Golovnitemu.com

Позначка: суд

  • Боголюбов скористався чужим паспортом для виїзду з України, йому загрожує до 7 років ув’язнення

    Боголюбов скористався чужим паспортом для виїзду з України, йому загрожує до 7 років ув’язнення

    Геннадій Боголюбов, підприємець і колишній співвласник “ПриватБанку”, виїхав з України використовуючи закордонний паспорт Миколи Сюмака, який, за його словами, втратив ще у весні 2022 року. Він вирішив не повідомляти про це правоохоронні органи.

    Ця інформація стала відомою після того, як Боголюбов виїхав за кордон в ніч на 24 червня 2024 року потягом Київ – Хелм. Журналісти “Української правди” виявили, що вже у Польщі він пред’явив справжній документ для перетину кордону.

    Журналістів зацікавив один момент. Виникло запитання, чому підприємець скористався чужим паспортом. Він цілком міг виїхати на законних підставах з декількох причин:

    • йому 62 роки, а значить мобілізаційні обмеження на нього не поширюються;
    • він є батьком п’яти дітей, що також дозволяє вільно виїжджати за кордон навіть чоловікам мобілізаційного віку;
    • правоохоронні органи публічно не висували йому звинувачень.

    Згодом Державне бюро розслідувань (ДБР) висунуло проти Боголюбова обвинувачення у незаконному перетині кордону та використанні чужого паспорта. Якщо його звинуватять, йому загрожує до 7 років позбавлення волі.

    Варто відзначити, що Геннадію Боголюбову не було завчасно висунуто звинувачення з боку правоохоронців, і він мав можливість виїхати за межі України на підставі своїх особистих обставин, таких як вік та батьківство.

  • Львівського підприємця Ігоря Гринкевича обвинувачують у спробі підкупу керівника ДБР

    Львівського підприємця Ігоря Гринкевича обвинувачують у спробі підкупу керівника ДБР

    Прокурори Офісу генерального прокурора відправили до суду обвинувальний акт щодо львівського підприємця Ігоря Гринкевича за фактом спроби надання неправомірної вигоди керівнику підрозділу Державного бюро розслідувань.

    Згідно з повідомленням в телеграм-каналі, Гринкевич намагався підкупити керівника Головного слідчого управління ДБР, пропонуючи $500 тис. за організацію повернення майна, що зараз знаходиться на митному посту “Чайки” Київської митниці. Під час передачі коштів його затримали правоохоронці, і наразі він перебуває під вартою.

    Крім того, Ігоря Гринкевича підозрюють у вчиненні інших злочинів, зокрема у справі щодо постачання ЗСУ неякісного військового одягу на суму майже 1 млрд гривень. У рамках цього провадження п’ятеро осіб отримали підозру у створенні та участі у злочинній організації, а також у заволодінні чужим майном шляхом зловживанням довірою в умовах воєнного стану і особливо великих розмірах.

    Розслідування у цих кримінальних справах продовжується.

  • Справи Майдану 10 років чекають на справедливість

    Справи Майдану 10 років чекають на справедливість

    Понад десять років минуло з тих пір, як Україна пережила революційні події на Майдані Незалежності, але багато справ, пов’язаних з цими подіями, все ще тягнуться по судах без вироків. Це стало причиною серйозної громадської турботи і критики у відношенні до української юстиції.

    4 липня 2024 року. У порожньому залі Святошинського райсуду сидять четверо колишніх силовиків 1 роти київського «Беркуту». Їм закидають перевищення влади та службових повноважень через напад на «Автомайдан» 23 січня 2014 року. Тоді, за даними слідства, столичні «беркутівці» були залучені як силовий блок в операції з виманювання «автомайданівців» до території в 17-й лікарні з допомогою тітушок, за координації керівництва столичної міліції.

    Безпосередньо ексберкутівців обвинувачують у перевищенні влади, спричиненні тілесних ушкоджень та незаконному затриманні учасників «Автомайдану», побитті, пошкодженні їхніх транспортних засобів та незаконному доставленні до райуправління міліції, де на підставі їхніх рапортів і показань, наданих у ролі свідків, активістів звинуватили в масових заворушеннях. Згодом справи щодо «автомайданівців» закрили, а на лави підсудних сіли натомість причетні правоохоронці.

    Не рахуючи командира роти «Беркуту» Добровольського, чию справу розглядали окремо, у цьому епізоді фігурують 9 людей. П’ятеро випали з процесу — двоє мобілізувалися, щодо інших двох закрили провадження через сплив термінів давності. Ще один, за словами його адвоката, перебуває на військових навчаннях за кордоном, долучившись до ЗСУ.

    На засіданні захист через закінчення термінів просить закрити провадження проти ще 4 людей — Посвистака, Лободи, Вознюка та Пономаренка (останній — на навчаннях).

    10 років — і правосуддя безсиле

    Це непоодинокий випадок. За даними Офісу генпрокурора, станом на червень 2024 року в судах усіх інстанцій було 196 кримінальних проваджень з умовної збірки «Справ Майдану» за обвинуваченням 333 людей. Щодо 219 людей, тобто 66% фігурантів, уже закінчилися терміни давності, передбачені Кримінальним кодексом.

    Справи Майдану не охоплюють якісь конкретні статті, кваліфікація злочинів визначається за сукупністю зібраних доказів. В одному провадженні можуть бути і особливо тяжкі злочини — умисні вбивства мітингувальників, скоєння терористичного акту тощо, і нетяжкі злочини, як-от перешкоджання проведенню зборів чи перевищення службових повноважень. Так, зокрема, прокурори ДБР обʼєднали в одне велике провадження 2195 кримінальних проваджень, пов’язаних між собою.

    Фігурантам цих проваджень — колишнім силовикам, посадовцям та іншим — оголошують про підозру за сукупністю вчинення особливо тяжких, тяжких та нетяжких злочинів.

    Але річ у тім, що термін давності для притягнення за нетяжкі злочини, які становлять основну масу справ Майдану, становить лише 5 років. Тобто сплив він ще у 2019-му. Для тяжких злочинів цей термін становить 7 років — такі провадження почали закривати у 2021-му. Зараз ідеться вже про закінчення 10-річного терміну давності за вчинення особливо тяжкого злочину.

    Наразі суди винесли ухвали про закриття кримінального провадження щодо 79 людей. З них 68 звільнили від кримінальної відповідальності саме через закінчення термінів давності (хоча ці ухвали оскаржують в апеляції/касації).

    На противагу — станом на кінець травня 2024 року ухвалено 64 обвинувальні вироки щодо 78 людей. Лише 29-м з них призначено покарання у вигляді реального позбавлення волі.

    Попри прострочені терміни правоохоронці продовжують висувати підозри та скеровують обвинувальні акти до суду. Результатів може бути два:

    • обвинувачений погоджується на закриття справи через сплив термінів, і тоді справа вважається закритою з нереабілітуючих підстав;
    • не погоджується — і тоді його судять у загальному порядку, потенційно визнають винним, але у вироку, найімовірніше, буде звільнення від покарання.

    «Минає 10 років, а з ними і клопотання про закриття кримінальних проваджень та звільнення їх від відповідальності за строками давності», — зазначив прокурор у справі «беркутівців» Іван Бабенко.

    На жаль, ці справи надто довго перебували в судах. Сторона захисту вживала всіх можливих заходів, зокрема здійснювала так звані процесуальні диверсії для затягування розгляду.Іван Бабенко, прокурор у справі «беркутівців»

    Чи є сенс і далі розглядати ці судові справи? Продовження розслідування і судів означає, що кожному епізоду буде надана належна правова оцінка.

    «Майдан, Революція гідності — це ключові, переламні моменти новітньої історії України. Потрібно, щоб суди верифікували, оцінили докази слідства і захисту й зафіксували свою оцінку тих подій у вироку», — вважає адвокатка, представниця родин Небесної Сотні Євгенія Закревська.

    Це потрібно не лише нам, не лише потерпілим. Це потрібно наступним поколінням. Я переконана, що ці вироки, ці матеріали справ мають стати надбанням музею і вивчатися потім у школі. Це потрібно, щоб нашу справжню історію знали в Україні й за кордоном, і щоб її важко було переписати.Євгенія Закревська, представниця родин Небесної Сотні

    Спецвідділ Державного бюро розслідувань, який займається справами Майдану, почав роботу лише у 2020 році. Тоді йому передали з Офісу генпрокурора понад 12 тисяч томів, які до цього 6 років розслідували прокурори інших органів і термін яких за нетяжкими злочинами вже сплинув. Та попри це ДБР повідомило про підозру 276 людям і скерувало до суду обвинувальні акти стосовно 237-ми.

    За будь-яким сценарієм розвитку подій обвинувачений вважатиметься таким, що притягувався до кримінальної відповідальності, а потерпілі — отримують право заявити позов та вимагати відшкодування.

    «Закриття справи з нереабілітуючих підстав дозволяє потерпілим подати цивільний позов щодо стягнення шкоди з винуватців і цивільних відповідачів. І принаймні під час цивільного процесу частково надати правову оцінку подіям Майдану. Хоча це буде набагато складніше для потерпілих», — зазначає адвокатка Закревська.

    Вирок без «реального» покарання може бути негативним для репутації людини, але якщо вона звільнена від кримінальної відповідальності, то не вважається засудженою — на таку людину не покладаються жодні процесуальні наслідки.

    Чи є тоді різниця для фігурантів, який з варіантів обрати? За словами прокурора Бабенка, один з 9 фігурантів — Душенко — не подавав клопотання про закриття провадження, бо продовжує службу в правоохоронних органах, а факт притягнення до кримінальної відповідальності тут може бути перепоною.

    Окрім того, у кримінальних провадженнях, де підозрюваних оголосили у розшук, перебіг термінів давності зупинений. Тож фігуранти справ Майдану, які переховуються на окупованих землях, у росії або деінде, не мають сподіватися на те, що їхні злочини забудуть.

  • В Запоріжжі загадково зникли автомати АК-74 зі складу ЗСУ

    В Запоріжжі загадково зникли автомати АК-74 зі складу ЗСУ

    У Запоріжжі відбулося серйозне порушення безпеки, пов’язане зі зникненням майже 1400 автоматів АК-74 зі складу Збройних сил України.

    Ця крадіжка була виявлена під час перевірки, яку провело управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області після внутрішнього службового розслідування.

    Підозрюваним у справі проходить офіцер відділу забезпечення, позаштатний начальник служби РАО. Він нібито допустив недбалість при оформленні обліку майна, що призвело до втрати зброї.

    Вартість втраченого майна експерти оцінили в 4,25 млн гривень. Майору ЗСУ оголошена підозра за ч. 4 ст. 425 КК.

  • Українцю заборонили керувати авто на 56 років

    Українцю заборонили керувати авто на 56 років

    Український суд прийняв надзвичайно суворе рішення щодо позбавлення водійських прав громадянина країни на надзвичайно тривалий термін – понад 56 років. Рішення було ухвалено 11 червня Гощанським районним судом Рівненської області в рамках справи під номером 557/662/24, повідомляє Судово-юридична газета.

    Зазначається, що 15 квітня 2024 року громадянин керував кросовером Ford EcoSport та був зупинений поліцією. У нього виявили ознаки наркотичного сп’яніння (звужені зіниці, які не реагували на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя), проте від медогляду він відмовився, що було зафіксовано на відео.

    Водійські права
    Громадянина вже неодноразово позбавляли водійських прав Фото: podrobnosti.ua

    На водія склали протокол за Ст. 130 Кодексу України про адмінправопорушення (керування транспортним засобом у стані сп’яніння). Виявилося, що це далеко не перше подібне його порушення. Мало того, українець уже був позбавлений водійських прав за нетверезе водіння, тому було складено протокол ще й за Ст. 126 КУпАП (Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів).

    Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в діях громадянина є склад правопорушень передбачених ч. 5 ст.126 та ч. 3 ст. 130 КУпАП. Оскільки це не перші його правопорушення, то підсудному призначили адміністративний арешт на 15 діб та знову позбавили його права керувати транспортом на 10 років.

    Проте цим суд не обмежився. Справа в тім, що ч. 3 ст. 30 КУпАП передбачає, що якщо особа була позбавлена водійських прав та до закінчення строку дії заборони керування транспортом вчинила ще одне правопорушення, за яке також передбачено позбавлення прав, то до строку нового стягнення додається невідбута частина попереднього стягнення. Тобто, покарання фактично сумуються.

    У даному випадку водія раніше позбавляли права керувати транспортом за нетверезе водіння чи керування авто без прав уже п’ять разів:

    • постанова Корольовського райсуду Житомира від 30.11.2023 – штраф 51 000 грн з позбавленням права керування на 10 років за ч. 5 ст.126, ч.3 ст. 130 КУпАП
    • постанова Корольовського райсуду Житомира від 26.12.2023 – штраф 51 000 грн з позбавленням права керування на 10 років за ч. 5 ст.126, ч.3 ст. 130 КУпАП
    • постанова Радомишльського райсуду Житомирської області від 19.03.2024 – штраф 51 000 грн з позбавленням права керування на 10 років за ч. 5 ст.126, ч.3 ст. 130 КУпАП
    • постанова Києво-Святошинського райсуду Київської області від 25.03.2024 – штраф 51 000 грн з позбавленням права керування на 10 років за ч.3 ст. 130 КУпАП.
    • постанова Богунського райсуду Житомира від 29.03.2024 – штраф 51 000 грн з позбавленням права керування на 10 років за ч. 5 ст.126, ч.3 ст. 130 КУпАП.

    За кожною з постанов невідбута частина стягнення перевищує 9 років, оскільки водій неодноразово сідав за кермо, вже будучи позбавленим прав. При застосуванні адміністративного стягнення до водія суд сумував їх і додав до нового покарання. Ось чому вийшло, що водія позбавили права керувати транспортними засобами на 56 років, 6 місяців і 14 днів.

  • Молода дівчина випадково застрелила десантника на застіллі

    Молода дівчина випадково застрелила десантника на застіллі

    У Одесі сталася трагічна подія, коли молода дівчина випадково застрелила десантника з автомата Калашнікова. Інцидент трапився у ніч на неділю в одній із орендованих квартир під час застілля серед молоді, повідомляють місцеві ЗМІ з посиланням на правоохоронні органи.

    За інформацією порталу Думська, у квартирі на вулиці Чудо-місто відпочивали дві пари. Під час вечірки 17-річна дівчина випадково використовувала автомат Калашнікова, який належав її товаришу, військовослужбовцю. Зброю він не здав після повернення з відрядження кілька днів тому. На жаль, внаслідок необережного поводження відбувся нещасний випадок, в результаті якого молодий військовослужбовець отримав смертельне поранення.

    Правоохоронні органи розпочали досудове розслідування. Наразі розглядається версія ненавмисного вбивства. Якщо провину буде доведено, винній особі загрожує до п’яти років позбавлення волі.

  • Активи на 200 млн грн родичів Медведчука і Козака передані державі після арешту

    Активи на 200 млн грн родичів Медведчука і Козака передані державі після арешту

    За матеріалами Служби безпеки та Державного бюро розслідувань суд арештував корпоративні права та майнові комплекси, що належали братам екснардепів-зрадників Віктора Медведчука та Тараса Козака. Це майно вже передано Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).

    Мова йде про активи вартістю понад 200 мільйонів гривень, включаючи завод з виробництва цегли на Львівщині, яким управляли Сергій Медведчук та Богдан Козак як бенефіціарні власники.

    Крім того, в управління держави перейде рухоме і нерухоме майно підприємства, зокрема земельні ділянки площею понад 10 га, нежитлові приміщення площею близько 31 тис. квадратних метрів, 4 позашляховики та кілька одиниць спецтехніки.

    Слідство встановило, що протягом 2017-2023 років за вказівками Сергія Медведчука і Богдана Козака топменеджмент заводу проводив фінансові махінації та виводив мільйони гривень в тінь.

    Таким чином, підприємство ухилялося від сплати податків, а фігуранти привласнювали кошти, які мали б йти до держбюджету України.

    Завдяки втручанню СБУ, цю схему було викрито та зупинено.

    Тепер активи працюватимуть на український бюджет, а частина коштів буде спрямована на потреби української армії.

    Заходи з викриття та блокування підривної діяльності проводили оперативники Управління СБУ у Львівській області спільно зі слідчими ДБР за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури, повідомили в пресслужбі СБУ.

  • Тищенка відправлено під цілодобовий домашній арешт з браслетом на нозі

    Тищенка відправлено під цілодобовий домашній арешт з браслетом на нозі

    Суд в Україні прийняв рішення про застосування запобіжного заходу у відношенні народного депутата Миколи Тищенка, якого підозрюють у скоєнні незаконного позбавлення волі людини. За вироком суду, Тищенка направили під цілодобовий домашній арешт із носінням електронного засобу контролю – браслета на нозі.

    Про це пишуть в телеграм-каналі Офісу генерального прокурора.

    “Відповідне рішення у вівторок 25 червня ухвалив Печерський райсуд столиці, повністю задовольнивши клопотання прокурора”, – йдеться в повідомленні.

    20 червня у місті Дніпро група невідомих напала на колишнього бійця спеціального підрозділу Kraken Дмитра Павлова (Син), коли той гуляв із дитиною. На кадрах видно що до цього причетна нібито охорона народного депутата Миколи Тищенка, з яким Павлов посперечався.

    У скандальному відео з Дніпра, на якому охорона нардепа Миколи Тищенка напала на колишнього військового та незаконно його утримувала, також фігурувала помічниця парламентарія Евеліна Андрієвська.

    Вранці 25 червня ДБР повідомило, що нардеп Микола Тищенко був повідомлений про підозру за фактом подій у Дніпрі 20 червня. У відомстві розповіли, що депутату повідомлено про підозру за фактом незаконного позбавлення волі потерпілого (ч. 2 ст. 146 КК України).

    Наразі Печерський районний суд Києва обирає запобіжний захід народному депутату Миколі Тищенку, який підозрюється у незаконному позбавленні волі колишнього військовослужбовця.

  • Дилер китайських труб поставив під загрозу буріння свердловин “Укргазвидобуванням”

    Дилер китайських труб поставив під загрозу буріння свердловин “Укргазвидобуванням”

    Найбільша видобувна компанія України, “Укргазвидобування”, знаходиться на межі зриву програми буріння свердловин через постійні перешкоди у закупівлі обсадних труб. За інформацією, отриманою від джерела в державній компанії, блокування закупівель обсадних труб виконується компанією Vorex, на чолі з Федором Закусіло та його партнерами.

    «Такими діями учасники тендеру зривають програму буріння та видобутку газу на 2024 р, що несе загрозу, без перебільшення, енергонезалежності України. Зараз на складах УГВ мінімальний обсяг обсадних труб. Якщо у найближчі місяці не надійдуть труби, є загроза, що програма буріння свердловин, а значить видобутку у 2024 р. може бути зірвана», – сказав співрозмовник.

    За його словами така ситуація склалася через системне блокування постачальником китайських труб Vorex тендерів держкомпанії. Згідно даних Prozorro, 12 червня 2024 року маловідома канадська компанія Olbi Group, що афільована із Vorex, подала скаргу до АМКУ, в якій вимагає скасувати результати тендеру на закупку обсадних труб, що був проведений у кінці травня.

    «Це вже четверте блокування аукціонів УГВ з боку Vorex цьогоріч. У квітні Vorex заблокував чотири (!) трубних тендери на понад 230 тис. метрів труб. Далі, у травні він намагався зупинити останній тендер. І ось у червні чергова скарга і спроба скасувати підсумки аукціону», – підкреслює джерело.

    Співрозмовник стверджує, що Vorex дискредитував себе як постачальник труб на український ринок системною поведінкою на тендерах. Постачальник китайської труби спочатку пропонує ціну, вищу ніж інші учасники тендеру, після програшу блокує підписання контрактів з переможцем тендеру напряму, або через афільовоні компанії. За даними ЗМІ, на тендері «Оператора ГТС» банківські гарантії Vorex LLC, Olbi group inc. та Rmt valvomeccanica s.r.l. видані одним банком, а підписантом договору банківських гарантій з боку всіх трьох компаній є одна й та ж особа – Костюк Богдан Юрійович. До того ж претенденти на поставку надають банківські гарантії під контракти, і потім через суд відміняють їх.

    «Цьогоріч строки відвантаження труб з Китаю, які просуває Vorex, ще більше зросли, що не влаштовує «Укргазвидобування», яка через них же лишається без труби. Однак постійне блокування закупівель постачальником китайських обсадних труб та його посібниками найближчим часом призведе до паралічу роботи УГВ», – констатувало джерело.

    Нагадаємо, Vorex LLC у квітні через суд заблокувала закупівлі безшовних обсадних труб «Укргазвидобування». УГВ у січні-лютому провело 4 тендери на закупівлю безшовних обсадних труб, в яких перемогло ТОВ «Інтерпайп Україна» із загальною пропозицією 1,153 млрд грн (з ПДВ).

    Однак, Vorex звернулася до АМКУ, вважаючи, що умови тендеру були дискримінаційними по відношенню до іноземних компаній. АМКУ відхилив скаргу Vorex, тому компанія звернулася до Господарського суду. Суд задовольнив заяву про забезпечення позову, заборонивши УГВ чи її філіям укладати договір по цим 4 тендерам до завершення розгляду справи.

    Пізніше, в суді УГВ вдалося скасувати обмеження щодо укладання договорів. Господарський суд 7 травня 2024р задовольнив клопотання УГВ та скасував заходи забезпечення позову вжиті від 16 квітня 2024р.

  • Полковника сил логістики ЗСУ звільнили від покарання у справі про підроблення документів

    Полковника сил логістики ЗСУ звільнили від покарання у справі про підроблення документів

    Олексій Ланченко, колишній голова 169-го навчального центру ЗСУ у смт Козелець та начальник відділу штабу командування сил логістики ЗСУ, уник покарання за службове підроблення. Цю інформацію отримали з вироку Козелецького райсуду Чернігівської області за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

    У 207 році полковник замовив друковану продукцію (методичні матеріали) у ФОП на суму майже 50 тисяч гривень. Незважаючи на те, що товар не був отриманий, Ланченко видалив розпорядження начальнику фінансово-економічної служби оплатити замовлену продукцію. Він також включив недостовірну інформацію до офіційного документа, на основі якої було здійснено оплату за державні кошти, хоча методична література до центру так і не була доставлена.

    На судовому засіданні Ланченко заперечував свою вину в здійсненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366 КК України. Він пояснив, що підписав документ автоматично, переконаний, що товари були отримані. Проте він відмовився відповідати на питання прокурора та представника потерпілого.

    Суд визнав Ланченка винним у вчиненні кримінального правопорушення і наклав на нього штраф у розмірі 850 гривень, а також позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на один рік. Згідно з положеннями Кримінального кодексу України, суд звільнив Ланченка від відбування призначеного покарання через закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.