Golovnitemu.com

Позначка: Укрзалізниця

  • Елітний сервіс із чорно-білим шумом: в «Укрзалізниці» нарешті пояснили, чому в найдорожчих вагонах не показують телевізори

    Елітний сервіс із чорно-білим шумом: в «Укрзалізниці» нарешті пояснили, чому в найдорожчих вагонах не показують телевізори

    Національний залізничний перевізник «Укрзалізниця» офіційно розкрив причини технічної проблеми, через яку встановлені у вагонах класу СВ телевізори не транслюють жодних програм і показують пасажирам виключно суцільний чорно-білий шум. Виявилося, що колись передова техніка в купе підвищеного комфорту стала заручником технологічного прогресу, а розв’язання цього побутового питання безпосередньо пов’язане з кардинальними змінами в усій системі телевізійного мовлення країни.

    Приводом для появи публічного роз’яснення від залізничників став інцидент під час поїздки, коли одна з пасажирок безуспішно намагалася скористатися медіасистемою у своєму вагоні. Жінка планувала дивитися передачі під час тривалої мандрівки та спробувала налаштувати приймач, проте замість стабільного зображення чи звичного списку телеканалів екран видавав лише характерну зернистість та монотонне шипіння. Розгублена пасажирка звернулася безпосередньо до перевізника з питанням, де саме у вагоні захований пульт дистанційного керування та якими діями можна повернути трансляцію до робочого стану.

    У компанії детально пояснили технічний бік ситуації, зазначивши, що встановлені в купе СВ монітори свого часу створювалися суто під прийом аналогового ефірного сигналу через антени. Проте ще у 2018 році Україна офіційно та безповоротно завершила перехід на сучасне цифрове мовлення, після чого використання застарілих аналогових передавачів було повністю зупинене на загальнонаціональному рівні. Оскільки відповідний тип сигналу в просторі остаточно зник, інтегровані в рухомий склад приймачі виявилися технічно неспроможними обробляти цифрові пакети передач, перетворившись на неробочі декоративні елементи інтер’єру.

    На сьогодні залізничний транспорт залишається ключовою основою пасажирських перевезень в Україні в умовах закритого повітряного простору та воєнних викликів. Потяги щоденно забезпечують мобільність мільйонів громадян, надаючи доступ до поїздок різного цінового сегмента – від бюджетного плацкарту до преміальних категорій. Водночас високі очікування пасажирів щодо сервісу в купе підвищеного комфорту нерідко стикаються зі застарілою матеріальною базою вагонів, заміна та модернізація яких вимагає масштабних капіталовкладень.

    Окрім внутрішніх сервісних моментів, подорожні мають звертати увагу й на інші важливі вимоги до поїздок залізницею. Якщо для пересування всередині держави достатньо пред’явити електронну версію квитка на смартфоні, то на окремих міжнародних маршрутах закордонні контролери вимагають виключно видрукований паперовий документ. Недотримання цього правила може призвести до відмови в посадці на потяг, тому пасажирам радять завчасно перевіряти норми перевезень на кожному конкретному напрямку.

  • Два «Шахеди» прицільно атакували поїзд Київ – Суми: пасажирів встигли евакуювати

    Два «Шахеди» прицільно атакували поїзд Київ – Суми: пасажирів встигли евакуювати

    Вранці 8 вересня російські війська двічі атакували ударними безпілотниками пасажирський поїзд Київ – Суми на під’їзді до обласного центру. Завдяки тому, що моніторингова команда «Укрзалізниці» заздалегідь зафіксувала загрозу, потяг встигли зупинити на станції, а пасажирів, поїзну та локомотивну бригади — евакуювати. За попередніми даними, обійшлося без постраждалих.

    Про атаку повідомив голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський. За його словами, йшлося саме про два прицільні удари «Шахедами» по потягу, який прямував до Сум.

    Потяг завчасно зупинили

    Ключову роль у тому, що вдалося уникнути жертв, відіграла система моніторингу повітряних загроз, яку використовує «Укрзалізниця».

    Коли фахівці зафіксували небезпеку, потяг встигли зупинити на одній зі станцій. Після цього пасажирів оперативно вивели з вагонів, а також евакуювали працівників поїзної та локомотивної бригад. Уже після цього по залізничному складу було завдано ударів.

    Перцовський наголосив, що внаслідок атаки постраждалих немає. Наразі «Укрзалізниця» уточнює масштаб пошкоджень рухомого складу та залізничної інфраструктури.

    Пасажирів до Сум довозять автобусами

    Після атаки залізничники разом із місцевою владою організували альтернативне перевезення пасажирів.

    Для людей подали автобуси, якими їх доправляють до Сум. Їх вдалося оперативно залучити у взаємодії із Сумською обласною військовою адміністрацією.

    Таким чином, попри атаку на потяг, перевезення пасажирів до пункту призначення не припинили.

    В Укрзалізниці говорять про цілеспрямований удар

    В «Укрзалізниці» наголосили, що не вважають цей епізод випадковим.

    За словами Перцовського, російська армія продовжує намагатися перервати залізничне сполучення з прифронтовими регіонами, зокрема із Сумщиною. Він назвав удари по пасажирських поїздах воєнним злочином.

    Залізничники водночас заявляють, що продовжуватимуть забезпечувати рух до прифронтових громад там, де це дозволятиме безпекова ситуація.

    Це не перша атака на пасажирський потяг

    Удар по поїзду Київ – Суми став уже не першим випадком, коли російські безпілотники атакують пасажирський залізничний транспорт.

    13 серпня в Одеській області російський реактивний безпілотник прицільно вдарив по локомотиву пасажирського потяга. Тоді загинули машиніст і його помічник. У складі перебували сотні пасажирів.

    І в тому випадку моніторингова команда «Укрзалізниці» попередила бригаду про наближення ударного дрона. Потяг почав заходити на станцію для евакуації людей, однак реактивний безпілотник різко змінив напрямок і вдарив по локомотиву.

    Тож атака 8 вересня біля Сум вкотре показала, наскільки важливими стали для залізниці оперативний моніторинг повітряної обстановки та можливість швидко зупиняти потяги у разі загрози.

    Атака відбулася на тлі масованого удару по Україні

    Удар по пасажирському потягу стався вранці після чергової масованої російської атаки на Україну.

    У ніч проти 8 вересня Росія застосувала ударні безпілотники, крилаті та балістичні ракети. Основними напрямками удару були Київщина та Одещина, а в столиці зафіксували руйнування і пожежі одразу в кількох районах.

    Тому рух залізничного транспорту в низці регіонів цього ранку здійснюється з урахуванням безпекової ситуації та повітряних загроз.

    В «Укрзалізниці» наголошують, що у випадку загрози пасажирські поїзди можуть затримувати, зупиняти на безпечніших ділянках або організовувати альтернативні способи перевезення.

    Наразі пасажири поїзда Київ – Суми продовжують шлях автобусами, а компанія встановлює повний обсяг пошкоджень після двох ударів.

  • До 8 років ув’язнення: Укрзалізниця нагадала, що заборонено знімати та публікувати під час війни

    До 8 років ув’язнення: Укрзалізниця нагадала, що заборонено знімати та публікувати під час війни

    Укрзалізниця закликала пасажирів, блогерів, журналістів та інших громадян уважніше ставитися до фото- і відеозйомки на залізничних об’єктах під час воєнного стану. Звичайний на перший погляд кадр із вокзалу, станції, депо або колій може містити інформацію, яка допоможе встановити розташування об’єкта, його стан, характер роботи чи переміщення військових і техніки.

    У компанії наголошують: усі фото- та відеозйомки безпосередньо на об’єктах Укрзалізниці мають бути попередньо погоджені. Для цього необхідно звернутися до пресслужби компанії. Особливу увагу просять приділяти об’єктам, які можуть бути пов’язані з критичною інфраструктурою або обороною країни.

    До таких об’єктів можуть належати депо, тягові та електричні підстанції, окремі станції, системи сигналізації та зв’язку, технічні приміщення, рухомий склад та інші елементи залізничної інфраструктури.

    Укрзалізниця окремо закликає не проникати на закриті або службові території заради фото чи відео. Йдеться, зокрема, про депо, підстанції, місця російських ударів та інші об’єкти, доступ до яких обмежений.

    Проблема полягає не лише у самому факті зйомки. Значно серйозніші наслідки можуть настати після публікації або поширення матеріалів, якщо вони містять інформацію про переміщення військових, техніки, зброї чи боєприпасів.

    Чинний Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за несанкціоноване поширення такої інформації під час воєнного або надзвичайного стану. Зокрема, частина друга статті 114-2 КК України стосується поширення даних про переміщення, рух або розташування Збройних сил України чи інших військових формувань, якщо їх можна ідентифікувати на місцевості та ця інформація раніше не була офіційно оприлюднена уповноваженими державними органами. За це передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

    Тобто сама фотографія потяга, колії чи вокзалу автоматично не означає кримінального правопорушення. Ключовим є те, що саме потрапило в кадр, чи дозволяє матеріал визначити місцеперебування військових або техніки та чи була така інформація вже офіційно оприлюднена.

    За поширення інформації про направлення або переміщення зброї, озброєння та боєприпасів територією України стаття 114-2 передбачає окрему відповідальність — від трьох до п’яти років позбавлення волі, якщо відповідні дані не були раніше оприлюднені у визначених законом офіційних джерелах.

    У тяжчих випадках покарання може бути ще суворішим. Якщо такі дії вчинені за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, із метою передати інформацію державі-агресору або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, закон передбачає від восьми до дванадцяти років ув’язнення — за відсутності ознак державної зради або шпигунства.

    Саме тому Укрзалізниця закликає не публікувати матеріали, на яких можна побачити військові перевезення. У кадр можуть випадково потрапити військовослужбовці, платформи з технікою, вантажі, озброєння або інші деталі, що дозволяють встановити напрямок та особливості переміщення.

    Окрема категорія ризику — фотографування наслідків російських атак на залізничну інфраструктуру. Детальні кадри можуть показати характер руйнувань, рівень пошкодження колій, стан енергетичних об’єктів, масштаби ремонтних робіт або ділянки, які залишаються вразливими.

    Саме тому варто уникати публікації матеріалів одразу після ударів, особливо якщо офіційні державні органи або сама Укрзалізниця ще не оприлюднювали відповідної інформації.

    У компанії попереджають, що в разі виявлення незаконної зйомки або проникнення на об’єкти її працівники можуть припинити такі дії та викликати правоохоронців. Інформацію про порушників за необхідності передають компетентним органам, які вже мають визначити, чи містять дії конкретної людини склад правопорушення.

    Водночас важливо не перебільшувати обмеження. В Україні немає загальної кримінальної заборони на будь-яке фотографування залізниці. Покарання «до восьми років» стосується не звичайного селфі на вокзалі, а конкретних випадків несанкціонованого поширення чутливої військової інформації, передбачених Кримінальним кодексом.

    Якщо ж зйомка на залізничному об’єкті потрібна для професійної роботи, Укрзалізниця рекомендує погодити її заздалегідь. Для цього компанія вказує адресу пресслужби [email protected].

    Головне правило під час війни залишається простим: перед публікацією кадру варто оцінити не лише його естетичність чи інформаційну цінність, а й те, яку додаткову інформацію він може розкрити. Особливо це стосується військових перевезень, критичної інфраструктури та наслідків російських ударів.

  • Смертоносний удар балістикою по Києву: Росія вбила працівників залізниці та вщент зруйнувала депо

    Смертоносний удар балістикою по Києву: Росія вбила працівників залізниці та вщент зруйнувала депо

    У ніч на 1 вересня російські окупаційні війська завдали масованого прицільного удару балістичними ракетами по цивільній залізничній інфраструктурі столиці України. Головною ціллю ворожого обстрілу стали залізничне депо та комплекс виробничо-технічних споруд державної компанії «Укрзалізниця». У результаті цинічної атаки загинуло семеро людей, шестеро з яких були працівниками залізниці, ще кілька осіб отримали поранення різного ступеня тяжкості. Про трагічні наслідки удару та руйнування офіційно повідомили голова правління підприємства Олександр Перцовський та пресслужба компанії.

    Ворожий ракетний удар призвів до масштабних руйнувань виробничого комплексу підприємства. Один із ключових цехів був зруйнований вщент прямим влучанням та потужною вибуховою хвилею, а на території стратегічного об’єкта виникло одразу кілька осередків пожежі. На місце події терміново прибули пожежно-рятувальні підрозділи екстрених служб та спеціальні аварійні бригади, які тривалий час ліквідовували відкритий вогонь і розбирали завали зруйнованих конструкцій.

    Очільник компанії наголосив на цілеспрямованому характері ворожої атаки та розповів про зусилля з порятунку людей.

    «Нічні удари балістики по Києву – прицільно по залізничному депо та інших залізничних обʼєктах. Балістичний удар забрав життя 7 людей, з яких 6 – наші співробітники. 1 колега в лікарні із пораненнями – поруч наші, надається вся необхідна допомога. Десятки встигли врятуватись по укриттях, допомагаємо їм оговтатись», – повідомив Олександр Перцовський.

    Через значні руйнування та ризики для безпеки руху залізничники були змушені тимчасово закрити рух поїздів на двох важливих ділянках перегонів столичного вузла. Завдяки оперативній роботі відновлювальних бригад інфраструктурні пошкодження вдалося швидко локалізувати, після чого залізничне сполучення на цих перегонах було повністю відновлено.

    Наразі підрозділи «Укрзалізниці» продовжують роботу над ліквідацією наслідків обстрілу та стабілізацією ситуації на пошкоджених об’єктах. Фахівці проводять експертну оцінку завданих збитків, розчищають територію від уламків та ремонтують комунікації. Підприємство організувало надання комплексної матеріальної, медичної та психологічної допомоги постраждалим залізничникам і родинам загиблих співробітників.

  • Комендантську годину в Києві можуть змінити: влада готує нові правила під час тривог

    Комендантську годину в Києві можуть змінити: влада готує нові правила під час тривог

    У Києві та Київській області готують зміни до правил, які діють під час повітряних тривог та комендантської години. Влада розглядає можливість переглянути роботу транспорту, вокзалів і логістичної інфраструктури під час тривалих повітряних тривог, а також запровадити більш диференційований підхід до оповіщення населення залежно від характеру загрози.

    Про підготовку відповідних пропозицій повідомив очільник Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник. Очікується, що напрацьовані рішення представлять уже 31 серпня. Водночас остаточне запровадження змін залежатиме від їх погодження з військовим командуванням.

    Одне з ключових питань стосується комендантської години у Києві та області. Влада аналізує можливість скоригувати чинний режим з огляду на ситуацію з безпекою, роботу критичної інфраструктури та потреби мешканців столичного регіону.

    Окрему увагу планують приділити роботі залізничного транспорту та вокзалів. Тривалі повітряні тривоги суттєво впливають на пересування пасажирів, роботу громадського транспорту та логістику, особливо коли обмеження діють у нічний час або збігаються з комендантською годиною.

    За словами Калашника, серед питань, які опрацьовуються, — забезпечення можливості руху людей до вокзалів та з них, робота поїздів і логістики під час тривалих повітряних тривог. Йдеться про пошук такого механізму, який дозволив би одночасно враховувати вимоги безпеки та не блокувати критично важливі транспортні процеси.

    Ще один напрям можливих змін — система сповіщення про небезпеку. Влада розглядає диференційований підхід до повітряних тривог залежно від конкретного типу загрози.

    Це питання набуло особливої актуальності через зміну характеру російських атак. Повітряні тривоги можуть оголошуватися через загрозу застосування ударних безпілотників, балістичних або крилатих ракет, а також інших засобів ураження. При цьому рівень і географія небезпеки в різних ситуаціях можуть суттєво відрізнятися.

    Диференційоване оповіщення потенційно має зробити систему реагування більш гнучкою та дозволити точніше інформувати населення про характер небезпеки.

    Водночас наразі не йдеться про вже затверджене скасування чи конкретне скорочення комендантської години. Влада лише готує та узгоджує відповідні пропозиції, тому чинні обмеження продовжують діяти до ухвалення окремого рішення.

    Ключовим фактором залишатиметься позиція військових. Саме безпекова ситуація та оцінка можливих ризиків визначатимуть, які із запропонованих змін можна буде реалізувати у столиці та Київській області.

    Очікується, що детальніші пропозиції щодо нового порядку роботи під час тривалих повітряних тривог, функціонування транспортної інфраструктури та можливого коригування комендантської години представлять 31 серпня.

    До офіційного оголошення нових правил мешканцям Києва та області необхідно дотримуватися чинних обмежень і реагувати на сигнали повітряної тривоги відповідно до встановлених вимог.

  • Залізниця стала: через атаки балістики та реактивних шахедів потяги затримуються на 13,5 годин

    Залізниця стала: через атаки балістики та реактивних шахедів потяги затримуються на 13,5 годин

    Акціонерне товариство «Укрзалізниця» ухвалило рішення відкрити безплатний доступ до всіх платних залів очікування на залізничних вокзалах країни для пасажирів, які очікують на свій транспорт. Як повідомили у пресслужбі компанії, такі заходи діятимуть до ранку п’ятниці, 28 серпня 2026 року, через масштабні затримки руху поїздів у четвер.

    Зміни в графіках руху та серйозні запізнення рейсів стали наслідком масованих ворожих атак із використанням балістичних ракет та модернізованих реактивних ударних безпілотників типу «шахед», які спричинили повітряні тривоги та змусили обмежувати рух на ключових залізничних напрямках.

    «Всі платні зали очікування на вокзалах доступні безплатно для всіх пасажирів, у тому числі для сімей з дітьми, людей старшого віку і кожного, хто змушений чекати свій поїзд», – зазначили в Укрзалізниці.

    Для громадян на вокзалах організували базові умови перебування: пасажири можуть скористатися питною водою, гарячим чаєм, а також працюють облаштовані пункти незламності, де є можливість підзарядити мобільні пристрої та перечекати небезпеку в безпечних умовах.

    За даними офіційного сервісу моніторингу затримок, станом на вечір четверга відхилення від графіка на окремих маршрутах досягло рекордних показників. Зокрема, потяг №21/22 сполученням Харків – Львів затримується на 13 годин 30 хвилин. Рейс №93/94 Харків – Хелм відстає від розкладу на 12 годин 23 хвилини, а в зворотному напрямку – на 9 годин 14 хвилин. Поїзд №7/8 Харків – Одеса спізнюється на 10 годин 50 хвилин, №43/44 Івано-Франковськ – Дніпр – на 9 годин 25 хвилин, а №83/84 Дніпр – Мукачево – на 9 годин 5 хвилин.

    Загалом через триваючі бойові дії та безпекові обмеження з різним часом затримки рухаються кілька десятків пасажирських поїздів по всій країні. Представники компанії закликають пасажирів стежити за офіційними оновленнями та обіцяють робити все можливе для безпечного доставлення людей до пунктів призначення.

     

  • Залізничний колапс після ударів РФ: понад 90 потягів вибилися з графіка, один запізнюється більш ніж на 17 годин

    Залізничний колапс після ударів РФ: понад 90 потягів вибилися з графіка, один запізнюється більш ніж на 17 годин

    В Україні 27 серпня після чергової масованої російської атаки виникли масштабні збої у русі пасажирських поїздів. Станом на середину дня із запізненням прямували понад 90 рейсів «Укрзалізниці», а найбільша затримка перевищила 17 годин. Частина пасажирських поїздів запізнюється на 6–11 годин, а приміські рейси Київського вузла також масово вибилися з графіка.

    Найскладніша ситуація станом на 12:43–12:45 була з поїздом №775/776 Суми — Київ-Пасажирський: його затримка сягнула 17 годин 15 хвилин. Поїзд №93/94 Харків — Хелм відставав від графіка на 11 годин 30 хвилин. Таким чином, для частини пасажирів запланована ранкова або денна поїздка фактично перетворилася на багатогодинне очікування.

    Серед інших найбільш проблемних рейсів — №21/22 Харків — Львів із затримкою понад дев’ять годин, №7/8 Харків — Одеса із відставанням приблизно на 7 годин 46 хвилин, №75/76 Кривий Ріг — Київ — на понад 7,5 години, №147/148 Житомир — Одеса — більш ніж на сім годин. Приблизно на такий же час від графіка відстають поїзди із Запоріжжя до Львова, Ясіні та Києва.

    Проблеми охопили практично всю мережу: у списку затриманих є маршрути між Києвом, Харковом, Дніпром, Запоріжжям, Одесою, Львовом, Мукачевом, Ужгородом, Чернівцями, Раховом, Кривим Рогом, Сумами, а також міжнародні поїзди до Хелма та Перемишля. Частина рейсів відстає від графіка на дві-три години, але навіть ці затримки створюють ланцюговий ефект для наступних оборотних рейсів.

    Що сталося із залізницею

    Масштабний збій відбувається на тлі систематичних російських ударів по українській залізничній інфраструктурі та тривалих повітряних тривог. Офіційний сервіс «Укрзалізниці» у графі причин затримок прямо зазначає для низки рейсів «вплив бойових дій». Компанія також попереджає, що прогнозований час прибуття та відправлення є орієнтовним і може змінюватися.

    Ситуація погіршується тим, що російська армія протягом останніх тижнів посилила атаки безпосередньо на залізничну інфраструктуру, локомотиви та рухомий склад.

    Ще 11 серпня «Укрзалізниця» була змушена тимчасово призупинити продаж квитків на окремі дати та напрямки саме починаючи з 27 серпня. У компанії тоді пояснювали, що після серії російських атак необхідно перебудовувати логістику і графіки через пошкодження та знищення локомотивів, вагонів і елементів інфраструктури, а також через загибель працівників.

    Тобто нинішній транспортний збій виник не на порожньому місці: залізниця вже кілька тижнів працює в умовах посиленого тиску та постійної необхідності змінювати логістику.

    Росія дедалі частіше б’є безпосередньо по поїздах

    Масштаб нинішньої проблеми особливо помітний на тлі серії нещодавніх атак.

    За даними «Укрзалізниці», лише за п’ять днів на початку серпня Росія 41 раз атакувала залізницю. Внаслідок цих ударів загинули шестеро працівників, ще 17 людей отримали поранення. Також було пошкоджено 11 локомотивів, а через небезпеку атак пасажирів доводилося сотні разів евакуйовувати з поїздів.

    Один із найбільш резонансних випадків стався на Одещині, де реактивний російський дрон атакував пасажирський поїзд. Російські удари також пошкоджували залізничні вокзали, локомотиви та іншу критичну інфраструктуру.

    22 серпня російські війська завдали балістичного удару по одному із залізничних підприємств у Дарницькому районі Києва. Внаслідок атаки загинув працівник «Укрзалізниці».

    Ці удари мають не лише локальні наслідки. Якщо пошкоджується вузлова станція, локомотивне депо, електропостачання або ключова ділянка колії, затримка одного рейсу може автоматично впливати на десятки наступних.

    Поїзди в Україні часто використовують один і той самий склад у зворотному напрямку. Якщо рейс прибув із запізненням на шість-сім годин, залізничникам залишається набагато менше часу на технічне обслуговування, прибирання, підготовку вагонів і формування наступного маршруту. В результаті виникає своєрідна «ланцюгова реакція» запізнень.

    Проблеми не лише з далекими рейсами

    На Київщині 27 серпня через безпекову ситуацію та тривалі повітряні тривоги затримуються також приміські електропоїзди.

    Наприклад, рейс №6905 Ніжин — Київ-Волинський відставав від графіка приблизно на 3 години 50 хвилин, №6903 того ж напрямку — на 3 години 35 хвилин, а №6002 Фастів — Київ-Пасажирський — більш ніж на три години.

    «Укрзалізниця» окремо попереджає пасажирів про правила безпеки. Під час повітряної тривоги компанія просить не чекати поїздів просто на платформах, а переходити в укриття або відходити на безпечну відстань від залізничної інфраструктури.

    У разі підвищеної небезпеки поїзди можуть тимчасово зупинятися. Це також безпосередньо впливає на графік, але у компанії наголошують, що пріоритетом залишається безпека пасажирів та працівників.

    Затримки можуть змінюватися протягом дня

    Важливо враховувати, що дані про запізнення не є сталими.

    На офіційному сервісі «Укрзалізниці» час затримки оновлюється залежно від проходження поїздом маршруту. Так, зранку 27 серпня поїзд Суми — Київ мав близько 14 годин відставання, тоді як уже опівдні його затримка збільшилася до 17 годин 15 хвилин.

    Тому пасажирам варто перевіряти не лише початковий час відправлення за квитком, а й актуальний статус свого поїзда безпосередньо перед виїздом на вокзал.

    Для цього «Укрзалізниця» має окремий онлайн-сервіс «Що з потягами?», де можна знайти конкретний номер рейсу та побачити поточну затримку, прогнозований час прибуття і причину зміни графіка.

    У компанії також попереджають, що прогноз може коригуватися, оскільки ситуація залежить від безпекової обстановки, тривалості повітряних тривог, стану колій та можливості оперативно пропускати поїзди альтернативними маршрутами.

    Залізниця працює в умовах системного тиску

    Для України залізничний транспорт залишається критично важливим не лише для цивільних перевезень, а й для евакуації людей із прифронтових територій, міжнародного пасажирського сполучення та функціонування економіки.

    Саме тому посилення атак по локомотивах, станціях, депо, коліях та енергетичному обладнанню створює значно ширшу проблему, ніж запізнення окремого поїзда.

    У серпні залізничникам уже доводилося перебудовувати маршрути, використовувати резервні локомотиви та змінювати технологію руху. «Укрзалізниця» зазначала, що має резервні сценарії та комбіновані трансфери для збереження сполучення навіть після атак.

    Станом на середину дня 27 серпня рух пасажирських поїздів не зупинено, однак масштаб затримок залишається надзвичайно великим. Для окремих рейсів йдеться вже не про кілька десятків хвилин чи навіть дві-три години, а про фактичне зміщення поїздки майже на добу.

    Найпоказовішим став маршрут Суми — Київ із затримкою понад 17 годин. Водночас десятки інших поїздів продовжують рух із багатогодинним відставанням, а ситуація може змінюватися до кінця дня залежно від нових повітряних тривог та темпів відновлення пошкодженої інфраструктури.

  • «Полювали» на пасажирський потяг двічі: РФ атакувала поїзд із майже 600 людьми на Одещині

    «Полювали» на пасажирський потяг двічі: РФ атакувала поїзд із майже 600 людьми на Одещині

    Російські війська вранці 23 серпня двічі атакували пасажирський поїзд №147 сполученням Житомир — Одеса в Одеській області. Під ударом опинилися 593 пасажири, серед яких 15 дітей. Реактивний безпілотник поцілив у локомотив, однак завдяки своєчасній зупинці потяга та евакуації людей вдалося уникнути жертв і поранених. Після першого удару, коли на місці вже працювали рятувальники та інші екстрені служби, російські війська завдали повторного удару.

    Про нові подробиці атаки повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. За його словами, удар по пасажирському складу був навмисним. Потяг терміново зупинили на перегоні, після чого пасажирів, локомотивну та поїзну бригади вивели на безпечну відстань.

    Найнебезпечнішим епізодом став повторний російський удар. Він відбувся вже після першого влучання, коли до місця атаки прибули екстрені служби й почали допомагати людям.

    «А після першого удару, коли на місці вже працювали рятувальники та екстрені служби, допомагаючи людям, завдав повторного удару», — повідомив Кіпер.

    Попри це, за офіційними даними, ніхто не постраждав.

    Усього в поїзді перебували 593 пасажири, з них 15 дітей. Інформацію про кількість людей раніше повідомив голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський. За його словами, реактивний ударний безпілотник поцілив безпосередньо в локомотив пасажирського поїзда №147 Житомир — Одеса.

    Загрозу вдалося виявити завчасно. Моніторингова команда залізниці отримала інформацію про небезпеку, після чого поїзд екстрено зупинили. Людей почали евакуйовувати ще до того, як ситуація могла призвести до масових жертв. За даними, які наводять українські ЗМІ з посиланням на посадовців, усю поїзну та локомотивну бригади також вдалося вивести із небезпечної зони.

    Одеська ОВА разом із відповідними службами організувала транспорт для пасажирів. Людей вивезли з місця атаки та доправили далі за маршрутом. На шляху евакуації також чергували медики. Згодом місцева влада повідомила про завершення евакуації.

    ДСНС опублікувала кадри рятувальної операції. На них видно, як пасажирів після атаки виводять із небезпечної зони. Правоохоронці тим часом розпочали документування наслідків російського удару.

    Голова Одеської ОВА назвав атаку черговим воєнним злочином Росії проти цивільного населення. Особливу увагу українська сторона звертає саме на повторний удар після прибуття рятувальників. Така тактика створює додаткову небезпеку не лише для людей, які перебували на місці першого влучання, а й для медиків, рятувальників та поліцейських, які прибувають їм на допомогу.

    Атака 23 серпня стала вже не першим за останній час російським ударом по пасажирському залізничному транспорту на Одещині.

    Лише десятьма днями раніше, 13 серпня, російський безпілотник атакував інший пасажирський поїзд в Одеській області. Тоді наслідки були трагічними — загинули машиніст і його помічник. У складі перебували близько 340 пасажирів.

    Попри смертельне ураження локомотивної бригади, після атаки вдалося евакуювати пасажирів і членів поїзної бригади, серед яких, за даними «Укрзалізниці», постраждалих не було. Трагедія сталася в Березівському районі Одеської області.

    Таким чином, лише за десять днів російські війська щонайменше двічі атакували пасажирські поїзди в регіоні.

    Удар 23 серпня відрізнявся ще й застосуванням так званого реактивного «Шахеда». Йдеться про швидкісні ударні безпілотники, які завдяки реактивній силовій установці здатні рухатися значно швидше за звичні версії Shahed. Це скорочує час між виявленням дрона та його підльотом до цілі й ускладнює реагування.

    Саме швидкість атаки робить завчасне попередження особливо важливим. У випадку з поїздом Житомир — Одеса своєчасні дії залізничників фактично дозволили уникнути трагедії з великою кількістю жертв. За повідомленнями українських медіа, потяг вдалося екстрено зупинити, а людей відвести на безпечну відстань.

    Російська армія систематично атакує українську залізничну інфраструктуру від початку повномасштабного вторгнення. Під ударами опиняються вокзали, депо, тягові підстанції, локомотиви, колії та інші об’єкти. Водночас українська залізниця залишається одним із ключових видів транспорту в умовах війни, забезпечуючи пасажирські перевезення, евакуацію населення та сполучення між регіонами.

    Особливого значення залізниця набула для прифронтових та південних областей. Саме тому кожен удар по рухомому складу чи інфраструктурі створює ризики не лише для роботи транспортної системи, а безпосередньо для цивільних.

    Після атаки 23 серпня роботу на місці продовжили правоохоронці. Вони фіксують пошкодження та інші обставини обстрілу. Остаточний обсяг руйнувань локомотива та залізничної інфраструктури на момент перших офіційних повідомлень не уточнювався.

    При цьому головний результат рятувальної операції вже відомий: усіх 593 пасажирів, включно з 15 дітьми, вдалося вивести із зони небезпеки. Жодна людина внаслідок двох ударів не загинула і не була поранена.

    Атака сталася 23 серпня, у День Державного Прапора України та напередодні 35-ї річниці Незалежності. На тлі посилених російських ударів по цивільній та транспортній інфраструктурі українські служби закликають громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та виконувати вказівки персоналу й рятувальників у разі небезпеки.

  • Захист даних пасажирів: «Укрзалізниця» затвердила оновлену Політику приватності

    Захист даних пасажирів: «Укрзалізниця» затвердила оновлену Політику приватності

    Акціонерне товариство «Укрзалізниця» затвердило нову Політику приватності та оновило Повідомлення про обробку персональних даних. Оновлений документ регламентує порядок збору, використання та захисту персональної інформації клієнтів компанії.

    Ключові деталі та зміни

    • Перелік даних: Документ чітко визначає обсяг і категорії персональних даних пасажирів, які збирає національний перевізник під час оформлення квитків та використання цифрових сервісів.
    • Цілі обробки: Окреслено конкретні завдання використання отриманої інформації, зокрема забезпечення безпеки перевезень, персоніфікація квитків та покращення якості обслуговування.
    • Гарантії безпеки: Встановлено сучасні стандарти та технічні механізми, які гарантують захист конфіденційної інформації від несанкціонованого доступу та витоків.

    З офіційного повідомлення «Укрзалізниці»:

    «Новий документ чітко визначає, які саме дані пасажирів збирає перевізник, для чого їх використовує та як гарантує їхній захист під час надання послуг».

     

  • «Потяг “Червона рута”» рушив Україною: зіркові камео, любовні трикутники і натяк Горбунова на продовження

    «Потяг “Червона рута”» рушив Україною: зіркові камео, любовні трикутники і натяк Горбунова на продовження

    Українські кінотеатри 20 серпня прийняли третій фільм популярного кіновсесвіту про пасажирів одного незвичайного потяга. «Потяг “Червона рута”» зібрав в одному вагоні Станіслава Боклана, Олександра Рудинського, Катерину Кузнєцову, Романа Луцького, В’ячеслава Довженка, Лілію Ребрик, Юрія Горбунова та цілу компанію українських музичних зірок. А продюсер проєкту вже дав зрозуміти: третя частина може не стати останньою.

    У всеукраїнський прокат 20 серпня 2026 року вийшла романтична сімейна комедія «Потяг “Червона рута”» — третя частина кіновсесвіту, що розпочався з касового хіта «Потяг у 31 грудня» і продовжився стрічкою «Потяг до Різдва». Офіційно фільм має хронометраж 90 хвилин, а його виробництвом займалися FILM.UA Group та «Прототип Продакшн». Режисером став Олексій Єсаков, продюсерами — Юрій Горбунов і Зоя Сошенко.

    Стрічку приурочили до 35-ї річниці Незалежності України, а також до ювілею легендарної «Червоної рути» та однойменного музичного фільму. FILM.UA називає нову картину третьою частиною всесвіту «Потягів» і наголошує, що центральним мотивом цього разу стало кохання — нове, втрачене або те, яке герої довго не могли розпізнати.

    Головною локацією знову стає залізничний вагон, де абсолютно різні люди опиняються поруч і за одну подорож встигають змінити своє життя.

    Одне з головних повернень — Станіслав Боклан у ролі Миколи Івановича, досвідченого провідника, знайомого глядачам із попередніх частин. Цього разу він формально вже залишає професію та нарешті мав би насолоджуватися заслуженим відпочинком. Але спокій для нього, як і раніше, виявляється поняттям відносним.

    У потязі Микола Іванович зустрічається з абсолютно новим поколінням залізничників — молодим провідником у виконанні Олександра Рудинського.

    За сюжетом це його перший рейс. Молодий герой амбітний, самовпевнений і місцями нахабнуватий, тоді як персонаж Боклана має за плечима десятиліття роботи на залізниці. Саме зіткнення двох характерів і двох поколінь стає однією з центральних комедійних ліній картини.

    Офіційні матеріали FILM.UA ще навесні підкреслювали, що персонаж Рудинського стане одним із головних нових героїв стрічки. Рудинський на момент зйомок уже був володарем BAFTA та одним із найбільш помітних українських акторів свого покоління.

    Але професійними суперечками його історія не обмежується.

    У героя Рудинського з’являється романтична лінія з молодою блогеркою, яку зіграла Ніколь Мацкул. Акторка розповіла виданню «Коротко про», що потрапила до проєкту після самопроб — вона надіслала кастинг-команді відео і згодом отримала роль.

    Для неї робота поруч із Бокланом і Рудинським спочатку була серйозним психологічним викликом. Утім, за словами Мацкул, напруга швидко зникла, а партнери виявилися значно відкритішими та простішими у спілкуванні, ніж вона очікувала.

    Романтики у фільмі загалом багато.

    Одна з центральних історій пов’язана з Тамарою у виконанні Катерини Кузнєцової. Глядачі вже бачили цю героїню у «Потязі у 31 грудня». Після зради чоловіка вона залишилася сама з трьома дітьми й фактично перестала вірити у можливість нових стосунків.

    У «Червоній руті» Тамара їде до Карпат, щоб забрати дітей із табору, але потрапляє у любовний трикутник.

    За її увагу борються скрипаль у виконанні Романа Луцького та директор банку, якого зіграв В’ячеслав Довженко.

    Луцький на прем’єрі жартував, що в реальному житті подібна романтична історія навряд чи трапилася б із ним у потязі, адже поїздки він переважно використовує для одного — сну. Водночас свою роль актор назвав дуже романтичною.

    Ще одну пару зіграли Катерина Варченко та Ярослав Безкоровайний. Їхні персонажі переживають кризу у шлюбі: дружина разом із маленькою донькою їде до батьків у Карпати, намагаючись узяти паузу у стосунках, але чоловік в останню мить сідає у потяг, щоб спробувати врятувати сім’ю.

    Не зникають і герої Юрія Горбунова та Лілії Ребрик — Петрович і Павлівна, які знову працюють у вагоні-ресторані та продовжують розбиратися у власних почуттях.

    Таким чином автори зберегли основну формулу франшизи: одна поїздка, багато пасажирів, кілька паралельних історій і герої попередніх картин поруч із новими персонажами.

    Офіційний акторський склад фільму справді масштабний. Крім Боклана, Рудинського, Кузнєцової, Горбунова, Ребрик, Луцького й Довженка, у фільмі знялися Ганна Кузіна, Катерина Варченко, Михайло Хома, Леся Самаєва, Анастасія Іванюк, Дмитро Павко, Ніколь Мацкул та інші актори.

    Окрема ставка зроблена на музику.

    У камео з’являються Ірина Білик, Олександр Пономарьов, Наталія Могилевська, Олег Михайлюта та Євген Філатов, а у фіналі звучить «Червона рута». Офіційні промоматеріали FILM.UA також заявляли появу американського актора Шона Пенна в одному зі знакових моментів стрічки.

    Особливо символічною участь у проєкті стала для Олександра Пономарьова.

    На прем’єрі він нагадав, що у 1993 році переміг на фестивалі «Червона рута» в Донецьку і саме цю подію фактично вважає початком власного великого творчого шляху. Тому, за словами артиста, погодитися на появу у фільмі з такою назвою було нескладно.

    Для Юрія Горбунова «Червона рута» теж має особисте значення.

    Він розповів, що в дитинстві жив в Івано-Франківську і їздив знаменитим дизель-потягом «Червона рута» до Яремча. Пізніше майбутній телеведучий і продюсер працював у режисерській групі Василя Вовкуна на фестивалях «Червона рута» в Запоріжжі, Донецьку, Севастополі та Харкові.

    Саме реальний потяг також став одним із джерел натхнення для фільму. Dzyga MDB зазначає, що історія нової картини натхнена не лише піснею й фестивалем, а й реальним «потягом із 1970-х».

    Цікаво й те, що нову частину франшизи створили без державного фінансування. FILM.UA повідомляла про це ще на старті зйомок у вересні 2025 року. Стратегічним партнером і співінвестором стала мережа «Аврора», а серед ключових партнерів фільму — «Укрзалізниця».

    Для українського кіноринку така франшиза вже має комерційне підґрунтя.

    Перший «Потяг у 31 грудня» став одним із головних прокатних українських хітів 2025 року. Його касові збори перевищили 52 млн грн, а в кіно фільм подивилися понад 300 тисяч глядачів.

    Саме успіх першої картини дозволив авторам перетворити ідею на повноцінний кіновсесвіт. Тепер виникає логічне питання: чи залишиться «Червона рута» фіналом трилогії? Схоже, що не обов’язково.

    На допрем’єрному показі Юрій Горбунов розповів, що після третьої картини команда вирішила зробити паузу і зараз зосередилася на іншій франшизі — «Скажене Різдво». Зйомки цієї комедії офіційно стартували у серпні 2026 року, що підтверджує й FILM.UA.

    Але можливість повернення до «Потягів» Горбунов не відкинув.

    За словами продюсера, залізниця для України має особливе значення, тому він припускає, що історія може отримати продовження.

    Тож формального анонсу четвертої частини поки немає — ні назви, ні сценарію, ні дати зйомок автори не оголошували. Однак сам Горбунов уже фактично залишив двері у наступний вагон відчиненими.

    Поки ж у центрі уваги — «Потяг “Червона рута”».

    Фільм вийшов у кінотеатрах 20 серпня, має тривалість півтори години і позиціонується як сімейна романтична комедія. Кінотеатральною дистрибуцією займається Green Light Films у співпраці з FILM.UA Distribution.

    Картина одночасно грає на кількох дуже впізнаваних для українського глядача речах: поїздах, Карпатах, музиці Івасюка, ностальгії за «Червоною рутою», знайомих героях і зірковому касті.

    А якщо слова Горбунова справді переростуть у новий проєкт, кіновсесвіт, який починався з одного новорічного рейсу, може перетворитися на одну з найдовших сучасних українських комедійних франшиз.