Позначка: технологічні компанії

  • Європейські гранти без типових помилок: для українських стартапів створили гайд

    Європейські гранти без типових помилок: для українських стартапів створили гайд

    Український фонд стартапів презентував Guide to Grants — практичний посібник, який має допомогти українським технологічним компаніям правильно готувати заявки на європейські гранти та не втрачати шанси на фінансування через типові помилки.

    Гайд представили під час IT Arena 2026 у межах сайд-івенту WIN2EDIH. Його уклала керівниця відділу партнерства та міжнародної співпраці Українського фонду стартапів Олена Ворошилова.

    Одне з головних правил — не намагатися штучно підлаштувати свій бізнес під конкретний грант. Спершу команді радять перевірити, чи відповідають її проєкт, цілі та заплановані результати вимогам програми. Навіть якщо назва конкурсу виглядає ідеальною, це ще не означає, що проєкт відповідає всім критеріям.

    Наступний крок — перетворити ідею на зрозумілу концепцію. Для цього потрібно чітко сформулювати проблему, запропоноване рішення та цілі, визначити KPI, попередній бюджет, строки реалізації й партнерів, яких необхідно залучити.

    Особливу увагу радять приділяти логіці самої заявки. Експерт має легко простежити ланцюжок: проблема → рішення → конкретні дії → вимірюваний результат. Команда також повинна виглядати переконливо: кожен учасник чи партнер має виконувати зрозумілу роль і мати відповідний досвід.

    Ще одна поширена помилка — формувати бюджет виходячи з максимально доступної суми гранту. Натомість Український фонд стартапів радить рахувати реальну вартість робіт, ресурси, навантаження на команду та розподіл обов’язків. Тобто спочатку має бути обґрунтований план, а вже потім — сума фінансування.

    Сам WIN2EDIH є Європейським цифровим інноваційним хабом, який працює з українськими малими й середніми підприємствами, стартапами та державними установами і допомагає їм із цифровими рішеннями та розвитком.

    Для українських технологічних компаній тема залучення фінансування залишається особливо актуальною. Лише в межах Startup Competition 2026 на IT Arena інвестори заявляли про готовність вкласти в українські проєкти понад $12,5 млн, а грантовий призовий фонд конкурсу становив $60 тис.

    У Мінцифри наголошують, що новий Guide to Grants має не просто зібрати перелік можливостей, а допомогти стартапам підходити до грантових конкурсів системно — від вибору програми до бюджету й формування команди.

  • Франція відкрила кримінальну справу проти Маска та X

    Франція відкрила кримінальну справу проти Маска та X

    Французька прокуратура офіційно перевела розслідування щодо американського мільярдера Ілона Маска та соціальної мережі X у формат кримінальної справи. Про це повідомляє CNBC із посиланням на прокуратуру Парижа. Слідство стосується можливих маніпуляцій алгоритмами платформи для впливу на політичні процеси у Франції, поширення діпфейків, недостатньої модерації незаконного контенту, а також діяльності пов’язаних зі штучним інтелектом сервісів xAI та Grok.

    Розслідування стартувало ще у 2025 році після звернення депутата Національних зборів Франції Еріка Ботореля. Французький парламентар заявив про необхідність перевірити, чи не використовувалися алгоритми X для маніпуляцій громадською думкою, посилення політичної поляризації та просування дезінформації у Франції. Йдеться, зокрема, про механізми рекомендацій контенту, які визначають, які повідомлення користувачі бачать найчастіше.

    У прокуратурі Парижа зазначають, що кримінальне провадження охоплює одразу кілька напрямків. Французькі слідчі перевіряють, чи могли X та компанія xAI свідомо дозволяти створення та поширення незаконного або небезпечного контенту через власні інструменти штучного інтелекту. Серед матеріалів, які згадуються у справі, — контент із запереченням Голокосту, сексуалізовані діпфейки без згоди людей, а також згенеровані штучним інтелектом зображення, пов’язані із сексуальним насильством над дітьми.

    Окремий блок розслідування стосується політичного впливу через соціальну мережу. Французька влада аналізує, чи могли алгоритми X штучно просувати певні політичні наративи або впливати на громадські дискусії у Франції під час важливих політичних подій. У Європі вже кілька років зростає занепокоєння щодо ролі великих цифрових платформ у формуванні суспільної думки, особливо після скандалів із втручанням у вибори, дезінформаційними кампаніями та використанням штучного інтелекту для створення фальшивих відео й фото.

    За інформацією прокуратури, у справі офіційно фігурують Ілон Маск та колишня генеральна директорка X Лінда Яккаріно. Французькі слідчі викликали їх на допит 20 квітня, однак жоден із них не прибув. Після цього справа отримала новий статус і була переведена у формат кримінального провадження.

    Сам Маск уже неодноразово публічно критикував французьке розслідування. У лютому він назвав дії французької влади «політично мотивованою атакою» після обшуків у паризькому офісі X. Бізнесмен також заявляв, що європейські регулятори намагаються встановити надмірний контроль над цифровими платформами та обмежити свободу слова.

    Ситуація навколо X стала частиною ширшого конфлікту між Європейським Союзом і великими американськими технологічними компаніями. Після набуття чинності європейського закону Digital Services Act у ЄС суттєво посилили вимоги до онлайн-платформ щодо боротьби з дезінформацією, мовою ненависті, незаконним контентом та маніпуляціями алгоритмами.

    Європейські регулятори дедалі активніше вимагають від технологічних компаній прозорості у роботі алгоритмів рекомендацій та систем штучного інтелекту. Соцмережі повинні пояснювати, як саме формуються стрічки новин, чому певний контент стає вірусним і які механізми використовуються для модерації небезпечних матеріалів.

    Після того як Ілон Маск придбав Twitter у 2022 році та перейменував платформу на X, компанія неодноразово опинялася у центрі міжнародної критики. Після масштабного скорочення команд модерації контенту низка дослідницьких організацій і урядових структур повідомляли про збільшення кількості фейкових новин, антисемітського контенту, мови ненависті та дезінформації на платформі.

    Додаткову увагу регуляторів привернув розвиток штучного інтелекту xAI та інтеграція чат-бота Grok у платформу X. Критики заявляли, що такі системи можуть використовуватися для масового створення діпфейків, політичної пропаганди або інших маніпулятивних матеріалів. Особливо гостро це питання постало після стрімкого поширення генеративного ШІ у 2024–2026 роках.

    Окремі розслідування щодо X та xAI тривають і в інших країнах. За даними ЗМІ, перевірки ведуться також у США, зокрема в офісі генерального прокурора Каліфорнії. Водночас справа у Франції вже спричинила напругу між Парижем і Вашингтоном. У квітні американське Міністерство юстиції, як повідомляли медіа, відмовилося співпрацювати з французькими слідчими та звинуватило Францію у надмірному втручанні в діяльність американських технологічних компаній.

    На тлі цієї ситуації дискусія навколо регулювання штучного інтелекту та соціальних мереж лише посилюється. Європейські уряди дедалі частіше заявляють про необхідність жорсткішого контролю над платформами, які мають мільйони користувачів і здатні впливати на інформаційний простір цілих держав.

    Для Ілона Маска це вже не перший гучний юридичний конфлікт за останні роки. Раніше він опинився в центрі судових суперечок навколо OpenAI, Microsoft та американських регуляторів. Зокрема, нещодавно стало відомо, що Маск погодився врегулювати претензії Комісії з цінних паперів і бірж США щодо придбання частки у Twitter і сплатить штраф у розмірі 1,5 мільйона доларів без офіційного визнання провини.

    Експерти вважають, що французьке розслідування може стати одним із найважливіших прецедентів для всієї глобальної технологічної індустрії. Якщо слідство доведе порушення, справа здатна суттєво вплинути на майбутні правила роботи соціальних мереж, систем штучного інтелекту та цифрових платформ у Європі й за її межами.

  • SpaceX виходить на біржу: Маск збереже повний контроль

    SpaceX виходить на біржу: Маск збереже повний контроль

    Майбутній вихід компанії SpaceX на біржу може стати одним із наймасштабніших і водночас найбільш суперечливих первинних публічних розміщень акцій в історії світового фінансового ринку. Як повідомляє Reuters, журналісти агентства ознайомилися з проєктними документами майбутнього IPO, які розкривають надзвичайно жорстку модель корпоративного управління, що фактично закріплює одноосібний контроль засновника компанії Ілон Маск навіть після залучення публічних інвесторів.

    Згідно з матеріалами, які аналізує Reuters, структура IPO SpaceX побудована таким чином, щоб максимально обмежити вплив нових акціонерів на ухвалення рішень. Йдеться про систему акцій із різним обсягом голосів, жорсткі юридичні обмеження для інвесторів та фактичне усунення класичних механізмів корпоративного контролю, які зазвичай супроводжують публічні компанії. Така модель, як зазначається, створює унікальний випадок навіть для технологічного сектору США, де контроль засновників часто зберігається, але не в настільки концентрованій формі.

    Ключовим елементом майбутньої структури є поділ акцій на два класи. Акції класу A отримають звичайні інвестори, однак вони матимуть лише один голос на акцію. Водночас акції класу B, які залишаться у Маска та обмеженого кола інсайдерів, забезпечуватимуть десять голосів на одну акцію. Це дозволяє сформувати ситуацію, за якої навіть після виходу на біржу контроль над компанією залишиться у вузької групи осіб, а сам Маск збереже вирішальний вплив на стратегічні рішення.

    За даними документів, Маск нині володіє приблизно 42,5% акцій SpaceX, однак через систему суперголосів контролює близько 83,8% голосів у компанії. Після IPO цей показник, як очікується, залишиться вище 50%, що означає збереження фактичного контролю над радою директорів, ключовими призначеннями та стратегічними напрямками розвитку компанії. Фактично саме Маск визначатиме склад ради директорів, матиме право призначати або звільняти її членів і контролюватиме ухвалення рішень щодо великих угод, включно зі злиттями та поглинаннями.

    У документах також зазначається, що акції класу B будуть автоматично конвертовані в звичайні акції у разі їх продажу, що унеможливлює передачу розширених прав голосу зовнішнім інвесторам. Доступ до таких акцій буде суттєво обмежений і фактично залишиться за Маском, його родиною та окремими визначеними структурами. Це додатково посилює концентрацію контролю всередині компанії та мінімізує ризики розмивання впливу засновника.

    Окремий резонанс викликали юридичні положення, які регулюють права майбутніх акціонерів. У проєкті статуту передбачено, що інвестори автоматично відмовляються від права на суд присяжних у будь-яких спорах із компанією. Крім того, їм забороняється ініціювати колективні позови проти SpaceX, її керівництва, директорів або фінансових консультантів, залучених до IPO. Усі потенційні конфлікти мають вирішуватися через обов’язковий арбітраж, що суттєво звужує можливості судового захисту для акціонерів.

    Фахівці з корпоративного права зазначають, що подібна конструкція практично виключає класичні механізми акціонерного впливу. Юристи наголошують, що поєднання суперголосів, обмеження судових позовів та жорсткого контролю інсайдерів формує модель, яка мінімізує підзвітність керівництва перед ринком. Саме тому частина експертів уже називає запропоновану систему однією з найзакритіших серед великих публічних компаній.

    Показовим є й те, що SpaceX реєструється у штаті Техас, який останніми роками активно конкурує з іншими юрисдикціями США за лояльність великих корпорацій. Техаське корпоративне право дозволяє значно обмежувати можливості активних інвесторів впливати на управління компаніями, ускладнює процедури ініціювання акціонерних резолюцій та захищає керівництво від так званих ворожих поглинань. Саме після юридичних суперечок у Делавер, де суд скасував компенсаційний пакет Маска в 55,8 млрд доларів для Tesla, низка компаній, пов’язаних із Маском, почала переходити до техаської юрисдикції.

    Аналітики зазначають, що цей крок має стратегічний характер і спрямований на зменшення регуляторних ризиків та судового тиску на керівництво компанії. Водночас така модель викликає дискусії у фінансовій спільноті, оскільки вона суттєво змінює баланс між інтересами засновників і публічних інвесторів.

    Попри жорсткі умови, інтерес до IPO SpaceX залишається надзвичайно високим. За оцінками, компанія може залучити до 75 мільярдів доларів і отримати ринкову оцінку на рівні приблизно 1,75 трильйона доларів. Це може зробити розміщення найбільшим в історії фондового ринку, випередивши всі попередні технологічні IPO.

    Експерти пояснюють високий інтерес інвесторів масштабом впливу SpaceX на глобальну індустрію. Компанія є ключовим гравцем у космічних запусках, розвиває супутниковий інтернет Starlink і активно працює над програмою надважкої ракети Starship, яка має стати основою майбутніх міжпланетних місій, зокрема до Марс. Саме потенціал цих проєктів змушує інвесторів розглядати участь в IPO навіть попри суттєве обмеження їхніх корпоративних прав.

    Водночас частина експертів попереджає, що така модель може створити прецедент для інших технологічних гігантів, які також можуть прагнути залучати капітал, зберігаючи при цьому максимальний контроль засновників. У цьому контексті SpaceX може стати прикладом нового типу публічних компаній, де інвестори отримують доступ до капіталізації зростання, але мінімальний вплив на управління.

    Аналітики підкреслюють, що попри всі юридичні та корпоративні обмеження, саме очікування стрімкого зростання SpaceX і її домінування у стратегічних секторах економіки робить компанію однією з найпривабливіших для глобальних інвесторів, навіть за умов безпрецедентного рівня концентрації влади в руках засновника.