Golovnitemu.com

Позначка: суд

  • Хотів похизуватися — вбив чотирьох: нові деталі моторошної ДТП у Києві шокували місто

    Хотів похизуватися — вбив чотирьох: нові деталі моторошної ДТП у Києві шокували місто

    У Києві з’явилися нові деталі смертельної аварії на Чоколівському бульварі, де автомобіль Mercedes на великій швидкості вилетів із дороги та влетів у підземний пішохідний перехід. Унаслідок трагедії загинули четверо людей, серед них — дитина та двоє молодих поліцейських. Ще троє людей отримали травми.

    За інформацією ТСН.ua із власних джерел, 49-річний водій Павло Плешивцев у момент аварії нібито віз пасажирку, оскільки підробляв у таксі. Саме ця жінка тепер може стати ключовою свідкою у справі. За попередніми даними, під час поїздки водій Mercedes намагався похизуватися перед нею своїм «вправним» керуванням. Поїздка завершилася катастрофою, яка забрала життя чотирьох людей.

    Аварія сталася 5 червня близько 17:00–17:30 у Солом’янському районі столиці, на Чоколівському бульварі, неподалік Караваєвих Дач. За даними правоохоронців, Mercedes-Benz рухався із перевищенням швидкості. На заокругленій ділянці дороги водій не впорався з керуванням, виїхав за межі проїжджої частини та влетів у підземний перехід, де в цей момент перебували люди.

    Наслідки удару були жахливими. На місці загинули 12-річний хлопчик, 47-річна жінка та двоє поліцейських віком 21 і 23 роки. Ще двоє чоловіків і жінка були госпіталізовані. За даними ТСН.ua, саме травмована пасажирка Mercedes зараз є головним свідком у справі.

    Після ДТП водія затримали у процесуальному порядку. Йому повідомили про підозру за ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох осіб. Санкція статті передбачає до десяти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

    8 червня Шевченківський районний суд Києва обрав водієві запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави. Захисником підозрюваного є Євген Мельниченко, який раніше представляв інтереси Олени Зайцевої у справі резонансної ДТП у Харкові.

    Окремий резонанс викликав бекграунд водія. За інформацією Київської міської прокуратури, чоловік раніше вже був учасником чотирьох дорожньо-транспортних пригод, дві з яких сталися цього року. Також його неодноразово притягували до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості. За даними ЗМІ, на його рахунку могло бути 39 порушень правил дорожнього руху, більшість із яких стосувалися саме швидкості.

    У медіа також повідомляли, що Павло Плешивцев є керівником релігійної громади. Водночас офіційні органи зосереджуються не на його статусі, а на обставинах аварії, попередніх порушеннях та доказах у кримінальному провадженні.

    Ця ДТП спричинила величезний суспільний резонанс. Українці обурені тим, що водій із численними попередніми порушеннями міг продовжувати сідати за кермо, а штрафи за перевищення швидкості фактично не зупиняли потенційно небезпечну поведінку на дорозі. Після трагедії у соцмережах знову активізувалася дискусія про необхідність жорсткішої відповідальності для системних порушників ПДР, автоматичного вилучення водійських прав після певної кількості порушень та посилення контролю швидкості у містах.

    Особливо болісною ця історія стала через загибель дитини та двох молодих правоохоронців. Вони перебували в підземному переході — місці, яке мало б бути безпечним для пішоходів. Саме це перетворило аварію не лише на кримінальну справу, а й на символічний приклад того, як безкарність на дорогах може завершитися непоправною трагедією.

    Слідство триває. Правоохоронці мають встановити точну швидкість автомобіля, технічний стан машини, дії водія перед аварією, а також допитати всіх свідків, зокрема пасажирку, яка перебувала в салоні Mercedes у момент зіткнення.

    Попереду — експертизи, судові засідання та боротьба за справедливість для родин загиблих. Але вже зараз ця справа стала однією з найгучніших дорожніх трагедій року в Києві.

  • Гучне рішення суду: компанію зобов’язали повернути Міноборони 6,6 млн грн за гуртожиток

    Гучне рішення суду: компанію зобов’язали повернути Міноборони 6,6 млн грн за гуртожиток

    Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, яким зобов’язав ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» повернути кошти та додатково доплатити Міністерству оборони України 6,63 млн грн у межах справи, що стосується виконання договору на будівництво військового гуртожитку у Львівській області. Рішення суду було ухвалене 26 травня і стосується фінансових розрахунків за державним контрактом, укладеним ще у 2019 році, який передбачав зведення об’єкта для потреб військової інфраструктури у місті Золочів.

    Як встановлено в матеріалах справи, у 2019 році Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління, правонаступником якого згодом стало Міністерство оборони України, уклало договір із ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» на виконання будівельних робіт із спорудження гуртожитку у військовому містечку №6. Первинна договірна вартість проєкту становила 39,9 млн грн, у яку було включено податок на додану вартість у розмірі 6,65 млн грн. Надалі сторони неодноразово вносили зміни до договору через додаткові угоди, коригуючи вартість та обсяги робіт, що є типовою практикою для довготривалих будівельних контрактів у державному секторі, однак у цьому випадку саме ці зміни стали предметом судового аналізу.

    Згідно з матеріалами справи, наприкінці 2022 року між замовником та підрядною організацією було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрат, відповідно до якої сума до оплати становила 26,5 млн грн, з яких 4,42 млн грн були визначені як ПДВ. Саме ця частина платежів і стала ключовою у подальшому судовому спорі, оскільки прокуратура вказала на ознаки безпідставного отримання бюджетних коштів у частині податку на додану вартість.

    Під час розгляду справи суд дослідив умови договору та дійшов висновку, що положення пункту 3.1, яким передбачалося включення ПДВ до загальної вартості робіт, суперечать нормам Податкового кодексу України. Суд також зазначив, що така конструкція договору не відповідає вимогам законодавства і фактично призвела до неправомірного завищення бюджетних витрат. Окремо суд наголосив, що відповідні положення суперечать інтересам держави та суспільства, а також порушують принципи добросовісного використання бюджетних коштів, що стало підставою для визнання цього пункту недійсним.

    На підставі встановлених обставин суд погодився з позицією прокурора про те, що отримані кошти у вигляді ПДВ не мали належного правового підґрунтя, а отже підлягають поверненню як безпідставно набуті. Крім основної суми у розмірі 4,42 млн грн, суд додатково застосував фінансову відповідальність у вигляді інфляційних втрат у розмірі 1,76 млн грн та 3% річних, які склали ще 450,5 тис. грн. У сукупності загальний обсяг стягнення становить 6,63 млн грн, які підлягають поверненню на користь Міністерства оборони України.

    Рішення ухвалила суддя Наталія Ягічева, яка погодилася з доводами сторін обвинувачення щодо необхідності відновлення порушеного балансу у фінансових взаємовідносинах між державним замовником і приватним підрядником. Суд також фактично підтвердив позицію, що бюджетні кошти, використані з порушенням податкового законодавства або договірних умов, не можуть залишатися у розпорядженні підрядника навіть у випадках часткового виконання робіт.

    ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» зареєстроване у селі Грем’яче Рівненської області. Кінцевим бенефіціаром та керівником підприємства є Олександр Клімчук, який проживає у Хмельницькій області. Компанія брала участь у виконанні державних будівельних контрактів, пов’язаних із інфраструктурою оборонного призначення, що є типовим сегментом для підрядників у сфері військового будівництва.

    Ця справа стала черговим прикладом судового перегляду фінансових зобов’язань у сфері оборонних закупівель та будівництва, де держава через прокуратуру та судові органи намагається відновити контроль за використанням бюджетних коштів і повернути суми, які були визнані такими, що сплачені без належних правових підстав. Водночас подібні рішення демонструють посилення уваги до прозорості контрактів у сфері оборонної інфраструктури, особливо на тлі масштабного державного фінансування будівельних проєктів, пов’язаних із потребами армії під час війни.

  • АРМА зберігає контроль над російською часткою у «Вента ЛТД» попри судові спори

    АРМА зберігає контроль над російською часткою у «Вента ЛТД» попри судові спори

    Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів АРМА продовжує здійснювати управління арештованою часткою у фармацевтичному дистриб’юторі Вента ЛТД, яка до початку повномасштабної війни перебувала під контролем російської фармацевтичної групи Катрен. Попри тривалу юридичну та управлінську невизначеність, а також зміну підходів до управління арештованими корпоративними правами, актив формально залишається у сфері контролю державного агентства, яке продовжує координувати його статус у межах чинного законодавства та судових процедур.

    Як повідомляє «Інтерфакс-Україна» з посиланням на офіційну відповідь АРМА, агентство підтвердило, що зазначена частка наразі перебуває в управлінні, однак не надало чітких роз’яснень щодо того, чи завершено процедуру розірвання договору з попереднім управителем активу — компанією І.К.Вел. Саме цей аспект залишається одним із найбільш спірних у всій історії управління арештованим майном, оскільки навколо нього сформувалася складна правова колізія, що включає як результати конкурсних процедур, так і подальші рішення державних органів після зміни керівництва АРМА.

    Історія цього активу бере свій початок ще до 2022 року, коли частка у розмірі 24% статутного капіталу «Вента ЛТД» належала російській компанії «Катрен». Після початку повномасштабного вторгнення Росії проти України ці корпоративні права були арештовані в межах кримінального провадження, а згодом, за поданням прокурорів, Печерський районний суд Києва ухвалив рішення про передачу зазначеної частки в управління АРМА. Таким чином держава отримала інструмент контролю над активом, який раніше був пов’язаний із російським капіталом, із метою його подальшого збереження, управління та недопущення впливу держави-агресора на український фармацевтичний ринок.

    Подальший етап розвитку ситуації був пов’язаний із процедурою конкурсного відбору управителя. У 2025 році АРМА оголосила конкурс на управління арештованою часткою, що викликало значний інтерес з боку учасників ринку. До фінального етапу відбору, який відбувався навесні 2025 року, дійшли дві компанії — «Центр реабілітації “Візаві”» та «І.К.Вел». У результаті переможцем було визначено саме «І.К.Вел», яка отримала право здійснювати управління арештованою часткою у структурі «Вента ЛТД».

    Водночас уже на цьому етапі виникли додаткові питання щодо потенційного конфлікту інтересів і фактичної пов’язаності окремих учасників управління з попередньою структурою компанії. За наявною інформацією, «І.К.Вел» була заснована особами, які раніше мали прямий або опосередкований зв’язок із діяльністю «Вента ЛТД», зокрема через керівника компанії Олександра Волошина. Це викликало дискусії щодо прозорості конкурсної процедури та відповідності обраного управителя принципам незалежного управління арештованими активами, особливо з огляду на чутливість фармацевтичного сектору та значення цього ринку для національної безпеки.

    У підсумку структура контролю над компанією на певному етапі фактично концентрувалася в межах однієї управлінської лінії, коли значна частка впливу на «Вента ЛТД» здійснювалася через зв’язки з особами, які були залучені до її попередньої діяльності. Це додатково ускладнило ситуацію та стало одним із факторів подальшого перегляду рішень щодо управителя.

    Після зміни керівництва АРМА, зокрема після відставки Олени Думи, агентство переглянуло умови співпраці з «І.К.Вел» та ухвалило рішення про розірвання договору на управління арештованою часткою. Компанія не погодилася з таким кроком і звернулася до суду, оскаржуючи дії державного органу та наполягаючи на законності свого призначення за результатами конкурсного відбору.

    Подальший розвиток справи отримав своє продовження у судовій площині. Як повідомляється, Господарський суд міста Києва у рішенні від 22 квітня 2026 року, розглядаючи позов «І.К.Вел», дійшов висновку про відсутність достатніх доказів, які б підтверджували зв’язок компанії з колишніми російськими власниками активу. Суд також зазначив, що не встановлено правових підстав для невизнання результатів проведеного конкурсу на управління арештованою часткою «Вента ЛТД» та для непередачі активу переможцю торгів. Таким чином судова інстанція фактично поставила під сумнів аргументацію, яка лежала в основі управлінських рішень АРМА щодо розірвання договору.

    Попри це, фактична ситуація з управлінням активом залишається складною та багаторівневою. АРМА продовжує декларувати контроль над арештованою часткою, водночас юридичні суперечки між державним агентством і колишнім управителем тривають у судовій площині. Це створює ситуацію правової невизначеності, яка впливає не лише на корпоративну структуру «Вента ЛТД», але й на загальне сприйняття ефективності механізмів управління арештованими активами в Україні.

    У ширшому контексті історія навколо «Вента ЛТД» відображає складність процесів деолігархізації та деконцентрації капіталу, який мав російське походження, а також проблеми, що виникають під час спроб держави одночасно забезпечити прозорість конкурсних процедур, ефективність управління і юридичну бездоганність рішень. Фармацевтичний сектор, який є критично важливим для внутрішнього ринку та системи охорони здоров’я, у цьому випадку стає додатково чутливою сферою, де будь-які управлінські помилки або затримки можуть мати значний вплив на логістику постачання лікарських засобів.

    Таким чином, станом на сьогодні арештована частка у «Вента ЛТД» залишається під управлінням АРМА, однак остаточна модель управління активом, як і питання щодо легітимності попередніх управлінських рішень, продовжують бути предметом судових розглядів і адміністративних процедур. Ситуація фактично перебуває у перехідному стані, де юридичні рішення ще не повністю трансформувалися у стабільну управлінську практику, а сама справа залишається однією з показових у контексті того, як Україна працює з активами, пов’язаними з російським капіталом у період війни.

  • 23 роки у трудовому рабстві: на Львівщині судитимуть підприємця, який тримав однокласника в неволі

    23 роки у трудовому рабстві: на Львівщині судитимуть підприємця, який тримав однокласника в неволі

    На Львівщині до суду скерували резонансну справу про багаторічну трудову експлуатацію людини. Правоохоронці стверджують, що 71-річний мешканець міста Городок протягом 23 років утримував свого однокласника у фактичному трудовому рабстві, позбавивши його свободи пересування, документів та можливості самостійно розпоряджатися власним життям.

    Про це повідомив Офіс генерального прокурора.

    За даними слідства, історія розпочалася ще у 2002 році. Сестра потерпілого звернулася до місцевого підприємця з проханням допомогти її братові, який мав проблеми із зловживанням алкоголем, знайти житло та роботу. Як колишній однокласник чоловіка, бізнесмен запропонував йому роботу по господарству з проживанням на власній території.

    Однак, як стверджують правоохоронці, згодом звичайне працевлаштування перетворилося на багаторічну експлуатацію.

    Слідство встановило, що підприємець забрав у чоловіка паспорт та фактично позбавив його можливості вільно пересуватися. За виконання різноманітних господарських робіт потерпілий не отримував заробітної плати. Натомість йому надавали мінімальний набір продуктів харчування, цигарки та місце для проживання, що, за версією правоохоронців, створювало повну залежність від роботодавця.

    Прокурори зазначають, що чоловік виконував різноробочі завдання на території господарства, а також працював на об’єктах, пов’язаних із діяльністю підприємця. Зокрема, упродовж весняно-осіннього періоду його вивозили на територію агропідприємства для охорони озера та догляду за свинями.

    Умови проживання, за даними слідства, були вкрай важкими. Потерпілий мешкав у металевому контейнері без вікон, освітлення, водопостачання, опалення та санітарних умов. Узимку його переводили до господарської будівлі поблизу будинку підприємця. Приміщення опалювалося буржуйкою, однак через неналежний стан дверей тепло майже не зберігалося. Відсутність води, належного туалету та умов для приготування їжі робили проживання фактично непридатним.

    Правоохоронці стверджують, що протягом багатьох років чоловік зазнавав як психологічного, так і фізичного насильства. За неналежне, на думку роботодавця, виконання роботи його могли бити палицею, принижувати та залякувати.

    Особливо тривожними є результати медичних та психологічних експертиз. За інформацією Офісу генпрокурора, нині потерпілому 72 роки. Лікарі виявили у нього серцево-судинні захворювання, травми рук та повну відсутність зубів.

    Психологічна експертиза засвідчила, що роки ізоляції, залежності та систематичного насильства суттєво вплинули на психічний стан чоловіка. Експерти дійшли висновку, що він поступово втратив здатність чинити опір, самостійно приймати рішення та адаптуватися до життя поза умовами залежності.

    Саме це, за версією слідства, дозволяло обвинуваченому роками утримувати потерпілого під своїм контролем.

    Звільнити чоловіка вдалося лише наприкінці вересня 2025 року. Після цього його влаштували до геріатричного пансіонату, де він нині отримує необхідну медичну допомогу та догляд.

    Прокурори Яворівської окружної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт щодо 71-річного підприємця. Йому інкримінують вербування та переміщення людини з метою експлуатації, вчинені шляхом обману та використання вразливого стану потерпілого, поєднані із застосуванням насильства та погрозами його застосування.

    У разі доведення вини остаточне покарання визначатиме суд.

    Ця справа вже стала однією з найрезонансніших у сфері протидії торгівлі людьми в Україні за останні роки. Вона вкотре привернула увагу до проблеми трудової експлуатації, яка може існувати не лише за кордоном, а й усередині країни, залишаючись непомітною для оточення протягом десятиліть.

  • Суд засудив Таїсію Повалій до 12 років тюрми з конфіскацією майна

    Суд засудив Таїсію Повалій до 12 років тюрми з конфіскацією майна

    Вінницький міський суд заочно визнав винною колишню народну артистку України та екснародну депутатку від забороненої Партії регіонів Таїсію Повалій у колабораційній діяльності та підтримці російської агресії проти України. Суд призначив їй покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, а також заборонив обіймати певні посади строком на 15 років. Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

    У прокуратурі зазначили, що після подій Революція гідності Повалій залишила Україну та переїхала до Росії, де фактично стала частиною російської інформаційно-пропагандистської машини. За даними слідства, співачка не лише продовжила творчу діяльність у РФ, а й регулярно брала участь у заходах, спрямованих на підтримку війни проти України, публічно виправдовувала дії Кремля та поширювала антиукраїнські наративи через російські державні медіа.

    Правоохоронці наголошують, що після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Повалій систематично з’являлася на концертах і пропагандистських акціях, організованих на підтримку російської армії та так званої «спеціальної військової операції». Також вона брала участь у заходах, присвячених незаконній окупації українських територій, та виступала з заявами, які, за оцінкою слідства, виправдовували агресію РФ і дискредитували Україну.

    У матеріалах справи зазначено, що у 2023 році Повалій отримала російське громадянство та остаточно інтегрувалася в російський публічний простір. Вона продовжувала виступати на державних телеканалах РФ, брала участь у концертах для російських військових та неодноразово висловлювала підтримку політиці Кремля.

    Суд ухвалив конфіскувати все майно співачки на користь держави Україна. Йдеться про нерухомість у Київській області, земельні ділянки, автомобілі, зброю та інші активи. Окремим рішенням державі передано майнові права на дев’ять музичних творів артистки.

    Ще у 2024 році Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення активів Повалій у дохід держави в межах санкційного механізму. У 2025 році майнові права на її пісні були офіційно переоформлені на державу Україна. Це стало одним із перших випадків, коли держава отримала контроль над авторськими правами артиста, засудженого за підтримку агресії РФ.

    У Службі безпеки України повідомили, що ще у лютому 2024 року Повалій оголосили заочну підозру за статтями про колабораційну діяльність, виправдовування та заперечення збройної агресії Росії проти України. За даними СБУ, слідчі зібрали масштабну доказову базу, яка включала відеозаписи виступів, інтерв’ю російським медіа, участь у пропагандистських концертах та інші матеріали.

    Справу Повалій в Україні вважають однією з найрезонансніших серед діячів культури, які після початку російської агресії відкрито підтримали Кремль. До повномасштабної війни артистка тривалий час залишалася відомою фігурою українського шоу-бізнесу, мала звання народної артистки України та політичний досвід у парламенті. Однак після переїзду до Росії та публічної підтримки дій РФ її діяльність стала предметом кримінального переслідування.

    На тлі війни Україна посилила політику щодо публічних осіб, які співпрацюють із державою-агресором або беруть участь у російській пропаганді. Проти низки артистів, політиків та медійників запроваджені санкції, арештовані активи та відкриті кримінальні провадження. У владі наголошують, що такі рішення мають стати сигналом про невідворотність відповідальності за підтримку агресії проти України.

  • Суд зменшив заставу ексведучому каналів Медведчука: Назаров вийшов на свободу під 4 мільйони

    Суд зменшив заставу ексведучому каналів Медведчука: Назаров вийшов на свободу під 4 мільйони

    Києво-Святошинський районний суд зменшив заставу колишньому ведучому підсанкційних телеканалів «Наш» і NewsOne Максу Назарову (справжнє ім’я — Назар Діордіца), якого обвинувачують у виправдовуванні російської агресії проти України. Суму застави скоротили з 8,5 мільйона до 4 мільйонів гривень.

    Про це повідомила Медійна ініціатива за права людини.

    Судове засідання відбулося 26 травня. Під час слухання прокурорка зачитала обвинувальний акт, який стосується шести відео, оприлюднених у 2023–2024 роках на ютуб-каналі Назарова «Да, это так». Йдеться про інтерв’ю з проросійськими коментаторами та так званими «політекспертами», серед яких Михайло Чаплига, Дмитро Корнійчук, Фікрет Шабанов та Костянтин Бондаренко.

    За даними слідства, у цих ефірах поширювалися наративи російської пропаганди. Висновок експерта Інституту імені Бокаріуса вказує, що в матеріалах містяться ознаки виправдовування збройної агресії РФ проти України. Зокрема, у відео стверджувалося, що війна нібито є результатом домовленостей між США та Росією, а також просувалися тези про те, що «Україна не перебуває у стані війни з РФ», оскільки формально не введено відповідний юридичний режим.

    Окремі фігуранти ефірів наразі перебувають за кордоном. Як зазначалося в суді, стаття 436-2 Кримінального кодексу України про виправдовування російської агресії не передбачає процедури заочного розслідування. Водночас один із гостей програми — Дмитро Корнійчук — був затриманий і наразі перебуває під особистим зобов’язанням.

    Сам Назаров своєї провини не визнає. Він заявляє, що справа має політичний характер, а також стверджує, що після початку кримінального переслідування правоохоронці фактично змусили його припинити журналістську діяльність.

    Захист Назарова просив змінити запобіжний захід із застави на особисте зобов’язання. Адвокат Максим Тхорівський наголосив, що його підзахисний не порушував умов запобіжного заходу та регулярно з’являвся на всі судові засідання й слідчі дії.

    Інший адвокат, Сергій Руденко, звернув увагу суду на те, що Корнійчук, якому інкримінують ту саму статтю, перебуває під м’якшим запобіжним заходом.

    «За нашим підзахисним не зафіксовано жодного неприбуття як на стадії досудового слідства, так і під час судового розгляду. Вважаємо, що відпала потреба у такому великому розмірі застави», — заявив Руденко.

    Прокурорка, своєю чергою, наполягала на продовженні обов’язків, покладених на Назарова, вважаючи, що саме застава гарантує його належну процесуальну поведінку.

    У результаті суд частково задовольнив клопотання сторони захисту та зменшив суму застави до 4 мільйонів гривень, залишивши чинними всі раніше визначені обмеження.

    Згідно з рішенням суду, Назаров зобов’язаний:

    — не залишати межі Києва та Київської області без дозволу суду;
    — прибувати за першою вимогою;
    — повідомляти про зміну місця проживання;
    — здати закордонний паспорт;
    — утримуватися від спілкування зі свідками у справі.

    Наступне засідання призначене на 19 червня.

    Нагадаємо, СБУ оголосила Назарову підозру ще 18 січня 2025 року. Через кілька днів Солом’янський районний суд Києва взяв його під варту на 60 діб із можливістю внесення застави у 12 мільйонів гривень. Пізніше суму застави зменшили до 8,5 мільйона.

    За версією слідства, після початку повномасштабного вторгнення Росії ексведучий телеканалів Медведчука створив власний ютуб-канал, де продовжив поширювати проросійські меседжі та запрошував гостей, частина яких нині перебуває в Росії.

    Правоохоронці вважають, що під час трансляцій виправдовувалися російські воєнні злочини та ракетні удари по цивільній інфраструктурі України.

    У квітні 2026 року Назаров вийшов із СІЗО після внесення застави у понад 8,4 мільйона гривень.

    Водночас його адвокати наполягають, що сам Назаров нібито не виправдовував агресію РФ особисто, а лише надавав платформу для інтерв’ю.

    Раніше ютуб-канал «Да это так» був заблокований на території України. У серпні 2024 року він припинив оновлюватися, однак сам Назаров згодом заявляв про намір запустити новий медійний проєкт.

  • Байден подав до суду на Мінʼюст США через 70 годин аудіозаписів із приватних інтерв’ю

    Байден подав до суду на Мінʼюст США через 70 годин аудіозаписів із приватних інтерв’ю

    Колишній президент США Джо Байден подав позов проти Міністерства юстиції США, намагаючись заблокувати публікацію аудіозаписів своїх автобіографічних інтерв’ю, які стали частиною розслідування щодо зберігання секретних документів.

    Про це повідомляє CBS News.

    Йдеться про приблизно 70 годин аудіофайлів та стенограм розмов Байдена з письменником Марком Звонітцером, записаних у 2016–2017 роках під час роботи над автобіографічними матеріалами.

    Саме ці записи пізніше використав спеціальний прокурор Роберт Гер у межах розслідування щодо неналежного зберігання секретних документів після завершення віцепрезидентства Байдена.

    Позов було подано 26 травня. Байден та його адвокати вимагають заборонити оприлюднення записів, стверджуючи, що вони не підпадають під дію американського Закону про свободу інформації.

    Юристи експрезидента наголошують, що інтерв’ю мають приватний характер і містять особисті розмови, які не стосуються виконання державних функцій.

    У позові також зазначено, що Байден ще у 2024 році заявляв про свої права власності на ці матеріали, коли республіканці у Палаті представників намагалися отримати доступ до записів.

    Скандал навколо аудіофайлів виник після публікації звіту спецпрокурора Роберта Гера, який розслідував виявлення секретних документів у приватному офісі Байдена та його будинку в Делавері.

    Хоча прокурор не рекомендував висувати кримінальні обвинувачення проти Байдена, звіт спричинив гучний політичний резонанс через формулювання про нібито «погану пам’ять» президента.

    У документі зазначалося, що під час допитів Байден не завжди міг пригадати точні дати або окремі події зі свого життя та політичної кар’єри.

    Після цього республіканці почали вимагати повного оприлюднення аудіозаписів, стверджуючи, що американці мають право почути реальний стан Байдена під час розмов зі слідчими.

    Демократи та адвокати експрезидента у відповідь заявили, що йдеться про спробу політичного тиску та використання приватних матеріалів для дискредитації Байдена.

    За інформацією CBS News, Міністерство юстиції поки офіційно не прокоментувало новий позов.

    Справу можуть розглядати одразу в кількох юридичних площинах — як у контексті доступу до державної інформації, так і щодо авторських та майнових прав на записи.

    Юридичні експерти зазначають, що рішення суду може створити важливий прецедент для майбутніх президентських розслідувань і визначити межі між суспільним інтересом та правом на приватність колишніх глав держави.

    Ситуація також має політичний підтекст на тлі майбутніх виборчих кампаній у США та посилення боротьби між демократами й республіканцями.

    Республіканська партія вже тривалий час використовує тему віку та стану здоров’я Байдена як один із головних аргументів у політичній боротьбі.

    Водночас сам Байден раніше неодноразово заявляв, що розслідування щодо документів не довело жодного умисного порушення з його боку.

  • ВАКС закрив “залізничну справу” Дубневича через строки розслідування

    ВАКС закрив “залізничну справу” Дубневича через строки розслідування

    Вищий антикорупційний суд України ВАКС ухвалив рішення про закриття кримінального провадження у так званій “залізничній справі”, в якій фігурує народний депутат Ярослав Дубневич. Підставою для закриття стало завершення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру, що унеможливило подальший розгляд справи по суті в межах чинного кримінального процесуального законодавства.

    Відповідно до ухвали суду, клопотання сторони захисту було задоволене, а провадження закрито на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України. У рішенні зазначається, що строки досудового розслідування були вичерпані після офіційного повідомлення особам про підозру, що є процесуальною підставою для припинення кримінального провадження без ухвалення вироку.

    У цій справі обвинувачення висувалися одразу вісьмом фігурантам, серед яких, окрім Ярослава Дубневича, були також колишній перший заступник начальника філії “Центр забезпечення виробництва” АТ Укрзалізниця, керівники підконтрольних підприємств та посадові особи приватних структур. Слідство вважало, що вони діяли у змові та організували схему закупівель через систему публічних торгів, яка стосувалася постачання стрілочних переводів, запасних частин і комплектуючих для залізничної інфраструктури.

    За версією обвинувачення, схема полягала у штучному формуванні умов тендерів, що дозволяло залучати заздалегідь визначених постачальників та забезпечувати їм перемогу в закупівлях. Унаслідок цього, як стверджували правоохоронні органи, державне підприємство зазнало значних фінансових збитків, які оцінювалися у десятки мільйонів гривень. Саме тому справа отримала неофіційну назву “залізнична”, оскільки була пов’язана з інфраструктурними закупівлями для залізниці.

    САП ще у 2022 році скерувала обвинувальний акт до суду, а справа розглядалася в судовій системі не один рік. У процесі її розгляду неодноразово змінювалися процесуальні рішення. Як зазначають у громадській організації Transparency International Ukraine, провадження вже закривалося раніше з аналогічних підстав, однак згодом Апеляційна палата ВАКС скасовувала це рішення та повертала справу на новий розгляд, що знову відновлювало судовий процес.

    Нинішнє рішення ВАКС може бути оскаржене протягом семи днів з моменту його оголошення. Водночас воно фактично ставить крапку в можливості розгляду справи по суті, оскільки закриття провадження через сплив строків досудового розслідування не передбачає винесення обвинувального вироку або подальшого дослідження доказів у суді.

    Окремо варто зазначити, що за даними слідства, загальні збитки у справі могли перевищувати 90 мільйонів гривень, що стосувалося закупівель для потреб Укрзалізниця. Сам Ярослав Дубневич заперечував звинувачення, а його захист наполягав на порушеннях у процедурі розслідування та недотриманні процесуальних строків, що зрештою і стало ключовим аргументом для закриття провадження.

    Таким чином, одна з найгучніших антикорупційних справ, пов’язаних із закупівлями в транспортній сфері, була закрита не через виправдання або розгляд доказів по суті, а через процесуальні строки, що викликало нову хвилю дискусій у юридичному та антикорупційному середовищі щодо ефективності розслідувань і судових процедур у подібних справах.

  • Казахстан відмовився виконувати рішення щодо $1,4 млрд для “Нафтогазу”

    Казахстан відмовився виконувати рішення щодо $1,4 млрд для “Нафтогазу”

  • Апеляційний суд залишив без змін запобіжний захід для Андрія Єрмака

    Апеляційний суд залишив без змін запобіжний захід для Андрія Єрмака

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін запобіжний захід для колишнього керівника Офісу президента Андрій Єрмак у межах кримінального провадження щодо ймовірної легалізації значних сум коштів, які, за версією слідства, можуть бути пов’язані з масштабним елітним будівельним проєктом у Київській області.

    Відповідне рішення ухвалено за результатами розгляду апеляційної скарги сторони захисту, яка просила змінити або пом’якшити запобіжний захід. Однак апеляційна інстанція не виявила підстав для скасування рішення суду першої інстанції, залишивши його чинним без змін.

    Йдеться про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 140 мільйонів гривень. Таким чином, попереднє рішення ВАКС залишається в силі.

    Розгляд апеляції відбувався у відкритому судовому засіданні, трансляція з якого велася онлайн. Під час слухання фігурант справи спілкувався з журналістами та відповідав на запитання щодо перебігу розслідування, контактів із іншими особами, які згадуються в матеріалах провадження, та власної позиції щодо справи.

    Зокрема, Андрій Єрмак підтвердив знайомство з бізнесменом Тимуром Міндічем, чиє ім’я фігурує у матеріалах слідства та журналістських розслідуваннях. Водночас він утримався від прямої відповіді щодо можливих контактів після 11 травня — дати, коли йому було оголошено підозру.

    Коментуючи ситуацію, він наголосив, що розглядає власну справу як показову з точки зору функціонування судової системи та принципу рівності всіх перед законом. За його словами, процес має продемонструвати роботу правосуддя незалежно від статусу учасників провадження.

    Також Андрій Єрмак заявив:

    “Президент – Верховний головнокомандувач. Я думаю, що в нього набагато більше є справ. І я думаю, що головне, що забезпечує президент – це він гарант Конституції, і ви бачите, що правосуддя працює. І я сказав ще на початку процесу… моя справа дуже показова. Всі рівні перед законом. І для мене дуже важливо саме через правосуддя, саме через наше законодавство відстоювати свої права”.

    Після оголошення рішення апеляційного суду він повідомив, що продовжить ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та надалі планує захищати свою позицію у правовому полі. Окремо зазначив, що за відсутності процесуальних обмежень має намір періодично відвідувати фронт та підтримувати українських військових.

    Також він заявив про намір продовжувати адвокатську діяльність.

    За даними слідства, кримінальне провадження стосується ймовірної легалізації близько 460 мільйонів гривень, які могли бути пов’язані з реалізацією елітного житлового будівництва в Київській області. Правоохоронні органи перевіряють рух коштів, структуру власності компаній та можливі фінансові операції між пов’язаними структурами.

    Раніше, 14 травня, ВАКС обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави. Після внесення визначеної судом суми 18 травня Андрій Єрмак залишив слідчий ізолятор.

    Наразі у справі тривають слідчі дії та аналіз фінансових документів. Сторона обвинувачення заявляє про необхідність подальшого встановлення обставин походження коштів і можливих схем їхнього руху.

    Водночас справа викликала значний суспільний резонанс через статус фігуранта, його колишню посаду та політичний контекст розслідування. Журналісти та громадськість продовжують стежити за перебігом судового процесу та подальшими рішеннями суду.