Golovnitemu.com

Позначка: транспорт

  • У Києві хочуть змінити правила під час тривог: метро через Дніпро, відкриті мости й послаблення комендантської години

    У Києві хочуть змінити правила під час тривог: метро через Дніпро, відкриті мости й послаблення комендантської години

    У Києві готують суттєвий перегляд правил, за якими столиця працює під час повітряних тривог та комендантської години. Рада оборони міста 31 серпня ухвалила звернення до уряду з пропозицією змінити чинні протоколи безпеки, щоб місто не зупиняло транспортні та логістичні процеси на багато годин під час затяжних російських атак. Серед ключових пропозицій — дозволити рух автомобілів окремими мостами під час тривог, забезпечити повноцінну роботу Сирецько-Печерської лінії метро між берегами Дніпра та послабити окремі обмеження комендантської години.

    Мер Києва Віталій Кличко пояснив, що нинішні безпекові правила потребують адаптації до нових умов. Через довгі повітряні тривоги містяни можуть годинами залишатися відрізаними від іншого берега столиці, а після завершення атаки стикаються з великим навантаженням на транспорт. Окремою проблемою стали потяги та міжміський транспорт, які через повітряні тривоги затримуються і можуть прибувати до Києва вже після початку комендантської години. Саме тому місто хоче створити механізм, який дозволить людям дістатися від вокзалів додому або до безпечних місць навіть за таких обставин.

    Одне з найпомітніших нововведень стосується мостів через Дніпро. Рада оборони доручила Силам оборони та Київській міській державній адміністрації невідкладно підготувати пропозиції щодо зняття частини обмежень на автомобільний рух під час повітряної тривоги там, де вони зараз діють. Остаточний алгоритм мають погодити з військовими, після чого Київ передасть його уряду. Тобто поки мости не відкрили автоматично для вільного руху під час тривог — місто лише наполягає на зміні чинного порядку.

    Ще масштабнішою може стати зміна роботи метро. Київ пропонує за нових протоколів не обмежувати під час тривоги рух Сирецько-Печерською, або зеленою, лінією, зокрема забезпечити перевезення пасажирів через Південний міст між правим та лівим берегами. Це дозволило б зберігати фактично безперервний транспортний зв’язок між двома частинами міста навіть під час затяжних атак. За нинішньою пропозицією саме зелена гілка розглядається як ключовий маршрут, оскільки вона перетинає Дніпро через Південний міст.

    Ідея не означає, що метрополітен перестане виконувати функцію укриття. Підземні станції продовжують використовуватися як один із головних захисних просторів для містян під час масованих ударів. Масштаб цього навантаження добре показала ніч проти 20 серпня: тоді під час майже дев’ятигодинної тривоги на станціях київського метро укривалися понад 38 тисяч людей, серед них більш як дві тисячі дітей.

    Друга частина пропозицій стосується комендантської години. Київ хоче не просто загального «скасування» обмежень, а гнучкішого режиму для конкретних потреб столиці. Кличко назвав серед них можливість руху транзитного вантажного транспорту та механізм, який дозволить людям, що прибувають запізнілими поїздами, автобусами чи іншим міжміським транспортом, нормально дістатися від вокзалів. Точні параметри можливого послаблення — години, категорії транспорту, документи чи спеціальні винятки — поки не оприлюднені.

    Місто також хоче переглянути правила для бізнесу, медичних та навчальних закладів і комунальних установ. За словами Кличка, Київ передасть уряду власні напрацювання щодо того, як такі установи можуть продовжувати роботу в умовах тривалих повітряних тривог, не створюючи додаткових ризиків для людей. Це може стати частиною ширшого пакета змін, який дозволить столиці залишатися функціональною навіть тоді, коли тривоги тривають по кілька годин поспіль.

    Зміна підходу фактично означатиме відхід від моделі, за якої значна частина великого міста завмирає на весь час повітряної небезпеки. Утім, міська влада наголошує, що будь-які нові правила мають бути погоджені із військовими. Рішення про відкриття мостів, рух метро через Дніпро та інші зміни не можуть ухвалюватися лише з міркувань зручності — вони повинні враховувати конкретний тип повітряної загрози та можливості захисту столиці.

    Водночас сам підхід Києва до роботи транспорту за останні роки вже змінювався. Раніше столична влада займала значно жорсткішу позицію і наполягала, що рух громадського транспорту під час повітряних тривог може створювати додаткову небезпеку для пасажирів. Тепер через трансформацію російської тактики та дедалі довші атаки місто фактично шукає інший баланс між фізичною безпекою людей і здатністю мегаполіса нормально функціонувати.

    Окремо Київський метрополітен продовжує відновлювати звичайну роботу інфраструктури: з 1 вересня на станції «Бориспільська» відкривається другий вестибюль із боку «Червоного Хутора». Він працюватиме для перевезення пасажирів до 22:20, а пов’язаний із ним підземний перехід залишається доступним цілодобово. Це локальна зміна і вона не тотожна пропозиції щодо повноцінного руху зеленою лінією під час тривог.

    Головне на цей момент — усі озвучені Кличком зміни ще не набули чинності. Рада оборони Києва сформувала пропозиції та звернулася до Кабінету міністрів, а частину нових алгоритмів ще мають підготувати спільно з військовими. Тож говорити, що від 1 вересня зелена гілка метро вже працюватиме без обмежень під час тривог, мости будуть відкриті або комендантську годину вже послабили, поки неправильно.

  • Комендантську годину в Києві можуть змінити: влада готує нові правила під час тривог

    Комендантську годину в Києві можуть змінити: влада готує нові правила під час тривог

    У Києві та Київській області готують зміни до правил, які діють під час повітряних тривог та комендантської години. Влада розглядає можливість переглянути роботу транспорту, вокзалів і логістичної інфраструктури під час тривалих повітряних тривог, а також запровадити більш диференційований підхід до оповіщення населення залежно від характеру загрози.

    Про підготовку відповідних пропозицій повідомив очільник Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник. Очікується, що напрацьовані рішення представлять уже 31 серпня. Водночас остаточне запровадження змін залежатиме від їх погодження з військовим командуванням.

    Одне з ключових питань стосується комендантської години у Києві та області. Влада аналізує можливість скоригувати чинний режим з огляду на ситуацію з безпекою, роботу критичної інфраструктури та потреби мешканців столичного регіону.

    Окрему увагу планують приділити роботі залізничного транспорту та вокзалів. Тривалі повітряні тривоги суттєво впливають на пересування пасажирів, роботу громадського транспорту та логістику, особливо коли обмеження діють у нічний час або збігаються з комендантською годиною.

    За словами Калашника, серед питань, які опрацьовуються, — забезпечення можливості руху людей до вокзалів та з них, робота поїздів і логістики під час тривалих повітряних тривог. Йдеться про пошук такого механізму, який дозволив би одночасно враховувати вимоги безпеки та не блокувати критично важливі транспортні процеси.

    Ще один напрям можливих змін — система сповіщення про небезпеку. Влада розглядає диференційований підхід до повітряних тривог залежно від конкретного типу загрози.

    Це питання набуло особливої актуальності через зміну характеру російських атак. Повітряні тривоги можуть оголошуватися через загрозу застосування ударних безпілотників, балістичних або крилатих ракет, а також інших засобів ураження. При цьому рівень і географія небезпеки в різних ситуаціях можуть суттєво відрізнятися.

    Диференційоване оповіщення потенційно має зробити систему реагування більш гнучкою та дозволити точніше інформувати населення про характер небезпеки.

    Водночас наразі не йдеться про вже затверджене скасування чи конкретне скорочення комендантської години. Влада лише готує та узгоджує відповідні пропозиції, тому чинні обмеження продовжують діяти до ухвалення окремого рішення.

    Ключовим фактором залишатиметься позиція військових. Саме безпекова ситуація та оцінка можливих ризиків визначатимуть, які із запропонованих змін можна буде реалізувати у столиці та Київській області.

    Очікується, що детальніші пропозиції щодо нового порядку роботи під час тривалих повітряних тривог, функціонування транспортної інфраструктури та можливого коригування комендантської години представлять 31 серпня.

    До офіційного оголошення нових правил мешканцям Києва та області необхідно дотримуватися чинних обмежень і реагувати на сигнали повітряної тривоги відповідно до встановлених вимог.

  • Транспортний колапс на носі: ремонт аварійного мосту Метро в Києві оцінили в космічні мільярди

    Транспортний колапс на носі: ремонт аварійного мосту Метро в Києві оцінили в космічні мільярди

    Столичний міст Метро опинився в критичному стані, а повний комплекс будівельних робіт із відновлення його працездатності коштуватиме близько 500 мільйонів доларів, що в національній валюті становить приблизно 20 мільярдів гривень. Про це у своїх фахових розрахунках заявила інженерка шляхів сполучення та спеціалістка у сфері містобудування Ганна Мінюкова.

    За її словами, для того щоб початок масштабної реконструкції не перетворився на черговий довгобуд, весь обсяг робіт необхідно виконати протягом трьох чітко визначених будівельних сезонів. Проте на сьогодні українська столиця не має в своєму розпорядженні необхідних фінансових ресурсів для забезпечення стабільних виплат настільки масштабного проєкту. Окрім мосту Метро, нагального та комплексного ремонту потребують також Північний і Південний мостові переходи, тоді як офіційні зобов’язання держави щодо реставрації аварійного мосту Патона також залишаються невиконаними через дефіцит коштів у державному бюджеті.

    Єдиним ефективним виходом із ситуації експертка називає залучення міжнародного фінансування шляхом ретельного вдосконалення чинного законодавства про державно-приватне партнерство та активний пошук профільних інвесторів для передачі інфраструктурних об’єктів у концесію. За такого сценарію приватний бізнес повністю бере на себе витрати на реконструкцію, отримуючи натомість право на комерційне управління спорудою протягом встановленого контрактом терміну чи до повного повернення вкладеного капіталу.

    «Таке рішення є непопулярним для представників влади, адже в такому разі доведеться робити платний проїзд по відремонтованих спорудах, що не буде сприйнято суспільством. В іншому випадку “мостопадів” не уникнути», – наголосила Ганна Мінюкова.

    Ситуацію додатково загострюють тривожні висновки інших профільних фахівців. Зокрема, відомий транспортний експерт Дмитро Беспалов підтвердив, що мости Патона та Метро у Києві наразі офіційно кваліфікуються як такі, що перебувають у непрацездатному та аварійному стані. Через критичний ступінь зношеності конструкцій користування цими стратегічними транспортними артеріями становить пряму загрозу безпеці мешканців та гостей міста.

  • Вулиці звільнять від електросамокатів: операторам дали два тижні

    Вулиці звільнять від електросамокатів: операторам дали два тижні

    У Чернівцях припиняють роботу сервіси прокату електросамокатів. Міська рада розірвала меморандуми про співпрацю з трьома операторами — Bolt, Vevi та Jet.ua. Компанії отримали 14 днів, щоб прибрати самокати, зарядні станції та інше обладнання з міських вулиць.

    Рішення Чернівецька міська рада ухвалила під час сесії 10 серпня. Його підтримали 22 депутати. Причиною стали численні звернення та скарги мешканців міста, які стосувалися хаотичного паркування самокатів, їхнього розміщення на об’єктах благоустрою та порушень правил безпеки дорожнього руху.

    У міськраді зазначили, що використання прокатних електросамокатів у місті створює низку проблем для інших учасників дорожнього руху та пішоходів. Зокрема, йдеться про самокати, які залишають посеред тротуарів та в інших місцях, де вони можуть перешкоджати пересуванню людей.

    Окремо депутати звернули увагу на порушення правил безпеки користувачами електросамокатів. Серед проблем називали рух проїжджою частиною, пішохідними переходами та тротуарами, а також випадки, коли на одному самокаті одночасно пересуваються двоє або навіть троє людей. Такі ситуації, на думку міської влади, підвищують ризик дорожньо-транспортних пригод.

    Також у Чернівцях звернули увагу на відсутність достатніх механізмів контролю за паркуванням і використанням прокатного транспорту та відповідальністю у випадку зіткнень із пішоходами, велосипедистами чи автомобілями.

    Що буде із самокатами

    Після розірвання меморандумів оператори мають протягом 14 календарних днів звільнити міські об’єкти благоустрою від електросамокатів, зарядних станцій та іншого обладнання, необхідного для роботи сервісів.

    Якщо компанії не виконають вимогу у встановлений термін, самокати можуть примусово перемістити на майданчик тимчасового зберігання. Таким чином, після завершення 14-денного періоду послуги прокату Bolt, Vevi та Jet.ua у Чернівцях мають припинитися.

    Водночас рішення міськради стосується саме прокату електросамокатів. Воно не означає повної заборони приватного користування електросамокатами мешканцями міста.

    Чернівці стали одним із українських міст, які останнім часом посилюють правила щодо електросамокатів. Причиною таких рішень стають питання безпеки, паркування та відповідальності користувачів і операторів. Водночас на рівні України також обговорюють додаткові обмеження для цього виду транспорту, зокрема вікові вимоги, правила користування та безпекові стандарти.

  • Інфляція знову пішла вгору: в Україні ціни у липні прискорилися до 7,7%

    Інфляція знову пішла вгору: в Україні ціни у липні прискорилися до 7,7%

    Інфляція в Україні після червневого сповільнення знову почала набирати швидкість. У липні 2026 року споживчі ціни зросли на 0,3% порівняно з попереднім місяцем, а річна інфляція прискорилася до 7,7% проти 7,2% у червні. Про це повідомила Державна служба статистики 10 серпня. Нові показники означають розворот після короткого періоду зниження цін на початку літа й загалом відповідають прогнозу Національного банку, який очікує подальшого посилення інфляційного тиску в другому півріччі.

    Ще у червні статистика виглядала значно оптимістичніше. Тоді споживчі ціни в Україні вперше за тривалий час зменшилися в місячному вимірі — на 0,1%, а річна інфляція сповільнилася до 7,2%. З початку 2026 року до кінця червня накопичене зростання цін становило 5,7%. Липневі дані показали, що цей період дефляції був коротким і загальна тенденція знову змінилася в бік подорожчання.

    Базова інфляція, яка не враховує частину найбільш волатильних цін, у липні становила 0,3% за місяць та 8,1% у річному вимірі. Це важливий сигнал, адже базовий показник краще демонструє стійкий ціновий тиск усередині економіки — зокрема вплив заробітних плат, собівартості виробництва, імпортних витрат і внутрішнього попиту.

    Водночас ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в липні загалом навіть знизилися — на 0,2% порівняно з червнем. Найсильніше подешевшали яйця — на 6%, а овочі — на 5,9%. Свинина стала дешевшою на 1,3%, м’ясо птиці — на 1,1%, продукти переробки зернових — на 0,8%, сало — на 0,6%.

    Та літня сезонність допомогла далеко не всім категоріям. Фрукти у липні подорожчали на 1,5%, риба та продукти з риби — на 1,2%, соняшникова олія — на 1%, безалкогольні напої — на 0,9%. Молоко та молочні продукти додали 0,8%, а хліб, макаронні вироби та цукор — по 0,6%.

    Ще помітніше зросли ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби — у середньому на 1,5% за місяць. Окремо тютюнові вироби подорожчали на 1,8%. Для цієї категорії одним із постійних факторів зростання залишаються зміни податкового навантаження та акцизної політики.

    Натомість сезонні розпродажі продовжили тиснути вниз на вартість одягу та взуття. У липні ця категорія подешевшала одразу на 4,8%: одяг — на 5,8%, взуття — на 3,5%.

    Однак сильний внесок у загальний індекс споживчих цін цього разу зробила житлово-комунальна сфера. Категорія «житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива» зросла на 1,6%. Основною причиною стали різкі зміни вартості окремих комунальних послуг: водопостачання подорожчало на 31,9%, а водовідведення — на 29,8%.

    Зростання відчули й пасажири. Транспортні послуги у липні подорожчали в середньому на 1,3%. Найпомітніше зросла вартість проїзду в автомобільному пасажирському транспорті — на 6%, тоді як залізничні перевезення подорожчали на 2,7%.

    Таке поєднання показників добре пояснює, чому загальна інфляція зростає навіть тоді, коли частина продуктового кошика дешевшає. Сезонна пропозиція овочів, яєць та окремих видів м’яса тимчасово стримує продуктові ціни, однак інші складові — послуги, транспорт, комунальні платежі та витрати бізнесу — продовжують тиснути в протилежному напрямку.

    Причому Національний банк прямо попереджав, що друга половина 2026 року буде складнішою з погляду цін. У новому липневому Інфляційному звіті НБУ вже прогнозує, що за підсумками 2026 року інфляція прискориться до 10%. Це вище попереднього квітневого прогнозу в 9,4%.

    Серед ключових причин Нацбанк називає різке розширення бюджетних стимулів, подальше зростання витрат підприємств на оплату праці, вторинний ефект від попереднього подорожчання пального та наслідки послаблення гривні. Додатковий попит створюватиме й масштабування оборонного виробництва всередині України, оскільки більша частина зовнішнього фінансування спрямовуватиметься безпосередньо в українську економіку.

    Окремий фактор — дефіцит робочої сили. НБУ очікує, що реальні заробітні плати в Україні у 2026 році зростуть більш ніж на 12%. Для працівників це позитивний сигнал, однак для бізнесу швидке підвищення зарплат означає збільшення виробничих витрат, які компанії частково перекладають у кінцеві ціни товарів та послуг.

    На тлі нових інфляційних ризиків Національний банк уже відреагував монетарною політикою. Наприкінці липня НБУ підвищив облікову ставку з 15% до 15,5%. У липневому прогнозі регулятор також не виключає її подальшого збільшення до 16% упродовж 2026 року, якщо ціновий тиск виявиться сильнішим. Повернення до циклу зниження ставки НБУ наразі очікує не раніше другого кварталу 2027 року.

    Підвищена ставка покликана робити гривневі заощадження привабливішими, стримувати надмірний попит і підтримувати стабільність валютного ринку. Проте для економіки є і зворотний бік: висока ставка робить кредити дорожчими та може стримувати інвестиційну активність приватного бізнесу.

    Нацбанк одночасно знизив очікування щодо темпів відновлення економіки. За липневим прогнозом, реальний ВВП України у 2026 році збільшиться лише на 1,8%. Російські удари по підприємствах, енергетиці та логістичній інфраструктурі продовжують обмежувати виробництво та інвестиції. Частково компенсувати цей ефект мають великі бюджетні видатки, локалізація оборонного виробництва та поступове збільшення врожаїв.

    Саме поєднання слабкого економічного зростання та ризику подальшого прискорення цін стає одним із головних викликів другої половини року. Якщо інфляція справді наблизиться до двозначної позначки, а економічне зростання залишатиметься слабким, дискусія про ризики стагфляційного сценарію лише посилюватиметься.

    Водночас у середньостроковій перспективі НБУ бачить ситуацію оптимістичніше. Регулятор прогнозує, що після прискорення до 10% наприкінці 2026 року інфляція зменшиться до 6,9% у 2027 році, а у 2028-му повернеться до цільового рівня 5%. Цьому мають сприяти поступове скорочення бюджетних стимулів, послаблення дефіциту працівників, більші врожаї та стабілізація ситуації в енергетиці за умови зниження безпекових ризиків.

    Тож липневі 7,7% поки не виглядають критичним стрибком, але є важливим сигналом зміни тенденції. Після кількох місяців сповільнення та червневої дефляції ціни знову пішли вгору. Причому продуктовий кошик наразі частково рятує сезонне здешевлення овочів та яєць, тоді як основний тиск дедалі більше переходить у комунальні послуги, транспорт, зарплати та витрати бізнесу.

    Якщо прогноз Національного банку справдиться, 7,7% у липні можуть виявитися лише початком нового етапу прискорення інфляції, а найбільш відчутним для українців зростання цін стане ближче до кінця 2026 року.

  • Молдова може передати Україні 20 локомотивів: Київ і Кишинів готують новий логістичний коридор до ЄС

    Молдова може передати Україні 20 локомотивів: Київ і Кишинів готують новий логістичний коридор до ЄС

    Україна та Молдова готують пакет транспортних рішень, який має посилити резервні маршрути українського експорту на тлі постійних російських атак на транспортну та портову інфраструктуру. Серед ключових питань — можливе надання Україні 20 локомотивів, нові залізничні маршрути через молдовську територію до румунського порту Констанца, конкурентні транзитні тарифи, спрощення перетину кордону та відкриття нового спільного пункту пропуску. Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій України за підсумками переговорів української та молдовської сторін.

    Домовленості обговорювали під час робочої зустрічі на Одещині міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Миколи Калашника з віцепрем’єр-міністром — міністром інфраструктури та регіонального розвитку Молдови Володимиром Болею. Одним із головних завдань сторони назвали створення стабільного транспортного сполучення від Одеси до Дунайського регіону та далі до країн Європейського Союзу.

    Найбільш помітною частиною переговорів стала залізниця. Молдова зараз готує пропозиції щодо можливості надання Україні 20 локомотивів. Важливо, що йдеться саме про опрацювання механізму передачі: у повідомленні українського міністерства не зазначено, що локомотиви вже передані «Укрзалізниці», а також не названо їхні моделі, технічний стан, строки отримання чи юридичну форму майбутньої угоди.

    Для української залізниці навіть таке порівняно невелике поповнення має значення через систематичні російські удари по рухомому складу. Навесні уряд повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення РФ було уражено понад 300 локомотивів, близько 50 з яких на той момент уже не підлягали відновленню. Пізніші галузеві дані говорили вже про понад 400 уражених локомотивів, що демонструє, наскільки швидко зростають втрати через посилення російських атак на залізницю у 2026 році.

    Особливо різко Росія наростила удари по рухомому складу наприкінці 2025-го та у 2026 році. Заступник міністра розвитку громад та територій Олексій Балеста раніше пояснював, що атаки важкими ударними безпілотниками безпосередньо на локомотиви стали новою реальністю для залізниці. Лише за перший квартал 2026 року, за оприлюдненими даними, було пошкоджено 81 тепловоз.

    Саме тому питання резервного тягового парку стає не просто економічною, а стратегічною проблемою. «Укрзалізниця» повинна одночасно забезпечувати пасажирські перевезення, військову та гуманітарну логістику, доставку імпортних вантажів і експорт української продукції, тоді як Росія намагається систематично вражати депо, енергетичну інфраструктуру та локомотиви.

    Однак переговори з Молдовою значно ширші за передачу техніки. Київ і Кишинів також хочуть збільшити кількість маршрутів для українських вантажів через молдовську територію до румунського порту Констанца. Українська сторона наголошує, що для такого транзиту критично важливо забезпечити конкурентну вартість залізничних перевезень, аби альтернативний маршрут залишався економічно привабливим для експортерів.

    Констанца вже стала одним із ключових альтернативних портів для української зовнішньої торгівлі після початку повномасштабної війни. Посилення маршруту через Молдову може дати Україні додатковий резерв на випадок нових ударів по портовій та транспортній інфраструктурі Одеського регіону.

    Актуальність такого маршруту різко зросла після нових російських атак на транспортну інфраструктуру Одещини. Зокрема, після удару 9 серпня було пошкоджено автомобільний міст у районі села Маяки. Через це рух до окремих пунктів пропуску на кордоні з Молдовою та на частині траси Одеса — Рені довелося обмежувати.

    Ще одним ключовим питанням переговорів стала ділянка міжнародного транспортного коридору біля Паланки. Україна та Молдова хочуть гарантувати вільний і безпечний транзит приблизно 7-кілометровою ділянкою дороги М-15, яка має особливе значення для сполучення Одеси з півднем Одеської області та Дунайським регіоном.

    Українська сторона прямо називає пріоритетом безперешкодний рух від Одеси до Дунайського регіону. Цей напрямок важливий не лише для автомобільних перевезень, а й як частина більшої мультимодальної системи, яка повинна з’єднати українські підприємства з портами Дунаю, Молдовою, Румунією та рештою ЄС.

    Паралельно сторони готуються до відкриття нового спільного пункту пропуску. Детальні параметри об’єкта — точна локація, строки запуску та проєктна пропускна спроможність — у повідомленні Мінрозвитку поки не деталізуються. Проте сам напрям роботи має допомогти зменшити навантаження на наявні переходи та прискорити переміщення вантажів через українсько-молдовський кордон.

    Микола Калашник наголосив, що результат переговорів має бути практичним: Україна розраховує отримати більше маршрутів, швидше проходження кордону та стійкішу логістичну мережу між Україною, Молдовою та Євросоюзом. Після зустрічі сторони домовилися продовжити координацію вже на робочому рівні та прискорити реалізацію погоджених рішень у сфері залізничного, автомобільного та прикордонного сполучення.

    Розширення маршрутів через Молдову відбувається на тлі системної спроби Росії підірвати українську експортну логістику. Після початку повномасштабного вторгнення Москва регулярно атакує морські порти, залізницю, мости, автомобільні шляхи, енергетичні вузли та рухомий склад. Тільки залізнична система за роки великої війни зазнала тисяч уражень інфраструктурних об’єктів, а у 2026 році темп атак на рухомий склад помітно зріс.

    Через це Україна фактично створює багаторівневу систему резервної логістики. Морський коридор у Чорному морі залишається критично важливим для експорту, але паралельно Київ розширює Дунайський напрямок, сухопутні переходи з ЄС і транзит через сусідні країни. Молдова в цій системі отримує особливе значення через географічне розташування між півднем України та Румунією.

    Якщо домовленість щодо локомотивів буде реалізована, 20 одиниць молдовського рухомого складу стануть ще одним елементом відновлення українських тягових можливостей. Водночас стратегічно важливішим результатом переговорів може стати саме створення стабільного транспортного коридору Україна — Молдова — Румунія — ЄС, здатного працювати навіть за умов регулярних російських атак на окремі ланки української логістичної системи.

    Наразі переговори тривають. Остаточного рішення щодо передачі всіх 20 локомотивів, конкретних транзитних знижок і строків відкриття нового пункту пропуску публічно ще не оголошено. Проте Київ і Кишинів уже заявляють про намір перевести попередні домовленості у практичні рішення — від додаткової тяги для «Укрзалізниці» до нових шляхів доставки українських вантажів у порт Констанца та на ринки Європейського Союзу.

  • Біля метро «Чернігівська» почали збирати новий шляхопровід: коли Києву обіцяють повернути рух

    Біля метро «Чернігівська» почали збирати новий шляхопровід: коли Києву обіцяють повернути рух

    У Києві масштабний капітальний ремонт шляхопроводу біля станції метро «Чернігівська» перейшов до одного з найважливіших етапів. Після демонтажу старої аварійної споруди та спорудження нових опор будівельники розпочали монтаж сталевих балок прогонової будови. Загалом конструкція складатиметься з восьми основних балок, які стануть основою нового шляхопроводу над Броварським проспектом.

    Цей етап має бути завершений уже в першій половині серпня. Далі будівельники перейдуть до формування безпосередньо проїзної частини. У результаті на місці старої споруди має з’явитися значно ширший транспортний вузол із вісьмома автомобільними смугами, трамвайними коліями, тротуарами та велосипедною інфраструктурою. Автомобільний і трамвайний рух планують відновити у листопаді 2026 року, хоча повністю весь комплекс робіт завершать пізніше.

    Ще на початку липня на будівельному майданчику тривали роботи зі спорудження опор. Тоді офіційно повідомлялося, що на об’єкті цілодобово працюють майже 200 фахівців та понад 100 одиниць спеціальної техніки. Водночас усі вісім сталевих балок уже були виготовлені та готувалися до встановлення.

    Монтаж балок фактично означає перехід від створення основи споруди до формування її нового прогону.

    Перед початком цього етапу підрядник мав завершити спорудження опор, встановити опорні частини, тимчасові конструкції та монтажні риштування. Під час встановлення між головними балками також монтують сталеві діафрагми. Вони необхідні для забезпечення просторової жорсткості всієї конструкції та спільної роботи її елементів.

    Після того як балки займуть проєктне положення, роботи не завершаться. Наступними етапами стануть встановлення консольних елементів, армування та бетонування монолітної плити проїзної частини. Після цього необхідно буде виконати гідроізоляцію та влаштувати асфальтобетонне покриття.

    Паралельно на об’єкті перевлаштовують інженерні мережі. Зокрема, йдеться про газопровід і дощову каналізацію. Ще в липні міська влада повідомляла, що без завершення цих робіт перейти до наступних етапів будівництва неможливо.

    Масштаб реконструкції стає особливо помітним у порівнянні з параметрами старого шляхопроводу. До початку робіт його ширина становила близько 34,8 метра, після завершення вона має зрости приблизно до 44,7 метра. Тобто споруда стане майже на десять метрів ширшою.

    Збільшиться і довжина — з 46,8 до 54 метрів.

    Таке розширення потрібне передусім для зміни організації руху. На новому шляхопроводі запроєктовано вісім автомобільних смуг — по чотири в кожному напрямку. Додатковий простір дозволить облаштувати смуги розгону та гальмування, що має зменшити конфлікти транспортних потоків і збільшити пропускну спроможність вузла.

    Окремо передбачені дві трамвайні колії. Це принципово важливо для транспортної системи лівобережної частини столиці, оскільки ремонт уже призвів до значних змін у роботі наземного громадського транспорту.

    Крім автомобільної та трамвайної інфраструктури, з обох боків шляхопроводу мають з’явитися тротуари й велодоріжки. Проєкт також розроблений з урахуванням принципів безбар’єрності: передбачені понижені бордюри та тактильна навігація для людей із порушеннями зору.

    Старий шляхопровід фактично розібрали повністю

    До спорудження нової конструкції будівельники перейшли після масштабного демонтажу старого шляхопроводу.

    Основні будівельні роботи розпочалися навесні. У травні старі конструкції вже були практично повністю демонтовані, після чого підрядник перейшов до підготовки фундаментів та нових опор. На одному з етапів було забурено 10 із 28 паль під проміжні опори, а для крайніх опор розробляли котловани.

    Демонтаж виявився технічно складним через стан старих конструкцій. Водночас балки для нової споруди почали виготовляти заздалегідь. Їх виробництво потребувало роботи з металом значної товщини, спеціальних режимів зварювання та контролю геометрії конструкцій.

    Виготовлені балки додатково укрупнювали безпосередньо на будівельному майданчику на спеціальних стапелях. За інформацією підрядника, це дозволяє контролювати геометрію та якість зварних з’єднань перед остаточним монтажем.

    У міській адміністрації також зазначали, що відповідно до чинних будівельних норм проєктний строк експлуатації сталевих штучних споруд такого типу становить 100 років.

    Рух хочуть відкрити вже у листопаді

    Найважливішим для киян залишається питання строків відновлення руху. Наразі офіційний графік передбачає завершення основних монолітних робіт до кінця вересня. Автомобілі та трамваї мають повернутися на шляхопровід у листопаді 2026 року.

    Це, однак, не означатиме повного завершення всього проєкту. Реалізація реконструкції в повному обсязі запланована до 2027 року. Після відновлення руху можуть продовжуватися супутні роботи, зокрема облаштування прилеглої території та окремих елементів інфраструктури.

    Сам ремонт проводять у режимі 24/7, хоча вночі, за інформацією міської влади, підрядник намагається не виконувати роботи з підвищеним рівнем шуму через близькість житлової забудови.

    Шляхопровід біля «Чернігівської» є важливою частиною транспортного вузла на лівому березі Києва: через нього проходять автомобільні та трамвайні потоки, пов’язані з Броварським проспектом і прилеглими районами. Саме тому повне перекриття споруди відчутно вплинуло на транспортну ситуацію в цій частині столиці.

    Нинішній початок монтажу восьми сталевих балок означає, що після кількох місяців демонтажних, фундаментних та підготовчих робіт контури нового шляхопроводу вже починають формуватися. Якщо заявлений графік вдасться витримати, у листопаді через «Чернігівську» знову мають запустити автомобільний і трамвайний рух, а Київ отримає значно ширшу споруду з вісьмома смугами замість старої транспортної конфігурації.

  • Запоріжжя відрізане залізницею: пасажирські поїзди третю добу не можуть дістатися міста

    Запоріжжя відрізане залізницею: пасажирські поїзди третю добу не можуть дістатися міста

    Через постійні російські обстріли та погіршення безпекової ситуації пасажирські поїзди вже третю добу поспіль не курсують безпосередньо до Запоріжжя. Залізничні маршрути тимчасово змінено, а потяги зупиняють на безпечних підступах до міста. Про це повідомив міністр з відновлення, розвитку громад, територій та інфраструктури України Микола Калашник під час робочої поїздки до прифронтового регіону.

    За словами міністра, таке рішення ухвалили виключно з міркувань безпеки. Російська армія останніми днями значно посилила атаки на Запорізьку область, завдаючи ударів не лише по житлових кварталах, а й по транспортній та критичній інфраструктурі. Через це пряме прибуття пасажирських поїздів до міста наразі вважається надто ризикованим.

    «На жаль, уже третю добу через російські атаки та безпекову ситуацію пасажирські поїзди не курсують безпосередньо до Запоріжжя», — повідомив Калашник після огляду об’єктів транспортної інфраструктури. Він наголосив, що залізниця залишається одним із ключових елементів забезпечення обороноздатності країни, гуманітарної логістики та евакуації цивільного населення, тому питання її захисту є пріоритетним.

    Під час візиту до Запорізької області міністр разом із начальником Запорізької обласної військової адміністрації Іваном Федоровим, представниками Укрзалізниці та народними депутатами перевірив виконання заходів із посилення захисту залізничної інфраструктури. За його словами, сьогодні йдеться не лише про охорону окремих станцій чи колій, а про забезпечення безперервної роботи всієї транспортної системи країни в умовах війни.

    Окрему увагу під час поїздки приділили підготовці області до осінньо-зимового періоду. Посадовці оглянули об’єкти енергетичної інфраструктури та системи водопостачання, які неодноразово ставали цілями російських ударів. Також відбулася координаційна нарада щодо проходження майбутнього опалювального сезону, під час якої обговорили захист критичної інфраструктури та забезпечення її резервними джерелами живлення. За словами Калашника, Запорізька область вже забезпечила автономним електроживленням понад 99% об’єктів тепло- та водопостачання, що є одним із найкращих показників серед прифронтових регіонів України.

    Крім того, Міністерство відновлення готує урядовий експериментальний проєкт, який дозволить підприємствам критичної інфраструктури у прифронтових регіонах збільшити допустимі обсяги зберігання пального з двох до п’яти тонн. Очікується, що це допоможе забезпечити безперебійну роботу комунальних служб навіть у разі тривалих атак чи перебоїв із постачанням.

    Причиною посилення заходів безпеки стали масштабні атаки російських військ по Запорізькій області протягом останнього тижня. Зокрема, 23 липня окупанти завдали ударів по Запоріжжю та Слов’янську, внаслідок яких понад 30 людей отримали поранення. Того ж дня російська армія влучила у житлову багатоповерхівку в Запоріжжі, спричинивши значні руйнування цивільної інфраструктури.

    Це не перший випадок, коли російські війська атакують залізничну інфраструктуру регіону. Лише кілька днів тому Міністерство відновлення повідомляло про подвійний удар по локомотиву та пасажирських вагонах у Запорізькій області. Завдяки оперативним діям залізничників і своєчасній евакуації тоді вдалося уникнути жертв серед пасажирів і персоналу.

    За інформацією Укрзалізниці, попри тимчасову зміну маршрутів, перевезення пасажирів не припиняються. Потяги продовжують виконувати рейси, однак завершують маршрут на безпечній відстані від Запоріжжя, після чого пасажирів доставляють альтернативним транспортом. Такий механізм уже неодноразово застосовувався під час масованих атак на прифронтові регіони та дозволяє мінімізувати ризики для людей.

    Експерти зазначають, що удари по залізничній інфраструктурі є частиною російської тактики, спрямованої на порушення логістики, евакуації цивільного населення та постачання гуманітарної допомоги. Водночас українська залізниця продовжує працювати навіть в умовах постійної загрози, забезпечуючи транспортне сполучення між регіонами та виконуючи критично важливі функції для держави.

    Станом на 26 липня точні терміни відновлення прямого пасажирського сполучення із Запоріжжям не називаються. За словами Миколи Калашника, рух поїздів до міста буде відновлено одразу після стабілізації безпекової ситуації. До цього часу всі рішення щодо маршрутів ухвалюватимуться виключно з урахуванням безпеки пасажирів і працівників залізниці.

  • Kyiv City Express може зупинятися під час тривог: в “Укрзалізниці” пояснили причину

    Kyiv City Express може зупинятися під час тривог: в “Укрзалізниці” пояснили причину

    Найближчими днями поїзди Kyiv City Express можуть тимчасово призупиняти рух під час повітряних тривог через підвищену загрозу російських ударів по залізничній інфраструктурі. В “Укрзалізниці” наголошують, що такі заходи є вимушеними та спрямовані насамперед на безпеку пасажирів.

    Про це повідомили в офіційному Telegram-каналі Київської кільцевої електрички.

    У компанії пояснили, що Росія продовжує завдавати прицільних ударів по об’єктах залізничної інфраструктури, тому під час оголошення повітряної тривоги можливі тимчасові зупинки руху поїздів. Відновлення курсування відбуватиметься лише після отримання відповідного дозволу від моніторингової групи, яка оцінює рівень загрози.

    В “Укрзалізниці” зазначили, що після отримання “зеленого сигналу” машиністи одразу відновлюватимуть рух і докладатимуть зусиль, аби максимально скоротити запізнення та повернутися до встановленого графіка.

    «Як тільки отримуємо “зелений сигнал” від моніторингової групи — ми знову в дорозі й наздоганяємо розклад. Будь ласка, слухайте команди залізничників», — наголосили в компанії.

    Окремо перевізник звернувся до пасажирів із проханням суворо дотримуватися правил безпеки під час повітряної тривоги. У “Укрзалізниці” підкреслили, що залишатися у вагонах після зупинки поїзда небезпечно, оскільки рухомий склад або залізнична інфраструктура можуть стати ціллю російських атак.

    Пасажирам рекомендують одразу пройти до найближчого укриття. Якщо такої можливості немає, необхідно відійти на безпечну відстань від поїзда та будівель вокзалу й виконувати всі вказівки працівників залізниці.

    Нагадаємо, з 22 липня “Укрзалізниця” вперше від моменту запуску Kyiv City Express підвищила вартість проїзду. Рішення пояснили зростанням витрат на ремонт рухомого складу, його утримання та оплату електроенергії. Водночас усі чинні пільги для пасажирів залишилися без змін.

    Крім того, із 15 липня у столиці також подорожчав разовий проїзд у комунальному громадському транспорті. Нові тарифи діють у метро, автобусах, трамваях, тролейбусах і фунікулері, однак не поширюються на маршрути приватних перевізників.

  • Київська кільцева електричка змінює ціни: скільки доведеться платити пасажирам

    Київська кільцева електричка змінює ціни: скільки доведеться платити пасажирам

    Із 22 липня вартість проїзду в Kyiv City Express (Київській кільцевій електричці) зросте. Нові тарифи залежатимуть від способу придбання квитка: мінімальна ціна становитиме 30 гривень, а максимальна — 37 гривень. Таким чином, у порівнянні з попереднім базовим тарифом у 15 гривень, вартість разової поїздки фактично зросте вдвічі. Про зміни повідомила Укрзалізниця.

    Згідно з оновленими тарифами, пасажири сплачуватимуть:

    • 30 грн — при купівлі квитка через застосунки «Укрзалізниця» або «Київ Цифровий»;
    • 34,20 грн — при оплаті через валідатори або термінали самообслуговування «Київ Цифровий»;
    • 36,70 грн — у терміналах самообслуговування Укрзалізниці;
    • 37 грн — у залізничних касах або безпосередньо у роз’їзного касира у вагоні.

    Водночас усі чинні пільги для пасажирів залишаються без змін. Студенти й надалі зможуть купувати квитки зі знижкою через застосунок Укрзалізниці, а ветерани та пенсіонери — оформлювати безкоштовні проїзні документи в касах.

    В Укрзалізниці пояснили, що перегляд тарифів пов’язаний із необхідністю привести вартість проїзду у Kyiv City Express у відповідність до нових тарифів на комунальний транспорт столиці. Нагадаємо, з 15 липня разова поїздка в метро, автобусах, трамваях, тролейбусах і фунікулері Києва також коштує 30 гривень.

    Крім того, компанія зазначає, що витрати на утримання рухомого складу, ремонт поїздів, оплату електроенергії та забезпечення перевезень суттєво зросли. Доходів від продажу квитків уже недостатньо для покриття цих витрат.

    Окремою проблемою в Укрзалізниці називають відсутність компенсації за перевезення пільгових категорій пасажирів. За інформацією перевізника, Київ із 2021 року не відшкодовує ці витрати, а лише з початку 2026 року заборгованість міста перед компанією перевищила 10 мільйонів гривень. Саме це, разом зі зростанням собівартості перевезень, стало однією з причин перегляду тарифів.

    Попри підвищення цін, в Укрзалізниці наголошують, що для пасажирів, які регулярно користуються міською електричкою, готують новий механізм економії. Найближчим часом планують запровадити абонементи на проїзд, які дозволять суттєво знизити витрати на щоденні поїздки. Наразі відповідне рішення перебуває на стадії розробки, а деталей щодо вартості чи термінів запуску проїзних поки що не оприлюднено.

    У компанії також звернули увагу, що хоча вартість проїзду в кільцевій електричці фактично подвоюється, підвищення все одно є меншим, ніж у комунальному транспорті столиці. За даними перевізника, за останні роки тарифи на міський транспорт Києва зросли майже у чотири рази, тоді як ціна поїздки в Kyiv City Express переглядається вперше за тривалий час.