Golovnitemu.com

Позначка: Угорщина

  • Лідери ЄС проведуть екстрене обговорення бюджету на 2027 рік: Україні бракує 70 мільярдів євро

    Лідери ЄС проведуть екстрене обговорення бюджету на 2027 рік: Україні бракує 70 мільярдів євро

    Лідери 27 держав Європейського Союзу проведуть спеціальний саміт 26–27 листопада 2026 року, під час якого обговорять фінансування України на наступний рік. Однією з ключових проблем стане пошук додаткових 70 мільярдів євро, необхідних для покриття фінансових потреб держави в умовах повномасштабної війни. Паралельно європейські керівники розглядатимуть новий довгостроковий бюджет ЄС на 2028–2034 роки. Водночас конкретного рішення щодо виділення додаткових грошей Україні наразі не ухвалено.

    Про підготовку спеціального засідання повідомила «Європейська правда» із посиланням на поінформованого посадовця ЄС, який погодився говорити на умовах анонімності.

    Інформацію про заплановане засідання 26–27 листопада також оприлюднили на офіційному сайті Європейської ради.

    ЄС проведе окремий саміт щодо грошей для України

    21 жовтня посли країн-членів Євросоюзу зібралися на засідання Комітету постійних представників — Coreper.

    Під час зустрічі вони обговорили результати попереднього саміту Європейської ради, що проходив 15–16 жовтня.

    Керівник кабінету президента Європейської ради Антоніу Кошти Педро Лурті представив план майбутніх переговорів між європейськими лідерами.

    Одним із головних пунктів стало спеціальне засідання 26–27 листопада у Брюсселі.

    За словами джерела видання, ключовими темами будуть фінансування України у 2027 році та багаторічна фінансова рамка ЄС.

    Це означає, що питання українських фінансових потреб розглядатимуть на найвищому політичному рівні.

    Водночас саме проведення саміту ще не гарантує погодження необхідної допомоги.

    Чому Україні терміново потрібні 70 мільярдів євро

    Під час жовтневого саміту в Брюсселі президент України Володимир Зеленський звернув увагу європейських лідерів на масштаби фінансових витрат держави в умовах продовження війни.

    За його оцінкою, у 2027 році загальні потреби, пов’язані з війною, можуть становити приблизно 155 мільярдів євро.

    Водночас Україні необхідно знайти додаткові 70 мільярдів євро міжнародного фінансування.

    Ця сума має допомогти забезпечити потреби держави, зокрема оборону та бюджетну стабільність.

    16 жовтня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що Брюссель визнає відповідний фінансовий розрив.

    Вона наголосила, що під час попереднього планування європейської допомоги не було можливості точно передбачити фінансові наслідки продовження війни у 2027 році.

    Саме тому початкових фінансових механізмів виявилося недостатньо для покриття нових потреб.

    Чи виділив Євросоюз Україні 90 мільярдів євро

    Європейська комісія раніше повідомила про погоджений кредитний механізм підтримки України загальним обсягом 90 мільярдів євро.

    За інформацією Урсули фон дер Ляєн, він передбачає фінансування протягом 2026–2027 років.

    Зокрема, на кожен із цих років планували спрямувати приблизно по 45 мільярдів євро.

    Однак нова потреба в 70 мільярдів виникла додатково до вже передбаченої допомоги.

    Це важлива відмінність, оскільки йдеться не про повторний підрахунок раніше погоджених коштів, а про необхідність забезпечити нові фінансові ресурси.

    Таким чином, навіть за умови реалізації попередніх домовленостей Україні знадобиться додаткова міжнародна підтримка.

    Єврокомісії доручили знайти джерела фінансування

    16 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта повідомив, що лідери ЄС погодилися розглянути проблему нестачі коштів для України.

    Європейська комісія отримала доручення підготувати конкретні пропозиції щодо покриття додаткових фінансових потреб у 2027 році.

    Очікується, що ці пропозиції стануть предметом переговорів між державами-членами.

    Водночас поки немає остаточної відповіді, які саме джерела фінансування використовуватимуть.

    Серед потенційних інструментів можуть розглядатися різні форми міжнародних кредитів, бюджетної підтримки та залучення партнерів.

    Однак станом на 21 жовтня конкретний механізм покриття всіх 70 мільярдів євро не затверджений.

    Не всі країни ЄС готові фінансувати нову допомогу

    Пошук грошей може супроводжуватися політичними суперечками всередині Євросоюзу.

    Зокрема, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо 17 жовтня заявив, що його країна та Угорщина не планують брати участь у новій схемі фінансування України.

    Він висловив занепокоєння можливим поєднанням переговорів про довгостроковий бюджет ЄС із питанням додаткової допомоги Києву.

    Водночас Фіцо зазначив, що Словаччина готова продовжувати співпрацю з Україною в інших сферах.

    Серед них — освіта, розвиток дорожньої інфраструктури та енергетичні проєкти.

    Таким чином, навіть серед держав-членів ЄС існують різні підходи до майбутньої фінансової підтримки України.

    Для ухвалення відповідних рішень необхідно буде узгодити інтереси та бюджетні можливості учасників.

    Що означає новий бюджет Євросоюзу на 2028–2034 роки

    Другим великим питанням листопадового саміту стане багаторічна фінансова рамка ЄС — Multiannual Financial Framework.

    Це довгостроковий фінансовий план, який визначає основні напрями витрат Євросоюзу на сім років.

    У межах такого бюджету держави-члени погоджують фінансування сільського господарства, регіонального розвитку, наукових досліджень, безпеки, зовнішньої політики та інших напрямів.

    Період 2028–2034 років стане наступним бюджетним циклом ЄС.

    Підготовка до нього відбуватиметься в умовах підвищених оборонних витрат, економічних викликів і необхідності підтримки України.

    Тому переговори можуть бути складними навіть без урахування нової фінансової потреби Києва.

    Кошта проведе консультації з усіма 27 державами

    У найближчі тижні команда Антоніу Кошти планує провести окремі консультації з представниками кожної країни Євросоюзу.

    Мета переговорів — визначити позиції держав щодо майбутнього бюджету та сформувати компромісний документ.

    За підсумками цих консультацій мають підготувати оновлений проєкт переговорної рамки.

    Його планують представити до початку листопадового саміту.

    Це дозволить заздалегідь визначити питання, щодо яких країни вже мають спільну позицію, та проблеми, які потребуватимуть додаткових політичних рішень.

    Які ще саміти планують європейські лідери

    Перед спеціальним засіданням 26–27 листопада відбудеться неформальна зустріч Європейської ради в Дубліні.

    Її заплановано на 13 листопада, а центральною темою має стати розвиток штучного інтелекту.

    Крім того, Антоніу Кошта запропонував організувати ще одну неформальну зустріч у бельгійському Альден-Бізені.

    Попередня дата — 5 лютого 2027 року.

    На ній планують продовжити обговорення європейської оборони та конкурентоспроможності.

    Також розглядають можливість проведення березневого саміту Європейської ради в Римі.

    Зустріч можуть приурочити до 70-річчя підписання Римського договору.

    Проте перенесення саміту з Брюсселя до італійської столиці потребуватиме одностайної згоди всіх держав-членів.

    Чого Україні очікувати від листопадового саміту

    Для Києва головним результатом майбутніх переговорів стало б визначення конкретних джерел додаткового фінансування на 2027 рік.

    Це дозволило б більш упевнено планувати оборонні та бюджетні видатки в умовах тривалої війни.

    Однак європейським лідерам ще потрібно узгодити, яку частину нової потреби покриватиме сам ЄС, а яку — інші міжнародні партнери.

    Станом на 21 жовтня відомо, що спеціальний саміт Європейської ради відбудеться 26–27 листопада в Брюсселі. Фінансування України стане однією з його центральних тем, проте додаткові 70 мільярдів євро наразі залишаються визначеною потребою, а не вже затвердженим пакетом допомоги.

    Подальші рішення залежатимуть від пропозицій Європейської комісії та результатів переговорів між усіма 27 країнами Євросоюзу.

  • Від затримання українських інкасаторів до переговорів про зерно

    Від затримання українських інкасаторів до переговорів про зерно

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про готовність дозволити транзит українського зерна через територію своєї країни до Західної Європи. Відповідне питання порушив президент Володимир Зеленський під час саміту Європейського Союзу в Брюсселі на тлі серйозних проблем із морським експортом через російські атаки. Заява угорського прем’єра пролунала після першої офіційної зустрічі двох лідерів і може стати кроком до поліпшення відносин Києва та Будапешта. Водночас між країнами залишаються економічні й політичні суперечності, а одним із найгучніших конфліктів останніх місяців стало березневе затримання семи українських інкасаторів Ощадбанку разом із десятками мільйонів доларів, євро та золотими зливками.

    Про готовність пропускати українську аграрну продукцію Петер Мадяр повідомив в інтерв’ю угорському телеканалу RTL. Його слова навело видання Telex.

    За інформацією Reuters, Зеленський звернувся до Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини з проханням забезпечити перевезення українського зерна європейськими сухопутними маршрутами.

    Особливу увагу українська сторона приділила можливості транспортування кукурудзи залізницею.

    Мадяр пояснив, що не заперечує проти такого рішення, якщо продукція лише перетинатиме територію Угорщини, не потрапляючи на її внутрішній ринок.

    Що запропонував Зеленський

    За словами угорського прем’єра, під час переговорів у Брюсселі український президент розповів про труднощі з експортом аграрної продукції через Чорне море.

    Російські військові дії створюють серйозні ризики для морських перевезень, тому Україна шукає додаткові можливості постачання зерна до європейських країн.

    Зеленський запропонував повернутися до механізму, який використовували на початку повномасштабної війни.

    Йдеться про транзитні перевезення українського зерна через сусідні держави до кінцевих покупців у Західній Європі.

    Важливою умовою може стати транспортування вантажів у залізничних вагонах із відповідним митним забезпеченням, зокрема пломбами.

    Це дозволяє контролювати переміщення продукції та зменшувати ризик її несанкціонованого потрапляння на внутрішній ринок транзитної держави.

    Для Угорщини таке питання особливо чутливе, оскільки місцеві фермери раніше неодноразово виступали проти імпорту української сільськогосподарської продукції.

    Угорщина готова пропускати зерно, але є умова

    Мадяр наголосив, що не бачить принципових перешкод для організації транзиту.

    Він нагадав, що кілька років тому аналогічний механізм уже працював і дозволяв перевозити українську продукцію через угорську територію.

    Прем’єр дав зрозуміти, що Будапешт готовий обговорювати відновлення такої схеми.

    Проте його заява не означає автоматичного скасування обмежень на продаж українського зерна в Угорщині.

    Транзит і імпорт — різні торговельні операції.

    У першому випадку продукція лише перетинає територію країни, а в другому надходить на її внутрішній ринок.

    Це розмежування має принципове значення для угорського аграрного сектору.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що уряд Петера Мадяра зберіг жорсткі обмеження на імпорт української аграрної продукції.

    Відповідні заходи стосувалися зернових, м’яса, меду, овочів та інших товарів.

    При цьому можливість транзиту за умови спеціального контролю зберігалася.

    Тому нинішня заява Мадяра радше підтверджує готовність практично використовувати транзитний механізм, ніж означає повне відкриття угорського ринку для українських аграріїв.

    Зеленський і Мадяр провели першу офіційну зустріч

    16 жовтня президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр зустрілися в Брюсселі на полях саміту Європейського Союзу.

    Переговори відбулися у форматі віч-на-віч, без участі делегацій.

    Згідно з повідомленням Офісу президента України, сторони обговорили двосторонні відносини, співпрацю, торгівлю, українську аграрну продукцію та просування України до членства в Євросоюзі.

    Окрему увагу приділили можливостям дипломатичного врегулювання війни.

    Зеленський позитивно оцінив зустріч і повідомив про домовленість відновити співпрацю на різних рівнях.

    Сторони також планують узгодити майбутні взаємні візити.

    Мадяр, зі свого боку, заявив про необхідність побудувати нові політичні та економічні відносини між двома країнами.

    Однак один позитивний раунд переговорів ще не означає завершення всіх українсько-угорських суперечностей.

    Серед складних питань залишаються захист національних меншин, торговельні обмеження та окремі аспекти європейської політики.

    Відносини Києва та Будапешта пережили серйозну кризу

    Протягом останніх років українсько-угорські відносини неодноразово загострювалися.

    Особливо напруженими вони були за часів прем’єрства Віктора Орбана, який виступав проти окремих рішень Євросоюзу щодо підтримки України.

    Після приходу Петера Мадяра на посаду прем’єр-міністра двосторонній діалог поступово почав змінюватися.

    Водночас новий угорський уряд не відмовився від захисту власних економічних інтересів і зберіг низку обмежень щодо українських товарів.

    Одним із найрезонансніших епізодів у відносинах двох держав стала історія із затриманням українських банківських інкасаторів у березні 2026 року.

    Цей інцидент викликав дипломатичний скандал і поставив питання про безпеку транзитних перевезень через територію Угорщини.

    Як в Угорщині затримали інкасаторів Ощадбанку

    5 березня 2026 року угорські правоохоронці затримали два інкасаторські автомобілі українського державного Ощадбанку.

    Разом із транспортними засобами затримали сімох співробітників банку.

    Інкасатори перевозили цінності з Відня до Києва через територію Угорщини.

    У броньованих автомобілях перебували 40 мільйонів доларів США, 35 мільйонів євро та дев’ять кілограмів банківського золота.

    Як пояснював Ощадбанк, перевезення здійснювалося в межах міжнародної міжбанківської операції за участю австрійського Raiffeisen Bank.

    Банк наполягав, що кошти та дорогоцінні метали належать йому, мають законне походження та транспортувалися з належним документальним оформленням.

    Угорська сторона спочатку розслідувала можливе відмивання грошей.

    Українське Міністерство закордонних справ різко відреагувало на затримання громадян і банківських активів.

    Ситуація переросла у масштабний дипломатичний конфлікт.

    Коли повернули інкасаторів, гроші та золото

    Уже 6 березня сім співробітників Ощадбанку повернулися до України.

    Однак автомобілі та кошти певний час залишалися в Угорщині.

    12 березня українському банку передали два затримані інкасаторські транспортні засоби.

    Після повернення банк повідомив про виявлення пошкоджень їхнього обладнання.

    Водночас питання повернення готівки та дорогоцінних металів залишалося відкритим ще майже два місяці.

    Лише 6 травня 2026 року Угорщина повернула Ощадбанку всі 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та дев’ять кілограмів золота.

    Про це банк повідомив на своєму офіційному сайті.

    Представники Ощадбанку перевірили цілісність пакування та підтвердили повернення активів у повному обсязі.

    Голова правління банку Юрій Каціон подякував за сприяння українським державним органам і відзначив конструктивний підхід угорської сторони під час завершення процедури.

    Угорщина визнала відсутність злочину

    Остаточне рішення у справі затриманих інкасаторів з’явилося 19 серпня 2026 року.

    Національна податкова та митна адміністрація Угорщини припинила кримінальне провадження через відсутність складу злочину.

    Під час розслідування перевірили банківські документи, митні декларації, обставини перевезення та походження коштів.

    Угорські правоохоронці встановили, що готівка й банківське золото походили із законних міжбанківських операцій.

    Підстав для обвинувачень у відмиванні грошей не знайшли.

    Раніше «Ненька інфо» детально повідомляла про закриття справи проти інкасаторів Ощадбанку та результати розслідування.

    Таким чином, історія, яка навесні спричинила гострий конфлікт між Києвом і Будапештом, завершилася поверненням активів та закриттям угорського кримінального провадження.

    Водночас слід відокремлювати цю справу від нинішніх переговорів про зерновий транзит: немає підтвердження, що заява Мадяра є безпосередньою компенсацією або політичною домовленістю саме через затримання інкасаторів.

    Що змінилося після приходу Мадяра

    Новий прем’єр Угорщини поступово відновлює контакти з українським керівництвом.

    Під час переговорів у Брюсселі сторони обговорювали не лише економіку, а й права угорської національної меншини на Закарпатті та європейську інтеграцію України.

    Після зустрічі Мадяр позитивно оцінив рішення української сторони у сфері освіти національних меншин.

    Зеленський, зі свого боку, відзначив кроки Будапешта щодо відкриття нових переговорних кластерів у процесі вступу України до ЄС.

    У цьому контексті домовленість продовжити переговори про зерновий транзит може стати ще одним напрямком практичної співпраці.

    Однак угорський уряд продовжує дотримуватися власної позиції щодо захисту місцевих сільгоспвиробників.

    Тому повне скасування аграрних торговельних обмежень наразі не анонсоване.

    Чому Україні потрібні нові зернові маршрути

    Україна залишається важливим експортером зернових та олійних культур.

    Повномасштабна російська агресія суттєво ускладнила морські перевезення, які традиційно забезпечували значну частину українського аграрного експорту.

    Російські атаки на портову інфраструктуру та судноплавство створюють додаткові ризики для експортерів.

    Саме тому сухопутні маршрути через країни Євросоюзу мають стратегічне значення.

    Залізничний транзит через Угорщину потенційно може допомогти Україні перевозити аграрну продукцію до західноєвропейських покупців.

    Проте фактичні обсяги майбутніх перевезень залежатимуть від пропускної спроможності залізниць, доступності вагонів, митних процедур і погодження конкретних логістичних умов.

    Крім того, наземні перевезення можуть бути дорожчими за морські, особливо для великих партій зерна.

    Тому відновлення транзиту через Угорщину варто розглядати як додаткову можливість, а не повноцінну заміну морського експорту.

    Чи означає заява Мадяра завершення конфлікту

    Станом на 18 жовтня 2026 року прем’єр-міністр Угорщини публічно підтвердив готовність дозволити транзит українського зерна за умови, що продукція не залишатиметься на угорському ринку.

    Водночас немає підтвердження запуску нової схеми перевезень із визначеними обсягами, термінами та погодженими маршрутами.

    Подальші рішення потребуватимуть взаємодії профільних міністерств, залізничних операторів, митних служб і бізнесу.

    Заява Петера Мадяра свідчить про готовність до практичного діалогу з Києвом, однак не означає автоматичного усунення всіх проблем в українсько-угорських відносинах.

    Особливого значення цей сигнал набуває після березневого скандалу із затриманням українських інкасаторів, поверненням десятків мільйонів доларів і євро та закриттям кримінального провадження.

    Наразі обидві держави демонструють зацікавленість у відновленні співпраці, а питання зернового транзиту може стати одним із перших практичних випробувань нового етапу відносин Києва та Будапешта.

  • Путін продовжує заробляти на Європі: імпорт російського газу зріс на 9,5%

    Путін продовжує заробляти на Європі: імпорт російського газу зріс на 9,5%

    Європейський Союз продовжує закуповувати російський зріджений природний газ, попри масштабні санкції проти Москви та обіцянки остаточно позбутися енергетичної залежності від Кремля. За перші дев’ять місяців 2026 року до європейських портів надійшло рекордні 12,18 мільйона тонн газу з російського арктичного проєкту «Ямал СПГ». Це на 9,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Орієнтовна вартість поставок становила 7,88 мільярда євро. На тлі нової енергетичної кризи, високих цін і наближення зими європейські держави опинилися перед складним вибором: виконувати плани відмови від російських ресурсів або зберігати постачання, які продовжують приносити Москві значні доходи.

    Про це повідомило британське видання The Times, проаналізувавши нові дані щодо європейського енергетичного імпорту.

    Основою матеріалу стало дослідження німецької екологічної та правозахисної організації Urgewald, яка використала інформацію аналітичної компанії Kpler.

    Дослідники встановили, що від січня до вересня Європейський Союз прийняв 167 танкерних партій російського СПГ із проєкту «Ямал».

    Таким чином, у середньому до європейських портів прибувала одна партія російського газу приблизно кожні півтори доби.

    Особливо показовим є те, що загальносвітові поставки газу з цього проєкту за відповідний період навіть скоротилися на 1,3%, але його експорт до Європи зріс.

    Майже 8 мільярдів євро за дев’ять місяців

    За підрахунками Urgewald, загальна оціночна вартість російського СПГ, доставленого до ЄС протягом дев’яти місяців, становила 7,88 мільярда євро.

    У першому кварталі на закупівлі припало приблизно 2,88 мільярда євро, у другому — 3,08 мільярда, а в третьому — ще 1,92 мільярда.

    Водночас обсяги поставок у липні–вересні скоротилися на 13,6% порівняно з аналогічним кварталом 2025 року.

    Отже, загальне зростання за дев’ять місяців не означає, що імпорт збільшувався безперервно.

    Попри літнє уповільнення, Європа вже закупила більше російського арктичного СПГ, ніж за відповідний період минулого року.

    За даними дослідників, до ЄС надійшло близько 85% усіх зафіксованих поставок проєкту «Ямал СПГ».

    Це свідчить, що саме європейський ринок залишається одним із найважливіших для цього російського газового проєкту.

    Водночас 7,88 мільярда євро не можна вважати сумою, яка повністю надійшла до бюджету РФ.

    Дослідники оцінювали вартість поставок на основі європейських ринкових цін на газ. Фактичні контрактні платежі, транспортні витрати, податки, знижки та прибутки компаній можуть відрізнятися.

    Проте навіть з урахуванням цього поставки забезпечують російському газовому сектору значний фінансовий потік.

    Франція стала одним із головних пунктів приймання російського газу

    Основними європейськими напрямками поставок російського СПГ залишаються країни, які мають великі морські термінали для приймання зрідженого газу.

    Серед них — Франція, Бельгія, Іспанія та Нідерланди.

    За даними Urgewald, особливо помітною стала роль французьких портів.

    У вересні 2026 року саме Франція прийняла майже три чверті всього газу з проєкту «Ямал СПГ», доставленого до Європейського Союзу протягом цього місяця.

    Водночас у вересні аналітики не зафіксували поставок із «Ямалу» до іспанських портів і бельгійського термінала Зебрюгге.

    Ці показники демонструють, наскільки нерівномірно розподіляються поставки між європейськими країнами.

    Однак важливо враховувати, що країна приймання газу не завжди є його кінцевим споживачем.

    Після регазифікації паливо може транспортуватися газотранспортною системою до інших держав або використовуватися в межах міжнародних торговельних операцій.

    Тому статистика поставок до французьких портів не означає, що весь цей газ був спожитий безпосередньо у Франції.

    Чому Європа досі не відмовилася від російського газу

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Європейський Союз проголосив курс на скорочення енергетичної залежності від Москви.

    У 2022 році російський газ забезпечував приблизно 45% газового імпорту ЄС.

    Відтоді частка Росії суттєво скоротилася.

    За даними Європейського агентства зі співробітництва енергетичних регуляторів, у травні 2026 року російський газ становив близько 12% імпорту Європейського Союзу.

    Однак повністю відмовитися від нього виявилося складніше, ніж очікувалося.

    Однією з причин залишаються довгострокові контракти, укладені ще до запровадження нових обмежень.

    Частина європейських компаній має чинні юридичні зобов’язання щодо закупівлі визначених обсягів газу.

    Крім того, енергетична інфраструктура деяких країн історично орієнтована на російські поставки.

    Особливо це стосується держав Центральної Європи, які отримують газ трубопроводами.

    Ще одним чинником є ситуація на світовому ринку.

    Через перебої з постачанням енергоресурсів із Близького Сходу та посилення конкуренції за СПГ європейські країни стикаються з високими цінами.

    За даними Reuters, у жовтні заповненість європейських газосховищ залишалася нижчою за звичні показники.

    Аналітики прогнозували, що до листопада їхня заповненість може становити лише 75–78%.

    У такій ситуації швидка відмова від будь-якого великого постачальника створює додаткові ризики для цін і стабільності енергопостачання.

    Саме ці аргументи використовують прихильники поступового, а не негайного припинення закупівель російського газу.

    Угорщина та Словаччина продовжують отримувати газ трубопроводами

    Окрім зрідженого природного газу, Росія продовжує постачати енергоносії до Європи трубопровідними маршрутами.

    Серед основних покупців залишаються Угорщина та Словаччина.

    Також російський газ надходить до Греції.

    Відмінність полягає в тому, що країни з морськими терміналами можуть закуповувати СПГ у різних постачальників, тоді як окремі держави без виходу до моря сильніше залежать від наявних трубопроводів.

    Це створює нерівномірні умови для відмови від російських енергоносіїв.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала газові поставки через Угорщину та Словаччину, а також питання походження газу, який імпортується з європейського ринку.

    Важливий нюанс полягає в тому, що закупівля газу в європейського постачальника не завжди дозволяє однозначно встановити фізичне походження кожного обсягу палива.

    У спільній газотранспортній системі ресурси різних виробників можуть змішуватися.

    Тому питання залежності від Росії потребує аналізу не лише маршрутів, а й контрактів, постачальників та джерел походження енергоносіїв.

    Коли ЄС остаточно заборонить російський газ

    На початку 2026 року Європейський Союз затвердив нові правила поетапної відмови від російського газу.

    Відповідний регламент ЄС № 2026/261 набув чинності в лютому.

    Документ передбачає поступове припинення поставок залежно від типу контракту.

    Зокрема, обмеження для чинних короткострокових контрактів на російський СПГ почали застосовуватися з 25 квітня 2026 року.

    Для короткострокових контрактів на трубопровідний газ відповідний термін настав 17 червня.

    Заборона постачання російського СПГ за чинними довгостроковими контрактами має запрацювати з 1 січня 2027 року.

    Щодо довгострокових трубопровідних поставок остаточну заборону заплановано на 30 вересня 2027 року.

    У певних обставинах, пов’язаних із забезпеченням газових сховищ, цей термін може бути перенесений до 1 листопада 2027 року.

    Ці положення закріплені в офіційному регламенті Європейського Союзу.

    Водночас у документі передбачені окремі тимчасові винятки та механізми реагування на надзвичайні ситуації з постачанням газу.

    Тому сам факт зростання поставок у 2026 році ще не доводить порушення європейського законодавства.

    Частина закупівель здійснюється в межах перехідного періоду за контрактами, які підпадають під законні винятки.

    Чому санкції поки не зупинили газовий бізнес Росії

    Німецька організація Urgewald вважає, що чинні європейські обмеження поки не завдали достатнього удару по експорту російського СПГ.

    За підрахунками аналітиків, навіть після набуття чинності забороною короткострокових контрактів обсяги поставок із «Ямалу» залишалися значними.

    У вересні до ЄС було доставлено приблизно 792 тисячі тонн такого газу.

    Орієнтовна вартість цієї партії поставок становила 818 мільйонів євро.

    На думку представників Urgewald, особливу роль у збереженні російського експорту відіграє спеціалізований флот танкерів льодового класу Arc7.

    Саме ці судна забезпечують транспортування зрідженого газу з арктичного родовища через складні льодові умови.

    Європейські порти розташовані відносно близько до російського проєкту, тому дозволяють танкерам швидко розвантажуватися й повертатися по нові партії.

    Це підвищує ефективність експортної логістики.

    Представники Urgewald закликають Євросоюз не чекати до 2027 року, а вже зараз посилювати обмеження щодо суден і сервісів, які забезпечують російську газову торгівлю.

    Водночас будь-які додаткові санкції можуть мати наслідки для міжнародних постачань та вартості палива, тому їхня ефективність залежатиме від конкретної конструкції обмежень.

    Трамп звинуватив Європу в подвійних стандартах

    Нові дані про закупівлі російського газу з’явилися на тлі гострої суперечки між США та європейськими країнами.

    Президент Дональд Трамп нещодавно домовився з російським керівництвом щодо постачання дизельного пального.

    Його адміністрація обґрунтувала це необхідністю стримати зростання цін на енергоносії.

    Рішення викликало критику з боку американських сенаторів та української влади, оскільки могло послабити економічний тиск на Росію.

    У відповідь Вашингтон звернув увагу на продовження європейських закупівель російського газу.

    Американська сторона фактично поставила питання, чому Євросоюз критикує дизельну угоду з Москвою, але водночас сам продовжує купувати російські енергоносії.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо поставок дизельного пального та її вплив на санкційну політику США.

    Крім того, видання розглядало пояснення Трампа, який назвав стабілізацію світового ринку головною причиною дизельної угоди.

    Однак ситуації США та Євросоюзу мають важливу юридичну відмінність.

    Європейські поставки частково здійснюються за договорами, що були укладені до запровадження нових заборон, тоді як американська дизельна домовленість стала окремим політичним рішенням адміністрації Трампа.

    Тому дискусія про подвійні стандарти не скасовує необхідності аналізувати правові підстави кожної операції.

    Москва називає більші суми, ніж Єврокомісія

    Суперечка щодо російських енергоносіїв супроводжується різними оцінками загального обсягу закупівель Європейського Союзу від початку повномасштабної війни.

    Віцепрем’єр Росії Олександр Новак заявив, що з 2022 року європейські країни витратили на російські енергоносії близько 302 мільярдів євро.

    Натомість Європейська комісія наводить оцінку приблизно 197 мільярдів євро.

    Різниця між цими показниками перевищує 100 мільярдів євро.

    Поки що немає достатніх підстав вважати обидві цифри безпосередньо порівнюваними.

    Розбіжності можуть залежати від періоду розрахунку, переліку енергоресурсів, способів оцінювання контрактів та інших методологічних особливостей.

    Тому твердження російської сторони про 302 мільярди євро потребує окремої перевірки.

    Чи зможе Європа повністю відмовитися від російського газу

    Попри збільшення закупівель у 2026 році, довгострокова тенденція залишається очевидною: Європейський Союз істотно скоротив залежність від російського газу порівняно з довоєнним періодом.

    Водночас останні дані показують, що цей процес не є рівномірним і незворотним.

    Енергетична криза, високі ціни, довгострокові контракти та складна логістика можуть сповільнювати відмову від російських поставок.

    Важливим випробуванням стане початок 2027 року, коли мають набути чинності обмеження для довгострокових контрактів на російський СПГ.

    Саме тоді стане зрозуміліше, чи можуть європейські компанії замінити значну частину російського газу альтернативними поставками.

    Наразі головна суперечність залишається незмінною: Європа декларує намір припинити енергетичну залежність від Москви, але російський газ продовжує надходити до її портів і приносити експортерам мільярдні доходи.

    У 2026 році Євросоюз закупив рекордні за дев’ять місяців обсяги СПГ із проєкту «Ямал», а остаточний результат політики енергетичної незалежності залежатиме від практичного виконання запланованого ембарго.

    Для України це питання має не лише економічне, а й безпекове значення, адже збереження великих експортних доходів Росії посилює її фінансові можливості під час тривалої війни.

  • Віч-на-віч у Брюсселі: новий прем’єр Угорщини Петер Мадяр анонсував перші переговори із Зеленським

    Віч-на-віч у Брюсселі: новий прем’єр Угорщини Петер Мадяр анонсував перші переговори із Зеленським

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про проведення своїх перших офіційних переговорів у форматі «віч-на-віч» із президентом України Володимиром Зеленським. За словами очільника угорського уряду, особиста зустріч запланована на ранок п’ятниці, 16 жовтня, на полях саміту Європейського Союзу в Брюсселі, куди він прибув напередодні для участі в загальноєвропейських безпекових та економічних консультаціях. Про це політик повідомив на своїй сторінці у Facebook.

    «На порядку денному – подальше посилення захисту зовнішніх кордонів Європи, подолання енергетичної кризи, а також семирічний бюджет ЄС, який має ключове значення для розвитку нашої країни», – зазначив Мадяр, коментуючи ключові пріоритети роботи на саміті лідерів Євросоюзу.

    Зміна влади в Будапешті у травні, коли Петер Мадяр посів посаду прем’єра замість багаторічного глави уряду Віктора Орбана, запустила новий етап у дипломатичних контактах двох держав, хоча певні обмеження залишаються незмінними. Раніше угорський прем’єр публічно заявляв, що Будапешт, як і раніше, не постачатиме Україні озброєння та не дозволятиме військовий транзит своєю територією, а також продовжує імпорт частини російських енергоносіїв. Водночас новий уряд декларує курс на поетапне відновлення взаємної довіри та розв’язання давніх суперечок.

    Діалог лідерів у Брюсселі проходитиме на тлі відчутного потепління між Києвом та Будапештом: Верховна Рада ухвалила комплексні зміни до законодавства про навчання мовами національних меншин, що було ключовою вимогою сусідньої держави, а Угорщина натомість розблокувала відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС. До цього політики мали лише коротку розмову в липні перед самітом НАТО в Анкарі, тоді як ідея провести саміт у Береговому на Закарпатті не була реалізована через узгодження локацій. Офіс президента України наразі ще не оприлюднював графік двосторонніх зустрічей глави держави в бельгійській столиці.

     

  • Шлагбаум для зброї: Угорщина навідріз відмовилася допомагати Києву та закриває транзит для ЗСУ

    Шлагбаум для зброї: Угорщина навідріз відмовилася допомагати Києву та закриває транзит для ЗСУ

    Угорщина не надаватиме жодної військової підтримки Україні та не дозволить транзитне перевезення озброєння для української армії через свою територію. Про це офіційно заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадьяр під час спілкування з іноземними журналістами. Очільник угорського уряду підтвердив непохитність жорсткого зовнішньополітичного курсу Будапешта, вкотре давши зрозуміти, що країна дистанціюється від будь-яких спільних оборонних ініціатив на підтримку Києва та не стане логістичним хабом для передачі техніки і боєприпасів.

    Офіційний Будапешт категорично відкидає можливість використання власної транспортної та прикордонної інфраструктури для потреб українських військових. За словами прем’єра, територія держави залишатиметься повністю закритою для вантажів військового призначення, що суттєво обмежує альтернативні логістичні маршрути постачання допомоги з південно-західного напрямку. Така позиція нового керівництва країни демонструє збереження принципової лінії на блокування будь-якого прямого чи опосередкованого залучення до оборонного сектору України.

    Подібна безкомпромісна риторика фіксується вже не вперше. Ще у вересні угорський прем’єр-міністр виступив із категоричною заявою про те, що уряд країни в жодному разі не допустить будівництва на своїй суверенній території сховищ нафтопродуктів для українських потреб. Петер Мадьяр тоді окремо підкреслив, що не дозволить реалізації таких інфраструктурних планів та навіть початку будівельних робіт, доки його політична сила зберігає контроль над владою в державі. Енергетична співпраця та створення спільних паливних резервів також опинилися під повною забороною.

    Нинішній демарш відбувається на тлі помітного охолодження відносин між Києвом та низкою стратегічних партнерів. Закордонні оглядачі та аналітики звертають увагу на зростання дипломатичної напруженості, зазначаючи, що українське керівництво на чолі з президентом Володимиром Зеленським за короткий проміжок часу зіткнулося з серйозними тертями одразу з кількома важливими державами. Йдеться не лише про складні контакти з новим урядом Угорщини, але й про помітні розбіжності з польським політикумом найрізноманітніших поглядів, а також про напружені дипломатичні моменти у діалозі з Південною Кореєю.

    Така системна ізоляціоністська політика Будапешта створює додаткові виклики для європейської безпекової архітектури та солідарності всередині Північноатлантичного альянсу й Європейського Союзу. Повна відмова від сприяння оборонним зусиллям України, заборона транзиту критично важливого вантажу та блокування енергетичних проєктів не лише ускладнюють практичну логістику для сил оборони, але й поглиблюють розкол серед союзників на континенті. У той час як більшість західних країн шукають шляхи посилення військових спроможностей України, позиція угорського керівництва залишається непохитною перешкодою для формування єдиного фронту підтримки.

     

  • Рекордне вилучення наркотиків: на Закарпатті прикордонники викрили контрабанду понад 650 кг

    Рекордне вилучення наркотиків: на Закарпатті прикордонники викрили контрабанду понад 650 кг

    У пункті пропуску «Тиса» на українсько-угорському кордоні співробітники Чопського прикордонного загону завадили незаконному ввезенню в Україну великої партії речовини рослинного походження, схожої на наркотичний речовинний засіб кратом. Загальна вага вилученого вантажу перевищила 650 кілограмів.

    Про викриття масштабного контрабандного каналу повідомили в Західному регіональному управлінні ДПСУ.

    Подробиці викриття та процесуальні дії:

    • Схованка в мікроавтобусі: Брикети з рослинною речовиною загальною вагою 652,8 кг (брутто) виявили під час поглибленого огляду мікроавтобуса Mercedes української реєстрації, що прямував із закордону. Товар був ретельно прихований у конструктивних порожнинах салону — за пасажирськими сидіннями та у ніші над водійським кріслом.
    • Вилучення майна: Окрім самої речовини, правоохоронці вилучили транспортний засіб, оцінений у понад 255 тисяч гривень. Точну вартість виявленого кратому визначать за результатами призначеної експертизи.
    • Кримінальне провадження: До правоохоронних органів направлено повідомлення про виявлення ознак злочинів за ст. 305 (контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин) та ст. 307 (незаконне зберігання, перевезення чи збут) Кримінального кодексу України. Тривають слідчі дії для встановлення організаторів та замовників контрабандного маршруту.

     

  • «Я б і сам наказав»: Орбан зробив гучну заяву про скандальне затримання інкасаторів України

    «Я б і сам наказав»: Орбан зробив гучну заяву про скандальне затримання інкасаторів України

    Колишній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан уперше прямо прокоментував свою можливу роль у затриманні семи українських інкасаторів Ощадбанку та вилученні готівки й золота на десятки мільйонів євро. Політик заперечує, що віддавав наказ про проведення операції, хоча раніше угорські журналісти оприлюднили інформацію, яка вказує на можливу особисту участь Орбана в ухваленні рішення. Тим часом справа про затримання українців перетворилася на кримінальне розслідування щодо дій угорських силовиків.

    Про це 9 жовтня повідомило угорське видання Telex, посилаючись на заяву колишнього прем’єра, поширену через угорське інформаційне агентство MTI.

    Орбан стверджує, що правоохоронці діяли самостійно, у межах власних повноважень, без політичних вказівок з боку уряду.

    Водночас він високо оцінив проведену операцію та заявив, що за необхідності особисто віддав би відповідний наказ.

    «Органи влади працювали зразково й успішно. Діючи в межах власних повноважень, вони чудово виконували свою роботу навіть без урядових вказівок. Якби це було необхідно, я б віддав відповідні розпорядження», — заявив Орбан.

    Орбан заперечує причетність, але захищає учасників операції

    Колишній очільник угорського уряду не лише відкинув твердження про особистий наказ, а й виступив на захист працівників правоохоронних органів, які брали участь у затриманні українців.

    За словами Орбана, дії силовиків були законними та відповідали інтересам Угорщини.

    Він також назвав перевезення українських банківських цінностей частиною нібито масштабного корупційного скандалу в Європі.

    Проте ці звинувачення не знайшли підтвердження під час угорського розслідування щодо можливого відмивання коштів.

    Орбан розкритикував нинішній уряд Угорщини за переслідування посадовців і правоохоронців, причетних до операції. На його переконання, замість кримінального переслідування вони заслуговують на визнання та винагороду.

    Заява пролунала після того, як міністр оборони Угорщини Ромулуш Русін-Сенді публічно закликав колишнього прем’єра пояснити, чи саме він наказав зупинити український інкасаторський конвой.

    Міністр наголосив, що віддавати накази значно простіше, ніж згодом відповідати за їхні наслідки.

    Що сталося з інкасаторами Ощадбанку

    Гучний інцидент стався 5 березня 2026 року поблизу Будапешта.

    Два броньовані автомобілі українського державного Ощадбанку прямували з Австрії до України, перевозячи готівку та інвестиційне золото.

    За даними банку, у транспортних засобах перебували 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та приблизно 9 кілограмів банківського золота.

    Угорські спецпризначенці з Антитерористичного центру TEK зупинили автомобілі, затримали сімох українських інкасаторів та вилучили вантаж.

    Загальну вартість затриманих активів оцінювали приблизно в 73,6 мільйона євро.

    Угорська сторона тоді пояснювала операцію підозрами у можливому відмиванні грошей.

    Україна категорично заперечила ці звинувачення, наголосивши, що інкасатори виконували законне міжнародне банківське перевезення між австрійським Raiffeisen Bank та українським Ощадбанком.

    Затримання швидко спричинило дипломатичний конфлікт між Києвом і Будапештом.

    Українська сторона вимагала негайного звільнення працівників банку, повернення вилученого майна та пояснення правових підстав операції.

    Згодом інкасаторів звільнили, а в травні Угорщина повернула Україні готівку й золото.

    Журналісти заявили про можливу особисту роль Орбана

    Попри нинішні заперечення колишнього прем’єра, угорські журналісти раніше оприлюднили протилежну версію подій.

    У червневому розслідуванні Telex йшлося про те, що рішення зупинити український конвой могло бути ухвалене безпосередньо Віктором Орбаном.

    За інформацією джерел видання, на найвищому політичному рівні визначали не лише необхідність проведення операції, а й конкретну дату затримання.

    Журналісти встановили, що угорські спецслужби збирали інформацію про українські перевезення ще до березневого інциденту.

    Проте співрозмовники видання, знайомі з матеріалами справи, стверджували, що професійних підстав для настільки масштабної силової операції не було.

    Крім того, один із прокурорів, який вивчав матеріали спецслужб, дійшов висновку, що даних для підтвердження загрози національній безпеці було недостатньо.

    Наприкінці вересня Telex повідомило про появу нових документів у справі. За даними видання, матеріали прокурорської перевірки також вказували на можливе ухвалення рішення на високому політичному рівні.

    Водночас ці обставини залишаються предметом розслідування, а остаточного судового рішення щодо персональної відповідальності Орбана немає.

    Угорщина вже закрила справу про відмивання грошей

    Особливої уваги заслуговує те, що підозри, які спочатку стали підставою для затримання українських банківських працівників, згодом не підтвердилися.

    У червні Національна податкова та митна адміністрація Угорщини призупинила розслідування щодо ймовірного відмивання грошей.

    У серпні кримінальне провадження остаточно припинили через відсутність ознак злочину.

    Слідство перевірило походження банківських цінностей та обставини їхнього транспортування.

    За результатами перевірки правоохоронці не встановили фактів незаконного походження грошей або золота.

    Раніше «Ненька інфо» детально розповідала про це в матеріалі «Угорщина закрила справу проти українських інкасаторів Ощадбанку: складу злочину не знайшли».

    Таким чином, справа, яку Орбан продовжує називати корупційним скандалом, завершилася для українських інкасаторів закриттям кримінального провадження.

    Під слідством опинилися угорські силовики

    Після закриття справи щодо українців розслідування зосередилося на діях посадовців, які організовували та проводили затримання.

    За даними Telex, серед осіб, причетність яких перевіряють правоохоронці, — колишній керівник угорського Антитерористичного центру Янош Гайду, колишній посадовець Управління захисту конституції та троє працівників поліції.

    Слідчі з’ясовують, чи були законними підстави для затримання інкасаторів та чи не перевищили посадовці службові повноваження.

    Окремі епізоди стосуються можливого незаконного позбавлення волі й оформлення документів щодо українських громадян.

    Раніше адвокат інкасаторів Лорант Горват заявляв, що справа може створити юридичні ризики і для самого колишнього прем’єра Угорщини.

    Як повідомляла «Ненька інфо», на початку жовтня юрист припускав можливість висунення офіційного обвинувачення Орбану, якщо слідство отримає достатньо доказів його особистої участі.

    Наразі факт висунення такого обвинувачення не підтверджений.

    Україна повернула гроші, але політичний скандал триває

    Фінансова частина конфлікту завершилася ще навесні.

    У травні Ощадбанк отримав назад вилучені кошти та золото. Представники банку перевірили цілісність і комплектність повернутих активів.

    Про повернення майна раніше повідомляла «Ненька інфо» в матеріалі «Ощадбанк показав, що саме Угорщина повернула Україні після гучного скандалу».

    Водночас завершення фінансового спору не поставило крапку в питанні законності самої операції.

    Для української сторони принципове значення має не лише повернення активів, а й з’ясування обставин затримання працівників державного банку.

    Тепер головне питання полягає в тому, хто саме ухвалив рішення про силове захоплення конвою та чи були для цього законні підстави.

    Публічна позиція Орбана залишається незмінною: він заперечує власний наказ і захищає дії силовиків. Проте журналістські розслідування та матеріали кримінального провадження свідчать, що історія з українським «золотим конвоєм» ще далека від остаточного юридичного завершення.

  • Розблокування євроінтеграції: Угорщина знімає вето на переговори України з ЄС в обмін на поступки щодо нацменшин

    Розблокування євроінтеграції: Угорщина знімає вето на переговори України з ЄС в обмін на поступки щодо нацменшин

    Україна та Угорщина розпочали перезавантаження двосторонніх відносин після тривалого періоду дипломатичного охолодження та блокування європейської інтеграції Києва. Сигналом до врегулювання суперечностей стало термінове внесення до Верховної Ради законопроєкту, який суттєво розширює права національних меншин — передусім угорської громади — у сферах освіти та використання рідної мови. Ухвалення цього документа відкриває шлях до зняття Будапештом багаторічного вето на початок переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу.

    Потеплінню передувала нова хвиля політичного напруження у вересні. Новосформований уряд Угорщини на чолі з Петером Мадяром спершу дистанціювався від спільних ініціатив: Будапешт відмовився від участі в проєкті «Карпатська інтеграційна ініціатива», спрямованому на економічну та безпекову співпрацю восьми держав регіону, а також розірвав угоду між нафтогазовими компаніями MOL і «Нафтогаз» щодо будівництва спільних нафтосховищ для потреб українського ринку.

    Переломним моментом для виходу з глухого кута стали двосторонні переговори очільників зовнішньополітичних відомств обох держав на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Після зустрічі діалог повернувся у конструктивне русло: Будапешт заявив про готовність переглянути позицію щодо блокування євроінтеграційних кроків України та не виключив можливого приєднання до Карпатської ініціативи, якщо законодавчі гарантії прав угорської меншини будуть повноцінно імплементовані українським парламентом.

  • Угорщина готова послабити блокування вступу України до ЄС

    Угорщина готова послабити блокування вступу України до ЄС

    Угорщина може послабити своє блокування подальшого просування України та Молдови в переговорах про вступ до Європейського Союзу. Йдеться про можливе відкриття ще двох переговорних кластерів — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Про це пише Financial Times із посиланням на двох посадовців, знайомих із переговорами.

    За даними видання, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр доручив угорським дипломатам не блокувати процедурні кроки, які дозволять Україні та Молдові наблизитися до формального відкриття цих кластерів.

    Водночас повна політична підтримка Будапешта залежатиме від окремої умови — голосування Верховної Ради України за зміни у сфері освіти національних меншин. За інформацією Financial Times, відповідний законопроєкт мають розглянути 12 жовтня.

    Якщо парламент підтримає зміни, це, за словами співрозмовників видання, може відкрити шлях до офіційного політичного рішення ще до наступного саміту лідерів ЄС у Брюсселі.

    Питання прав угорської меншини на Закарпатті вже тривалий час залишається одним із ключових у відносинах Києва та Будапешта. Раніше Петер Мадяр заявляв, що подальший рух України до ЄС залежатиме від розширення прав угорської національної меншини. Про це раніше писала й «Ненька інфо».

    Водночас позиція нового угорського уряду вже помітно відрізняється від курсу попередньої влади. У квітні Мадяр заявляв, що не підтримує прискорений вступ України, однак і не наполягав на повному блокуванні процесу. Він наголошував, що Київ має пройти стандартну процедуру переговорів та виконати всі критерії членства.

    Раніше Будапешт уже заявляв, що більше не блокуватиме початок переговорів, однак наголошував на необхідності виконання домовленостей щодо прав національних меншин.

    Україна вже офіційно відкрила два переговорні кластери. У червні ЄС відкрив перший кластер — «Основи», який охоплює верховенство права, функціонування демократичних інституцій, державне управління, публічні закупівлі, статистику та фінансовий контроль.

    У липні було відкрито шостий кластер — «Зовнішні відносини», до якого входять зовнішня політика, торгівля, безпека та оборона.

    Загалом переговори про вступ до ЄС охоплюють 33 розділи, згруповані у шість кластерів. Для їхнього відкриття та закриття потрібна згода всіх 27 держав-членів ЄС.

    Якщо Угорщина справді погодиться на відкриття ще двох кластерів, Україні залишатимуться два великі блоки — «Зелений порядок денний та стале сполучення» і «Ресурси, сільське господарство та згуртованість». За даними FT, Європейська комісія сподівається досягти прогресу і щодо них до кінця року.

    Раніше «Ненька інфо» також писала, що президент Володимир Зеленський закликав Угорщину не блокувати подальший рух України в ЄС і наголошував, що Київ виконав необхідні технічні та політичні вимоги для продовження переговорів. Ненька

    Таким чином, головним питанням найближчих днів стане голосування Верховної Ради щодо освіти національних меншин. Саме від нього, за даними Financial Times, значною мірою залежатиме, чи погодиться Будапешт остаточно розблокувати наступний етап переговорів України з ЄС.

     

  • Арешт інкасаторів обернувся проти Орбана: в Угорщині готують офіційне обвинувачення

    Арешт інкасаторів обернувся проти Орбана: в Угорщині готують офіційне обвинувачення

    В Угорщині справа про затримання українських інкасаторів Ощадбанку та вилучення великої суми готівки й золота може стати першим епізодом, який приведе до офіційного кримінального звинувачення проти колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана. За даними Financial Times, розслідування вже наближається до завершення, а слідство перевіряє, чи саме Орбан особисто наказав провести операцію навесні 2026 року.

    Йдеться про події 5 березня, коли неподалік Будапешта угорський антитерористичний підрозділ зупинив два броньовані автомобілі Ощадбанку, які прямували з Австрії до України. У машинах перевозили 40 млн доларів, 35 млн євро та 9 кг золота. Семеро українських працівників банку були затримані, а кошти й дорогоцінний метал вилучені. Угорська влада тоді заявляла про підозри у відмиванні грошей і можливому політичному фінансуванні.

    Україна від самого початку наполягала, що це була звичайна банківська операція в межах регулярного транспортування валютної готівки та золота з Австрії. Ощадбанк заявляв, що маршрут був погоджений заздалегідь, а всі документи на вантаж були оформлені належним чином. Пізніше цю позицію фактично підтвердили й самі угорські правоохоронці: у серпні Національна податкова та митна адміністрація Угорщини закрила провадження щодо інкасаторів через відсутність складу злочину та визнала походження коштів і золота законним.

    Саме після цього увага слідства змістилася з українських інкасаторів на те, хто і навіщо дав команду на саму операцію.

    Financial Times пише, що колишній прокурор Пал Фюрхт, який навесні працював із цією справою, стверджує: рішення про затримання українців було продиктоване політичним керівництвом, а безпосередній наказ нібито походив від Орбана. За словами Фюрхта, він повідомляв про це керівництву, після чого отримав догану, а згодом щодо нього почали внутрішню перевірку.

    Цю версію підсилюють і раніше оприлюднені дані угорського видання Telex. У червні журналісти повідомляли з посиланням на джерела, знайомі з підготовкою операції, що рішення про перехоплення українського «золотого конвою» ухвалювалося на найвищому політичному рівні, а сам Орбан нібито особисто погодив проведення затримання. Telex також писав, що професійних підстав для настільки силової операції не було.

    Ще одна важлива деталь — позиція тодішнього керівника антитерористичного центру TEK Яноша Хайду. За даними FT, у внутрішніх матеріалах справи він вказував, що силовики діяли на підставі рішення особи, яка формально не мала бути залучена до цієї справи. У матеріалах розслідування цю особу пов’язують саме з Орбаном. Сам Хайду нині фігурує у справі про незаконне затримання українських працівників банку та жорстоке поводження з ними.

    Контекст операції робить справу ще більш політично чутливою.

    На момент затримання інкасаторів Угорщина входила у передвиборчу кампанію. Орбан публічно звинувачував Україну у втручанні у внутрішню політику та можливому фінансуванні опозиції. Вилучені гроші й золото тоді намагалися подати як можливий доказ прихованого фінансування політичних суперників влади. Проте після подальшої перевірки ця версія не підтвердилася.

    Після виборів політична ситуація в країні докорінно змінилася. До влади прийшов Петер Мадяр, а його уряд розпочав масштабну антикорупційну кампанію проти практик і чиновників епохи Орбана. Financial Times описує цю кампанію як частину спроби демонтувати систему впливу, яка сформувалася за 16 років попереднього правління.

    Справу Ощадбанку в новій владі розглядають як одну з найбільш підготовлених у доказовому сенсі.

    Адвокат українських інкасаторів Лорант Хорват заявив Financial Times, що саме цей епізод може стати першим, де проти Орбана буде висунуто офіційне обвинувачення. За його словами, інші корупційні розслідування щодо колишнього прем’єра та його оточення також тривають, але перебувають на менш просунутій стадії.

    Водночас говорити про вирок чи навіть гарантоване пред’явлення обвинувачення ще рано. Наразі йдеться про розслідування та свідчення, які мають бути перевірені прокуратурою і судом. Сам Орбан раніше заперечував корупційні звинувачення та заявляв, що дії його уряду мали законні підстави. Це важливо, оскільки кримінальна відповідальність може бути встановлена лише судом.

    Паралельно нова угорська влада вже взялася за інших представників попередньої системи. Наприкінці вересня парламент позбавив недоторканності двох колишніх міністрів уряду Орбана, після чого їх затримали у справах про підозрюване хабарництво та зловживання державними коштами. Обидва заперечують провину.

    Окремо тривають розслідування щодо колишнього голови центробанку Дьордя Матолчі та його сина. Уряд Мадяра створив новий антикорупційний орган, який уже відкрив низку справ, пов’язаних із можливими зловживаннями за часів попередньої влади.

    Історія з українським «золотим конвоєм» при цьому залишається особливою ще й тому, що тут уже є чітко встановлений фінал попереднього провадження: угорські правоохоронці не знайшли злочину в діях працівників Ощадбанку.

    У серпні 2026 року угорська податкова служба офіційно припинила справу щодо перевезення готівки й золота. Вона встановила законне походження активів, перевірила митні документи, маршрути, електронні пристрої та інформацію від інших європейських правоохоронних органів і не знайшла підстав для продовження кримінального переслідування українців.

    Сам вантаж ще раніше повернули Україні.

    Таким чином, головне питання тепер звучить інакше: якщо транспорт Ощадбанку рухався законно, а версія про відмивання грошей не підтвердилася, то хто саме наказав провести силове затримання і на яких підставах?

    Саме відповідь на це питання може стати юридично найнебезпечнішою для Орбана.

    За даними Financial Times, слідство вже має свідчення колишнього прокурора, внутрішні документи та покази керівників силових структур. Якщо прокуратура визнає ці матеріали достатніми, справа може перейти з політичного скандалу у площину офіційного кримінального обвинувачення.

    Поки що це лише ймовірний наступний крок, але сама історія вже стала одним із найбільш символічних епізодів зміни влади в Угорщині: операція, яку навесні використовували проти України у передвиборчій кампанії, восени може стати однією з перших справ проти самого колишнього прем’єра.