Позначка: трагедія

  • Серцева недостатність забрала життя музиканта гурту Green Grey Андрія Яценко

    Серцева недостатність забрала життя музиканта гурту Green Grey Андрія Яценко

    20 жовтня 2025 року пішов з життя відомий український рок-музикант, співзасновник гурту Green Grey Андрій Яценко, відомий під псевдонімом Diezel. Причиною смерті стала серцева недостатність, спровокована ішемічною хворобою серця. Серце музиканта зупинилося о 9-й годині ранку.

    Прощання з Андрієм Яценком відбудеться 23 жовтня у Будинку кіно в Києві з 9:00 до 11:30. У зв’язку з трагічною подією гурт Green Grey скасував усі заплановані концерти турне Україною. Всі придбані квитки можна повернути до 30 жовтня включно через сервіси, де здійснювалася покупка.

    Андрій Яценко мав значний внесок у розвиток української рок-сцени. Його творчість та енергійні виступи надихали покоління слухачів. Подія стала великим шоком для фанатів та музичної спільноти.

    Музиканту було 55 років. Його колеги та друзі висловлюють співчуття родині, а шанувальники згадують Яценка як яскраву особистість, талановитого виконавця та відданого музиці артиста.

  • Вибух у Святошинському районі столиці: загинув чоловік, поранено його батька

    Вибух у Святошинському районі столиці: загинув чоловік, поранено його батька

    У Святошинському районі Києва стався вибух, унаслідок якого загинув 41-річний чоловік, а його 65-річний батько отримав поранення. За попередніми даними, трагедія сталася через детонацію невідомого вибухового пристрою. На місці події працюють слідчі, криміналісти та вибухотехніки, які з’ясовують обставини інциденту.

    За фактом вибуху поліція відкрила кримінальне провадження за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 1 ст. 115 – умисне вбивство та ч. 1 ст. 263 – незаконне поводження зі зброєю та бойовими припасами. Розслідування триває, правоохоронці встановлюють походження вибухового пристрою та можливих причетних до події осіб.

    Місцеві жителі повідомляють про сильний звук вибуху, який почувся у навколишніх будинках. Постраждалого чоловіка доставлено до лікарні, де йому надають необхідну медичну допомогу.

    Поліція закликає свідків події надати будь-яку інформацію, що може допомогти у розслідуванні, та обіцяє публічно інформувати про хід слідства.

  • Поліція Чернігівщини розслідує випадок самогубства 13-річної дівчинки

    Поліція Чернігівщини розслідує випадок самогубства 13-річної дівчинки

    Учора ввечері до поліції надійшло повідомлення про виявлення 13-річної дівчинки без ознак життя у місті Мена Чернігівської області. Попередньо встановлено, що вона покінчила життя самогубством шляхом повішання у своєму помешканні.

    На місце події прибули слідчо-оперативні групи ГУНП в Чернігівській області та відділення поліції №1, а також співробітники ювенальної превенції Корюківського райвідділу поліції.

    Відомості про трагічний випадок внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України із приміткою «самогубство».

    Правоохоронці наразі проводять повне досудове розслідування, досліджуючи всі обставини трагедії та збираючи необхідні свідчення.

    Місцева громада та освітні установи висловлюють співчуття родині та звертають увагу на важливість профілактики психологічних проблем серед дітей та підлітків.

  • Трагедія в столиці: хлопчик випав з вікна на очах сестри

    Трагедія в столиці: хлопчик випав з вікна на очах сестри

    Трагічний інцидент стався в Деснянському районі Києва — з вікна багатоповерхівки випав 4-річний хлопчик. Як повідомляє поліція столиці, дитина загинула на місці від отриманих травм.

    За попередніми даними, трагедія трапилася у квартирі на 21-му поверсі. У момент нещасного випадку хлопчик перебував у кімнаті разом зі своєю 6-річною сестрою, поки мати була на кухні. Імовірно, дитина гралася біля вікна, сперлася на москітну сітку, яка не витримала його ваги.

    Медики, що прибули на виклик, констатували смерть дитини. Правоохоронці наразі встановлюють усі обставини події. Відомо, що сім’я проживає у цій квартирі постійно.

    Поліція вкотре закликає батьків бути вкрай уважними: не залишати дітей без нагляду в кімнатах із відчиненими вікнами та не покладатися на москітні сітки, які не здатні витримати вагу дитини.

  • Макрон і Каллас різко засудили удар по Сумах: «Росію потрібно зупинити»

    Макрон і Каллас різко засудили удар по Сумах: «Росію потрібно зупинити»

    Президент Франції Емманюель Макрон і верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас рішуче засудили ракетну атаку Росії на місто Суми 13 квітня, яка призвела до численних жертв серед мирного населення.

    У своїй заяві французький лідер закликав до більш сміливих та рішучих дій міжнародної спільноти для тиску на Кремль.

    «Ми маємо діяти сміливо, аби змусити Росію зупинити терор проти українського населення», — наголосив Макрон.

    Кая Каллас, зі свого боку, підкреслила, що напад Росії демонструє зростання агресії на тлі мирних ініціатив з боку України. Зокрема, вона нагадала про нещодавню готовність Києва до припинення вогню у Чорному морі.

    «Поки Україна погоджується на беззастережне припинення вогню в Чорному морі, Росія демонструє протилежне — вона посилює атаки», — заявила Каллас.

    Вибух, що стався в центрі Сум вранці 13 квітня, був спричинений балістичним ударом. За останніми даними, внаслідок атаки загинуло понад 30 осіб, десятки отримали поранення. Рятувальники продовжують працювати на місці трагедії.

    Європейські лідери вже кілька разів наголошували на необхідності притягнення Росії до відповідальності за злочини проти цивільного населення. Нинішній удар по Сумах може стати новим поштовхом до посилення санкцій та розширення військової підтримки України.

  • Трагедія на тиловому полігоні: приховування відповідальності чи стратегічне мовчання?

    Трагедія на тиловому полігоні: приховування відповідальності чи стратегічне мовчання?

    Ракетний удар по тиловому полігону, що стався 1 березня 2025 року, став важливою темою для обговорення серед українських військових експертів і громадськості. Тільки 3 березня була оприлюднена заявка від Олексія Драпатого, що стосувалася цього інциденту. Однак, питання, які виникли після трагедій, зокрема відповіді щодо осіб за її межами, залишаються відкритими, що залишають додаткові сумніви щодо реальних мотивів та інтересів деяких високопосадовців у військовому керівництві.

    «Ми, до речі, спостерігаємо таку унікальну ситуацію. Сирський мовчав, як риба об лід. В своїх традиціях. Він, до речі, завжди ігнорує зв’язок з суспільством», – каже військовий експерт Олег Жданов.

    Драпатий перший серед військового командування підтвердив дані про трагедію. Та сталося це вже після заяв нардепки Безуглої, журналіста Бутусова та блогера Стерненка – на третій день після трагедії. А опісля всіх з’явилася вже і заява Сирського.

    Трагедії на полігоні «Новомосковський» – не перша. У 2023 році під час шикування військових у Запоріжжі, ворог наніс ракетний удар, внаслідок якого загинули 19 військових 128-ї окремої гірничо-штурмової Закарпатської бригади. І тоді, і зараз чомусь серед відповідальних прізвища генералів не звучать, звертає увагу Жданов.

    «Річ у тім, що знаєте, як казав колишній прокурор України, що головне не вийти на самого себе. Справа в тому, що ви знаєте, що Сирський дуже полюбляє шикування особового складу. Дуже. І ми постійно про це говоримо, ну заберіть, не можна з генерала витравити Радянський Союз. Можна самого генерала перевезти на іншу роботу.

    Скільки вже розмов про чистку вищого воєнного керівництва. З новими офіцерами, з новими підходами, з новим розумінням методик управління військами. І цього немає. Тому, до речі, Сирський туди й втрутився саме для того, щоб не зазвучали прізвища і все решта», – додав експерт.

    1 березня росіяни заявили про удар ракетою “Іскандер-М” по військовому полігону у Дніпропетровській області. Удар нібито навів дрон “Орлан” просто під час шикування бійців.

    За різними даними, могли загинути десятки людей, а сотні отримати поранення. За словами журналіста Юрія Бутусова мова про близько 130 загиблих і поранених.

    3 березня Сухопутні війська ЗСУ та їх командувач Михайло Драпатий врешті підтвердили удар по полігону, який призвів до загибелі українських військових. Водночас в цих офіційних повідомленнях не уточнюється ані кількість загиблих, ані назва чи регіон розташування полігону, ані причин перебування військових на шикуванні під час тривоги.

    Пізніше у Державному бюро розслідувань заявили, що відкрили кримінальну справу «за фактом загибелі та поранення українських військовослужбовців унаслідок російського ракетного удару по полігону на Дніпропетровщині».

  • Сьогодні річниця трагедії Бабиного Яру: пам’ять про жертв нацизму

    Сьогодні річниця трагедії Бабиного Яру: пам’ять про жертв нацизму

    29 вересня — особлива дата в історії України та світу. Цього дня вшановується пам’ять жертв Бабиного Яру, місця, де нацисти здійснили одну з найбільших масових розстрілів під час Другої світової війни. У вересні 1941 року тут були вбиті десятки тисяч людей, і ця трагедія залишила невигладимий слід в історії.

    Розстріли в урочищі Бабин Яр розпочалися одразу після того як нацисти увійшли до Києва. Та найтрагічнішими стали 29 і 30 вересня 1941 року.

    Як вважають деякі історики, приводом для розправи над євреями нацисти використали підрив радянськими диверсантами декількох будівель в центрі Києва у 20-х числах вересня.

    Після цього у Києві розвісили оголошення, що всі євреї міста мають прибути 29 вересня вранці на ріг вулиць Мельникова та Дегтярівської. При цьому, взяти з собою документи, цінні речі та необхідний одяг. До початку війни у Києві жило близько 160 тисяч євреїв. На момент окупації міста нацистами їх залишилося близько 60-ти тисяч.

    29 вересня 1941 року в район Бабиного Яру потягнулися величезні черги людей, які в той момент не розуміли, що на них очікує.

    Їх, нібито, для чогось, реєстрували. Потім відбирали усі речі, змушували роздягнутися, і розстрілювали по 40-50 чоловік за хвилину. Розстрілювали на майже пів кілометровому відтинку яру, який починався біля пам’ятника, встановленого 1976 року, а закінчувався за теперішньою станцією метро “Дорогожичі”. Тіла присипали землею, і страта продовжувалася.

    Безперервні звуки пострілів приглушували музикою та мотором літака, який літав над Бабиним Яром.

    За два дні нацисти у Бабиному Яру вбили майже 34 тисячі євреїв. Виконавцем розстрілів кінця вересня була зондеркоманда 4а під орудою штандартенфюрера СС Пауля Блобеля.

    Регулярні розстріли у Бабиному Яру продовжувалися і після цього. Зокрема, протягом двох років саме тут були вбиті більше 600 членів ОУН.

    Точну кількість розстріляних у Бабиному Яру встановити неможливо. Вважається, що нацисти, до то як їх вибили з Києва, вбили тут близько 100 тисяч людей.

  • Жахлива трагедія на трасі Київ – Одеса

    Жахлива трагедія на трасі Київ – Одеса

    У жахливому інциденті на трасі Київ – Одеса хмельницький далекобійник став підозрюваним у вбивстві жінки, з якою він познайомив біля автозаправної станції.

    За даними поліції, подія відбулася у вечірні години біля однієї з автозаправних станцій на популярній трасі Київ – Одеса. Чоловік, який працює далекобійником і проживає у Хмельницькому, познайомився з жінкою.

    40-річний чоловік і 29-річна жінка продовжили спілкування в кабіні фури за розпиванням алкоголю. Там у них стався конфлікт і водій задушив жінку.

    Він ліг спати з трупом в автомобілі, а вранці викинув його за 35 км від місця вбивства біля відстійника для фур.

    Затримали його через тиждень у Львівській області. Він у всьому зізнався.

  • Український фільм про трагедію у Маріуполі отримав Оскар

    Український фільм про трагедію у Маріуполі отримав Оскар

    Український фільм “20 днів у Маріуполі”, режисера Мстислава Чернова, здобув перемогу на Оскарі у номінації “Найкращий документальний фільм”.

    Це історична перемога для України, оскільки вперше український фільм отримав таку престижну кінопремію. Стрічка розповідає про жахливі події, що трапилися в Маріуполі, коли місто опинилося під обстрілами російських військ.

    Церемонія вручення 96-ї премії “Оскар” відбулася в ніч з 10 на 11 березня у Лос-Анджелесі.

    Під час свого виступу на сцені Мстислав Чернов висловив свою вдячність за нагороду, проте він також поділився своїм бажанням обміняти Оскар на забезпечення миру і безпеки для України. Він закликав до підтримки своєї країни і віддано просив, щоб Росія припинила агресію проти України та звільнила всіх українських заручників та солдатів, які захищають свою землю.

    “Ми не можемо змінити історію, не можемо вплинути на минуле, але разом ми, кожен з вас і я, зараз знаходимося серед найталановитіших людей світу. Ми можемо зробити все можливе, щоб виправити історію, дати перемогу правді і забезпечити, щоб загиблі в Маріуполі та всі ті, хто пожертвував своїм життям, ніколи не були забуті. Кіно формує спогади, а спогади створюють історію,” – заявив Чернов під час виступу на сцені у Лос-Анджелесі.

    Фотокореспонденту Євгену Малолєтці та продюсерці стрічки Василісі Степаненко також було вручено Оскар, разом з режисером вони працювали в Маріуполі у 2022 році.

    Кілька тижнів тому “20 днів у Маріуполі” отримав визначну британську кінопремію BAFTA.

    До 2024 року українські фільми отримували номінації на Оскар, але жоден з них ніколи не став володарем цієї престижної нагороди. Наприклад, у 2023 році був номінований фільм про дитячий притулок на Донбасі “Будинок зі скалок”, а в 2016 році – стрічка про Євромайдан “Зима у вогні: Боротьба України за свободу”. Однак ці фільми були копродукціями України та інших країн. Першим українським фільмом, який отримав Оскар, став “20 днів у Маріуполі”.

    Нагороди Оскар у різних категоріях були вручені на церемонії в 2024 році:

    • Найкращий фільм – “Оппенгеймер”.
    • Найкращий актор – Кілліан Мерфі, “Оппенгеймер”.
    • Найкраща акторка – Емма Стоун, “Бідолашні створіння”.
    • Найкращий режисер – Крістофер Нолан за фільм “Оппенгеймер”.
    • Найкращий документальний короткометражний фільм – “Остання майстерня”.
    • Найкращий міжнародний фільм – “Зона інтересу”, режисера Джонатана Ґлейзера.
    • Найкращий анімаційний фільм – “Хлопчик і чапля”, режисера Хаяо Міядзакі.
    • Найкраща акторка другого плану – Да’Він Джой Рендольф, “Бідолашні створіння”.
    • Найкращий актор другого плану – Роберт Дауні-молодший, “Оппенгеймер”.
    • Найкращий оригінальний сценарій – “Анатомія падіння”, авторство Жустіна Тріє та Артура Арарі.
    • Найкращий адаптований сценарій – “Американське чтиво”, авторство Корда Джефферсона.

    Невдовзі до церемонії Оскар у ВВС Україна звернулися до Мстислава Чернова з запитанням, чи готував він промову на випадок перемоги.

    Режисер відповів, що будь-який українець обміняв би будь-які світові нагороди на те, щоб уникнути російського вторгнення в Україну.

    “Я бажав би, щоб цього фільму не було, але він є. І оскільки він є, я маю зробити все можливе, щоб його побачило якнайбільше людей. Це наша головна мета, і ми робимо все для її досягнення”, – підкреслив режисер.

    На всіх кінофестивалях, де стрічка отримувала нагороди, Чернов використовував їх, щоб говорити про трагедію Маріуполя та війну.

    Його документальний фільм розповідає про перші тижні російського вторгнення в Маріуполь: обстріли, загибель мирного населення, бомбардування пологового будинку.

    У стрічці знято сцени смерті багатьох місцевих мешканців від рук російських військ.

    Чернов постійно нагадує глядачам, що війна триває в Україні і те, що вони бачать на екрані, відбувається зараз.

    Разом з фотографом Євгеном Малолєткою та продюсеркою Василісою Степаненко вони вирушили до Маріуполя 23 лютого 2022 року, перед вторгненням. Їхній репортаж допоміг світові побачити, що відбувалося у місті.

    За цю роботу вони отримали Пулітцерівську премію, найпрестижнішу нагороду для журналістів.

    У фільмі також змальовано особисте життя воєнних кореспондентів і документування історії. Журналісти ризикували життям, знімаючи події в Маріуполі.

    “Цей фільм важко дивитися, але його потрібно дивитися”, – зауважив Чернов.

    Перед тим, як фільм “20 днів у Маріуполі” отримав Оскар, він вже був відзначений численними нагородами та визнанням у всьому світі.

    New York Times охарактеризував стрічку як “безжальний і дійсно важливий документальний фільм”.

    Rolling Stone підкреслив, що це “жахливе свідчення необхідності і високої ціни документування життя у бойовій зоні”.

    На головному фестивалі незалежного кіно у світі Sundance у 2023 році “20 днів у Маріуполі” отримав приз глядацьких симпатій.

    Кінокритики з США визнали його кращим у номінаціях “режисерський дебют” та “політична документалістика” на Critics’ Choice Documentary Awards.

    Український фільм став найкасовішою документальною стрічкою минулого року в Україні, зібравши понад 500 тисяч гривень тільки за перший вікенд прокату.

    Мстислав Чернов отримав премію Гільдії режисерів Америки.

    Під час нагородження премією BAFTA у Лондоні він висловився про Маріуполь як символ боротьби та віри, закликавши продовжувати боротьбу.

    Після отримання Оскара Чернов заявив журналістам, що його фільм представляє зруйновані українські міста, що є нагадуванням світові про необхідність зупинити вторгнення.

    “Ця перемога, сподіваюся, розповість про те, що відбувається в Україні більшій кількості людей і залучить їх увагу”, – додав режисер.