Позначка: суд

  • Прокуратура передала до суду справу подружжя з Херсона за співпрацю з РФ

    Прокуратура передала до суду справу подружжя з Херсона за співпрацю з РФ

    Херсонські прокурори скерували до суду обвинувальний акт стосовно місцевого подружжя, яких підозрюють у співпраці з Росією та поширенні інформації про українських військових.

    Як повідомили в обласній прокуратурі, слідство встановило, що жінка систематично поширювала проросійський контент у месенджері Telegram. У коментарях вона відкрито підтримувала дії Росії, виправдовувала збройну агресію проти України, закликала до захоплення території держави та прославляла російських військових.

    Окрім цього, за даними правоохоронців, вона передавала інформацію про розташування підрозділів Збройних сил України. Для збору даних жінка використовувала прикриття — під виглядом прогулянок із собакою обходила місцевість, фіксувала позиції військових і передавала ці відомості через месенджер.

    Слідство вважає, що вона усвідомлювала можливі наслідки своїх дій для обороноздатності країни.

    Водночас її чоловік, за даними прокуратури, також займався поширенням матеріалів, у яких виправдовував збройну агресію Росії проти України, підтримував окупацію та прославляв її учасників.

    Подружжя викрили у лютому цього року в Херсоні. Жінці інкримінують одразу кілька статей Кримінального кодексу України, зокрема пов’язані з поширенням інформації про ЗСУ та виправдовуванням агресії. Чоловіка обвинувачують за статтею щодо виправдовування та визнання правомірною збройної агресії РФ.

    Наразі справу передано до суду, де вирішуватиметься питання про їхню вину та покарання.

  • В Одесі арештували майно ексчиновника міграційної служби на понад 13 млн грн

    В Одесі арештували майно ексчиновника міграційної служби на понад 13 млн грн

    В Одесі суд наклав арешт на активи колишнього посадовця Державної міграційної служби Андрія Морару, якого підозрюють у незаконному збагаченні. За даними слідства, майно оформлювали на родичів та підконтрольні структури, щоб приховати його реальне походження.

    Правоохоронці вважають, що посадовець використовував схему з переоформленням активів на близьких осіб, зокрема матір, а також на пов’язані компанії. Серед таких структур називають підприємства, які могли виконувати роль так званих фірм-прокладок.

    За версією слідства, попри відсутність формального права власності, Морару фактично контролював це майно — оплачував витрати, пов’язані з його утриманням, і користувався об’єктами.

    Серед виявлених активів — апартаменти біля моря площею близько 95 квадратних метрів, офісні приміщення у Білгороді-Дністровському майже на 200 квадратних метрів, а також інші об’єкти нерухомості, оформлені через корпоративні механізми.

    Аналіз доходів фігуранта та його родини викликав запитання у слідства. За весь період офіційна зарплата Морару становила близько 2 мільйонів гривень, його дружина задекларувала приблизно 61 тисячу гривень доходу, а мати — близько 1,8 мільйона гривень. Водночас вартість виявлених активів перевищує ці суми більш ніж на 13 мільйонів гривень.

    У зв’язку з цим слідчі вважають, що задекларовані доходи не могли забезпечити придбання такого обсягу майна.

    Суд ухвалив рішення накласти арешт на активи та заборонити будь-які операції з ними, щоб запобігти їх можливому переоформленню або відчуженню. Розгляд клопотання відбувався без виклику сторін, що дозволяє зберегти деталі розслідування в таємниці.

    Самого Морару було звільнено з посади ще у 2025 році, а вже наступного року йому повідомили про підозру у незаконному збагаченні.

    Слідство триває, правоохоронці встановлюють усі обставини справи та можливих співучасників.

  • Суд у справі ОПЗ зобов’язав відшкодувати 77,5 млн і перерахувати 50 млн на ЗСУ

    Суд у справі ОПЗ зобов’язав відшкодувати 77,5 млн і перерахувати 50 млн на ЗСУ

    Вищий антикорупційний суд затвердив угоду у резонансній справі щодо корупційної схеми на Одеському припортовому заводі, одним із фігурантів якої є колишній народний депутат Олександр Грановський. За рішенням суду, державі мають відшкодувати 77,5 мільйона гривень, а ще 50 мільйонів гривень обвинувачені зобов’язалися спрямувати на підтримку Збройних сил України.

    У межах угоди всі фігуранти визнали свою вину та погодилися на узгоджене покарання. Суд визначив різні міри відповідальності для учасників справи.

    Колишній заступник директора Одеського припортового заводу Степан Кіменчіджі та ексначальник одного з відділів підприємства Ігор Чичильницький отримали по три роки позбавлення волі, заборону обіймати певні посади протягом року та штраф. Аналогічні вироки винесено і для колишньої членкині правління заводу Ольги Ткаченко та підприємця Павла Чумака, якого слідство вважає пов’язаним із компанією-посередником у схемі.

    Водночас Олександр Грановський, який обіймав посаду народного депутата VIII скликання, отримав штраф у розмірі 5100 гривень. Частину обвинувачених суд звільнив від покарання у зв’язку із завершенням строків давності, іншим призначено іспитовий строк тривалістю два роки.

    За даними слідства, йдеться про схему, через яку Одеський припортовий завод недоотримав понад 93 мільйони гривень. У 2015 році підприємство уклало контракти з іноземною компанією, яка, за версією правоохоронців, виконувала роль посередника без реального постачання продукції.

    Слідство вважає, що ціни на аміак і карбамід у контрактах були свідомо занижені. У подальшому продукцію реалізовували за ринковою вартістю іншим покупцям, а різницю в ціні виводили на рахунки, пов’язані з учасниками схеми.

    Останні кілька років Грановський перебуває за кордоном.

    Рішення суду передбачає часткове відшкодування збитків та завершення одного з гучних антикорупційних проваджень, пов’язаних із державними підприємствами.

  • Мера Переяслава судитимуть за недостовірні декларації

    Мера Переяслава судитимуть за недостовірні декларації

    Мера Переяслава В’ячеслава Саулка судитимуть за недостовірне декларування та незаконні роботи на пам’ятці археології національного значення. За даними слідства, посадовець протягом кількох років приховував значні активи, а також організував земляні роботи, які призвели до серйозних руйнувань історичного об’єкта.

    Правоохоронці встановили, що Саулко, перебуваючи на посаді голови громади, подавав декларації з недостовірними даними. Зокрема, він не вказував нерухомість, оформлену на члена сім’ї, вартістю понад 7,2 мільйона гривень, а також грошові активи і фінансові зобов’язання на сотні тисяч гривень.

    Загалом, за оцінками слідства, щороку у деклараціях не відображалося майна та коштів на суму понад 9 мільйонів гривень. Це може свідчити про системне приховування фінансової інформації.

    Окрім цього, у 2025 році посадовця підозрюють в організації незаконних робіт на території пам’ятки археології. За версією слідства, за його вказівками на об’єкті проводилися земляні роботи із застосуванням спецтехніки.

    У результаті було вирито котлован та знищено культурний шар, який містив цінні історичні артефакти. Йдеться про залишки монастирських споруд XVIII століття, поховання, а також об’єкти, що належать до давньоруського періоду.

    За попередніми оцінками, завдані державі збитки становлять щонайменше 18,9 мільйона гривень.

    Справу вже передано до суду. Якщо провину посадовця доведуть, йому може загрожувати відповідальність одразу за кількома статтями, що стосуються як корупційних правопорушень, так і знищення об’єктів культурної спадщини.

    Цей випадок піднімає одразу дві резонансні теми — прозорість доходів місцевих чиновників і захист історичної спадщини, яка в окремих випадках опиняється під загрозою через рішення самих посадовців.

  • Підсанкційний бізнесмен Фукс повернув маєток за 213 мільйонів: суд зняв арешт із майна

    Підсанкційний бізнесмен Фукс повернув маєток за 213 мільйонів: суд зняв арешт із майна

    Підсанкційний бізнесмен Павло Фукс фактично повернув контроль над елітним майном вартістю понад 213 мільйонів гривень. Йдеться про маєток площею понад 2,4 тисячі квадратних метрів та земельну ділянку, які раніше перебували під арештом у межах розслідування Служби безпеки України.

    Арешт на активи було накладено в рамках справи щодо масштабних фінансових махінацій. Після цього майно передали в управління АРМА, яка оцінювала його у понад 213 мільйонів гривень. Водночас агентству не вдалося знайти ефективного управителя, і актив фактично залишався без використання.

    Ситуація почала змінюватися восени 2025 року, коли суди поступово почали скасовувати накладені обмеження. У підсумку арешт було повністю знято.

    Ключовим аргументом у судових рішеннях стало те, що формальною власницею майна є не сам Фукс, а інша особа — його дружина. Суд визнав її добросовісною набувачкою, яка не фігурує у кримінальному провадженні і не причетна до можливих правопорушень.

    Водночас у цій історії залишається низка питань. Зокрема, перереєстрація майна відбулася вже після запровадження санкцій, що може свідчити про спробу вивести активи з-під обмежень.

    Експерти зазначають, що подібні кейси демонструють слабкі місця у механізмах арешту та управління активами. Формальна зміна власника дозволяє оскаржувати обмеження в судах, навіть якщо фактичний контроль над майном може залишатися у попередніх бенефіціарів.

    Крім того, ситуація підсвічує проблеми в роботі АРМА, яка не змогла забезпечити ефективне управління дорогим активом. Відсутність управителя фактично послабила позицію держави у подальших судових процесах.

    Таким чином, справа Фукса може стати показовою для всієї системи санкцій та арештів майна в Україні. Вона демонструє, як юридичні нюанси і зміна власності можуть впливати на долю активів, навіть якщо вони пов’язані з підсанкційними особами.

  • Двоє українців отримали вирок у Польщі за нелегальне перевезення росіян

    Двоє українців отримали вирок у Польщі за нелегальне перевезення росіян

    У Польщі правоохоронці затримали двох громадян України, які перевозили через територію країни 12 громадян Росії без необхідних документів. Інцидент стався 31 березня у місті Сянок під час перевірки транспорту поблизу кордону зі Словаччиною.

    За даними прикордонної служби, автобус із пасажирами зупинили для стандартної перевірки. Під час огляду з’ясувалося, що всі 12 росіян не мають документів, які б дозволяли їм легально перебувати на території Польщі або перетинати кордон.

    Подальша перевірка встановила, що ці особи раніше подали заявки на отримання дозволу на проживання в Угорщині. Відповідно до правил, вони мали залишатися на території цієї країни і не мали права її покидати.

    Польські правоохоронці кваліфікували дії росіян як незаконне перебування та порушення міграційного режиму. Суд призначив їм покарання у вигляді шести місяців умовного ув’язнення з відстрочкою виконання вироку на два роки. Крім того, їм заборонили в’їзд до країн Шенгенської зони та депортували з Польщі. Після цього вони залишили територію країни у напрямку Білорусі.

    Щодо громадян України, які організували перевезення, відкрили кримінальне провадження за сприяння незаконному перетину кордону. Суд визнав їх винними та призначив покарання у вигляді одного року умовного ув’язнення з аналогічною відстрочкою на два роки.

    У польських службах наголошують, що подібні випадки розглядаються як частина ширших схем незаконної міграції. У зв’язку з цим контроль на кордонах посилюється, а відповідальність за організацію таких перевезень залишається жорсткою.

  • АРМА запускає продаж яхти Медведчука

    АРМА запускає продаж яхти Медведчука

    Агентство з розшуку та менеджменту активів виходить на фінальний етап підготовки до продажу яхти Royal Romance, яку пов’язують із підозрюваним у державній зраді Віктором Медведчуком. Актив перебуває у юрисдикції Хорватії та вже переданий в управління АРМА для подальшої реалізації.

    Як повідомили в агентстві, продаж яхти здійснюється на підставі рішення слідчого судді в межах кримінального провадження. Водночас Офіс генерального прокурора вже направив обвинувальний акт до суду, і справа перейшла у стадію судового розгляду.

    Ключовим етапом стало налагодження міжнародної взаємодії. Українська сторона передала необхідні матеріали хорватським органам у межах правової допомоги, що дозволило просунутися у процедурі управління активом за кордоном.

    Паралельно АРМА проводить підготовчу роботу до реалізації яхти. Йдеться про оцінку вартості активу, визначення моделі продажу та організацію процедури через публічні механізми, які мають гарантувати прозорість і максимальну вигоду для держави.

    Royal Romance є одним із найдорожчих активів, пов’язаних із Медведчуком. Її продаж розглядається як можливість поповнення державного бюджету за рахунок арештованого майна.

    У агентстві наголошують, що процес перебуває на завершальній стадії підготовки. Наступним кроком має стати безпосередній запуск процедури продажу, після чого актив може бути реалізований на відкритому ринку.

    Ця справа є показовою для практики управління арештованими активами за кордоном і демонструє механізми міжнародної співпраці у поверненні ресурсів, пов’язаних із підозрюваними у злочинах проти держави.

  • У Чернівцях судитимуть громадянина Туреччини за спробу підпалу енергетичного об’єкта

    У Чернівцях судитимуть громадянина Туреччини за спробу підпалу енергетичного об’єкта

    У Чернівцях передано до суду справу щодо громадянина Туреччини, якого обвинувачують у спробі диверсії проти об’єкта критичної інфраструктури. За даними прокуратури, іноземець намагався підпалити електропідстанцію, що забезпечує стабільне електропостачання важливих об’єктів.

    Як повідомили у Чернівецькій обласній прокуратурі, чоловіку інкримінують незакінчений замах на диверсію. Йдеться про тяжкий злочин, який передбачає відповідальність за посягання на об’єкти, що мають стратегічне значення для функціонування держави.

    За версією слідства, пропозицію здійснити підпал підозрюваний отримав через один із месенджерів. Невідомі особи запропонували йому грошову винагороду за атаку на енергетичний об’єкт.

    На початку січня 2026 року він прибув до Чернівців, заздалегідь забронювавши житло. Після цього чоловік почав підготовку до злочину — придбав каністру з лійкою та пальне, а також провів розвідку території підстанції.

    Слідство встановило, що підозрюваний зафіксував об’єкт на відео і передав запис замовнику як доказ готовності виконати завдання. Згодом він змінив місце проживання і оселився ближче до підстанції, винайнявши кімнату в хостелі неподалік.

    Правоохоронці затримали його безпосередньо під час спроби підпалу. За їхніми даними, у момент затримання він уже почав обливати територію енергетичного об’єкта пальним.

    Наразі обвинувачений перебуває під вартою. Досудове розслідування у справі проводили слідчі Служби безпеки України в Чернівецькій області.

    У правоохоронних органах наголошують, що такі спроби диверсій є частиною ширшої тактики атак на критичну інфраструктуру, спрямованих на дестабілізацію ситуації в регіонах. Саме тому подібні злочини розглядаються як особливо небезпечні в умовах воєнного стану.

  • Львівський суд анулював 600 тисяч штрафу для мережі Ябко

    Львівський суд анулював 600 тисяч штрафу для мережі Ябко

    Львівський окружний адміністративний суд скасував штраф у понад 600 тисяч гривень, накладений на ТОВ «СПЕШЛТЕХ», яке працює під брендом «Ябко». Суд дійшов висновку, що податковий орган не зміг належним чином довести факт порушення, а сам штраф був винесений на підставі сумнівних розрахунків.

    Конфлікт виник після перевірки магазину мережі у Кривому Розі, яку проводили податківці Дніпропетровської області. За результатами інспекції було заявлено, що підприємство нібито продало 390 одиниць товару на суму понад 400 тисяч гривень без використання касового апарату та без видачі чеків.

    На цій підставі податкова служба у Львівській області винесла повідомлення-рішення про штраф у розмірі понад 601 тисячу гривень. Втім, сам механізм встановлення порушення базувався не на прямих доказах, а на так званому «математичному методі».

    Інспектори порівняли залишки товару за попередній період із новими поставками та офіційними продажами через РРО. Різницю між очікуваною та фактичною кількістю товару вони інтерпретували як продаж «повз касу».

    У суді компанія оскаржила такі висновки. Представники «СПЕШЛТЕХ» пояснили, що частина товару була не реалізована, а переміщена на склад, що підтверджується відповідними документами. Через це товар фізично був відсутній у магазині під час перевірки, але не був проданий.

    Суд погодився з цією аргументацією. Під час розгляду справи встановлено, що податковий орган не надав жодного прямого доказу здійснення розрахункових операцій без застосування касового апарату — зокрема, чеків, свідчень покупців або інших підтверджень факту продажу.

    Крім того, суд окремо наголосив на важливому правовому нюансі. Відсутність товару у місці продажу може свідчити про порушення обліку, але це не є автоматичним доказом його реалізації. Відповідно, такі дії підпадають під інші норми законодавства і не можуть бути підставою для штрафу за продаж без РРО.

    У результаті суд визнав, що податкова не довела вину підприємства належним чином, і повністю задовольнив позов компанії. Штраф у розмірі 601 554,70 гривень було скасовано.

    Це рішення може мати ширший вплив на практику податкових перевірок. Суд фактично поставив під сумнів застосування непрямих методів розрахунку як єдиного доказу порушення. Для накладення санкцій податкові органи повинні підтверджувати саме факт продажу без каси, а не лише фіксувати розбіжності в обліку.

  • Суд залишив у силі вирок колишньому голові ДФС Насірову у справі про податкові розстрочки

    Суд залишив у силі вирок колишньому голові ДФС Насірову у справі про податкові розстрочки

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду частково задовольнила скаргу захисту у справі колишнього голови ДФС Романа Насірова, однак залишила без змін основний вирок. Таким чином, рішення суду набрало законної сили.

    Суд виключив із вироку посилання на показання колишньої співробітниці ДПС Людмили Солотви та перерахував строк попереднього ув’язнення. В іншій частині апеляційні доводи сторони захисту були відхилені.

    Водночас суд підтвердив ключове рішення першої інстанції: Роман Насіров засуджений до шести років позбавлення волі. Окрім цього, йому призначено штраф у розмірі 17 тисяч гривень та заборону обіймати державні посади протягом трьох років.

    Другого фігуранта справи — Володимира Новікова — суд виправдав.

    Також апеляційна інстанція залишила чинним арешт майна до моменту розгляду окремого цивільного позову з боку компанії «Укргазвидобування».

    За версією слідства, Насіров у період перебування на посаді незаконно надавав розстрочки зі сплати податкового боргу компаніям, пов’язаним із бізнесменом Олександром Онищенком. Це, за оцінками правоохоронців, призвело до збитків державі на суму близько 2 мільярдів гривень.

    Рішення апеляційної палати означає завершення судового розгляду у кримінальній частині справи та відкриває шлях до виконання вироку.