Golovnitemu.com

Позначка: Слов’янськ

  • РФ почала весняно-літню наступальну кампанію на Донеччині одразу з двох напрямків, – ISW

    РФ почала весняно-літню наступальну кампанію на Донеччині одразу з двох напрямків, – ISW

    Російські війська розпочали активну фазу весняно-літнього наступу на Донеччині, змінивши тактику ведення бойових дій та зосередивши зусилля одразу на кількох напрямках. Про це повідомляють аналітики Інституту вивчення війни (ISW), зазначаючи, що ключовою ціллю окупантів є прорив українського «поясу фортець».

    Йдеться про стратегічну лінію оборони, яка включає такі важливі міста, як Слов’янськ, Краматорськ і Костянтинівка. Саме ці населені пункти залишаються ключовими для стримування подальшого просування російських військ у регіоні.

    Одним із головних напрямків наступу став Лиманський. За даними українських військових, лише 19 березня росіяни провели масштабну атаку, залучивши понад 500 піхотинців, десятки одиниць бронетехніки, а також значну кількість легкої мобільної техніки — мотоциклів, баггі та всюдиходів. Такий формат наступу суттєво відрізняється від попередньої тактики масованих механізованих колон.

    Експерти зазначають, що російська армія дедалі частіше використовує розосередження сил: техніка та підрозділи діють паралельно на різних ділянках фронту. Це ускладнює оборону та змушує українські сили реагувати одночасно на кілька загроз.

    Водночас суттєво посилилися авіаційні удари та атаки безпілотниками. Зокрема, активно застосовуються керовані авіабомби КАБ-3000, а також дрони типу «Ланцет» і «Молнія». За оцінками аналітиків, такі удари спрямовані на руйнування логістики та виснаження оборонних можливостей ЗСУ перед наземними атаками.

    Паралельно російські війська нарощують активність і на південному напрямку — у районах Краматорська та Костянтинівки. Там фіксується перекидання додаткових сил, посилення артилерійських обстрілів і збільшення кількості ударів тактичною авіацією.

    Українські військові зазначають, що противник готує умови для масштабнішого наступу, намагаючись охопити «пояс фортець» одразу з двох боків — з північного сходу та півдня.

    Крім того, триває системна кампанія з ураження українських ліній постачання. Удари по транспортній інфраструктурі та прифронтових населених пунктах мають на меті ускладнити забезпечення українських підрозділів і послабити їхню обороноздатність.

    За оцінками військових, найближчі тижні можуть стати визначальними для ситуації на цьому відрізку фронту, адже російська армія намагається використати погодні умови та накопичені ресурси для досягнення тактичних і оперативних результатів.

  • Росія готує нові атаки на фронті: де ситуація загострюється найбільше

    Росія готує нові атаки на фронті: де ситуація загострюється найбільше

    Російські війська останніми тижнями збільшили інтенсивність бойових дій на окремих ділянках фронту. За оцінками військових аналітиків, така активність може свідчити про підготовку до нових наступальних операцій.

    За перші десять днів березня російська армія здійснила близько 1400 атак на різних напрямках лінії фронту. Хоча цей показник формально є нижчим за деякі попередні періоди, він залишається близьким до середніх значень останніх місяців. Із вересня по лютий окупаційні війська проводили приблизно 1800 штурмових дій щомісяця, що свідчить про стабільно високу інтенсивність боїв.

    Найбільш напружена ситуація зберігається на Покровському напрямку. Саме там, за оцінками аналітиків, російські війська продовжують концентрувати основні сили та регулярно відправляють піхоту на штурми.

    Водночас останнім часом різко зросла активність противника на Запорізькому напрямку, зокрема в районі Гуляйполя. За спостереженнями експертів, інтенсивність атак у цьому секторі вже перевищує показники на Покровському напрямку.

    Посилення бойових дій також фіксують поблизу Костянтинівки. Там російські підрозділи регулярно намагаються перевіряти оборону українських військ, проводячи локальні штурми та намагаючись закріпитися на окремих позиціях.

    Крім того, зростання активності спостерігається і на Слов’янському напрямку. Аналітики пов’язують це із посиленням російських підрозділів поблизу Сіверська, де окупаційні сили нарощують присутність піхоти.

    На тлі активізації бойових дій російське командування також проводить перегрупування військ і поповнює резерви. За оцінками експертів, це може бути пов’язано зі зміною погодних умов і появою густішої рослинності, яка впливає на тактику ведення бойових дій та ускладнює спостереження на полі бою.

    Аналітики припускають, що зростання інтенсивності атак може бути частиною підготовки до нових спроб прориву української оборони на окремих напрямках.

  • Сирський наполягає на посиленні мобілізації, Банкова бере паузу

    Сирський наполягає на посиленні мобілізації, Банкова бере паузу

    За даними джерела в Генштабі, російські війська проводять тактичне оточення міста Константинівка, а Лиман вже фактично відрізаний від ліній постачання. Противник одночасно просувається до Слов’янська та Краматорська з трьох напрямків.

    У Генштабі очікують, що бої за Добропілля можуть розпочатися вже у квітні. Начальник Генштабу Сирський наполягає на посиленні мобілізації для закриття потреб у штурмових підрозділах, проте на Банковій наразі вирішили призупинити цей процес через можливий вплив на виборчий цикл.

    Таким чином, ситуація на фронті залишається напруженою, а стратегічні міста на Донеччині потребують посиленої оборони та готовності до активних бойових дій.

  • Слов’янськ і Краматорськ як ключ до фронту: що стоїть за вимогами Москви

    Слов’янськ і Краматорськ як ключ до фронту: що стоїть за вимогами Москви

    Наполеглива вимога Росії отримати повний контроль над Донецькою областю викликає серйозні занепокоєння серед західних аналітиків і військових експертів. Йдеться не лише про символічну складову чи спробу Кремля представити війну як «перемогу», а про потенційно критичні наслідки для обороноздатності України.

    Частина Донецької області, яку досі утримують українські сили, є однією з найбільш укріплених ділянок фронту. Оборонні рубежі в районі Слов’янська і Краматорська формувалися з 2014 року, задовго до повномасштабного вторгнення Росії. Саме ця лінія стримує подальше просування російських військ углиб контрольованої Україною території.

    Експерти наголошують: у разі передачі цих районів Україна втратить не лише стратегічну глибину оборони, а й природний бар’єр, який роками створювався ціною значних втрат. Особливе занепокоєння викликає сценарій, за якого мирна угода буде зірвана після поступок. У такому разі Росія отримає вигідні стартові позиції для нового наступу проти значно ослабленої української оборони.

    Політичний аспект вимоги Кремля не менш важливий. Донеччина має для російської влади виняткове символічне значення. Саме з цього регіону у 2014 році Москва почала реалізацію проєкту так званої «Російської весни», який згодом переріс у багаторічний збройний конфлікт. Слов’янськ у російській пропаганді подається як «колиска повстання», а нездатність захопити місто протягом більш ніж десятиліття залишається болючою темою для прокремлівських сил.

    Аналітики звертають увагу, що нині російські переговорники демонструють готовність знизити апетити щодо інших регіонів, на які раніше претендувала Москва. Водночас вимога щодо повного контролю над Донецькою областю залишається незмінною. У разі, якщо Україна збереже значну частину регіону, російське керівництво може зіткнутися з різкою критикою з боку радикально налаштованої частини власної аудиторії.

    Окрему роль відіграє й прагматичний чинник. Окупований Донецьк уже кілька років переживає гостру водну кризу. Основне джерело водопостачання регіону знаходиться на території, яка залишається під контролем України. Контроль над північчю Донеччини дозволив би Росії вирішити цю проблему без складних інфраструктурних проєктів.

    Водночас українська влада неодноразово заявляла, що готова шукати дипломатичні компроміси для завершення війни, але не ціною територіальної цілісності. Будь-які рішення щодо передачі земель вважаються політично й суспільно вибухонебезпечними. За оцінками експертів, поступка Донеччиною може стати фактором внутрішньої дестабілізації, адже йдеться про територію, за яку українські військові воювали і гинули понад десять років.

    Таким чином, питання Донецької області залишається не лише ключовим елементом переговорів, а й потенційною стратегічною пасткою. Саме тому вимоги Москви щодо цього регіону розглядаються багатьма експертами як спроба досягти військових цілей дипломатичним шляхом — там, де вони не були реалізовані на полі бою.

  • Території в обмін на деескалацію: що готують переговори в Абу-Дабі

    Території в обмін на деескалацію: що готують переговори в Абу-Дабі

    За інформацією наших джерел, під час тристоронньої зустрічі української, російської та американської переговорних груп в Абу-Дабі будуть обговорюватись “питання територій та припинення ударів по критичній інфраструктурі України”.

    “Попередньо Москва готова на припинення ударів по критичній інфраструктурі України в обмін на припинення ударів по НПЗ та військовим заводам вглиб території РФ” – зазначає джерело.

    Водночас, за інформацією джерела, “питання виведення українських військ з Донбасу залишається головним”.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що основною темою переговорів з американцями на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі стане “обговорення питань отримання безпекових гарантій США в обмін на виведення українських військ з Краматорська, Слов’янська та решти Донецької області”.

  • Бої за Лиман загострюються: ЗСУ відновили позиції, РФ намагається оточити Ямпіль

    Бої за Лиман загострюються: ЗСУ відновили позиції, РФ намагається оточити Ямпіль

    Командування російських окупаційних військ дедалі чіткіше розглядає Лиман як ключову ціль для майбутнього наступу на Слов’янськ. Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW), фіксуючи значне підвищення динаміки бойових дій на Лиманському напрямку. Аналітики зазначають, що просування на окремих ділянках є з обох сторін: українські сили продовжують стабілізувати оборону й відбивати позиції, тоді як російські підрозділи намагаються знайти слабкі місця для подальшого натиску.

    За даними геолокаційних матеріалів від 13 грудня, українським військовим вдалося відновити контроль над втраченими позиціями у південній частині села Карпівка на північний захід від Лиману. Водночас у північній частині цього ж населеного пункту російські війська досягли часткового тактичного успіху. Це створює складну ситуацію на ділянці, де ініціатива постійно змінюється.

    Особлива увага прикута до району Серебрянського лісництва, де ворог намагається реалізувати тактику оточення. Речник 11-го армійського корпусу ЗСУ полковник Дмитро Запорожець пояснює, що росіяни намагаються зайти до Ямполя з флангів — як з півночі, так і з півдня. Якщо ці маневри продовжаться, ситуація в самому Ямполі може суттєво погіршитися. Погодні умови значно ускладнюють оборону для українських підрозділів, тоді як для росіян основною проблемою залишаються водні перешкоди, включно з руслом Сіверського Дінця. Саме вони не дозволяють окупантам повноцінно підтримувати свої сили в районах Серебрянки та Дронівки.

    Напруженою залишається й ситуація на Покровському напрямку. Російські війська продовжують штурмові спроби, проте за останню добу немає підтверджених змін лінії фронту. Аналітики ISW звернули увагу на відео з присутністю російських штурмових груп у центрі Мирнограда, однак оцінюють це не як захоплення території, а як інфільтраційну операцію без можливості закріплення. Попри заяви російських «воєнкорів» про успіхи, фактична ситуація свідчить радше про локальні проникнення, які не впливають на конфігурацію фронту.

    Бої тривають у самому Покровську та на його околицях, зокрема в районах Гришиного, Родинського та Сухецького. На окремих ділянках у російських підрозділів фіксується нестача артилерійських снарядів, що знижує їхні можливості підтримувати наступальні дії. Натомість українські оператори далекобійних FPV-дронів продовжують успішно вражати скупчення живої сили окупантів у районах Мирнограда й Родинського, що суттєво впливає на бойову динаміку.

    Ситуація на Лиманському та Покровському напрямках залишається напруженою, а характер боїв — маневровим і нестабільним. Аналітики ISW вказують, що найближчими днями інтенсивність зіткнень може зрости, особливо з огляду на спроби росіян отримати тактичну перевагу до погіршення погодних умов.

  • США пропонують Києву поступитися Донбасом для миру, але військові можуть не виконати наказ

    США пропонують Києву поступитися Донбасом для миру, але військові можуть не виконати наказ

    Донбас став головним об’єктом геополітичного торгу після того, як президент США Дональд Трамп розпочав спробу швидкого укладання мирної угоди з Росією. За інформацією The Times, Вашингтон намагається переконати Київ погодитися на передачу Москві всієї території Донбасу, щоб до Різдва оголосити припинення вогню.

    Регіон зазнав найбільших руйнувань і людських втрат після вторгнення Росії у 2014 році та подальшого масштабного наступу 2022-го. Особливо трагічною стала доля Маріуполя, де, за словами президента Володимира Зеленського, російські бомбардування вбили щонайменше 20 тисяч мирних жителів.

    За даними ЗМІ, Кремль не розглядає можливість припинення бойових дій без повного виведення українських військ із Донбасу, включно з укріпленими містами Краматорськ і Слов’янськ. Трамп, зі свого боку, розраховує завершити війну до Різдва і дає Києву лічені дні для відповіді щодо територіальних поступок.

    Конституція України не дозволяє передавати території без загальнонаціонального референдуму, який провести під час війни практично неможливо. Однак формально референдум не знадобився б, якби влада просто наказала військам відійти з регіону. Саме цей сценарій, як зазначає видання, викликає найбільше занепокоєння серед українських експертів.

    Аналітик фонду “Повернись живим” Микола Бєлєсков вважає, що частина військових могла б не виконати наказ про відступ, що створює ризики внутрішньої дестабілізації. Він наголошує, що вимога піти без бою для багатьох захисників буде сприйматися як національне приниження. За його словами, бої за Краматорськ і Слов’янськ можуть коштувати Росії десятків тисяч життів, і відступ без спротиву матиме серйозні наслідки для оборони України у майбутньому.

    Бєлєсков також попереджає, що навіть передача Донбасу навряд чи зупинить агресію Кремля. На думку експерта, Москва прагне не лише територій, а й зміни політичного курсу Києва, недопущення вступу України до НАТО та обмеження її армії. Тому будь-які “мирні плани”, що передбачають поступки, можуть бути використані Росією для подальшого наступу.

    Позиції Зеленського у переговорах ускладнені внутрішньою ситуацією. Після корупційного скандалу, що призвів до відставки керівника Офісу президента Андрія Єрмака, західні партнери уважно стежать за стабільністю в українській владі. Попри це, як пишуть ЗМІ, жодних сигналів про зміну переговорної позиції Києва не надходило. Політолог Володимир Фесенко зазначає, що політичний вплив Єрмака був значно меншим, ніж вважали.

    Окремим пунктом американського плану є проведення в Україні президентських виборів протягом 100 днів. Трамп заявив, що затримка з виборами означає “відсутність демократії”, але Зеленський наполягає, що голосування можливе протягом 60–90 днів за умови належної безпеки та підтримки партнерів.

    Колишній прем’єр-міністр Росії Михайло Касьянов, який нині живе в еміграції, вважає, що Путін одержимий ідеєю повного контролю над Донбасом і прагне домогтися міжнародного визнання своїх завоювань. Він переконаний, що для російського президента це питання демонстрації сили та недопущення враження слабкості.

    За оцінками експертів, тиск на Україну з вимогами територіальних поступок не припиняється, проте такі умови несуть в собі ризики як для безпеки держави, так і для єдності суспільства. Москва ж продовжує наполягати на сценарії, який означав би фактичну капітуляцію Києва на сході.

  • Бої під Добропіллям визначать подальший наступ РФ на Донбасі

    Бої під Добропіллям визначать подальший наступ РФ на Донбасі

    Без захоплення Покровська та Мирнограда російським військам буде неможливо просуватися у напрямку Слов’янсько-Краматорської агломерації. Про це в ефірі телеканалу Еспресо заявив військовий експерт Сергій Згурець.

    За словами аналітика, окупанти концентрують сили саме на цьому напрямку, адже без контролю над Покровськом і Мирноградом неможливо реалізувати план просування на Слов’янськ і Краматорськ. Водночас Україна також перекидає резерви, зокрема штурмовий полк «Скеля», який прибув із північних регіонів та веде бої за населені пункти.

    Згурець повідомив, що Росія підтягнула 3–4 бригади морської піхоти та десантно-штурмові війська, які перекидають зі східного флангу, щоб утримати ділянку поблизу Добропілля. Там українські сили проводять контратаки із заходу, а загарбники намагаються закріпитися зі сходу.

    На думку експерта, від боїв під Добропіллям залежатиме подальша ситуація. Якщо ворогу вдасться прорвати оборону, він зможе з півночі просуватися до Покровська, відрізаючи логістичні маршрути та розвиваючи наступ у напрямку Дружківки. Це створить загрозу для ще однієї ділянки фронту.

    Попри чисельну перевагу росіян у живій силі, українські контратаки зі сходу сковують значну частину їхніх підрозділів. «Все буде залежати від майстерності наших командирів та відданості військових, зокрема штурмових підрозділів, які демонструють дива на полі бою», – наголосив Згурець.

    Аналітик прогнозує, що окупанти спробують заходити до Покровська з півночі. Водночас він зазначив, що місто перебуває у стані напівоточення, а результат боїв під Добропіллям безпосередньо вплине на подальший характер дій російських сил навколо Покровська.

  • В ISW вважають, що відмова від Донеччини дозволить РФ уникнути важких боїв

    В ISW вважають, що відмова від Донеччини дозволить РФ уникнути важких боїв

    Вихід України з Донецької області зруйнує так званий “пояс фортець”, який протягом останніх 11 років стримував російські війська. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

    За даними аналітиків, цей оборонний рубіж складається з чотирьох великих міст та низки менших населених пунктів, розташованих уздовж траси H-20 Костянтинівка – Слов’янськ. Довоєнне населення регіону сягало понад 380 тисяч людей. Лінія оборони завдовжки 50 кілометрів поділяється на дві частини: північну, яку формують Слов’янськ і Краматорськ, та південну, що включає Дружківку, Олексієво-Дружківку та Костянтинівку.

    Слов’янськ і Краматорськ є ключовими логістичними центрами для забезпечення українських сил у Донецькій області. Дружківка та Костянтинівка також мають стратегічне значення як частина оборонної інфраструктури, яку почали створювати ще у 2014 році після звільнення цих територій від проросійських бойовиків.

    В ISW наголошують, що російська армія з великою ймовірністю порушить будь-яке майбутнє перемир’я чи мирну угоду, якщо ті не передбачатимуть дієвих механізмів моніторингу та гарантій безпеки. Втрата укріпленого поясу, на який Україна витратила роки та значні ресурси, відкриє РФ можливість відновити наступ у значно вигідніших умовах, без тривалих боїв за територію.

    На тлі цих застережень тривають чутки про те, що під час підготовки можливої зустрічі Володимира Путіна і Дональда Трампа обговорюють варіанти домовленостей, які можуть передбачати територіальні поступки. Bloomberg повідомляло, що Кремль вимагає від Києва повного виходу з Донецької та Луганської областей і відмови від Криму, натомість обіцяючи зупинити наступ у Херсонській та Запорізькій областях по поточній лінії фронту.

  • Суд у справі ексмерки Слов’янська Штепи триває з 2014 року — засідання знову відклали

    Суд у справі ексмерки Слов’янська Штепи триває з 2014 року — засідання знову відклали

    Київський районний суд Полтави з лютого 2023 року не може завершити підготовче засідання у справі Нелі Штепи — колишньої очільниці Слов’янська, яку обвинувачують у створенні терористичної організації та посяганні на територіальну цілісність України. Причина — тривале лікування підсудної.

    Чергове засідання, яке мало відбутися у липні, знову відклали. Прокурор звернувся до суду з клопотанням про проведення медичного огляду обвинуваченої. На думку сторони обвинувачення, необхідно отримати офіційний висновок лікарів щодо можливості її участі в судовому процесі. Зазначалося, що Штепа неодноразово проходила госпіталізацію, а препарати, які вона приймає, можуть впливати на її свідомість.

    Суд ухвалив рішення доручити проведення медичного обстеження комісії лікарів Краматорської міської лікарні №2. Наступне засідання призначено на 19 серпня.

    Нагадаємо, справу проти Нелі Штепи порушили ще у 2014 році. До початку повномасштабної війни її розглядав Орджонікідзевський районний суд Харкова під головуванням судді Олени Глібко. Суддя встигла провести допит підсудної та заслухати кількох свідків, однак після вторгнення РФ Верховний суд змінив територіальну підсудність, і справу передали до Полтави. У квітні 2023 року суддя Глібко подала у відставку.

    За понад 10 років розгляду справа досі не дійшла до розгляду по суті.