Golovnitemu.com

Позначка: технології

  • «Потрібна лише згода Трампа»: Зеленський розкрив деталі мегаугоди зі США на десятки мільярдів доларів

    «Потрібна лише згода Трампа»: Зеленський розкрив деталі мегаугоди зі США на десятки мільярдів доларів

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ та Вашингтон досі не уклали масштабної двосторонньої угоди про співпрацю у сфері безпілотних технологій, хоча такий документ може стати одним із найважливіших оборонних проєктів між двома країнами за всю історію партнерства.

    Про це глава держави розповів в інтерв’ю американському телеканалу CBS News у програмі Face the Nation.

    За словами Зеленського, Україна вже веде активну міжнародну співпрацю у сфері виробництва та розвитку безпілотних систем. Подібні угоди вже укладені з окремими державами Європи та Близького Сходу, а також триває підготовка великої рамкової Drone Deal із Європейським Союзом.

    Водночас саме співпраця зі Сполученими Штатами, на думку українського президента, може стати найпотужнішою у світі.

    «Ми вже маємо домовленості з деякими країнами Близького Сходу та Європи. Зараз готуємо велику Drone Deal з Європейським Союзом. Але угода зі США могла б стати найсильнішою у світі у своєму роді», — наголосив Зеленський.

    Президент підкреслив, що Україна та США мають взаємодоповнювальні можливості. Американська сторона володіє передовими технологіями штучного інтелекту, системами обробки даних та програмним забезпеченням, тоді як Україна отримала унікальний бойовий досвід використання безпілотників у реальних умовах сучасної війни.

    Саме завдяки повномасштабній війні Україна стала одним із глобальних лідерів у розробці та застосуванні дронів різного типу — від FPV-апаратів до морських безпілотників та далекобійних ударних систем.

    За словами Зеленського, американські партнери висловили зацікавленість у випробуванні українських технологій та вивченні практичного досвіду їх застосування.

    «Сполучені Штати хотіли протестувати всі типи українських дронів. Ми погодилися на те, як вони хотіли використовувати наші системи для навчання та застосування в повітрі, на землі та на морі», — розповів президент.

    Втім, попри тривалі консультації, сторони досі не підписали рамковий документ, який би визначав параметри стратегічного партнерства у сфері безпілотних технологій.

    «Нам потрібно вести переговори, а не просто говорити про це. Зробити необхідні кроки й зробити це якнайшвидше. Для цього нам потрібно, щоб президент Трамп сказав “так”», — заявив Зеленський.

    Тема майбутньої Drone Deal активно обговорюється вже кілька місяців. Ще навесні президент України повідомляв, що розраховує укласти зі США довгострокову угоду у сфері виробництва безпілотників орієнтовною вартістю від 35 до 50 мільярдів доларів. Йдеться не лише про закупівлю готових систем, а й про створення спільних підприємств, обмін технологіями та розвиток виробничих потужностей.

    Американські медіа також повідомляли про активну підготовку такого партнерства. Зокрема CBS News із посиланням на власні джерела писав, що Київ і Вашингтон вже підготували проєкт меморандуму про співпрацю в оборонній сфері. Документ передбачає створення спільних виробництв безпілотників, а також можливість виходу українських військових технологій на американський ринок.

    За інформацією журналістів, сторони також обговорюють механізми передачі технологій та спільного розвитку перспективних систем озброєння.

    Водночас агентство Bloomberg повідомляло, що США зацікавлені в отриманні доступу до українських розробок та прав інтелектуальної власності на окремі безпілотні системи. Після трьох років повномасштабної війни український оборонно-промисловий комплекс накопичив величезний досвід у створенні дешевих і ефективних засобів ураження, які вже привертають увагу провідних армій світу.

    Останніми місяцями американські законодавці та військові делегації неодноразово відвідували українські виробництва безпілотників. Представники Конгресу США після таких візитів заявляли, що темпи розвитку українських технологій вражають навіть фахівців Пентагону.

    Особливий інтерес викликають українські FPV-дрони, ударні системи великої дальності, морські безпілотники та програмне забезпечення для координації роїв дронів.

    Експерти зазначають, що потенційна Drone Deal може стати для США можливістю швидко інтегрувати бойовий досвід України у власні військові програми. Для України ж така угода означатиме додаткові інвестиції, доступ до американських технологій штучного інтелекту, розширення виробництва та посилення обороноздатності.

    На тлі стрімкого розвитку безпілотних технологій саме дрони дедалі більше визначають перебіг сучасних воєн. Україна вже продемонструвала здатність використовувати їх для ударів по військових об’єктах у глибокому тилу противника, ураження кораблів Чорноморського флоту РФ та знищення стратегічної інфраструктури.

    Саме тому потенційна угода між Києвом і Вашингтоном розглядається не лише як комерційний контракт, а як стратегічне партнерство, здатне змінити баланс технологічної переваги у сфері сучасної війни на роки вперед.

  • Кожен шостий айтівець залишився без роботи: кого скорочують найчастіше та чому ШІ поки не винен

    Кожен шостий айтівець залишився без роботи: кого скорочують найчастіше та чому ШІ поки не винен

    Попри поступову стабілізацію українського ІТ-ринку, проблема скорочень персоналу залишається актуальною. За останній рік роботу втратив майже кожен шостий український ІТ-фахівець. Водночас поширене припущення про те, що причиною масових звільнень стає штучний інтелект, поки що не знаходить підтвердження у статистиці. Лише 5% звільнених спеціалістів заявили, що їхні функції були замінені AI-рішеннями.

    Про це свідчать результати масштабного дослідження DOU, у якому взяли участь понад 3800 українських ІТ-фахівців різних спеціалізацій та рівнів, а також понад 650 початківців, які перебувають у пошуку першої роботи в галузі.

    Згідно з результатами опитування, у 2025 році під скорочення потрапили 17% українських айтівців. Для порівняння, роком раніше цей показник становив 19%. Хоча ситуація дещо покращилася, ринок праці продовжує перебувати під тиском економічних викликів, зниження інвестиційної активності та зміни структури попиту на спеціалістів.

    Дослідження показало, що за кордоном українських ІТ-фахівців звільняли навіть частіше, ніж в Україні. Серед спеціалістів, які працюють за межами країни, про втрату роботи повідомили 20% респондентів. Це свідчить про те, що глобальна технологічна галузь також переживає період трансформації та оптимізації витрат.

    Найчастіше під скорочення потрапляли досвідчені фахівці. Серед звільнених за кордоном понад половину становлять Senior-спеціалісти. В Україні їхня частка також залишається високою — 43%. Крім того, помітно зросла кількість скорочень серед фахівців рівня Lead та вище. Якщо у попередньому дослідженні вони становили 9% серед звільнених, то нині цей показник досяг 15%.

    Експерти DOU відзначають, що компанії дедалі частіше оптимізують управлінські та висококваліфіковані позиції, прагнучи скоротити витрати в умовах нестабільного ринку. Водночас частка звільнених Middle-спеціалістів поступово зменшується.

    Скорочення торкнулися практично всіх професійних напрямів. Серед технічних спеціалістів основними причинами звільнення стали завершення проєктів, відсутність нових замовлень або припинення фінансування. Нетехнічні працівники частіше повідомляли про оптимізацію штатів та реструктуризацію бізнесу.

    Особливо помітними скорочення були в компаніях середнього розміру, де працюють від 50 до 200 співробітників. Водночас звільнення фіксувалися як у невеликих стартапах, так і у великих міжнародних корпораціях.

    Головними причинами втрати роботи залишаються оптимізація бізнес-процесів та фінансові труднощі компаній. Саме ці фактори назвали 38% та 32% опитаних відповідно. Це свідчить про те, що ІТ-ринок все ще відчуває наслідки глобального уповільнення економіки та скорочення інвестицій у технологічний сектор.

    Окрему увагу дослідники приділили впливу штучного інтелекту на зайнятість. Попри численні прогнози щодо масового витіснення працівників алгоритмами, наразі цей процес залишається обмеженим. Лише 5% звільнених респондентів повідомили, що втратили роботу через впровадження AI-рішень або автоматизацію своїх функцій.

    Фахівці зазначають, що штучний інтелект поки що радше змінює характер роботи спеціалістів, ніж повністю замінює їх. Більшість компаній використовують AI як інструмент підвищення продуктивності, а не як повноцінну альтернативу працівникам.

    Цікаво, що майже половина звільнених айтівців не очікувала скорочення. Для 44% респондентів новина про втрату роботи стала повною несподіванкою. В Україні таких випадків навіть побільшало — з 38% до 45% за рік. Лише 41% працівників отримали попередження про звільнення за кілька днів або тижнів до припинення співпраці.

    Щодо фінансових розрахунків, більшість роботодавців виконували свої зобов’язання перед працівниками. Повний розрахунок отримали 66% звільнених спеціалістів в Україні та 64% за кордоном. Водночас понад чверть працівників отримали лише заробітну плату без додаткових компенсацій або виплат за невикористану відпустку.

    Найбільш проблемною залишається тема підтримки працівників після звільнення. За даними DOU, 66% айтівців не отримали від роботодавця жодної додаткової допомоги. Лише 12% компаній виплачували додаткову зарплату після скорочення, 9% надавали компенсацію в розмірі двох-трьох окладів, а ще 9% допомагали зі пошуком нової роботи.

    Експерти зазначають, що найменше підтримки отримують молоді спеціалісти та працівники середнього рівня. Натомість фахівці рівня Lead і вище частіше можуть розраховувати на компенсаційні пакети та додаткові виплати.

    Попри складну ситуацію, деякі показники свідчать про поступове оздоровлення ринку. Частка спеціалістів на так званому «бенчі» — коли працівник залишається в компанії без активного проєкту — знизилася до менш ніж 2%. Для порівняння, у 2023 році цей показник досягав 4%.

    Аналітики вважають, що український ІТ-сектор продовжує адаптуватися до нових умов. Основними викликами залишаються пошук нових замовлень, конкуренція за міжнародні контракти, кадровий дефіцит у деяких напрямках та поступова інтеграція інструментів штучного інтелекту у робочі процеси. Водночас результати дослідження демонструють, що головною причиною скорочень поки залишаються економічні фактори, а не технологічна революція, про яку часто говорять останніми роками.

  • Естонія розгортає мережу виявлення дронів уздовж кордону з Росією

    Естонія розгортає мережу виявлення дронів уздовж кордону з Росією

    Естонія розпочала новий етап зміцнення своєї національної безпеки, встановивши перші стаціонарні системи для виявлення та моніторингу безпілотних літальних апаратів уздовж кордону з Росією. Влада країни називає цей крок частиною масштабної програми захисту повітряного простору та прикордонних районів на тлі стрімкого зростання ролі дронів у сучасних військових конфліктах і дедалі більшої кількості інцидентів за участю безпілотників у країнах НАТО.

    Про це повідомляє естонський суспільний мовник

     із посиланням на Міністерство внутрішніх справ Естонії.

    За інформацією відомства, перші стаціонарні комплекси для виявлення дронів уже введені в експлуатацію на трьох ділянках південно-східного кордону країни. Одне з місць розгортання розташоване поблизу прикордонного пункту Лухамаа, який є одним із найважливіших переходів між Естонією та Росією.

    Нові системи здатні цілодобово відстежувати повітряний простір, виявляти безпілотні літальні апарати різних типів, визначати напрямок їхнього руху, фіксувати параметри польоту та оперативно передавати інформацію прикордонним службам і правоохоронним органам. У перспективі ці комплекси мають стати частиною єдиної національної мережі спостереження за дронами, яка охопить усю територію Естонії.

    У Міністерстві внутрішніх справ наголошують, що створення такої мережі є відповіддю на кардинальні зміни безпекового середовища в Європі після початку повномасштабної війни Росії проти України. Саме ця війна продемонструвала, що безпілотники перетворилися на один із головних інструментів сучасного поля бою, виконуючи функції розвідки, коригування артилерійського вогню, ударних операцій і навіть стратегічного стримування.

    Міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро заявив, що запуск перших комплексів є результатом кількох років підготовчої роботи та ретельної оцінки потенційних загроз.

    За його словами, останні події в регіоні підтвердили правильність рішень щодо посилення спроможностей із контролю за безпілотниками. Він наголосив, що перші пристрої вже функціонують у робочому режимі, а їх встановлення є лише початком значно масштабнішого проєкту.

    «Перші пристрої вже встановлені та працюють. Звичайно, це лише початок: ми рухаємося до створення мережі дронів, яка охоплює всю Естонію. Нещодавні інциденти з безпілотниками показують, що ми дуже реалістично оцінювали ризики та своєчасно ухвалювали рішення щодо розвитку наших можливостей», – заявив Таро.

    За планами уряду, до кінця року обладнання для виявлення та моніторингу дронів має з’явитися вздовж усього східного кордону країни. Йдеться про сотні кілометрів прикордонної інфраструктури, яка межує з Росією та частково проходить через важкодоступні лісисті райони, водойми та болотисту місцевість.

    Паралельно тривають роботи зі створення комплексної системи охорони кордону. У п’ятницю представники Управління поліції та прикордонної охорони Естонії (PPA) представили міністру внутрішніх справ звіт про хід будівництва прикордонної інфраструктури поблизу Саатсе-Саапа, а також про розгортання нових систем спостереження вздовж річки Піуза, яка є природною частиною державного кордону.

    У відомстві повідомляють, що закупівлі обладнання для наступних ділянок уже тривають, а реалізація проєкту відбувається відповідно до графіка або навіть із випередженням запланованих термінів.

    Рішення про посилення захисту кордону було ухвалене на тлі зростання занепокоєння через безпілотні загрози в регіоні Балтійського моря та на східному фланзі НАТО. Останніми роками країни Балтії дедалі частіше повідомляють про інциденти за участю дронів, які порушують повітряний простір або з’являються поблизу критичної інфраструктури.

    Особливе занепокоєння викликають випадки, коли безпілотники невідомого походження фіксуються поблизу військових об’єктів, енергетичних підприємств, аеропортів або прикордонних районів. Уряди держав НАТО вважають, що подібні польоти можуть використовуватися для збору розвідувальної інформації, тестування систем протиповітряної оборони або здійснення інформаційно-психологічного тиску.

    Президент Латвії Едгарс Рінкевичс раніше закликав Європейський Союз розглянути можливість створення окремих механізмів фінансової підтримки прикордонних регіонів, які стикаються з дроновими загрозами внаслідок війни Росії проти України. На його думку, країни, що розташовані на зовнішньому кордоні ЄС і НАТО, несуть особливий безпековий тягар і потребують додаткових ресурсів для зміцнення оборони.

    Водночас міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна нещодавно виступив із резонансною заявою, в якій припустив, що Росія може навмисно спрямовувати українські безпілотники до повітряного простору країн НАТО для створення політичної напруги та спроб послабити підтримку України з боку західних союзників.

    Хоча Москва відкидає подібні звинувачення, країни Балтії останніми роками значно збільшили витрати на безпеку, модернізацію кордонів і розвиток систем раннього попередження. Після початку повномасштабної війни в Україні Естонія, Латвія та Литва суттєво розширили програми спостереження за повітряним простором і прискорили інтеграцію нових технологій у свої оборонні структури.

    Аналітики наголошують, що безпілотники стали однією з найсерйозніших асиметричних загроз XXI століття. Відносно невисока вартість виробництва та експлуатації дронів дозволяє використовувати їх не лише державам, а й недержавним групам, що значно ускладнює систему безпеки. Саме тому країни НАТО дедалі активніше інвестують у системи виявлення, радіоелектронної боротьби та перехоплення безпілотників.

    Естонський проєкт із розгортання мережі виявлення дронів розглядається як один із наймасштабніших подібних проєктів у Балтійському регіоні. У перспективі він має стати частиною ширшої архітектури безпеки, яка дозволить оперативно реагувати на повітряні загрози та забезпечити захист кордону в умовах зростаючої нестабільності в Європі.

    Таким чином, встановлення перших систем виявлення безпілотників на кордоні з Росією стало для Естонії не просто технічним оновленням прикордонної інфраструктури, а важливим стратегічним кроком у формуванні нової моделі безпеки, адаптованої до реалій сучасних конфліктів і технологічних викликів.

  • ШІ у війні: експерти попереджають про ризик швидкої ескалації гірший за ядерний

    ШІ у війні: експерти попереджають про ризик швидкої ескалації гірший за ядерний

    Штучний інтелект у військовій сфері стрімко перетворюється на один із ключових факторів глобальної безпеки, який, за оцінками експертів, здатен змінити саму логіку ведення війни та ухвалення стратегічних рішень. На тлі цього дедалі частіше лунають попередження, що швидкість алгоритмів може становити не меншу загрозу, ніж класичні види зброї масового ураження, включно з ядерною. Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними агентства, під час міжнародного безпекового форуму «Шангрі-Ла Діалог» у Сінгапурі саме питання військового штучного інтелекту несподівано вийшло в центр дискусій, частково витіснивши традиційні теми ядерного стримування та стратегічної стабільності. Учасники форуму зазначили, що розвиток алгоритмічних систем управління зброєю та аналітики бойових даних кардинально скорочує час між виявленням загрози та ухваленням рішення про відповідь.

    Фахівці пояснюють цей процес через концепцію так званої «петлі OODA» — observe, orient, decide, act («спостерігай, орієнтуйся, вирішуй, дій»). У класичній військовій теорії саме людина контролює цей цикл, однак із впровадженням ШІ значна частина цих етапів автоматизується. У результаті час реакції скорочується настільки, що командири можуть втрачати можливість повноцінно оцінити ситуацію до моменту ухвалення критичних рішень.

    Експерти попереджають, що така швидкість створює новий тип невизначеності — так званий «алгоритмічний туман війни», коли інформація обробляється настільки швидко, що людина фізично не встигає її перевірити та осмислити. У таких умовах, за словами учасників форуму, зростає ризик помилкових або надмірно різких рішень, які можуть призвести до ескалації конфліктів.

    Одне з найжорсткіших попереджень прозвучало від командувача 1-го корпусу та Командування ракетних військ армії Пакистану генерал-лейтенанта Наумана Закрії. Він наголосив, що надмірна швидкість ухвалення рішень у військових системах, керованих штучним інтелектом, може фактично позбавити людину можливості раціонального контролю над ситуацією.

    «Люди діятимуть ірраціонально, а їхні дії будуть крайніми», — заявив він, описуючи потенційні наслідки надмірної автоматизації бойових процесів.

    Свою позицію також висловила президентка Міжнародного комітету Червоного Хреста Міжнародний комітет Червоного Хреста Мір’яна Сполярич. Вона підкреслила, що сучасні технології вже дозволяють здійснювати військові операції дистанційно, коли оператор може перебувати за тисячі кілометрів від місця ураження, що значно ускладнює питання відповідальності.

    За її словами, у майбутніх конфліктах може виникнути ситуація, коли буде складно визначити, хто саме ухвалив рішення про застосування сили — людина, система або алгоритм, що діяв автономно. Це створює нові виклики для міжнародного гуманітарного права та механізмів контролю за війною.

    Попри застереження, військові експерти визнають: штучний інтелект уже став невід’ємною частиною сучасних бойових дій. Начальник оборонного відомства Нідерландів генерал Онно Айхельсхайм зазначив, що технології ШІ активно інтегруються в розвідку, планування операцій та аналіз бойових даних.

    Зокрема, Україна використовує алгоритми для прогнозування можливих російських атак, аналізу масивів розвідувальної інформації та підтримки рішень командування. США, у свою чергу, застосовували системи ШІ для планування ударів по об’єктах проіранських угруповань на Близькому Сході, що демонструє глобальне поширення цих технологій у військовій сфері.

    «Штучний інтелект — це величезний ризик ескалації. Я думаю, це очевидно. Але я не наївний — він уже використовується і буде використовуватися далі», — заявив Айхельсхайм, підкресливши незворотність технологічного тренду.

    Окремим блоком дискусій стала тема рекурсивного самовдосконалення систем штучного інтелекту (RSI), коли алгоритми здатні автоматично покращувати власну продуктивність без участі людини. Експерти попереджають, що в перспективі це може призвести до появи систем, які розвиваються експоненційно швидко, ускладнюючи контроль з боку людини.

    Деякі аналітики порівнюють потенційний розвиток таких систем із «замкнутим циклом», у якому ШІ одночасно створює, вдосконалює та застосовує власні рішення, що може зробити процес прийняття рішень повністю непрозорим для військового керівництва.

    На тлі цих дискусій керівники провідних технологічних компаній останнім часом пом’якшили риторику щодо апокаліптичних сценаріїв, пов’язаних із розвитком ШІ. Вони заявляють, що деякі ранні прогнози про масове безробіття або неконтрольований розвиток технологій були перебільшеними, хоча й визнають наявність реальних ризиків у сфері безпеки.

    Таким чином, штучний інтелект дедалі більше розглядається не лише як інструмент підвищення ефективності на полі бою, а як потенційний фактор стратегічної нестабільності, здатний пришвидшити ескалацію конфліктів і змінити баланс сил у глобальній системі безпеки.

  • Санкції штовхають Росію до масштабного технологічного шпигунства — AP

    Санкції штовхають Росію до масштабного технологічного шпигунства — AP

    Санкції проти Росії спровокували нову хвилю активізації її розвідувальних і кібершпигунських операцій, спрямованих на крадіжку західних технологій та оборонних розробок. Про це повідомляє Associated Press із посиланням на західні спецслужби та експертів у сфері безпеки.

    За даними співрозмовників агентства, російські структури останнім часом значно розширили масштаби операцій із незаконного отримання технологій. Йдеться про створення мереж фіктивних компаній у різних юрисдикціях, використання посередників, а також залучення кіберзлочинців і хакерських угруповань, які працюють над викраденням технічної документації, промислових даних і оборонних секретів західних країн. Частина цієї інформації, за оцінками спецслужб, може надалі використовуватися не лише для розвитку російського військово-промислового комплексу, а й для потенційних атак на критичну інфраструктуру.

    Західні аналітики пов’язують зростання такої активності з багаторічним санкційним тиском, який суттєво обмежив доступ Росії до сучасного обладнання, високотехнологічних компонентів і наукових розробок у США та Європі. Після початку повномасштабної війни проти України ці обмеження стали ще жорсткішими, що змусило Москву шукати альтернативні, часто нелегальні канали отримання технологій.

    Представники спецслужб країн Північної Європи підтверджують, що Росія діє дедалі більш цілеспрямовано і системно. Зокрема, за словами заступника керівника операцій Служби безпеки Швеції Крістоффера Веделіна, російські агенти «чітко розуміють свої потреби» і докладають значних зусиль для отримання передових промислових технологій, включно з високоточними верстатами, обладнанням для виробництва та дослідженнями у сфері подвійного призначення.

    Окрему увагу Москва приділяє оборонній промисловості. У Швеції, за даними розвідки, російські структури намагаються отримати доступ до технологій сучасного озброєння, включно з розробками винищувачів типу Gripen. Крім того, фіксуються спроби придбати або викрасти камери, лазерні системи та інші високотехнологічні компоненти цивільного призначення, які можуть бути адаптовані для використання у військових системах.

    Директор Служби безпеки та розвідки Фінляндії Юха Мартеліус зазначив, що стратегічна мета Росії полягає в тому, щоб не допустити технологічного відставання від Заходу в найближчі десятиліття. За його словами, Москва активно полює на широкий спектр розробок — від космічних і квантових технологій до арктичних і морських інновацій, які мають критичне значення для військових і стратегічних програм.

    Окремо він підкреслив, що Росія потребує не лише нових технологій, а й оновлення програмного забезпечення та доступу до сучасних комп’ютерних систем, зокрема для промислового обладнання та оборонного виробництва. Усе це, за його словами, свідчить про глибоку технологічну залежність російської економіки від зовнішніх ресурсів, яку Москва намагається компенсувати будь-якими доступними методами.

    Паралельно з промисловим шпигунством Росія активно розвиває кібератаки проти європейських компаній і об’єктів критичної інфраструктури. За словами Крістоффера Веделіна, мета таких операцій полягає не лише у викраденні даних, а й у створенні потенціалу для майбутніх деструктивних дій у момент, коли це буде політично або стратегічно вигідно.

    Як приклад він навів атаку на шведську електростанцію, під час якої, за даними розвідки, пов’язані з Росією структури намагалися вивести об’єкт з ладу. Хоча спробу було виявлено і зупинено, інцидент розглядається як сигнал про ескалацію диверсійної активності. За оцінками шведських спецслужб, цей випадок також мав на меті вплинути на політичні настрої в Європі, зокрема щодо підтримки України.

    Водночас у розвідспільноті країн Балтії та Північної Європи зазначають, що санкційний тиск уже створює серйозні внутрішні проблеми для російської економіки. Голова Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін заявив, що дедалі агресивніша поведінка Москви може бути ознакою зростаючого економічного тиску та занепокоєння щодо стабільності фінансової системи РФ.

    За оцінками фінських та естонських спецслужб, приблизно третина внутрішнього валового продукту Росії нині спрямовується на військові потреби, що суттєво обмежує інвестиції в інші сектори економіки. Паралельно бюджетний дефіцит продовжує зростати значно швидшими темпами, ніж очікувалося під час планування.

    Розвіддані також свідчать про погіршення настроїв у російському державному апараті: чиновники стають більш обережними та менш впевненими в довгостроковій економічній стабільності. Це, за оцінками аналітиків, може свідчити про поступове накопичення системних ризиків усередині російської економіки.

    Водночас значна частина критичних технологій продовжує надходити до Росії через треті країни, попри санкційні обмеження. За даними західних структур, Китай відіграє ключову роль як транзитний центр для постачання напівпровідників, електроніки та обладнання подвійного призначення, необхідного для військової промисловості РФ.

    Окремі розслідування в Європі, зокрема в Німеччині, вже викрили масштабні схеми нелегального постачання технологій до Росії. Йдеться про тисячі відправлень на десятки мільйонів євро, які могли використовуватися для підтримки російського оборонного сектору.

    Таким чином, за оцінками Associated Press і західних розвідувальних служб, санкційний тиск не лише обмежує доступ Росії до технологій, а й підштовхує її до дедалі більш агресивних, ризикованих і системних спроб їх отримання через шпигунство, кібероперації та глобальні схеми обходу обмежень.

  • Uklon тестує дистанційно керовані авто в «Борисполі»: в Україні готуються до епохи роботаксі

    Uklon тестує дистанційно керовані авто в «Борисполі»: в Україні готуються до епохи роботаксі

    Українська IT-компанія Uklon вперше в Україні розпочала тестування технології дистанційного керування автомобілями. Пілотний проєкт стартував на території міжнародного аеропорту «Бориспіль» і може стати одним із перших кроків до появи в країні повноцінних безпілотних автомобілів та сервісів роботаксі.

    Про запуск тестування компанія повідомила на своєму офіційному сайті.

    Йдеться про технологію teleoperation — систему віддаленого управління автомобілем у режимі реального часу. Машина обладнана комплексом камер, сенсорів, систем зв’язку та спеціальним програмним забезпеченням, що дозволяє оператору керувати транспортом дистанційно зі спеціальної станції.

    У компанії пояснюють, що на першому етапі проєкту дистанційний водій фактично дублює функції звичайного кермувальника, але фізично перебуває не в авто, а в окремому центрі управління.

    Тестування проводять на закритій території аеропорту «Бориспіль», що дозволяє відпрацьовувати сценарії руху в контрольованих умовах без ризиків для цивільного трафіку.

    У компанії наголошують, що цей проєкт є частиною довгострокової стратегії розвитку автономного транспорту в Україні.

    «Це місток до безпілотних автомобілів та роботаксі», — заявили в Uklon.

    У тестуванні беруть участь водії-партнери сервісу, серед яких — ветеран російсько-української війни, який пересувається на кріслі колісному.

    У компанії зазначають, що технологія дистанційного управління відкриває нові можливості для людей з ампутаціями нижніх кінцівок та іншими порушеннями мобільності.

    Завдяки системам ручного управління люди з інвалідністю можуть працювати операторами дистанційного керування автомобілями без необхідності фізично перебувати за кермом.

    У Uklon вважають, що це може стати новим напрямком працевлаштування ветеранів та людей з інвалідністю.

    Технологія teleoperation активно розвивається у світі останні кілька років, особливо в галузі автономного транспорту.

    На відміну від повністю безпілотних автомобілів, які самостійно ухвалюють рішення за допомогою штучного інтелекту, дистанційне керування передбачає, що контроль за транспортом залишається за людиною-оператором.

    Саме такий формат багато компаній розглядають як проміжний етап перед масовим запуском роботаксі.

    У США, Китаї та країнах Європи teleoperation уже використовують для тестування безпілотних вантажівок, міських шатлів та сервісів автономного таксі.

    Одним із найвідоміших прикладів є американська компанія Waymo, яка тестує роботаксі у кількох містах США. Також активно розвивають подібні технології Tesla, Baidu, Cruise та Uber.

    Нещодавно компанія Uber оголосила про інвестиції понад 100 мільйонів доларів у будівництво мережі швидкісних зарядних станцій для безпілотних таксі у США.

    Український Uklon поки не говорить про строки запуску автономних таксі, однак у компанії зазначають, що тестування у «Борисполі» — це лише перший етап великого технологічного проєкту.

    Фахівці галузі зазначають, що розвиток подібних технологій в Україні може суттєво змінити ринок перевезень у найближчі роки.

    Водночас впровадження автономного транспорту потребуватиме не лише технологічної готовності, а й змін у законодавстві, сертифікації транспортних систем та розвитку цифрової інфраструктури.

    Особливо важливими залишаються питання безпеки та кіберзахисту таких систем.

    Експерти наголошують, що дистанційне керування автомобілями критично залежить від стабільного інтернет-з’єднання, систем передачі даних із мінімальною затримкою та захищених каналів зв’язку.

    Попри це, український ринок технологій продовжує демонструвати готовність до складних інновацій навіть в умовах війни.

    Після початку повномасштабного вторгнення українські IT-компанії активно працюють над рішеннями у сфері безпеки, логістики, дронів, штучного інтелекту та автоматизації транспорту.

    Участь ветеранів у технологічних проєктах також стає окремим напрямком розвитку українського бізнесу.

    У компанії Uklon підкреслюють, що хочуть не лише створювати нові сервіси, а й робити технології інклюзивними.

    Тестування у «Борисполі» може стати одним із перших реальних прикладів того, як автономні транспортні технології інтегруються в українську інфраструктуру.

    Поки що проєкт перебуває на ранній стадії, однак сам факт запуску подібного тестування свідчить про намір українських компаній конкурувати у сфері майбутнього транспорту не лише на локальному, а й на глобальному ринку.

  • SpaceX запустила найпотужнішу ракету в історії: Starship V3 уже готують до польоту людей на Місяць

    SpaceX запустила найпотужнішу ракету в історії: Starship V3 уже готують до польоту людей на Місяць

    Компанія SpaceX у ніч проти 23 травня провела перший тестовий запуск ракети Starship V3 — нової версії космічного корабля, який у майбутньому має доставити астронавтів NASA на поверхню Місяця. Політ став одним із найважливіших етапів місячної програми Artemis та черговою демонстрацією амбіцій Ілона Маска щодо освоєння космосу.

    Запуск відбувся близько 01:30 за київським часом із космодрому Starbase у Техасі. Це був уже 12-й тестовий політ системи Starship, однак уперше у космос вирушила ракета третього покоління — V3. Саме на цю модифікацію SpaceX покладає найбільші надії у своїй місячній та марсіанській програмах.

    Напередодні старт довелося перенести буквально за кілька десятків секунд до запуску через технічну несправність гідравлічного штифта стартової вежі. Після додаткових перевірок SpaceX усе ж дала «зелене світло» новій спробі, і ракета успішно відірвалася від стартового майданчика.

    Під час тестового польоту Starship V3 провела в космосі приблизно годину. За цей час ракета виконала кілька ключових завдань: вивела на орбіту тестові супутники Starlink та їхні симулятори, перевірила нові системи керування польотом, а також протестувала оновлені двигуни й теплозахист. Після завершення місії корабель успішно приводнився в Індійському океані.

    У SpaceX офіційно підтвердили успішне завершення місії, назвавши запуск «важливим кроком до створення повністю багаторазової міжпланетної транспортної системи».

    Starship V3 вважається найбільш технологічно просунутою версією ракети компанії. Вона отримала вдосконалену систему двигунів Raptor нового покоління, збільшені паливні баки, оновлену систему термозахисту та нові алгоритми автономного керування під час посадки.

    Саме ця версія ракети має взяти участь у програмі Artemis IV — одній із головних місій NASA з повернення людини на Місяць. За поточними планами, у межах цієї місії астронавти повинні висадитися на поверхню супутника Землі наприкінці 2028 року.

    NASA раніше офіційно обрала Starship як місячний посадковий модуль для програми Artemis. Фактично SpaceX має створити систему, здатну доставляти екіпаж із місячної орбіти безпосередньо на поверхню Місяця та назад.

    Водночас амбіції Ілона Маска виходять далеко за межі лише місячних польотів. Бізнесмен неодноразово заявляв, що головною стратегічною метою Starship залишається колонізація Марса та створення «самодостатнього міста» за межами Землі.

    Останніми місяцями Маск також активно просуває ідею будівництва постійної інфраструктури на Місяці. За його словами, SpaceX може створити перше автономне поселення на супутнику Землі менш ніж за десять років. Для цього компанія розраховує використовувати багаторазові Starship як транспортну основу майбутньої місячної логістики.

    Крім космічних польотів, SpaceX паралельно розвиває власну екосистему супутникового інтернету Starlink. Саме тестові супутники Starlink стали одним із корисних навантажень під час нинішнього запуску. Компанія продовжує масштабувати глобальне покриття інтернетом і вже має тисячі супутників на орбіті.

    Аналітики вважають, що SpaceX зараз переживає один із найуспішніших періодів у своїй історії. За оцінками KeyBanc, виручка компанії у 2025 році могла сягнути приблизно $21 млрд, а загальна оцінка бізнесу наближається до $800 млрд.

    На цьому тлі дедалі активніше обговорюється можливе IPO SpaceX. Американські медіа та фінансові аналітики припускають, що потенційний вихід компанії на біржу Nasdaq може стати найбільшим IPO в історії світового ринку капіталу — навіть масштабнішим за розміщення Saudi Aramco у 2019 році.

    Financial Times раніше писала, що одночасний вихід на біржу таких компаній, як SpaceX, OpenAI та Anthropic, може спровокувати рекордний перерозподіл капіталу на Волл-стріт. Інвестори дедалі більше роблять ставку на компанії, які визначатимуть майбутнє космосу та штучного інтелекту.

    Поточний запуск Starship V3 також став важливим сигналом для глобальної космічної гонки. США, Китай та приватні компанії зараз активно конкурують за лідерство у місячних програмах, космічній логістиці та майбутніх міжпланетних місіях.

    Китай уже реалізує власну програму створення місячної бази, а NASA після кількох років затримок намагається прискорити підготовку до місій Artemis. У цій гонці саме SpaceX сьогодні виглядає одним із головних фаворитів завдяки ставці на багаторазові ракети та швидке тестування технологій.

    І хоча попередні випробування Starship неодноразово завершувалися вибухами та аваріями, нинішній політ V3 показав: SpaceX поступово наближається до створення системи, яка може радикально змінити не лише космічну галузь, а й сам підхід людства до освоєння Місяця та Марса.

  • Zoom вклав $97 млн — і зірвав джекпот: інвестиція в Claude може принести компанії до $3 млрд

    Zoom вклав $97 млн — і зірвав джекпот: інвестиція в Claude може принести компанії до $3 млрд

    Компанія Zoom Communications несподівано стала одним із найбільших бенефіціарів буму штучного інтелекту. Інвестиція в американський ШІ-стартап Anthropic, який створив чатбот Claude, уже принесла Zoom близько $1 млрд прибутку, а потенційно ця сума може зрости до $3 млрд. Про це стало відомо після оприлюднення нових фінансових документів компанії та публікацій Bloomberg і Financial Times.

    Ще на початку 2023 року Zoom інвестувала приблизно $97 млн у Anthropic у межах стратегічного партнерства. Тоді компанія шукала шляхи інтеграції генеративного штучного інтелекту у власні сервіси відеозв’язку, корпоративних комунікацій та автоматизації робочих процесів. Перший транш становив близько $51 млн, а згодом компанія додатково вклала ще $46 млн.

    На той момент Anthropic лише набирала обертів після створення колишніми співробітниками OpenAI Даріо Амодеєм і Даніелою Амодей. Однак за два роки стартап перетворився на одного з головних конкурентів OpenAI, а його флагманська модель Claude — на одного з найпотужніших ШІ-асистентів на ринку.

    Станом на травень 2026 року вартість частки Zoom в Anthropic оцінюється приблизно у $1,27 млрд. Таким чином компанія вже отримала паперовий прибуток понад $1 млрд лише завдяки стрімкому зростанню оцінки Anthropic.

    Справжній ажіотаж навколо Anthropic почався після нового інвестиційного раунду, про який раніше повідомляло Financial Times. Компанія веде переговори щодо залучення ще $30 млрд фінансування, а її оцінка може перевищити $900 млрд. Якщо угоду буде завершено, вартість пакета Zoom може зрости майже до $3 млрд, що означатиме збільшення інвестиції майже у 30 разів.

    Аналітики вже називають вкладення Zoom однією з найуспішніших корпоративних інвестицій останніх років у сфері штучного інтелекту. Після публікації квартальної звітності аналітик KeyBanc Джексон Адер заявив, що «вчасна інвестиція у фінансову ракету» стала одним із ключових драйверів росту акцій Zoom останніми тижнями.

    Для самої Zoom ця історія має особливе значення. Після пандемії COVID-19 компанія зіткнулася зі складним періодом: попит на відеоконференції стабілізувався, конкуренція з боку Microsoft Teams та Google Meet посилилася, а інвестори почали вимагати нових напрямів розвитку. Саме тому ставка на генеративний ШІ стала для Zoom не лише технологічним експериментом, а й питанням довгострокового виживання.

    Компанія вже інтегрує моделі Claude у свої сервіси Zoom AI Companion, автоматичні підсумки зустрічей, інструменти для корпоративного аналізу та генерації контенту. На ринку вважають, що Zoom намагається перетворитися з простого сервісу відеодзвінків на повноцінну платформу для бізнес-комунікацій із вбудованим штучним інтелектом.

    Anthropic тим часом продовжує стрімко нарощувати вплив у глобальній ШІ-індустрії. Компанія була заснована у 2021 році групою колишніх працівників OpenAI, які зробили акцент на так званому “безпечному ШІ” — системах із кращим контролем, нижчим ризиком помилок і більш передбачуваною поведінкою моделей.

    Саме Claude став одним із найбільш обговорюваних продуктів 2025–2026 років. Модель активно використовують у програмуванні, роботі з документами, корпоративній автоматизації та створенні автономних ШІ-агентів. У багатьох тестах Claude демонструє результати, які напряму конкурують із GPT-моделями OpenAI.

    Окрему увагу інвесторів привертає й те, хто саме вкладає кошти в Anthropic. Серед головних партнерів компанії — Amazon і Google, які вже інвестували десятки мільярдів доларів у розвиток Claude та хмарної інфраструктури для навчання моделей. Amazon використовує Anthropic як ключового ШІ-партнера для розвитку AWS, тоді як Google інтегрує рішення компанії у власну екосистему.

    Фактично ринок штучного інтелекту перетворюється на нову “золоту лихоманку” Кремнієвої долини. Інвестори дедалі активніше оцінюють не поточний прибуток компаній, а їхню здатність контролювати майбутню інфраструктуру ШІ. Саме тому оцінки Anthropic, OpenAI та інших гравців зростають рекордними темпами.

    Financial Times раніше писала, що потенційний вихід Anthropic, OpenAI та SpaceX на біржу може спровокувати один із найбільших перерозподілів капіталу на Волл-стріт за останні десятиліття. Інституційні інвестори, пенсійні фонди та технологічні корпорації вже зараз намагаються отримати доступ до компаній, які можуть стати домінантами нової епохи штучного інтелекту.

    Для Zoom ця історія стала рідкісним прикладом того, як компанія, яку ще нещодавно вважали “переможцем пандемії, що втратив темп”, раптом опинилася серед головних фінансових вигодонабувачів AI-буму. І якщо оцінка Anthropic справді наблизиться до $900 млрд, інвестиція Zoom може стати одним із найуспішніших корпоративних рішень у сучасній історії технологічного ринку.

  • ЄС може послабити санкції проти Китаю через ризики для автопрому

    ЄС може послабити санкції проти Китаю через ризики для автопрому

    Європейський Союз може тимчасово послабити санкції проти одного з китайських виробників напівпровідників через ризик серйозних проблем для автомобільної промисловості Європи. Йдеться про компанію, яка потрапила під обмеження в межах 20-го пакета санкцій ЄС проти Росії через підозри у постачанні електронних компонентів та товарів подвійного призначення, що могли використовуватися російським військово-промисловим комплексом.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела в Європейській комісії.

    За інформацією агентства, у Брюсселі зараз активно обговорюють можливість тимчасового винятку для китайського постачальника мікросхем, аби уникнути масштабних перебоїв у виробництві автомобілів на території ЄС.

    Джерела видання зазначають, що санкції проти китайської компанії були включені до 20-го пакета обмежень, ухваленого наприкінці квітня. Цей пакет став одним із найбільших за останній час і був спрямований на перекриття каналів постачання Росії компонентів, електроніки, технологій та обладнання, які можуть використовуватись як у цивільній, так і у військовій сфері.

    Під санкції потрапили низка китайських, азійських та близькосхідних компаній, які, за даними ЄС, допомагали Росії обходити міжнародні обмеження та підтримували її оборонну промисловість.

    Втім, після ухвалення санкцій найбільші європейські автомобільні концерни почали активно лобіювати перегляд або хоча б відтермінування обмежень. Представники галузі заявили, що виробники автомобілів залишаються критично залежними від китайських напівпровідників, а швидко замінити постачальників неможливо.

    У компаніях попередили європейських чиновників, що запасів окремих мікрочипів вистачить лише на кілька тижнів, після чого виробничі лінії можуть зіткнутися з дефіцитом критично важливих компонентів.

    За словами співрозмовників Bloomberg, автовиробники наголошують, що не мали достатнього часу для диверсифікації ланцюгів постачання після введення санкцій. Вони також попереджають про ризики нової хвилі кризи в автомобільному секторі Європи, який і без того перебуває під сильним тиском через енергетичну кризу, конкуренцію з китайськими брендами, перехід на електромобілі та високі виробничі витрати.

    У Єврокомісії побоюються, що різке припинення поставок мікросхем може призвести до зупинки окремих заводів, скорочення виробництва автомобілів та нових економічних втрат для європейської промисловості.

    Водночас будь-яке пом’якшення санкційного режиму стане політично чутливим рішенням, адже ЄС публічно декларує курс на максимальне посилення тиску на Росію та компанії, які допомагають Москві обходити обмеження.

    За інформацією Bloomberg, для тимчасового винятку із санкцій необхідна одностайна підтримка всіх держав-членів ЄС. Наразі остаточного рішення ще не ухвалено, а переговори між країнами тривають.

    Експерти зазначають, що ситуація навколо китайських напівпровідників демонструє глибоку залежність європейської промисловості від азійських технологічних ланцюгів.

    Ще у 2023 році міжнародні медіа повідомляли, що китайська компанія Nexperia постачала до Росії мікросхеми, які могли використовуватись у російській військовій техніці, попри чинні санкційні обмеження.

    Згодом питання напівпровідників стало частиною ширшого технологічного протистояння між Європою, Китаєм та США.

    У жовтні 2025 року уряд Нідерландів взяв під державний контроль нідерландську частину компанії Nexperia, аргументуючи це необхідністю гарантувати стабільне постачання мікросхем для європейської автомобільної та електронної промисловості.

    Пекін тоді жорстко відреагував на дії Нідерландів та тимчасово обмежив експорт окремих критично важливих мікросхем і компонентів до Євросоюзу. Це швидко спричинило проблеми для низки європейських автомобільних компаній, які зіткнулися з перебоями у виробництві.

    Лише після часткового пом’якшення позиції Нідерландів поставки були відновлені.

    Аналітики наголошують, що нинішня ситуація ставить Європейський Союз перед складним вибором між геополітичними інтересами та економічною стабільністю. З одного боку, Брюссель прагне посилювати санкційний тиск на Росію та перекривати будь-які шляхи постачання технологій для її військової машини. З іншого — економіка ЄС, особливо автомобільний сектор Німеччини, Франції та інших країн, залишається критично залежною від китайських технологій та компонентів.

    На цьому тлі у Європі дедалі активніше лунають заклики до створення власного потужного виробництва мікрочипів та зменшення залежності від Китаю. Проте представники промисловості визнають, що повна перебудова ланцюгів постачання може зайняти роки й потребуватиме багатомільярдних інвестицій.

    Ситуація також демонструє, наскільки тісно переплетені глобальна економіка, технології та геополітика в умовах війни Росії проти України та зростання конкуренції між Заходом і Китаєм.

  • Засновник Helsi вклав €8 млн у новий український завод: компанія вже отримала замовлення майже на мільярд

    Засновник Helsi вклав €8 млн у новий український завод: компанія вже отримала замовлення майже на мільярд

    Співзасновник медичних сервісів Helsi та Lilo Самвел Акобян інвестував близько €8 млн у розвиток українського виробництва розумних лічильників і модемів передачі даних Gridwe. Компанія, яка стартувала лише у 2024 році, вже заявляє про сотні мільйонів гривень виграних тендерів, а до кінця 2026-го розраховує вийти на виторг близько 1 млрд грн.

    Про це Акобян повідомив в етері YouTube-проєкту «Business Breakfast із Володимиром Федоріним».

    Gridwe спеціалізується на виробництві газових лічильників, smart-лічильників та модемів передачі даних на базі технології Інтернету речей (IoT). Йдеться про обладнання, яке дозволяє автоматично передавати дані про споживання газу, води чи електроенергії без необхідності ручного зняття показників.

    За словами Самвела Акобяна, приблизно 90% продукції компанії наразі купують державні структури та компанії, зокрема облгази. Він зазначив, що в Україні фактично відсутнє масштабне локальне виробництво газових smart-лічильників, тому компанія вирішила зайняти цю нішу.

    «В Україні фактично немає виробника газових розумних лічильників», — заявив Акобян.

    У 2026 році Gridwe вже виграла тендери на 600 млн грн у сегменті лічильників та ще на 192 млн грн у напрямку модемів передачі даних. Загальна сума укладених контрактів перевищує 790 млн грн, і це лише за перші місяці року.

    «Рік ще не закінчився. Думаю, ми завершимо його з виторгом близько 1 млрд грн», — прогнозує підприємець.

    Компанія також розпочала сертифікацію продукції для європейського ринку. У Gridwe вважають, що можуть бути конкурентними не лише в Україні, а й у ЄС, зокрема завдяки нижчій собівартості виробництва та локалізації.

    Акобян наголосив, що український виробник має цінову перевагу над імпортерами, які роками домінували на ринку.

    «Імпортерам складно конкурувати з нами по ціні», — пояснив він.

    Окрім газових рішень, компанія планує розширення у сегмент електролічильників та smart-систем для водопостачання. Йдеться про комплексні рішення для цифровізації комунальної інфраструктури, які стають дедалі актуальнішими на тлі модернізації енергосистеми та підготовки України до інтеграції з європейськими стандартами.

    Технології smart-metering останніми роками активно розвиваються у світі. В ЄС поступово переходять до систем автоматичного обліку ресурсів, які дозволяють в режимі реального часу контролювати витрати газу, електроенергії чи води, зменшувати втрати та оптимізувати роботу мереж. В Україні ж цей ринок досі значною мірою залежав від імпортного обладнання.

    На цьому тлі інвестиція у локальне виробництво виглядає стратегічною. Особливо з урахуванням того, що війна та логістичні проблеми суттєво ускладнили імпорт електроніки та компонентів.

    Самвел Акобян відомий насамперед як співзасновник Helsi — одного з найбільших медичних цифрових сервісів України. Платформа дозволяє записуватися до лікарів, отримувати електронні рецепти та взаємодіяти із системою eHealth.

    У 2022 році телеком-оператор «Київстар» придбав мажоритарну частку Helsi приблизно за $15,2 млн. Уже у травні 2025-го компанія збільшила свою частку до 97,99%, викупивши акції Самвела Акобяна та іншого співзасновника Ярослава Іваненка. Сума угоди тоді склала ще $10,5 млн.

    Після виходу з Helsi Акобян продовжив інвестувати у нові технологічні напрями. У 2023 році він запустив сервіс медичного страхування Lilo. Його модель полягає у страхуванні не конкретних послуг, а діагнозів. Станом на зараз сервіс має близько 3500 клієнтів.

    Також у 2024 році підприємець створив сервіс Bubibo — платформу для власників домашніх тварин. За словами Акобяна, проєкт уже готується до виходу на міжнародні ринки та потенційно може генерувати десятки мільйонів доларів виторгу протягом перших кількох років.

    Паралельно в Україні зростає інтерес до ринку IoT-рішень. Ще у 2024 році «Vodafone Україна» повідомляв про співпрацю з «Нафтогазом» у напрямку використання IoT SIM-карт для smart-лічильників. Це свідчить про поступову цифровізацію комунальної інфраструктури та підготовку до масового впровадження автоматизованих систем обліку.

    Аналітики ринку зазначають, що попит на такі рішення може лише зростати. Після війни Україна потребуватиме масштабної модернізації енергетики, комунального сектору та інфраструктури. Саме тому інвестиції у високотехнологічне виробництво всередині країни дедалі частіше розглядають як перспективний напрямок для українського бізнесу.

    На тлі цього Gridwe може стати одним із найбільш помітних українських виробників у сфері smart-інфраструктури, особливо якщо компанії вдасться закріпитися не лише на внутрішньому, а й на європейському ринку.