Golovnitemu.com

Позначка: США

  • Світ на трьох: плани Трампа, Путіна і Сі Цзіньпіна — The Guardian

    Світ на трьох: плани Трампа, Путіна і Сі Цзіньпіна — The Guardian

    Президент США Дональд Трамп може завершити своє друге президентство масштабною зміною міжнародного порядку, внаслідок якої світ фактично опиниться поділеним між трьома центрами впливу — Сполученими Штатами, Росією та Китаєм. Найбільше від такого сценарію можуть постраждати Україна, європейські союзники Вашингтона та держави Азії, які десятиліттями покладаються на американські гарантії безпеки.

    Таке застереження висловив колишній міжнародний редактор The Observer Стів Блумфілд у колонці для британського видання The Guardian, опублікованій 24 жовтня.

    Приводом для його аналізу стала можлива тристороння зустріч Дональда Трампа, Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна, яку запропонувала Москва.

    За інформацією The Wall Street Journal, російський президент виступив з ініціативою організувати переговори у листопаді, щоб обговорити завершення війни проти України.

    Потенційним майданчиком називають саміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, запланований на 18–19 листопада в китайському Шеньчжені.

    Однак остаточного рішення про проведення зустрічі немає.

    Раніше Трамп заявив, що відкритий до переговорів із Путіним та Сі Цзіньпіном. Водночас американський президент говорив насамперед про обговорення ядерної зброї та контролю над озброєннями, тоді як російська пропозиція пов’язана з війною в Україні.

    Блумфілд вбачає у можливій зустрічі значно ширші геополітичні ризики.

    На його думку, проблема полягає не лише в тому, які домовленості можуть укласти три лідери. Сам факт переговорів у такому форматі здатен закріпити уявлення, що найвпливовіші держави можуть вирішувати долю інших країн без їхньої безпосередньої участі.

    Для України це означало б ризик обговорення питань території, безпеки та майбутнього держави без належного представництва Києва.

    Президент Володимир Зеленський раніше наголошував, що Україна повинна бути учасницею будь-яких переговорів, які стосуються її майбутнього.

    Окреме занепокоєння британського оглядача викликає можливе послаблення ролі Сполучених Штатів у гарантуванні безпеки Європи.

    Блумфілд вважає, що дистанціювання Вашингтона від традиційних союзників може створити додаткові ризики для держав, які відчувають військову загрозу з боку Росії.

    Подібні наслідки він прогнозує і для Азійсько-Тихоокеанського регіону.

    Якщо США послаблять безпекові зобов’язання, це може вплинути на становище Тайваню, Японії, Південної Кореї та Австралії.

    Свої застереження автор пов’язує зі змінами в американській зовнішньополітичній риториці.

    Зокрема, він звертає увагу на Стратегію національної безпеки адміністрації Трампа, ухвалену 2025 року. На думку Блумфілда, документ містить значну критику традиційних партнерів США, водночас демонструючи інший підхід до відносин із Росією та Китаєм.

    Оглядач вважає, що такий курс може відповідати інтересам Кремля, який тривалий час прагне обмежити вплив Заходу у Східній Європі.

    Пекін, своєю чергою, може отримати додатковий простір для посилення позицій у Східній та Південно-Китайській морських акваторіях.

    Водночас потенційний перерозподіл впливу стосується не лише територій.

    Блумфілд звертає увагу на боротьбу за контроль над енергетичними ресурсами, технологічними платформами, виробничими ланцюгами та космічною інфраструктурою.

    У такій системі ключові рішення могли б дедалі частіше ухвалюватися Вашингтоном, Москвою та Пекіном, тоді як Європейський Союз ризикував би втратити частину впливу на глобальні процеси.

    Проте це лише один із можливих сценаріїв.

    Сам Блумфілд визнає, що навіть проведення тристороннього саміту не гарантує формування довготривалого політичного союзу між трьома державами.

    Їхні економічні, безпекові та стратегічні інтереси залишаються різними, а подальший зовнішньополітичний курс США залежатиме й від майбутніх адміністрацій.

    Водночас автор вважає, що навіть символічна зустріч може зміцнити міжнародні позиції Путіна та Сі Цзіньпіна.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про пропозицію Путіна провести тристоронній саміт із Трампом і Сі Цзіньпіном, під час якого російська сторона хотіла б обговорити умови завершення війни в Україні.

    Також «Ненька інфо» аналізувала відносини між трьома державами, зокрема причини, через які Пекін не поспішає повністю підтримувати геополітичні ініціативи Кремля.

    Крім того, видання писало про звернення Трампа до Сі Цзіньпіна з проханням посприяти припиненню російсько-української війни.

    Таким чином, головне питання полягає не лише в тому, чи зустрінуться три лідери в листопаді. Значно важливішим буде зміст можливих переговорів, участь України в обговоренні власного майбутнього та готовність Вашингтона зберігати свої міжнародні зобов’язання.

    Поки немає підстав стверджувати, що США, Росія й Китай домовилися про поділ світу. Проте можливість такого сценарію вже стала предметом гострої дискусії серед західних політичних оглядачів.

  • «Пристрільні» переговори: Кремль готується до зустрічі з Україною та США

    «Пристрільні» переговори: Кремль готується до зустрічі з Україною та США

    Росія заявила про готовність відновити тристоронні переговори з Україною та Сполученими Штатами після 4 листопада 2026 року. Водночас у Кремлі заздалегідь попереджають, що перша зустріч після тривалої перерви навряд чи завершиться суттєвими домовленостями. Москва розглядає майбутні консультації насамперед як можливість відновити контакти між сторонами.

    Про це 25 жовтня заявив помічник російського президента Юрій Ушаков в інтерв’ю журналісту Павлу Зарубіну для російського державного телеканалу «Вести». Його слова передають російське РБК та міжнародні інформаційні агентства.

    За словами представника Кремля, російська сторона готова повернутися до переговорного процесу після державного свята, яке в РФ відзначають 4 листопада.

    «Тепер черговий дедлайн — це 4 листопада, наше велике свято. Після цього ми будемо готові відновити переговори», — сказав Ушаков.

    Йдеться про День народної єдності, який у Росії відзначають із 2005 року.

    Водночас помічник Путіна не став обіцяти дипломатичного прориву вже під час найближчої зустрічі.

    На його думку, перші переговори після паузи матимуть радше ознайомчий характер.

    «За першу зустріч теж мало що вирішиш, вона матиме, мабуть, такий пристрілочний характер», — заявив Ушаков.

    Окремо він зазначив, що над потенційною мирною угодою між Україною та Росією ще необхідно працювати.

    Таким чином, Кремль публічно заявляє про готовність відновити діалог, однак не очікує швидкого погодження умов завершення війни.

    Питання наступного раунду переговорів активізувалося після контактів між Москвою та Вашингтоном.

    21 жовтня російський президент Володимир Путін зустрівся у Санкт-Петербурзі зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом.

    За повідомленнями російської сторони, під час цієї зустрічі обговорювали можливість повернення до тристороннього формату за участю представників України, США та Росії.

    Після переговорів Ушаков заявив, що новий раунд консультацій може відбутися в середині листопада.

    Як один із можливих майданчиків розглядали столицю Об’єднаних Арабських Еміратів Абу-Дабі.

    Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков також підтверджував, що цей варіант обговорюється.

    Водночас, за інформацією Reuters, яку оприлюднила Deutsche Welle, серед потенційних місць проведення зустрічі фігурує також Швейцарія.

    Остаточної дати, місця та складу делегацій на момент заяви Ушакова публічно не підтвердили.

    Російський посадовець також стверджує, що Москва раніше була готова повернутися до переговорів після виборів до Державної думи РФ, які відбулися 18–20 вересня.

    За його версією, відповідні домовленості нібито зірвала українська сторона.

    Однак це твердження є позицією представника Кремля. Незалежного підтвердження того, що саме Київ відповідальний за затримку переговорів, немає.

    До цього Україна неодноразово заявляла про готовність брати участь у дипломатичному процесі за посередництва США.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про переговорні контакти Дональда Трампа та Володимира Путіна після поїздок американських представників до Москви й Києва.

    Тоді Вашингтон намагався активізувати діалог між сторонами, а українське керівництво наголошувало на необхідності реальних кроків для припинення бойових дій.

    Крім того, «Ненька інфо» писала про попередню телефонну розмову Трампа і Путіна, під час якої сторони обговорювали дипломатичні ініціативи щодо війни в Україні.

    Попри регулярні контакти між Вашингтоном і Москвою, принципові розбіжності щодо умов можливого мирного врегулювання залишаються.

    Сама готовність сторін сісти за стіл переговорів не означає автоматичного досягнення домовленості про припинення вогню.

    Тим більше, що в останній заяві Ушаков фактично визнав відсутність очікувань швидкого результату.

    Важливим залишається й питання участі європейських партнерів України у подальшому дипломатичному процесі.

    У Кремлі також говорять про необхідність продовжувати контакти з європейськими державами, хоча конкретний формат їхнього залучення до майбутніх консультацій не визначено.

    Отже, після 4 листопада може відбутися новий етап тристоронніх переговорів щодо завершення російсько-української війни. Однак поки підтверджено лише заяву Москви про готовність до таких контактів, а не остаточну домовленість усіх учасників про зустріч.

    Чи зможуть майбутні консультації перейти від попереднього обговорення до конкретних рішень, наразі невідомо.

  • «Подивимося»: Меланія Трамп заговорила про візит до України, а чоловік її підтримав

    «Подивимося»: Меланія Трамп заговорила про візит до України, а чоловік її підтримав

    Перша леді Сполучених Штатів Меланія Трамп уперше публічно прокоментувала можливість свого візиту до України. Дружина американського президента не виключила такої поїздки, а Дональд Трамп підтримав її слова, підтвердивши, що візит справді може відбутися. Заява пролунала на тлі активної участі Меланії у гуманітарних переговорах щодо допомоги цивільним жителям окупованих українських територій.

    Про це повідомило агентство Associated Press, журналісти якого висвітлювали спілкування президентського подружжя з пресою 24 жовтня.

    Дональд і Меланія Трамп разом прибули на виборчу дільницю у Вест-Палм-Біч, штат Флорида, щоб достроково проголосувати на проміжних виборах до Конгресу США.

    Перед цим американський президент провів частину ранку на розташованому неподалік полі для гольфу.

    Після голосування подружжя поспілкувалося з журналістами. Одне із запитань стосувалося можливого візиту першої леді до України.

    «Подивимося», — з усмішкою відповіла Меланія Трамп.

    Дональд Трамп одразу підтримав дружину, зазначивши, що така поїздка можлива.

    «Це може статися», — заявив президент США.

    Водночас жодних конкретних дат, маршруту або офіційних домовленостей щодо візиту не оголошували.

    Інтерес до можливої поїздки Меланії Трамп виник після її несподіваного залучення до дипломатичних контактів між Україною та Росією.

    23 жовтня Білий дім повідомив, що перша леді США допомогла досягти домовленості про тимчасове припинення бойових дій у районі окупованого міста Олешки Херсонської області.

    Метою домовленості є доставка гуманітарної допомоги та організація евакуації цивільного населення.

    Згідно з офіційним повідомленням Білого дому, Меланія Трамп та її представник безпосередньо взаємодіяли з українським і російським керівництвом для погодження гуманітарної операції.

    План передбачає створення безпечного маршруту для доставки харчових продуктів, медикаментів та інших необхідних речей, а також допомогу мешканцям, які бажають залишити небезпечну територію.

    Окрему увагу планують приділити людям похилого віку, які залишаються в окупованому місті без належного доступу до медичної допомоги та базових послуг.

    За оцінками, які наводить Білий дім, в Олешках можуть залишатися приблизно 1700–2000 цивільних, серед них близько 50 дітей.

    До повномасштабного російського вторгнення населення міста становило приблизно 24 тисячі осіб.

    Меланія Трамп також заявила про намір залучити незалежних американських журналістів до документування гуманітарної операції.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Організація Об’єднаних Націй привітала домовленість про локальне припинення вогню в Олешках.

    Водночас початок гуманітарної операції потребує узгодження низки безпекових питань. У повідомленнях сторін фігурують дати 27 та 29 жовтня, що можуть стосуватися різних етапів припинення вогню та доставки допомоги.

    Ще до оголошення домовленості «Ненька інфо» писала про заяву Давида Арахамії щодо можливого прориву в переговорах стосовно гуманітарної ситуації в Олешках.

    Окрім цього, Меланія Трамп бере участь у гуманітарних ініціативах, спрямованих на возз’єднання дітей із родинами, розлученими через війну.

    За інформацією її офісу, попередні дипломатичні контакти сприяли возз’єднанню 34 дітей із сім’ями.

    Можливий візит першої леді до України міг би стати продовженням цієї гуманітарної діяльності.

    Проте поки що йдеться виключно про припущення. Ні Білий дім, ні українська сторона не оголосили офіційної підготовки такої поїздки.

    Таким чином, коротка відповідь Меланії Трамп привернула увагу на тлі її участі в гуманітарних переговорах. Чи переросте ця заява в реальний візит до України, наразі невідомо.

  • Газ, зняття санкцій та відмова від НАТО: ЗМІ розкрили контури нового мирного плану США щодо України

    Газ, зняття санкцій та відмова від НАТО: ЗМІ розкрили контури нового мирного плану США щодо України

    Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає суперечливий варіант мирного врегулювання війни в Україні, який передбачає суттєві геополітичні поступки. За інформацією The Economist, неофіційний план базується на створенні демілітаризованої зони на Донбасі, масштабному скасуванні американських санкцій проти РФ та відновленні постачання російського газу до Європи транзитом через українську ГТС і залишки «Північного потоку». Натомість Києву пропонують потужний інвестиційний пакет та перспективу вступу до Євросоюзу за умови повної відмови від членства в Північноатлантичному альянсі.

    Європейські дипломати сприйняли енергетичні ініціативи Вашингтона з обережністю, оскільки вони суперечать багаторічній стратегії ЄС щодо енергонезалежності від Москви. На тлі цих пропозицій посилюється дипломатичний тиск на Україну: очікується, що Трамп спробує форсувати підписання угоди вже на грудневому саміті G20 у Маямі. Президент Володимир Зеленський наголошує на неприпустимості примусу до капітуляції, допускаючи можливість компромісів лише за умови збереження контролю над більшістю українських територій, тоді як у США критикують Київ за небажання пришвидшити переговорний процес.

  • Битва за 10 мільярдів: американський суд зобов’язав Дональда Трампа свідчити під присягою у справі проти BBC

    Битва за 10 мільярдів: американський суд зобов’язав Дональда Трампа свідчити під присягою у справі проти BBC

    Американський суд зобов’язав президента США Дональда Трампа до 11 грудня дати свідчення під присягою у гучній справі про наклеп проти британської телерадіомовної корпорації BBC. Відповідне рішення ухвалила суддя Енджолік Летт, відхиливши спроби захисту відкласти допит на наступний рік. Приводом для безпрецедентного позову на 10 мільярдів доларів став випуск програми Panorama, де журналісти змонтували фрагменти промови Трампа перед штурмом Капітолія 6 січня 2021 року. З відео прибрали заклик до прихильників діяти «мирно і патріотично», що створило враження прямого підбурювання до насильства.

    Попри те, що корпорація BBC визнала помилку монтажу та офіційно перепросила, мовник категорично відкидає звинувачення в наклепі. Адвокат компанії Чарльз Тобін поскаржився суду, що позивач уникає процесу: Трамп мав дати свідчення ще 16 жовтня, однак в останній момент скасував допит через «справи державної ваги». Того ж дня він брав участь у передвиборчому мітингу в Джорджії та заході зі збору коштів у своїй резиденції Мар-а-Лаго. Тепер суддя встановила жорсткий грудневий дедлайн, відхиливши пропозицію адвокатів президента перенести процедуру на січень 2027 року.

    Окрім політичного підтексту, цей судовий процес має вирішити фундаментальне юридичне питання. Суду належить визначити, чи може іноземна телекомпанія нести юридичну та фінансову відповідальність у Сполучених Штатах за документальний фільм, який навіть не був офіційно доступний для американської аудиторії.

     

  • Парадоксальна заява про безпеку: Зеленський пояснив, чому вступ України до НАТО вигідний для Росії

    Парадоксальна заява про безпеку: Зеленський пояснив, чому вступ України до НАТО вигідний для Росії

    Президент України Володимир Зеленський переконаний, що членство нашої держави в Північноатлантичному альянсі є стратегічно вигідним не лише для Заходу, а й для самої Російської Федерації. На думку українського лідера, приєднання Києва до НАТО забезпечить Москві набагато більшу стабільність та безпеку, ніж збереження міфічного позаблокового статусу. Цю несподівану тезу глава держави озвучив під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо, яка відбулася в українській столиці.

    Розвиваючи тему стратегічного захисту, президент наголосив, що Збройні сили України потрібні Альянсу так само сильно, як сам блок необхідний для захисту нашої держави. Наразі офіційний Київ розглядає три ключові та взаємодоповнюючі складові майбутнього захисту: повноправне членство в НАТО, прямі двосторонні зобов’язання від Сполучених Штатів за аналогією з п’ятою статтею Североатлантичного договору та масштабну підтримку від європейських країн у межах «коаліції охочих». Фундаментом цієї багаторівневої архітектури має стати сильна українська армія, для належного утримання якої держава розраховує на стабільну фінансову підтримку від міжнародних партнерів.

    Окрему увагу Зеленський приділив формату майбутніх американських безпекових зобов’язань, чітко давши зрозуміти, що Україна більше не погодиться на пусті декларації. «Ми обговорюємо не Будапештський меморандум, не папірець – за всієї поваги до тих, хто його підписував, – а гарантії безпеки з боку Америки, детально прописані гарантії від Сполучених Штатів Америки, підкріплені підтримкою, тобто голосуванням Конгресу Сполучених Штатів Америки», – заявив він, відкинувши можливість кулуарних домовленостей без юридичної ваги.

    Подібна риторика свідчить про те, що Київ остаточно прощається з ілюзіями минулого та прагне вибудувати жорстку, юридично зобов’язуючу систему захисту. Комплексний підхід до формування нової архітектури безпеки демонструє перехід до прагматичного діалогу із західними союзниками, де головним аргументом залишається потужність українського війська та готовність інтегруватися в євроатлантичний простір на повноправних засадах.

     

  • Кінець міфів про новий переділ світу: Павло Клімкін пояснив, чому не вірить у сценарій «Ялти-2» на тлі можливих переговорів лідерів США, Китаю та РФ

    Кінець міфів про новий переділ світу: Павло Клімкін пояснив, чому не вірить у сценарій «Ялти-2» на тлі можливих переговорів лідерів США, Китаю та РФ

    Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін скептично оцінює ідею можливого проведення нової «Ялти» на тлі дискусій про ймовірну зустріч президента Сполучених Штатів Дональда Трампа, очільника Китаю Сі Цзиньпина та російського диктатора Володимира Путіна. На думку українського дипломата, сучасна світова архітектура та характер глобальних протистоянь унеможливлюють кулуарний поділ сфер впливу у стилі ХХ століття, а реальні цілі американського лідера у такому форматі мають зовсім іншу мотивацію. Про це колишній очільник українського МЗС детально розповів у своєму авторському проєкті «Климкін пояснює».

    Аналізуючи інтереси ключових гравців, дипломат зазначив, що Сполучені Штати на чолі з Дональдом Трампом прагнуть передусім перехопити ініціативу у глобальній конкуренції та вибудувати власну стратегію стримування Пекіна і Москви. Водночас розмови про уявну «Ялту-2» найчастіше підживлюються російською пропагандою, яка намагається нав’язати світу міф про нібито вирішення долі України та Європи за лаштунками великих геополітичних домовленостей. Клімкін наголосив, що глобальний контекст сьогодні є настільки складним і багатополярним, що жодні закриті угоди між супердержавами не здатні забезпечити стабільність чи скасувати об’єктивні правила сучасного міжнародного права.

  • Енергетичний шантаж чи політична гра: Трамп звинуватив Іран у штучному розгоні цін на нафту напередодні виборів

    Енергетичний шантаж чи політична гра: Трамп звинуватив Іран у штучному розгоні цін на нафту напередодні виборів

    Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп різко розкритикував дії керівництва Ірану, звинувативши Тегеран у цілеспрямованих спробах підвищити світові ціни на нафту напередодні наближення ключових проміжних виборів до Конгресу, призначених на третє листопада. Про це американський лідер написав на своїй сторінці в соціальній мережі Truth Social, привернувши увагу до загострення ситуації навколо стратегічних морських шляхів та нафтовидобувного регіону. За словами глави Білого дому, іранська сторона вдається до маніпуляцій та провокацій, намагаючись створити штучний дефіцит енергоносіїв.

    Трамп заявив, що Іран «робить усе можливе, щоб підняти ціни на нафту», зокрема шляхом поширення вигадок про нібито нові збройні інциденти, загрози мінування та «фейкові напади» в акваторії Ормузької протоки. Президент США підкреслив абсурдність подібних маневрів на тлі реальних обсягів транспортування сировини, зазначивши, що наразі через стратегічну протоку проходить навіть більша кількість нафти, аніж транспортувалося до початку масштабного конфлікту. Окрім економічних звинувачень, американський лідер жорстко засудив внутрішню політику іранського режиму, нагадуючи про жорстоке придушення мирних протестів та переслідування громадян.

    Подібні гучні заяви лунають на тлі серйозного напруження у військово-політичній сфері та публікацій у провідних західних медіа. Зокрема, нещодавно стало відомо, що американські та ізраильські військові відомства розробили детальні плани на випадок відновлення масштабних ударів по іранській ядерній інфраструктурі та військових об’єктах. Джерела у Вашингтоні зазначають, що реалізація силового сценарію відкладена на період після завершення проміжних виборів, проте адміністрація Трампа тримає ситуацію під жорстким контролем, поєднуючи економічний тиск на Тегеран із превентивними дипломатичними та безпековими заходами.

     

  • Прорив у зв’язку на передовій: Дональд Трамп підтвердив зняття обмежень швидкості для Starlink в Україні

    Прорив у зв’язку на передовій: Дональд Трамп підтвердив зняття обмежень швидкості для Starlink в Україні

    Президент США Дональд Трамп офіційно підтвердив, що засновник компанії SpaceX Ілон Маск скасував раніше введені обмеження швидкості для військової модифікації супутникового зв’язку Starlink, яка активно використовується Силами оборони України. Про це американський лідер заявив під час спілкування з представниками ЗМІ, коментуючи резонансну ситуацію навколо функціонування критичної військової інфраструктури на фронті. Водночас глава Білого дому утримався від прямих відповідей на запитання журналістів щодо того, чи особисто він телефонував мільярдеру з вимогою розблокувати систему, наголосивши, що конкретні деталі та закулісні комунікації наразі не мають вирішального значення. Головним підсумком він назвав відновлення повноцінної працездатності мережі для українських захисників.

    Цьому публічному підтвердженню передувала хвиля обговорень у західних медіа. Зокрема, впливове видання The Wall Street Journal із посиланням на інформовані джерела серед американських та українських посадовців раніше повідомляло, що Дональд Трамп провів телефонну розмову з Ілоном Маском, під час якої висловив занепокоєння та пряме роздратування через те, що швидкісні ліміти для українських терміналів залишалися на рівні близько 160 кілометрів на годину. Нагадаємо, що наявність таких технічних бар’єрів створювала критичні проблеми на передовій: обмеження швидкості унеможливлювало ефективне застосування українських далекобійних ударних дронів, зривало виконання завдань армійською авіацією та суттєво ускладнювало перехоплення нових високошвидкісних реактивних безпілотників супротивника.

    Коментуючи ситуацію навколо розблокування, президент США у своєму фірмовому стилі ухилився від присвоєння особистих заслуг, проте дав зрозуміти, що процес перебуває під контролем. «Я не хочу коментувати, чи дзвожив я, чи хтось інший — це не має жодного значення. Думаю, головний підсумок полягає в тому, що він повернув усе назад», — підкреслив Трамп. Експерти у сфері оборонних технологій зазначають, що скасування лімітів дозволить українським підрозділам оперативно відновити повний цикл координації розвідувальних даних, ударних операцій та логістики на середній дистанції. Повернення повної пропускної спроможності супутникових каналів є життєво необхідним для стабілізації ситуації на передовій в умовах інтенсивних бойових дій.

  • Зеленський анонсував новий раунд консультацій зі США

    Зеленський анонсував новий раунд консультацій зі США

    Президент України Володимир Зеленський анонсував новий етап дипломатичних консультацій зі Сполученими Штатами та європейськими партнерами щодо можливого завершення війни. Уже в п’ятницю, 23 жовтня, глава держави очікує доповідь спеціального представника президента США Дональда Трампа Стіва Віткоффа. Після цього заплановане спільне обговорення результатів переговорів за участю української, американської та європейської команд.

    Про це Зеленський заявив 22 жовтня під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо у Києві, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

    За словами президента, точний час майбутньої розмови ще узгоджують представники відповідних команд.

    «Передусім, завтра у мене буде бриф від Віткоффа, час узгодять наші команди. Я отримую бриф, потім буде спільний бриф, я думаю, наші команди з американцями, з європейцями», — повідомив Зеленський.

    Нова розмова відбудеться після інтенсивних дипломатичних контактів, які протягом останніх днів провели представники США, України, європейських держав та Росії.

    Зокрема, 20 жовтня в Осло відбулися переговори за участю Зеленського, Віткоффа, прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стере та президента Фінляндії Александера Стубба.

    До обговорень також дистанційно долучився Джаред Кушнер, представник американської переговорної команди.

    Під час зустрічі сторони розглядали можливі механізми завершення війни, гарантії безпеки для України, територіальні питання та перспективи післявоєнного відновлення держави.

    Зеленський раніше повідомляв, що Київ запропонував кілька варіантів припинення бойових дій, зокрема енергетичне перемир’я.

    Українська сторона наполягає, що будь-які домовленості мають супроводжуватися надійними гарантіями безпеки, які унеможливлять повторення російської агресії.

    Уже 21 жовтня Стів Віткофф вирушив до Санкт-Петербурга, де провів переговори з російським президентом Володимиром Путіним.

    За підсумками зустрічі американський спецпредставник заявив, що сторони обговорили можливі рамки мирного врегулювання та домовилися продовжити дипломатичні контакти.

    Віткофф також повідомив про перспективу відновлення тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією на технічному рівні.

    Зеленський підтвердив, що Київ отримав від американських партнерів сигнал про готовність Москви до такого формату.

    За його словами, Вашингтон пропонує провести наступну зустріч якомога швидше, і Україна підтримує цю ініціативу.

    Попередньо переговори можуть відбутися на початку листопада, однак остаточну дату та склад делегацій поки не погоджено.

    Серед можливих питань майбутніх консультацій — припинення вогню, енергетичне перемир’я, повернення військовополонених, гарантії безпеки та підготовка зустрічі на найвищому політичному рівні.

    Окрему увагу приділяють участі європейських партнерів, оскільки майбутні безпекові домовленості стосуватимуться не лише України, а й ширшої системи європейської безпеки.

    Водночас дипломатична активність відбувається на тлі продовження російських ракетних і дронових атак проти українських міст.

    Попри заяви про готовність до переговорів, конкретних домовленостей про припинення бойових дій наразі не досягнуто.

    Очікується, що доповідь Віткоффа 23 жовтня дозволить українській стороні отримати додаткову інформацію про позицію Росії та визначити подальші кроки у взаємодії з Вашингтоном і європейськими союзниками.

    Водночас сам факт запланованого брифінгу не означає досягнення мирної угоди або погодження остаточних умов завершення війни.