Golovnitemu.com

Позначка: Стокгольм

  • Фарба і муляж вибухівки: посольство РФ у Швеції заявило про нічну “атаку” дронів

    Фарба і муляж вибухівки: посольство РФ у Швеції заявило про нічну “атаку” дронів

    Посольство Росії у Швеції заявило, що в ніч на 2 липня його територія у Стокгольмі нібито зазнала чергового інциденту із використанням безпілотників. У російській дипломатичній місії стверджують, що два квадрокоптери залетіли над територією посольства: один скинув контейнер із червоною фарбою, а інший, до якого була прикріплена імітація саморобного вибухового пристрою, впав поблизу будівлі. На момент публікації офіційного підтвердження цих тверджень від шведської влади не було.

    За заявою російського посольства, інцидент стався близько другої години ночі. У дипмісії повідомили, що один із безпілотників скинув на територію контейнер із червоною фарбою, тоді як другий нібито мав прикріплений муляж саморобного вибухового пристрою та впав у безпосередній близькості від будівлі посольства. Російська сторона оприлюднила фотографії, на яких видно квадрокоптер, сліди червоної фарби та предмет, який, за її словами, є імітацією вибухового пристрою.

    У заяві дипломатичної місії цей випадок назвали «не просто провокацією, а явною спробою залякати персонал». Також посольство заявило, що подібні інциденти у Стокгольмі стали систематичними й відбуваються вже понад два роки. Російські дипломати стверджують, що правоохоронні органи Швеції лише документують події, але розслідування десятків попередніх випадків нібито не дали результатів.

    Крім того, у посольстві РФ звинуватили шведську владу у недостатньому забезпеченні безпеки дипломатичної місії. Російська сторона нагадала про положення Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року, відповідно до яких держава перебування повинна забезпечувати охорону іноземних дипломатичних представництв. У заяві також зазначено, що відповідальність за можливі наслідки подібних інцидентів покладається на шведську сторону.

    Це не перший випадок, про який заявляє російська дипломатична місія у Швеції. Упродовж 2024–2025 років повідомлялося про кілька схожих інцидентів, коли над територією російських дипломатичних об’єктів у Стокгольмі або біля торговельного представництва пролітали безпілотники, що скидали фарбу чи інші предмети. Тоді шведська поліція відкривала розслідування за фактами можливого пошкодження майна, однак про встановлення винних офіційно не повідомлялося.

    Станом на момент публікації Міністерство закордонних справ Швеції та поліція країни не оприлюднили офіційної заяви щодо нового інциденту біля російського посольства. Також не було незалежного підтвердження інформації про використання муляжа вибухового пристрою чи інших деталей, озвучених російською стороною. Тому наразі більшість відомостей про подію ґрунтується саме на заяві дипломатичного представництва РФ.

  • «Ми не задній двір, ми – сад»: як фестиваль у Стокгольмі відкриває українську культуру Європі

    «Ми не задній двір, ми – сад»: як фестиваль у Стокгольмі відкриває українську культуру Європі

    У столиці Швеції Стокгольмі триває четвертий Європейський фестиваль «Українська весна» — масштабна культурна подія, яка вже стала однією з ключових платформ представлення українського мистецтва в Європі. Фестиваль проходить з 1 до 24 квітня 2026 року та об’єднує музику, кіно, літературу, мистецькі проєкти й публічні дискусії, створюючи багатовимірний простір для діалогу між Україною та Європою.

    Цьогорічною темою фестивалю стало гасло «Contra spem spero» («Без надії сподіваюсь») — рядок із поезії Лесі Українки, який став символом української стійкості в умовах війни. Організатори підкреслюють, що програма фестивалю формувалася навколо творів, створених у складні історичні періоди, але наповнених вірою, внутрішньою силою та прагненням до майбутнього.

    Фестиваль організовано Українським інститутом у Швеції у співпраці з Посольством України та десятками європейських культурних партнерів. Події відбуваються на провідних культурних майданчиках Стокгольма, що підкреслює рівень інтеграції української культури у європейський контекст.

    Центральною подією відкриття став концерт у Konserthuset Stockholm — одному з найпрестижніших концертних залів Європи. Саме тут традиційно відбуваються церемонії вручення Нобелівських премій, а цього разу сцена стала місцем зустрічі української та шведської музичних традицій. Концерт об’єднав молодих музикантів Академії Королівської філармонії Стокгольма та Львівської національної філармонії, започаткувавши новий формат культурного партнерства між країнами.

    У програмі концерту прозвучали твори українських композиторів різних епох — від бароко до сучасності, що дозволило європейській аудиторії відкрити для себе багатство української музичної спадщини. Саме ця ідея — повернення української культури у європейський контекст як повноцінного і самостійного явища — лежить в основі фестивалю.

    Особливого значення фестивалю надає його концепція: організатори прагнуть не просто показати українське мистецтво як реакцію на війну, а закріпити його як невід’ємну частину європейської культурної традиції. Як зазначають ініціатори, українська культура протягом століть часто залишалася «невидимою» через історичні обставини, попри її значний внесок у європейську спадщину.

    Саме тому фраза «Ми не задній двір, ми – сад» стала символічною для фестивалю. Вона відображає зміну парадигми — від сприйняття України як периферії до усвідомлення її як повноцінного культурного центру з власною глибокою традицією.

    Окрім музичних подій, фестиваль включає кінопокази, виставки та освітні проєкти. Одним із ключових напрямів є демонстрація українського кіно, зокрема документальних стрічок, які розповідають про війну, суспільство та екологічні виклики. Такі покази не лише знайомлять європейську аудиторію з українським контекстом, а й створюють простір для обговорення глобальних проблем.

    Важливим аспектом фестивалю є також його соціальна місія. Частина заходів спрямована на підтримку української громади у Швеції, зокрема дітей і сімей, які були змушені залишити Україну через війну. Це дозволяє не лише зберігати культурну ідентичність, а й інтегрувати українців у нове середовище через спільний культурний досвід.

    Фестиваль «Українська весна» вже кілька років поспіль демонструє динамічний розвиток. Якщо на початку це був відносно локальний проєкт, то сьогодні він перетворився на один із найбільших україноцентричних культурних заходів у Європі, що об’єднує десятки інституцій та сотні учасників.

    Крім того, фестиваль виконує важливу дипломатичну функцію. Через культуру він формує нове уявлення про Україну — не лише як країну, що переживає війну, а як державу з потужною культурною традицією, сучасним мистецтвом і здатністю до міжнародної співпраці.

    Експерти зазначають, що подібні ініціативи є частиною ширшого процесу культурної інтеграції України в Європу. Вони сприяють не лише популяризації українського мистецтва, а й формуванню довготривалих зв’язків між інституціями, митцями та аудиторіями різних країн.

    Фестиваль триватиме до 24 квітня і завершиться великим фінальним концертом за участі симфонічного оркестру, який виконає твори українських композиторів, зокрема Бориса Лятошинського та Миколи Лисенка.

    Таким чином, «Українська весна» у Стокгольмі стає не просто культурною подією, а важливим символом змін — як у сприйнятті України в Європі, так і у самій ролі культури як інструменту міжнародного діалогу. Це фестиваль, який доводить: українська культура — не на периферії, а в центрі європейського культурного простору.