Golovnitemu.com

Позначка: Укрпошта

  • НБУ оштрафував “Укрпошту” на 2,5 млн грн

    НБУ оштрафував “Укрпошту” на 2,5 млн грн

    Національний банк України застосував до АТ «Укрпошта» захід впливу у вигляді штрафу в розмірі 2 544 900 грн за порушення вимог законодавства у сфері платіжних послуг. Відповідне рішення ухвалив Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків і оверсайта платіжної інфраструктури НБУ за підсумками інспекційної перевірки, яка проводилася в період з листопада 2025 року по січень 2026 року. Про це повідомляється на офіційному сайті регулятора.

    У Національному банку зазначають, що підставою для накладення штрафу стало виявлення низки порушень у діяльності компанії як надавача платіжних послуг. Йдеться про недотримання вимог Закону України «Про платіжні послуги», а також порушення інструкцій і положень, що регулюють порядок організації касової роботи, проведення платіжних операцій, емісію та еквайринг платіжних інструментів, а також правила зберігання, захисту та використання інформації, яка становить таємницю надавача платіжних послуг. У регуляторі підкреслюють, що такі норми є базовими для функціонування платіжної інфраструктури та мають забезпечувати стабільність і безпеку фінансових операцій.

    Згідно з рішенням НБУ, «Укрпошта» зобов’язана сплатити штраф упродовж 14 календарних днів із моменту офіційного доведення рішення до відома компанії. Окрім фінансової санкції, Національний банк також виніс підприємству письмове застереження, у якому зафіксовано наявність інших порушень, зокрема вимог нормативно-правових актів НБУ, правил статистичної звітності та низки додаткових регуляторних положень. У відомстві наголосили, що такі застереження є частиною системи наглядових заходів і спрямовані на запобігання повторним порушенням у майбутньому.

    Окремо регулятор встановив строк до 30 вересня 2026 року для усунення всіх виявлених недоліків та приведення діяльності «Укрпошти» у повну відповідність до вимог законодавства, яке регулює роботу на платіжному ринку України. У НБУ підкреслили, що компанія має не лише виправити порушення, а й запровадити внутрішні механізми контролю, які дозволять уникнути подібних ситуацій у подальшій діяльності.

    Рішення про накладення штрафу та застережень ухвалювалося на тлі посиленої уваги регулятора до діяльності «Укрпошти» у сфері фінансових та платіжних послуг. Компанія останніми роками активно розширює свою роль у фінансовій інфраструктурі, зокрема в напрямку розвитку платіжних сервісів та проєктів, пов’язаних із можливим запуском поштового банку. Саме цей напрямок неодноразово ставав предметом дискусій між компанією та регулятором, що підкреслює складність взаємодії між державним оператором поштового зв’язку та центральним банком.

    Паралельно з рішенням про штраф Національний банк того ж дня визнав генерального директора «Укрпошти» Ігоря Смілянського таким, що не відповідає вимогам професійної придатності для керівника надавача фінансових платіжних послуг, і зобов’язав компанію відсторонити його від посади у визначені строки. Це рішення стало ще одним елементом загострення ситуації навколо компанії та її керівництва.

    Сам Ігор Смілянський у публічних заявах різко розкритикував позицію регулятора. Він заявив, що вважає рішення НБУ спробою поставити на паузу створення поштового банку, а також оголосив про намір оскаржувати дії регулятора в судовому порядку. Окремо він зазначив, що планує домагатися відповідальності як виконавців, так і, за його словами, “замовників” відповідного рішення, включно з керівництвом Національного банку.

    У відповідь на це в НБУ наголошують, що всі ухвалені заходи впливу базуються виключно на результатах інспекційних перевірок і вимогах чинного законодавства, яке регулює діяльність на платіжному ринку. У регуляторі підкреслюють, що їхня мета полягає у забезпеченні стабільності фінансової системи, захисті прав користувачів платіжних послуг та дотриманні єдиних стандартів для всіх учасників ринку.

    Ситуація навколо «Укрпошти» та рішень НБУ розвивається на тлі ширших дискусій щодо ролі державних компаній у фінансовому секторі та перспектив розвитку альтернативних банківських і платіжних сервісів в Україні. Експерти зазначають, що подібні конфлікти між регулятором і великими державними гравцями можуть впливати на темпи реформ у фінансовій сфері та визначати баланс між інноваціями і регуляторними вимогами.

  • Смілянський іде в суд проти НБУ

    Смілянський іде в суд проти НБУ

    Генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський заявив, що має намір оскаржувати в судовому порядку рішення Національного банку України щодо його невідповідності вимогам професійної придатності та домагатися відповідальності як виконавців, так і, за його словами, замовників цього рішення.

    Про це він написав у своєму Telegram-каналі, різко відреагувавши на позицію регулятора та заявивши про намір діяти як в українських судах, так і на міжнародному рівні, аргументуючи це нібито завданням шкоди його репутації.

    Смілянський назвав рішення НБУ використанням посади для зведення особистих рахунків та заявив, що буде домагатися відповідальності за корупційні та неправомірні дії, не уточнюючи, кого саме має на увазі.

    Окремо він звернувся до голови НБУ Андрія Пишного, заявивши, що тому варто бути обережним зі своїми активами та не переміщувати їх, а також висловив припущення, що Пишний може залишити посаду, додавши, що відповідальність за ухвалені рішення, на його думку, все одно настане.

    Національний банк України раніше визнав Ігоря Смілянського таким, що не відповідає вимогам професійної придатності керівника надавача фінансових платіжних послуг, і зобов’язав «Укрпошту» відсторонити його від посади протягом п’яти робочих днів та призначити нового керівника протягом двох місяців.

    У компанії раніше заявляли, що рішення регулятора може бути пов’язане зі спробами поставити на паузу реалізацію проєкту поштового банку.

  • НБУ наказав змінити керівника “Укрпошти”

    НБУ наказав змінити керівника “Укрпошти”

    Національний банк України ухвалив рішення, відповідно до якого генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський визнаний таким, що не відповідає вимогам професійної придатності керівника надавача фінансових платіжних послуг. Відповідне рішення ухвалив Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури НБУ, про що повідомила пресслужба регулятора.

    Згідно з офіційним рішенням, уповноважений орган «Укрпошти» зобов’язаний протягом п’яти робочих днів відсторонити Ігоря Смілянського від виконання обов’язків керівника підприємства. Після цього компанія має у строк до двох місяців забезпечити призначення нового очільника, який відповідатиме вимогам регулятора та зможе забезпечити належний рівень управління фінансовими й операційними процесами державного оператора.

    У Національному банку України пояснили, що рішення ґрунтується на результатах комплексного наглядового моніторингу діяльності «Укрпошти» за період 2023–2026 років. За цей час регулятор неодноразово фіксував порушення у сфері надання платіжних послуг, недоліки у системі фінансового моніторингу, а також проблеми в організації управління ризиками та внутрішнього контролю. У зв’язку з цим до компанії застосовувалися заходи впливу, зокрема штрафи та письмові застереження.

    Регулятор також зазначив, що виявлені порушення мають системний характер і свідчать про недостатню ефективність корпоративного управління в компанії, яка одночасно виконує функції національного оператора поштового зв’язку та надавача фінансових послуг. Саме це, на думку НБУ, створює потенційні ризики для стабільності платіжної інфраструктури України.

    Окремо в рішенні наголошується, що під час оцінки професійної придатності керівника було встановлено недостатній рівень знань чинного законодавства та досвіду його практичного застосування у сфері фінансових послуг. Це, як зазначає регулятор, унеможливлює ефективне управління складними фінансовими процесами великої державної компанії, яка працює на ринку платіжних послуг.

    У Нацбанку підкреслили, що метою ухваленого рішення є забезпечення належного рівня надійності та безпеки платіжної системи України, а також підвищення стандартів корпоративного управління в компаніях, які працюють у фінансовому секторі або надають пов’язані послуги.

    Водночас навколо керівництва «Укрпошти» останнім часом уже виникали публічні суперечки. Ігор Смілянський раніше заявляв про політичний тиск на компанію та спроби заблокувати створення проєкту «Укрпошта Банк», який мав би розширити фінансові можливості державного оператора. Компанія також оскаржувала штрафи, накладені Національним банком, у судовому порядку.

    Раніше НБУ вже висловлював застереження щодо системи корпоративного управління в «Укрпошті», наголошуючи, що її недоліки можуть трансформуватися у системний ризик для всієї платіжної інфраструктури країни. Тепер же регулятор перейшов до більш жорсткого етапу реагування, який передбачає фактичну зміну керівництва компанії.

    Рішення НБУ може стати одним із найрезонансніших у сфері регулювання державних підприємств останніх років, оскільки напряму зачіпає управління одним із ключових інфраструктурних операторів країни, який поєднує логістичні та фінансові функції.

  • «Чому не Укрпошта?» Смілянський відреагував на відправлення Зеленським ордена Білого Орла через «Нову пошту»

    «Чому не Укрпошта?» Смілянський відреагував на відправлення Зеленським ордена Білого Орла через «Нову пошту»

    Генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський прокоментував резонансну історію з поверненням президентом України Володимиром Зеленським ордена Білого Орла до Польщі через сервіс «Нової пошти». Після того як фотографії відправлення нагороди з’явилися у соцмережах, в українському інформаційному просторі почали активно обговорювати, чому для такого символічного кроку не була використана саме державна пошта.

    Про це Смілянський написав на своїй сторінці у Facebook.

    За словами очільника «Укрпошти», він не знає справжньої причини такого рішення, однак вирішив із гумором відреагувати на хвилю запитань від користувачів.

    «Друзі, мережею несуться тисячі запитань, чому президент відправив орден до Польщі “Новою Поштою”, а не “Укрпоштою”. Тож відповідаю: насправді я не знаю, чому саме так сталося, але я завжди за чесну конкуренцію», — зазначив Смілянський.

    Він наголосив, що нині питання монополії державного поштового оператора вже не є актуальним, а конкуренція між компаніями сприяє розвитку ринку та підвищенню якості послуг.

    Три версії від Смілянського

    Щоб пояснити можливі причини вибору саме «Нової пошти», генеральний директор «Укрпошти» озвучив три власні версії.

    Перша версія має радше жартівливий характер. За словами Смілянського, національні кольори Польщі — білий і червоний — повністю збігаються з корпоративними кольорами «Нової пошти», тому хтось міг вирішити, що повертати польську державну нагороду символічно саме у такому оформленні.

    Друга версія пов’язана із законодавчими обмеженнями. Очільник «Укрпошти» звернув увагу, що пересилання державних нагород через поштові сервіси може регулюватися окремими нормами та правилами.

    «Можливо, юристи Офісу президента вивчили питання і побачили, що пересилання державних нагород саме поштою суворо обмежене або заборонене. Водночас “Нова пошта” є експрес-оператором, а не класичною поштовою службою», — припустив він.

    Третя версія стосується безпосередньо логістики. Смілянський розповів про труднощі, з якими останнім часом стикається «Укрпошта» під час роботи на польському напрямку.

    За його словами, протягом останніх двох місяців автомобілі державного поштового оператора регулярно затримуються польськими митними службами. Через це маршрути доставки доводиться змінювати та прокладати через територію інших країн Європи.

    «Наші машини зараз фактично змушені об’їжджати Польщу через Угорщину та Словаччину. Водночас автомобілі “Нової пошти” проходять значно швидше, оскільки здійснюють експрес-доставку», — зазначив Смілянський.

    Він також додав, що проблеми із проходженням українських поштових вантажів через польський кордон негативно впливають на логістику та швидкість доставки міжнародних відправлень.

    «Конкуренція — це добре. Погане ставлення до України — це погано», — підсумував керівник «Укрпошти».

    Чому Зеленський повернув орден

    Скандал навколо ордена Білого Орла став одним із найбільш резонансних епізодів у сучасних українсько-польських відносинах.

    19 червня президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. Цю відзнаку Зеленський отримав у 2023 році від тодішнього президента Польщі Анджея Дуди як символ підтримки України у боротьбі проти російської агресії.

    Після рішення Варшави Володимир Зеленський оголосив про повернення нагороди до Польщі. У соцмережах президент опублікував фотографії, на яких видно процес пакування ордена у відділенні «Нової пошти» та оформлення міжнародного відправлення на адресу канцелярії польського президента.

    У своєму зверненні Зеленський процитував слова Кароля Навроцького про те, що орден Білого Орла символізує особливу довіру польської держави та повагу до фундаментальних цінностей польського суспільства.

    Після цього український президент заявив, що Україна не буде сперечатися з тим, що аналогічні нагороди свого часу отримували такі суперечливі історичні постаті, як російська імператриця Катерина ІІ, італійський диктатор Беніто Муссоліні та колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер.

    Водночас Зеленський подякував польському народу за підтримку України після початку повномасштабної війни та наголосив, що повага між українцями та поляками має залишатися важливою складовою двосторонніх відносин.

    Хвиля повернення польських нагород

    Після рішення Кароля Навроцького про повернення власних польських нагород заявили одразу кілька відомих українських політиків та державних діячів.

    Серед них — другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко та п’ятий президент Петро Порошенко.

    Також про намір повернути польські державні відзнаки повідомили міністр закордонних справ Андрій Сибіга, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    На цьому тлі історія з відправленням ордена через «Нову пошту» стала окремим інформаційним приводом, який швидко набув популярності у соцмережах та медіа.

    Попри іронічний тон коментаря Ігоря Смілянського, ситуація ще раз привернула увагу до напруження в українсько-польських відносинах, яке останніми днями продовжує залишатися однією з найбільш обговорюваних міжнародних тем.

  • Росія знищила автівки Укрпошти в Нікополі, доставку пенсій і листів довелося зупинити

    Росія знищила автівки Укрпошти в Нікополі, доставку пенсій і листів довелося зупинити

    Російська армія продовжує цілеспрямований терор цивільної інфраструктури України. Цього разу під ударом опинилася Укрпошта на Дніпропетровщині: внаслідок атаки FPV-дронів у Нікополі було знищено два службові автомобілі, які забезпечували роботу пересувних поштових відділень. Через загрозу нових ударів компанія була змушена тимчасово призупинити обслуговування мешканців громад Нікопольського району.

    20 червня російські війська вкотре атакували Нікополь FPV-дронами. Однією з цілей стали автомобілі Укрпошти, які використовувалися для доставки поштових відправлень, пенсій та соціальних виплат у прифронтових населених пунктах. Обидва транспортні засоби були повністю знищені внаслідок ударів.

    У компанії повідомили, що найголовніше — вдалося уникнути людських жертв. На момент атаки працівники перебували в укритті через оголошену повітряну тривогу, тому ніхто не постраждав.

    За даними Міністерства розвитку громад та територій України, це вже четвертий автомобіль Укрпошти, втрачений у Нікопольському районі лише протягом останнього тижня через російські обстріли. Систематичні атаки на поштову логістику змушують компанію переглядати маршрути та посилювати заходи безпеки.

    У зв’язку з різким погіршенням безпекової ситуації Укрпошта ухвалила рішення тимчасово призупинити роботу пересувних відділень у Нікопольському районі. Йдеться насамперед про мобільні поштові офіси, які забезпечують послугами мешканців невеликих населених пунктів та прифронтових громад, де стаціонарні відділення часто не можуть працювати через постійну загрозу обстрілів.

    У Міністерстві розвитку громад та територій зазначили, що рішення ухвалене виключно з міркувань безпеки працівників і мешканців громад. Водночас компанія вже працює над альтернативними механізмами надання послуг та додатковими заходами захисту персоналу. Очікується, що після оцінки ситуації пересувні відділення зможуть відновити роботу найближчим часом.

    Нікополь залишається одним із найбільш небезпечних міст Дніпропетровської області. Через близькість до окупованого Енергодара та лінії фронту російські війська регулярно застосовують артилерію, дрони-камікадзе та FPV-безпілотники для ударів по цивільній інфраструктурі. Під обстріли потрапляють житлові квартали, транспорт, об’єкти критичної інфраструктури та соціальної сфери.

    Особливу загрозу останнім часом становлять саме FPV-дрони. На відміну від звичайних ударних безпілотників, вони дозволяють оператору в режимі реального часу бачити ціль через камеру та коригувати політ аж до моменту влучання. Через відносно низьку вартість і високу точність такі апарати дедалі частіше використовуються для атак не лише на військові об’єкти, а й на цивільний транспорт.

    Для Укрпошти робота в прифронтових районах давно стала окремим викликом. Компанія продовжує доставляти пенсії, соціальні виплати, ліки та гуманітарні відправлення навіть у громади, які регулярно перебувають під вогнем. У багатьох селах і містечках пересувні відділення залишаються єдиною можливістю отримати поштові та фінансові послуги.

    Водночас останні події свідчать про те, що російські атаки дедалі частіше спрямовуються на логістичні ланцюги, які забезпечують життєдіяльність прифронтових територій. Знищення поштових автомобілів не має жодного військового значення, але створює додаткові труднощі для мирного населення та людей похилого віку, які залежать від регулярної доставки пенсій і соціальної допомоги.

    Попри втрати транспорту, в Укрпошті наголошують, що не планують згортати роботу в Нікопольському районі. Уже наступного тижня мобільні відділення мають повернутися до роботи після впровадження додаткових заходів безпеки та коригування маршрутів. Компанія подякувала своїм працівникам за витримку та мужність, адже саме вони щодня забезпечують зв’язок і доступ до базових послуг у найнебезпечніших регіонах країни.

    Історія з атакою на поштові автомобілі стала ще одним підтвердженням того, що російська тактика терору дедалі частіше спрямована не лише проти військових об’єктів, а й проти цивільної інфраструктури, яка забезпечує життя українських громад у прифронтових районах. Попри це державні служби та підприємства продовжують працювати навіть у найскладніших умовах, демонструючи стійкість і здатність адаптуватися до постійних загроз війни.

  • Allegro запускає доставку товарів в Україну з Польщі

    Allegro запускає доставку товарів в Україну з Польщі

    Найбільший польський маркетплейс Allegro готується до поетапного виходу на український ринок, і вже у червні планує запустити перший етап експансії, який фактично відкриє для українських користувачів доступ до покупок товарів у польських продавців із прямою міжнародною доставкою в Україну. Це може стати одним із найбільших кроків у розвитку транскордонної електронної комерції між Україною та Європейським Союзом за останні роки.

    Про це повідомляє польське галузеве видання Wiadomosci Handlowe з посиланням на джерела в компанії та ринку e-commerce. За їхніми даними, стратегія виходу Allegro на український ринок передбачає кілька послідовних етапів, кожен із яких буде тестувати попит, логістику та технічну інтеграцію з українською інфраструктурою доставки та платежів.

    На першому етапі, який планують запустити вже у червні, українські покупці отримають можливість замовляти товари безпосередньо у польських продавців, які працюють на платформі Allegro. Йдеться про кілька сотень продавців, які будуть відібрані для участі в стартовій програмі міжнародної доставки. Таким чином компанія планує перевірити реальний попит з боку українських споживачів і одночасно відпрацювати логістичні процеси доставки через кордон.

    У компанії зазначають, що рішення про вихід на український ринок пов’язане зі зростанням попиту на транскордонну електронну комерцію. Останні роки показали стабільне збільшення кількості українських покупців на європейських онлайн-платформах, що зробило Україну одним із перспективних напрямків для розширення діяльності великих маркетплейсів.

    У Allegro підкреслюють, що проєкт реалізується як контрольована експансія, без різкого відкриття всіх функцій одразу. Компанія наголошує, що такий підхід дозволяє мінімізувати ризики, пов’язані з логістикою, митними процедурами та адаптацією до місцевого ринку. У компанії також визнають, що мають досвід невдалих або обмежено успішних виходів на окремі міжнародні ринки, тому цього разу обрано поступову модель розвитку.

    Джерела видання повідомляють, що наступним етапом після тестового запуску може стати створення окремого українського домену Allegro.ua, а також відкриття платформи для українських продавців. У такому разі український сегмент маркетплейсу може перетворитися не лише на канал імпорту товарів із Польщі, а й на повноцінний двосторонній e-commerce-майданчик, де зможуть працювати продавці з обох країн. За попередніми оцінками, така інтеграція може відбутися вже наступного року, якщо перший етап покаже позитивні результати.

    Особливу роль у проєкті відіграватиме логістика, яка є ключовим фактором для міжнародної електронної комерції. Як зазначається, доставку товарів від польських продавців до українських покупців здійснюватиме Нова пошта, яка вже має розгалужену міжнародну мережу та активно розширює свою присутність у країнах Європи. Це дозволить скоротити час доставки та інтегрувати сервіс у вже існуючу інфраструктуру швидкої поштової логістики.

    Водночас український логістичний ринок останніми роками демонструє активну міжнародну експансію. Нова пошта вже працює в низці країн ЄС, розширюючи мережу відділень і партнерств, а також інтегрується з європейськими поштоматними системами, зокрема в Чехії, Німеччині та Австрії. Це створює додаткові умови для розвитку транскордонної торгівлі між Україною та Європою.

    Паралельно Укрпошта також розширює свої міжнародні сервіси, оптимізуючи умови доставки та повернення посилок із-за кордону. Зміни в політиці державного поштового оператора спрямовані на спрощення міжнародної онлайн-торгівлі для українських користувачів і зменшення вартості логістики для покупців.

    Експерти ринку електронної комерції зазначають, що поява Allegro в Україні може суттєво змінити конкурентне середовище. Вона потенційно посилить конкуренцію серед маркетплейсів, стимулюватиме розвиток логістичних сервісів і може призвести до зниження цін для кінцевих споживачів завдяки прямому доступу до європейських товарів без посередників. Також очікується, що це підвищить стандарти сервісу на українському e-commerce ринку, оскільки місцеві гравці будуть змушені конкурувати з одним із найбільших маркетплейсів Центральної Європи.

    Таким чином, запуск Allegro в Україні може стати не лише новим етапом розвитку польської компанії, а й важливим кроком у формуванні єдиного цифрового торговельного простору між Україною та ЄС, де онлайн-торгівля та міжнародна доставка стають дедалі більш інтегрованими і доступними для споживачів з обох сторін кордону.

  • «Послати бабусю чи НБУ»: Смілянський жорстко розкритикував банківську систему біля фронту

    «Послати бабусю чи НБУ»: Смілянський жорстко розкритикував банківську систему біля фронту

    Гендиректор «Укрпошти» Ігор Смілянський різко висловився щодо ситуації з банківськими послугами у прифронтових регіонах України та звинуватив Національний банк України у створенні бюрократичних бар’єрів, через які тисячі людей фактично залишаються без доступу до базових фінансових сервісів.

    Під час інтерв’ю журналістці Тетяні Гончаровій Смілянський заявив, що мешканці прифронтових територій, особливо літні люди, часто не мають змоги отримати пенсії чи скористатися банківськими послугами через скорочення банківської інфраструктури та жорсткі вимоги НБУ до роботи сервісів під час блекаутів.

    За словами очільника «Укрпошти», наразі банківська система охоплює лише близько 4% населених пунктів України, тоді як більшість банківських відділень і банкоматів залишаються у великих містах. Найгостріше проблема відчувається у прифронтових областях, зокрема на Сумщині, де люди нерідко залишаються без доступу до готівки та елементарних фінансових операцій.

    «Там живуть українці. Вони мають право на банківські послуги. Ну, на базові послуги», — наголосив Смілянський.

    Він повідомив, що за час повномасштабної війни кількість банківських відділень в Україні скоротилася приблизно до 4800, тоді як мережа «Укрпошти» налічує понад 7000 відділень. Саме тому поштовий оператор фактично змушений виконувати функції, які раніше забезпечували банки.

    Окремо гендиректор «Укрпошти» жорстко розкритикував правила НБУ щодо обов’язкової роботи сервісів через онлайн-зв’язок. Він навів приклад ситуації під час відключень електроенергії, коли літні люди приходять по виплати, але не можуть отримати послуги через відсутність інтернету.

    «Коли бабуся, дочекавшись електрики, спустилася з десятого поверху в “Укрпошту”, щоб отримати послугу, а ми їй кажемо: “Бабусю, немає інтернету, ми послуги надавати не можемо”. Згідно з постановою НБУ такою-то — приходьте, коли з’явиться світло та інтернет. У мене є два варіанти: послати бабусю чи послати НБУ», — заявив він.

    На цьому тлі «Укрпошта» продовжує просувати ідею створення так званого банку фінансової інклюзії. За словами Смілянського, відповідний закон уже набув чинності після підписання президентом, однак тепер необхідно, щоб НБУ до 25 червня підготував нормативну базу для запуску механізму.

    Ідея створення «поштового банку» обговорюється в Україні вже кілька років. Концепція передбачає, що «Укрпошта» зможе надавати базові фінансові послуги у селах, прифронтових районах та малих громадах, де класичні банки поступово закрили свої відділення через безпекові та економічні ризики.

    Смілянський також публічно нагадав голові НБУ Андрію Пишному його заяву 2019 року, зроблену ще на посаді керівника «Ощадбанку». Тоді Пишний говорив, що «Укрпошта» має ставати банком лише тоді, коли класичні банки самі почнуть торгувати «чайниками та гречкою».

    Очільник «Укрпошти» заявив, що цей момент уже настав, адже великі фінансові установи давно перетворюються на маркетплейси та продають товари через власні онлайн-платформи.

    «Monobank торгує чайниками? Торгує. Маркетплейс “Ощаду” торгує чайниками? Торгує. Ну, все треба виконувати, правильно? Якщо ти сказав — тримай слово», — сказав Смілянський.

    Конфлікт між НБУ та «Укрпоштою» триває не перший рік. Регулятор раніше заявляв, що не підтримує ідею надання «Укрпошті» повноцінної банківської ліцензії через фінансові ризики, збитковість компанії та питання корпоративного управління.

    Ситуація загострилася після того, як НБУ оштрафував «Укрпошту», а Смілянський у відповідь звинуватив регулятора у навмисному блокуванні реформи фінансової інклюзії.

    Експерти зазначають, що проблема доступу до банківських послуг у прифронтових районах справді стає дедалі гострішою. Через постійні обстріли банки скорочують мережі відділень, банкоматів і кас, а мешканці невеликих громад часто змушені долати десятки кілометрів, щоб отримати пенсію, соціальні виплати чи просто зняти готівку.

    На цьому тлі «Укрпошта» намагається зайняти нішу універсального сервісу для таких регіонів, однак подальша доля проєкту залежатиме від того, чи зможуть компанія та НБУ домовитися про нові правила роботи.

  • Виїхав з України — пенсію заберуть? Нові правила для біженців

    Виїхав з України — пенсію заберуть? Нові правила для біженців

    Українські пенсіонери, які через війну виїхали за кордон, можуть і надалі отримувати свої пенсійні виплати без повернення до України. У Пенсійному фонді офіційно пояснили, що сам факт перебування за межами країни не є підставою для скасування пенсії, однак для частини громадян діють нові обов’язкові правила.

    Після початку повномасштабної війни сотні тисяч українців пенсійного віку були змушені евакуюватися до країн Європи та інших держав світу. Через це серед людей почали ширитися побоювання, що через тривале перебування за кордоном можна втратити державні виплати.

    У Пенсійному фонді наголошують: українці можуть оформлювати пенсію дистанційно, навіть якщо досягли пенсійного віку вже після виїзду з країни. Для цього не потрібно повертатися додому чи особисто відвідувати державні установи.

    Подати документи можна онлайн через офіційний вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України. Там доступне оформлення заяв, завантаження необхідних документів та перевірка статусу звернення.

    Самі виплати також продовжують надходити. Пенсіонер може отримувати гроші на картку будь-якого українського банку. Якщо банківської картки немає, держава передбачила альтернативний механізм — міжнародні перекази через Укрпошту.

    Водночас для тих українців, які перебувають за кордоном понад 183 дні на рік, діє окрема вимога. Такі пенсіонери повинні щороку проходити фізичну ідентифікацію до 31 грудня, аби підтвердити право на подальше отримання коштів.

    Це правило стосується громадян, які:

    • перебувають за кордоном понад 183 дні;
    • отримали тимчасовий захист або статус біженця;
    • не оформили постійне проживання в іншій державі.

    У ПФУ пояснюють, що така процедура потрібна для перевірки актуальності даних та підтвердження того, що пенсіонер дійсно живий і особисто отримує виплати.

    Пройти ідентифікацію можна кількома способами, не повертаючись до України.

    Найпростіший варіант — через смартфон за допомогою “Дія.Підпису”. Для цього достатньо авторизуватися в особистому кабінеті на порталі Пенсійного фонду.

    Також доступна онлайн-ідентифікація через відеозв’язок із працівником територіального органу ПФУ.

    Ще один варіант — надсилання заяви та довідки про те, що людина жива, поштою або через електронний кабінет із використанням електронного підпису.

    Окремо у Пенсійному фонді нагадали про вимоги для українців, які виїхали з тимчасово окупованих територій. Вони мають додатково підтвердити, що не отримують пенсій або інших соціальних виплат від Російської Федерації.

    У ПФУ закликають громадян уважно стежити за строками проходження ідентифікації, адже у разі невиконання цієї вимоги виплати можуть бути тимчасово призупинені до уточнення даних.

    Раніше українським пенсіонерам також нагадували про правило 90 днів, через недотримання якого окремі категорії громадян ризикують втратити доступ до своїх коштів.

  • Смілянський запропонував обов’язкове декларування доходів для всіх українців і розкритикував відкриті декларації

    Смілянський запропонував обов’язкове декларування доходів для всіх українців і розкритикував відкриті декларації

    Смілянський запропонував обов’язкове декларування доходів для всіх українців і розкритикував відкриті декларації

    Генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський виступив проти відкритих електронних декларацій чиновників і запропонував запровадити обов’язкове декларування доходів для всіх громадян України.

    Він заявив, що не підтримує як відкриті декларації, так і обов’язкове звітування для політично значущих осіб (PEP), до яких належать президенти, міністри, депутати, судді та топ-менеджери державних компаній. На його думку, така система не допомагає ефективно боротися з корупцією.

    «Я не лише проти цього ексгібіціонізму з відкритими деклараціями, від яких, крім купи постів у соцмережах і розмов на лавочці “А ти знаєш, скільки Зеленський заробляє?”, користі нуль», — заявив Смілянський.

    Натомість він запропонував запровадити 100% заповнення закритих декларацій усіма громадянами України.

    «Чиновник, який украв 10 мільйонів гривень, і бізнесмен, який недоплатив до бюджету 10 мільйонів податків, мають однаковий вплив на нестачу грошей для підвищення зарплат військовим», — зазначив він.

    Смілянський підкреслив, що має моральне право висловлювати таку позицію, оскільки сплачує всі податки, а його перша робота була пов’язана з податковою службою США.

    За його словами, у США, де немає відкритих декларацій, але всі громадяни подають податкову звітність, боротьба з корупцією є ефективнішою. Він наголосив, що американська податкова контролює не лише доходи, а й витрати в цифровому режимі.

    «Не можна жити на Times Square чи поруч із Білим домом у Вашингтоні та мати мінімальну зарплату. А от у нас навіть із відкритими деклараціями так чомусь виходить», — сказав він.

    Смілянський також зазначив, що у разі впровадження такої системи в Україні можна було б швидко виявляти невідповідності між доходами та рівнем життя. Наприклад, якщо людина декларує 10 тисяч гривень доходу, але проживає у центрі Києва, це має викликати перевірку.

    Водночас він зауважив, що його власна електронна декларація вже кілька років відсутня у відкритому доступі.

  • НБУ заявив про системні порушення в управлінні «Укрпоштою»

    НБУ заявив про системні порушення в управлінні «Укрпоштою»

    У Національному банку України поставили під сумнів якість корпоративного управління в «Укрпошті» та професійну компетентність її генерального директора Ігоря Смілянського. Про це свідчить позиція регулятора щодо діяльності державної компанії.

    У НБУ зазначають, що чинна система управління не відповідає нормативним вимогам. Зокрема, йдеться про тривалу відсутність сформованої наглядової ради, неналежний розподіл повноважень та концентрацію управлінських функцій в руках одного керівника.

    За оцінкою регулятора, генеральний директор фактично поєднує операційне управління з частиною функцій, які мають виконуватися наглядовою радою. Така модель, як вважають у Нацбанку, призвела до накопичення системних проблем у діяльності підприємства.

    У регуляторі також наголошують, що порушення мають системний характер і фіксувалися протягом 2024–2026 років, попри застосовані раніше заходи впливу. Це, на думку НБУ, ставить під сумнів ефективність існуючої моделі корпоративного управління.

    Висновки Нацбанку можуть мати подальші наслідки для державної компанії, зокрема у частині реформування системи управління та посилення контролю за її діяльністю.

    Станом на зараз офіційної реакції керівництва «Укрпошти» на заяви регулятора не оприлюднено.