Golovnitemu.com

Позначка: українці в Польщі

  • У Польщі відреагували на ідею депортації українців призовного віку

    У Польщі відреагували на ідею депортації українців призовного віку

    У Міністерстві внутрішніх справ та адміністрації Польщі розкритикували пропозицію опозиційної партії «Право і справедливість» (PiS) щодо депортації українських чоловіків призовного віку, які не працюють у країні легально. У відомстві назвали такі заяви «абсурдом і популізмом» та наголосили, що переважна більшість українців призовного віку в Польщі офіційно працюють і сплачують податки.

    Про це повідомила речниця МВС Польщі Кароліна Галецька, пише RMF24.

    Приводом для дискусії стала заява віцепрезидента Право і справедливість та євродепутата Тобіаша Бохенського. Під час програмного з’їзду партії він заявив, що в разі перемоги PiS на парламентських виборах 2027 року одним із перших рішень нового уряду стане депортація українців — чоловіків призовного віку, які не працюють у Польщі легально.

    За словами Бохенського, партія також пропонує створити систему, у якій інформація про порушення з боку українців автоматично передаватиметься відповідним службам. Він стверджував, що після двох правопорушень або невиконання адміністративних чи службових обов’язків має запускатися процедура депортації.

    У польському МВС такі плани категорично розкритикували. Речниця відомства Кароліна Галецька назвала запропонований підхід «суцільним абсурдом і популізмом».

    Вона звернула увагу на статистику працевлаштування українців у Польщі. За даними польської Служби соціального страхування, близько 95% українських чоловіків призовного віку, які перебувають у країні, працюють легально та сплачують податки.

    «Вони тим самим сприяють економічному зростанню країни», — наголосила представниця польського МВС.

    Галецька також зазначила, що для людей, які порушують польське законодавство, вже існують передбачені законом механізми. За її словами, іноземці, які порушують правила перебування або законодавство Польщі, можуть бути депортовані за рішеннями відповідних органів, зокрема прикордонної служби.

    Представниця МВС наголосила, що депортація за порушення закону вже застосовується на практиці, тому для цього не потрібно запроваджувати окремий механізм, орієнтований саме на українських чоловіків призовного віку.

    Галецька також навела статистику депортацій іноземців. За її словами, у 2023 році, коли при владі перебувала партія «Право і справедливість», із Польщі депортували близько 3 тисяч іноземців.

    Водночас у 2025 році, за даними МВС, кількість депортованих зросла приблизно до 10 тисяч людей різних національностей.

    На думку речниці польського відомства, ці цифри свідчать про те, що чинна влада вже проводить жорстку політику щодо іноземців, які порушують польське законодавство.

    «Польща — гостинна, відкрита країна», — підкреслила Галецька. Вона додала, що українці, які перебувають у країні, не обмежуються лише працевлаштованими чоловіками. Серед них є також студенти та інші категорії людей, які живуть у Польщі, навчаються, купують товари й послуги та таким чином також роблять внесок в економіку країни.

    Заява польського МВС прозвучала на тлі дискусій у Польщі щодо перебування українських громадян та умов їхнього тимчасового захисту. Питання українських чоловіків призовного віку останнім часом стало одним із предметів політичних дебатів у країні.

    30 липня Рада Європейського Союзу письмовою процедурою затвердила продовження режиму тимчасового захисту для українців у країнах ЄС. Водночас були передбачені нові умови для громадян України призовного віку, які прибуватимуть до Євросоюзу після набуття чинності відповідними змінами.

    Зокрема, новоприбулі військовозобов’язані українці зможуть претендувати на тимчасовий захист за умови відсутності проблем із військово-обліковими документами.

    Водночас чинний режим тимчасового захисту не означає автоматичної депортації українців, які не мають роботи в Польщі. Питання легальності перебування, працевлаштування та можливого видворення регулюються польським та європейським законодавством.

    Таким чином, польська влада фактично відмежувалася від ідеї масової депортації українських чоловіків лише через їхній статус або відсутність легальної роботи. У МВС наголошують, що відповідальність має наставати за конкретні порушення законодавства, а не за належність людини до певної категорії іноземців.

    Тим часом пропозиція PiS уже стала предметом політичної дискусії в Польщі. Остаточно питання можливих змін у міграційній політиці може бути переглянуте після парламентських виборів 2027 року — залежно від результатів голосування та того, які партії сформують уряд.

  • У Польщі знову понівечили український меморіал: посольство вимагає знайти винних

    У Польщі знову понівечили український меморіал: посольство вимагає знайти винних

    У Люблінському воєводстві Польщі невідомі знову пошкодили українське місце пам’яті в урочищі Білосток поблизу села Ліски. Посольство України у Варшаві заявило про глибоке обурення інцидентом і закликало польські правоохоронні органи невідкладно встановити обставини наруги, знайти винних та забезпечити відновлення меморіалу. Подія особливо резонансна через те, що це місце вже неодноразово ставало об’єктом вандалізму в минулому, а сам інцидент стався на тлі помітного зростання кількості злочинів на ґрунті ненависті проти українців у Польщі.

    За інформацією українського дипломатичного представництва, невстановлені особи пошкодили меморіальний об’єкт та порушили його належний стан. Посольство наголосило, що поховання та місця пам’яті мають залишатися поза сучасними політичними суперечками незалежно від складності історичних дискусій між Україною та Польщею.

    «Будь-які прояви руйнування, плюндрування чи навмисного пошкодження місць пам’яті є неприйнятними», — заявили українські дипломати.

    Посольство закликало компетентні органи Польщі провести необхідні процесуальні дії, встановити всіх причетних, притягнути їх до відповідальності та відновити пошкоджений об’єкт.

    Що це за місце і хто там похований

    Йдеться про урочище Білосток — польською Białystok, українською також відоме як Білостік — неподалік Лісок у нинішньому Люблінському воєводстві.

    Історія місця складна і безпосередньо пов’язана з українсько-польським прикордонням середини ХХ століття.

    За польськими історичними джерелами, 26 лютого 1946 року неподалік Лісок відбувся бій між підрозділом Української повстанської армії та радянським підрозділом НКВС. Загиблих членів УПА поховали в урочищі. У різних джерелах кількість похованих відрізняється: найчастіше йдеться приблизно про 37–41 особу. Польські церковні довідники також окремо фіксують існування в Білостоці колективної могили членів УПА.

    До Другої світової війни ця територія була ще й місцем греко-католицького релігійного культу. Тут існувала каплиця, джерело, якому місцеві мешканці приписували цілющі властивості, та Хресна дорога. Після повоєнного виселення українського населення значна частина комплексу занепала.

    У 1990-х роках колишні мешканці та українські організації впорядкували поховання, встановили хрест і пам’ятні елементи з іменами та псевдонімами загиблих.

    Цей меморіал уже нищили раніше

    Нинішній випадок далеко не перший.

    Місце пам’яті біля Лісок неодноразово ставало об’єктом вандалізму щонайменше з середини 2010-х років.

    За матеріалами польських дослідників, близько 2014 року написи на пам’ятнику замалювали фарбою. Після очищення об’єкт пошкодили повторно — частину написів та псевдонімів загиблих механічно знищили, а на меморіалі з’явилися згадки про 11 липня 1943 року, дату, пов’язану з Волинською трагедією.

    У 2016 році Об’єднання українців у Польщі також повідомляло про чергову наругу: інформаційну табличку українською мовою замалювали, а на пошкодженому пам’ятнику знову з’явився напис «11 VII 1943». Організація тоді перелічувала Білосток біля Лісок серед низки українських поховань та пам’ятників, які були пошкоджені у Польщі.

    Історики звертали увагу й на інформаційний вимір таких акцій. У польсько-українському середовищі неодноразово висловлювали припущення, що частина синхронних актів наруги над пам’ятниками могла використовуватися у пропагандистських кампаніях для загострення українсько-польських історичних суперечок. Водночас встановлювати конкретних замовників чи виконавців без результатів правоохоронного розслідування не можна.

    Посольство говорить уже не лише про пам’ятники

    У заяві 6 серпня українські дипломати звернули увагу на ширший контекст.

    Посольство заявило про занепокоєння через збільшення проявів ворожості щодо громадян України у Польщі та повідомлення про фізичні напади.

    І статистика справді свідчить про погіршення ситуації.

    За даними польського видання Rzeczpospolita, які наприкінці липня наводив Reuters, у першій половині 2026 року польська поліція отримала 180 повідомлень про злочини на ґрунті ненависті проти українців. Це приблизно на 30% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

    Серед резонансних епізодів Reuters називав напад у Вроцлаві на українця та його дівчину, образи українських дітей у Познані та Бельсько-Бялій, а також напад на двох 13-річних українців у Легниці.

    Туск уже закликав припинити напади на українців

    Ситуація стала настільки помітною, що наприкінці липня на неї публічно відреагував прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.

    Після серії нападів він заявив, що ксенофобне насильство щодо українців суперечить інтересам самої Польщі.

    Туск наголосив, що люди, які здійснюють подібні напади, фактично працюють проти польських інтересів і підіграють силам, зацікавленим у конфлікті між поляками та українцями.

    Це важливий контекст для нинішньої наруги над меморіалом: польська влада вже визнає проблему ворожості проти українців, хоча конкретний інцидент біля Лісок ще потребує окремого розслідування.

    Історичні суперечки між Києвом і Варшавою загострилися

    Подія також відбувається на тлі нового загострення українсько-польських суперечок довкола історичної пам’яті.

    Однією з найболючіших тем залишаються Волинська трагедія, діяльність ОУН та УПА, питання ексгумацій і форми вшанування загиблих.

    Для значної частини українського суспільства УПА передусім асоціюється з боротьбою за українську незалежність проти Радянського Союзу та інших сил, які контролювали українські землі.

    У Польщі ставлення до УПА принципово інше через участь її підрозділів у масових убивствах польського цивільного населення на Волині та в Галичині під час Другої світової війни.

    Саме тому пам’ятники та поховання членів УПА у Польщі нерідко стають особливо чутливими об’єктами.

    Проте навіть за наявності принципових історичних розбіжностей польське та українське законодавство не дає приватним особам права самовільно знищувати поховання чи пам’ятні місця.

    Саме на цьому наполягає українське посольство: політичні й історичні суперечки мають вестися між державами, істориками та відповідними інституціями, а могили не повинні ставати інструментом помсти.

    Вандалізм відбувається з обох боків кордону

    Проблема наруги над історично чутливими пам’ятниками стосується не лише українських об’єктів у Польщі.

    За останні роки фіксувалися й випадки пошкодження польських меморіалів, пов’язаних із жертвами українського націоналістичного підпілля.

    Саме тому Варшава та Київ неодноразово наголошували на необхідності захищати місця поховань незалежно від того, кого саме вони вшановують.

    Такий підхід має принципове значення: засудження руйнування українського поховання не означає згоди з усіма історичними оцінками діяльності похованих там осіб — так само як захист польського меморіалу не визначає позицію щодо всіх аспектів складної спільної історії.

    Чому цей випадок особливо небезпечний зараз

    У нинішніх умовах навіть локальний акт вандалізму може отримати значно ширший політичний ефект.

    Польща залишається одним із ключових сусідів України, важливим транспортним маршрутом для військової та гуманітарної допомоги і країною, де проживає велика кількість громадян України.

    Водночас суспільна втома від війни, міграційні питання, економічні суперечки та невирішені історичні травми створюють сприятливий ґрунт для радикальної риторики.

    Reuters наприкінці липня відзначав, що початковий надзвичайно високий рівень солідарності польського суспільства з українцями після російського вторгнення поступово змінився зростанням напруження.

    Це не означає, що ворожість є позицією більшості поляків або офіційної польської держави. Навпаки, уряд Туска публічно засудив антиукраїнське насильство.

    Але серія нападів та пошкодження місць пам’яті показують, що проблема вже не може розглядатися як сукупність абсолютно ізольованих інцидентів.

    Київ чекає конкретної реакції польської сторони

    Наразі українська сторона вимагає не політичних заяв, а практичних дій.

    Посольство очікує, що польські правоохоронці встановлять час та обставини пошкодження меморіалу, ідентифікують причетних і з’ясують мотиви.

    Окремо дипломати просять забезпечити відновлення місця пам’яті.

    Станом на момент появи першої інформації про інцидент публічного повідомлення польської поліції про встановлення підозрюваних не було.

    Саме результати розслідування мають показати, чи йдеться про локальний акт вандалізму, історично мотивовану акцію або інший сценарій.

    Але одна обставина вже очевидна: пам’ятне місце біля Лісок, яке нищили ще приблизно десять років тому, знову опинилося в центрі українсько-польської дискусії. І цього разу інцидент відбувається у значно напруженішій суспільній атмосфері — після серії нападів на українців і на тлі офіційних попереджень польського прем’єра про небезпеку ксенофобного насильства.

  • Українців у Польщі попередили про важливий дедлайн: без оновлення документів можна втратити статус PESEL UKR

    Українців у Польщі попередили про важливий дедлайн: без оновлення документів можна втратити статус PESEL UKR

    Частина українців, які перебувають у Польщі під тимчасовим захистом, повинні до 31 серпня 2026 року оновити свої паспортні дані. Якщо цього не зробити, вони можуть втратити статус PESEL UKR, а разом із ним і право на тимчасовий захист та низку пов’язаних соціальних гарантій.

    Про це повідомило Urząd do Spraw Cudzoziemców.

    Польська влада уточнила, що вимога стосується не всіх громадян України, а лише окремих категорій. Насамперед йдеться про осіб, які отримали номер PESEL зі статусом UKR на підставі декларації без пред’явлення чинного паспорта або іншого проїзного документа.

    Особливу увагу звертають на дітей віком до 18 років, особу яких під час оформлення статусу підтверджували фотографіями, внесеними до паспортів батьків чи законних представників. Також оновити інформацію повинні українці, які вже після отримання номера PESEL UKR оформили новий паспорт.

    Для оновлення даних необхідно звернутися до муніципального управління за місцем проживання та пред’явити чинний паспорт. Процедура є безкоштовною й не передбачає зміни номера PESEL — до державного реєстру лише вносяться актуальні паспортні відомості.

    У разі невиконання цієї вимоги до 31 серпня 2026 року особа втратить статус UKR. Це означатиме автоматичну втрату права на тимчасовий захист у Польщі, а також неможливість оформити карту перебування CUKR, яка дозволяє легально проживати в країні на триваліший термін.

    Польська влада закликає українців не відкладати оновлення документів, щоб уникнути втрати правового статусу та пов’язаних із ним пільг і можливостей.

    Нагадаємо, раніше Польща також посилила контроль за працевлаштуванням іноземців. Із 8 липня 2026 року інспекції отримали право перевіряти трудові відносини та переводити цивільно-правові договори в офіційні трудові контракти, якщо буде встановлено, що працівник фактично виконує обов’язки штатного співробітника.

  • У потязі під Варшавою намагалися напасти на 16-річного українця: агресора силоміць виштовхнули з вагона

    У потязі під Варшавою намагалися напасти на 16-річного українця: агресора силоміць виштовхнули з вагона

    У приміському потязі поблизу Варшави стався конфлікт за участю 16-річного громадянина України та двох чоловіків. За словами очевидців, нападники чіплялися до підлітка, ображали його та погрожували. Інцидент вдалося зупинити завдяки втручанню інших пасажирів, які стали на захист хлопця та допомогли вивести агресорів із вагона.

    Про це повідомляє Wirtualna Polska.

    Інцидент стався у потязі, що курсував за маршрутом Варшава – Тлуш, неподалік станції Кобилка-Оссув. За даними польської поліції, двоє чоловіків віком 20 та 22 роки почали чіплятися до 16-річного громадянина України. Сам потерпілий пізніше розповів правоохоронцям, що не розуміє, чому саме він став об’єктом агресії.

    Відео події, яке з’явилося у соціальних мережах, зафіксувало словесний конфлікт між чоловіками та українським підлітком. На записі видно, що нападники поводилися агресивно, вигукували образи та погрожували хлопцю. Користувачі соцмереж також стверджували, що під час інциденту лунали ксенофобські висловлювання, спрямовані проти українців і білорусів.

    Ситуація загострилася, коли один із чоловіків спробував підійти до пасажира, який знімав конфлікт на телефон. У цей момент інші люди, які перебували у вагоні, втрутилися та не дозволили агресору продовжити свої дії. Очевидці стали між ним і пасажирами, намагаючись не допустити подальшої ескалації.

    Невдовзі начальник потяга наказав обом чоловікам залишити вагон. Однак вони не виконали вимогу добровільно, через що між ними та працівниками залізниці виникла штовханина. Під час конфлікту один із нападників відштовхнув начальника потяга.

    Після цього один із пасажирів втрутився та силоміць виштовхнув агресора з вагона. Іншого чоловіка також вдалося знешкодити, що дозволило припинити конфлікт без серйозніших наслідків для пасажирів.

    На місце події прибули правоохоронці. Поліцейські перевірили обох чоловіків на стан алкогольного сп’яніння. За результатами перевірки вони виявилися тверезими. Водночас тестування на вживання наркотичних чи інших психоактивних речовин не проводилося.

    У поліції повідомили, що мати потерпілого українського підлітка не захотіла подавати офіційну заяву. Крім того, вона не підтвердила, що напад був мотивований національною ворожнечею. Правоохоронці також зазначили, що не отримували офіційних повідомлень або доказів щодо ксенофобських вигуків, про які писали користувачі соцмереж.

    За підсумками розгляду інциденту обох чоловіків притягнули до адміністративної відповідальності. Їх оштрафували за порушення громадського порядку на 500 злотих кожного. Інформації про відкриття кримінального провадження наразі немає.

    Останнім часом у Польщі фіксується низка інцидентів за участю громадян України. Зокрема, нещодавно у Вроцлаві суд заарештував на три місяці двох чоловіків, яких підозрюють у нападі на українську пару. У тій справі правоохоронці розслідують можливий злочин на ґрунті національної ненависті, а затриманим загрожує тривале позбавлення волі.

  • Напад на українську пару у Вроцлаві: суд арештував двох підозрюваних, третього ще шукають

    Напад на українську пару у Вроцлаві: суд арештував двох підозрюваних, третього ще шукають

    У польському Вроцлаві суд обрав запобіжний захід двом чоловікам, яких підозрюють у жорстокому нападі на українську пару. Обох фігурантів справи взяли під варту на три місяці. За версією слідства, злочин мав ознаки насильства на ґрунті національної ворожнечі, а одному із затриманих через рецидив загрожує до 7,5 років позбавлення волі.

    Про це повідомляє Polsat News.

    За даними польської прокуратури, напад кваліфіковано як хуліганство, вчинене з мотивів національної ненависті. Обох підозрюваних затримали ввечері в понеділок, однак під час допитів вони не визнали своєї провини.

    Серед затриманих – 45-річний Адам С., якого підозрюють у нападі та застосуванні насильства за національною ознакою. Оскільки чоловік уже мав проблеми із законом, йому інкримінують рецидив, що збільшує максимальне покарання до 7,5 років ув’язнення. Під час допиту він відмовився давати свідчення.

    Другим підозрюваним є 27-річний Томаш М. Йому також висунули обвинувачення у нападі та насильстві на ґрунті національної ворожнечі. У разі доведення вини йому загрожує до п’яти років позбавлення волі.

    Водночас правоохоронці продовжують пошуки третього учасника нападу, який наразі переховується.

    Прокурор Анна Ленцька повідомила, що конфлікт тривав кілька хвилин і розпочався ще всередині магазину. Згодом учасники вийшли на вулицю, де сутичка продовжилася.

    За її словами, відеозапис, який набув широкого розголосу в соціальних мережах, відображає лише фінальну частину інциденту. Для встановлення повної картини подій поліція та прокуратура вилучили записи камер відеоспостереження з магазину.

    «Відео, яке з’явилося в інтернеті, є останньою частиною цього інциденту. Поліція та прокуратура вилучили записи з камер відеоспостереження магазину, і ми матимемо можливість хронологічно встановити, як саме розвивалися події», – пояснила прокурор.

    Водночас адвокат Адама С. наполягає, що конфлікт нібито мав побутовий характер і не був пов’язаний із національністю потерпілих. Цю версію наразі перевіряє слідство.

    Нагадаємо, напад стався 27 липня у Вроцлаві. За інформацією польських ЗМІ та повідомленнями очевидців у соцмережах, потерпілими стали громадяни України – дівчина та її хлопець, яких жорстоко побили троє чоловіків. Уже того ж дня поліція затримала двох підозрюваних, а тепер суд ухвалив рішення про їхній арешт на час розслідування. Правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини справи та розшукувати третього нападника.

  • Уряд Польщі назвав причину нападів на українців

    Уряд Польщі назвав причину нападів на українців

    Речник уряду Польщі Адам Шлапка пов’язав зростання кількості випадків насильства щодо українців із риторикою та діями представників правих політичних сил. За його словами, саме політики правого табору сприяли формуванню атмосфери, яка толерує прояви ненависті та агресії.

    Відповідні заяви Шлапка зробив у відповідь на критику з боку канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького, де раніше заявили, що уряд не може впоратися зі зростанням агресії в країні.

    За словами речника польського уряду, відповідальність за нинішню ситуацію значною мірою лежить на політичному таборі “Об’єднаної правиці”. Він стверджує, що саме ця політична сила протягом останніх років створювала суспільну атмосферу, яка сприяла радикалізації окремих груп та зростанню проявів нетерпимості.

    Шлапка також звинуватив лідера партії “Право і справедливість” Ярослава Качинського у тому, що він відкрив шлях до польської політики представникам радикальних середовищ. На його думку, окремі політики правого спектра дедалі частіше використовують риторику, схожу на висловлювання ультраправого політика Гжегожа Брауна, який відомий своїми проросійськими поглядами та резонансними заявами.

    Речник уряду наголосив, що подібні висловлювання створюють небезпечний суспільний фон і фактично легітимізують мову ненависті.

    “Усе це є діями, які в публічному просторі фактично дають дозвіл на ненависть”, – заявив Шлапка.

    Окремо представник уряду розкритикував президента Польщі Кароля Навроцького. За його словами, глава держави не реагує належним чином на нещодавні випадки агресії, що також викликає занепокоєння уряду.

    Шлапка назвав подібну поведінку політиків безвідповідальною та заявив, що її наслідки можуть бути надзвичайно серйозними.

    “Це просто варварські дії з боку політиків. Їхні наслідки є дуже жорстокими, але ми боротимемося з цим із усією безкомпромісністю”, – наголосив він.

    Заяви речника уряду пролунали на тлі резонансного нападу на українців у Польщі. 27 липня у Вроцлаві група молодиків жорстоко побила українку та її хлопця. Інцидент викликав широкий суспільний резонанс як у Польщі, так і в Україні.

    Згодом польські правоохоронці повідомили про затримання осіб, яких підозрюють у причетності до нападу. Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють усі обставини інциденту та мотиви нападників.

    Останнім часом тема безпеки українців у Польщі дедалі частіше стає предметом політичних дискусій. На тлі окремих випадків насильства між представниками влади та опозиції посилюється взаємна критика щодо причин зростання суспільної напруги, а уряд запевняє, що вживатиме жорстких заходів для протидії злочинам на ґрунті ненависті та захисту всіх людей, які перебувають на території країни.

  • Жорстокий напад у Польщі: українську пару побили через акцент, дівчині наклали шви

    Жорстокий напад у Польщі: українську пару побили через акцент, дівчині наклали шви

    У польському Вроцлаві сталася чергова резонансна історія за участю громадян України. За словами родичів постраждалих, молоду українську пару – Настю та Максима – жорстоко побили біля магазину Żabka в районі Закшув. Родина стверджує, що причиною конфлікту став український акцент, а напад закінчився тяжкими травмами для обох потерпілих.

    Про інцидент першою повідомила мати дівчини Каріна Кіцай, яка опублікувала у соцмережах фото доньки після госпіталізації та відео самого нападу. У своєму зверненні жінка написала, що її донька отримала серйозні травми шиї, лікарі наклали їй шви, а також у неї та її хлопця є підозра на струс мозку. Вона звернулася до небайдужих із проханням максимально поширити інформацію та допомогти встановити всіх нападників.

    За інформацією польського видання TuWrocław, напад стався вдень 26 липня біля магазину Żabka неподалік автобусної кінцевої зупинки в районі Закшув. На відео, яке поширили родичі, видно, як троє чоловіків б’ють молодого українця, а його дівчина намагається захистити хлопця та також потрапляє під удари. Коли чоловік падає на землю, нападники продовжують його бити та завдавати ударів ногами по голові. Після цього вони залишають місце події, а один із них їде на автомобілі.

    Брат постраждалої також оприлюднив власний коментар, у якому повідомив, що його сестра отримала удари по обличчю, розірване вухо та, за його словами, була вражена електрошокером. Максим, за словами родича, отримав численні травми голови та обличчя і перебуває під наглядом лікарів через підозру на струс мозку.

    За словами родичів, конфлікт розпочався після того, як Настя зробила зауваження чоловікам, які без черги зайшли до магазину. Згодом між сторонами виникла словесна перепалка, яка переросла у фізичний напад. Родина стверджує, що самі нападники під час конфлікту заявили, що причиною агресії став «східний акцент» постраждалих. Саме цю версію також наводить польське видання TuWrocław, посилаючись на слова брата потерпілої. Водночас офіційного підтвердження такого мотиву від правоохоронців наразі немає.

    Станом на момент публікації поліція Вроцлава ще не оприлюднила окремого офіційного повідомлення щодо цього інциденту. Відомо лише, що інформація про напад активно поширюється у польському інформаційному просторі, а родина постраждалих закликає очевидців надати записи з камер відеоспостереження або будь-які відомості, які допоможуть встановити особи нападників.

    Цей випадок стався менш ніж за місяць після іншого резонансного нападу у Вроцлаві. На початку липня група молодиків жорстоко побила 19-річного громадянина України після того, як він розмовляв українською мовою телефоном. Тоді потерпілий отримав перелом носа, а поліція підтвердила проведення розслідування та перевіряла версію про можливий національний мотив злочину.

    На тлі цих подій представниця мера Вроцлава з питань рівного ставлення Алiна Шептицька раніше заявила, що місто не толеруватиме проявів насильства, ксенофобії та нападів через національність чи мову. Вона наголосила, що кожен випадок можливих злочинів на ґрунті ненависті повинен отримати належну правову оцінку, а свідків таких подій закликала співпрацювати з правоохоронцями.

    Наразі офіційно підтверджено сам факт повідомлень про напад і госпіталізацію постраждалих, однак обставини конфлікту та можливий мотив злочину ще мають бути встановлені в межах перевірки правоохоронних органів. Родина Насті та Максима продовжує просити про максимальний розголос, сподіваючись, що це допоможе знайти всіх учасників нападу та притягнути їх до відповідальності.

  • «Зупиніть хвилю ненависті»: Сопот звернувся до президента і прем’єра Польщі через атаки на українців

    «Зупиніть хвилю ненависті»: Сопот звернувся до президента і прем’єра Польщі через атаки на українців

    Міська рада польського Сопота ухвалила спеціальну резолюцію на знак протесту проти зростання антиукраїнських настроїв, ксенофобії та мови ненависті. Депутати звернулися до центральної влади Польщі із закликом негайно відреагувати на радикалізацію суспільних настроїв, розпочати загальнонаціональну інформаційну кампанію та активніше протидіяти дезінформації, яка розпалює ворожість до громадян України.

    Резолюцію ухвалили під час сесії міської ради Сопота 23 липня. Відомо, що того дня у міській ратуші відбулася XXIV чергова сесія ради. Про прийняття документа повідомила депутатка Барбара Бжезицька, яка також опублікувала у соціальних мережах фотографії його сторінок. Польські медіа назвали рішення Сопота першим подібним кроком серед польських міст.

    Документ має назву «Щодо протидії зростаючим антиукраїнським настроям та висловлення солідарності з громадянками і громадянами України, які проживають у Польщі». У ньому депутати заявили про категоричний протест проти кампанії тиску на українську громаду та закликали польський уряд боротися з поширенням ксенофобії.

    «Міська рада Сопота щойно ухвалила резолюцію, яка висловлює протест проти триваючої кампанії цькування української громади. Ми закликаємо уряд до дій, спрямованих на боротьбу з дезінформацією та пропагуванням ксенофобії», — повідомила Бжезицька.

    У резолюції депутати зазначили, що з великою тривогою спостерігають за зростанням у Польщі антиукраїнських настроїв, які, на їхню думку, вже набувають форми небезпечної радикалізації. Представники місцевої влади наголосили, що Сопот упродовж багатьох років позиціонує себе як відкрите місто, побудоване на діалозі, солідарності та взаємній повазі.

    Після початку повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року жителі міста активно допомагали людям, які були змушені залишити Україну. Сопот приймав біженців, організовував гуманітарну підтримку та допомагав українським родинам облаштуватися у Польщі.

    Тепер, як підкреслили депутати, українці стали повноправною частиною місцевої громади. Вони працюють, виховують дітей, навчаються, сплачують податки та беруть участь у житті міста, а тому мають право жити у безпеці, зберігати власну гідність і не боятися нападів через своє походження.

    На думку авторів резолюції, прояви ненависті та дедалі частіша неприязнь на національному ґрунті значною мірою є наслідком цілеспрямованої дезінформації. Вона активно поширюється через соціальні мережі, окремі медіа та політичні заяви, поступово переходячи з цифрового простору у реальне життя.

    У Сопоті наголосили, що українці вже стають жертвами не лише словесних образ, але й фізичних нападів безпосередньо на вулицях міста. Депутати попереджають, що без рішучої реакції держави процес радикалізації може призвести до серйозних і навіть непоправних наслідків для польських громад.

    У документі містяться дві основні вимоги до центральної влади. Перша передбачає проведення загальнонаціональної соціальної кампанії, яка повинна ґрунтуватися не на політичних маніпуляціях, а на перевірених даних польського Головного статистичного управління.

    Сопотські депутати вважають, що полякам необхідно пояснювати реальний внесок українців у розвиток країни. Вони наголосили, що рівень трудової активності громадян України у Польщі залишається високим. Українці працюють, сплачують податки, підтримують польську економіку та частково компенсують нестачу робочої сили на тлі демографічної кризи.

    Автори резолюції переконані, що поширення достовірних статистичних даних допоможе спростувати популярні маніпуляції про нібито виключно соціальне навантаження, яке створюють українці. За словами депутатів, лише системна освітня та інформаційна робота може повернути суспільну дискусію до фактів і пояснити спільні інтереси Польщі та України.

    Друга вимога стосується рішучої протидії ксенофобським і націоналістичним наративам. У Сопоті вважають, що частина таких настроїв може надихатися або посилюватися зовнішніми центрами впливу, ворожими до Польщі та зацікавленими в дестабілізації країни.

    У резолюції не названо конкретну державу, однак у Польщі неодноразово попереджали про російські інформаційні операції, спрямовані на погіршення польсько-українських відносин. Однією з цілей таких кампаній є створення враження, що українці нібито становлять загрозу для польської економіки, безпеки або національної ідентичності.

    Депутати звернулися безпосередньо до президента Польщі, прем’єр-міністра, депутатів Сейму та сенаторів. Вони закликали посадовців вжити негайних заходів, щоб зупинити хвилю ненависті до того, як вона призведе до незворотної шкоди у польських громадах.

    Рішення Сопота було ухвалене на тлі тривожної статистики. За даними Головної комендатури поліції Польщі, упродовж першого півріччя 2026 року громадяни України подали 180 заяв про можливі злочини на ґрунті ненависті. Це більш ніж на 30% перевищує показник аналогічного періоду попереднього року.

    Для порівняння, за весь 2024 рік українці подали 267 таких заяв, а у 2025 році — 275. Якщо нинішня динаміка збережеться, до кінця 2026 року кількість повідомлень може сягнути приблизно 360. Водночас у поліції уточнюють, що йдеться саме про зареєстровані заяви, а не про остаточно підтверджені судом злочини.

    Фахівці також вважають, що офіційні цифри можуть не відображати повного масштабу проблеми. Частина постраждалих не звертається до поліції через страх, мовний бар’єр, недовіру до правоохоронців або побоювання щодо можливих проблем із документами та роботою.

    Одним із резонансних випадків став напад у польському автобусі на українських дівчат. Чоловік публічно ображав дітей через їхню національність. Інцидент зафіксували на відео, після чого підозрюваного затримали та висунули йому обвинувачення у публічній образі за національною ознакою.

    У травні група підлітків напала у Варшаві на трьох українських юнаків. Найбільш тяжко постраждав 16-річний хлопець, у якого діагностували тріщину черепа. Польські правоохоронці затримали кількох підозрюваних і почали встановлювати, чи був конфлікт мотивований ненавистю до українців.

    Також у польських медіа повідомляли про напад у Легниці на двох 13-річних українок, побиття чоловіка, який заступився за українського підлітка, та інші випадки словесної і фізичної агресії. Окремою проблемою залишаються антиукраїнські написи, плакати, образливі публікації та відео у соціальних мережах.

    У Сопоті наголосили, що місто й надалі залишатиметься відкритим, солідарним і безпечним. Місцева влада заявила, що у громаді не повинно бути місця для ненависті, насильства або дискримінації за національністю, походженням чи мовою.

    Депутати переконані, що різноманітність жителів є не загрозою, а силою міста. На їхню думку, лише суспільство, засноване на взаємній повазі та співпраці, здатне розвиватися і гарантувати безпеку своїм громадянам.

    Резолюція Сопота не має сили загальнодержавного закону, однак є політичним і суспільним сигналом для польської влади. Місто фактично закликало Варшаву визнати, що проблема антиукраїнської агресії вже вийшла за межі окремих інцидентів і потребує системної відповіді на національному рівні.

  • У Польщі жорстоко напали на двох 13-річних українок: поліція перевіряє мотив ненависті

    У Польщі жорстоко напали на двох 13-річних українок: поліція перевіряє мотив ненависті

    Поліція польського міста Легниця розпочала розслідування після нападу на двох 13-річних громадянок України. За попередніми даними, інцидент міг бути пов’язаний із національним походженням дівчат. Правоохоронці наголошують, що перевіряють усі обставини події, а будь-які прояви насильства чи дискримінації є неприпустимими.

    Про це повідомила речниця Міністерства внутрішніх справ Польщі Кароліна Галецька у соціальній мережі X.

    За її словами, напад стався ввечері 18 липня близько 21:00 на вулиці Полярній поблизу басейну в Легниці. Згідно із заявою, поданою до поліції, невідома жінка вдарила двох українських підлітків.

    «Поліція в Легниці розслідує справу нападу на двох 13-річних громадянок України. Цей інцидент стався минулої суботи приблизно о 21-й годині на вул. Полярній, неподалік басейну», – зазначила Кароліна Галецька.

    За її словами, наразі правоохоронці проводять слідчі дії у справі про порушення фізичної недоторканності.

    «Ніхто не має права застосовувати насильство до іншої людини, особливо до дитини. Також неприпустимим є те, що напад, найімовірніше, стався через національне походження дівчат-підлітків», – наголосила речниця польського МВС.

    Правоохоронці встановлюють особу нападниці, збирають свідчення очевидців та аналізують записи камер відеоспостереження. Інформації про затримання підозрюваної або висунення їй обвинувачень станом на момент публікації не надходило.

    Інцидент стався на тлі посилення суспільної дискусії щодо проявів антиукраїнських настроїв у Польщі. Останнім часом у країні зафіксовано кілька резонансних випадків агресії щодо громадян України.

    Нещодавно прокуратура Польщі висунула обвинувачення 54-річному чоловікові, який у міському автобусі в Бєльсько-Бялій агресивно поводився щодо трьох громадянок України, серед яких були дві 11-річні дівчинки.

    Крім того, поліція Лодзі розшукує чоловіка, який жорстоко побив перехожого, помилково прийнявши його за українця.

    Ще один гучний випадок стався у Вроцлаві, де група молодиків побила 19-річного громадянина України після того, як почула, що він розмовляє українською мовою телефоном.

    Також у Познані польські правоохоронці затримали двох чоловіків, які намагалися силоміць потрапити до офісу української компанії, вимагаючи з’ясувати, чи її працівники «не підтримують Степана Бандеру».

    На тлі цих подій маршалок Сейму Польщі Влодзімєж Чажастий публічно засудив поширення антиукраїнських настроїв у країні. Він заявив, що мова ненависті здатна призвести до дедалі серйозніших злочинів, включно з убивствами, та закликав польське суспільство не допускати ескалації ворожнечі.

    Польща залишається однією з країн, які прийняли найбільшу кількість українських біженців після початку повномасштабного вторгнення Росії. Водночас окремі випадки насильства та ксенофобії викликають значний суспільний резонанс і перебувають під особливою увагою правоохоронних органів.

    У Міністерстві внутрішніх справ Польщі наголошують, що незалежно від громадянства чи національного походження всі люди мають право на безпеку, а напади на дітей розглядатимуться з особливою ретельністю. Якщо під час розслідування буде доведено, що злочин було скоєно з мотивів національної ненависті, ця обставина може бути врахована під час подальшої правової оцінки справи.

  • У Польщі чоловік напав на 15-річного українця через українську мову

    У Польщі чоловік напав на 15-річного українця через українську мову

    У польському місті Плоцьк стався напад на 15-річного українця через те, що він розмовляв українською мовою. За словами потерпілого, незнайомий чоловік спочатку зробив йому зауваження, а потім застосував фізичну силу. Правоохоронці вже розпочали розслідування інциденту та встановлюють особу нападника. Про це повідомляє польський телеканал TVP Warszawa.

    Інцидент стався в автобусі маршруту №3. Підліток розповів, що він разом із подругою спілкувався українською мовою, коли до них підійшов невідомий чоловік. За словами хлопця, незнайомець заявив, що на території Польщі вони повинні розмовляти виключно польською.

    «Він просто сказав нам, що в Польщі ми маємо розмовляти польською», — розповів 15-річний українець.

    Після цього, за словами потерпілого, чоловік почав поводитися агресивно. Спочатку він ударив підлітка долонею, а коли автобус зупинився і водій відчинив двері, силоміць виштовхнув із салону хлопця та його подругу.

    «Він поводився дуже агресивно, постійно лаявся, виштовхував нас з автобуса», — повідомив підліток.

    Після інциденту мати хлопця Наталія Мельник зізналася, що тепер постійно хвилюється за безпеку свого сина. За її словами, подія змусила її почуватися незахищеною навіть під час повсякденного життя.

    «Я не почуваюся в безпеці у Плоцьку. Боюся розмовляти своєю мовою, справді боюся», — сказала жінка.

    Вона також зазначила, що після нападу переживає щоразу, коли син не відповідає на телефонні дзвінки.

    «Коли я зараз дзвоню йому, а він не бере трубку з першого разу, я вже на нервах, нормально працювати не можу», — додала мати підлітка.

    За фактом інциденту районна прокуратура Плоцька відкрила розслідування. Як повідомив прокурор Марцін Поліцевич, слідчі вже допитали законного представника неповнолітнього та свідка події. Наразі тривають заходи зі встановлення особи чоловіка, який напав на українських підлітків. Після завершення першочергових слідчих дій буде ухвалено рішення щодо можливого висунення йому обвинувачень.

    Інцидент стався на тлі зміни суспільних настроїв у Польщі щодо українських біженців. За даними останнього опитування Центру дослідження громадської думки (CBOS), 54% поляків вважають, що підтримка українців є надмірною. Це перший випадок за всю історію проведення таких досліджень, коли кількість противників прийому українських біженців перевищила кількість прихильників. Водночас окремі випадки агресії не відображають ставлення всього польського суспільства, а правоохоронні органи країни продовжують розслідувати подібні інциденти та притягувати винних до відповідальності.