвом та суддями Верховного Суду. Всеволода Князєва затримали з 2,7 млн доларів.

    Голові Верховного Суду Князєву та його спільникові – адвокату – повідомили про підозру у справі щодо отримання хабара. НАБУ оприлюднило записи прослуховування Князєва у справі щодо отримання ним хабара.

    16 травня у Верховному Суді скликали позачерговий пленум, на якому судді ухвалили заяву про відповідальність за корупційні діяння окремих представників. Пленум висловив недовіру Князєву та достроково позбавив його статусу голови Верховного Суду.

    18 травня Вищий антикорупційний суд України обрав Князєву запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 107 млн грн. Заставу згодом зменшили до 75 млн грн, а потім ще кілька разів зменшували, поки вона не досягла 18,168 млн грн.

    Вивчаючи історії таких персонажів, при тому, що не вони одні такі “везучі” складається враження, що судова влада має дуже велике серце встановлюючи застави в десятки разів менше сум за які чиновників притягають до відповідальності. Або це якийсь новий негласний вид оподаткування на… корупцію.