Golovnitemu.com

Позначка: світова безпека

  • Уся увага до Евіана: Трамп готується до контакту із Зеленським на саміті G7

    Уся увага до Евіана: Трамп готується до контакту із Зеленським на саміті G7

    Президент США Дональд Трамп уже 16 червня візьме участь у спеціальній сесії саміту G7 за участю президента України Володимира Зеленського. Попри те, що офіційно окремі двосторонні переговори між лідерами наразі не підтверджені, сама їхня присутність на одному майданчику викликає значний інтерес міжнародної спільноти, адже питання України стане одним із центральних на зустрічі лідерів провідних демократій світу.

    За інформацією західних ЗМІ з посиланням на високопоставлених представників адміністрації США, Дональд Трамп візьме участь у спеціальному засіданні, присвяченому Україні, де буде присутній і Володимир Зеленський. Водночас джерела зазначають, що графіки обох лідерів ще уточнюються, тому не виключено, що окремі контакти можуть відбутися без попереднього анонсу.

    Саміт G7 цього року проходить у французькому Евіані. До Франції прибудуть лідери США, Канади, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії та Японії, а також керівництво Європейського Союзу та запрошені партнери. Україна традиційно залишається одним із головних питань порядку денного через триваючу війну та необхідність координації подальшої міжнародної підтримки.

    Президент Франції Еммануель Макрон, який прийматиме саміт, раніше наголошував, що підтримка України залишається пріоритетом для європейських союзників. Париж розраховує використати зустріч для вироблення спільної позиції щодо подальших санкцій проти Росії, військової допомоги Києву та майбутніх безпекових гарантій.

    Очікується, що під час засідань Володимир Зеленський вкотре порушить питання зміцнення української протиповітряної оборони, постачання додаткових озброєнь, фінансування оборонних потреб та посилення санкційного тиску на Кремль. Українська влада також розраховує отримати підтвердження довгострокової підтримки з боку партнерів на тлі продовження російської агресії.

    Особливу увагу привертає участь Дональда Трампа. Після повернення до Білого дому американський президент неодноразово робив суперечливі заяви щодо війни в Україні. З одного боку, він заявляє про необхідність швидкого завершення війни та проведення переговорів, а з іншого — продовжує наголошувати на важливості захисту американських інтересів і підтримки союзників.

    Нещодавно Трамп фактично відмовився від своїх передвиборчих заяв про можливість швидкого завершення війни, зазначивши, що ніколи не давав абсолютних гарантій щодо такого сценарію. Водночас він продовжує критикувати політику свого попередника Джо Байдена та переконувати виборців, що саме його адміністрація здатна забезпечити більш ефективний підхід до міжнародної безпеки.

    Аналітики вважають, що навіть коротка особиста розмова між Зеленським і Трампом могла б мати важливе значення для подальших відносин між Києвом і Вашингтоном. Після низки неоднозначних заяв американського президента Україна зацікавлена в отриманні чітких сигналів щодо подальшої військової та фінансової підтримки.

    Крім українського питання, Дональд Трамп планує провести низку двосторонніх переговорів із лідерами інших держав. Зокрема, заплановані зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном, представниками Катару, Об’єднаних Арабських Еміратів, Єгипту та Індії. Також американський президент відвідає урочисті заходи з нагоди 250-річчя незалежності США, які проходитимуть у Версалі.

    На тлі триваючої війни в Україні та складної міжнародної ситуації саміт G7 може стати одним із найважливіших дипломатичних майданчиків року. Саме тут союзники спробують узгодити подальші кроки щодо підтримки Києва, а також виробити спільну стратегію реагування на нові глобальні виклики.

    Для України участь Зеленського в роботі саміту є можливістю вкотре нагадати світовим лідерам про необхідність продовження допомоги та посилення тиску на Росію. А будь-які контакти між президентами України та США можуть стати однією з головних політичних подій найближчих днів і вплинути на подальший розвиток міжнародної підтримки української держави.

  • Пентагон готує “Операцію Кувалда”

    Пентагон готує “Операцію Кувалда”

    У Сполучених Штатах обговорюють можливий початок нового етапу війни з Іраном. Пентагон розглядає варіант офіційного перейменування чинної військової кампанії США проти Тегерана на “Операцію Кувалда” (Operation Sledgehammer), якщо нинішній режим припинення вогню буде остаточно зірваний, а президент Дональд Трамп ухвалить рішення про відновлення масштабних бойових дій. Про це повідомляє NBC News із посиланням на кількох американських посадовців, обізнаних із внутрішніми дискусіями у Білому домі та Міністерстві оборони США.

    За інформацією телеканалу, нова назва має не лише символічне або пропагандистське значення. В адміністрації Трампа та Пентагоні її розглядають як важливий юридичний механізм, який може дозволити Вашингтону фактично “обнулити” часові обмеження на ведення війни без формального дозволу Конгресу США.

    Йдеться про Резолюцію про військові повноваження 1973 року (War Powers Resolution), ухвалену після війни у В’єтнамі. Закон обмежує право президента США проводити бойові дії без погодження Конгресу терміном до 60 днів. Після завершення цього періоду глава держави зобов’язаний або припинити операцію, або отримати офіційний дозвіл законодавців.

    Як зазначає NBC News, бойові дії в межах нинішньої кампанії “Epic Fury” (“Епічна лють”) тривали приблизно 40 днів. Операцію було фактично призупинено на початку квітня після досягнення тимчасового припинення вогню та старту дипломатичних переговорів між США та Іраном. Саме ця пауза тепер може стати ключовим аргументом для адміністрації Трампа у разі запуску “Операції Кувалда”.

    Американські посадовці пояснюють, що формальне перейменування кампанії дозволить Білому дому стверджувати, ніби йдеться вже не про продовження старої війни, а про абсолютно нову військову операцію. Це, своєю чергою, фактично дасть президенту ще один 60-денний період для ведення бойових дій без схвалення Конгресу.

    Такий підхід уже викликав серйозні дискусії у Вашингтоні. Частина юристів та політичних експертів вважає, що адміністрація Трампа може використати зміну назви операції як спосіб обійти конституційний контроль Конгресу над рішеннями про війну.

    NBC News зазначає, що в самому Білому домі поки не ухвалили остаточного рішення щодо відновлення масштабних ударів по Ірану. Попри це, військове командування активно готується до можливого нового етапу конфлікту.

    На тлі формального перемир’я ситуація між США та Іраном залишається надзвичайно напруженою. За словами американських посадовців, сторони продовжують обмінюватися локальними ударами, а американські сили зберігають жорсткий контроль над Ормузькою протокою — одним із найважливіших енергетичних маршрутів світу.

    Саме Ормузька протока нині стала одним із центральних елементів конфлікту. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого газу. Будь-яке масштабне блокування судноплавства в цьому районі може спричинити різкий стрибок цін на нафту, дестабілізацію світових ринків та глобальну економічну кризу.

    Американські чиновники пояснюють, що нинішня морська блокада дозволяє Вашингтону зберігати потужний тиск на Тегеран без негайного переходу до повномасштабної війни.

    “Блокада дає простір для прийняття рішень без проведення великих бойових операцій і не наражаючи багатьох людей на ризик”, — заявив один із посадовців NBC News.

    Водночас джерела телеканалу визнають, що Дональд Трамп дедалі скептичніше оцінює перспективи дипломатичного врегулювання конфлікту. У Білому домі вважають, що Іран навмисно затягує переговори та намагається виграти час для збереження частини своїх військових можливостей.

    За даними NBC News, саме через це у Пентагоні вже готують сценарії швидкого відновлення масштабної кампанії авіаударів по іранських об’єктах.

    Американська військова присутність у регіоні зараз є значно масштабнішою, ніж на початку “Операції Епічна лють” у лютому. Міністр оборони США Піт Гегсет раніше підтвердив, що Сполучені Штати перекинули до Близького Сходу додаткову авіаносну ударну групу, а також здійснили ротацію та переозброєння частини сил, які брали участь у попередніх етапах конфлікту.

    За словами американських чиновників, Пентагон суттєво посилив систему протиповітряної оборони, морське угруповання та авіаційну компоненту в регіоні. Також США збільшили кількість розвідувальних місій та патрулювання в районі Перської затоки.

    NBC News наголошує, що нове нарощування сил має подвійне значення. З одного боку, це спроба тиску на Іран під час переговорів, а з іншого — підготовка до потенційної масштабної кампанії у разі провалу дипломатії.

    Окремим фактором, який впливає на рішення Трампа, є міжнародна дипломатія. Минулого місяця представник Білого дому повідомив NBC News, що на позицію президента США впливає його майбутня поїздка до Китаю, яка розпочинається 12 травня.

    У Вашингтоні побоюються, що новий масштабний конфлікт із Іраном напередодні переговорів із Пекіном може різко загострити міжнародну ситуацію, спровокувати нову хвилю економічної нестабільності та негативно вплинути на глобальні енергетичні ринки.

    На цьому тлі переговори між США та Іраном продовжуються, однак залишаються надзвичайно складними. 10 травня Тегеран через посередника передав Вашингтону свою останню пропозицію щодо припинення війни.

    Деталі документа офіційно не оприлюднювалися, однак американські ЗМІ повідомляють, що Іран наполягає на частковому збереженні ядерної програми, поступовому послабленні санкцій та гарантіях безпеки для режиму.

    Дональд Трамп майже одразу жорстко відреагував на іранський план. У своїй соцмережі Truth Social президент США написав великими літерами, що запропонований Іраном варіант є “АБСОЛЮТНО НЕПРИЙНЯТНИМ!”.

    У Білому домі вважають, що Тегеран намагається зберегти ключові елементи своєї ядерної інфраструктури та виграти час для подальшого розвитку військових програм.

    На тлі цих подій міжнародна спільнота дедалі більше побоюється нового масштабного конфлікту на Близькому Сході. Аналітики попереджають, що пряме відновлення повномасштабної війни між США та Іраном може втягнути у протистояння союзників обох сторін, включно з регіональними угрупованнями та сусідніми державами.

    Особливе занепокоєння викликає ризик атак на нафтову інфраструктуру, порти та морські маршрути у Перській затоці. Експерти зазначають, що навіть короткочасне блокування Ормузької протоки може мати катастрофічні наслідки для світової економіки, оскільки через цей маршрут проходить значна частина глобального нафтового експорту.

    Крім того, нова війна може суттєво вплинути на внутрішньополітичну ситуацію у США. У Конгресі вже лунають заяви про необхідність жорсткішого контролю над військовими рішеннями Білого дому, особливо якщо адміністрація спробує використати перейменування операції для обходу законодавчих обмежень.

    Попри це, у Пентагоні, за даними NBC News, продовжують активно опрацьовувати сценарії “Операції Кувалда”, розглядаючи її як можливий наступний етап американської кампанії проти Ірану.

  • “Погана угода” з Іраном: в Ізраїлі занепокоєні новою стратегією Трампа

    “Погана угода” з Іраном: в Ізраїлі занепокоєні новою стратегією Трампа

    В Ізраїлі дедалі сильніше зростає тривога через можливу нову угоду між США та Іраном, яку адміністрація президента Дональда Трампа може укласти вже найближчим часом. У Єрусалимі побоюються, що Білий дім погодиться на компроміс із Тегераном ще до того, як буде досягнуто головних військових і стратегічних цілей, які США та Ізраїль декларували на початку конфлікту. Про це повідомляє CNN із посиланням на кілька високопоставлених ізраїльських джерел та чиновників, знайомих із перебігом закритих переговорів.

    За словами співрозмовників телеканалу, ізраїльська влада стурбована тим, що Вашингтон може погодитися на “неповну” або “погану” угоду, яка дозволить Ірану зберегти частину своєї ядерної інфраструктури, а також уникнути обмежень щодо балістичних ракет та діяльності регіональних проксі-угруповань. В Ізраїлі вважають, що такий сценарій фактично означатиме замороження конфлікту без реального усунення загроз, які й призвели до війни.

    “Головне занепокоєння полягає в тому, що Трамп втомиться від переговорів і укладе угоду — будь-яку угоду — пішовши на поступки в останню мить”, — заявило одне з ізраїльських джерел CNN.

    За інформацією телеканалу, ізраїльські чиновники не приховують розчарування тим, як за останні тижні змінилися пріоритети американської адміністрації. Якщо на початку конфлікту США публічно заявляли про необхідність повної ліквідації іранської ядерної програми, знищення ракетного потенціалу та припинення підтримки Тегераном збройних угруповань на Близькому Сході, то нині переговори дедалі більше концентруються виключно навколо високозбагаченого урану та безпеки судноплавства через Ормузьку протоку.

    У Єрусалимі вважають, що звуження цілей може стати стратегічною помилкою, яка лише дасть Ірану час для відновлення власних можливостей. Ізраїльські джерела побоюються, що часткове послаблення санкцій у межах нової домовленості дозволить іранському режиму стабілізувати економіку, отримати нові фінансові ресурси та продовжити підтримку союзних угруповань у регіоні.

    Йдеться насамперед про “Хезболлу” в Лівані, палестинський ХАМАС у секторі Гази, шиїтські формування в Іраку та проіранські сили в Сирії й Ємені. Саме ці структури Ізраїль вважає одним із головних інструментів впливу Тегерана на Близькому Сході.

    CNN зазначає, що нинішня ситуація демонструє помітну зміну риторики як у Вашингтоні, так і в Єрусалимі. На початку війни Дональд Трамп заявляв, що США прагнуть повністю позбавити Іран можливості створити ядерну зброю, ліквідувати його ракетний потенціал і припинити підтримку регіональних проксі-сил. Ці заяви супроводжувалися жорсткою військовою риторикою та попередженнями про “безпрецедентні наслідки” для Тегерана.

    Однак уже через приблизно десять тижнів після початку ескалації дипломатичний порядок денний помітно змінився. Основною темою переговорів тепер є контроль над запасами високозбагаченого урану та питання відкриття Ормузької протоки — стратегічного маршруту, через який проходить значна частина світового експорту нафти.

    Через Ормузьку протоку щодня транспортуються мільйони барелів нафти та скрапленого газу. Будь-яка дестабілізація в цьому районі може призвести до різкого стрибка світових цін на енергоносії та масштабних потрясінь на глобальних ринках. Саме тому Вашингтон, за даними CNN, дедалі більше концентрується на гарантіях стабільного судноплавства та недопущенні перекриття морського шляху.

    При цьому ізраїльські чиновники побоюються, що ширші безпекові питання поступово відходять на другий план. Одне з джерел CNN повідомило, що Ізраїль уже фактично усвідомлює: питання балістичних ракет і діяльності проксі-сил “ймовірно, зняті з порядку денного”, оскільки вони не згадуються у попередніх дипломатичних проєктах домовленостей.

    На цьому тлі особливу увагу привернула зміна публічної риторики прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу. Ще в лютому, напередодні війни, він озвучував п’ять обов’язкових умов для будь-якої угоди з Іраном. Серед них були:
    повне вивезення всього збагаченого урану з території Ірану, демонтаж потужностей для його збагачення, повне врегулювання програми балістичних ракет, ліквідація мережі регіональних проксі та жорсткий міжнародний контроль над іранською ядерною діяльністю.

    Проте минулого тижня Нетаньягу фактично звів перелік вимог до одного ключового пункту — усунення запасів збагаченого урану та демонтажу інфраструктури зі збагачення.

    “Найважливішою метою є вивезення збагаченого матеріалу з Ірану — всього збагаченого матеріалу — і демонтаж іранських потужностей зі збагачення”, — заявив ізраїльський прем’єр у відеозверненні перед засіданням Кабінету безпеки.

    Водночас він уже не згадував ані балістичні ракети, ані підтримку таких угруповань, як “Хезболла” чи ХАМАС. Це викликало додаткові дискусії серед ізраїльських політиків, експертів і військових аналітиків щодо того, наскільки реалістичними залишаються початкові цілі війни.

    За інформацією CNN, в ізраїльських урядових колах існує серйозне побоювання, що адміністрація Трампа прагне швидкого дипломатичного результату, який можна буде подати як завершення кризи, навіть якщо ключові проблеми залишаться невирішеними.

    “Існує реальне занепокоєння, що Трамп укладе погану угоду. Ізраїль намагається вплинути на неї настільки, наскільки це можливо”, — заявив один із ізраїльських чиновників.

    Інший співрозмовник CNN визнав, що частина ізраїльського керівництва навіть розглядає можливий провал переговорів як більш прийнятний варіант, ніж компроміс із Тегераном.

    “Ми будемо раді, якщо угоди не буде, ми будемо раді, якщо блокада Ормузької протоки триватиме, і ми будемо раді, якщо Іран отримає ще кілька ударів”, — сказав посадовець.

    Водночас він наголосив, що остаточне рішення залишається за президентом США Дональдом Трампом, а Ізраїль наразі може лише намагатися впливати на переговорний процес дипломатичними каналами.

    CNN також повідомляє, що ізраїльські спецслужби та військове керівництво не виключають нової ескалації конфлікту. За словами джерел телеканалу, якщо Іран продовжить затягувати переговори або спробує виграти час для відновлення своїх програм, США та Ізраїль можуть повернутися до силового сценарію.

    На тлі переговорів ситуація на Близькому Сході залишається вкрай напруженою. Регіональні союзники Ірану продовжують демонструвати готовність до подальшого протистояння, а міжнародна спільнота уважно стежить за розвитком подій через ризик масштабної дестабілізації всього регіону.

    Експерти наголошують, що будь-яка нова домовленість між США та Іраном може мати далекосяжні наслідки не лише для безпеки Близького Сходу, а й для світової економіки, ринку енергоносіїв та глобальної системи міжнародної безпеки.

  • Трамп різко розкритикував Папу Лева XIV через позицію щодо війни з Іраном — Медіа

    Трамп різко розкритикував Папу Лева XIV через позицію щодо війни з Іраном — Медіа

    Президент США Дональд Трамп виступив із різкою критикою на адресу Папи Римського Лева XIV, заявивши, що понтифік «некомпетентний у зовнішній політиці» та робить неприйнятні оцінки щодо міжнародних конфліктів, зокрема ситуації навколо Ірану. Про це повідомляють CNN та низка міжнародних медіа.

    Під час спілкування з журналістами на об’єднаній базі Ендрюс Трамп заявив, що не погоджується з позицією Папи щодо питань ядерної зброї та підходів до врегулювання конфліктів на Близькому Сході. Він наголосив, що США не можуть дозволити Ірану отримати ядерну зброю, оскільки це, за його словами, становитиме загрозу глобальній безпеці. Окремо він заявив, що «не є шанувальником Папи Лева», різко критикуючи його публічні та непрямі висловлювання щодо зовнішньої політики Вашингтона.

    Паралельно Трамп опублікував серію заяв у соціальній мережі Truth Social, де назвав Папу «слабким у питаннях злочинності» та «жахливим у зовнішній політиці». За його словами, він не підтримує будь-які позиції, які можуть трактуватися як толерантність до ядерних амбіцій Ірану або критика американських військових чи політичних рішень.

    Окремо президент США також заявив, що не хоче бачити релігійного лідера, який критикує Сполучені Штати або їхню зовнішню політику, підкресливши, що вважає такі коментарі недоречними для глави католицької церкви.

    У повідомленнях міжнародних ЗМІ також зазначається, що ця заява стала продовженням більш широкої політичної риторики Трампа щодо Ірану, який залишається одним із ключових геополітичних суперників США. Питання іранської ядерної програми протягом багатьох років є однією з центральних тем у відносинах між Вашингтоном та Тегераном, і періодично стає предметом жорстких заяв американських політиків.

    Водночас у медіа звертають увагу на те, що Ватикан традиційно займає позицію морального посередника у міжнародних конфліктах і рідко вступає у пряму політичну полеміку зі світовими лідерами. Папа Римський зазвичай закликає до діалогу, деескалації та дипломатичного вирішення криз, особливо у питаннях воєн і гуманітарних катастроф.

    За даними журналістських повідомлень, Папа Лев XIV у попередніх заявах наголошував на необхідності зменшення насильства у глобальних конфліктах та підтримці мирних переговорів, зокрема щодо ситуації на Близькому Сході. Також зазначалося, що він нібито контактував із низкою міжнародних лідерів, закликаючи до стриманості та пошуку політичних рішень, хоча деталі таких розмов офіційно не розкривалися.

    Аналітики звертають увагу, що подібні публічні конфлікти між політичними та релігійними лідерами не є типовими для сучасної дипломатії та можуть впливати на міжнародний інформаційний фон навколо питань безпеки на Близькому Сході. Особливо це стосується теми іранської ядерної програми, яка залишається одним із найбільш чутливих елементів глобальної політики.

    Водночас варто зазначити, що інформація про «Папу Лева XIV» викликає питання щодо точності, оскільки в різних відкритих джерелах наразі відсутні підтверджені дані про понтифіка з таким іменем у сучасний період. Офіційний Ватикан зазвичай оперативно підтверджує або спростовує подібні публічні заяви, однак на момент поширення повідомлень детальних офіційних коментарів щодо інциденту не оприлюднювалося.

    Таким чином, ситуація навколо заяв Дональда Трампа та реакції Ватикану (або її відсутності) залишається предметом уваги міжнародних медіа та експертів, які стежать за розвитком політичної риторики навколо Ірану, США та ролі релігійних інституцій у глобальних конфліктах.