Golovnitemu.com

Позначка: США

  • Шокуючий реверанс Трампа: президент США відкрито підтримав ультраправих Німеччини після перемоги на виборах

    Шокуючий реверанс Трампа: президент США відкрито підтримав ультраправих Німеччини після перемоги на виборах

    Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп публічно привітав ультраправу партію «Альтернатива для Німеччини» («АдГ») із тріумфом на виборах до ландтагу федеральної землі Саксонія-Ангальт, які відбулися 6 вересня. Американський лідер відкрито пов’язав успіх правопопулістів із масштабним суспільним обуренням через міграційну політику офіційного Берліна та висловив переконання, що цей радикальний рух стрімко набирає сили в Європі.

    Гасло MGGA та демонстративна підтримка популістів

    У своєму виступі глава Білого дому дав зрозуміти, що уважно стежить за політичними процесами в європейських країнах і солідаризується з місцевими євроскептиками.

    «Вау, у популістської партії в Німеччині була дійсно успішна ніч», – написав Дональд Трамп на своїй сторінці у соціальних мережах у середу, 9 вересня.

    Президент США вирішив не називати німецьку партію прямо, однак контекст його заяви не залишив жодних сумнівів щодо адресата привітань. За словами очільника Вашингтона, виборці та прихильники цієї політичної сили просто втомилися від «абсолютно жахливих правил у сфері імміграції».

    «Вони знаходяться на підйомі і більше не будуть цього терпіти», – підкреслив американський президент.

    Наприкінці свого повідомлення Дональд Трамп використав скорочення «MGGA!!!», яке за прямою аналогією з його власним фірмовим гаслом розшифровується як заклик «Зробимо Німеччину знову великою». Цікаво, що ще в ніч підрахунку бюлетенів він оприлюднив скриншот із попередніми даними голосування в Саксонії-Ангальт, де чітко фіксувалося впевнене лідерство ультраправих.

    Обурення в Бундестазі та вимога жорсткої відповіді

    Подібні компліменти з-за океану на адресу німецьких праворадикалів викликали хвилю гострого несприйняття серед провідних політичних сил Німеччини. Перший парламентський керуючий справами фракції Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПГ) у бундестазі Дірк Візе заявив, що публічні привітання глави Сполучених Штатів викликають крайнє нерозуміння. Політик наголосив, що агресивна тарифна та торговельна політика нинішнього очільника Білого дому завдає потужних ударів по експортній німецькій економіці, тоді як місцеві популісти закривають на це очі.

    «І АдГ сидить у нього на колінах», – заявив Дірк Візе під час коментаря журналістам.

    Представник соціал-демократів окремо звернувся до канцлера Федеративної Республіки Німеччина Фрідріха Мерца із закликом не мовчати та під час найближчої зустрічі з американським президентом чітко й жорстко озвучити позицію Берліна щодо неприпустимості подібного політичного втручання.

    Зближення праворадикалів із Вашингтоном

    Після офіційного повернення Дональда Трампа до Білого дому в січні 2025 року контакти між німецькими ультраправими та представниками нової американської влади вийшли на безпрецедентно тісний рівень. Співголова «АдГ» Аліс Вайдель неодноразово називала Трампа взірцем для наслідування, а партійні функціонери були присутні на заходах під час інавгурації у Вашингтоні.

    Подальший розвиток ця співпраця отримала в лютому 2025 року, коли віцепрезидент США Джей Ді Венс провів особисту зустріч із лідеркою партії на полях Мюнхенської конференції з безпеки. Тоді американський віцепрезидент публічно виступив проти німецького «брандмауера» – принципової відмови системних демократичних партій від будь-яких коаліцій з ультраправими. Такі заяви тоді спричинили значний резонанс і хвилю критики в європейських дипломатичних колах. Наразі американська адміністрація продовжує впроваджувати масові депортації нелегалів усередині своєї країни, регулярно використовуючи міграційні труднощі європейських країн для виправдання власного жорсткого курсу.

  • Провал путінського бліцкригу: російські генерали благають перенести дату окупації Донбасу на тлі катастрофічних втрат

    Провал путінського бліцкригу: російські генерали благають перенести дату окупації Донбасу на тлі катастрофічних втрат

    Політичне керівництво Російської Федерації продовжує вимагати від своєї армії повної окупації Донецької області до кінця 2026 року, проте військове командування ворога просить відтермінувати цей дедлайн щонайменше до 31 березня 2027 року. Загарбники вже п’ятнадцять разів переносили терміни остаточного захоплення регіону, так і не досягнувши жодних стратегічних чи оперативних успіхів на полі бою. Про ці панічні настрої в лавах противника повідомив заступник керівника Офісу президента Павло Паліса під час офіційної зустрічі українського військового командування з американськими переговірниками Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером.

    Ситуація на східному фронті залишається вкрай важкою, але українська оборона змушує ворога платити безпрецедентну ціну за кожен метр просування. Російські окупаційні війська застосовують тактику м’ясних штурмів, стираючи власні підрозділи заради мінімальних територіальних здобутків. За інформацією Офісу президента, йдеться про сотні вбитих та важкопоранених загарбників за кожен пройдений квадратний кілометр української землі. Такі катастрофічні втрати особового складу та бронетехніки роблять виконання політичних наказів Кремля фізично неможливим у встановлені терміни, що й змушує російських генералів просити про чергове відтермінування.

    Зустріч із представниками Сполучених Штатів Америки стала важливим майданчиком для демонстрації реального стану справ на лінії бойового зіткнення. Українська сторона детально поінформувала партнерів про виснаження наступального потенціалу російської армії та підкреслила критичну важливість збереження стабільної військово-технічної підтримки. Американські делегати змогли наочно переконатися, що розпіарений російський наступ загруз в ешелонованій обороні Збройних сил України, а амбіції Москви розбиваються об стійкість українських захисників.

    Окрему увагу під час переговорів приділили технологічному протистоянню в повітрі. Павло Паліса розповів союзникам про активну розробку новітніх вітчизняних засобів для боротьби з російськими безпілотниками, які оснащені реактивними двигунами. При цьому український посадовець акцентував на абсолютній технологічній імпотенції російського військово-промислового комплексу, який неспроможний самостійно створювати сучасні зразки озброєння та повністю залежить від тіньового імпорту і допомоги країн-вигнанців.

    «І тут у росіян знову немає жодного власного технологічного прориву: ані конструкція, ані двигун не є їхніми розробками. Вони не розробили нічого – взяли готове у тих, хто їм це передав. І ми чудово знаємо, хто саме», – наголосив заступник керівника Офісу президента.

    Відповіддю на ці загрози стає симетричний технологічний розвиток українських оборонних спроможностей. Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат підтвердив, що вітчизняні реактивні дрони-перехоплювачі вже розроблені інженерами. Наразі головне завдання полягає у проведенні фінальних етапів випробувань, після чого почнеться активне масштабування виробництва та набуття Силами оборони відповідних спроможностей. Це дозволить суттєво посилити захист неба над прифронтовими та тиловими регіонами, позбавивши ворога його інструментів повітряного терору.

  • Телефонна дипломатія після візиту переговірників: у Кремлі заявили про нову розмову Путіна з Трампом

    Телефонна дипломатія після візиту переговірників: у Кремлі заявили про нову розмову Путіна з Трампом

    Російська сторона заявила про чергову телефонну розмову між російським диктатором Володимиром Путіним та президентом США Дональдом Трампом. Контакт відбувся після того, як американські переговірники Стів Віткофф та Джаред Кушнер здійснили візити до Києва та Москви. Про деталі розмови повідомив помічник очільника Кремля Юрій Ушаков.

    Ключові тези переговорів та кремлівські наративи

    За словами представника Кремля, обидва лідери позитивно оцінили підсумки поїздки американської переговорної групи. Під час діалогу було окреслено низку позицій:

    • Військова риторика Москви: Путін озвучив Трампу своє бачення щодо нібито «просування на полі бою та досягнення цілей» війни проти України, попри реальну відсутність суттєвих успіхів окупаційних військ на фронті ще з весни;
    • Мирний прорив та прагматизм США: Трамп підкреслив зацікавленість у досягненні реального прогресу щодо врегулювання конфлікту під час своєї каденції, наголосивши, що припинення війни відкриє шлях до масштабного перезавантаження відносин між США та РФ;
    • Вимоги до Вашингтона: диктатор окреслив власні вимоги щодо того, які кроки Сполучені Штати мають зробити для якнайшвидшого згортання військових дій;

    Подальший контакт: політики погодилися залишатися на прямому зв’язку та проводити координацію за потреби.

  • Трамп і Путін говорили годину після місії Віткоффа та Кушнера: що відомо про переговори

    Трамп і Путін говорили годину після місії Віткоффа та Кушнера: що відомо про переговори

    Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін 8 вересня провели приблизно годинну телефонну розмову, яка стала продовженням нового дипломатичного раунду навколо війни в Україні. Дзвінок відбувся після того, як американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер протягом одного вікенду відвідали спочатку Москву, а потім Київ і провели багатогодинні переговори з обома сторонами. За версією Кремля, Трамп наголосив, що хоче домогтися реального прогресу у завершенні війни ще під час свого нинішнього президентського терміну.

    Деталі телефонної розмови першим публічно виклав помічник Путіна з міжнародних питань Юрій Ушаков. Він назвав діалог «конструктивним» і «відвертим» та повідомив, що президенти обговорили результати поїздок Віткоффа та Кушнера до Росії й України. Водночас на момент появи перших повідомлень Білий дім не оприлюднив власного детального викладу розмови, тому твердження про конкретні заяви Трампа та Путіна поки переважно спираються на російську версію переговорів.

    За словами Ушакова, Трамп під час дзвінка говорив про необхідність якнайшвидше завершити російсько-українську війну і висловив зацікавленість у тому, щоб домогтися «прориву» ще за час своєї каденції. Російська сторона водночас намагається прив’язати можливе припинення війни до значно ширшого перезавантаження відносин із Вашингтоном. Ушаков стверджує, що після врегулювання війни можуть відкритися перспективи для розвитку співпраці між США та Росією.

    Путін, зі свого боку, виклав Трампу російську оцінку ситуації на фронті та знову наголошував на військових цілях Москви. За інформацією Associated Press, російський президент також запевняв американського лідера, що РФ нібито не має агресивних планів щодо європейських країн. Ця заява прозвучала на тлі дедалі гостріших побоювань у Європі щодо довгострокових намірів Кремля та російських гібридних операцій.

    Сам дзвінок став логічним продовженням дипломатичного марафону, який розпочався кількома днями раніше. 5 вересня Віткофф і Кушнер прибули до Москви, де зустрілися з Путіним у Кремлі. Переговори тривали понад три години. За словами того ж Ушакова, представники США представили «низку ідей» щодо можливих шляхів завершення війни. Конкретного змісту цих пропозицій Москва не розкрила. Російська сторона після зустрічі назвала її корисною, однак жодних ознак досягнення остаточних домовленостей не було.

    На початку московської зустрічі Путін визнав, що ситуація навколо війни залишається складною, та позитивно висловився про спроби Трампа знайти політичне рішення. Водночас він продовжив наполягати на російській інтерпретації так званих «першопричин конфлікту» та говорив про впевненість Москви у досягненні своїх цілей. Це залишається одним із ключових протиріч у переговорному процесі: Москва публічно демонструє готовність до дипломатії, але одночасно не заявляє про відмову від своїх основних вимог.

    Уже 6 вересня Віткофф і Кушнер вирушили з Москви до Києва, де зустрілися з президентом України Володимиром Зеленським. Для американських переговорників це був перший такий візит до української столиці в межах їхньої нинішньої миротворчої місії. Після переговорів Віткофф заявив, що під час контактів у Москві американська сторона почула «нові ідеї» і висловив сподівання, що найближчим часом може бути оголошено про новий раунд переговорів між Україною та Росією за посередництва США.

    Зеленський після зустрічі назвав розмову з представниками Трампа дуже змістовною і підтвердив готовність України до тристороннього переговорного формату. Окремими темами стали посилення протиповітряної оборони та підтримка української енергетики перед зимовим періодом. Київ очікує, що Росія знову намагатиметься атакувати енергетичну інфраструктуру країни.

    Уже 8 вересня Зеленський повідомив, що американські переговорники справді представили кілька пропозицій, які він вважає перспективними. Деталей цих ідей президент України не розкрив. Водночас він висловив сподівання особисто зустрітися з Трампом приблизно 20 вересня, коли у Нью-Йорку проходитимуть заходи Генеральної асамблеї ООН. Однією з тем потенційної зустрічі можуть стати додаткові системи та ракети Patriot, які Україні потрібні для захисту від російських балістичних ударів.

    Після поїздки американських представників з’явилася й можливість повернення до формату Україна — США — Росія. Ще 7 вересня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва не виключає відновлення тристоронніх переговорів. Водночас він наголосив, що говорити про конкретну дату та місце зустрічі поки зарано. Тоді ж Пєсков не виключив і майбутньої телефонної розмови між Путіним і Трампом — вона відбулася вже наступного дня.

    Особливо контрастним дипломатичне пожвавлення виглядає на тлі подій безпосередньо в Україні. Після короткої паузи, яка супроводжувала перебування американських переговорників у Москві та Києві, Росія в ніч на 8 вересня знову здійснила масштабну атаку на українську столицю ракетами та безпілотниками. Reuters повідомляв щонайменше про двох загиблих і десятьох поранених у Києві, а також про пошкодження житлових будинків, гуртожитку, школи, клініки, складів та інших об’єктів.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на тлі удару заявив, що російські балістичні ракети говорять про наміри Путіна переконливіше, ніж заяви про дипломатію. Водночас Москва продовжує стверджувати, що її атаки спрямовані на об’єкти, пов’язані з українським військово-промисловим комплексом.

    Таким чином, телефонна розмова Трампа і Путіна поки стала ознакою активізації контактів, але не свідченням досягнутої мирної угоди. Після тригодинних переговорів у Кремлі, візиту Віткоффа та Кушнера до Києва і годинного дзвінка між президентами США та РФ сторони все ще не оголосили ані узгодженого припинення вогню, ані дати нового раунду переговорів.

    Водночас дипломатична конструкція починає вимальовуватися чіткіше: Вашингтон паралельно контактує з Москвою та Києвом, Україна заявляє про готовність до тристороннього формату, а Кремль уже не виключає його відновлення. Віткофф і Кушнер говорять про появу нових ідей, Зеленський підтверджує, що серед них є пропозиції, які заслуговують на увагу, а Трамп, за твердженням Кремля, хоче домогтися результату ще під час своєї каденції. Але головне питання залишається без відповіді: чи готова Росія не просто вести переговори, а змінити свої вимоги та припинити бойові дії. Поки що на тлі нових ударів по Україні доказів такого рішення Москви немає.

  • Новий посол України у США пройде перевірку СБУ та НАБУ: Зеленський пояснив відбір

    Новий посол України у США пройде перевірку СБУ та НАБУ: Зеленський пояснив відбір

    Президент Володимир Зеленський заявив, що вже розглядає кандидатури на посаду посла України у Сполучених Штатах, однак остаточного рішення поки немає. Перед призначенням глава держави хоче отримати детальну інформацію про претендентів одразу від двох відомств — Служби безпеки України та Національного антикорупційного бюро.

    Про це Зеленський розповів 8 вересня під час спілкування з журналістами. Імен потенційних кандидатів президент не назвав.

    За словами глави держави, кадрове питання набуває особливого значення саме зараз — на тлі активізації контактів зі Сполученими Штатами та можливого відновлення переговорного процесу.

    «Дійсно, зараз ми підходимо до розблокування перемовного процесу. Посол США потрібен, Patriot нам потрібні, багато всього, і посол потрібен. Тут дуже важливо не помилитися, і тому є кандидатури», — заявив Зеленський.

    Хто може стати послом

    Конкретних прізвищ президент не розкрив. Він лише підтвердив, що кандидатури вже сформовані, але перед остаточним вибором хоче отримати додаткові відомості про претендентів.

    Причому йдеться не лише про традиційну перевірку з боку СБУ. Зеленський окремо наголосив, що очікує інформацію також від НАБУ.

    За його словами, після отримання відповідних довідок і буде ухвалене кадрове рішення.

    Таким чином, наразі говорити про конкретного фаворита на посаду посла передчасно. Публічно президент не повідомив ані кількість претендентів, ані терміни, у які планує визначитися з кандидатурою.

    Водночас слова Зеленського свідчать, що посада не залишатиметься вакантною невизначено довго. Вашингтон залишається одним із ключових дипломатичних напрямів України, особливо з огляду на переговори щодо військової підтримки, протиповітряної оборони та можливого відновлення переговорного формату щодо завершення війни.

    8 вересня Зеленський також заявив, що планує зустріч із президентом США Дональдом Трампом у 20-х числах вересня. Серед питань, які Київ планує порушити, — посилення антибалістичного захисту України.

    Посада стала вакантною після звільнення Стефанішиної

    Попередньою посолкою України у США була Ольга Стефанішина. Зеленський звільнив її 3 серпня 2026 року відповідним президентським указом. На дипломатичній посаді вона пропрацювала майже рік — її призначення відбулося 27 серпня 2025 року.

    Сама Стефанішина після звільнення заявила, що рішення залишити дипломатичну службу було її власним.

    Уже на початку серпня НАБУ та САП повідомили колишній посолці про підозру. За версією слідства, йдеться про незаконне збагачення на суму понад 13,9 млн грн та недостовірне декларування. Стефанішина заперечує звинувачення і заявляє про намір захищати свою позицію в законний спосіб. Провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому її вина не встановлена судом.

    6 серпня Вищий антикорупційний суд обрав Стефанішиній запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 6 млн грн.

    Важливе уточнення: у поширеному матеріалі «Главкому» вказано, що антикорупційні органи повідомили Стефанішиній про підозру 4 серпня. Водночас низка інших джерел датує повідомлення про нову підозру 5 серпня, тому цю дату краще не прив’язувати до формулювання «наступного дня» без додаткового уточнення.

    Чому посада у Вашингтоні особливо важлива зараз

    Заява Зеленського про нового посла прозвучала в момент інтенсивних контактів Києва та Вашингтона. Українська сторона прагне подальшого постачання американських систем ППО та обговорює з партнерами можливі формати дипломатичного врегулювання війни.

    Саме цим президент пояснив необхідність особливо уважно підійти до вибору дипломата, який представлятиме Україну у США. За його словами, зараз країна наближається до можливого «розблокування» переговорного процесу.

    Напередодні, 7 вересня, Зеленський також проводив низку зустрічей, присвячених кадровим та безпековим питанням. Зокрема, президент повідомляв про контакти з представниками СБУ, ГУР, НАБУ та САП.

    Отже, на цей момент відомо лише про наявність кількох кандидатур на дипломатичну посаду. Хто саме претендує на роботу у Вашингтоні, Банкова не розголошує. Наступним етапом має стати отримання президентом інформації від СБУ та НАБУ, після чого Зеленський планує ухвалити остаточне рішення.

  • Через Гомель або президентським бортом: Зеленський розповів, як Віткофф і Кушнер могли потрапити до Києва

    Через Гомель або президентським бортом: Зеленський розповів, як Віткофф і Кушнер могли потрапити до Києва

    Президент Володимир Зеленський розповів, що спецпредставники президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер під час нещодавнього візиту до України мали кілька варіантів прибуття до Києва. Серед них розглядали приліт до Борисполя або Жулян, маршрут через білоруський Гомель, а для майбутніх поїздок українська сторона готова запропонувати американцям навіть президентський літак.

    Про це Зеленський заявив 8 вересня, коментуючи перший візит Віткоффа й Кушнера до української столиці.

    Американські представники 6 вересня прибули до Києва після переговорів у Москві, де напередодні зустрічалися з російською стороною. У столиці України вони провели кілька раундів переговорів із Зеленським та представниками європейських партнерів. Офіс президента підтверджував, що сторони домовилися продовжувати переговорний процес і готувати наступні зустрічі.

    Україна була готова прийняти американський літак

    За словами Зеленського, спочатку розглядався варіант прибуття американської делегації літаком.

    Українська сторона була готова прийняти борт у міжнародному аеропорту «Бориспіль» або в аеропорту «Київ» у Жулянах.

    Президент заявив, що технічно обидва летовища були здатні прийняти делегацію. Водночас перед її візитом російські війська завдали ударів по районах злітно-посадкових смуг, що, за оцінкою Зеленського, мало продемонструвати небезпечність повітряного маршруту.

    Через безпекові ризики американська сторона зрештою відмовилася від цього варіанту.

    Сам Зеленський ще 6 вересня говорив, що Україна готувалася прийняти Віткоффа і Кушнера в аеропорту, однак через російські удари делегація скористалася залізницею.

    Розглядали навіть маршрут через Білорусь

    Ще одним варіантом був маршрут через територію Білорусі.

    За словами Зеленського, делегація могла прилетіти до Гомеля, після чого автомобільним транспортом дістатися Києва. Така дорога мала зайняти понад три години.

    Президент повідомив, що Служба безпеки України опрацювала цей маршрут і була готова забезпечити зустріч та супровід американських представників.

    Втім, служба безпеки американської делегації обрала інший варіант — залізничний.

    У підсумку Віткофф і Кушнер прибули до української столиці потягом, а після завершення переговорів так само залишили Київ спецпоїздом «Укрзалізниці».

    Зеленський каже, що американцям сподобався український потяг

    Зеленський зазначив, що поїздка залізницею виявилася для американської делегації комфортною.

    Під час спільного спілкування з журналістами після переговорів 6 вересня сам президент жартував, що Віткоффу, схоже, сподобався український потяг, тому наступна зустріч може знову відбутися в Україні.

    Віткофф зі свого боку тоді заявив, що американська сторона хотіла б провести в Україні більше часу, а Кушнер подякував за прийом.

    Офіс президента повідомляв, що переговори проходили в кілька етапів. Спочатку для американських представників організували програму в Софійському соборі, після чого відбулася двостороння зустріч із Зеленським, а далі — переговори за участю радників із питань національної безпеки Франції, Великої Британії та Німеччини.

    Для наступного візиту Зеленський пропонує президентський літак

    Зеленський заявив, що вже домовився з Віткоффом і Кушнером про їхній новий візит до України.

    При цьому президент запропонував альтернативну схему, яка дозволила б американській делегації не летіти власним бортом безпосередньо в Україну.

    За його словами, американці могли б залишити свій літак у Польщі або іншій сусідній державі, а звідти пересісти на український президентський борт.

    Такий варіант, за задумом Зеленського, дозволив би українській стороні самостійно організувати переліт і взяти на себе відповідальність за логістику всередині країни.

    Проте наразі йдеться лише про пропозицію. Дата нового приїзду Віткоффа та Кушнера, конкретний маршрут і спосіб транспортування публічно не оголошені.

    Зеленський хоче більше американських візитів до Києва

    Президент також звернув увагу на те, що представники Трампа неодноразово їздили до Москви, тоді як їхній вересневий візит став першим приїздом до Києва.

    Зеленський заявив, що хотів би бачити американських посередників в Україні частіше, оскільки вважає це питанням балансу і поваги до обох сторін переговорного процесу.

    Напередодні зустрічі Офіс президента офіційно повідомляв, що Віткофф і Кушнер спочатку мають відвідати Москву, а вже після цього — Київ.

    5 вересня Зеленський також оголосив, що Україна готова утримуватися від ударів по Москві в період переговорної активності та очікує аналогічного утримання Росії від ударів по Києву.

    Що обговорювали Віткофф і Кушнер у Києві

    Головною темою їхнього візиту був пошук формату для продовження переговорів щодо завершення російсько-української війни.

    За підсумками зустрічі Зеленський заявив, що Україна зацікавлена в будь-яких дипломатичних форматах, які можуть реально наблизити припинення війни.

    Він також повідомив про домовленість провести найближчим часом нову зустріч за участю України, США та європейських партнерів. Місце її проведення поки не визначене.

    Кушнер під час спільного спілкування з медіа говорив про створення так званої рамки для тривалого миру та можливого мирного пакета. Водночас американська сторона наголошувала, що не намагається нав’язати Києву чи Москві конкретну позицію, а працює над відновленням переговорного процесу.

    Після зустрічі Зеленський також заявляв, що почув від американських представників сигнал про нібито готовність російської сторони до переговорів. Водночас конкретного прориву або остаточно узгодженого формату мирного врегулювання наразі немає.

    Таким чином, історія з маршрутом Віткоффа та Кушнера має не лише логістичне значення. Київ намагається показати Вашингтону, що здатний приймати делегації високого рівня навіть в умовах війни, а Зеленський водночас прагне, щоб контакти американських переговорників з Україною відбувалися не рідше, ніж їхні зустрічі в Москві.

  • Трамп запропонував стерти «Мексико» з назви американського штату: як він хоче назвати Нью-Мексико

    Трамп запропонував стерти «Мексико» з назви американського штату: як він хоче назвати Нью-Мексико

    Президент США Дональд Трамп підтримав ідею змінити назву американського штату Нью-Мексико на «Нью-Америка» (New America). Він опублікував у своїй соцмережі Truth Social допис і згенероване за допомогою штучного інтелекту відео, в якому слово Mexico у назві штату замінюють на America.

    Однак поки що йдеться саме про пропозицію президента, а не про офіційний процес перейменування. Білий дім не пояснив, чи планує адміністрація робити якісь юридичні кроки для зміни назви штату. Ба більше, американський президент не має повноважень одноосібно перейменувати штат своїм указом, на відміну від зміни назв географічних об’єктів у федеральних реєстрах.

    Трамп заявив, що «Нью-Америка» звучить престижніше

    Свою заяву американський президент опублікував увечері 6 вересня.

    Трамп написав, що «багато людей» нібито пропонували змінити назву Нью-Мексико на New America. Водночас він знову повторив без наведених доказів твердження про масштабні виборчі фальсифікації у штаті.

    На думку президента США, нова назва була б «набагато престижнішою і красивішою» для його жителів. Наприкінці допису Трамп емоційно заявив, що йому ця ідея дуже подобається. Архів його публікацій підтверджує, що відповідний пост з’явився у Truth Social 6 вересня о 19:36 за американським часом.

    Публікацію супроводжувало відео, створене за допомогою ШІ. На ньому демонструється заміна назви штату. Ідею підхопив і офіційний акаунт Білого дому, який також поширив відповідне зображення, однак без пояснень щодо того, чи стоїть за цим реальна законодавча ініціатива.

    Саме ця деталь важлива: Трамп не оголошував про підписання указу щодо Нью-Мексико і не представив офіційного плану перейменування штату.

    Чи справді Трамп може перейменувати Нью-Мексико

    Зробити з Нью-Мексико «Нью-Америку» значно складніше, ніж просто змінити напис на федеральній карті.

    Вашингтонський оглядач The Washington Post зазначає, що президент не має повноважень самостійно перейменувати Нью-Мексико або будь-який інший штат. Тому допис Трампа наразі слід сприймати саме як політичну пропозицію, а не як рішення, яке вже набуває чинності.

    Це принципово відрізняє ситуацію від нещодавньої історії з озером Онтаріо.

    Наприкінці серпня Трамп дійсно підписав виконавчий указ, яким розпорядився використовувати для озера Онтаріо назву Lake America — «озеро Америка» у федеральній системі географічних назв США.

    У випадку з Нью-Мексико подібного указу немає.

    Тому заголовки про те, що Трамп уже «перейменував» штат, були б некоректними. Він лише публічно підтримав таку ідею.

    Це вже не перша гучна історія Трампа з географічними назвами

    Нова публікація продовжує серію ініціатив Трампа щодо перейменування географічних об’єктів.

    Одним із найвідоміших прикладів стало рішення щодо Мексиканської затоки. Ще після повернення до Білого дому у 2025 році Трамп розпорядився використовувати в американських федеральних документах назву Gulf of America — «Американська затока».

    А наприкінці серпня 2026 року він пішов далі та взявся за озеро Онтаріо, яке розташоване на кордоні США й Канади.

    25 серпня Трамп заявив, що США «серйозно розглядають» можливість називати його Lake America. Це відбувалося на тлі загострення торговельного конфлікту між Вашингтоном і Оттавою.

    Уже 27 серпня президент підписав відповідний виконавчий указ. Документ зобов’язав федеральні органи США використовувати нову назву у своїх географічних системах.

    Але американське рішення не означає міжнародного перейменування водойми. Значна частина озера належить Канаді, і Вашингтон не може зобов’язати Оттаву чи інші країни відмовитися від назви Lake Ontario.

    Google уже змінив назву озера для американців

    Історія з Lake America вийшла далеко за межі політичних заяв.

    Після внесення нової назви до американської федеральної системи Google почав показувати Lake America користувачам Google Maps у США. Для канадських користувачів залишилася традиційна назва Lake Ontario, а в інших країнах можуть відображатися обидві назви.

    Трамп також звернувся до Apple із вимогою змінити назву водойми у власному картографічному сервісі. Міністр внутрішніх справ США Даг Бергам підтверджував, що президент особисто контактував із компанією щодо цього питання.

    Водночас MapQuest відмовився переходити на нову назву. Після цього сервіс, який свого часу був одним із найпопулярніших картографічних сайтів у США, несподівано різко піднявся в рейтингах завантажень застосунків.

    Чому історія з Нью-Мексико інша

    Назва Нью-Мексико значно старша, ніж сам американський штат.

    Територія стала 47-м штатом США у 1912 році, однак назва New Mexico використовувалася задовго до цього та походить від іспанського Nuevo México. Тому поширене уявлення, ніби американський штат просто назвали на честь сучасної держави Мексика після його входження до США, не зовсім відповідає історії.

    І саме тому потенційне перейменування було б не просто зміною напису на карті. Воно стосувалося б назви суб’єкта американської федерації з власною конституцією та законодавчими органами.

    Після допису Трампа американські ЗМІ окремо наголосили: президент не може просто підписати документ і наступного дня перетворити New Mexico на New America.

    Влада Нью-Мексико не в захваті

    Ініціатива вже викликала негативну реакцію в самому штаті.

    Губернаторка Нью-Мексико Мішель Лухан Грішем та інші політики штату виступили проти запропонованої зміни. Американські медіа повідомляють, що представники Нью-Мексико наголосили на історичній та культурній цінності його нинішньої назви.

    Поки що немає ознак, що за публікацією Трампа стоїть формальний процес зміни назви.

    Сам президент також не пояснив, хто саме ті «багато людей», які, за його словами, запропонували йому New America, і не представив юридичного механізму реалізації ідеї.

    Тому станом на 7 вересня 2026 року Нью-Мексико залишається Нью-Мексико, а «Нью-Америка» — лише підтриманою Трампом пропозицією, яка стала вірусною після його допису в соцмережі.

    Однак з огляду на те, що всього кілька тижнів тому схожа на перший погляд історія з озером Онтаріо завершилася реальним президентським указом, увага до нового допису Трампа цілком зрозуміла. Цього разу головною перешкодою для президента є те, що перейменувати цілий американський штат набагато складніше, ніж змінити назву географічного об’єкта у федеральних реєстрах.

  • «Знаємо, що має спрацювати до зими»: Зеленський розкрив підсумки переговорів із посланцями Трампа

    «Знаємо, що має спрацювати до зими»: Зеленський розкрив підсумки переговорів із посланцями Трампа

    Президент України Володимир Зеленський 7 вересня провів нараду з українською переговорною групою після серії зустрічей у Києві з представниками президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. За словами глави держави, сторони провели три раунди переговорів, а до частини консультацій долучилися представники Франції, Великої Британії та Німеччини.

    Головними темами стали можливе продовження дипломатичного процесу, посилення української ППО, підготовка країни до зими, технологічна співпраця із союзниками та майбутні гарантії безпеки. Зеленський повідомив, що сторони вже координують наступні контакти.

    Президент окремо зазначив, що після завершення основної програми 6 вересня мав особисту розмову з Віткоффом і Кушнером. За його словами, ключовим результатом стало збереження активного дипломатичного каналу між Україною, США та європейськими партнерами.

    У Києві предметно говорили про те, що потрібно Україні для проходження зимового періоду. Йдеться насамперед про засоби протиповітряної оборони, енергетичну стійкість і технологічне співробітництво. Офіс президента також повідомляв, що Україна розраховує на значний обсяг підтримки у сфері ППО та можливості використання американського зрідженого природного газу.

    Три раунди переговорів у Києві

    Віткофф і Кушнер прибули до Києва 6 вересня після переговорів у Москві з російським лідером Володимиром Путіним. Для обох це був перший візит до України в такому статусі.

    Протягом дня відбулося кілька форматів переговорів. Спочатку американська делегація провела зустріч із Зеленським і українською стороною, а пізніше до консультацій долучилися радники з питань національної безпеки Франції, Великої Британії та Німеччини.

    Зокрема, участь брали дипломатичний радник президента Франції Еммануель Бонн, радник із національної безпеки прем’єр-міністра Великої Британії Джонатан Пауелл і радник канцлера Німеччини з питань зовнішньої політики та безпеки Гюнтер Зауттер.

    Зеленський наголосив, що присутність представників найбільших європейських партнерів важлива для координації позицій України, США та Європи.

    ППО та зима стали одними з головних тем

    Однією з центральних тем переговорів стала підготовка України до чергової воєнної зими.

    Президент заявив, що партнери добре розуміють потреби України та знають, які рішення можуть бути реалізовані до початку холодного періоду.

    Йдеться насамперед про додаткові можливості для протиповітряної оборони. На тлі нарощування Росією повітряних атак Україна прагне отримати більше ракет до вже наявних систем ППО та посилити захист критичної енергетичної інфраструктури.

    Офіс президента підтвердив, що в ході переговорів багато уваги приділили саме зимовим ризикам і способам їх мінімізації.

    Окрім військової підтримки, сторони обговорювали енергетику та економічні механізми допомоги.

    Зеленський заявив, що Україна розраховує на суттєві обсяги американського LNG, який може стати додатковим елементом енергетичної стійкості країни у зимовий період.

    Територіальне питання залишається одним із найскладніших

    Переговори не обмежувалися лише зимовою підтримкою.

    За словами Зеленського, сторони говорили про можливість відновлення переговорного процесу щодо завершення війни. Однією з найбільш складних тем залишається територіальне питання.

    Президент наголосив, що рішення такого рівня можуть ухвалюватися лише лідерами держав.

    Українська сторона при цьому заявляє, що готова залишатися конструктивною у дипломатії, але будь-які домовленості мають передбачати реальні гарантії безпеки та не створювати умов для нової російської агресії.

    Кушнер зі свого боку говорив про необхідність створити рамку для довготривалого миру. Він заявив, що США працюють разом із європейськими партнерами над формуванням такого пакета.

    США знову говорять про тристоронній формат

    Ще одним потенційним напрямом стала організація переговорів за участю України, США та Росії.

    Кушнер підтвердив, що американські переговорники обговорювали можливість тристоронньої зустрічі як із російською, так і з українською стороною.

    За його словами, США намагалися не переконувати одну зі сторін прийняти конкретну позицію, а створити можливість для продовження самого діалогу.

    Віткофф також наголосив, що для Трампа відновлення переговорів є одним із ключових напрямів політики щодо війни.

    При цьому конкретної дати або місця тристоронньої зустрічі поки не оголошено.

    Наступна зустріч може відбутися найближчим часом

    Зеленський заявив, що Україна, США та європейські партнери вже домовилися про новий раунд консультацій.

    За його словами, зустріч може пройти у Європі, Сполучених Штатах або знову в Україні.

    Президент наголосив, що українська сторона продовжить подавати конструктивні пропозиції та координувати свої дії із союзниками.

    Таким чином візит Віткоффа й Кушнера до Києва не завершив переговорний процес, а фактично відкрив новий етап контактів між Вашингтоном, Києвом і європейськими столицями.

    Віткофф і Кушнер перед Києвом були в Москві

    Американські представники прибули до України після понад тригодинних переговорів із Путіним у Кремлі.

    Associated Press повідомляло, що переговори у Москві були присвячені відновленню спроб знайти політичне рішення для завершення війни. Російська сторона називала їх «конструктивними», однак конкретного прориву після зустрічі оголошено не було.

    Після Москви Віткофф і Кушнер вирушили до Києва, де вже обговорили російські пропозиції з українською стороною.

    При цьому Зеленський наголосив: сам факт відновлення переговорного процесу є важливим, навіть якщо позиції сторін залишаються далекими одна від одної.

    «Гірше, коли немає ніяких форматів перемовин», — зазначав президент після зустрічі.

    Мирного прориву поки немає

    Попри активізацію контактів, говорити про готову мирну домовленість поки зарано.

    Територіальні питання, гарантії безпеки, майбутній статус української армії та механізми контролю за можливими домовленостями залишаються предметом складних дискусій.

    Водночас новий раунд дипломатії відбувається на тлі продовження російських ударів по Україні. The Guardian повідомляв про нові ракетні й дронові атаки, які відбувалися паралельно з дипломатичними контактами.

    Сам Зеленський раніше визнавав, що Україні необхідно готуватися до сценарію, за якого війна триватиме й узимку.

    Саме тому переговори зі США зараз мають дві паралельні складові: пошук дипломатичного шляху до завершення війни та одночасне посилення здатності України пережити ще один період масштабних російських атак.

    За підсумками наради 7 вересня Зеленський заявив, що Київ уже координує наступні кроки, готує нові зустрічі та продовжує роботу над конкретними рішеннями щодо ППО і зимового пакета.

  • У Франції заговорили про перегляд допомоги Україні: Барделла назвав нові умови

    У Франції заговорили про перегляд допомоги Україні: Барделла назвав нові умови

    Голова французького ультраправого «Національного об’єднання» Жордан Барделла заявив, що у разі приходу його політичної сили до влади Франція не повинна повністю припиняти підтримку України, однак нинішній формат фінансової допомоги, на його думку, необхідно переглянути.

    В інтерв’ю Bloomberg TV політик аргументував свою позицію великим державним боргом і дефіцитом бюджету Франції. Барделла заявив, що Париж не може, на його думку, безумовно брати на себе нові витрати без отримання певних гарантій або економічної вигоди. Водночас він наголосив, що мова не йде про повну відмову від України.

    «Національне об’єднання» залишається однією з найвпливовіших політичних сил Франції напередодні президентських виборів 2027 року. Партія зараз домінує у багатьох опитуваннях, а Марін Ле Пен розглядається як одна з головних претенденток на президентську посаду. Reuters також зазначає, що RN має дедалі більший вплив на французький політичний порядок денний.

    Барделла: Україну не треба «кидати»

    Попри критику нинішньої моделі допомоги, Барделла не підтримав повне припинення французької підтримки.

    За його словами, Франція має зобов’язання перед Україною і повинна продовжувати сприяти тому, щоб країна могла захищати свої кордони та територіальну цілісність.

    Політик також заявив, що Париж роками закликає до припинення бойових дій і створення гарантій безпеки для України.

    Таким чином позиція Барделли відрізняється від радикальнішого сценарію повного згортання допомоги: він пропонує зробити її більш умовною та прив’язаною до конкретних економічних або промислових механізмів.

    Хоче, щоб гроші поверталися французькій оборонці

    Однією з ключових пропозицій Барделли стало обмеження напрямів використання французького фінансування.

    Він хоче, щоб кошти, які європейські держави виділяють Україні, використовувалися передусім для закупівлі військового обладнання у європейських, зокрема французьких, виробників.

    Фактично йдеться про модель, за якої допомога Україні одночасно працює як замовлення для національного оборонно-промислового комплексу.

    Цей підхід вписується у ширшу дискусію в Європі про те, що значну частину витрат на підтримку Києва варто спрямовувати на розвиток власного виробництва боєприпасів, систем ППО, бронетехніки та інших озброєнь.

    При цьому сама Франція вже давно пов’язує підтримку України з поглибленням співпраці між оборонними промисловостями двох країн.

    У двосторонній безпековій угоді між Парижем і Києвом, укладеній у лютому 2024 року, Франція взяла на себе зобов’язання продовжувати постачання військового обладнання, навчання, розвідувальну підтримку та розвивати спільне оборонне виробництво.

    Барделла навів у приклад США

    Французький політик також позитивно оцінив модель відносин, яку Сполучені Штати вибудували з Україною за президентства Дональда Трампа.

    Як приклад він згадав угоду між Києвом і Вашингтоном щодо спільного інвестиційного фонду, пов’язаного з українськими природними ресурсами та відбудовою.

    Втім, формулювання про те, що США нібито просто «отримали українські копалини в обмін на допомогу», є спрощеним.

    У квітні 2025 року США та Україна створили спільний Американсько-український інвестиційний фонд відбудови. За офіційними умовами, фонд працює на паритетних засадах, а Україна зберігає державний контроль над своїми ресурсами.

    Початковий капітал фонду становив $150 млн — по $75 млн від США та України. У 2026 році структура вже перейшла до перших інвестицій, зокрема у технологічні та оборонні проєкти.

    Саме такий формат — коли допомога одночасно створює економічний інтерес для країни-партнера — Барделла фактично пропонує розглядати і для Франції.

    Франція має довгострокові зобов’язання перед Україною

    Водночас можливе майбутнє рішення уряду Франції не можна розглядати лише як питання окремих бюджетних виплат.

    Франція та Україна мають чинну десятирічну угоду про співробітництво у сфері безпеки.

    Документ передбачає, що Париж допомагатиме Україні захищати суверенітет, незалежність і територіальну цілісність, розвиватиме її військові спроможності та сприятиме економічній стійкості держави.

    Також Франція взяла на себе провідні ролі у міжнародних коаліціях з підтримки української артилерії та протиповітряної оборони й бере участь у коаліціях щодо авіації та морської безпеки.

    До повномасштабного перегляду цієї політики будь-якому новому французькому уряду довелося б враховувати не лише внутрішні бюджетні проблеми, а й уже взяті міжнародні зобов’язання.

    Для розуміння масштабів: згідно з даними Єлисейського палацу, Франція надала Україні військової допомоги на €1,7 млрд у 2022 році та €2,1 млрд у 2023 році, а на 2024 рік зобов’язалася виділити ще до €3 млрд.

    Заява пролунала на тлі боротьби за владу у Франції

    Особливого значення словам Барделли додає наближення президентських виборів, які мають відбутися навесні 2027 року.

    «Національне об’єднання» входить у кампанію з дуже сильних позицій. Le Monde пише, що партія зараз очолює опитування, тоді як французькі центристські та традиційні праві політичні сили поки не мають кандидата, який упевнено перегравав би Марін Ле Пен у прогнозованому другому турі.

    Опитування також демонстрували високий особистий рейтинг самого Барделли. Навесні 2026 року 36% опитаних французів заявили, що були б задоволені його обранням президентом — дещо більше, ніж у випадку Ле Пен. Водночас більшість респондентів усе одно негативно оцінювали перспективу президентства обох політиків.

    Наразі Барделла розглядається насамперед як потенційний прем’єр-міністр у разі перемоги Ле Пен. Le Monde при цьому фіксує окремі розбіжності між ними з внутрішньополітичних питань, зокрема щодо пенсійної реформи та заборони носіння мусульманської хустки у публічному просторі.

    Позиція щодо України стає частиною виборчої кампанії

    Українське питання дедалі виразніше стає одним із пунктів французької президентської кампанії.

    Для ультраправих ключовим аргументом є внутрішня фінансова ситуація Франції. Барделла прямо пов’язав перегляд підтримки України з державним боргом і дефіцитом.

    Водночас його нинішня позиція виглядає обережнішою, ніж проста вимога «припинити допомогу». Політик фактично намагається поєднати дві тези: Франція повинна продовжувати підтримувати здатність України оборонятися, але французькі гроші мають приносити більше вигоди самій Франції.

    Така позиція потенційно дозволяє «Національному об’єднанню» одночасно звертатися до виборців, які виступають проти великих зовнішніх витрат, і не демонструвати повного розриву із загальноєвропейською політикою підтримки України.

    При цьому поки йдеться лише про політичну позицію Барделли напередодні виборів. Чинна французька влада продовжує виконувати свої зобов’язання щодо військової, економічної та політичної підтримки України, закріплені зокрема у двосторонній безпековій угоді.

  • Віткофф і Кушнер могли прилетіти до Києва з Москви: після атаки РФ плани переглядають

    Віткофф і Кушнер могли прилетіти до Києва з Москви: після атаки РФ плани переглядають

    Спецпредставники президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер планували відвідати Москву та Київ 5–6 вересня. За даними українських та міжнародних медіа, американська сторона розглядала навіть можливість перельоту до Києва літаком, однак після нових російських атак безпекові ризики змусили Вашингтон обговорювати альтернативні варіанти.

    Про можливість прямого перельоту повідомив народний депутат Олексій Гончаренко. За його словами, Віткофф і Кушнер після переговорів у Москві могли прибути до України вже в неділю, 6 вересня. Одним із варіантів був переліт до Борисполя.

    Гончаренко стверджує, що американська сторона певний час вагалася, але була близькою до позитивного рішення щодо такого формату прибуття. Водночас остаточно маршрут не був затверджений.

    Ситуація, за словами депутата, змінилася після російської атаки на Київ 4 вересня. Гончаренко заявив, що російський дрон вдарив по двох старих літаках Як-40 у районі аеропорту «Жуляни». Він наголосив, що ці літаки давно не використовувалися для польотів.

    Сам парламентар припустив, що удар міг мати демонстративний характер і бути сигналом американській стороні. За його версією, Москва могла знати про плани Віткоффа і Кушнера прибути до Києва після переговорів у Росії.

    Водночас доказів того, що удар був здійснений саме з метою вплинути на маршрут американської делегації, наразі немає. Це припущення самого Гончаренка, яке офіційно не підтверджене.

    На тлі атаки з’явилася й інша інформація: представники Трампа почали розглядати альтернативні плани поїздки до України. За даними Kyiv Independent, на які посилаються українські ЗМІ, Віткофф і Кушнер справді планували відвідати Москву та Київ 5–6 вересня, однак безпекова ситуація змусила їх переглянути деталі поїздки.

    Співрозмовник видання заявив, що російська сторона нібито переконує американських представників у небезпеці поїздки до Києва. Він також стверджував, що Віткофф став більше вагатися щодо особистого прибуття до української столиці. Ця інформація базується на анонімному джерелі й не підтверджена офіційно Білим домом.

    Людина, близька до адміністрації Трампа, водночас підтвердила Kyiv Independent, що візит до України справді планувався, але допустила, що його ще можуть скасувати.

    Російські медіа також повідомляли, що Віткофф і Кушнер спочатку мали прибути до Москви, а вже після цього — до Києва. Йшлося про 5–6 вересня.

    Напередодні президент Володимир Зеленський підтвердив, що Україна очікує зустріч із представниками команди Дональда Трампа. За його словами, попередні дати контактів уже були погоджені. На цьому ж тлі американська сторона планувала переговори і в Москві.

    Таким чином, станом на 4 вересня сам факт підготовки контактів Віткоффа і Кушнера з Москвою та Києвом підтверджується одразу кількома джерелами. Однак остаточний маршрут, спосіб прибуття до України та навіть сам факт особистого візиту до Києва все ще можуть змінитися через безпекову ситуацію.

    При цьому заяву про можливий зв’язок між російською атакою та планами американських представників варто трактувати обережно. Наразі йдеться про оцінку Гончаренка, а не про встановлений факт чи офіційний висновок української або американської сторони.