Golovnitemu.com

Позначка: США

  • Три питання до Америки. Експосли США дізналися, які претензії до їхньої країни має Україна

    Три питання до Америки. Експосли США дізналися, які претензії до їхньої країни має Україна

    Третій і п’ятий посли США в Україні — Стівен Пайфер і Джон Гербст — у колонці для The Hill розповідають про враження від нещодавніх відвідин Києва. Їх здивувала стійкість українців, але головне — вони дізналися про претензії до того, що робить їхня країна.

    Україна, сша
    Фото: Getty Images | Не все так гладко в нинішніх відносинах України та США

    Минулого тижня у нас була можливість відвідати Київ, і ми зустрілися з багатьма українцями як усередині уряду, так і за його межами. Ми виявили, що вони, зі зрозумілих причин, втомилися від війни, але сповнені рішучості продовжувати боротьбу, вважаючи, що зможуть перемогти і вигнати російських агресорів. Ми також чули щораз більше невдоволення їхнім найважливішим партнером — Сполученими Штатами.

    У лютому 2022 року Володимир Путін почав повномасштабне вторгнення в Україну, перетворивши російсько-українську війну на найбільшу і найкривавішу в Європі з часів Другої світової війни. Нікого не повинно дивувати, що українці втомилися відправляти своїх чоловіків, синів, дружин і дочок місяцями на передову.

    Тим часом російські ракетні атаки та атаки безпілотників переносять війну на цивільне населення в містах по всій країні. Нічна атака на Київ 20–21 березня стала найпотужнішою за останні кілька місяців. Більшу частину тієї ночі ми провели в бомбосховищі, відчуваючи досвід, який занадто звичний для мільйонів українців.

    Водночас ніщо з колишніх намірів не слабшає. Українці хочуть перемогти і вірять, що зможуть. Справді, вони не бачать альтернативи в боротьбі, яку вважають екзистенційною; якщо вони програють, України, якою вони її знали, не буде. Більшість із них хочуть повної перемоги, тобто повного відновлення своєї території до кордонів, узгоджених під час розпаду Радянського Союзу в 1991 році. Це включає в себе повернення Криму.

    Ми запитали про пропозиції, висунуті деякими на Заході — що Сполученим Штатам слід наполягати на переговорах, щоб “врятувати” Україну шляхом поступки частини країни Росії в обмін на мир. Мало хто з українців виявив інтерес до цього. Вони вказали на воєнні злочини, від яких постраждали українці під час російської окупації, і запитали, як вони могли кинути когось напризволяще. Більшість також вважала, що це призведе лише до короткого перепочинку, після якого модернізована російська армія відновить бойові дії.

    Українські військові розуміють, що 2024 рік буде важким. Вони говорили про російський тиск на більшій частині лінії фронту, особливо в Донецькій і Луганській областях. У вересні 2022 року Путін заявив, що анексує ці регіони, хоча російські військові не контролюють усю їхню територію.

    Уповільнення допомоги, особливо з боку США, завдало шкоди українським військовим операціям. Українські офіцери описали ситуації, в яких їхні підрозділи можуть випустити тільки один артилерійський снаряд на кожні десять пострілів росіян. У них немає засобів для захисту від руйнівних атак планувальних бомб, що завдаються російськими винищувачами, і вони занепокоєні тим, що тривалі атаки російських ракет і безпілотників вичерпають можливості протиповітряної оборони.

    Чиновники Міністерства оборони України відстежують плани Росії зі створення нових бойових формувань і ймовірну мобілізацію живої сили тепер, коли Путін домігся подальшого перебування при владі. Вони вважають, що Кремль зберігає ширші амбіції в Україні, включно із захопленням Харкова, Одеси та Києва.

    Незважаючи на це, українські чиновники не виявляють ознак відчаю. Вони зміцнюють свої оборонні позиції і поспішають застосовувати на місцях інноваційні технології, як-от передові дрони. Вони задаються питанням, чи є у росіян зараз можливість здійснити великий прорив на місцях. Багато українців, як і раніше, впевнені, що, маючи достатньо зброї та боєприпасів, зможуть повернути назад досягнення Росії за останні два роки.

    Висловлюючи подяку за допомогу США, українські офіційні особи та інші люди в Києві ясно висловили своє роздратування за трьома пунктами:

    По-перше, оскільки НАТО планує провести саміт у Вашингтоні в липні 2024 року, українці хочуть отримати чітке послання про їхнє прийняття до Альянсу, а в ідеалі — запрошення. Вони звертають особливу увагу на те, що Сполучені Штати мають найважливіший голос у НАТО. Звісно, українці борються за виживання своєї країни, але вони вбачають у цій боротьбі також захист НАТО і Європи від російської загрози, яка виходить за межі України.

    По-друге, нездатність Конгресу ухвалити законопроєкт про додаткову допомогу Україні спричинила розрив у потоці американської допомоги, що вплинуло на поле бою. Це відбивається, зокрема, на збільшенні втрат серед українців. Українці стали обізнані про те, як працює Палата представників, зокрема про роль спікера і петицій, але їхнє розчарування відчутне.

    По-третє, радник з національної безпеки США Джейк Салліван відвідав Київ минулого тижня і залишив українців явно незадоволеними його проханням припинити напади на нафтопереробні заводи у Росії. Українці з деяким роздратуванням приймають обмеження у використанні наданої США зброї цілями на території України. Все одно, Україна використовує дрони вітчизняного виробництва для атак на російські нафтопереробні заводи, які є законними військовими цілями. Наразі вони завдали ударів по об’єктах, що виробляють від семи до восьми відсотків російських нафтопродуктів, і багато інших перебувають у межах досяжності українських дронів.

    Є питання з приводу обґрунтування вимоги припинити напади на нафтопереробні заводи, які, як повідомляється, були пов’язані з цінами на нафту. Росія здебільшого експортує сиру нафту, а не нафтопродукти; тому незрозуміло, як скорочення потужностей нафтопереробних заводів Росії вплине на експорт нафти. Як висловився один високопоставлений український чиновник, “припиніть говорити нам, щоб ми не вражали цілі в Росії”.

    Ми покинули Київ, натхненні стійкістю, мужністю і незмінною переконаністю українців у тому, що вони можуть перемогти одну з найбільших військових держав на планеті. У Сполучених Штатів є життєво важливий національний інтерес в успіху України. Якби Путін і Кремль надихнулися перемогою в Україні, вони становили б набагато більшу загрозу для решти Європи. Адміністрація Байдена і Конгрес повинні діяти без зволікання, щоб допомогти українцям здобути перемогу.

  • ISW спрогнозував новий наступ ЗС РФ

    ISW спрогнозував новий наступ ЗС РФ

    Міжнародний інститут стратегічних досліджень (ISW) зробив прогноз стосовно можливого нового наступу з боку Збройних Сил Російської Федерації (ЗС РФ) на територію України. За даними аналітиків, такий наступ може бути спрямованим тільки в одному напрямку.

    Можливість Росії наступати вздовж українського кордону може обмежити використання особового складу і техніки ЗСУ. Водночас західна допомога та мобілізація в Україні допомогли б пом’якшити наслідки російського наступу. Про це пише “Інститут вивчення війни” у зведенні від 28 березня.

    Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю західним ЗМІ повідомив, що будують укріплення та оборонні позиції біля міста Суми у відповідь на повідомлення про значне нарощування російських сил у сусідній Брянській області та удари по українських населених пунктах у цьому районі.

    Місцева влада Сумської області нещодавно попередила, що РФ проводить інформаційну операцію із загрозою можливого нападу на область, але зазначила, що влада України не помітила жодних російських ударних груп поблизу кордонів.

    Аналітики ISW також не виявили візуальних свідчень того, що російські війська концентруються в Брянській області для підготовки до будь-яких значущих військових дій.

    Найближчими місяцями ЗС РФ, найімовірніше, зможуть вести великомасштабну наступальну операцію тільки в одному напрямку, і малоймовірно, що російські війська віддадуть пріоритет якомусь новому фронту замість оперативних напрямків, на яких зосереджувалися в останні півтора року.

    Теоретично ЗС РФ можуть зосередити сили в будь-якій точці вздовж лінії фронту протяжністю понад 3000 км уздовж прикордонної території РФ, Білорусі — на додаток до лінії фронту в Україні. Це б змусило Україну піти на дії у відповідь. Відтягнути ресурси з інших, більш активних ділянок фронту.

    Судячи з усього, пишуть аналітики, Україні вже доводиться обирати пріоритетні напрямки фронту, на яких дислокуються обмежені людські та матеріальні ресурси. І навіть обмежене перекидання української техніки та особового складу з активних прифронтових зон може виявитися таким, що дестабілізує.

    Літній наступ Росії: прогноз ISW

    Майбутні російські наступальні операції не обов’язково обмежаться наявними лініями фронту на сході та півдні України. Російському військовому командуванню достатньо спрямувати лише деяку частину військ на будь-яку раніше неактивну ділянку, щоб змусити Україну відводити особовий склад і техніку від інших ділянок, що потенційно створить вразливі місця, якими можуть скористатися ЗС РФ.

    Своєчасна військова допомога від США і розв’язання поточних проблем з особовим складом усувало б ці вразливості. Українські офіційні особи нещодавно повідомили, що українські військові приділяють пріоритетну увагу ротації та відпочинку передових підрозділів, а також іншим зусиллям з оптимізації військової структури.

    Необхідність у ротації — лише частина кадрової проблеми, з якою стикається Україна. ISW продовжує вважати, що постачання ключових західних систем — багато з яких тільки США можуть надати швидко і в значних обсягах, — зіграють вирішальну роль у визначенні перспектив ЗС РФ на 2024 рік і того, коли ЗСУ зможуть спробувати повернути ініціативу.

    Перебіг війни до кінця 2024 року багато в чому залежить від надання військової допомоги США і продовження військової підтримки з боку неамериканських організацій, а також від того, чи вдасться Україні вирішити кадрові проблеми.

    Подальші прогнози війни в Україні варіюються — від найкращих до найнебезпечніших. Невизначеність зберігатиметься, поки не стане зрозуміло, чи відновлять США військову підтримку і чи вирішить Україна поточні проблеми з особовим складом. У США та України є можливості впливати і визначити, як розвиватиметься війна у 2024-му і в наступні роки. Найближчі та довгострокові перспективи, як і раніше, залежать від рішень, які ще належить ухвалити у Вашингтоні, Києві, Брюсселі, Парижі, Берліні, Москві та інших містах, а також від виконання цих рішень на полі бою.

  • У Європи немає політичної волі надати військову допомогу Україні

    У Європи немає політичної волі надати військову допомогу Україні

    У Європейського союзу є кошти для того, щоб заповнити прогалину, яка виникла за відсутності військової допомоги Україні з боку США, однак політичної волі на це у країн ЄС поки що не видно, пише журналіст CNN Люк Макгі.

    На запитання, чи зможуть вони заповнити залишену Сполученими Штатами в Україні прогалину, лідери ЄС цього тижня спробували відповісти на дводенному саміті в Брюсселі. Блок погодився вивчити нові способи залучення коштів для України, зокрема шляхом залучення позик на фінансових ринках і використання прибутку від заморожених російських активів. Так, прем’єр-міністр Бельгії Александр Де Кроо заявив, що існує “відкритість, принаймні з нашого боку” до нових способів фінансування, і багатозначно додав, що Європа не може “чекати, поки США ухвалять рішення”.

    Однак на саміті лідери країн ЄС утрималися від узгодження будь-яких нових коштів на озброєння для Києва, незважаючи на неодноразові запевнення Володимира Зеленського в тому, що саме ця проблема для ЗСУ зараз стоїть найгостріше.

    Макгі підкреслює, що з $85 млрд, переданих Євросоюзом Україні, лише $5,6 млрд були спеціально виділені на військову допомогу. Причиною тому журналіст називає усталене розуміння ролі ЄС під час конфлікту, яка полягала в наданні фінансової допомоги та прийомі біженців, тоді як саме США займалися питаннями надання озброєння.

    Макгі закликає не забувати, що ЄС складається з 27 суверенних держав, які проводять незалежну зовнішню політику. Деякі є членами НАТО, деякі ні і офіційно нейтральні. Одних влаштовує купівля американської зброї та відправлення її на Україну, інших – ні. Деякі з них географічно близькі до Росії і побоюються, що військові дії перекинуться на їхні кордони, інші захищені кілометрами землі між ними і Росією і десятиліттями підтримували хороші економічні відносини з країною.

  • Примус України до миру: наскільки реальними є гіпотези про переговори з Росією

    Примус України до миру: наскільки реальними є гіпотези про переговори з Росією

    Побоювання, що Україну найближчим часом посадять за стіл переговорів з Росією, ні на чому не ґрунтуються, стверджує блогер Юрій Богданов. І тому, що плани під час війни рідко збуваються, і тому, що деякі союзники планів не мають взагалі.

    Знову нагрібає хвиля про перемовини, примушення до миру і оце усе.

    Тут і Макрон з його розміщенням військ, і проблеми з американською допомогою, і вибори Путіна, і нескінченність російських ресурсів, і Трамп — усе до купи. Тому варто все ж знову нагадати кілька очевидних речей.

    Проблема в тому, що, якщо ми дивимося на події навколо тільки через призму боротьби України і Росії, ми самі собі звужуємо поле для можливостей і маневру. Бо ситуація у світі набагато складніша, не крутиться навколо нас і вимагає думати і діяти складніше.

    Локально наша задача зараз — збереження української держави. Не спалення Москви (навіть якщо дуже хочеться). Не розвал Росії (навіть якщо дуже хочеться). А збереження України і її субʼєктності.

    Глобально ж все набагато масштабніше — Україні треба пережити період світової турбулентності, який тільки починається. Бо великі війни в інших частинах світу ймовірні, великі кризи у великих країнах ще тільки набирають ходу — і про Китай, і про США мова.

    Для вирішення глобальної задачі можна піти на різні маневри — і дипломатичні, і військові. Але головне, чого не треба робити — це робити різкі рухи під впливом емоцій.

    Російські плани мають тенденцію не справджуватися. Перший дедлайн “повного звільнення Донбасу від українців” (якщо не рахувати лютий — березень 2022) був на 9 травня 2022. А досі ні. Навіть близько ні. Про Київ чи Одесу вони можуть хіба мріяти.

    Українські плани теж не завжди реалізуються, але, наприклад, існування “бєлгородського напряму” бойових дій (замість “харківського”) навіть найбільші українські оптимісти 2022 року не могли уявити. Але він об’єктивно існує.

    Американські плани не факт, що взагалі існують, щодо характеру і перебігу цієї війни. Вони все ще набагато більше дивляться на Близький Схід і на Далекий Схід. Ну, такі вже пріоритети.

    Тому, коли вам вчергове напишуть, що “є план завершення війни літом 2024”, “восени 2024” чи 2025 року — вам напишуть свідому неправду. Навіть якщо хтось справді думає, що в нього є план. Будь то Байден, Сі, Ердоган чи Путiн. Війна може тривати ще багато років, може завершитися в умовне “завтра”. І напевно, майже кожний сценарій завершення буде неочікуваним для більшості спостерігачів, а ті, хто “спрогнозують правильно” — просто попадуть пальцем у небо. Рідко буває так, як у Другій світовій, це скоріше виключення для війн.

    Ми живемо — усі ми, від Байдена і Сі до нас з вами — у світі, де майбутнє є продуктом малопрогнозованих і малопрорахованих рішень, тенденцій і наслідків. Тому найкраще, що можна робити — @башити невпинно. Все інше, в тому числі спроби надовго планувати майбутнє, нічого, крім неврозу, не дасть. Той саме випадок, коли “роби, що можеш, а буде, як буде” — єдиний справді надійний план на майбутнє.

  • США будуть передавати військову допомогу Україні, але не знають коли

    США будуть передавати військову допомогу Україні, але не знають коли

    Помічник президента США з нацбезпеки Салліван учора відвідав Київ, де зустрівся з головою офісу президента України Єрмаком.

    Про це повідомляє Reuters.

    Washington Post пише, що Салліван приїхав до Києва, щоб переконати в підтримці Вашингтоном України на тлі пробуксовок із затвердженням конгресом США нового запиту на військову допомогу.

    “Ми впевнені, що забезпечимо цю допомогу Україні”, – цитує Саллівана Washington Post.

    Водночас, як пише Радіо Свобода, він не зміг назвати конкретних термінів, коли це станеться.

    “Ми працюємо над тим, щоб це зробити так швидко, як тільки можливо. Президент Байден працює над цим щодня, щоб проштовхнути цей пакет у Палаті представників, але я не можу зробити конкретних прогнозів”, – сказав радник.

    Адміністрація президента США поки не готова оголосити про постачання ракет ATACMS, але продовжить зусилля з підтримки України.

    Про це в Києві заявив радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван.

    Також він не зміг відповісти, коли США оголосять про продовження військової підтримки.

    “Я не буду робити прогнози про те, коли саме це буде зроблено, але ми працюємо над тим, щоб зробити це якнайшвидше, і президент Байден працює над цим щодня. Але я не можу зробити конкретний прогноз сьогодні”, – заявив Салліван.

    Крім того, Салліван вважає перемогою України вихід із війни суверенною, демократичною і вільною країною, не згадавши відновлення територіальної цілісності – тобто вихід України на кордони 1991 року.

    Він також сказав, що “Росія вже програла в цій війні”, оскільки плани, які Путін намітив на початку війни, “не були виконані і ніколи не будуть”.

    “Ми вважаємо, що Росія вже програла в цій війні. Що збиралася зробити Росія? Стерти Україну з карти. Стерти з історії саму ідею бути українцем. Це вже не вдалося”, – сказав Салліван.

  • 90% допомоги Україні залишається в США

    90% допомоги Україні залишається в США

    Військова допомога Україні з боку Заходу насправді виявилася не чим іншим, як промисловою підтримкою американського ВПК. Тоді як черговий пакет підтримки Києва перебуває в підвішеному стані між палатами конгресу США, Джо Байден запевняє, що левова частка коштів платників податків, які виділяються, фактично піде Сполученим Штатам. Крім того, Швеція, яка нещодавно вступила в НАТО і яка в перерахунку на ВВП пожертвувала Україні більше, ніж Вашингтон, підживлює збройову промисловість США поставками озброєнь для потреб ЗСУ, пише видання Proletären.

    По суті, обіцяна українцям військова допомога включає в себе внутрішні промислові субсидії, і до 90% від її вартості залишиться всередині країни. Така “допомога” не є альтруїстичною, що дає змогу США профінансувати переозброєння своєї військової промисловості, в якій на сьогоднішній день працюють близько 2,1 млн американців, включно із субпідрядниками, що становлять близько 10% всієї робочої сили в машинобудівній галузі США.

    Крім пожвавлення військового виробництва для власного переоснащення, США заробляють на постачанні нової військової техніки союзникам з військового блоку, які відправили в Україну свою стару техніку. Підряди з виробництва озброєння пішли на користь і шведській військовій промисловості, хоча більша її частина сьогодні належить американсько-британській BAE Systems. У збройовій промисловості Швеції зайнято близько 30 тис. осіб, причому тільки за останні роки було найнято кілька тисяч осіб.

    Швеція, серед іншого, передала в дар Києву 50 БМП CV-90, а також 8 систем Archer і замовила 48 нових у BAE Systems Bofors, не рахуючи відправлення тисяч гранатометів і боєприпасів до них. У результаті ЗС Швеції розмістили нові замовлення на мільярди крон, унаслідок чого компанія SAAB подвоїла свої виробничі потужності і найняла майже 2,5 тис. нових співробітників. Поки в Україні гинуть люди, виробники зброї гребуть золото лопатами.

  • ЗСУ відчувають уже не снарядний голод, а тотальний дефіцит озброєнь

    ЗСУ відчувають уже не снарядний голод, а тотальний дефіцит озброєнь

    Наше джерело в ОП розповіло, що Адміністрація Байдена попередила Офіс Президента про складнощі з виділенням фінансування і військової допомоги, нам не варто очікувати прогресу до літа з цього питання. Пентагон вичерпав повністю свої можливості і тепер Україна повинна шукати інші варіанти, як поповнити запаси ракет для ППО і снарядів.

    Тим часом, поставки зброї Україні фактично припинилися ще торік, а зараз Захід створює лише видимість довгострокової підтримки, у США так і “буксує” законопроєкт про виділення допомоги Україні, Ізраїлю та для вирішення питань контролю кордону з Мексикою, який мав би стати компромісом між демократами та республіканцями. І поки цей законопроєкт не ухвалено, грошей для фінансування закупівель озброєнь і військової техніки для ЗСУ в Штатах справді немає. І хоч би як розтягували наявні запаси ЗСУ, на передовій уже сьогодні починає відчуватися нестача і снарядів, і ракет.

    Причому дефіцит озброєнь настільки сильний, що українська влада вже відкрито говорить – ЗСУ мають у своєму розпорядженні запаси озброєнь лише на два місяці бойових дій. Ба більше, The New York Times пише, що досить проблематична ситуація складається і з нестачею боєприпасів для української ППО. Як зазначає американське видання, посилаючись на американських чиновників, за відсутності нових надходжень боєприпасів для ППО, їх вистачить лише до березня. “Українські війська виснажені, їм не вистачає зброї та боєприпасів. Системи ППО неухильно виснажуються через повторювані бомбардування”, – підкреслюють у NYT.

  • Українські військові перехід до дипломатичної служби: виклики та перспективи

    Українські військові перехід до дипломатичної служби: виклики та перспективи

    Джерело в команді Залужного повідомило, що колишній главнокомандувач, після консультацій із посольством США в Україні, виразив готовність прийняти посаду посла в Британії. Залужний усвідомлює, що йому важливо уникнути долі свого помічника, тому він прагне припинити конфронтацію з Зеленським у глобальному масштабі. Повернення в Україну планується відбуватися за узгодженим сценарієм зі США, з метою уникнути юридичних перешкод у претензіях на президентство та лідерство у новій політичній партії.

    Окрім колишнього главнокомандувача Збройних сил України, генерала Валерія Залужного, на посаду посла України в Британії можуть претендувати інші військові, проте існують труднощі з їхнім звільненням з військової служби.

    Уже у 2023 році Україна домовилася про назначення викладача та військовослужбовця-добровольця Федора Шандора на посаду посла в Угорщині. Однак, через юридичні обмеження, пов’язані зі звільненням з військової служби, він ще не розпочав виконувати свої обов’язки.

    Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в початку цього року пояснив, що існують складнощі зі звільненням Шандора зі служби, проте найближчим часом він має отримати можливість обіймати посаду посла.

    Під час воєнного стану в Україні військових складно звільнити з військової служби. Це можливо лише у випадках, коли існує обвинувальний вирок, досягнуто граничний вік, встановлено непридатність за висновком військово-лікарської комісії або виникають сімейні обставини.

    Міністерство закордонних справ шукає кандидатів на дипломатичні посади у всіх сферах, включаючи військову.

    “Люди, які боронили країну зі зброєю, можуть посилити голос України та захищати інтереси держави за кордоном. Крім того, вони можуть передавати іноземцям правдиву інформацію про російську агресію”, – зазначається у заяві відомства.

  • Україна отримає більше боєприпасів ATACMS від США

    Україна отримає більше боєприпасів ATACMS від США

    За словами представника Пентагону, пакет включатиме зброю на 300 мільйонів доларів.

    Очікується, що Білий дім у вівторок оголосить, що він надішле Україні новий пакет озброєнь на суму 300 мільйонів доларів, який включатиме ряд армійських тактичних ракетних систем, за словами офіційних осіб США, знайомих з обговореннями.

    За словами одного з офіційних осіб, пакет включатиме кілька протипіхотних/протиматеріальних ракет, або APAM, старішої версії далекобійної ATACMS, яка долає 100 миль і несе боєголовки, що містять сотні касетних бомб. Усім було надано анонімність, щоб говорити перед оголошенням.

  • Республіканці хочуть замінити допомогу Україні на кредитні позики

    Республіканці хочуть замінити допомогу Україні на кредитні позики

    Республіканці хочуть, щоб економічна допомога Україні йшла не безоплатно, як зараз, а як кредит.

    Такий законопроект, за даними телеканалу NBC, зараз розробляють представники республіканської більшості Палати представників і частина сенаторів.

    Стверджується, що серед лобістів цієї ініціативи – спікер Майк Джонсон. Вона передбачає переведення всієї невійськової допомоги на кредитну основу, заставою для якої можуть служити російські активи, конфісковані урядом США.

    Чиновники, близькі до Білого дому, поставилися до ідеї скептично.

    Вони заявили виданню, що “якась допомога краще, ніж відсутність допомоги, але це не ідеальний спосіб допомогти”.

    “Прохання до країни взяти на себе борги в десятки мільйонів доларів, які вона не може дозволити собі погасити, – це рецепт значного тягаря, що завдасть шкоди Україні в довгостроковій перспективі і може призвести до економічної кризи в майбутньому”, – заявило джерело.

    При цьому плани поки що перебувають на попередній стадії і “далекі від повної реалізації”, повідомили NBC News три джерела, знайомі з процесом.

    Зазначимо, що в США зберігається, за оцінками американських ЗМІ, від 40 до 60 мільярдів доларів заморожених російських активів. Тобто, якщо розглянуту модель буде прийнято, то приблизно цією сумою і обмежиться майбутня економічна допомога Вашингтона.